-
1 зуб
1) (dens) зуб (-ба), (шутл.) рубак, їдак (-ка), макоїд (-да); мн. (у челов., животн.) зубы (dentes) - зуби (-бів). [Добрі зуби і камінь перегризуть (Номис)]. Передний зуб - передній зуб. Коренной зуб - кутній зуб, кутняк (-ка), (у жив.) жвач (-ча). Коренной задний зуб, зуб мудрости - череній зуб, череняк, зуб мудрости. Молочный зуб - молочний зуб, телячий зуб, мн. телячки (-ків). Глазной зуб - очний зуб. Волчий зуб - вовчий зуб. Зуб резец - сміюнець (- нця), (у жив.) різак (-ка), сікач (-ча). Зуб клык - ікло и кло, кливак, мн. ікла, кла (р. клів), кливаки (-ків). Вставной зуб - вставний зуб. Искусственный зуб - штучний зуб, роблений зуб. Мелкие -бы - дрібні зуби. -бы выпали - зуби повипадали, випали, посходили. Рвать -бы - рвати зуби, тягти, тягнути зуби, брати зуби. -бы прорезываются - зуби ріжуться. -бы шатаются - зуби хитаються. -бы болят у кого - зуби болять кого. У меня болят -бы - мене болять зуби. Лишить -бов кого (обеззубить) - збеззубити кого, (перен.) підрізати кому зуби. Лишиться -бов - позбутися зубів, збеззубіти. Проесть, съесть -бы на чём - з'їсти зуби на чому. Положить -бы на полку (голодать) - покласти зуби на полицю. Ударить по -бам - дати в зуби кому, загилити по зубах кому. Посчитать кому -бы - повибивати, порахувати зуби кому. Оскаливать, -лить -бы - вищиряти, вищирити зуби, вишкіряти (и шкірити), вишкірити зуби, (диал.) зашкірюватися до кого (Стеф.), (огрызаться) відз(в)ірятися. [Лежить собака, та й відзіряється (Полт.)]. -бы скалить (насмехаться) - скалозубити, смішкуватися з кого, брати на глум кого, глузувати з кого; см. Насмехаться. Полно -бы скалить - годі тих смішків, годі зуби яснити, досить глузувати. Что -бы скалишь (кажешь)? - по чім зуби продаєш? Ему на зуб не попадайся - йому на зуб не давайсь! Точить, острить скалить -бы на кого - гострити зуби на кого. Острить -бы на что - ласитися на що. -бы чесать (болтать вздор) - теревені правити; см. Вздор. Говорить сквозь -бы - цідити (сов. процідити) крізь зуби. [Стрепенувся і крізь зуби процідив (Кониськ.)]. Щёлкать, щёлкнуть -бами - клацати, клацнути зубами. [Вовк як клацне зубами (Рудч.). Зубами клацав, мов-би пес (Котл.)]. Скрежетать -ми - зубами скрегота[і ]ти, скрипіти, скрипотіти. Стучать -бами (от дрожи) - зубами цокотіти, зубами дзвонити. [Дрижить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче (Греб.)]. Зуб на зуб не попадает у кого - зуб(а) з зубом не зведе хто, зуби цокочуть у кого, зубами цокоче хто. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка)]. Око за око, зуб за зуб - око за око, зуб за зуб. Сжать -бы - зціпити зуби. [А вона тільки зуби зціпила (М. В.)]. Разжать -бы - розняти, розціпити зуби. Хватить -ми - гризнути кого. [А як гризне його собака (Звин.)]. Крошить -ми - трощити що. Заговаривать -бы кому - замовляти зуби кому. [Зубів ви не замовляйте (Мирн.)]. В -бах навязнуть у кого (надоесть) - в зубах нав'язнути кому. В -бах завязнуть - в зуби зав'язнути, у зубах застря(г)нути. [Взяла та в зуби і зав'язла (лушпина) (Звин.)]. С густыми -ми - густозубий. С редкими -ми - рідкозубий. С гнилыми -ми - гнилозубий. С волчьим -бом - вовкозубий. Без одного или неск. -бов - несповназубий, щербатий. [Мене в москалі не візьмуть, бо я несповназубий (Звин.). Щербатий рот]. Вооружённый до -бов - озброєний (геть, аж) до зубів;2) (часть снаряда) зуб, зубок (-бка); мн. зубья - зуб'я (-б'я, ср. р.), зубки; см. Зубец 1;3) (злоба) храп (-пу). Иметь на (против) кого зуб - мати храп на кого.* * *1) зуб\зуб бы — мн. зу́би, -бі́в
\зуб б за \зуб б — зуб за зуб, о́ко за о́ко
2) техн. зуб\зуб бья — мн. зу́би, зу́б'я
-
2 впиваться
