розумом

постигнуть и постичь

1) (о беде, горе и т. п.) спотикати, спіткати, спостигати, спостиг(ну)ти, пристиг(ну)ти, спобігати, спобігти, зуспіти, здибати кого, спасти, впасти на кого. [Перше горе, зуспівши її, було їй зовсім несподіваною річчю (Грінч.). Нещастя тяжке спіткало (спобігло, спостигло, зуспіло) нас: умер наш батько. Зуспіло мене нещастя (Тобіл.). Хіба знаємо, що й на нас котрого завтра не спаде то само, що нині спало на Миколу? (Франко)]. Его -гла внезапная болезнь - його спіткала несподівана хвороба. Буря -гла их в пути - буря спостигла (зуспіла) їх у дорозі;

2) (что: умом) осягати, осяг(ну)ти, збагнути, обіймати, обняти головою (розумом), вирозумівати, вирозуміти, розуміти, зрозуміти, спостерегати, спостерегти, второпати що, домислятися, домислитися чого, доходити, дійти розумом чого. [І таємниці світові він розумом великим осягає (Л. Укр.). Не можна всього того жадним розумом збагнути. І скоро вже голівкою своєю найпершую науку обняла (Грінч.). Я спостеріг твою вдачу (Конис.). Вчилася вирозумівати немудру тайну безпосередньої та чистої поезії (Корол.)]. Я -гаю ваши намерения - я розумію ваші заміри. Не -гаю, как может вам это нравиться - не розумію (не збагну), як може вам це подобатися. Никак этого не -гну - ніяк цього не збагну (не второпаю), ніяк до цього розуму не доберу. -нуть до глубины - зглибити. [Добре зглибив дитячу натуру]. Постигнутый - збагнутий, осягнений (осягнутий). -тый умом - збагнутий головою, розумом.

* * *

несов.; сов. - пост`ичь и пост`игнуть

1) ( умом) осяга́ти [ро́зумом], осягну́ти [ро́зумом] и осягти́ [ро́зумом], несов. збагну́ти; ( понимать) розумі́ти, зрозумі́ти

2) (кого-что - о горе, несчастье) трапля́тися, тра́питися (з ким-чим), несов. спітка́ти, спости́гти, спости́гнути (кого-що); ( поражать) побива́ти, поби́ти, уража́ти, ура́зити и урази́ти (кого-що)

ІНТЕЛЛІГІБЕЛЬНЕ ( від лат. intelligibilis - умоосяжний, такий, що осягається лише розумом, мисленням) - термін, який позначає все те, що осягається лише розумом і недоступне чуттєвому пізнанню. Протиставляється "сенсибільному" (чуттєвому). У платонізмі І. розумілось як світ ідей (сутностей), що осягаються розумом. Середньовічна метафізична традиція тлумачила І. як есенціальне, пізнаване виключно розумом, і як акцидентальне, котре пізнається розумом, але через різні прояви (акти) і властивості І. Класичним прикладом І. є кантівська річ у собі (вона може бути мислима, але не пізнається). У сфері практичного розуму І. виступає підставою моральної дії: свобода як умова останньої дана лише на рівні І.

НОУМЕН ( від грецьк. νοονμενον - те, що осягається розумом, збагненне) - термін, широко вживаний у філософії Середньовіччя і Нового часу, де він означає об'єкт, що осягається розумом, на противагу феномену як об'єкту чуттєвого сприйняття. Особливого значення поняття "Н." набуло у філософії Канта, де воно постає одним із синонімів речі в собі. За Кантом, "річ в собі", на рівні трансцендентального досвіду, є реальною непізнаванною сутністю - джерелом відчуттів. За його межами, у сфері трансцендентного, "річ в собі", як принципово непізнаванне, - це світ як ціле, душа, Бог. Межа, яка відділяє світ досвіду від світу "речей в собі", є Н. - особливе, "демаркаційне" поняття, яке обмежує процес пізнання для того, щоб розсудок не впав в оману, що стає неминучим при спробі застосувати категорії за його межами. Сукупність понять-ноуменів створює особливий, інтелігібельний світ, або світ ноуменальних сутностей, існування якого прозирає через ці поняття, та позаяк він не може бути сприйнятий, то і не може набути конкретного значення і смислу. Поняття Н. суперечливе у своїй суті, оскільки воно поєднує світ трансцендентального і світ трансцендентного, умовного і безумовного, чуттєвого досвіду і мислительних сутностей; воно для Канта слугує підґрунтям для думки про неможливість обмежити світ пізнання сферою чуттєвого досвіду. Застосовуючи поняття Н. для дослідження антиномії свободи і природної необхідності, Кант зміг поглянути на людину як, з одного боку, підпорядковану природній необхідності (тобто як на феномен), а з іншого - як на вільну істоту, наділену розумом, що є можливістю й умовою самої свободи. Отже, людина - це ноуменальна сутність, що осягається розумом і сама себе визначає. Приналежність людини одночасно до цих двох світів досягається укоріненням законів причинності в моральних принципах, завдяки чому поняття свободи набуває об'єктивної реальності в практичному розумі.

