Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

сло

  • 61 вклеивать

    вклеить вклеювати, вклеїти, вліплювати, вліпити, (спец. о столярном клее: сов.) вкарючити. Вклеить слово (в разговор) - ввернути (вкинути, докинути) слово.
    * * *
    несов.; сов. - вкл`еить
    укле́ювати, укле́їти, улі́плювати, уліпити

    \вклеивать сло́во (замеча́ние) — перен. укида́ти, уки́нути (докида́ти, доки́нути, уверта́ти, уверну́ти) сло́во (заува́ження)

    Русско-украинский словарь > вклеивать

  • 62 вклинивать

    вклинить вганяти (увігнати) клином.
    * * *
    несов.; сов. - вкл`инить и вклин`ить
    укли́нювати, уклини́ти

    \вклинивать сло́во — перен. укида́ти, уки́нути (докида́ти, доки́нути, уверта́ти, уверну́ти) сло́во

    Русско-украинский словарь > вклинивать

  • 63 глагол

    1) слово, (ц.-сл.) глагол, (народн.) зглагол. [Усе чиню по зглаголу його (Звиног.)];
    2) (грам.) дієслово.
    * * *
    1) грам. дієсло́во
    2) (речь, слово) глаго́л; сло́во

    Русско-украинский словарь > глагол

  • 64 закидывать

    закидать
    I. см. Забрасывать, забросать.
    II. Закидывать, закинуть - см. Забрасывать, забросить.
    * * *
    I несов.; сов. - закид`ать
    1) закида́ти, закида́ти
    2) (сов.: начать кидать) поча́ти ки́дати
    II несов.; сов. - зак`инуть
    закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти; ( запрокидывать) захиля́ти, захили́ти

    \закидывать нуть слове́чко (сло́во) — заки́нути (замо́вити) слівце́ (слове́чко, сло́во)

    Русско-украинский словарь > закидывать

  • 65 замолвить

    замо́вити

    \замолвитьть сло́во (слове́чко) за кого́ (о ком) — замо́вити сло́во за ко́го; замо́вити (заки́нути) слівце́ (слове́чко) за ко́го (про ко́го)

    Русско-украинский словарь > замолвить

  • 66 исковерканный

    1) прич. зіпсо́ваний, попсо́ваний; зні́вечений, поні́вечений; покалі́чений, скалі́чений; покру́чений; перекру́чений; спотво́рений; покалі́чений, скалі́чений
    2) (в знач. прил.: изломанный, повреждённый) пола́маний, поні́вечений, зні́вечений, покру́чений, покалі́чений, скалі́чений
    3) (в знач. прил.: нравственно изуродованный) зіпсо́ваний, зні́вечений, скалі́чений
    4) (в знач. прил.: неправильный, искажённый) перекру́чений; ( искалеченный) калі́чений, покалі́чений; (о языке: ломаный) ла́маний

    \исковерканныйое сло́во — перекру́чене сло́во

    \исковерканныйый язы́к — калі́чена (покалі́чена, ла́мана) мо́ва

    Русско-украинский словарь > исковерканный

  • 67 кресло

    фотель (-теля), крісло.
    * * *
    крісло; диал. фоте́ль, -ля, опера́ч, -а

    Русско-украинский словарь > кресло

  • 68 наносить

    (несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)
    I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].
    II. Наносить, нанести и нанесть -
    1) см. I. Наносить;
    2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.
    I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;
    3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];
    4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;
    5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;
    6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;
    7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;
    8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];
    9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;
    10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -
    1) см. под
    I. Наносить:
    2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;
    3) занесений, позаношений;
    4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;
    5) зазначений, позазначуваний;
    6) накиданий, понакид(ув)аний;
    7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;
    8) набитий, підбитий.
    * * *
    I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и
    1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити
    2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти

    \наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т

    \наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́

    Русско-украинский словарь > наносить

  • 69 недобрый

    прлг.
    I. 1) недобрий (для кого, до кого), (злой) лихий, злий; (негуманный, бесчеловечный) нелюдяний (для кого); (неприязненный) недобрий, неприязний (до кого). [В (його) голосі забриніло щось жорстке, недобре (Л. Укр.). Лиха людина (Київщ.). Який він добрий був для вас, а ви для його сиріт такі нелюдяні (Свидн.). Хто (з нас був) неприязний, - щоб добрости вчився (Самійл.)];
    2) (дурной) недобрий, лихий, (нехороший) негарний, поганий; (неблагоприятный) недобрий, лихий, злий. [Прийшли вісті недобрі (Шевч.). Слава на все село недобрая стала (Шевч.). Надійде година злая (Рудан.)]. -рый глаз - лихе (пристрітне, наврочливе, урічливе, урічне) око. [Лихим оком глянули на нас (Гоголь)]. -рое дело (о грабеже, разбое) - лихе діло, лихий учинок, злочинство. -рые люди (молодцы) - недобрі люди (хлопці). -рое место - нечисте місце. -рый товар - недобрий (недобротний, поганий) крам. В -рый час - в недобру (лиху) годину, в недобрий час, недоброї (лихої) години. [Шануйтеся в недобру годину (Шевч.). В недобрий час з того нерівні ти насміялась (Шевч.)].
    II. Недобрый, сщ. -
    1) недобрий (-рого), лихий, злий (-ого). [З лихими я лиха, а з добрими добра (Кониськ.)];
    2) (чорт) лихий, нечистий (-ого), нечиста сила, дідько. [Приніс його лихий (Київщ.)].
    * * *
    1) прил. недо́брий; ( злой) лихи́й, злий

    в \недобрыйое вре́мя, в \недобрый ую по́ру, в \недобрыйый час — в недо́бру (в лиху) годи́ну

    в недо́брий (в лихи́й) час; глаза́ горе́ли \недобрый ым огнём — о́чі блища́ли недо́брим вогне́м

    \недобрыйая усме́шка — недо́бра (зла) по́смішка

    \недобрыйое ме́сто — пога́не (лихе́) мі́сце

    \недобрыйые лю́ди — ( о разбойниках) лихі́ (недо́брі) лю́ди

    \недобрыйые ру́ки — ли́хі (злі) ру́ки

    \недобрыйый глаз — лихе́ (недо́бре) о́ко

    \недобрыйый сон — недо́брий (пога́ний) сон

    помина́ть (укоря́ть) \недобрый ым сло́вом — зга́дувати (доріка́ти) недо́брим (лихи́м) сло́вом

    2) в знач. сущ. миф. лихи́й, -ого, нечи́стий

    Русско-украинский словарь > недобрый

  • 70 несдержанный

    нестриманий, нездержливий, невтримливий, (вульг.) слаб(к)ий на утори. [Він був дуже правдивий, але вдачу мав запальну, нестриману (Загірня). Непосидячої вдачі був дід, - на язик нездержливий (Кониськ.). Богині в гніві тії-ж баби і так-же на утори слабі (Котл.)].
    * * *
    1) (невыполненный - об обещании, клятве) недоде́ржаний

    \несдержанныйое сло́во — недоде́ржане сло́во

    2) (не умеющий сдерживаться, такой, что трудно сдержать) нестри́маний; ( вспыльчивый) опри́скливий

    Русско-украинский словарь > несдержанный

  • 71 обезмасливать

    спец.; несов.; сов. - обезм`аслить
    знема́слювати, знема́слити, видаля́ти ма́сло, ви́далити ма́сло

    Русско-украинский словарь > обезмасливать

  • 72 оговариваться

    оговориться
    1) застерегатися застерегтися. Я наперёд оговорился, что… - я наперед застерігся, що..;
    2) см. Обмолвиться;
    3) (оправдываться) вимовлятися, вимовитися.
    * * *
    несов.; сов. - оговор`иться
    1) ( делать оговорку) роби́ти застере́ження, зроби́ти застере́ження, застеріга́тися, застерегти́ся
    2) ( делать обмолвку) помиля́тися на сло́ві, помили́тися на сло́ві; обмовля́тися, обмо́витися
    3) строит. (несов.) обмовля́тися, обгово́рюватися, обгу́джуватися, огу́джуватися, оббрі́хуватися; обно́ситися; застеріга́тися; застеріга́тися; навро́чуватися, зуро́чуватися

    Русско-украинский словарь > оговариваться

  • 73 однозначный

    мат. одноциферний.
    * * *
    1) мат., лингв. однозна́чний

    однозна́чное число́ — мат. однозна́чне число́

    однозна́чное сло́во — лингв. однозна́чне сло́во

    2) ( тождественный) однозна́чний, рівнозна́чний

    Русско-украинский словарь > однозначный

  • 74 переносный

    1) см. Переносной. -ные пески - передувні, переметні піски;
    2) (иносказательный) переносний. [Переносне значіння]. В -ном смысле - у переноснім розумінні.
    * * *
    1) переносни́й