впиться1) (глазами) впиватися, впитися, уп'ястися; (когтями) впинатися, вп'ястися, вп'ялитися; (присосками) всмоктуватися, всмоктатися, засмоктатися; (зубами) в'їстися. [Собака в'ївся в нього зубами]; (о кандалах) в'їдатися, в'їстися, (о многих) пов'їдатися. [Кайдани їм в кістки пов'їдалися];2) звикнути до пиття, втягтися.* * *I несов.; сов. - вп`итьсяупива́тися, упи́тися; (когтями, зубами) упина́тися, уп'я́стися; ( присосками) усмо́ктуватися, усмокта́тисяII несов.; сов. - вп`иться( привыкать пить) упива́тися, упи́тися, утя́гуватися и утяга́тися утягну́тися и утягти́ся -
3 выбивать
выбить вибивати, вибити [Вибив шибку в вікні. Клин клином вибивають. Град вибив жито], збивати, збити, побити. [Град побив жито]; (дверь) виважувати, виважити, висаджувати, висадити, вибивати, вибити; (ногами траву, посев) витолочувати, витолочити, потолочити, витовкти; (выбойку) вибивати, вибити; (дробь зубами) сікти зубами. [Холодно мені, аж зубами січу].* * *несов.; сов. - в`ыбить1) вибива́ти, ви́бити; (вытаптывать посевы, всходы и др.) витоло́чувати, ви́толочити, сов. столочи́ти, ви́товкти, стовкти́, збива́ти, зби́ти2) ( ударами очищать) вибива́ти, ви́бити, витрі́пувати, ви́тріпати -
4 chatter
1. n1) балаканина, базікання2) щебетання; ґелґіт; скрекотання; джерготання3) дзюрчання4) деренчання5) стукіт, клацання6) тех. вібрація; дрижання2. v1) базікати, теревенити2) розбовкувати (таємницю)3) рідк. щебетати; скрекотати; цокотіти4) дзюрчати5) деренчати6) стукати, клацати (зубами)7) тех. вібрувати, дрижати* * *I n1) балаканина2) щебетання; пташиний гомін; ґелґотання; стрекотіння; цвірінькання3) дзюркіт4) деренчання; стукіт, клацання; тex. вібрація; тремтіння ( інструмента)II v1) базікати; торохтіти; розбовкувати, розпатякувати ( секрет); щебетати, скрекотати2) дзюрчати3) деренчати; стукати, клацати ( зубами від холоду); тex. тремтіти, вібрувати -
5 chitter
v1) цвірінькати2) тремтіти, дрижати; цокати зубами від холоду* * *v1) aмep. цвірінькати2) дiaл. тремтіти, стукати зубами від холоду -
6 full-mouthed
adj1) голосний, гучний, повнозвучний2) з повністю збереженими зубами (про худобу)* * *a1) голосний; гучний -
7 gap-toothed
adjрідкозубий; з рідкими зубами* * *aрідкозубий, з рідкими зубами -
8 gnash
1. nскрегіт; клацання2. vскреготати (зубами)* * *I nскрегіт, клацання ( зубів)II v1) скреготати, клацати ( зубами)2) перегризати -
9 interdental
adj1) що знаходиться між зубами2) лінгв. міжзубний, інтердентальний* * *a2) лiнгв. міжзубний, інтердентальний -
10 snap
1. n1) хватка, захват (зубами); укус2) різкий звук; тріск; клацання; брязкання3) різке слово; різка мова4) застібка; замочок; кнопка (для одягу)5) засувка; клямка6) моментальний знімок, моментальна фотографія7) різке раптове похолодання (часто cold snap)8) розм. жвавість, енергія; заповзятливість9) розм. вогник, живинка10) розм. яскравість; виразність11) розм. часткаto go snaps — ділити (щось); ділитися (чимсь)
12) розм. несподівана удача13) розм. хороше місце; гарна роботаsoft snap — амер. тепле містечко; легкий заробіток
14) театр., розм. короткочасний контракт; тимчасова робота15) розм. поступлива людина16) розм. іграшка в чиїхсь руках17) діал. шматочок18) діал. легка закуска19) сухе хрумке печиво20) тех. обтискачby snaps — уривками; ривками
not a snap — аніскільки, анітрохи, ні краплини
2. adj1) поспішний2) парл. позачерговийsnap gauge — тех. каліберна скоба
snap trick (thing) — проста (легка) справа (річ)
3. adv1) раптом, раптово2) з тріском, з шумом4. v1) хапати, кусати2) кусатисяI hate dogs that snap — ненавиджу собак, які кусаються
3) ловити; спіймати5) робити поспіхом6) потягти; поцупити, украстиdon't snap at me! — не кидайтеся на мене!; не огризайтеся!
