-
1 довбальне залізко
долбёжное желе́зкоУкраїнсько-російський політехнічний словник > довбальне залізко
-
2 залізко
техн. желе́зко -
3 рубанкове залізко
руба́ночное желе́зкоУкраїнсько-російський політехнічний словник > рубанкове залізко
-
4 стругальне залізко
строга́льное желе́зкоУкраїнсько-російський політехнічний словник > стругальне залізко
-
5 snap
1. n1) хватка, захват (зубами); укус2) різкий звук; тріск; клацання; брязкання3) різке слово; різка мова4) застібка; замочок; кнопка (для одягу)5) засувка; клямка6) моментальний знімок, моментальна фотографія7) різке раптове похолодання (часто cold snap)8) розм. жвавість, енергія; заповзятливість9) розм. вогник, живинка10) розм. яскравість; виразність11) розм. часткаto go snaps — ділити (щось); ділитися (чимсь)
12) розм. несподівана удача13) розм. хороше місце; гарна роботаsoft snap — амер. тепле містечко; легкий заробіток
14) театр., розм. короткочасний контракт; тимчасова робота15) розм. поступлива людина16) розм. іграшка в чиїхсь руках17) діал. шматочок18) діал. легка закуска19) сухе хрумке печиво20) тех. обтискачby snaps — уривками; ривками
not a snap — аніскільки, анітрохи, ні краплини
2. adj1) поспішний2) парл. позачерговийsnap gauge — тех. каліберна скоба
snap trick (thing) — проста (легка) справа (річ)
3. adv1) раптом, раптово2) з тріском, з шумом4. v1) хапати, кусати2) кусатисяI hate dogs that snap — ненавиджу собак, які кусаються
3) ловити; спіймати5) робити поспіхом6) потягти; поцупити, украстиdon't snap at me! — не кидайтеся на мене!; не огризайтеся!
9) клацати, цокати; ляскати; ляпати; трішати10) закриватися, защіпатися з тріском11) спускати курок без пострілу12) робити моментальний знімок; фотографувати13) заплющувати, закривати (дзьоб, рот)14) закриватися (про дзьоб, рот)15) ламати, рвати (з тріском)16) ламатися, рватися (з тріском)17) розривати, порушувати18) різко погіршуватися (про здоров'я)20) тех. заскакувати в гніздоsnap off — відірвати; відкусити; відшматувати; відламуватися
snap out — сказати гнівно (грубо), відрізати
snap to — защіпатися, зачинятися
snap up — розхапати; розкупити; розібрати; накидатися, нападати (на когось)
to snap one's fingers at smb.(smth.) — ігнорувати когось (щось)
snap into it! — амер., розм. ну, мерщій!, давай, налягай!
* * *I n1) хватка, захоплення ( зубами); укус2) різкий звук (чого-небудь, що раптово розірвалось, лопнуло або зламалось); тріск, клацання, брязкання, ляскання3) різка, уривчаста мова; різке слово4) застібка, замочок; кнопка ( для одягу)5) засувка, клямка6) моментальна фотографія, моментальний знімок8) жвавість, енергія, заповзятливість9) "живинка", вогник; жвавість, яскравість, виразність10) cл. несподівана удача11) cл.; cл. гарне місце, гарна робота12) театр. жapг. тимчасова робота; короткотерміновий контракт13) cл. поступлива людина; іграшка в чиїх-небудь руках15) pl; cл.; = snapbeans16) тex. обтискач ( для заклепок)17) снап ( дитяча карточна гра)II a1) скороспішний, поспішний2) парл. позачерговий4) який защіпається, із засувкою5) простий, легкийIII adv1) раптом, несподівано2) з тріском, з шумомIV v1) хапати; кусати ( snap up); кусатися; хапатися2) хапати, ловити; (at) хапатися, ухопитися3) робити поспішно або наспіх4) діяти швидко5) схопити, вирвати, вихопити6) різко переривати, обривати ( кого-небудь); розмовляти різко, уривчасто, роздратовано; накидатися ( на кого-небудь); огризатися, гаркати7) клацати, брязкати, ляскати ( чим-небудь); клацати, брязкати, тріскотіти, тріщати; захлопуватися, защіпатися з тріском; спускати курок без пострілу; вмикати, перемикати8) робити моментальний знімок; клацати, фотографувати9) закривати (рот, дзьоб); закриватися (про рот, дзьоб)10) ламати або рвати ( з тріском); ламатися або рватися ( зненацька або з тріском); надірватися, зірватися11) рвати, порушувати12) різко погіршуватися ( про здоров'я)14) тex. заскакувати в гніздо15) ( into) приходити в потрібний стан ( для початку роботи); ( out of) виходити з якого-небудь стану; звільнитися, позбутися ( настрою) -
