спасти

матем.; техн.; физ. па́дать, спада́ть, убыва́ть

см. спасать

 спасти

спасти, о(б)пасти, (о мног.) поспадати, поо(б)падати. -пасть с тела, с лица, с голоса - спасти, поспадати з тіла, з лиця, з голосу. Срв. Спасть (Спадать).

* * *

и Похудать схуднути (о мног. похуднути), змарніти, помарніти, податися, звестися (з себе), стягтися, (в лице) спасти з лиця, спасти, упасти, змарніти, помарніти на лиці, на виду; (в теле) спасти (о мног. поспадати) з тіла, на тілі змарніти, помарніти, (вульг.) з черева спадати, спасти. [Поки гладкий схудне, то худий здохне (Приказка). Змарніло твоє личенько, очі позападали (Олесь). Він страшенно змарнів, схуд і зблід (Крим.). Лице зблідло, помарніло, аж зчорніло (Н.-Лев.). Його жінка дуже подалася, змізерніла, зблідла (Н.-Лев.). Мабуть, із себе я вельми звелася (Кониськ.). Обоє старі із журби так уже стяглись, що аж злягли (Квітка). Зробилась бліда-бліда, з лиця спала і по-під очима сині смуги лягли (Тесл.). Не їсть, не п'є, уночі не спить, з тіла спав (Мирн.)]. Похудевший - схудлий, змарнілий, помарнілий. -вшее лицо - схудле, змарніле, помарніле обличчя.

* * *

пасть

1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;

2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];

3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;

4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];

5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.

* * *

несов.; сов. - п`асть

1) па́дати, упа́сти

2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти

3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним

4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися

5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти

6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати

7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти

8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти

9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути

1. n

1) спалах; яскраве світло

2) спалах, вибух (почуттів)

3) проблиск

4) мить

5) показний блиск, пишність

6) хвастощі, вихваляння

7) хвалько

8) розм. злодійський жаргон, арго

9) амер. коротке телеграфне повідомлення, блискавка

10) розм. перука

11) тех. задирка

12) тех. миттєва дія

13) атака кидком (фехтування)

14) дульне полум'я; спалах (пострілу)

15) військ. емблема з'єднання (частини)

16) тех. підняття води для проходження судна

17) калюжа; болотисте місце

2. adj розм.

1) строкатий, пістрявий, яскравий; крикливий; позбавлений смаку; дешевий

2) визивний

3) фальшивий, підроблений

4) злодійський

5) раптовий; скороминучий

6) надшвидкий, миттєвий

7) розм. що не дасть маху, не дурний

3. v

1) спалахувати, давати спалах; давати яскраве світло

2) блискати, виблискувати, блискотіти

3) раптом освітити; кинути яскраве світло

4):

to flash a glance at smb. — зиркнути на когось

5) промайнути; промчати; пронестися

6) раптово спасти на думку, сяйнути

7) повідомляти, передавати (по телеграфу, радіо)

8) подавати світловий сигнал, сигналізувати

9) розм. виставляти напоказ; хвастати, вихвалятися

10) підфарбовувати

11) тех. знімати задирки

* * *

1) спалах, яскраве світло; проблисковий вогонь; фoтo лампа. -блискавка; фотоспалах

2) яскравий вияв (почуттів, настрою)

3) мить; швидкий погляд; легка посмішка

4) показна пишність; icт. хвастовство, хвастощі; icт. хвалько

5) . злодійський жаргон, арго

6) суміш перцю з паленим цукром для підфарбування спиртних напоїв

7) коротке телеграфне повідомлення ( у газеті)

8) кiнo дуже короткий монтажний кадр; = flashback

9) cл. непристойне оголення ( чоловіка); ексгібіціонізм

10) тex. задирка, облой, грат

11) тex. миттєва дія; спалах

12) атака кидком ( фехтування)

13) дулове полум'я; спалах ( пострілу)

14) вiйcьк. емблема частини або з'єднання

15) cпeц. підйом води для проходу суден

16) тб. засвічення ( на екрані)

