-
1 әрепләшү
взаимно-совм. от әрепләүпререка́ться, спо́рить, препира́ться, брани́ться || пререка́ние, спор, препира́ние, препира́тельствоюк-бар өчен әрепләшү — спо́рить (пререка́ться) по пустяка́м
-
2 әрепләшүчән
прил.сварли́вый, вздо́рный; бранчи́вый, бранчли́выйәрепләшүчән карт — сварли́вый стари́к
әрепләшүчән кеше — вздо́рный челове́к
-
3 репліка
ж1) мист. cue, catchword2) ( зауваження) remark; ( заперечення) rejoinder, retortподати репліку — to give one a cue; ( зауважити) to make a remark; ( гостру) to sally forth
-
4 әрепләү
перех.; диал.; см. әрләү -
5 әрепләшүче
сущ.спо́рщик -
6 репліка
-ире́плика -
7 репліка
replikaж. -
8 репліка
техн.; физ. ре́плика -
9 репліка
რეპლიკა -
10 репліка
ru\ \ репликаen\ \ replicade\ \ Reliefabdruckfr\ \ \ répliqueтонкий, зазвичай у вигляді плівки, відбиток чи зліпок досліджуваної поверхні -
11 әрепләшү
глспорить, перерекаться, препираться -
12 әрепләшеү
дерзить -
13 репліка
replika -
14 әрепләшү
zanken; streiten; Reibereien f. / pl. verursachen // Streit m. -
15 әрепләшүче
streitschtig -
16 әрепләштерү
понуд. от әрепләшүссо́рить/поссо́рить (соседей, сослуживцев на работе)әрепләштереп бетерү — перессо́рить
-
17 реплікатор
-
18 реплікація
-
19 әрепләшүчәнлек
сущ.сварли́вость, вздо́рность -
20 реплікативний
репликати́вный
См. также в других словарях:
әрепләшү — Кара каршы сүз кайтару; бәхәсләшү ярар, тик торганда әрепләшмик … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
реплікаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
реплікація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
реплікувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
реплікаційний — а, е. Прикм. до реплікація. •• Реплікаці/йна терапі/я методика, що її використовують в деяких підходах біхевіоральної терапії … Український тлумачний словник
реплікон — а, ч. Елементарна генетична структура, здатна до реплікації як одне ціле … Український тлумачний словник
репліка — и, ж. 1) Коротке висловлювання, зауваження одного співбесідника іншому з нагоди чого небудь. || Коротке заперечення, закид, зауваження, висловлені з місця ораторові. 2) Відповідь або заперечення, зауваження однієї дійової особи іншій у сценічному … Український тлумачний словник
репліка — (фр.) Повтор художнього твору, близький до оригіналу. Нерідко виконується самим автором з невеликими змінами у якості варіанта … Архітектура і монументальне мистецтво
репліка — [ре/пл іка] ки, д. і м. л іц і … Орфоепічний словник української мови
репліка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
реплікація — ї, ж. 1) біол. Подвоєння молекул ДНК; лежить в основі редуплікації (у 2 знач.). 2) Термін, що його зазвичай використовують в обговореннях експериментальної методології: а) другий експеримент, який відтворює більш ранні дослідження; б) кожна з… … Український тлумачний словник