трохи

остудити, вистудити, прохолодити, вихолодити (трохи) що. Срв. Остужать. Поостужённый - остуджений, вистуджений, прохолоджений, вихолоджений (трохи).

* * *

поправить

1) поправляти, поправити, лагодити, полагодити, (реже) ладнати, поладнати, ладити, поладити, (несколько) підправляти, підправити, підлагоджувати, підлагодити що, (исправлять) направляти, направити, налагоджувати, налагодити, налаштовувати, налаштувати, (кругом, со всех сторон) облагоджувати, облагодити, обладжувати, обладити що, (о мног.) попідправляти, попідлагоджувати, понаправляти, поналагоджувати, поналаштовувати, пооблагоджувати, пообладжувати; (зачинить) залагоджувати, залагодити, заладнати, залаштовувати, залаштувати, (о мног.) позалагоджувати, позалаштовувати що. [Оці дощі хлібець підправлять (Харк.). А ну направ каганець, щось він погано світить (Берд.). Старі неряти понаправляв і почав в'язати новий (М. Вовч.). Та біди тим не поправив (Франко). На се літо Ворона ледві встиг налагодити будинок (Кониськ.). Стріха в його добре попрогнивала і мохом пообростала: треба заладнати (Г. Барв.)]. -вить дом, стену, изгородь, крышу - полагодити, поправити, підлагодити, підправити, (кругом, со всех сторон) облагодити будинок, стіну, горожу, дах (стріху). -вить запруду, плотину - полагодити, підправити, підгатити гать, греблю. -вить поломанную телегу, машину - полагодити, налагодити, направити, обладити поламаного воза, машину. [Віз поламався, - треба налагодити (Грінч.). Чабан з наймитом обладжували воза (М. Вовч.). А хату все-ж-таки треба було якось підправити (Григ.)]. -вить свои дела, своё хозяйство - підправити, поліпшити свої справи, своє господарство, підмогтися, піджити(ся), призаможніти. [Після пожежі трохи піджився. Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталю (М. Вовч.)]. -вить дело - поправити, направити справу, діло. -вить здоровье - поправити, підправити здоров'я, нагнати здоров'я. [А здоров'я вже не нажену: не ті годи (Звин.)]. Употребление молока -вило его здоровье - споживання молока поправило його (йому) здоров'я. -влять, -вить кого (подкормить) - відмачулювати, відмачулити кого. [Воли такі погані були, - я й кажу: «дай сюди, я їх одмачулю трохи», - бо паші в мене було таки (Липовеч.)]. -вить свою причёску, платок, шапку - причепурити, поправити свою зачіску, поправити на собі хустку, шапку. -вить ошибку - поправити, направити помилку;

2) (выпрямить) виправляти, виправити, випростувати, випростати, (о мног.) повиправляти, повипростувати що. Поправленный - поправлений, полагоджений, підправлений, підлагоджений, направлений и т. д.

* * *

несов.; сов. - попр`авить

1) поправля́ти, попра́вити; ( чинить) ла́годити, пола́годити, ладна́ти, поладна́ти, ла́дити, пола́дити, зала́годжувати, зала́годити, несов. заладна́ти

2) ( устранять ошибки) виправля́ти, ви́правити

3) ( вправлять) вправля́ти, впра́вити

полякати, пополохати, пострахати кого (деякий час або трохи), дати настрашки кому, (с усилит знач.) пополякати, попострахати. [Полякай його трохи, щоб не ходив сюди (Грінч.)]. Всю дичь -гали - всю дичину пополохали (полякали).

* * *

збавити, зменшити трохи. -вить спеси кому - збити трохи пихи кому. Поубавлять (всем) - позбавляти, позменшати (всім).

* * *

1) ( уменьшить) [тро́хи] зме́ншити

2) ( укоротить) [тро́хи] вкороти́ти

притихнути, стихнути (трохи), (о ветре) ущухнути (трохи), (во множ.) по притихати, постихати. См. Утихнуть (Утихать).

* * *

1) (срв. ст. от Чистый) (трохи) чистіший, -ша, -ше; (ср. ст. от Чисто) (трохи) чистіше;

2) (получше) кращий, -ща, -ще, ліпший, -ша, -ше; краще, ліпше. Видал я и -ще тебя - бачив я і ліпших за тебе, і не таких, як ти. И -ще этого приходилось слыхать - і не таке доводилось чувати.