9) клацати, цокати; ляскати; ляпати; трішати10) закриватися, защіпатися з тріском11) спускати курок без пострілу12) робити моментальний знімок; фотографувати13) заплющувати, закривати (дзьоб, рот)14) закриватися (про дзьоб, рот)15) ламати, рвати (з тріском)16) ламатися, рватися (з тріском)17) розривати, порушувати18) різко погіршуватися (про здоров'я)20) тех. заскакувати в гніздоsnap off — відірвати; відкусити; відшматувати; відламуватися
snap out — сказати гнівно (грубо), відрізати
snap to — защіпатися, зачинятися
snap up — розхапати; розкупити; розібрати; накидатися, нападати (на когось)
to snap one's fingers at smb.(smth.) — ігнорувати когось (щось)
snap into it! — амер., розм. ну, мерщій!, давай, налягай!
* * *I n1) хватка, захоплення ( зубами); укус2) різкий звук (чого-небудь, що раптово розірвалось, лопнуло або зламалось); тріск, клацання, брязкання, ляскання3) різка, уривчаста мова; різке слово4) застібка, замочок; кнопка ( для одягу)5) засувка, клямка6) моментальна фотографія, моментальний знімок8) жвавість, енергія, заповзятливість9) "живинка", вогник; жвавість, яскравість, виразність10) cл. несподівана удача11) cл.; cл. гарне місце, гарна робота12) театр. жapг. тимчасова робота; короткотерміновий контракт13) cл. поступлива людина; іграшка в чиїх-небудь руках15) pl; cл.; = snapbeans16) тex. обтискач ( для заклепок)17) снап ( дитяча карточна гра)II a1) скороспішний, поспішний2) парл. позачерговий4) який защіпається, із засувкою5) простий, легкийIII adv1) раптом, несподівано2) з тріском, з шумомIV v1) хапати; кусати ( snap up); кусатися; хапатися2) хапати, ловити; (at) хапатися, ухопитися3) робити поспішно або наспіх4) діяти швидко5) схопити, вирвати, вихопити6) різко переривати, обривати ( кого-небудь); розмовляти різко, уривчасто, роздратовано; накидатися ( на кого-небудь); огризатися, гаркати7) клацати, брязкати, ляскати ( чим-небудь); клацати, брязкати, тріскотіти, тріщати; захлопуватися, защіпатися з тріском; спускати курок без пострілу; вмикати, перемикати8) робити моментальний знімок; клацати, фотографувати9) закривати (рот, дзьоб); закриватися (про рот, дзьоб)10) ламати або рвати ( з тріском); ламатися або рватися ( зненацька або з тріском); надірватися, зірватися11) рвати, порушувати12) різко погіршуватися ( про здоров'я)14) тex. заскакувати в гніздо15) ( into) приходити в потрібний стан ( для початку роботи); ( out of) виходити з якого-небудь стану; звільнитися, позбутися ( настрою) -
11 tongue
1. n1) язик2) мова3) манера говоритиrough tongue — фуба мова, брутальність
4) язик (страва)5) щось, що нагадує за формою язик6) геогр. коса7) стрілка терезів8) тех. шпунт, шип, гребінь9) дишло10) зал. вістря стрілки11) тех. хвостовикon the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх
to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)
to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)
to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати
to keep a civil tongue in one's head — бути ввічливим (чемним), уникати грубощів
to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити
his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило
to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати
he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото
2. v1) розмовляти, базікати2) говорити, вимовляти3) лаяти, ганьбити4) лизати5) буд. з'єднувати у шпунт* * *I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
12 tooth
1. n (pl teeth)1) зубfalse teeth — штучні (вставні) зуби
natural teeth — свої (природні) зуби
a loose tooth — зуб, що хитається
the crown (the neck) of a tooth — коронка (шийка) зуба
the root (the fang) of a tooth — корінь зуба
to extract (to pull out) smb.'s tooth — виривати комусь зуб