1) нерухомий, недвижний, недвига (серцем, розумом), млявий (серцем, розумом), зашкарублий. [Сліпа була єси, незряща, недвига серцем: спала день і спала ніч (Шевч.). Нерозумні й мляві серцем, щоб повірити тому, про що говорили пророки (Єванг.)]. -ные взгляды - зашкарублі; задубілі погляди. -ные нравы - недвижні звичаї. -ный человек - недвига (серцем, розумом). -ный ум - млявий, затвердлий розум;

2) (коснящий) забарливий, загайливий, забарний, марудний.

* * *

1) молодий (в песнях также молод). -до-зелено - молоде-зелене, молоде-розумом не дійшле. -дой человек - молодий юнак (-ка), парубок (-бка), (фамил.) молодько (-ка), молодан (-на), молодяк (-ка), парубчина, козачина. [Наїхали старости, й молодик за ними (Шевч.)]. Скажите, пожалуйста, -дой человек - скажіть, будь ласка, молодче (юначе, паничу). -дая женщина - молода жінка. -дые люди - молоді люди, люди молодого віку, молодята (-дят). Побыть -дым (холостым) человеком - помолодикувати, молодиком пожити. -дые годы, лета - молоді літа, молодий вік, (поэт.) молодощі (-щів и -щей). [І нащо літа молоді марно по світу розсіватимеш? (М. Вовч.). Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Укр.)]. В -дых летах - см. Молодость (В -сти) и Лето 3. Быть -дым, в -дых летах - бути молодим, молодіти. [Мені вже самотному та й не молодіти (Гліб.)]. Дважды -дому не бывать - двічі молодим не бути, двічі не молодіти. Он (был) моложе меня - він (був) молодший за мене (від мене, проти мене), ніж (як) я. В нашей семье он был моложе меня - у нашій родині (сім'ї) він був підо мною. [У батьків моїх була велика сім'я: два брати і сестра - старші за мене, та ще підо мною три сестри (Кониськ.)]. Годами он старее меня, но по службе моложе - на роки він старший на (від, проти) мене, але на службі він підо мною. Самый -дой - наймолодший, що-наймолодший. -лод летами, да стар делами - віком молодий, та розумом старий; хоч і молодий ще, а старечий розум має (Номис). Из -дых да ранний - мале курча, та вже летюче. Умом -лод - розумом недійшлий, хлоп'ячого розуму. Он человек уже не -дой - він чоловік уже не молодий (літній), не молодого (не першого) віку, поважного віку, не перволіток (-тка). Казаться (более) -дым, -дою - см. Молодо. -дой месяц - молодик, новик, новак (-ка), молодий (новий) місяць. [Зійшов місяць, ще й новик (Чуб. V)]. -дые побеги (дерева) - молоді пагони (пагінки, парости, паростки), молоде пагіння, памолодь (-ди). -дое дерево (с неотверд. корой) - молоде (свидувате) дерево. -дое вино, пиво - молоде вино, пиво;

2) -дой, -дая, -дые (жених и невеста) - молодий, молода, молоді, молодята; срв. Молодожён. [Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята! (М. Вовч.)].