* * *

1) прил. [тро́хи] чисті́ший; ( получше) [тро́хи] кра́щий, [тро́хи] лі́пший

2) нареч. [тро́хи] чисті́ше (чисті́ш); ( лучше) [тро́хи] кра́ще; ( сильнее) [тро́хи] сильні́ше (сильні́ш), ( о словах) [тро́хи] гострі́ше (гострі́ш); ( важнее) [тро́хи] важливі́ше

прибрать

1) (убирать прочь) забирати, забрати, (во множ.) позабирати що. -рите эти вещи - заберіть ці речі;

2) (приводить в порядок, украшать) прибирати, прибрати, прятати, опрятати и випрятати, спрятувати, спрятати, чепурити, вичепурити, очепурити, причепурювати, причепурити, кукобити, прикукоблювати, прикукобити, о(б)ха(н)ючувати, о(б)ха(н)ючити, охаювати, охаяти, (только сов.) покутати, (везде, во всех комнатах) поприбирати, попрятати, попричепурювати, покукобити, поприкукоблювати, поо(б)ха(н)ючувати, поохаювати (всюди). [Горницю про його заздалегідь прибрали, причепурили (Кониськ.). Оце ще в хатах попрятаю та й по всій роботі (Київщ.). Не було такого кутика, аби вона не спрятала, не прихарила і не звела всього до порядку (Стеф.). Трохи обхаючить рабські злидні, аби не так кололи очі (Л. Укр.). І наварила, і хату причепурила, а вона тільки тоді встала (Грінч.). Так же її (хату) прикукобила, як на Великдень (Крол.)]. -рать голову - прибрати голову; см. Прикрасить;

3) -бирать, -брать кого в руки или к рукам - приборкувати, приборкати, підборкувати, підборкати, до рук прибирати, прибрати, (описат.) у шори брати, взяти (забрати, убрати) кого. [Таки його треба трохи приборкати: вдача у його недобра (Кониськ.). Думає-гадає, як пана Хмельницького до рук прибрати, ляхам оддати (Дума). Він усіх забрав у шори (Зіньк.)]. -брать что к рукам - до рук що прибрати, заорудити що в свої руки, загарбати що. Земля его -брала, бог его -брал - земля його взяла, бог його взяв;

4) (припрятать) приховувати, приховати, (во мн.) поприховувати що;

5) см. Подбирать 4. Прибранный -

1) забраний;

2) прибраний (реже прибратий), спрятаний, опрятаний, причепурений, прикукоблений, о(б)хаючений;

3) приборканий, підборканий, (до рук) прибраний.

* * *

несов.; сов. - прибр`ать

1) прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти; (прихорашивать, принаряжать) чепури́ти, очепу́рити, причепу́рювати, причепури́ти, вичепу́рювати, ви́чепурити, диал. опря́тувати, опря́тати, опра́тувати, опра́тати

2) ( убирать) прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти, ( уносить) забира́ти, забра́ти и позабира́ти

3) см. подбирать

призанять чего позичати, позичити, запозичати, запозичити, позичатися, запозичатися, запозичитися, чого в кого; розживатися, розжитися у кого на що и чого; (пренебр.) хватати, ухватити, хватнути, хапати, ухопити, хапнути чого. [Обридло вже що- дня позичатися в людей то того, то сього (М. Грінч.). У його завсіди можна трохи грошенят запозичитися. Чи не можна у тебе на тютюн часом розжитись? Розжився у його грошенят трохи. (М. Грін.). То в того хватне, то в того вхопить, а віддавати не любить (М. Грін.)].

* * *

несов.; сов. - призан`ять

примёрзнуть

1) к чему - примерзати, примерзнути, прикипати, прикипіти до чого, (о мн.) попримерзати, поприкипати. [Примерзла кладка до криги. Будуть твої білі ноги до морозу прикипати (Пісня)];

2) примерзати, примерз(ну)ти, (о мн.) попримерзати (трохи); (вымерзать) вимерзати, вимерз(ну)ти, (о мн.) повимерзати. [Бараболя (картопля) таки примерзла трохи (Проск. п.)]. Примёрзший -

1) к чему - примерзлий, прикипілий до чого;

2) (мёрзлый немного) мерзлуватий, примерзлий; вимерзлий.

* * *

несов.; сов. - примёрзнуть

припотіти, употіти (трохи), спітніти (трохи).

* * *

I. притаить что затаювати, затаїти що. [Продиуса і писаря його Грицька дуже бридко виставлено, що ніби царську казну затаїли (Котл.)]. -ить дыхание - дух(а) затаїти, притаїти, спинити; срв. Задерживать, Затаивать. Притаенный - затаєний, (о духе) затаєний, притаєний, спинений.