6 slash
1. n2) глибокий поріз; глибока рана; рубець3) розріз; декоративний проріз (в одягу)4) ліс. вирубка5) відходи на лісозаготівлях6) амер. болотиста місцевість, заросла кущамиslash fire — ліс. згарище, згар
2. v1) хльостати, бити2) перен. бичувати, різко критикувати3) порізати, глибоко поранити4) розрізати, різати на смуги6) ляскати (батогом тощо)7) різко скорочувати, урізувати* * *I n2) глибокий поріз, глибока рана; рубець3) розріз; розріз, декоративний проріз ( в одязі)4) лic. вирубка6) урізування, скорочення7) cл.; = urinationII v1) порізати, глибоко поранити2) (at) хльостати, бити; шпетити, різко критикувати3) розрізати; робити розрізи, ( декоративні) прорізи ( в одязі)5) різко скорочувати, урізуватиIII n; сл.болотиста місцевість, що поросла чагарником -
7 assault
1. n1) (збройний) напад, атака; штурм, приступ3) насильство; зґвалтування4) юр. образа словами і погроза фізичним насильством5) військ. висадка десанту з боєм6) штурм (висоти альпіністами); 1 v1) нападати, атакувати; штурмувати; іти на приступ2) діяти різко (грубо)3) різко виступати; критикувати, піддавати нападкам; накидатися (з погрозами тощо)4) насилувати; ґвалтувати5) юр. погрожувати фізичним насильством* * *I n1) ( збройний) напад, атака; штурм, приступ2) різкі виступи (проти кого-небудь, чого-небудь); образа3) юp. словесна образа е погроза дією; eвф. зґвалтування4) штурм ( альпінізм); напад, атака ( фехтування)II aштурмовий; атакуючийIII v1) нападати, атакувати; штурмувати, іти на приступ; діяти різко, грубо, неприємно ( на що-небудь)2) різко виступати ( проти чого-небудь); критикувати, піддавати нападкам; ображати3) юp. загрожувати фізичним насильством; eвф. зґвалтувати -
8 shortly
-
9 toboggan
1. n1) спорт. тобоган, сани2) санний спорт2. v1) кататися на санях (з гори)2) різко падати* * *I n1) тобогган, сани2) санний спортII1) υl. кататися на санях (особ. з гори); cпopт. спускатися на тобоггане, проходити трасу тобоггана2) різко падати -
10 short
1. n1) короткість, стислість2) короткий зміст3) лінгв. короткий голосний4) короткий склад5) знак короткості6) розм. короткометражний фільмfeature (animated cartoon) short — короткометражний художній (мультиплікаційний) фільм
7) короткий уривок; короткий твір8) ел., розм. коротке замикання9) мальок10) військ. недоліт11) спекулянт, який грає на пониження12) кондуктор, який не віддає хазяїну усіх виручених грошей13) розм. міцний напій14) чаркаfor short — скорочено, для стислості
in short — коротше кажучи; одним словом
the short of the matter — сутність проблеми (питання, справи)
2. adj1) короткийshort waves — рад. короткі хвилі
short arms — військ. короткоствольна зброя
2) низький, невисокий3) короткочасний, нетривалийin a short time — незабаром, скоро
6) військ. за першою вимогою4) короткотерміновий, короткостроковий5) короткий, стислий6) кін. короткометражний7) скорочений, неповний8) неповний, приблизний; орієнтовний9) некомплектний, неукомплектований10) недостатній, убогийto be short of (in) money — відчувати брак грошей
to be short of (in) breath — задихатися, важко дихати
11) незадовільний12) різкий, грубий13) міцний, нерозведенийshort drink, something short — міцний напій, спиртне
14) розсипчастий; ламкий, крихкийshort pastry — розсипчасте (пісочне) тістечко
short bit — амер. монета в 10 центів
short blast — військ. дульна хвиля
short circuit — ел. коротке замикання
short dead end — зал. тупик
short end — розм. несприятливе становище
short list — а) остаточний список; б) список допущених до останнього туру (конкурсу тощо)