2) тех. зуб, зубецьfed to the teeth — ситий донесхочу, набридло; остогидло
to lie in one's teeth — зухвало брехати; брехати просто у вічі
to have a sweet tooth — бути ласуном, любити ласощі
tooth and nail — з усієї сили, не шкодуючи сил
to fight (to struggle) tooth and nail — боротися не на життя, а на смерть
to show one's teeth — показувати пазурі, говорити погрозливим тоном; огризатися
2. v1) нарізувати зубці (зуби)2) зачіпляти (ся)3) гризти* * *I n; (pl teeth)1) зубmilk /calf's, primary, first, babys, deciduous/ teeth — молочні зуби
second /permanent/ teeth — постійні зуби
false /artificial, prosthetic/ teeth — штучні зуби
a set of false teeth — штучні зуби, вставна щелепа
natural teeth — "свої" зуби
even [buck]teeth — рівні [виступаючі вперед]зуби
anterior /front/ teeth — передні зуби
posterior /back/ teeth — задні зуби
lower /mandibular/ teeth — нижні зуби
upper /maxillary/ teeth — верхні зуби
unerupted /impacted/ tooth — зуб, що не прорізається
loose tooth — зуб, що хитається
the crown [the neck]of a tooth — коронка [шийка]зуба
to stop /to fill/ smb s teeth — пломбувати кому-н. зуби
to extract /to pull out/ smb s tooth — видаляти кому-н. зуб
to knock smb s tooth out — вибити кому-н. зуб
to set /to clench/ one's teeth — зціпити зуби [див. є]
to say smth between one's teeth — процідити що-н. крізь зуби
2) cпeц. зубець, зуб, зубок3) вкус, любов (до їжі, пиття)tooth and nail — щосили, всіма силами, не жаліючи сил
to fight /to struggle/ tooth and nail — боротися не на життя, а на смерть
to go at it tooth and nail — енергійно прийнятися за що-н.
fed to the teeth — ситий по горло; набридло
from the teeth forward (s) /out-ward (s)/, from ones teeth — icт. нещирий, не від душі
in the teeth of smth — не дивлячись на, не зважаючи на що-н.
in the teeth of the wind — прямо проти вітру; перед лицем чого-н.
in the teeth of death — перед лицем смерті; віч-на-віч із смертю
to cut ones teeth — робити перші кроки, набувати першого досвіду
to cast /to throw, to fling/ smth in smb 's teeth — = кидaти кoмy-н у обличчя докір
to get /to sink/ ones teeth into smth — гаряче взятися за що-н.
it's something to get one's teeth into — це справа, що стоїть, за неї варто узятися
to put teeth in /into/ smth — зробити що-н. дієвим /еффективнішим/; to lie in smb 's teeth нахабно /безсоромно/ брехати кому-н.; брехати ( прямо) в очі кому-н.
to set the teeth on edge — кидати в тремтіння; = мурашки по шкірі забігали
to set ones teeth for smth — зціпити зуби, настроїтися рішуче на що-н.; приготуватися до сутички [див. 1]
to kick smb in the teeth — ображати кого-н.; відкидати кого-н., відвертатися від кого-н.; = плюнути в обличчя кому-н
to knock smb 's teeth in — дати в зуби кому-н.; набити кому-н. морду
to escape by /with/ the skin of ones teeth — див
skin I — є
to draw smb 's teeth — = вирвати жало у змій
to hide one's teeth — icт. ховати кігтики
to show /to bare/ ones teeth — говорити загрозливо, огризатися; = показивати кігтики
IIif you cannot bite, never show your teeth — пpиcл. якщо не можеш кусатися, не показуй зуби
1) υl. нарізувати зубці, зубцями2) зачіпляти; зачіплятися3) гризти -
13 whist
1. n1) віст (гра в карти)2) розм. мовчання2. adj розм.1) німий, мовчазний; безмовний2) що тримає язик за зубами3. v (past і p.p. whisted, whist) розм.мовчати4. int розм.тсс!, цить!* * *I [wist] n; карт. II [wist] a; діал.1) німий, безмовний, той, що мовчить2) той, що тримає язик за зубамиIII [wist] n; діал. IV [wist] v; діал.(whisted [id], whist) мовчатиV [wist]int дiaл. тсс!, шшш!, циц! -
14 worry
1. n1) неспокій, занепокоєння; тривога; занепокоєність, заклопотаність; турбота2) pl неприємності; причина тривоги; клопотиwhat's your worry? — розм. що вас хвилює?, що з вами?
what a worry that child is! — розм. справжня кара божа ця дитина!
