сприятлива

1. n

1) пролом; розколина; отвір, щілина; розрив, тріщина

2) проламування, пробивання

3) прорив

4) перерва, пауза

5) розкол; розрив відносин (стосунків)

6) амер., розм. нехтування пристойності; недоречне зауваження

7) амер. раптове падіння цін (на біржі)

8) амер. передача голосів іншому кандидатові (на з'їзді)

9) амер., розм. шанс, сприятлива можливість, щаслива нагода

10) ділянка зораної землі

11) амер., розм. крадіжка зі зломом

12) розм. велика кількість (чогось)

13) геол. розрив, порушення

14) екіпаж з двома поздовжніми лавами

2. v (past broke; p.p. broken)

1) ламати (ся); зламувати (ся); розбивати (ся)

2) розривати (ся); проривати (ся)

3) розсіювати (ся); розходитися; розступатися

4) псувати, робити непридатним

5) переривати, порушувати, припиняти (мовчання тощо); робити зупинку

6) вдиратися, уломлюватися

7) ослабляти

8) починатися, наставати

9) вибухати, ударяти (про грозу)

10) розоряти, призводити до банкрутства

11) збанкрутувати

12) амер. раптово упасти в ціні (на біржі)

13) вириватися, зриватися

14) тікати

15) розпукуватися

16) траплятися, відбуватися

17) порушувати (обіцянку)

18) розм. розмінювати (гроші)

19) повідомити (щось)

20) розпушувати, копати (грунт)

21) з'являтися (на поверхні)

22) різати на шматки

23) м'яти, тіпати, терти

24) побивати (рекорд)

25) ел. переривати (струм); вимикати; розмикати (ланцюг)

26) розкривати (таємницю)

* * *

1) пролом; розрив; отвір, щілина; тріщина; пробоїна; проламування; пробивання; прорив

2) перерва (тж. у школі); пауза

3) три крапки або інший знак, що вказує на раптову паузу

4) вірш. цезура

5) розкол; розрив відносин

6) перша поява

7) aмep. нехтування правилами пристойності; помилка; недоречне зауваження

8) несподівана, раптова зміна

9) втеча (з в'язниці; тж. break out)

10) aмep. бірж. раптове падіння цін

11) aмep. передача голосів іншому кандидатові

12) aмep. шанс; ( сприятлива) можливість, ( щасливий) випадок

13) ділянка поораної землі ( під пасовище)

14) aмep. крадіжка зі зломом

15) дiaл. велика кількість ( чого-небудь)

16) гра об борт ( хокей)

17) гeoл. розрив, порушення; малий скид

18) перехід коня з одного кроку на інший

19) cпopт. перший удар; право першого удару; вдала серія ударів

1) ламати; ламатися; зламувати ( замок)

2) (тж. break up) розбивати; розбиватися

3) розривати; проривати; (по)рватися, розриватися; розкритися, прорватися

4) псувати, ламати, робити непридатним

5) переривати, порушувати; тимчасово припиняти, робити зупинку (тж. break oft); перериватися ( про голос); eл. переривати ( струм); розмикати ( ланцюг)

6) ( into) вриватися, вламуватися

7) послабляти; слабшати; припинятися

8) розсіюватися, розходитися; проходити

9) початися, наставати; вибухнути (тж. break out)

10) розоряти, приводити до банкрутства; розоритися, збанкрутувати; понижувати в посаді; aмep. бірж. раптово впасти в ціні

11) вириватися, тікати (тж. break out)

12) зриватися, вириватися (нaпp., про крик)

13) лопатися, давати паростки

14) траплятися, відбуватися

15) cпopт. вийти з "боксинга" ( про бігунів); звільнитися від захвату супротивника ( у боксі)

16) лiнгв. перейти в дифтонг

17) порушувати (слово, закон); збитися ( з ритму)

18) розпаровувати, розрізнювати (зібрання творів, колекцію); зaл. розформувати ( ешелон); розстроювати ( ряди); розмінювати ( гроші)

19) зломити (опір; тж. break down)

20) повідомляти ( звістку)

21) розпушувати, скопувати (ґрунт; тж. break up); прокладати, пробивати ( дорогу)

22) (тж. break in) виїздити ( коня); дресирувати; навчати; дисциплінувати, прищеплювати навички; приборкувати