* * *

1) прил. молоди́й

2) в знач. сущ. молоди́й, -о́го

з ясним розумом; твердо мислячий

* * *

1. n

1) схоплювання; стиснення, стискування; затискання; потиск; стиск

2) хватка

3) (особливий) потиск рук

4) спорт. захват

5) амер. раптовий різкий біль

6) здатність схопити (зрозуміти) (суть)

7) уміння заволодіти увагою

8) влада; лабети; контроль

9) ручка; рукоятка; держак; ефес; гриф

10) тех. затискач; захват; лещата; лапа

11) pl спорт. гантелі

12) амер. саквояж

13) амер., кін., розм. робітник ательє

14) розм. невелика канава

15) мед. грип

2. v

1) схопити, стиснути

2) міцно тримати

3) охоплювати (про страх тощо)

4) розуміти, охопити (розумом), збагнути

5) заволодівати (увагою)

6) затирати, затискувати (кригою)

* * *

1) схоплювання; стиснення; затиснення; потиск, стискання; хватка; особливе рукостискання (у членів деяких таємних товариств, сект)

2) здатність схопити, уловити, зрозуміти ( суть справи); уміння заволодіти увагою; враження, дія

3) влада, контроль; хватка, твердість, сила; влада; лещата

4) рукоятка, ручка; держак, колодка; ефес; гриф ( штанги); обмотка ( списа)

5) тex. затискач, захоплювач; лещата; лапа; щипці

6) pl; cпopт. гантелі

7) aмep. саквояж, дорожня сумка

8) гipн. клітьовий парашут

1) схопити; стиснути, потиснути, затиснути; охоплювати, оволодівати (нaпp., про страх)

2) міцно тримати; зчіплюватися; мати достатнє тертя

3) розуміти, схоплювати, уловлювати ( розумом); заволодівати увагою, захоплювати

4) затирати, затискати

1) інтелектуально

2) розумом, розумово

* * *

adj філос.

1) що сприймається тільки розумом; інтелектуальний, розумовий

2) абстрактний

* * *

a; філос.

1. n

1) розумна істота, людина

2) раціоналіст

3) pl розм. зручний (раціональний) одяг (про штани для жінок)

4) (the rational) філос. розумне

5) логічне обґрунтування

2. adj

1) розумний, мислячий; наділений розумом

2) нормальний

3) доцільний; раціональний

4) розумовий; мислений

5) зручний, практичний

6) мат. раціональний

7) поміркований

* * *

1) раціоналіст

2) фiлoc. ( the rational) розумне

3) = rationale

1) розумний, мислячий; наділений розумом

2) розсудливий; розважливий; раціональний; доцільний

3) розумовий, який відноситься до мислення

4) зручний, практичний

5) cпeц. раціональний

1) розумний; розсудливий, розважливий

2) обгрунтований

3) прийнятний, стерпний, поміркований, допустимий

4) розм. недорогий

5) розумний, наділений розумом

* * *

1) at. розумний, розсудливий; розважливий; обґрунтований

2) поміркований; прийнятний, припустимий; недорогий

3) розумний, наділений розумом

1) нерозумний; немислячий; не наділений розумом

2) безглуздий

3) необгрунтований, безпричинний, безпідставний

* * *

1) не наділений розумом; нерозумний

2) безглуздий

3) необґрунтований

1) світло; сяяння

2) перен. світло (розуму), блиск (красномовства тощо)

3) блиск, полиск

4) глянс, лиск

5) галас, скандал; метушня

6) вечірка

7) pl витівки

v (past і p.p. shone)

1) світити, сяяти; осявати

2):

it shines — світить сонце

3) освітлювати

4) блищати, виблискувати

5) перен. сяяти (від щастя); випромінювати (доброту тощо)

6) перен. вражати (красою); виділятися, вирізнятися (розумом тощо)

7) (амер. past і p.p. shined) розм. полірувати, надавати блиску; чистити (взуття)

* * *

1) світло, сяйво; сонячний день

2) блиск, блищання; блиск, світло

3) глянець, лиск

4) cл. симпатія, потяг

5) шум, скандал; метушня; pl; cл. витівки

6) фoтo, жив. світловий відблиск

1) світити, сяяти; опромінювати

2) світити, освітлювати ( чим-небудь)

3) ( with) блищати, блискати; світитися, сяяти

4) сяяти, вражати, виділятися

5) (shined [-d]) полірувати, надавати блиску, наводити лиск, глянець; чистити, начищати