short of — а) не досягти (чогось); не доходячи (до чогось); б) що не відповідає чомусь; в) за винятком
S. Seas — розм. Балтійське і Біле моря
short ton — коротка тонна (= 907,2 кг)
short views — короткозорість, недалекоглядність
3. adv1) різко, круто; раптом, несподіваноto stop short — раптом (різко) зупинитися
to take smb. (up) short — а) захопити (застукати) когось зненацька; б) перервати чиєсь мовлення, не дати комусь висловитися
to break off short — закінчити (ся) несподівано
I am taken short — розм. у мене живіт схопило
2) передчасно, достроковоto cut smb.'s life short — передчасно обірвати чиєсь життя
3) коротко4) близько, недалеко, на близькій відстані5) не доходячи, не досягти6) коротко, стисло; уривчасто* * *I n1) короткий зміст; сутьin short — коротенько, коротше кажучи, одним словом
for short — для стислості, скорочено
2) лiнгв. короткий голосний; короткий склад; знак короткості3) короткометражний фільм; короткий уривок, короткий твір5) eл. коротке замикання6) вiйcьк. недоліт7) = short sale [див. short II, I 7]8) pl бірж. спекулянти, що грають на зниження9) міцний напій, спиртне; "чарочка" ( чарка нерозбавленого віскі)II a1) короткий2) низький, невисокий3) короткий, недовгий, який недовго триваєin a short time — незабаром; короткотерміновий, короткостроковий
short loan /money/ — короткотермінова позичка
4) короткий, стислий; кiнo короткометражний5) урізаний; неповнийshort measure — кoм. недомір
short weight — кoм. недовага; неповний, приблизний; некомплектний, неукомплектований
6) убогий, бідний; недостатній; який відчуває брак ( чого-небудь); незадовільний7) кoм. який продається без покриттяshort sale — продаж на термін без покриття; бірж. який грає на зниження
8) різкий, грубий, уривчастий; різкий, сухий ( про кашель)9) міцний, нерозбавленийshort drink, something short — спиртне
10) розсипчастий; ламкий, крихкийshort and — знак & (типографський знак сполучника ",")
III advshort views — короткозорість, недалекоглядність
1) різко, круто; раптово, зненацька2) передчасно3) коротко4) близько, недалеко, на близькій відстані; не доходячи, не досягши5) коротко, стисло; уривчасто -
11 shrill
1. nпронизливий, різкий крик; вищання, вереск; різкий свист2. adj1) різкий, пронизливий; верескливий; високий (про звук)2) шумний, гучний3) надокучливий, набридливий, нав'язливий; наполегливий3. v1) пронизливо кричати; звучати різко й гучно; вити2) різко викрикувати; прокричати (тж shrill out)* * *I nпронизливий, різкий крик; лемент; різкий свистокII a1) пронизливий, різкий; верескливий; високий ( про звук); гучний, голосний, шумний2) ( занадто) яскравий, різкий3) непомірний4) настирливий, докучливий, нав'язливий; наполегливийIII v; поет.пронизливо кричати; звучати різко е голосно; вити; викрикувати; прокричати ( shrill out) -
12 zoom
1. n1) гудіння (предмета в русі); дзижчання, сюрчання2) ав., розм. різкий зліт угору, «гірка», «свічка»3) телеб. електронне збільшення зображення2. adj амер., розм.безплатний3. v1) гудіти; дзижчати, сюрчати2) ав., розм. різко набирати висоту, різко злітати угору; робити «гірку» («свічку»)3) амер., розм. одержати безплатно (щось)* * *I [zuːm]1) звук, що гуде (від предмета, що рухається); здижчання2) aв.; cвiчкa, "гірка"II [zuːm] v1) гудіти; дзижчати; рухатися з гудінням, шумом2) aв.; жapг. різко набирати висоту, робити "гірку" чи "свічу"3) стрімко рости, підскакувати ( про ціни)III [zuːm] a; амер.; сл. IV [zuːm] v; амер.; сл. V [zuːm] n2) oпт. характеристика об'єктива із змінною фокусною відстанню; трансфакторVI [zuːm] v1) тб. давати зображення великим планом (тж. zoom in); кiнo, тб. змінювати план зображення2) збільшуватися в розмірах, роздуватися, розбухати3) збільшувати ( масштаб зображення); розгортати або збільшувати розмір вікна до розмірів усього екрану -