17) = flashbulb

18) cл. збуджений стан ( наркомана); наркотична ейфорія; приємне хвилювання; піднесений стан

19) = flashlight

1) сучасний, привабливий, шикарний; розкішний; aмep.; = flashy I

2) підроблений, фальшивий

3) icт. злодійський

4) раптовий; швидко виникаючий, минаючий

5) cпeц. надшвидкий, миттєвий

6) cл. який собі на умі, маху не дасть

1) спалахувати, давати спалах; давати яскраве світло; блискати, блищати

2) ( раптово) освітлювати; швидко спрямовувати або кидати яскраве світло ( на що-небудь); кинути ( погляд)

3) промайнути, пронестися, промчати; раптово з'явитися

4) раптово спасти на думку; промайнути (про думку, здогад)

5) повідомляти, передавати (телеграфом, по paд.)

6) подавати світловий сигнал, сигналізувати

7) виставляти напоказ, хвастати; хвалитися

8) підсвічувати

9) спалахнути, скипіти (flash out, flash up)

10) непристойно оголюватися ( про чоловіка); проявляти ексгібіціонізм

11) тex. знімати задирки

или Исхудеть схуднути, (о мн. похуднути), змарніти, помарніти, охлянути, (с оттенк. зачахнуть) знидіти, винидіти, понидіти; (в лице) спасти з лиця, з[по]марніти на лиці, на виду; (в теле) спасти з тіла, на тілі, змарніти, помарніти, (в конец известись) ні на що звестися; см. Похудеть. [Схуд, висох Павло (Грінч.). За довгий час змарнів, борода одросла (Рудч.). Ой вже-ж наші сіромахи та без харчів помарніли (Пісня). Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла (Номис). Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи (Чуб. III)]. Покуда жирный -дает, худого чорт возьмёт - поки гладкий схудне, то худий здохне (Приказка).

* * *

обрушать (зерно на крупу)

I. дерти, подерти. [Він мірочки не бере, як на крупи подере].

II. Обрушивать, обрушить (ниспровергать, обваливать) - валити, повалити, завалювати, завалити, обвалювати, обвалити, обурювати, обурити. [Обурені лавки лежали долі (Осн.)]. - ваемый - завалюваний, обвалюваний, обурюваний. -шенный - завалений, обвалений, обурений. Обрушиваться, обрушиться - завалюватися, завалитися, обвалюватися, обвалитися, обурюватися, обуритися. [Завалилася стеля, трохи людей не подавила. Дах обурився]. -ся на кого (переносно) - спадати, спасти, впасти, намогтися на кого, окошитися на кому, спасти на чию голову. [Нещастя намоглося (Мирн.)].

* * *

несов.; сов. - обр`ушить

1) зава́лювати, завали́ти и позава́лювати, вали́ти, повали́ти, обру́шувати, обру́шити и пообру́шувати; ( обваливать) обва́лювати, обвали́ти и пообва́лювати, диал. обу́рювати, обу́рити; ( разваливать) розва́лювати, розвали́ти и порозва́лювати

2) перен. обру́шувати, обру́шити; ( направлять) спрямо́вувати, спрямува́ти

опасть

1) о(б)падати, о(б)пасти (о мн. поо(б)падати), спадати, спасти, (о мн.) поспадати. [Вже лист обпадає з дерева. Позгасали, поспадали (квітоньки) як на небі зіроньки (Руд.)]; (понижаться) спадати, спасти. [Вода спала];

2) (об опухоли) стухати, стухнути. Дом без хозяина -дает - без господаря хата плаче (занепадає). Опавший, опалый - опалий, спалий; стухлий.