3) розтерзання (особл. собаками на полюванні)worry wart — амер., розм. неспокійна людина
2. v1) набридати, чіплятисяdon't worry him! — дайте йому спокій!, не набридайте йому!
2) турбувати; хвилювати; мучити, терзати3) тривожитися; журитися; хвилюватися; мучитися, терзатисяdon't worry! — розм. будьте спокійні!, не хвилюйтеся!
don't worry about (over) me — розм. за мною не журіться!; про мене не турбуйтеся!
4) терзати, рвати (зубами)a dog worrying a bone — собака, що гризе кістку
worry along — долати труднощі (перешкоди); вижити
worry out — переборювати (труднощі); вгризатися (в роботу); набридати
worry through — пробитися, прокласти собі шлях
* * *I [ˌweri] n1) хвилювання, тривога; заклопотаність, турбота2) pl неприємності; клопотиwhat's your worry — є що з вамиє, чим ви засмученіє; мучення
II [weri] vwhat a worry that child is I — що за кара ця дитина!, це не дитина, а просто мука!
1) надокучати, досаждати; турбувати чим-н. (at, out)to worry smb with foolish questions — чіплятися до кого-н. з безглуздими питаннями
to worry the enemy — вiйcьк. хвилювати супротивника
she was worrying at her husband to buy a car — вона приставала до чоловіка, щоб він купив автомобіль
worry him out till he gives his consent — не давайте йому спокою, доки він не погодиться; приділяти кому-н., чому-н. надокучливу увагу; не залишати в спокої
2) турбувати, хвилювати; мучитиhis old wound worries him — його турбує /мучить/ стара рана; хвилюватися, турбуватися: мучитися, терзатися
to worry about nothing — марно хвилюватися /через дрібниці/; don't ( you) worry over /about/ me! за мене не хвилюйтеся!
3) ( часто at) терзати, рвати (зубами; про вовка, собаку); чіпати, ворушити, штовхати; дiaл. душити••to worry to death — викликати у кого-н. сильне хвилювання
-
15 дробь
1) (ружейная) шріт (р. шроту), дріб (р. дробу); (из рубленых гвоздей, железа) сіканці;2) (барабанная) дрібушки, дрібушечки. [Барабан вибиває свої дрібушечки]. Выбивать дробь зубами - сікти зубами;3) (арифм.) дріб (р. дробу).* * *1) (собир.: ружейная) дріб, род. п. дро́бу, шріт, род. п. шро́ту2) (собир.: мелкие части чего-л. разбитого) бій, род. п. бо́юбараба́нная \дробь — бараба́нний дріб
\дробь соловья́ — тьо́хкання солов'я́
4) мат. дрібпроста́я \дробь — прости́й дріб
-
16 закусываться
закусаться1) (загрызться) загризатися загризтися, (сов.) закусатися;2) -саться - почати кусатися.3) -ситься (закусив зубами, не отпускать) - схопитися, вчепитися зубами.* * *заку́шуватися, заку́суватися -
17 скрипеть
несов.; сов. - скр`ипнутьскрипі́ти, -плю́, -пи́ш, скри́пнути, ри́пати и рипі́ти, ри́пнути; несов. скри́пати, скрипоті́ти, -почу́, -поти́ш; ( поскрипывать) вискри́пувати, -пую, -пуєш; (о снеге; зубами) хру́мати и хру́мкати, хру́мкнути; (несов.: зубами) хрумкоті́ти, -кочу́, -коти́ш -
18 Лёскать
лёснуть1) (хлопать, щёлкать) ляскати, ляснути, (бичом ещё) хвиськати, хвиснути, хля[ьо]стати, хля[ьо]снути. [Щука ляснула хвостом по воді (Основа). Батіг ляскав (Номис). Антосьо хльостав різкою по городі (Свидн.)];2) (зубами) кла(н)цати, клацнути. [Зубами клацав мов-би пес (Котл.)];3) (жрать) тріскати, лопати, лупити, жерти (жеру, -реш);4) (чавкать) плямкати, плямкнути, цямкати, цямкнути, жвакати, жвакнути, чвакати, чвакнути. -
19 choke in
розм. тримати язик за зубами -
20 bob
n ч. ім'яБоб (зменш. від Robert)* * *I n1) коротко підстрижене волосся, коротка стрижка ( у жінки)4) коротко підрізаний хвіст (коня, собаки)5) поплавець; заст. підвіска, висулька; сережка; pиб. штучна муха6) тex. висок; вантаж виска; маятник, балансир; мop. лот7) вузол; бант; помпон ( вовняний); хвіст ( паперового змія)II = bobbed III v1) коротко стригти; обстригати; коротко стригтися ( про жінку); коротко підрізати хвіст (коня, собаки)2) вудити ( вугрів на принаду)IV n1) різкий рух; поштовх; легкий удар; швидкий кивок або похитування головою2) присідання, ( незграбний) кніксен3) шотл. стародавній танець4) приспівV aжвавий, веселийVI advшвидко, раптовоVII v1) гойдатися; рухати вгору-вниз; рухати з боку в бікto bob one's head — кивати, хитати головою