13 snap
I n1) хватка, захоплення ( зубами); укус2) різкий звук (чого-небудь, що раптово розірвалось, лопнуло або зламалось); тріск, клацання, брязкання, ляскання3) різка, уривчаста мова; різке слово4) застібка, замочок; кнопка ( для одягу)5) засувка, клямка6) моментальна фотографія, моментальний знімок8) жвавість, енергія, заповзятливість9) "живинка", вогник; жвавість, яскравість, виразність10) cл. несподівана удача11) cл.; cл. гарне місце, гарна робота12) театр. жapг. тимчасова робота; короткотерміновий контракт13) cл. поступлива людина; іграшка в чиїх-небудь руках15) pl; cл.; = snapbeans16) тex. обтискач ( для заклепок)17) снап ( дитяча карточна гра)II a1) скороспішний, поспішний2) парл. позачерговий4) який защіпається, із засувкою5) простий, легкийIII adv1) раптом, несподівано2) з тріском, з шумомIV v1) хапати; кусати ( snap up); кусатися; хапатися2) хапати, ловити; (at) хапатися, ухопитися3) робити поспішно або наспіх4) діяти швидко5) схопити, вирвати, вихопити6) різко переривати, обривати ( кого-небудь); розмовляти різко, уривчасто, роздратовано; накидатися ( на кого-небудь); огризатися, гаркати7) клацати, брязкати, ляскати ( чим-небудь); клацати, брязкати, тріскотіти, тріщати; захлопуватися, защіпатися з тріском; спускати курок без пострілу; вмикати, перемикати8) робити моментальний знімок; клацати, фотографувати9) закривати (рот, дзьоб); закриватися (про рот, дзьоб)10) ламати або рвати ( з тріском); ламатися або рватися ( зненацька або з тріском); надірватися, зірватися11) рвати, порушувати12) різко погіршуватися ( про здоров'я)14) тex. заскакувати в гніздо15) ( into) приходити в потрібний стан ( для початку роботи); ( out of) виходити з якого-небудь стану; звільнитися, позбутися ( настрою) -
14 slash
v1. перен. картати, різко критикувати2. різко скорочувати/ урізати (бюджет, фонди тощо)- to slash the budget різко скоротити бюджет- to slash at smbd. піддати когось різкій критиці -
15 демократія
ДЕМОКРАТІЯ - тип держави або політичної системи управління, що ґрунтується на принципі народовладдя. Поняття "Д." змінювалося історично; у сучасних політичних концепціях його тлумачення також мають значні відмінності. Ці відмінності зазвичай пов'язані з відповіддю на два чільні питання: а) що позначають словом "народ"?; б) у який спосіб "народ" здійснює самоврядування? Вперше термін "Д." був уведений в обіг в Афінах у V ст. до н. е. Словом "народ" ("demos") тоді позначали частину дорослого населення міста-держави (поліса), яке мало право брати безпосередню участь в обговоренні питань, що стосувалися життя міста-держави (цієї участі були позбавлені раби, жінки та люди, що у будь-якому поколінні переселилися у місто-державу). Розмежування на загальні (суспільні, політичні) питання і такі, у розв'язанні яких особа має діяти, виходячи з особистого рішення, стало однією з важливих ознак демократії. Розуміння Д. як безпосередньої участі громадян у розв'язанні спільних справ (а це вимагало, щоб територія держави була невеликою) є характерним для Руссо. Одначе поява в Європі національної держави супроводжувалася тим, що поняття народу стало поняттям нації, а великі територіальні розміри новочасних держав зробили неможливою безпосередню участь великого загалу людей в управлінні. Внаслідок цих змін Д. набуває ознак "представницької". Цей новий тип Д. став предметом аналізу та різноманітних оцінок - позитивних, скептичних та різко негативних. На противагу переважно оптимістичній оцінці представницької Д. в ліберальній політико-філософській традиції, консервативна традиція наголошувала на таких її вадах, як індивідуалізм, утилітаризм, просвітницький конструктивізм (див. консерватизм). Різко негативна оцінка Д. була