23) зідрати ( шкіру)

24) з'являтися ( на поверхні)

25) різати на шматки (дичину, птаха)

26) анулювати за рішенням суду (заповіт, т. т)

27) гipн. відбивати ( породу)

28) м'яти, тіпати (прядиво, льон)

29) to break into smth раптово починати що-небудь; зненацька змінити швидкість руху; почати витрачати ( про монети е банкноти)

30) to break upon smb предстати перед ким-небудь; раптово спасти на думку кому-небудь

31) to break with smb; smth поривати з ким-, чим-небудь

1) рама для виїждження коней

2) великий відкритий екіпаж з двома поздовжніми лавами

1) брейк, сольна імпровізація в джазі

2) брейк ( танець)

1. n

1) отвір, щілина; шпарина

2) розколина; ущелина; прохід (у горах)

3) початок; вступ

4) відкривання, відкриття (конференції, виставки)

5) театр. відкриття сезону; перша вистава

6) кін. перша демонстрація фільму; прем'єра

7) нагода, сприятлива можливість; слушний випадок

8) вакансія

9) просіка; галявина; поруб у лісі

10) амер. виставка мод в університеті

11) гірн. підготовча виробка; вихід на поверхню

12) тех. калібр

13) юр. попередня заява захисника

14) спорт. незахищене для атаки місце

15) шах. дебют

2. adj

1) початковий, перший

2) вступний; що відкриває

3) вихідний

* * *

1) отвір, щілина; просвіт

2) ущелина; прохід ( у горах); узлісся

3) початок; вступ, вступна частина

4) відкриття; розкриття

5) відкриття (виставки, конференції); миcт. відкриття сезону; прем'єра; перша вистава; кiнo перша демонстрація фільму, прем'єра; перший екран

6) нагода; сприятлива обставина

7) вакансія

8) aмep. порубка в лісі; просіка, прогалина

9) aмep. виставка мод в університеті

10) юp. попередня заява захисника ( до представлення ним доказів)

11) cпeц. зів (дробарки, ключа); розхил ( циркуля)

12) гipн. підготовча виробка; розкриття; вихід на поверхню

13) apxiт. проріз

14) тex. калібр ( валка)

15) cпopт. незахищене для атаки місце

16) шax. дебют

1) перший, початковий

2) вступний, відкриваючий

3) вихідний, початковий

слушна нагода; сприятлива можливість

* * *

1) зручний випадок; сприятлива можливість, нагода

2) можливість, перспектива

I n

1. початок, вступна частина

2. сприятлива можливість; слушний випадок

- good opening сприятлива можливість; добрі перспективи

- opening of hostilities початок військових дій

- opening of a meeting/ conference/ session відкриття зборів/ конференції/ сесії тощо

- opening of a speech початок/ вступна частина промови

II adj

1. перший, початковий

2. вступний, що відкриває

- opening address вступна промова

- opening ceremony урочисте відкриття

- opening clause вступна стаття, вступна формула

- opening meeting перше засідання

- opening remarks of the Chairman вступне слово/ заява головуючого при відкритті сесії/ засідання

- opening sitting відкриття

- opening speech промова при відкритті

- opening statement вступна заява

- opening words початкові/ вступні слова (в документі)

фін., бухг. оборотність запасів; оборотність товарних запасів; коефіцієнт оборотності запасів; оборотність товарно-матеріальних запасів; оборот запасів; оборот товарно-матеріальних запасів

фінансовий показник, що встановлює відповідність величини середнього розміру товарно-матеріальних запасів (average inventory) на підприємстві протягом року до величини собівартості проданого товару (cost of goods sold) за рік; має таку формулу підрахунку:

♦ за цим показником визначається ефективність підприємства в реалізації запасів

═════════■═════════

favourable inventory turnover сприятлива оборотність запасів; high inventory turnover висока оборотність запасів; low inventory turnover низька оборотність запасів; satisfactory inventory turnover задовільна оборотність запасів

═════════□═════════

to calculate inventory turnover підраховувати/підрахувати оборотність запасів; to increase inventory turnover збільшувати/збільшити оборотність запасів; to reduce inventory turnover зменшувати/зменшити оборотність запасів

inventory turnover:: inventory turnover ratrio:: merchandise turnover:: stock turnover; inventory turnover ‡ activity ratios (382)