* * *

несов.; сов. - оп`асть

1) опада́ти, опа́сти и поопада́ти; ( осыпаться) обпада́ти, обпа́сти и пообпада́ти, обліта́ти, облеті́ти и пообліта́ти

2) (уменьшаться в объёме, спадать - об опухоли, вздутии) спада́ти, спа́сти и поспада́ти, опада́ти, опа́сти и поопада́ти, стуха́ти, сту́хнути

3) (становиться впалым, худым) спада́ти, спа́сти, опада́ти, опа́сти, ху́днути, сху́днути

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

несов.; сов. - спаст`и

1) рятува́ти, -ту́ю, -ту́єш и врято́вувати, -то́вую, -то́вуєш, врятува́ти, сов. порятува́ти; вирято́вувати, ви́рятувати; відрято́вувати, відрятува́ти, спаса́ти, спасти́

2) рел. спаса́ти, спасти́

испасть

1) (падать) спадати, спасти з чого на що;

2) (в теле) спадати, спасти на тілі, перепадатися, перепастися, охлявати, охля(ну)ти.

 1. спасти;

 2. упасти;

 3. дістатися, припасти

 спасти, випасти

1. n

1) пролом; розколина; отвір, щілина; розрив, тріщина

2) проламування, пробивання

3) прорив

4) перерва, пауза

5) розкол; розрив відносин (стосунків)

6) амер., розм. нехтування пристойності; недоречне зауваження

7) амер. раптове падіння цін (на біржі)

8) амер. передача голосів іншому кандидатові (на з'їзді)

9) амер., розм. шанс, сприятлива можливість, щаслива нагода

10) ділянка зораної землі

11) амер., розм. крадіжка зі зломом

12) розм. велика кількість (чогось)

13) геол. розрив, порушення

14) екіпаж з двома поздовжніми лавами

2. v (past broke; p.p. broken)

1) ламати (ся); зламувати (ся); розбивати (ся)

2) розривати (ся); проривати (ся)

3) розсіювати (ся); розходитися; розступатися

4) псувати, робити непридатним

5) переривати, порушувати, припиняти (мовчання тощо); робити зупинку

6) вдиратися, уломлюватися

7) ослабляти

8) починатися, наставати

9) вибухати, ударяти (про грозу)

10) розоряти, призводити до банкрутства

11) збанкрутувати

12) амер. раптово упасти в ціні (на біржі)

13) вириватися, зриватися

14) тікати

15) розпукуватися

16) траплятися, відбуватися

17) порушувати (обіцянку)

18) розм. розмінювати (гроші)

19) повідомити (щось)

20) розпушувати, копати (грунт)

21) з'являтися (на поверхні)

22) різати на шматки

23) м'яти, тіпати, терти

24) побивати (рекорд)

25) ел. переривати (струм); вимикати; розмикати (ланцюг)

26) розкривати (таємницю)

* * *

1) пролом; розрив; отвір, щілина; тріщина; пробоїна; проламування; пробивання; прорив

2) перерва (тж. у школі); пауза

3) три крапки або інший знак, що вказує на раптову паузу

4) вірш. цезура

5) розкол; розрив відносин

6) перша поява

7) aмep. нехтування правилами пристойності; помилка; недоречне зауваження

8) несподівана, раптова зміна

9) втеча (з в'язниці; тж. break out)

10) aмep. бірж. раптове падіння цін

11) aмep. передача голосів іншому кандидатові

12) aмep. шанс; ( сприятлива) можливість, ( щасливий) випадок

13) ділянка поораної землі ( під пасовище)

14) aмep. крадіжка зі зломом

15) дiaл. велика кількість ( чого-небудь)

16) гра об борт ( хокей)

17) гeoл. розрив, порушення; малий скид

18) перехід коня з одного кроку на інший

19) cпopт. перший удар; право першого удару; вдала серія ударів

1) ламати; ламатися; зламувати ( замок)

2) (тж. break up) розбивати; розбиватися

3) розривати; проривати; (по)рватися, розриватися; розкритися, прорватися

4) псувати, ламати, робити непридатним

5) переривати, порушувати; тимчасово припиняти, робити зупинку (тж. break oft); перериватися ( про голос); eл. переривати ( струм); розмикати ( ланцюг)

6) ( into) вриватися, вламуватися

7) послабляти; слабшати; припинятися

8) розсіюватися, розходитися; проходити

9) початися, наставати; вибухнути (тж. break out)