    перено́сная ла́мпа — переносна́ ла́мпа

    2) (иносказательный, не буквальный) перено́сний

    перено́сное значе́ние сло́ва — перено́сне зна́чення сло́ва

    Русско-украинский словарь > переносный

  • 75 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 76 пробалтываться

    проболтаться проговорюватися, проговоритися, пробовкуватися, пробовкнутися (словом), прохоплюватися, прохопитися словом; пробалакуватися, пробалакатися, проязичитися про що, виязичити що. [Говори, та не проговорюйся (Приказка). Якось я пробовкнувся про вашу справу. А ви оце балакали з тим лукавим Голованем та й проязичились (Харківщ.). Убили та й виязичили (Лебед. п.)].
    * * *
    I
    пробо́втуватися
    II несов.; сов. - проболт`аться
    пробо́вкуватися, пробо́вкнутися; ( проговариваться) прогово́рюватися, проговори́тися, прохо́плюватися [сло́вом], прохопи́тися [сло́вом]
    III несов.; сов. - проболт`аться
    тиня́тися, протиня́тися, ве́штатися, прове́штатися, ві́ятися, прові́ятися

    Русско-украинский словарь > пробалтываться

  • 77 проговариваться

    проговориться
    1) (быть проговариваемому) про[ви]мовлятися, проказуватися, проговорюватися, бути промовленим, проказаним, проговореним;
    2) (промолвиться) проговорюватися, проговоритися, промовлятися, промовитися, пробалакуватися, пробалакатися, пробовкнутися, прохоплюватися, прохопитися, поязичитися про що кому. [Старости не промовляться (Шевч.). Пробалакався, що отруєно того чоловіка (Катерин.). Говори, та не проговорися (Номис). І слівцем ніколи не прохопиться (Звин.). І заприсяглись усі про те мовчати, нікому й словечком не пробовкнутися (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - проговор`иться
    1) прогово́рюватися, проговори́тися; прохо́плюватися [сло́вом], прохопи́тися [сло́вом], обмовля́тися, обмо́витися, промовля́тися, промо́витися, пробо́вкуватися, пробо́вкнутися
    2) страд. (несов.) промовля́тися, прогово́рюватися

    Русско-украинский словарь > проговариваться

  • 78 проспрягать

    відмінити дієслово; (некоторое время) відмінювати дієслово (якийсь час).
    * * *
    грам.
    провідмі́нювати [дієсло́во], провідміня́ти [дієсло́во], продієвідмі́нювати

    Русско-украинский словарь > проспрягать

  • 79 развалистый

    1) (удобный) вигі́дний, зру́чний

    \развалистыйое кре́сло — вигі́дне (зру́чне; широкое: широ́ке) крі́сло

    2) (о походке, шаге) вайлува́тий, розва́лькуватий

    Русско-украинский словарь > развалистый

  • 80 ронить

    обл.
    1) вали́ти, -лю́, -лиш
    2) (ронять, терять) рони́ти, -ню́, -ниш, роня́ти

    \ронитьть слёзы — фольк. рони́ти (роня́ти; лить: ли́ти) сльо́зи

    \ронитьть сло́во — рони́ти (роня́ти) сло́во

    Русско-украинский словарь > ронить

Страницы

См. также в других словарях:

  • слоёк — слоёк …   Словарь употребления буквы Ё

  • слоёк — сло/ёк/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • СЛО — Система лекарственного обеспечения «Симплекс» СЛО Северный ледовитый океан СЛО система лекарственного обеспечения СЛО Семья, любовь, Отечество с 2010 межрегиональное общественное движение …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • сло́во — слово, а; верить на слово; слово за слово; мн. слова, слов, словам …   Русское словесное ударение

  • СЛОЁК — СЛОЁК, слойка, муж. (разг.). уменьш. к слой. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • слоёк — слоёк, слойка …   Русское словесное ударение

  • слоёк — слоёк, слойк а …   Русский орфографический словарь

  • слоёк — сущ., кол во синонимов: 1 • слоек (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • слоёв — (род. п. мн. ч. от слой) …   Словарь употребления буквы Ё

  • слоїк — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • слоїти — дієслово недоконаного виду укладати шарами кул., розм …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»