2) підскакувати, підстрибувати (тж. bob up and down)3) присідати; робити кніксен (тж. bob a curtsy)4) танцювати6) злегка ударяти, постукувати7) (at, for) ловити зубами ( висячі вишні або яблука у воді- гра)VIII n1) спритний прийом, обман2) насмішка, глумIX v1) обманювати; виманювати, видурювати, ошукувати2) висміювати, насміхатисяX амер.; = bobsled I XI v; амер. XII n XIII nшколяр, учень ( в Ітоні)XIV n; (pl без змін) XV n; тех.проф. шкіряний полірувальний круг
См. также в других словарях:
Зубами удержать — (иноск.) насильно. Ср. Какъ выражала ты живо Милыя чувства свои! Помнишь, тебѣ особливо Нравились зубы мои: Какъ любовалась ты ими, Какъ цѣловала любя! Но и зубами моими Не удержалъ я тебя... Некрасовъ. „Гдѣ твое личико смуглое?“ Ср. Von süssem… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
зубами удержать — (иноск.) насильно Ср. Как выражала ты живо Милые чувства свои! Помнишь, тебе особливо Нравились зубы мои: Как любовалась ты ими, Как целовала любя! Но и зубами моими Не удержал я тебя... Некрасов. Где твое личико смуглое? Ср. Von süssem… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Зубами не вырвешь — кого. Прост. Экспрес. Не вернёшь кого либо никакими просьбами, стараниями и т. п. Я же тебе постояльца не насовсем отдаю. Коль захватят его куркулихи зубами не вырвешь. А у тебя то я завсегда его заберу (Л. Скорик. Постоялец) … Фразеологический словарь русского литературного языка
зубами держаться — за что разг. Очень дорожить чем л., не желать лишиться чего л. Зубами держаться за своё рабочее место … Словарь многих выражений
Зубами супони не натянешь. — см. Голыми руками ежа не ухватишь … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Зубами скатерть с конца на конец натягиваем. — см. Куда натянешь, там и крыто … В.И. Даль. Пословицы русского народа
ДЕРЖАТЬ ЯЗЫК ЗА ЗУБАМИ — кто Помалкивать о том, что нужно скрывать, опасаться неосторожных слов, высказываний. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (Х) не должны говорить лишнего там, где не надо. неформ. ✦ {1} Активная длительная ситуация: Х держит язык за зубами.… … Фразеологический словарь русского языка
Ешь пирог с грибами, а язык держи за зубами — Ѣшь пирогъ съ грибами, а языкъ держи за зубами. Ѣшь калачи, да поменьше лепечи. Губы да зубы два запора. Въ зубахъ не удержалъ, губами не удержишь (о словѣ). Ср. Ну, слушай; да языкъ то за зубами Подерживай! Затѣи то велики, А что̀ дастъ Богъ,… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
держать язык за зубами — Разг. Только несов. Чаще повел. накл. или инф. Молчать, не говорить лишнего; быть осторожным в высказываниях. С сущ. со знач. лица: брат, друг… держит язык за зубами; уметь, обещать… держать язык за зубами. Держи язык за зубами… Поберегись… … Учебный фразеологический словарь
ешь пирог с грибами, а язык держи за зубами — Ешь калачи, да поменьше лепечи. Губы да зубы два запора. В зубах не удержал, губами не удержишь (о слове) Ср. Ну, слушай; да язык то за зубами Подерживай! Затеи то велики, А что даст Бог, увидим. Островский. К.З. Минин. 1, 1. Ср. Молчать! крикнул … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Уход за зубами — Основная статья: Зуб Чистка зубов гигиеническая процедура для очистки поверхности зубов от остатков пищи и мягкого зубного налёта. Обычно выполняется с помощью зубной щётки или зубной нити. Уход за зубами подразумевает под собой комплекс… … Википедия