▹▹ efficiency

* * *

(pub.)

n рек., марк. публічність; популяризація; пропаганда; розголос; пабліситі; реклама; рекламування; a рекламний

спосіб поширення інформації про переваги чи недоліки продуктів (product), послуг (service¹) тощо у формі статті, повідомлення та ін. друкованого чи ефірного матеріалу, які привертають увагу і покупців, і спонсорів (sponsorship); ♦ публічність є формою непрямої реклами (advertisement), тому вона неоплачу-вана, не має приватного інтересу, може бути і позитивного, і негативного змісту

═════════■═════════

advance publicity заздалегідь підготовлена реклама; adverse — шкідлива реклама; bad publicity погана реклама; editorial publicity висвітлення в пресі; favourable publicity сприятлива реклама; free publicity безплатна реклама • безкоштовна реклама; good publicity добра реклама; joint publicity спільна реклама; merchandising publicity популяризація сфери збуту • популяризація сфери торгівлі; misleading publicity дезорієнтуюча реклама; product publicity популяризація товару; unfair publicity несумлінна реклама; unfavourable publicity несприятлива реклама; word-of-mouth publicity усний поголос • усна інформація

═════════□═════════

publicity agency рекламне агентство • агентство із забезпечення пабліситі; publicity budget кошторис витрат на популяризацію; publicity campaign кампанія популяризації; publicity department відділ пабліситі; publicity manager керівник відділу, що займається забезпеченням престижу фірми; to attract publicity привертати/привернути увагу; to avoid publicity уникати/уникнути розголосу; to seek publicity прагнути уваги

publicity ‡ A. four principles of marketing (386)

пр. advertising

▹▹ sales promotion

▹▹ public relations

* * *

1) який надіється

2) багатообіцяючий; що подає надії

* * *

1) який сподівається, надіється

2) оптимістичний, властивий оптимістові

3) обнадійливий

1. n

1) випадок, нагода; оказія

2) можливість, сприятлива нагода

3) подія

4) привід, причина, підстава

5) pl справи

2. v

спричиняти; бути причиною; давати привід

* * *

1) випадок

2) ( важлива) подія

3) можливість, добра нагода

4) підстава, причина, привід; обставина; людина, яка є ( випадковою) причиною ( чого-неудь)

5) pl; icт. справи

1) прихильний, доброзичливий, милостивий

2) сприятливий; підхожий

* * *

1) прихильний, доброзичливий; милостивий

2) сприятливий; підходящий

1) процвітаючий, успішний; що досягає успіхів

2) багатий, заможний

3) вдалий, удатний, успішний

4) сприятливий

* * *

1) процвітаючий

2) багатий, заможний

3) успішний, вдалий

4) сприятливий

1. n

1) людина, яка піддається гіпнозу

2) співчуваючий; симпатик

3) анат. симпатична нервова система

4) симпатичний нерв

2. adj

1) співчутливий; сповнений співчуття; викликаний співчуттям

2) доброзичливий; схвальний

3) близький за духом, конгеніальний; що відповідає смакам (настрою)

4) симпатичний

5) анат. симпатичний

6) фіз. що відбувається у відповідь

* * *

1) людина, піддана гіпнозу

2) співчуваючий

3) aнaт. симпатична нервова система; симпатичний нерв

1) співчутливий; сповнений співчуття; викликаний співчуттям; доброзичливий, схвальний

2) близький за духом; який відповідає смакам, настрою

3) симпатичний, привабливий

4) aнaт. симпатичний

5) фiз. викликаний, індукований

1) пролом; розрив; отвір, щілина; тріщина; пробоїна; проламування; пробивання; прорив

2) перерва (тж. у школі); пауза

3) три крапки або інший знак, що вказує на раптову паузу

4) вірш. цезура

5) розкол; розрив відносин

6) перша поява

7) aмep. нехтування правилами пристойності; помилка; недоречне зауваження

8) несподівана, раптова зміна

9) втеча (з в'язниці; тж. break out)

10) aмep. бірж. раптове падіння цін

11) aмep. передача голосів іншому кандидатові

12) aмep. шанс; ( сприятлива) можливість, ( щасливий) випадок

13) ділянка поораної землі ( під пасовище)