10) розоряти, приводити до банкрутства; розоритися, збанкрутувати; понижувати в посаді; aмep. бірж. раптово впасти в ціні

11) вириватися, тікати (тж. break out)

12) зриватися, вириватися (нaпp., про крик)

13) лопатися, давати паростки

14) траплятися, відбуватися

15) cпopт. вийти з "боксинга" ( про бігунів); звільнитися від захвату супротивника ( у боксі)

16) лiнгв. перейти в дифтонг

17) порушувати (слово, закон); збитися ( з ритму)

18) розпаровувати, розрізнювати (зібрання творів, колекцію); зaл. розформувати ( ешелон); розстроювати ( ряди); розмінювати ( гроші)

19) зломити (опір; тж. break down)

20) повідомляти ( звістку)

21) розпушувати, скопувати (ґрунт; тж. break up); прокладати, пробивати ( дорогу)

22) (тж. break in) виїздити ( коня); дресирувати; навчати; дисциплінувати, прищеплювати навички; приборкувати

23) зідрати ( шкіру)

24) з'являтися ( на поверхні)

25) різати на шматки (дичину, птаха)

26) анулювати за рішенням суду (заповіт, т. т)

27) гipн. відбивати ( породу)

28) м'яти, тіпати (прядиво, льон)

29) to break into smth раптово починати що-небудь; зненацька змінити швидкість руху; почати витрачати ( про монети е банкноти)

30) to break upon smb предстати перед ким-небудь; раптово спасти на думку кому-небудь

31) to break with smb; smth поривати з ким-, чим-небудь

1) рама для виїждження коней

2) великий відкритий екіпаж з двома поздовжніми лавами

1) брейк, сольна імпровізація в джазі

2) брейк ( танець)

1) вибух

2) військ. шквал вогню; вогневий наліт

3) метеор. прорив (маси повітря)

4) спалах; порив, поривання; запал

5) спорт. ривок; спурт

6) імпульс, поштовх; раптове збільшення радіоімпульсу

7) розм. пиятика, п'янка

8) раптова поява

v (past і p.p. burst)

1) вибухати; розриватися

2) лопатися, прориватися

3) розривати; проривати; розламувати

4) пробиватися

5) вдиратися

6) висаджувати в повітря

7) раптом спалахнути, вибухнути

8) бути переповненим

9) переповнювати

10) розм. зірвати, провалити (план тощо)

11) зазнати краху, розоритися

12) раптово з'явитися

13) несподівано зламатися (тріснути, надламатися)

14) несподівано зламати

* * *

1) вибух; розрив; вiйcьк. шквал вогню; вогневий наліт; черга вогню

2) мeтeop. прорив ( маси повітря)

3) вибух (гніву, оплесків), спалах ( вогню)

4) прорив; cпopт. ривок; cпopт. спурт

5) розм. пиятика, п'янка; гульня

6) раптове виникнення ( пейзажу)

7) acтp. сплеск або спалах випромінювання

8) обч. пакет ( даних)

1) вибухати, розриватися (тж. burst up); підривати; проривати

2) лопатися, прориватися; розриватися; refl надірватися

3) розривати; проривати; прориватися, пробиватися

4) ( into) уриватися, увірватися

5) раптово спалахнути, розпочатися

6) бути переповненим; переповняти

7) зірвати, провалити; зазнати краху, провалитися; розоритися (звич. про комерційне підприємство)

8) раптово з'явитися (звич. у полі зору)

9) несподівано зламатися; тріснути, надломитися; зненацька зламати; надломити

10) to burst into smth давати вихід почуттям

11) to burst with some emotion з трудом стримувати яке-небудь почуття

12) to burst upon smb раптово спасти на думку

v (past came; p.p. come)

1) приходити; приїжджати; прибувати; підходити

2) іти, їхати

3) підходити, наближатися (часто come to)

4) доходити, досягати

5) наставати, приходити

6) з'являтися, виникати

7) траплятися; відбуватися

8) виходити, робитися

9) походити; бути родом (походженням)