1) неосвічений, темний; неуцький

2) нерозумний

* * *

1) неосвічений

2) нерозумний

3) не наділений розумом

1) сильний, енергійний, бадьорий

2) рішучий

* * *

1) сильний; бадьорий; енергійний; vigorous plant сильна рослина; vigorous of body (фізично) здоровий, сильний, бадьорий; vigorous of mіnd з живим розумом; vigorous of frame могутнього /потужного/ складу; vigorous of step з бадьорою ходою, твердо крокуючий; vigorous style живий, енергійний стиль/ мова/; vigorous speech сальна мова; vigorous commander вольовий командир; he іs quіte vigorous for hіs age для свого віку він досить бадьорий

2) рішучий ( про дії); vigorous measures [protest] рішучі /енергійні/ заходи [-ий протест]

1. n

1) поважання, шанування; поклоніння; глибока пошана; обожнювання; схиляння

2) рел. культ; віросповідання; богослужіння, відправа

3) пошана, шана

2. v

1) поклонятися; схилятися; шанувати

2) обожнювати, боготворити; палко кохати

3) рел. брати участь у богослужінні; молитися (особл. у церкві)

* * *

1) шанування, поклоніння

2) peл. культ; віросповідання; відправлення церковних обрядів; богослужіння

3) icт. шана

••

1) поклонятися, схилятися; шанувати

2) обожнювати, боготворити

3) peл. відвідувати церкву; молитися ( в церкві)

1) неосвічений

2) нерозумний

3) не наділений розумом

(ахлы, ахылы)

1. розум, глузд, мудрість, розуміння; ахыл дӱгӱль, баш беласы не розум, а голова є причиною нещастя — лихо тому, хто живе не розумом, а почуттями СБА; ахыл да стӱндэн ахыл, ахыллайлер один розумніший за другого — вихваляються розумом ВН; ахыл т'ели, аман т'еч т'ели СБЧ, ахыл д'елий, ама д'еч д'елий СГ розум приходить, але приходить запізно; ахыл (ын) ал- [m1]забрати розум, підкорити СК; ахыл алдыр- дати себе ошукати, дозволити забрати розум СК; ахылын бар мы? розум у тебе є? Б; ахыл җой- втрачати розум ВН; ахылы йохтур розуму в нього немає СЛ; бала доғғанда ахылы олмаса, сора хойсан да, турмай коли в дитини від народження розуму немає, то пізніше, скільки не вкладай, не затримається СЛ; ахылға талав тимеген

биңниң йарысы — беш йӱз на розум він не страждає, бо знає

півтисячі — це п'ятсот СБЧ; баланың ахылына болма не впадай у дитинство СБЧ; коп ахыл т'ерекмей багато розуму не треба СБФ; ахылдан тай- з'їхати з глузду; ахылындан тайды він з'їхав з глузду СЛ; ахылындан таймаа чаре вар можна з'їхати з глузду СГ; ахыл (ын) дан тӱш- з'їхати з глузду НБЄ, П, К, СК; ахылым т'есмей я не розумію О, К; ахылы т'ечмей йому не доходить Б; ахылыны чек- піддурювати СЛ; ахыл (ын) шашыр- розгублюватися, втрачати глузд, непритомніти ВН, Б, У, Г, СГ; ахылым шашырды я втратив розум, розгубився Г, К, СГ; ғарип тойға варғанда ахылын шашырыр бідний, ідучи на весілля, втрачає розум — не знає, що понести на подарунок СЛ, СГС; ахылың биле чувалға т'ир СБЧ, ахылыннан чувала д'ир СГ зі своєю мудрістю залазь у чувал — натяк на розв'язку байки, коли хитруна врешті самого заманюють залізти в чувал.

2. пам'ять, свідомість, думки; ахлым тэрен энди пам'ять моя тепер глибока СБ; ӧле празниклери ахылма такі свята тепер у мене в пам'яті М; сеэң ахылңа бар ым? ти не пам'ятаєш? СМ; ахылма йох не пам'ятаю СМ; ахылна тут- пам'ятати НКД; ахылна тӱшйен прийшло на пам'ять П; ахылна тӱший доходить, згадує П; тӱшмий ахылма мені не пригадується СК; тӱшт'ен ахылна т'ийик эти він пригадав м'ясо дикої кози Г; ахылма т'ельди я пригадав Б; ахылма т'ельмей я не можу пригадати СБ; ахыл т'ес- розбирати, розуміти; чыхармам ахлымдан, йар, фит'иримдэн сени не викину з пам'яті, з думок тебе, моя мила СК; ахыллара эр- укладатися в розумі, доходити до свідомості Кб..