II. притаять танути (трохи, потроху, зверху), розтавати, розтанути (трохи, зверху).

* * *

притихнуть притихати, притихнути и притихти, притихшати (о мн. попритихати), принишкнути, (несколько) - надтихати, надтихнути, (затихать) за[с]тихати, за[с]тихнути, ущухати, ущухнути, (примолкнуть) примовкати, примовкнути. [Маруся притихла і стала-б то засипати (Квітка). Може надтихне трохи вітер (Камен. п.). Походенко зразу принишк, аж присів (Кониськ.)]. Боль немного -хла - біль трохи вгамувався, стих, ущух. Ветер -тих - вітер надтих, ущух. Притихший, -нувший - притихлий, принишклий.

* * *

несов.; сов. - прит`ихнуть

приуменьшить применшувати и применшати, применшити що, зменшувати и зменшати, зменшити (трохи) що. Приуменьшённый - применшений, зменшений (трохи).

* * *

несов.; сов. - приум`еньшить и приуменьш`ить

I. захорувати, заслаб(ну)ти, занедужати (трохи), прислабіти, прикволіти (трохи). [Ні, був здоровий, а оце щось прикволів (Ум.)].

II. см. Прихварывать

* * *

см. прихварывать

-махнуться давати, дати маху (хиби), хибити, схибити, милити, змилити, огулитися, шпака вбити, давати, дати хука, скиксувати; (редко) осковзнутися; (только стреляя, бросая, мяч и т. п.) прокидати, прокинути, не влучити, не втрапити; (в игре, где нужно поймать брошенное) стратити. [Цей маху не дасть (Конис.). Великого маху дав я (схибив я) в цій справі. Крий Боже схибити в чому, - пропала вся наша справа і громадська вкупі (Л. Укр.). Він не хибне тебе, хоч як високо висить (Франко). Як хоче чогось добутися, то вже не змилить. Стрельнув і схибив - трохи понизив. Та й пан не огулився, що таку кралю полюбив (Лебед. нов.). Скиксуєш раз - тоді прощай (Котл.). Я тим осковзнувсь трохи, що рано посіяв. Стріляв на вовка та й прокинув (схибив). У кремняхи гуляла, аж чотири рази стратила (Борз.)].

* * *

несов.; сов. - промахн`уться

сов. проходиться и пройтись проходжуватися, проходитися, пройтися, походжати, проходжати, (ирон.: бездельничать) походеньки справляти. [Царівна на той час по саду проходжувалась (Рудч.). Теперечки вечір теплий, проходимось трохи (Стор.). Вона скочила з місця й почала походжати по світлиці (Н.-Лев.). По покоях проходжають пани, панянки й паненята (Васильч.)]. Ты бы -дился, -шёлся немного - ти-б проходився, пройшовся трохи. -тись на чей-л. счёт - водою бризнути на кого, сипнути (кинути) наздогад на кого. [А як же: щоб на тебе ніхто й водою не бризнув… Без цього не обійдешся (Кролев.). Вона почувала, що Онися знов сипнула наздогад на нестатковитих господарів (Н.-Лев.)].

* * *

несов.; сов. - пройт`ись

-ся надгорбити, -ся, згорбити, -ся (трохи). Надгорбленный - надгорблений, згорблений (трохи).

надкосить (косою)

I. надкошувати, надкосити, (о мног.) понадкошувати що. Надкошенный - надкошений, понадкошуваний. -ться - надкошуватися, надкоситися, понадкошуватися; бути надкошуваним, надкошеним, понадкошуваним.

II. Надкашивать, надкосить - (линию, постройку) на(д)кривляти и на(д)кривлювати, на(д)кривити, надкошувати, надкосити, с[за]кривляти и с[за]кривлювати, с[за]кривити, скошувати, скосити (трохи), (о постройке ещё) похиляти, похилити, (о мног.) пона(д)кривляти, пона(д)кривлювати, понадкошувати що. Надкошённый - на(д)кривлений, надкошений, с[за]кривлений, скошений (трохи), похилений, пона(д)кривлюваний и т. п. -ться - на(д)кривлятися и на(д)кривлюватися, на(д)кривитися, пона(д)кривлятися, пона(д)кривлюватися; бути на(д)кривлюваним, на(д)кривленим, пона(д)кривлюваним и т. п.

надлить

1) (отливать) надливати, надлити и (зап.) наділляти, (о мног.) понадливати що. [Глечик ущерть повний, наділліть трохи (Звин.)];

2) (доливать) доливати, долити и (зап.) до[і]лляти, підливати, підлити и (зап.) піділляти, (о мног.) подоливати, попідливати чого. [Піділляй мені ще трохи молока (Брацл.)]. Надлитый -

1) надлитий, наділлятий понадливаний;

2) долитий, до[і]ллятий, підлитий, піділлятий, подоливаний, попідливаний. -ться - надливатися, бути надливаним, надлитим и т. п.

надпотіти, надпітніти, трохи спітніти (спітнявіти), (о мног.) трохи попітніти (попітнявіти); срв. Потеть 1.