10) діставатися

11) проростати, сходити, рости

12) у наказовому способі — вигук, що передає запрошення, спонукання, підбадьорювання тощо

* * *

1) приходити; іти; приїжджати, прибувати

2) іти; їхати

3) ( часто to) підходити, наближатися

4) (to) доходити, досягати; дорівнювати, досягати, сягати; зводитися ( до чого-небудь); прийти ( до чого-небудь); досягти

5) наставати, приходити; очікуватися

6) з'являтися, виникати; спадати ( на думку)

7) перебувати, знаходитися

8) траплятися; відбуватися; виникати

9) виходити, призводити

10) виникати, мати походження

11) діставатися

12) проростати, сходити, рости

13) aмep. влаштувати, вчинити, зробити

14) зазнати оргазму

15) (тж. come on, come now) вигуку виражає: спонукання до здійснення якої-небудь дії ну!, давай!; докір, протест ну що ви!; умовляння ну, ну!

16) iм. ( the to come) майбутнє

17) пpийм. ( якщо) рахувати, рахуючи з ( такого-то дня)

18) ставати ( відомим); набувати (якого-небудь положення, статусу)

19) вступати ( у володіння); отримати ( у спадщину)

20) вступати ( на посаду)

21) вступати (у конфлікт, у змову); переходити ( в іншу фазу)

22) увійти (у вжиток, побут)

23) входити (у компетенцію, обов'язки кого-небудь)

24) to come across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь; випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь, натрапити на кого-небудь, що-небудь

25) to come after smb; smth домагатися чого-небудь, переслідувати кого-небудь; слідувати, іти за; наслідувати

26) to come against smb нападати на кого-небудь, атакувати кого-небудь; to come against smth зіштовхнутися з чим-небудь, натрапити на що-небудь

27) to come at smb; smth нападати, накидатися на кого-небудь, що-небудь; налетіти; наштовхнутися; aмep. мати на увазі, натякати; добиратися до суті; дошукуватися чого-небудь; одержувати, отримувати, добувати що-небудь; aвcтpaл., дiaл. узятися за що-небудь; почати, започаткувати що-небудь

28) to come before smth бути або вважатися більш важливим; стати ( перед судом); підлягати розгляду

29) to come between smb; smth втручатися

30) to come by smth придбати, отримати, дістати що-небудь

31) to come into smth взяти участь у чому-небудь; приєднатися до чого-небудь; з'являтися на світ, виникати

32) to come off smth сходити, злазити з чого-небудь

33) to come on smth натикатися, наштовхуватися, натрапляти на що-небудь

34) to come out of smth випливати, бути результатом чого-небудь

35) to come over smb оволодівати ким-небудь, захоплювати кого-небудь; узяти гору, перехитрити, обійти кого-небудь

36) to come round smb обдурити, перехитрити, обійти кого-небудь; to come round smth обійти що-небудь, ухилитися від чого-небудь

37) to come through smth проникати крізь що-небудь; перенести, знести, пережити що-небудь

38) to be coming to smb; aмep. належати, припадати кому-небудь; діставатися кому-небудь

39) to come under smth підходити, підпадати; зазнавати дії чого-небудь

40) to come upon smb; smth натрапити на кого-небудь, що-небудь; випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; напасти на кого-небудь, атакувати кого-небудь, що-небудь

41) to come upon smb спасти на думку кому-небудь

42) to come upon smb for smth пред'явити кому-небудь вимогу стосовно чого-небудь

43) to come to do smth починати робити що-небудь

44) to come to a condition приходити в який-небудь стан

45) to come out of a condition виходити з якого-небудь стану

46) to come near smth бути на грані чого-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка

47) у складеному іменному присудку: ставати; бути; випускатися; продаватися

48) у сполученні з наступним дієприкм. теп. ч. називає дію, виражену дієприкм.

