-
1 раптом
suddenly, unexpectedly, ( all) of a sudden, on a sudden, all at once; on the spur of the moment; plump -
2 раптом
нар.вдруг, внеза́пно; ( сразу) мгнове́нно; ( непредвиденно) неожи́данно; с бу́хты-бара́хты -
3 раптом
raptomприсл.raptem, nagle -
4 раптом
უცებ, მაშინვე -
5 раптом
знянацкураптам -
6 раптом
apansızdan -
7 знічев'я
1) ( з нічого робити) having nothing to do, for want of occupation2) (несподівано, раптом) unexpectedly, suddenly; ( без причини) for no reason -
8 падати
1) to fall, to drop, to tumble ( down)2) ( зменшуватися) to decline, to decrease, to fall, to sink, to recede; (раптом - про ціни, попит) to slump; ( про температуру) to drop3) ( про атмосферні опади) to fall4) ( про наголос) to fall on5)падати духом — to lose courage/heart, to become despondent
падати від утоми — to be ready ( fit) to drop
-
9 спинятися
-
10 як
I ч зоол.( тибетський бик) yakII пр.1) (яким чином, якою мірою) howяк би це зробити? — how is it to be done, I wonder?
як (ви) — поживаєте?, як ся маєте? how do you do?, how are you?
як це так? — how is so?, how is that?
як довго? — how long? як справи? how are you getting on?, how are things?
2) (при запитанні про ім'я, назву тощо) what3) (при висловленні обурення, здивування) whatяк, він пішов? — what, he has already gone?
4)як не…, хоч як… — however…
як не важко — however difficult it is; як не пізно however late it is
як би то (там) не було — at any rate; however that may be
як кому, кому як — it is not the same with everybody
ось як! — really!, you don't say so!
як би не так! — not likely!, nothing of the kind!
як вам сказати — how shall/should I put it?
як видно — evidently, apparently
III спол.як видно — з as can/may be seen, as evident ( з чого-небудь - from)
1) ( при порівнянні) as, likeлютий, як тигр — fierce as a tiger
я живу, як інші — І live as others do
як і раніше — as before, previously
як і у випадку — as with, as in the case of, as is the case with
як вкопаний — stock-still, transfixed, rooted to the ground, stone-still
як навмисно — as ( ill) luck would have
2) ( коли) when; ( відтоді як) sinceяк тільки — as soon as; when
в той час, як — whereas, while
до того, як — till, until
після того, як — since
3) (крім, тільки) but, except; як не but4) ( якщо) if; ащо, як він спитає? — and what if he asks?
5)як…, то… — if…, then…
як не хочеш, то й не йди туди — don't go there if you don't want to
як наприклад — as, for instance
як раптом — when suddenly, when all of a sudden, when all at once
як на нього — as to him, for his part, as far as he is concerned
як би не… — however…, no matter how
як завжди — as ever, as always, as usual
як…, так — і both… and…
як ведеться — as usual, is customary, is the custom
як з'ясувалося — as it turned out, as it proved
як мовиться, як кажуть — as they say, as the saying goes
як же! — sure!; why, of course!
як сказати — it all depends; how shall I put it, how shall I say
як відомо — as is well known, as everybody knows
як мінімум — at the minimum, at the least
як не дивно — strangely enough, strange though ( it may seem); як одне ціле as a single whole, as a unit; як заведено, як належить, як
годиться — properly, duly; downright, as it should be, as expected; як правило as a rule, generally, usually; як
прийнято — as is the convention, as is customary
як — так? you don't say!; як завгодно anyhow, however; any way one likes; як
-
11 Сартр, Жан-Поль
Сартр, Жан-Поль (1905, Париж - 1980) - франц. філософ, письменник, засновник атеїстичного екзистенціалізму феноменологічного спрямування. В ранніх творах "Трансцендентність Его", "Уява", "Уявне", "Екзистенціальні теорії емоцій" С. акцентує увагу на здатності свідомості відриватися від реальності, конституювати нереальне. "Очищаючи" свідомість від психологічних нашарувань та вмісту, що зумовлений сприйняттям реального, С. будує концепцію "чистої" свідомості, що є прозорою для самої себе. С. розрізняє види буття: "буття-в-собі", або предметне буття, та "буття-для-себе", або буття людської свідомості. "Буття-в-собі" характеризується абсолютною нерухомістю, пасивністю, непроникністю для свідомості тощо. Зустріч свідомості з байдужим буттям викликає почуття "нудоти". Предметне буття позбавлене будь-яких "людських" визначень, тому в ньому відсутній рух, становлення, активність тощо. Його єдине, але самодостатнє визначення таке: "Буття є те, що воно є". На відміну