притаманна соціальній філософії марксизму, який вважав будь-яку державу знаряддям класового гноблення Н. егативно оцінювали представницьку Д. також прихильники анархізму, оскільки вважали, що за фасадом такої Д. приховане всевладдя бюрократичного централізму. Скептична оцінка представницької Д. характерна також для елітарних концепцій. Прихильники цих концепцій вважають, що вибір представників народу контролюється елітою або елітами - політичними, військовими, економічними, культурними тощо (див. еліта). Починаючи з серед. XIX ст. на Заході почав установлюватися сучасний тип Д., засад ничими прикметами якого є інституційний та ідеологічний плюралізм (вільне змагання різних політичних ідеологій). Суть інституційного плюралізму полягає у фактичному існуванні та узаконенні різноманітних асоціацій та автономних організацій. До останніх, окрім політичних (політичні партії, лобістські групи та інші групи тиску, незалежні центри політичного аналізу та політичної інформації тощо) належать також профспілки, автономні освітні, культурні, гуманітарні та ін. організаційні утворення. Той факт, що інститут представницької Д. різко зменшив число громадян, здатних брати безпосередню участь у виробленні та прийнятті політичних рішень, спонукав до появи ідеї (та відповідної практики), відомої під назвою "Д. участі". Суть цього різновиду Д. полягає в орієнтації на те, щоб якомога більше рішень, в тім числі політичних, приймалося не централізовано (на верхніх щаблях державної влади), а внизу, на рівні місцевих та інших організацій; практика "Д. участі" включає також проведення різного роду опитувань та референдумів. Поняття "Д. участі" близьке до поняття т. зв. "прямої Д.", для якої характерними є акції "прямої дії" (страйки, вияви громадянської непокори тощо). Одним із напрямів поглиблення Д. деякі політичні філософи вважають "економічну Д.": збільшення участі працівників в управлінні підприємствами. Проте, як показав досвід (зокрема в колишній комуністичній Югославії), збільшення такої участі зазвичай не сприяє економічній ефективності. Історія розвитку суспільства засвідчує, що Д. сама по собі не є ідеальним засобом, що розв'язує всі проблеми (соціальні, політичні, управлінські та ін.). Вона доконечно потребує існування відповідних культурних, економічних та соціальних передумов. Це було відомо ще Аристотелю, який у "Політиці" показав, що наслідки демократичного управління залежать від того, з якою саме Д. в кожному окремому випадку ми маємо справу. Сучасна Д. спроможна виявляти свої переваги за відповідного рівня загальної культури суспільства, відносно високого рівня добробуту та наявності широкого середнього класу. Вона передбачає високий рівень здатності людей до самоконтролю, виконання своїх громадянських обов'язків, до розумного поєднання індивідуальних та групових інтересів з інтересами інших людей та суспільних верств, отже, зрештою, до забезпечення спільного добробуту. Цими здатностями повинні насамперед володіти представники політичної еліти. Якщо ця умова не зреалізована, то Д. може зазнавати змін або у бік бюрократичної централізації або диктатури В. ірогідність такого повороту зростає в міру того, як Д. перетворюється на прикриття безвладдя та хаосу. Чим менше люди здатні до самоконтролю, тим більшої ваги набуває зовнішній контроль над їхньою поведінкою. Це фундаментальний закон суспільного життя О. тже, міра свободи в сучасних суспільствах прямо залежить від того, наскільки самі люди шанують моральні та правові цінності. Сучасна укр. Д. також має серйозні вади, найглибшою причиною яких є стан масової свідомості, успадкований від комуністичного минулого. Саме це дозволило колишній комуністичній номенклатурі зберегти впливові позиції в економічних та владних структурах, що призвело до формування посткомуністичної неономенклатури і, як наслідок цього, до гіпертрофії бюрократичних структур та регламентацій.В. Лісовий -