1) приходити, прибувати; cпopт. прийти до фінішу

2) надходити

3) входити в моду

4) увійти в справу ( як компаньйон)

5) вступати на посаду; прийти до влади

6) мати відношення ( до чого-небудь)

7) ( between) втручатися ( у чиї-небудь стосунки)

8) зріти, достигати

9) Амер. Жеребитися; телитися

10) бути в періоді тічки

11) ( for) отримати частку

12) викликати до себе ( підозру); заслужити

13) (upon, on) спасти ( на думку), засісти ( у голові)

14) (on) взяти участь, залучатися

1) рятування

2) рел. спасіння душі; вічне блаженство

3) (the salvation) рятівник; засіб порятунку

* * *

1) порятунок; peл. спасіння душі; вічне блаженство

2) ( the salvation) рятівник; засіб порятунку

1) пролом; розрив; отвір, щілина; тріщина; пробоїна; проламування; пробивання; прорив

2) перерва (тж. у школі); пауза

3) три крапки або інший знак, що вказує на раптову паузу

4) вірш. цезура

5) розкол; розрив відносин

6) перша поява

7) aмep. нехтування правилами пристойності; помилка; недоречне зауваження

8) несподівана, раптова зміна

9) втеча (з в'язниці; тж. break out)

10) aмep. бірж. раптове падіння цін

11) aмep. передача голосів іншому кандидатові

12) aмep. шанс; ( сприятлива) можливість, ( щасливий) випадок

13) ділянка поораної землі ( під пасовище)

14) aмep. крадіжка зі зломом

15) дiaл. велика кількість ( чого-небудь)

16) гра об борт ( хокей)

17) гeoл. розрив, порушення; малий скид

18) перехід коня з одного кроку на інший

19) cпopт. перший удар; право першого удару; вдала серія ударів

1) ламати; ламатися; зламувати ( замок)

2) (тж. break up) розбивати; розбиватися

3) розривати; проривати; (по)рватися, розриватися; розкритися, прорватися

4) псувати, ламати, робити непридатним

5) переривати, порушувати; тимчасово припиняти, робити зупинку (тж. break oft); перериватися ( про голос); eл. переривати ( струм); розмикати ( ланцюг)

6) ( into) вриватися, вламуватися

7) послабляти; слабшати; припинятися

8) розсіюватися, розходитися; проходити

9) початися, наставати; вибухнути (тж. break out)

10) розоряти, приводити до банкрутства; розоритися, збанкрутувати; понижувати в посаді; aмep. бірж. раптово впасти в ціні

11) вириватися, тікати (тж. break out)

12) зриватися, вириватися (нaпp., про крик)

13) лопатися, давати паростки

14) траплятися, відбуватися

15) cпopт. вийти з "боксинга" ( про бігунів); звільнитися від захвату супротивника ( у боксі)

16) лiнгв. перейти в дифтонг

17) порушувати (слово, закон); збитися ( з ритму)

18) розпаровувати, розрізнювати (зібрання творів, колекцію); зaл. розформувати ( ешелон); розстроювати ( ряди); розмінювати ( гроші)

19) зломити (опір; тж. break down)

20) повідомляти ( звістку)

21) розпушувати, скопувати (ґрунт; тж. break up); прокладати, пробивати ( дорогу)

22) (тж. break in) виїздити ( коня); дресирувати; навчати; дисциплінувати, прищеплювати навички; приборкувати

23) зідрати ( шкіру)

24) з'являтися ( на поверхні)

25) різати на шматки (дичину, птаха)

26) анулювати за рішенням суду (заповіт, т. т)

27) гipн. відбивати ( породу)

28) м'яти, тіпати (прядиво, льон)

29) to break into smth раптово починати що-небудь; зненацька змінити швидкість руху; почати витрачати ( про монети е банкноти)

30) to break upon smb предстати перед ким-небудь; раптово спасти на думку кому-небудь

31) to break with smb; smth поривати з ким-, чим-небудь

1) рама для виїждження коней

2) великий відкритий екіпаж з двома поздовжніми лавами

1) брейк, сольна імпровізація в джазі

2) брейк ( танець)