3. думка, задум, намір, позиція СБ; ахлымфит'ирим ичмеге йарын буғаны у мене на думці лише одне — завтра пропити бугая СБ; ахыл сор- питати думку СЛ; ахыл сынап сора- випитувати думку, ставлення, вивіряти розуму СБЧ; тӱшӱндӱк бир ахыл ми задумали одну мудру річ Г; бир ахыл бле т'ет- бути однодумцями, мати спільну думку П; эт'и ахылға т'ет- не мати спільної думки П.

4. порада; ахыл ал- просити поради СБ; ахыл бер- / вер- радити, давати пораду ВН-У / Г-СК; ахылына бахма ти не слухай його порад СБЧ.

СПЕКУЛЯТИВНЕ ( від лат. speculor - спостерігаю, споглядаю) - умоглядне поєднання мислення і споглядання О. б'єкти свідомості людини даються у спогляданні. Оскільки існують об'єкти чуттєві і надчуттєві, то і споглядання має дві відповідні форми. З одного боку, це - чуттєве споглядання, яке доводить до свідомості чуттєвий світ. З другого - сприйняття свідомістю об'єктів абстрактних, загальних, що становлять зміст понять, категорій, ідей, потребує іншої форми споглядання, яка розроблялася в історії думки у вигляді інтелектуального споглядання, інтуїції. Багато філософів Античності, Середньовіччя і Нового часу таким чином намагалися визначити специфіку філософського знання, відрізняти його від буденного чи спеціально наукового знання. Для Канта С. - це пізнання чистим розумом або мисленням без допомоги відчуттів. Вся діалектика Канта, його вчення про паралогізми, антиномії та ідеал чистого розуму є критикою такого знання. Пізнання одним розумом він вважає неможливим, але й не заперечує синтетичної функції розуму, якщо вона обмежується досвідом. Теоретичною підставою погляду Канта була думка, що мислення і споглядання абсолютно несумісні, що не може бути інтелектуального споглядання, а може бути лише чуттєве. Для Канта поняття, категорії мислення - це пусті форми, зміст, який і є предметом споглядання, - поставляють чуття. На відміну од Канта, у Фіхте і Шеллінга інтелектуальне споглядання є основним способом осягнення філософських об'єктів. Гегель по-іншому тлумачив С., ніж Кант: воно - один із видів мислення: на відміну від розсудкового (розмежовує визначеності і протилежності) і негативно-діалектичного (здійснює іманентний перехід визначеностей у свою протилежність), С., або позитивно-розумне, осягає єдність визначень у їх протилежності. На відміну від релятивізму - негативної діалектики, Гегель вважав, що діалектика приводить до певного результату, оскільки поняття мають позитивний зміст, а отже, і заперечення їх - не просте відкидання, а інше позитивне поняття. В цьому докорінна відмінність від Канта: поняття у Гегеля не пусті форми мислення, а змістовні О. тже, мислення повинно бути поєднане з абстрактним спогляданням, щоб суб'єкт сприйняв зміст поняття. Але таке інтелектуальне споглядання Гегель категорично заперечує. С. є атрибутом чистого мислення, тоді як воно - поєднання мислення з загальним спогляданням. Без споглядання об'єкт мислення не може бути даний свідомості суб'єкта і пізнаний. Саме поняття умоглядного С. двоїсте, як видно із структури слова. Іноді Гегель ототожнював чисте споглядання і чисте мислення, але при цьому перше зникало, втрачало специфіку. В післягегелевській філософії існування С. заперечувалося - у Фоєрбаха, Конто, в марксизмі. Підстав для такого заперечення кілька. По-перше, С. доволі часто абсолютизувалося, що згодом надало терміну "С." негативного значення, як і однойменній операції в торговій діяльності Д. ругою підставою була слабка емпірична і методологічна база філософського і спеціально-наукового знання. Внаслідок цього багато понять формувалися з перевагою мислення над чуттєвими даними, поставали згодом як штучні конструкції, далекі від реальної дійсності В. ідкидається С. і тому, що в традиційній філософії воно було способом осягнення таких реальностей, як Бог, світовий розум, платонівські ідеї тощо.

1) проникнення

2) проникливий, із гострим розумом