рости

обеспе́чен||ие

garantio, asekuro;

социа́льное \обеспечение socia asekuro;

\обеспечениеность 1. (чем-л.) ekzistgarantio;

2. (зажиточность) bonstato;

\обеспечениеный 1. (чем-л.) garantiita, asekurita;

2. (зажиточный) bonstata, bonhava.

* * *

1) ( снабжение) abastecimiento m, suministro m; avituallamiento (продовольствием, снарядами)

2) (создание условий; гарантия) seguro m; garantía f

3) ( средства) mantenimiento m

4) ( залог) caución f, prenda f

••

* * *

1) ( снабжение) abastecimiento m, suministro m; avituallamiento (продовольствием, снарядами)

2) (создание условий; гарантия) seguro m; garantía f

3) ( средства) mantenimiento m

4) ( залог) caución f, prenda f

••

* * *

1) gener. (çàëîã) caución, (ññàá¿åñèå) abastecimiento, (ñðåäñáâà) mantenimiento, abonamiento, abono, aseguro, avituallamiento (продовольствием, снарядами), garantìa, prenda, previsión, seguro, suministro, aseguramiento

2) law. arraigo, arras, colateral, consignación, (дополнительное) contravalor, depósito, depósito de garantìa, dita, fianza, fieldad, garantìa formal, garantìa prendaria, garantìa real, pignoración, recaudo, saneamiento, seguridad, (дополнительное) seguridad colateral

3) econ. abastecimiento, abasto (ñì.á¿ abastecimiento), aprovisionamineto, caución, cobertura, pertrechamiento, provisión, respaldo, dotación

пе́нсия

pensio.

* * *

* * *

* * *

1) gener. pensión alimenticia, alimento, jubilación, pensión

2) milit. retiro

3) law. haber jubilatorio, jubilación (назначаемая работнику, в отличие от pension - пенсии в связи с потерей кормильца), renta

предохран||и́ть, \предохранитья́ть

protekti, antaŭgardi.

* * *

* * *

* * *

gener. preservar, proteger (защитить; contra; от кого-л., от чего-л.), resguardar (de, contra)

предохран||и́ть, \предохранятья́ть

protekti, antaŭgardi.

* * *

несов., вин. п.

* * *

несов., вин. п.

* * *

1) gener. conservar, guarecer, preservar, remediar (от опасности, риска и т.п.), precaver

2) econ. asegurar

ско́рость

rapid(ec)o.

* * *

- скорость подъёма

* * *

- скорость подъёма

* * *

1) gener. andar (корабля), rapidez, velocidad, celeridad, marcha (движения, хода), prontitud

2) eng. cadencia

сы́рость

malsekeco, humideco.

* * *

* * *

* * *

gener. humedad

indicador m (тж. тех.); índice m ( список); guía f ( справочник)

* * *

indicador m (тж. тех.); índice m ( список); guía f ( справочник)

* * *

1) gener. elenco, guìa (тж. тех.), indicador (справочник), sìlabo, tabla, ìndice (список), mostrador

2) eng. aguja, órgano indicador, detector

3) law. registrador

4) econ. muestra

щено́к

hundido.

* * *

м. (мн. щенки́, щеня́та)

1) cría f, perrito m; cachorro m (тж. волка, лисы́ и т.п.)

2) бран. mocoso m

••

* * *

м. (мн. щенки́, щеня́та)

1) cría f, perrito m; cachorro m (тж. волка, лисы́ и т.п.)

2) бран. mocoso m

••

* * *

1) gener. cachorro (тж. волка, лисы и т. п.), crìa, perrito, niñato (о возрасте человека)

2) vituper. mocoso

3) Andalus. cachucho

* * *

* * *

1) gener. braveza (моря, ветра), ira, saña, soberbia, arrebatamiento, furia, furor, pugnacidad, rebufe

2) colloq. bufido

3) liter. rabia, rabiosidad

4) Venezuel. tarrabasquina

5) Col. calentura, cócora

* * *

* * *

1) gener. tempismo, prestezza, rattezza, sollecitudine, celerita, rapidezza, rapidita, subitezza, velocita, velocità

2) liter. birra (che birra!)

3) milit. cadenzaf

1) ( организма) vecchiaia ж.

2) ( вещей) vecchiezza ж.

* * *

••

* * *

gener. la terza eta, bruma, canizie, senescenza, vecchiezza, gli ultimi anni, senilita, vecchiaia

1) ( гнев) furia ж., ira ж., rabbia ж.

2) ( интенсивность) furia ж., intensità ж., forza ж.