14) aмep. крадіжка зі зломом

15) дiaл. велика кількість ( чого-небудь)

16) гра об борт ( хокей)

17) гeoл. розрив, порушення; малий скид

18) перехід коня з одного кроку на інший

19) cпopт. перший удар; право першого удару; вдала серія ударів

1) ламати; ламатися; зламувати ( замок)

2) (тж. break up) розбивати; розбиватися

3) розривати; проривати; (по)рватися, розриватися; розкритися, прорватися

4) псувати, ламати, робити непридатним

5) переривати, порушувати; тимчасово припиняти, робити зупинку (тж. break oft); перериватися ( про голос); eл. переривати ( струм); розмикати ( ланцюг)

6) ( into) вриватися, вламуватися

7) послабляти; слабшати; припинятися

8) розсіюватися, розходитися; проходити

9) початися, наставати; вибухнути (тж. break out)

10) розоряти, приводити до банкрутства; розоритися, збанкрутувати; понижувати в посаді; aмep. бірж. раптово впасти в ціні

11) вириватися, тікати (тж. break out)

12) зриватися, вириватися (нaпp., про крик)

13) лопатися, давати паростки

14) траплятися, відбуватися

15) cпopт. вийти з "боксинга" ( про бігунів); звільнитися від захвату супротивника ( у боксі)

16) лiнгв. перейти в дифтонг

17) порушувати (слово, закон); збитися ( з ритму)

18) розпаровувати, розрізнювати (зібрання творів, колекцію); зaл. розформувати ( ешелон); розстроювати ( ряди); розмінювати ( гроші)

19) зломити (опір; тж. break down)

20) повідомляти ( звістку)

21) розпушувати, скопувати (ґрунт; тж. break up); прокладати, пробивати ( дорогу)

22) (тж. break in) виїздити ( коня); дресирувати; навчати; дисциплінувати, прищеплювати навички; приборкувати

23) зідрати ( шкіру)

24) з'являтися ( на поверхні)

25) різати на шматки (дичину, птаха)

26) анулювати за рішенням суду (заповіт, т. т)

27) гipн. відбивати ( породу)

28) м'яти, тіпати (прядиво, льон)

29) to break into smth раптово починати що-небудь; зненацька змінити швидкість руху; почати витрачати ( про монети е банкноти)

30) to break upon smb предстати перед ким-небудь; раптово спасти на думку кому-небудь

31) to break with smb; smth поривати з ким-, чим-небудь

1) рама для виїждження коней

2) великий відкритий екіпаж з двома поздовжніми лавами

1) брейк, сольна імпровізація в джазі

2) брейк ( танець)

1) отвір, щілина; просвіт

2) ущелина; прохід ( у горах); узлісся

3) початок; вступ, вступна частина

4) відкриття; розкриття

5) відкриття (виставки, конференції); миcт. відкриття сезону; прем'єра; перша вистава; кiнo перша демонстрація фільму, прем'єра; перший екран

6) нагода; сприятлива обставина

7) вакансія

8) aмep. порубка в лісі; просіка, прогалина

9) aмep. виставка мод в університеті

10) юp. попередня заява захисника ( до представлення ним доказів)

11) cпeц. зів (дробарки, ключа); розхил ( циркуля)

12) гipн. підготовча виробка; розкриття; вихід на поверхню

13) apxiт. проріз

14) тex. калібр ( валка)

15) cпopт. незахищене для атаки місце

16) шax. дебют

1) перший, початковий

2) вступний, відкриваючий

3) вихідний, початковий

1) зручний випадок; сприятлива можливість, нагода

2) можливість, перспектива

час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.

* * *

1. клімат

2. атмосфера, настрій, умонастрій

- favourable climate сприятлива атмосфера, сприятливий клімат

- international climate міжнародна ситуація

- political climate політичний клімат

- unfavourable climate несприятлива обстановка, несприятливий клімат

- climate of confidence атмосфера довіри

- climate of opinion суспільна думка

- to change the political climate змінити політичний клімат

- to ensure a favourable climate забезпечити сприятливий клімат

- to improve the international climate оздоровити міжнародну обстановку