від "буття-в-собі", "буття-для-себе" відзначається абсолютною рухомістю, плинністю, активністю та порожнечею. Свідомість не має нічого субстанційного, вона існує лише в міру того, як з'являється. Свідомість - це "Ніщо" (негація, заперечення, запитання). У зовнішньому світі речей "Ніщо" виступає як "недостатність", "рідкісність" або як "щілина" чи "отвір". С. обґрунтовує "онтологізм", об'єктивність і самодостатність виявленої ним сфери "Ніщо", яка стає визначальною характеристикою людського буття. Хоча в основі людських актів знаходиться порожня інтенційність, дорефлективне cogito, інтенційні акти заповнюються речовинними, матеріальними компонентами, і, зрештою, зв'язок із дорефлективними актами свідомості втрачається. Свідомість сприймається як така, що сповнена образами, символами, "речами" світу, відповідно уявлення про внутрішній світ людини теж побудовано таким чином, ніби він змонтований із "речей", речоподібних "сутностей". Таке уявлення людини про себе та про мотиви вчинків С. називає "самообманом", який дозволяє людині уникати тривоги, що виникає тоді, коли їй раптом відкривається "істина", що вона сама є єдиною основою цінностей і значень світу, що центр світу проходить через неї. Саме через відчуття цієї "істини" відбувається становлення автентичного існування, справжнього буття, яке водночас несе в собі справжню гуманістичну спрямованість. Здатність людини привносити у світ "Ніщо" С. назвав "свободою", котра відповідно набуває того ж таки "онтологічного" статусу С. вобода тлумачиться С. як свобода вибору, але це вибір, що пов'язаний зі зміною орієнтації, поверненням до "справжнього" буття, автентичного, яке містить у собі первісну свободу, визначальну відповідальність за сенсотворчість, осмислення і означення світу. Тому свобода вибору не прив'язана до реальних речей Б. ільш того, завдяки реальним речам відбувається спроба уникнути "справжнього" буття, або автентичної свободі поведінки. З цим пов'язана концепція гуманізму С., де останній ототожнюється не з позитивними людськими якостями, а з автентичним ("справжнім") людським буттям, що містить у собі інтенційну свободу, сенсовибір, проективність, вихід за межі тощо. Гуманізм у такому означенні не містить набору "доброчесних", "доброчинних" якостей, а має певну спрямованість, проект, орієнтацію, зумовлені первісною, дорефлективною інтенціональністю людського буття. Пізніше С. прагнув врахувати вплив на людину як сімейних обставин, дитячих вражень (який вивчає екзистенціальний психоаналіз), так і суспільно-історичної практики (на чому акцентує увагу філософія марксизму).[br]Осн. тв.: "Нудота" (1938); "Мухи" (1946); "Екзистенціалізм є гуманізм" (1946); "Критика діалектичного розуму" (1960); "Ситуації" (1947 - 1975).
См. также в других словарях:
раптом — присл. Враз, відразу; зненацька. || Несподівано, непередбачено. || Нарешті, після всього … Український тлумачний словник
раптом — присл. (так швидко, що ніхто й не сподівався), раптово, несподівано, непередбачено, зненацька, у[в]раз, відразу, нараз, разом, негадано, негадано несподівано, знагла, нагло, притьмом, притьма, знічев я … Словник синонімів української мови
раптом — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
тамере — раптом, випадково … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
аж — I част. підсил. Уживається для підсилення ознаки або дії. II спол. 1) Сполучає підрядне наслідкове речення з головним; так що. 2) Виражає протиставний зв язок між частинами сурядного речення або однорідними членами речення; а, а тим часом. 3)… … Український тлумачний словник
бовтнути — I б овтн ути бо/втну/, бо/втне/ш, док. 1) Однокр. до бовтати 2). 2) Утворити звук, який бував від сплеску води, коли в неї щось падає. 3) Раптом, важко впасти. 4) рідко. Кинути (раптом, важко). II б овтнути ну, неш, док., перех. і без додатка,… … Український тлумачний словник
Косиор, Станислав — Станислав Викентьевич Косиор Станіслав Вікентійович Косіор Stanisław Kosior … Википедия
Косиор С. — Станислав Викентьевич Косиор Станіслав Вікентійович Косіор Stanisław Kosior … Википедия
Косиор С. В. — Станислав Викентьевич Косиор Станіслав Вікентійович Косіор Stanisław Kosior … Википедия
Косиор Станислав Викентьевич — Станислав Викентьевич Косиор Станіслав Вікентійович Косіор Stanisław Kosior … Википедия
беркицати — аю, аєш, недок., розм. Раптом падати, перекидаючись … Український тлумачний словник