* * *

* * *

gener. rabbia, accanimento, furia, furore, violenza

-расти, взрастать, взрасти

1) (прибавляться в рост, в вышину, в объёме) зростати, зрости, уростати, урости, виростати, вирости, більшати, побільшати;

2) ( вообще увеличиваться, прибывать) збільшуватися, збільшитися [Попит на чисту нафту збільшувався раз-у-раз (Франко). Збільшується наукове письменство (Єфр.)], (числом в числе) прибільшатися, прибільшуватися, прибільшитися [За цього тижня у нас мерців прибільшилось (Звиног.)], множитися, намножитися. -тать, -расти силами - рости на силах, зростати (зрости) на силах. [Україна зростала на свідомих силах (Єфр.)], ( непрерывно) приходити (прийти) із сили в силу. [Його великий природній дар поетичний приходив од року в рік із сили в силу (Куліш)]; (о боли, муках) гіршати [Мука то гіршала, то затихала].

* * *

несов.; сов. - возраст`и

(о направлении, движении) догори, вгору. [Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору (Шевч.)]. Лечь лицом -ху - лягти горілиць. Упал -ху ногами - упав догори ногами. Огонь стремится -ху - огонь рветься догори (вгору). Всё перевернули -ху ногами - усе поперевертали (поперекидали) догори коренем.

* * *

бот. Acer platanoides клен (-на), ум. кленок (-нка), кленочок (-ночка), (в народн. творч.) клен-дерево. [Рости, рости, клен-дерево (Грінч. I)]. Клён немецкий, Acer pseudoplatanus - явір (р. явора). Клён (древесина) - кленина, яворина.

* * *

пагін (-гону), ум. пагонець (-гінця), пагінчик, паріст (-росту), паросток (-стка), паростень (-сня), парість (-рости), відросток (-стка), одріст (-росту), одростень (-сня), одрість (-рости), бросток, памолодок (-дка); соб. пагіння (-ння), паговіння (-ння), памолодь (-ди). Благородный -прыск старинного рода - шляхетний паріст (порідок) давнього роду.

* * *

1) бот. па́росток, -тка

2) перен. па́росток; ( потомок) наща́док, -дка

1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;

2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;

3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;

4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить

5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);

6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.

* * *

1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́

2) ( начать) поча́ти; піти́

3) ( начаться) поча́тися; піти́

и -ростать прирасти и -рости

1) приростати, прирости, (во множ.) поприростати до чого. [А думка проклята марою до серця так і приросла (Шевч.). Попритуляв всякому (мізинці-пальці) до руки, до ноги і уха до голови, - вони знов поприростали (Рудч.)]. -рости к чему от страха (образно) - прикипіти до чого (напр. до лави). [Як сиділа, так і прикипіла на місці (Мирн.)];

2) (увеличиваться) прибільшуватися, прибільшитися, примножуватися, примножитися, зростати, зрости.

* * *

несов.; сов. - прираст`и

догляд (-ду), нагляд (-ду), дозір (-зору). Иметь -смотр за чем - мати догляд за чим, мати нагляд над чим; срв. Присматривать 2. Рости без -смотра - рости без догляду. Ходить, пастись без -смотра (без пастуха) - ходити, пастися без догляду, самопас, ходити самопасом, самопаски, самопасно. [Про гусей він не дбав зовсім і вони ходили самопас (Франко)]. Под -тром - під доглядом, під оком. [Купа дітей під оком няньок (Франко)]. Быть под -тром - бути під доглядом, під наглядом, під дозором, бути за руками.

* * *

прозябнуть

I. 1) (о семени: прорастать) кільчитися, накільчитися, проростати, прорости, (во множ.) покільчитися, понакільчуватися, попроростати;

2) (влачить жалкое существование) нидіти (-дію, -дієш), животіти, скніти, скліти, гибіти, дні терти, капаріти, хиріти, чевріти, чучверіти. [Нидієте, а не живете (Мирн.). Їй треба волі, инакше буде нидіти, не жити (Л. Укр.). Тяжкі обставини, серед яких довелось животіти в Росії українському письменству (Єфр.). Хто не сіє, той скліє (Номис). Держать ото мене на цепу, лежу я та гибію (Мирн.). Не живе, тільки дні тре (Номис). Не живеш, а капарієш (Липов. п.)].

II. Прозябать, прозябнуть - мерзнути, змерз(ну)ти, промерзати, промерзнути; (о мног.) померзнути, попромерзати. [Ізмерз, як пес].

* * *

несов.; сов. - проз`ябнуть

1) ( в семени растения) пророста́ти, прорости́, попророста́ти, кі́льчитися, покі́льчитися; (расти, произрастать) рости́ и зроста́ти, ви́рости

2) (несов.: влачить жалкое существование) животі́ти, ни́діти, скні́ти