16 acutely
advгостро, різко* * *advгостро, різко -
17 assail
v1) нападати раптово, атакувати, наступати; чинити насильство2) перен. засипати, закидати3) різко (гостро) критикувати, висміювати* * *v1) наступати, атакувати, нападати раптово е шалено; мучити (нaпp., про сумніви, кашель); закидати (нaпp., питаннями), засипати2) різко критикувати, висміювати3) рішуче, із запалом братися до роботи, накидатися ( на роботу) -
18 chop
1. n1) удар (сокирою тощо)2) відбивна котлета3) відрубаний шматок (кусок); скибка4) тріщина; щілина5) с.г. січка (корм)6) клеймо; фабрична марка7) сорт8) печатка, штамп9) обмін10) pl вхід (в ущелину тощо)11) pl рот; паща; щелепа2. v1) рубати (сокирою тощо)2) нарізувати; кришити; шаткувати; перекручувати на м'ясорубці3) переривати, обривати4) амер. кидати, шпурляти5) кидатися6) змінюватися (про вітер)1) мінятися, обмінюватися (чимсь)8) сперечатися; перекидатися словами□ chop in — втручатися в розмову
* * *I n3) відрубаний шматок; скиба; шмат(ок)5) icт. тріщина ( на шкірі); щілина, розколина; гeoл. тріщина; скид6) c-г. січка ( корм)7) часто pl; aвcтpaл.; дiaл. змагання лісорубів8) aвcтpaл., дiaл. частка, частинаII v1) рубати (сокирою, колуном, сікачем); кришити; нарізати, шаткувати (тж. chop up); перекручувати через м'ясорубку; нарубати; прорубати2) (at) замахуватися; завдавати удару; рубанути3) переривати, обривати4) урізати; різко скорочувати5) cпopт. зрізати ( м'яч)6) звільняти ( працівника); знімати, проганяти з роботи7) aмep.; c-г. просапувати, проріджувати8) aмep.; icт. кидати, шпурляти; кидатися; робити ривкомIII n IV v1) ( різко) мінятися, змінюватися (тж. chop about, chop around)2) обмінюватися, мінятися ( чим-небудь); здійснювати обмін3) сперечатисяV n1) клеймо, фабрична марка2) сорт; ґатунок3) icт. печатка; штамп (в Індії, Китаї)VI n; амер.; сл. VII v; амер.1) їсти, ковтати2) ковтати слова, говорити нерозбірливо, бурмотати -
19 clean-cut
adj1) різко окреслений2) приємний, привабливий3) ясний, певний; точний* * *a2) приємний, привабливий3) чіткий, певний, точний, ясний -
20 closer
n1) спорт. бігун, що різко фінішує2) чверть цеглини* * *n1) cпopт. бігун, який різко фінішує3) = closing switch
См. также в других словарях:
ЗКО — Западно Казахстанская область Казахстан Источник: http://topnews.com.ua/go,667940?tn=a0f86037c582ec2e2064907a7882927b ЗКО завод «Красный Октябрь» ЗКО замкнутый контур охлаждения … Словарь сокращений и аббревиатур
ЗКО, ВМЗКО — см. Волгоградский металлургический завод "Красный Октябрь" … Металлургический словарь
ЗКО — завод Красный Октябрь (Волгоград) … Словарь сокращений русского языка
Берёзко, Георгий Сергеевич — Проверить нейтральность. На странице обсуждения должны быть подробности … Википедия
Берёзко — Берёзко, Георгий Сергеевич Георгий Берёзко Имя при рождении: Георгий Сергеевич Берёзко Дата рождения: 7 сентября 1905(1905 09 07) Место … Википедия
Берёзко Георгий Сергеевич — [р. 25.8(7.9).1905, Вильна], русский советский писатель. Участник Гражданской и Великой Отечественной войн. Окончил историко этнологический факультет МГУ (1927). Начал печататься в 1942. Автор повестей «Красная ракета» (1943), «Командир дивизии»… … Большая советская энциклопедия
желе́зко — железко, а; мн. железки, зок (деталь рубанка) … Русское словесное ударение
склёзко — нареч, кол во синонимов: 1 • склезко (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
склёзко — (Даль) … Словарь употребления буквы Ё
залізко — іменник середнього роду предмет з заліза; праска діал … Орфографічний словник української мови
нерізко — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови