-
21 data
n 1. ком. дані; інформація; факти; відомості; 2. комп. дані, інформація; a інформаційний1. інформація у формі фактів, статистики тощо; 2. інформація, яка зберігається, передається, обробляється тощо комп'ютером═════════■═════════accurate data точні дані; actual data фактичні дані; administrative data адміністративна інформація; aggregate capital data сукупні дані про капітал; ambiguous data непевні дані; annual data річні дані; authentic data правдиві дані • вірогідні дані • достовірні дані; available data наявні дані; balance sheet data балансові дані • дані про баланс; basic data основні дані • вихідні дані • базові дані; bibliographical data бібліографічні дані; biographical data біографічні дані; book-keeping data бухгалтерські дані; budget data бюджетні дані; business data комерційна інформація; calculation data розрахункові дані; census data дані перепису; coded data закодовані дані; collected data зведені дані; commercial data комерційна інформація • комерційні дані; comparative data порівняльні дані; complete data повні дані; comprehensive data вичерпні дані; confidential data конфіденційна інформація; conflicting data суперечливі дані; control data контрольні дані; corollary data співвідносні дані; correct data правильні дані; corrected data виправлені дані • відкориговані дані; correlated data співвідносні дані; cost data дані про витрати • дані про витрати виробництва; crude data приблизні дані • неточні дані; cumulative data зведені дані; current data поточна інформація; customer data дані про клієнтів • інформація про клієнтів; demographic data демографічні дані; design data розрахункові дані • конструктивні дані; detailed data деталізовані дані • докладні дані; digital data числові дані • цифрові дані; discrepant data розбіжні дані; documentary data документальні дані; economic data економічні дані • економічна інформація; estimated data кошторисні дані; exact data точна інформація; external data зовнішні дані; factual data фактичні дані; final data остаточні дані; financial data дані про фінансову діяльність • фінансові показники; gross data валові дані; group data згруповані дані; historical data дані за минулі роки • історичні дані; identification data розпізнавальні дані; immigration data імміграційні дані; inadequate data неповноцінні дані; incoming data наступні дані • вхідні дані • дані, що надійшли; incomplete data неповні дані; incorrect data неправильні дані; industry sales data торговельна статистика галузі; initial data вхідні дані • початкові дані; input data вхідні дані; long-term data дані за тривалий період часу; main data основні дані; management data управлінська інформація; manufacturing data дані про випуск продукції • технологічні дані; market data ринкові дані • кон'юнктурні відомості • дані про ринок; marketing data маркетингові дані; master data основні дані; measurement data результати вимірювань • нормативи; messy data ненадійні дані • невпорядковані дані; missing data відсутні дані; monthly data щомісячні дані; necessary data необхідні дані; numerical data цифрові дані • числові дані; objective data об'єктивні дані; observational data дані спостережень; official data офіційні дані; on-line data оперативні дані; operating data оперативні дані; operating life data дані про термін служби; operational data робочі дані • оперативні дані; original data вихідні дані • початкові дані; output data вихідні дані • дані про обсяг продукції; past data дані за минулий період; performance data показники продуктивності • робочі характеристики • дані про продуктивність; performance-test data дані протоколу випробувань; personal data анкетні дані • особисті дані • біографічні дані; pertinent data інформація по суті справи; physical data фізичні характеристики; population census data дані перепису населення; precise data точна інформація • точні дані; predicted data прогнозовані дані; preliminary data попередні дані; price-level data дані про рівень цін; pricing data дані про ціни; primary data первинні дані • вихідні дані; principal data основні дані; priority data пріоритетні дані; private data інформація приватного характеру; production data дані про рух виробничого процесу • дані про випуск продукції; profit data дані про прибуток; provisional data тимчасові дані • попередні дані • умовні дані; public data відкрита інформація; published data* опубліковані дані; purchase data статистика покупок • відомості про покупки; qualitative data якісні дані; quality data показники якості; quantitative data кількісні дані; ranked data упорядковані дані • класифіковані дані; rated data розрахункові дані; rating data номінальні характеристики; raw data невпорядковані дані • неопрацьовані дані • вихідні дані; readership data дані про кількість читачів • дані про коло читачів; reduced data оброблені дані • опрацьовані дані; reference data довідкові дані; regular data систематизовані дані; regional data місцеві дані • регіональні дані; relevant data інформація по суті справи; representative data характерні дані; response data відповідні дані • дані про відповідні реакції; restricted data дані обмеженого користування • інформація для службового користування • закриті дані • секретні дані; retail sales data дані про роздрібний продаж • статистика роздрібного продажу; sales data торговельна статистика • дані реалізації товару • дані про збут; sample data вибіркові дані; scarce data недостатні дані • мізерні дані; scientific data наукова інформація; seasonal data сезонні дані • дані про сезонні зміни; secondary data вторинні дані; service data експлуатаційні дані; shipping data дані про відвантаження товару; social data дані про соціальний склад • дані про соціальний склад населення; source data дані походження • дані про походження • вихідні дані; specified data уточнені дані; starting data вихідні дані; statistical data статистичні дані; statistical support data затверджена статистика; status data дані про стан; summarized data підсумкові дані • збірні дані; summary data узагальнені дані • зведені дані • збірні дані; supplementary data додаткові дані • додаткова інформація; supplied data подана інформація • подані дані; supporting data допоміжні дані; survey data матеріали обстеження; systematical data систематизовані дані; tabular data табличні дані; tabulated data табличні дані; technical data технічні дані • технічна інформація • технологічна інформація • техніко-видавничі характеристики; tentative data умовні дані • експериментальні дані • дослідні дані; test data експериментальні дані • результати експериментів • дані досліджень; theoretical data теоретичні дані; trade off data обмінна інформація; transaction data операційні дані; ungrouped data незгруповані дані; valid data дійсні дані • достовірні дані • обґрунтовані дані; variable data змінні дані • мінливі дані; working data показники роботи • результати роботи • робочі дані═════════□═════════data abuse зловживання даними • неправильне користування даними; data access arrangement засоби доступу до даних; data acquisition збір даних; data administration організація проходження даних • організація даних • адміністрація даних; data aggregate сукупність даних; data amount кількість інформації • обсяг даних; data bank банк даних • інформаційний банк • архів; data bank management управління банком даних; database база даних; database creation формування бази даних; database design проектування бази даних; database management управління базою даних; database search пошук в базі даних; data bit бітові дані; data capture збір даних • нагромадження даних; data carrier носій інформації • носій даних; data centre центр збору даних • центр накопичення даних; data chaining ланцюжкове зчеплення даних; data channel канал даних; data circuit канал передавання даних; data code кодовий набір; data collection упорядкування даних • нагромадження даних • збір даних; data communication передача даних • передавання даних; data compaction ущільнення даних; data control керування даними; data conversion перетворення даних; data corruption руйнування даних; data description опис даних; data display інформаційна таблиця • інформаційне табло • відображення даних • викладка даних; data encoding кодування даних; data encryption кодування даних; data entry інформаційний вхід • введення даних; data field поле даних; data file картотека даних • тека даних; data flow потік даних; data format формат даних; data for study дані для дослідження; data handling опрацьовування даних • опрацювання даних; data input введення даних • вхідні дані • інформаційний вхід; data input station термінал введення даних; data integrity цілісність даних; data item елемент даних; data link канал передачі даних; data maintenance введення даних; data management керування даними; data management system система керування даними; data manager керівник відділу опрацювання даних • керівник відділу обробки даних; data network мережа передачі даних • мережа даних; data organization організація даних; data output вихідні дані • вихід даних • інформаційний вихід; data packet пакет даних; data performance ефективність даних; data processing обробка даних • опрацювання даних; data processing centre центр обробки даних • центр опрацювання даних; data processor процесор обробки даних • процесор опрацювання даних; data protection захист даних; data rate швидкість передачі даних; data recording реєстрація даних • запис даних; data recovery відновлення даних; data register реєстр даних; data retrieval пошук даних; data safety захист даних • збереження даних; data security безпечність зберігання даних • захист даних • збереження даних; data selection вибір даних; data service bureau центр обробки даних; data set комплект даних • набір даних • низка даних • файл даних; data sharing розподіл даних; data sheet бланк для запису даних; data source джерело даних; data switch перемикання даних; data transfer передача даних; data transfer rate швидкість передачі даних; data transformation перетворення даних; data transmission передача даних; data validation підтвердження правильності даних • перевірка правильності даних • перевірка даних; data value величина даних; to access data діставати/дістати доступ до даних; to analyze data аналізувати дані; to check data перевіряти/перевірити дані; to collect data збирати/зібрати дані; to discard data виключати/виключити дані • відкидати/відкинути дані • виключати/виключити інформацію • відкидати/відкинути інформацію; to enter data вводити/ввести дані; to examine data досліджувати/дослідити дані • оглядати/оглянути дані; to exchange data обмінюватися/обмінятися даними; to feed in data вводити/ввести дані; to furnish data видавати/видати дані • постачати/постачити дані; to handle data обробляти/обробити дані • опрацьовувати/опрацювати дані; to include data включати/включити дані; to plot the data наносити дані; to process data обробляти/обробити дані • опрацьовувати/опрацювати дані; to provide data постачати/постачити дані • давати/дати дані; to record data записувати/записати дані; to retrieve data знаходити/знайти дані; to share data ділитися даними; to store data зберігати/зберегти дані; to submit data подавати/подати дані; to turn out data видавати/видати дані; to update data обновляти/обновити дані; to use data використовувати/використати дані -
22 light
1. n1) світло; освітлення2) освітленість; видимістьin a good light — добре освітлений; при доброму освітленні
3) (the light) денне світло; день, денний час4) джерело світла; вогонь; лампа, запалена свічка, ліхтар, фара, маяк тощоthe greater light and the lesser light — бібл. сонце і місяць
5) військ. прожектор6) pl світлофор7) pl театр. рампа, вогні рампиbefore the lights — біля рампи, на сцені
8) полум'я; іскра9) pl дані; нові відомості, інформація10) аспект; вигляд; інтерпретація; постановка питання11) знаменитість, світило; світоч12) pl (розумові) здібності, можливості13) просвіт; вікно; шибка14) поет. зір15) pl розм. очі, банькиget out of the light — не заважайте, не застуйте; не стійте на моєму шляху
green light — амер., розм. «зелена вулиця»
to give the green light — дати «зелену вулицю», відкрити шлях
to put out smb.'s light — убити когось
to see the light — а) побачити світло, народитися; б) вийти з друку; в) прозріти; г) прийняти (якусь віру)
to stand in smb.'s light — заважати комусь, стояти у когось на шляху
2. adj1) світлий2) світлого кольору; блідий3) освітлювальний4) легкий, нетяжкийlight clothing — легкий (літній) одяг
as light as a feather (as air) — легкий, як пір'їна
5) граціозний, витончений, легкийlight of foot — прудкий, меткий
6) розрахований на невелике навантаження7) полегшеного типу, полегшенийlight machine-gun — ручний кулемет; полегшений станковий кулемет
8) неповновагий, неправильної вагиto give light weight — обважувати, недоважувати
9) несильний, м'який, ніжний, легкий10) неміцний (про напій)12) пухкий, розпушений, нещільний13) кул. що добре підійшов, легкий, духовий (про тісто)14) несерйозний; пустий; легковажний; незначний, неістотнийlight applause — нетривалі (рідкі) оплески
15) неважкий, необтяжливий16) несуворий, легкий17) легковажний; непостійний; фривольний; розбещений18) веселий, безтурботний20) фон. ненаголошений (про звук, склад)21) слабкий (про наголос)light fingers — моторний; злодійкуватий
light hand — спритність; делікатність; тактовність
light heavy-weight — спорт. напівважка вага
light middleweight — спорт. перша середня вага; борець (боксер) першої середньої ваги
light of love — легковажна жінка; повія
light welter weight — спорт. перша півсередня вага; борець (боксер) першої півсередньої ваги
to make light of smth. — не надавати значення чомусь; не звертати уваги на щось; несерйозно ставитися до чогось
3. advлегкоlight come, light go — присл. легко прийшло, легко й пішло
4. v (past і p.p. lit, lighted)2) запалюватися (часто light up); загоратися3) засвічуватиto light a fire — розпалити вогонь; затопити піч
to light a cigarette — закурити, запалити цигарку
4) світити, присвітити (комусь)5) сходити, виходити (тж light down, light off, light from)6) опускатися, сідати; падати (on, upon)7) несподівано наштовхнутися; випадково натрапити (на — on, upon)8) несподівано звалитися (на когось — про лихо тощо)light up — запалювати (цигарку тощо); запалювати світло; осяяти, пожвавити (про посмішку); світитися, палати (про очі)
* * *I [lait] n1) світло; освітленість, видимість; (звич. the light) денне світло, день, денний час; pl; миcт. світлі частини картини ( high lights)2) джерело світла; вогонь, лампа; вiйcьк. прожектор; pl світлофор; маяк; pl; миcт.; cпeц. рампа, вогні рампи3) вогонь, полум'я, іскра; вогник, світло ( очей); відображення душевного хвилювання ( на обличчі)4) інформація, нові відомості, нові дані; гласність5) аспект; сприйняття6) знаменитість, світило; світоч7) pl переконання, погляди; рівень8) просвіт; вікно; скло ( у даху або стіні оранжереї)9) пoeт. зір; pl очіII [lait] a1) світлий3) як компонент складних слів ( light) світло-, блідо-; light-blue світло-голубой, блідо-голубийIII [lait] v( light up) (lit, lighted [-id])1) запалювати, засвічувати; запалюватися, загорятися; освітлювати; освітлюватися; прикурювати (сигарету, цигарку)2) світити, посвітити ( кому-небудь)3) освітлювати, опромінювати; ( with) освітлюватися, опромінюватися; світитися, сяяти (про очі, обличчя)IV [lait] a1) легкий, неважкийlight oil — cпeц. легкий нафтопродукт; моторний
light railway — вузькоколійна або тимчасова залізниця; під'їзна колія; вiйcьк. легкий, полегшеного типу
light automatic gun — ручний кулемет; вiйcьк. який має легке озброєння
2) неповновагий, неправильної ваги3) легкий, несильний, слабкий; тонкий, делікатний4) легкий, не міцний (про вину, пиво); легкий ( про їжу); нещільний; негустийlight soil — пухкий ґрунт; легкий, духовий, який добре піднявся ( про тісто)
5) несерйозний; незначний; несуттєвий; легкий, нескладний, розважальний; легкий, невеликий, несильний (нaпp., про напад хвороби, дощик)6) неважкий, необтяжливий; легкий, несуворий (нaпp., про вирок)7) легковажний; непостійний; фривольний; розпущений; веселий, безтурботний8) легкий, чуткий ( про сон)9) гpaм. неударний ( про склад); слабкий ( про наголос)V [lait] adv VI [lait] v(lighted [-id], lit)1) (on, upon) зненацька, випадково натрапити ( на що-небудь); звалитися, обрушитися ( про удар)2) сходити, виходити (звич. light down, light off, light from)to light off a horse — спішитися, зійти з коня; (on, upon) опускатися, сідати; падати
3) ( into) нападати, накидатися -
23 public
1. n1) збірн. народ; публікаpublic at large, general public — широка публіка
the public are not admitted — публіка не допускається, вхід заборонений
in — публічно, прилюдно, відверто
2) громадськість2. adj1) громадськийpublic image — думка широкої громадськості (про когось), репутація
2) комунальний; громадського користуванняpublic facilities — місця громадського користування; підприємства громадського користування; засоби зв'язку, міський транспорт (тж public utilities)
public warehouse — амер. склад загального користування
public works — громадські роботи, громадські споруди
3) публічний, загальнодоступнийpublic day — амер. прийомний день для широкої публіки (в установах тощо)
public sale — публічні торги, аукціон
4) відкритий, гласний; прилюднийto make public — оприлюднити, розголосити, опублікувати
5) народний; загальнонародний; державний; національнийpublic domain — юр. державна власність
public law — державне (публічне) право
public officer — державний службовець, чиновник, посадова (службова) особа
public servant — державна (муніципальна) посадова особа
6) публічно-правовийpublic enemy — ворожа держава, ворожа сторона
public holidays — святкові дні; установлені законом свята
public house — бар; пивниця, закусочна, шинок
P. Record Office — Державний Архів
public relations — зв'язок із громадськістю; інформація про діяльність (організації тощо); реклама, пропаганда; взаєморозуміння між організацією (особою) і публікою; техніка служби інформації; служба (відділ) інформації; відділ зв'язку з пресою, прес-бюро
public relations officer — начальник (працівник) відділу інформації (установи, фірми); прес-аташе (посольства); агент, представник (кінозірки тощо)
public school — закритий приватний привілейований середній учбовий заклад (у Великій Британії); безплатна середня школа (у США та Шотландії)
* * *I ['peblik] n1) народ2) публіка; громадськість3) ром. cкop. від public houseII ['peblik] a1) суспільний, громадський2) народний, загальнонародний3) комунальний, комунального користування; громадськийcertified public accountant — cл. дипломований присяжний, бухгалтер, аудитор
4) публічний, загальнодоступний5) відкритий, гласний6) державний, національнийpublic bill — публічний законопроект; законопроект загальнодержавного значення
public assistance — cл. державна грошова допомога (біднякам, старим, інвалідам, дітям)
8) загальний -
24 transfer
In1) перенесення; переміщенняtransfer of fire — військ. перенесення вогню
2) переведення (по службі)transfer to the reserve — військ. переведення у запас
3) юр. поступка, передача (майна тощо)4) документ про передачу; трансферт5) переказ (грошей)cable (telegraphic) transfer — телеграфний переказ
6) пересадочний квитокmay I have a transfer, please? — дайте мені, будь ласка, транзитний квиток
7) перевезення вантажів8) амер. пересадка (на залізниці тощо)9) pl перебивні картинки10) друк. дзеркальний відбиток11) тех. перемикання12) поромtransfer deed — юр. акт про передачу
transfer line — тех. автоматична верстатна лінія
IIv1) переносити, переміщати; переставляти2) військ. переносити (вогонь)3) юр. передавати, уступати (майно тощо)5) перевозити6) перебивати малюнок7) переходити, переводитися (на іншу роботу)8) робити пересадку (на транспорті)* * *I n1) перенос, перенесення; переміщенняtransfer of fire — війс. перенос вогню transfer of radioactivity перенос радіоактивних речовин
energy [heat] transfer — перенос /передача/ енергиї [тепла]
transfer of population — переміщення населення; перенос ( знань з однієї галузі в іншу)
transfer of training — застосування ( придбаних знань) в іншій області; перехід
2) переведення ( по службі)to get a transfer (to smth) — отримати переведення (куди-н.)
transfer to the reserve — війск. переведення до запасу; той, хто переводиться
a limited number or transfers may be accepted by the college — коледж може прийняти в порядку переведення обмежене число студентів
3) передачаtechnology transfer — передача технології (країнам, що розвиваються)
transfer of control — передача управління; команда переходу
information /data/ transfer — передача інформації
the transfer of a case to another court — передача справи до іншого суду; предмет передачі; юp. поступка, передача (майна, право); цесія
transfer of authority — передача прав /повноважень/; transfer of ownership передача права власності
transfer of stock — aмep. передача акцій; передача облігацій /фондів/; transfer deed акт про передачу; трансферт; документ про передачу, документ про переведення цінного паперу від однієї особи на іншу
4) aмep. переказ ( грошових сум); перерахування ( сум)cable /telegraphic/ [mail] transfer — телеграфний [поштовий]переказ
5) aмep. пересадковий пункт, пункт пересадки; пересадка ( на залізниці)transfer passengers — транзитні пасажири; пересадковий квиток
may I have a transfer, please — є дайте мені, будь ласка, транзитний квиток; перевезення вантажів ( з одного складу на іншій); пором
7) pl переводні картинки8) пoлiгp. дзеркальне відтиснення10) тex. перемиканняII v1) переносити, переміщати; переставляти; перекладати: перевозитиto transfer one's affections to a new object — переносити свої відчуття на інший предмет /-у особу/; to transfer fire війск. переносити вогонь
a truck will transfer our baggage from the railway station to our home — багаж можна буде перевезти з вокзалу додому вантажівкою
2) переводити (по службі, роботі, навчанню)to transfer smb to another department — перевести кого-н. до іншого відділу
thee he is just transferred to some other job — тоді його просто переводять на яку-небудь іншу роботу; переходити, переводитися ( з однієї роботи на іншу)
3) передаватиto transfer motion from one wheel to another — передавати рух з одного колеса на інше; юp. передавати, поступатися ( майном)
to transfer a right to smb — передати кому-н. своє право (на що-н.); переказувати ( гроші); перераховувати ( суми)
this farm has been transferred from rather to son for generations — впродовж багатьох поколінь ця ферма переходила від отця до сина
4) робити пересадку, пересідати ( з одного транспортного засобу на інший)5) ( into) перетворювати; перетворювати6) переводити малюнок на іншу поверхню, особ. наносити малюнок на літографський камінь -
25 draw
1. n1) тяга2) витягування; вихоплювання3) принада (для глядачів); окраса програми4) розм. провокаційне запитання (зауваження)5) жеребкування; лотерея; жереб; виграш6) молодий пагін7) амер. шухляда (комода)8) спорт. нічия, гра в нічию9) басейн (ріки)10) амер. лощина2. v (past drew; p.p. drawn)1) тягти, тягнути; волочити; волокти2) підсувати; підтягувати3) привертати, притягувати; збирати4) наближатися, підтягуватися5) натягати; витягувати6) привертати (увагу)7) висмикувати, виривати8) відбирати, відокремлювати, вибирати9) спорт. скорочувати відстань, наздоганяти; наближатися10) спорт. зводити внічию12) одержувати (відповідь, інформацію)14) здобувати, діставати15) втягувати, вдихати16) розгорятися18) цідити, націджувати22) очищати, злущувати лузгу23) креслити, малювати; рисувати25) складати, накреслювати (проект тощо)draw away — відводити, відволікати
draw down — опускати (штору); викликати (гнів); затягуватися (цигаркою)
draw off — знімати, стягувати (чоботи тощо); відтягувати, відводити (військо); відступати, відволікати (увагу)
draw on — натягувати, надівати; наближатися, підходити; наставати
draw out — витягувати; розтягувати; подовжувати (ся); виводити (військо); викликати на розмову; примусити заговорити
draw over — тех. переганяти, дистилювати
to draw breath — передихнути, перевести дух
* * *I [drxː] n1) тяга; витягування, витаскування; вихоплювання; aмep. затягування ( сигаретою)2) те, що подобається, приваблює глядачів; принада3) провокаційне зауваження, провокаційне питання; той, хто намагається спровокувати співрозмовника на необережне зауваження; той, хто допитується, випитує; той, хто легко піддається на провокацію; той, хто легко проговорюється, обмовляється; базіка4) жеребкування; лотерея5) витягнутий жереб; виграш6) молодий пагін, пагін солодкої картоплі7) aмep.; дiaл. висувний ящик комода8) cпopт. гра внічию, нічия9) aмep. розвідна частина мосту11) aмep. лощина12) рикошет (у біліарді; тж. draw shot)13) тex. прокатка ( металу)II [drxː] v1) (drew; drawn)2) тягти, волочити; тягтися, волочитися3) (near, close, etc.) підсувати; підтягувати; наближати; (near, close, etc.) підсуватися; підтягуватися; наближатися; (to, toward, into, etc.) переміщати, пересувати ( в яке-небудь положення); (to, toward, into, etc.) переміщатися, пересуватися ( в яке-небудь положення)4) натягувати; витягувати; натягуватися; витягуватися— витягуватися, спотворюватися (напр, про обличчя); (straight, erect) витягатися, випрямлятися; випростуватися5) залучати, привертати; збирати (аудиторію, слухачів); приваблювати глядачів, слухачів; мати успіх; cпopт. відтягувати на себе ( супротивника) (тж. draw in, draw off)6) витягати (цвях, карту з колоди); висмикувати, виривати ( зуб); вихоплювати ( зброю); добувати ( руду)7) примусити діяти, говорити; вивести з рівноваги; зондувати, прощупувати; провокувати8) відбирати, відділяти; виділяти, вибирати9) cпopт. (on, upon) наганяти, наздоганяти; скорочувати віддаль, розрив10) cпopт. зводити, закінчувати внічию; не отримувати переваги 211) затягувати, запинати або відкривати, розсовувати (занавіску, фіранку)12) отримувати (відповідь, підтвердження); добувати (відомості, інформацію); черпати ( натхнення); мати, отримувати, діставати ( урок); тягти, кидати ( жереб); здійснювати жеребкування; тягти, витягати ( лотерейний квиток)13) кapт. виманювати, витягувати ( козирі)14) отримувати (зарплату, відсотки)15) брати ( гроші з рахунку)16) викликати (сльози, оплески); викликати, накликати (лихо, нещастя; тж. draw on, draw upon, draw down)17) втягувати, вдихати (повітря; тж. draw in); мати тягу (про трубу, піч); тex. всмоктувати ( про повітродувку)18) розгорятися ( про вогонь); розкурюватися (про сигару, цигарку)19) забирати вітер ( про вітрило)20) притягувати ( про магніт)21) відводити ( воду); осушувати ( болото); cпeц. відводити, відбирати ( струм); осушуватися, піддаватися осушуванню ( про болото)22) цідити, націджувати (пиво е т. п.; тж. draw off); наповнювати ( посудину); спорожняти ( посудину)23) виснажувати ( ґрунт); ссати24) пускати ( кров); брати ( кров на аналіз); відтягувати ( гній); призводити до дозрівання ( нариву)25) настоювати (чай, трави); настоюватися (про чай, трави)26) виловлювати ( рибу); проходити річку ( з бреднем); ловити ( дичину); прочісувати ( ліс)28) відокремлювати від лушпиння, лузги; очищати ( зерно)29) миcл. (звич. after, on) переслідувати ( дичину) по запаху, іти по запаху (про собаку; тж. draw on)30) миcл. виганяти; витягувати (лисицю, борсука) з нори31) cпopт. переводити ( м'яч)32) мop. мати ( яку-небудь) осадку ( про судно)33) метал. тягти, волочити; розплющувати; кувати34) метал. відпускати ( сталь)35) в'язати, стягатиIII [drxː] v(drew; drawn)1) малювати; представляти, зображувати, змальовувати2) креслити, викреслювати (тж. draw out)3) проводити (лінію, риску; тж. draw out)4) проводити (порівняння, паралель)5) складати, накидати (проект; тж. draw out, draw up)6) to draw on smb for smth виписувати тратту на чиє-небудь ім'я на певну суму -
26 release
1) звільнення (від відповідальності, з-під варти, з ув'язнення тощо); наказ суду про звільнення; відмова ( від права тощо); передача права іншій особі; документ про відмову від права; документ про передачу права; розписка ( про передачу прав або майна); прощення; опублікування; розмороження ( рахунку)2) звільняти (від відповідальності, з-під варти, з ув'язнення тощо); відмовлятися ( від права); передавати право іншій особі; прощати; обнародувати, опубліковувати; розморожувати ( рахунок)•release from a place of confinement — 1) звільнення з місця ув'язнення 2) звільняти з місця ув'язнення
release from custody in the courtroom — 1) звільнення з-під варти в залі суду 2) звільняти з-під варти в залі суду
release of information to adopted children about their biological parents — розголошення інформації прийомним дітям про їхніх біологічних батьків
release on an undertaking not to leave — = release on an undertaking not to leave a city 1) звільнення під підписку про невиїзд ( з міста тощо) 2) звільняти під підписку про невиїзд ( з міста тощо)
release on an undertaking not to leave a city — = release on an undertaking not to leave
release on one's own recognizance — 1) звільнення з-під варти під заставу, внесену (зроблену) звільненим 2) звільняти з-під варти під заставу, внесену (зроблену) звільненим
- release a prisonerrelease pending notice of appeal — 1) звільнення з-під варти до розгляду заяви про апеляцію 2) звільняти з-під варти до розгляду заяви про апеляцію
- release a right
- release absolutely
- release by obligee
- release clause
- release conditionally
- release date
- release during a trial
- release early
- release finally
- release for exemplary behavior
- release for lack of evidence
- release from an obligation
- release from confinement
- release from custody
- release from duties
- release from jail
- release from punishment
- release gradually
- release in one's own custody
- release of a claim
- release on a petition
- release on bail
- release on condition
- release on discretion
- release on licence
- release on license
- release on parole
- release on the instruction
- release pending a trial
- release pending appeal
- release pending sentence
- release pending trial
- release prior to trial
- release unconditionally -
27 right
1) право ( суб'єктивне); праводомагання; справедлива вимога; привілей; права сторона2) правильний; належний; правомірний, справедливий; правий ( у політичному сенсі); реакційний3) відновлювати ( справедливість); виправляти(ся)4) направо•right a wrong done to the person — виправляти шкоду, заподіяну особі
right not to answer any questions that might produce evidence against an accused — право не давати відповідей (не відповідати) на будь-які запитання, що можуть бути використані як свідчення проти обвинуваченого
right not to fulfill one's own obligations — право не виконувати свої зобов'язання ( у зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань іншою стороною)
right of a state to request the recall of a foreign envoy as persona non grata — право держави вимагати відкликання іноземного представника як персони нон грата
right of citizens to use their native language in court — право громадян виступати в суді рідною мовою
right of every state to dispose of its wealth and its national resources — право кожної держави розпоряджатися своїми багатствами і природними ресурсами
right of everyone to the opportunity to gain his living by work — право кожної людини на отримання можливості заробляти собі на прожиття власною працею
right of legislative initiative — право законодавчої ініціативи, право законодавства
right of nations to free and independent development — право народів на вільний і незалежний розвиток
right of nations to self-determination up to and including separation as a state — право націй на самовизначення аж до державного відокремлення
right of nations to sovereignty over their natural resources — право націй на суверенітет над своїми природними ресурсами
right of parents to choose their children's education — право батьків на вибір виду освіти для своїх неповнолітніх дітей
right of reception and mission of diplomatic envoys — право приймати і призначати дипломатичних представників
right of representation and performance — право на публічне виконання (п'єси, музичного твору)
right of the accused to have adequate time, facilities and assistance for his defence — = right of the accused to have adequate time, facilities and assistance for his defense право обвинуваченого мати достатньо часу, можливостей і допомоги для свого захисту
right of the accused to have adequate time, facilities and assistance for his defense — = right of the accused to have adequate time, facilities and assistance for his defence
right of the child to live before birth from the moment of conception — право дитини на життя до її народження з моменту зачаття
right of unhindered communication with the authorities of the appointing state — право безперешкодних зносин із властями своєї держави
right to a counsel from the time that an accused is taken into custody — право на адвоката з часу арешту (зняття під варту) обвинуваченого
right to arrange meetings, processions and picketing — право на мітинги, демонстрації і пікетування
right to be confronted with witness — право очної ставки із свідком захисту, право конфронтації ( право обвинуваченого на очну ставку із свідком захисту)
right to be represented by counsel — право бути представленим адвокатом, право на представництво через адвоката
right to choose among a variety of products in a marketplace free from control by one or a few sellers — право вибирати продукцію на ринку, вільному від контролю одного чи кількох продавців
right to choose between speech and silence — право самому визначати, чи говорити, чи мовчати
right to compensation for the loss of earnings resulting from an injury at work — право на відшкодування за втрату заробітку ( або працездатності) внаслідок каліцтва на роботі, право отримати компенсацію за втрату джерела прибутку внаслідок виробничої травми
right to conduct confidential communications — право здійснювати конфіденційне спілкування, право конфіденційного спілкування ( адвоката з клієнтом тощо)
right to diplomatic relations with other countries — право на дипломатичні відносини з іншими країнами
right to do with one's body as one pleases — право робити з своїм тілом все, що завгодно
right to enjoy the benefits of scientific progress — право на користування досягненнями наукового прогресу
right to freedom from torture and other inhuman forms of treatment — право на свободу від тортур і інших форм негуманного поводження
right to gather and publish information or opinions without governmental control or fear of punishment — право збирати і публікувати інформацію або думки без втручання держави і страху бути покараним
right to lease or sell the airspace above the property — право здавати в оренду або продавати повітряний простір над своєю власністю
right to leave any country, including one's own, and to return to one's country — право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися до своєї країни
right to material security in (case of) disability — право на матеріальне забезпечення у випадку втрати працездатності
right to material security in (case of) sickness — право на матеріальне забезпечення у випадку захворювання
right to possession, enjoyment and disposal — право на володіння, користування і розпорядження
right to safety from product-related hazards — право на безпеку від шкоди, яку може бути заподіяно товаром
right to terminate pregnancy through an abortion — право припиняти вагітність шляхом здійснення аборту
right to the protection of moral and material interests — право на захист моральних і матеріальних інтересів
right to use one's own language — право на свою власну мову; право спілкуватися своєю власною мовою
right to visit one's children regularly — право відвідувати регулярно дітей ( про одного з розлученого подружжя)
right of a person to control the distribution of information about himself — = right of a person to control the distribution of information about herself право особи контролювати поширення інформації про себе
right of a person to control the distribution of information about herself — = right of a person to control the distribution of information about himself
right of states to self-defence — = right of states to self-defense право держав на самооборону
right of states to self-defense — = right of states to self-defence
right of the accused to counsel — = right of the accused to legal advice право обвинуваченого на адвоката (захисника) ( або на захист)
right of the accused to legal advice — = right of the accused to counsel
right to collective self-defence — = right to collective self-defense право на колективну самооборону
right to collective self-defense — = right to collective self-defence
right to collective self-defence — = right to collective self-defense право на колективну самооборону
right to collective self-defense — = right to collective self-defence
right to consult with one's attorney — = right to consult with one's lawyer право отримувати юридичну допомогу від (свого) адвоката, право на консультацію з адвокатом
right to consult with one's lawyer — = right to consult with one's attorney
right to control the work of the administration — = right to control the work of the managerial staff право контролю (діяльності) адміністрації ( підприємства)
right to control the work of the managerial staff — = right to control the work of the administration
right to individual self-defence — = right to individual self-defense право на індивідуальну самооборону
right to individual self-defense — = right to individual self-defence
right to obtain documents essential for an adequate defence — = right to obtain documents essential for an adequate defense право отримувати документи, необхідні для належного захисту
right to obtain documents essential for an adequate defense — = right to obtain documents essential for an adequate defence
right to regulate news agencies — = right to regulate news organizations право регулювати діяльність інформаційних агентств
- right a wrong doneright to regulate news organizations — = right to regulate news agencies
- right at law
- Right-Centrist
- right extremism
- right extremist
- right-hand man
- right-holder
- right in action
- right in gross
- right in personam
- right in rem
- right not to belong to a union
- right of a trial by jury
- right of abode
- right of access
- right of access to courts
- right of access to court
- right of action
- right of angary
- right of appeal
- right of approach
- right of appropriation
- right of assembly
- right of asylum
- right of audience
- right of authorship
- right of birth
- right of blood
- right of chapel
- right of choice
- right of common
- right of concurrent user
- right of conscience
- right of contribution
- right of correction
- right of court
- right of denunciation
- right of detention
- right of dissent
- right of divorce
- right of eminent domain
- right of enjoyment
- right of entry
- right of equal protection
- right of establishment
- right of existence
- right of expatriation
- right of expectancy
- right of feud
- right of first refusal
- right of fishery
- right of free access
- right of hot pursuit
- right of individual petition
- right of innocent passage
- right of intercourse
- right of intervention
- right of joint use
- right of jurisdiction
- right of legal entity
- right of legation
- right of light
- right of membership
- right of military service
- right of mortgage
- right of navigation
- right of operative management
- right of ownership
- right of passage
- right of patent
- right of personal security
- right of petition
- right of place
- right of political asylum
- right of possession
- right of pre-emption
- right of primogeniture
- right of prior use
- right of priority
- right of privacy
- right of private property
- right of property
- right of protest
- right of publicity
- right of pursuit
- right of re-election
- right of recourse
- right of recovery
- right of redemption
- right of regress
- right of relief
- right of remuneration
- right of reply
- right of representation
- right of reprisal
- right of reproduction
- right of rescission
- right of retaliation
- right of retention
- right of sanctuary
- right of search
- right of secrecy
- right of self-determination
- right of self-preservation
- right of settlement
- right of silence
- right of suit
- right of taking game
- right of the individual
- right of the owner
- right of the people
- right of the state
- right of transit
- right of translation
- right of visit
- right of visit and search
- right of water
- right of way
- right of withdrawal
- right on name
- right oneself
- right the oppressed
- right to a building
- right to a counsel
- right to a dual citizenship
- right to a fair trial
- right to a flag
- right to a hearing
- right to a nationality
- right to a piece of land
- right to a reasonable bail
- right to a speedy trial
- right to a trial by jury
- right to act independently
- right to administer property
- right to adopt children
- right to aid of counsel
- right to air
- right to an abortion
- right to an effective remedy
- right to annul laws
- right to appeal
- right to appoint judges
- right to assemble peaceably
- right to assistance of counsel
- right to attend
- right to bail
- right to bargain collectively
- right to be confronted
- right to be heard
- right to be presumed innocent
- right to be represented
- right to bear arms
- right to bear fire-arms
- right to become president
- right to begin
- right to belong to a union
- right to burn national flag
- right to carry a firearm
- right to carry arms
- right to carry fire-arms
- right to challenge a candidate
- right to challenge a juror
- right to change allegiance
- right to choose
- right to choose one's religion
- right to coin money
- right to collective bargaining
- right to compensation
- right to consult an attorney
- right to counsel
- right to criticism
- right to cultural autonomy
- right to damages
- right to declare war
- right to designate one's hairs
- right to die
- right to divorce
- right to earn a living
- right to education
- right to elect and be elected
- right to emigrate
- right to end pregnancy
- right to enjoy one's benefits
- right to enter a country
- right to exact payment
- right to expel a trespasser
- right to express ones' views
- right to expropriate
- right to fish
- right to fly a maritime flag
- right to found a family
- right to frame a constitution
- right to free education
- right to free medical services
- right to freedom
- right to freedom from torture
- right to freedom of expression
- right to freedom of residence
- right to freedom of speech
- right to health
- right to hold a public office
- right to hold property
- right to housing
- right to human dignity
- right to immediate release
- right to impose taxes
- right to impose taxes
- right to independence
- right to inherit
- right to initiate legislation
- right to inspection
- right to interpret laws
- right to intervene
- right to introduce legislation
- right to join an association
- right to jury trial
- right to keep and bear arms
- right to keep arms
- right to possess firearms
- right to kill
- right to land
- right to lease
- right to legal equality
- right to legal representation
- right to legislate
- right to levy taxes
- right to liberty
- right to life
- right to make a decision
- right to make a will
- right to make treaties
- right to manage
- right to maternity leave
- right to medical care
- right to national autonomy
- right to neutrality
- right to nullify laws
- right to one's own culture
- right to oppose
- right to organize unions
- right to ownership of property
- right to personal security
- right to picket
- right to possess firearms
- right to practice law
- right to present witnesses
- right to privacy
- right to private property
- right to property
- right to protection
- right to public trial
- right to publish expression
- right to punish a child
- right to real estate
- right to recall
- right to recover
- right to redeem
- right to redress
- right to regulate trade
- right to remain silent
- right to remarry
- right to rest
- right to rest and leisure
- right to retain counsel
- right to return to work
- right to safety
- right to secede
- right to secede from the USSR
- right to secession
- right to security
- right to security of person
- right to seek elective office
- right to seek pardon
- right to seek refund
- right to self-determination
- right to self-expression
- right to self-government
- right to sell
- right to silence
- right to social insurance
- right to social security
- right to speak
- right to stop a prosecution
- right to strike
- right to sublet
- right to subpoena witness
- right to sue
- right to take water
- right to tariff reduction
- right to tax exemption
- right to terminate a contract
- right to terminate pregnancy
- right to the name
- right to the office
- right to the patent
- right to the voice
- right to think freely
- right to transfer property
- right to travel
- right to treasure trove
- right to trial by jury
- right to use
- right to use firearms
- right to use force
- right to use water
- right to veto
- right to will property
- right to work
- right of defence
- right of defense
- right to collect revenues
- right to collect taxes
- right to exist
- right to existence
- right to issue decrees
- right to issue edicts
- right to labor
- right to labour
- right to self-defence
- right to self-defense
- right to set penalties
- right to set punishment -
28 філософія
ФІЛОСОФІЯ ( від грецьк. φιλοσοφία - любов до мудрості) - особливий різновид духовної культури, призначення якого полягає в осмисленні основ природного і соціального світу, формоутворень культури і пізнання, людини та її сутності. Наслідком цього осмислення є формування в сфері суспільної свідомості системи засадничих поглядів і світоглядних переконань, узагальнених уявлень і концептуальних побудов про сутність і граничні проблеми буття, людську присутність у ньому, можливості його осягнення людським розумом. Необхідність філософського осмислення світу закорінена в самій природі людської життєдіяльності, в постійній потребі трансляції людського досвіду та самоутвердження особистості, пошуку цілеспрямовуючих ідей. У духовному житті суспільства філософська культура, виконуючи притаманні їй функції, набирає ряду іпостасей. За своїм основним змістом Ф. відіграє роль світогляду і, як така, дає концептуальний вираз людського світовідношення - світовідчуття, світосприймання та світорозуміння, відношення мислення і буття, духовного і матеріального. Ф. націлена на вироблення системи ідей, які виражають певне ставлення людини до соціальної та олюдненої природної дійсності, духовного життя і тим самим визначають сукупність вихідних орієнтирів, що зумовлюють програму суспільної поведінки людини В. цьому відношенні Ф. покликана створити концептуальну основу для становлення і розвитку системи життєвих цінностей та ідеалів. Світоглядні ідеї та гуманістичні ідеали формуються в усіх сферах духовно-практичного освоєння дійсності - міфології, релігії, мистецтва, літератури, публіцистики, моралі, політики, буденної свідомості тощо. Проте від інших форм світогляду, зокрема міфології та релігії, які спираються на вірування та фантастичні уявлення про світ і людське буття, від буденного світогляду, що визначається традиціями і безпосереднім життєвим досвідом, від художніх форм світогляду, що ґрунтуються на чуттєво-образному зображенні дійсності, філософія відрізняється тим, що будує свою картину світу і місце людини в ньому на основі теоретичного осмислення суспільно-історичного досвіду, надбань культури та здобутків наукового пізнання, використовуючи раціонально-понятійні форми побудови світоглядних систем і логічні способи їх обґрунтування. Тим самим Ф. виробляє духовні передумови та логічні критерії свідомого пошуку і вибору розумної, найбільш придатної для практичних потреб системи світоглядних ідей і переконань. Для Ф. як світоглядної системи та системи суспільних цінностей характерні риси духовно-практичного освоєння дійсності, що робить її однією із форм суспільної свідомості і зближує з мистецтвом. Ф. як раціонально-понятійна і логічно обґрунтована побудова наділена рисами теоретичного освоєння дійсності, що надає їй статусу науки. Однак Ф. є особливою наукою. Вона виконує специфічні пізнавальні функції, що їх не бере на себе жодна з природничих чи соціогуманітарних наук або сукупність конкретно-наукового знання в цілому Я. к кожна наука Ф. має свій власний предмет і метод дослідження, властиве їйг специфічне знання. Предмет філософського дослідження окреслює коло загальнозначущих проблем, що хвилюють людство в конкретно-історичних умовах суспільного буття і потребують свого з'ясування та обґрунтованого розв'язання. Стрижневими серед них є проблеми істини, краси, добра і свободи та шляхів їх досягнення. В їх контексті Ф. розмірковує над питаннями про минуле, теперішнє і прийдешнє, про людську долю, життя і смерть, про вічність і швидкоплинність, про людський розум, його можливості і границі, про людську діяльність і цілепокладання, правду і справедливість, моральність і доброчинність, людяність (гуманність) і толерантність, волю і стражденність, приниженість і самоствердження, про мету і сенс людського життя, про щастя і шляхи його досягнення. Ці проблеми є наскрізними для всього людства, проходять через усю його історію і отримали назву "вічних проблем". Проте кожна історична епоха і досягнутий рівень людського пізнання ставлять, трактують і розв'язують "вічні проблеми" по-своєму, завдяки чому Ф. виступає своєрідним індикатором того, чим живе, чим стурбоване і про що мріє людство, які тенденції, сили і механізми його рухають. Це дало підстави нім. філософові Гегелю образно визначити Ф. як епоху, схоплену думкою. Істотними рисами філософського методу є умоглядність і раціональність, застосування засобів чистого розуму для усвідомлення і концептуального відтворення об'єктивної реальності. До основних з них належить аналіз і синтез, дедукція і індукція, порівняння і аналогія, абстрагування і узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного. Особливість філософського методу полягає ще й у тім, що він застосовується до пізнання природної і соціальної реальності не безпосередньо, а опосередковано. Вихідним матеріалом для філософського осмислення виступають багатоманітне формоутворення матеріальної і духовної культури, історія їх розвитку і актуальне функціювання, найважливіші досягнення природничих і соціогуманітарних наук З. цього боку філософія набирає іпостасі умоглядної рефлексії, роздумів, розмірковувань над усім багатством сукупного суспільно-історичного досвіду людства, виступає самосвідомістю культури, критичним переосмисленням ідеалів і цінностей, що склалися. Філософське знання, що продукується в процесі філософської рефлексії, виражається через систему філософських категорій і понять, що означають фундаментальні властивості буття, способи його людського членування і пізнання. Особливістю філософських категорій і понять є їхня гранична всезагальність, що надає їм характеру універсалій. Цим зумовлена та обставина, що їх зміст найчастіше визначається через альтернативні протиставлення і утворення парних концептуальних структур: матерія і дух, рух і спокій, причина і наслідок, суб'єкт і об'єкт, істина і омана, краса і потворність, добро і зло, свобода і неволя тощо. Нерідко філософське знання формується у вигляді філософських систем і вчень, які з певних світоглядних, пізнавальних і методологічних позицій дають витлумачення і розв'язання висунутих проблем. На відміну від природничих і соціогуманітарних наук, які намагаються із своїх положень максимально усунути суб'єктивний момент і відобразити об'єкт таким, яким він є самим по собі, безвідносно до суб'єкта, Ф. в основу своїх теорій покладає відношення суб'єкта до об'єкта, свідомо включає в свої побудови людський, оцінювальний момент, розглядає дійсність і людину в ній не лише з погляду сущого, а й належного, враховуючи людські цілі і проекції буття в майбутнє. При цьому Ф. не просто сприймає готові результати пізнання та факти формоутворень культури, а й досліджує шляхи виникнення їх, виявляє приховані смисли та тенденції розвитку людського буття, усвідомлює суперечності і потреби пізнання та практики, насамперед у галузі методу мислення і практичної діяльності, вдосконалення категоріального апарату Т. им самим Ф. набирає функції загальної методології. Це не означає, що Ф. претендує на роль наднауки чи науки наук або що вона володіє універсальною методою, яка безпосередньо відкриває істину. Свою загальнометодологічну функцію Ф. виконує тим, що, будучи умоглядним витвором і раціональною реконструкцією теоретичного та духовнопрактичного освоєння світу, створює загальне культурно-смислове, інтелектуальне поле і формує адекватний йому концептуальний лад мислення. Цим спонукає і скеровує пошук, постановку і розв'язання пізнавальних і практичних проблем. Особливо важливу методологічну роль відіграє Ф. на переломних етапах суспільного розвитку і наукового пізнання, коли філософські узагальнення залишаються чи не єдиними орієнтирами, які дозволяють організувати і спрямувати пошук. Оскільки філософське знання і його теоретичні побудови не мають свого прямого експериментального забезпечення, вимога істинності щодо них не має повсюдного застосування. Вони далеко не завжди можуть бути перевірені на предмет істинності чи хибності. Пізнавальна значимість філософського знання нерідко оцінюється за його здатністю пробуджувати свідомість та будити думку, за його аналітико-синтетичними можливостями чи методологічною продуктивністю. Відомо, наприклад, що філософія Маха була методологічною опорою Ейнштейнові при створенні спеціальної і загальної теорії відносності в період кризи в фізиці в кін. XIX - поч. XX ст., хоч істинність цієї філософської системи в цілому викликає обґрунтовані сумніви. Ф. зародилася на ранніх фазах цивілізації в умовах поглиблення поділу праці, відокремлення розумової праці від фізичної, поступового накопичення позитивного знання про процеси і явища навколишнього світу, яке вже не вкладалося в парадигми міфологічної свідомості. Перші філософські системи виникли в І тис. до н. е. в Китаї (Лао-Цзи, Мо-Цзи, Конфуцій), в Індії (локаята, веданта, йога); в VI - V ст. до н. е. в Стародавній Греції (Елейська школа, Мілетська школа, Геракліт, Демокрит, Епікур, Сократ, Піфагор, Платон, Аристотель), в І ст. до н. е. - II ст. в Стародавньому Римі (Лукрецій, Сенека, Аврелій) Т. ермін "Ф." вперше з'явився у Піфагора В. античних філософських системах з різних світоглядних позицій змальовувалася загальна картина світобудови і формувалися первісні уявлення про природу людини частково на основі систематизації позитивних результатів пізнання, а частково за рахунок припущень і вигадок. АнтичнаФ. мала синкретичний характер. В ній містилося власне філософське знання, яке в зародковій формі утримувало в собі майже всі філософські напрями, що розвинулися пізніше, хоч уже в стародавні часи в загальних рисах окреслились як окремі філософські дисципліни - метафізика, логіка, етика; філософські напрями - скептицизм, стоїцизм, містицизм, платонізм. Антична Ф. виступала формою систематизації конкретно-наукового знання, завдяки чому її характеризують ще як натурфілософію. Особливістю античної Ф. було також те, що вона в своїх системах і типах філософування відбивала цивілізаційні особливості стародавніх суспільств, типів культур і форм світосприйняття. Якщо західна антична Ф., орієнтуючись переважно на науку, заклала логіко-раціоналістичні традиції освоєння світу, то східна Ф., істотно спираючись на житейську мудрість, висунула на передній план духовно-емоційні форми, моральне удосконалення та духовно-вольовий самоконтроль. У наступні історичні епохи розвиток філософської думки супроводжувався істотними перетвореннями її предмета та суспільних функцій. Занепад античного суспільства і його культури, перехід до Середньовіччя викликали до життя свої типи філософської рефлексії, які відбивали основні суперечності епохи: з одного боку, безроздільне панування релігійної свідомості, авторитаризму церкви та релігійного укладу життя, з другого - поступове економічне зростання, розвиток мистецтва, природничих наук і викликаний ним певний технічний прогрес. На зміну античній Ф. в II ст. до н. е. - II ст. прийшов гностицизм, який синтезував античну Ф., християнське віровчення і східні релігії та наукові здобутки; в І - VIII ст. - патристика, що являла собою варіант релігійної Ф., який поєднував еллінські філософські традиції з християнським віровченням. Значне поширення патристика мала в Україні. Вона продовжила етичні традиції філософської думки Київської Русі. Перекази "ІЇІестидення" Василія Великого, яке вважалося своєрідною енциклопедією того часу, містили значний природознавчий матеріал і сприяли утвердженню світського світогляду, зокрема ідеї про працю як умову тілесного і морального здоров'я Я. к продовження патристики, в IX - XV ст. розвивається схоластика (Дуне Скот, Тома Аквінський, Бекон, Оккам), що характеризується теоцентризмом, синтезом християнського віровчення і раціоналізму. Найважливішими досягненнями схоластики були розробка способів і процедур логічного доведення, ідеї логічної машини, постановка проблеми про природу універсалій, подальше накопичення конкретно-наукових знань. У цей час розвиваються і елементи реалістичного світорозуміння (Ван Чун, Ібн Сіна, Ібн Рушд). В XIV - XVI ст. в Європі розвивається Ф. Відродження. Вона охоплює соціально-філософський напрям (Петрарка, Еразм Роттердамський, Мор, Кампанелла, Монтень) та натурфілософію (Парацельс, Бруно, Кардане, Коперник, Галілей). Ф. Відродження характеризує перехід від теоцентризму до антропоцентризму, вона формує гуманістичний світогляд, висуває ідеї нового соціального і державного устрою В. она має антирелігійне і антисхоластичне спрямування, виробляє наукові погляди на світобудову, обстоює суверенність наукового мислення та істин науки, започатковує методологію механіцизму. Становлення Ф. Нового часу тісно пов'язане з епохою формування буржуазних суспільств у Європі, великими географічними відкриттями і важливими досягненнями природознавства. В XVII ст. видатними мислителями - Беконом, Декартом, Гоббсом, Спінозою - створюються філософські системи, які відстоюють матеріалістичний погляд на світ, виробляють раціоналістичні та емпіричні засади наукового методу, осмислюють взаємозв'язок розуму і досвіду, чим закладають методологічні передумови теоретичного та експериментального природознавства. Чітко заявляють про себе раціоналізм і емпіризм як альтернативні методологічні системи. Ф. європейського Просвітництва XVIII ст. (Локк, Вольтер, Руссо, Монтеск'е, Гольбах, Гельвецій, Дідро, Лессінг, Шіллер, Гете) розкрила багатоманітність підходів до осмислення природної і соціальної дійсності, взаємозв'язку людини і суспільства, суспільства і держави на основі ідеї природного права та свободи, показувала силу знання і просвіти в суспільному житті. В ній на передній план вийшов філософський матеріалізм, досягла завершеності методологія механіцизму. Утворилися широкоохватні системи об'єктивного (Ляйбніц) та суб'єктивного (Берклі, Г'юм) ідеалізму. З відокремленням від філософії математики, фізики, астрономії, біології тощо натурфілософія поступово втратила своє значення. Поширення ідей європейського Відродження та Просвітництва в Україні припало на XV - XVIII ст. і відбувалося в умовах наростання соціального, національного та релігійного гніту, посилення інтересу до рідної культури, історії, мови, пробудження національної свідомості, що обумовило його особливості. Дрогобич, Русин, Оріховський, Смотрицький, Потій, Могила, Галятовський, Баранович, Вишенський у формі релігійної полеміки відображали боротьбу укр. народу за своє соціальне і національне визволення, проголошували ідеї політичних свобод, патріотизму, служіння спільному благу, соціальної справедливості. Розвиток ідей гуманізму і просвітництва тісно пов'язаний з діяльністю в Україні братств і братських шкіл, особливо з Острозькою, Львівською та Київською. Вчені КМА (Гізель, Козачинський, Кониський, Прокопович, Тодорський, Яворський) розвивали науково-просвітні ідеї, розробляли гуманістичне вчення про людину, природне право та суспільний договір, відстоювали раціонально-логічними засобами православне віровчення. Великий філософ, просвітитель, гуманіст і свободолюбець Сковорода розробляв етичне вчення, серцевиною якого була проблема людини, її внутрішнього світу і морального вдосконалення. Від нього веде філософський напрям, який був розвинутий Юркевичем і отримав назву Ф. серця, що справила помітний вплив на філософську думку інших країн. Визначним явищем у розвитку світової філософської думки стала класична нім. Ф. друг. пол. XVIII - перш. пол. XX ст. (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фоєрбах), яка витворила розгорнуті філософські системи на основі принципу тотожності мислення і буття, дала осмислення колізій тогочасного суспільства і пізнання, проблем розуму та його границь, досвіду і практики, діяльності як опредмечення і розпредмечення, моральності і свободи; висвітлила діалектику як особливий тип світогляду і мислення Н. а рос. ґрунті ідеї класичної нім. Ф. у поєднанні з матеріалізмом активно розвивали Герцен, Огарьов, Чернишевський, Добролюбов, Писарєв, створивши ідеологію революційного демократизму Р. ос. релігійна Ф., яка поєднувала християнський платонізм, шеллінгіанство і містику, розглядала православне віровчення як розуміння всезагального буття і рос. ментальності (В. Соловйов, Флоренський); розвивала в річищі релігійного екзистенціалізму філософію особи і свободи (Бердяєв). Концепція соціальних і демократичних перетворень була провідною у творчості укр. гуманістів і демократів серед. XIX - поч. XX ст. Шевченка, Лесі Українки, Франка, вченихсуспільствознавців Костомарова, Потебні, Драгоманова, Грушевського, які пропагували ідеї соціальної і політичної свободи, національного визволення, соціальної справедливості і рівності, провідної ролі трудового народу в суспільно-історичному поступі, піднесення національної самосвідомості і розвитку національної культури та освіти укр. народу. В XIX та XX ст. виникає цілий ряд філософських течій, шкіл, систем і вчень, які набули глобального поширення і сформували сучасні типи світогляду та філософського мислення. В серед. XIX ст. в Європі виникає, а в кін. XIX та у XX ст. набуває поширення марксизм (Маркс, Енгельс), який створює діалектичний та історичний матеріалізм, матеріалістичне розуміння історії, формує діалектико-матеріалістичну методологію, застосовує їх до обґрунтування комунізму; соціал-демократизм, ідейні основи якого заклали Каутський і Бернштейн. Потужною філософською течією став позитивізм, що виник у XIX ст. і пройшов певні етапи розвитку: класичний (Конт, Дж.Ст.Мілль, Спенсер); емпіріокритицизм (Мах, Авенаріус); неопозитивізм, одним із виявів якого стала діяльність в кін. XIX - пер. пол. XX ст Л. ьвівсько-Варшавської школи (Твардовський, Лукасевич, Каторбинський, Айдукевич, Лесьневський, Тарський, Татаркевич, Балей, Мостовський), яка зробила вагомий внесок в аналітичну Ф., логіку і методологію науки, зокрема в філософський аналіз мови науки, розробку проблем логічних підстав науки і наукових теорій, теорії дедукції та індукції, систем некласичних логік та логічної семантики. Значна увага приділена проблемам психології, етики, естетики. Розширення логіко-філософської проблематики пов'язане з діяльністю в 20 - 30-х рр. XX ст. Віденського гуртка (Шлік, Карнап, Гемпель, Фейгль, Нейрат, Гедель) та широкого кола співпрацюючих з ним мислителів (Франк, Найгель, Айєр, Кайл та ін.), який сформував напрям логічного позитивізму в Ф. науки. Центральна ідея - відмова від традиційних філософських методів і застосування концептуальних та технічних засобів формально-логічного аналізу наукового знання. Зробив значний внесок у розвиток сучасної формальної логіки і логіки науки. Окремі варіанти неопозитивізму містять праці Рассела, Бриджмена (операціоналізм), Поппера, а також лінгвістична філософія (Вітгенштайн, Мур, Райл, Остин, Тулмін), постпозитивізм (Кун, Лакатос, Феєрабенд). Значного поширення і впливу набули екзистенціалізм, започаткований в серед. XIX ст. К'єркегором і презентований творчістю Ясперса, Камю, Марселя, Гайдеггера, Сартра, близькими йому є Ф. життя (Ніцше, Дильтей, Вергсон, Шпенглер) та неофрейдизм (Фромм, Хорні, Салліван); прагматизм, започаткований в кін. XIX - на поч. XX ст. Пірсом і розвинутий Джемсом, Дж. Мідом, Шіллером, Дьюї; системний підхід (Берталанфі, Ешбі, Месарович), що сформувався в серед. XX ст., близько до нього прилягає структуралізм (Леві-Строс, Фуко, Малиновський, Парсонс); постмодернізм (Ліотар, Рорті.Деррида, Р. Варт та ін.), який вийшов на філософську арену в кін. XX ст. Дедалі більшого значення набуває Ф. космізму (Ціолковський, Вернадський). Сучасна Ф. являє собою складну і розгалужену систему знань, диференційовану не тільки за напрямами, а й за своїм предметом, утворюючи сукупність самостійних філософських дисциплін, що тісно взаємодіють між собою. Найрозвиненішими є філософська онтологія, пізнання теорія, логіка, методологія, соціальна Ф., філософська антропологія, моральна Ф., етика, естетика, Ф. історії, Ф. культури, Ф. науки, Ф. мистецтва, Ф. політики, Ф. права, Ф. релігії, феноменологія, праксеологія, герменевтика, аксіологія, історія Ф. Кожна дисципліна в межах окремих філософських напрямів і течій може істотно вар'юватися - відповідно до їхніх світоглядних і методологічних засад. У своєму розвитку Ф. умовно пройшла класичний (до серед. XIX ст.) і некласичний (XIX - XX ст.) періоди. Нині вона вступає в постнекласичний період, зумовлений кардинальними цивілізаційними зрушеннями на межі двох останніх тисячоліть - становленням інформаційного і високотехнологічного суспільств, екологічною, моральною, демографічною, антропологічною кризами, техногенними катастрофами тощо.В. Шинкарук, П. Йолон -
29 tap
1. n1) пробка; втулка; затичка2) кран (водопровідний тощо)3) сорт, марка4) розм. пивниця, бар5) розм. виманювання грошей (подарунка)6) тех. гайкоріз7) ел. відвід, відгалуження, відпайка8) трубка для підсочування9) легкий удар; стукіт10) набійка (на каблуці)11) pl амер., військ. сигнал гасити вогні; відбійtap dancer — танцюрист, який вибиває чечітку
on tap — а) чарками, розпивочно (про пиво, вино); б) що є під рукою; готовий для використання
2. v1) припасовувати втулку (затичку); уставляти кран2) виймати втулку (затичку)3) наливати рідину (вино, пиво); прислуговувати в барі4) цідити, націджувати5) торгувати вином (пивом) невеликими дозами; торгувати розпивочно7) робити надріз на дереві; підсікати8) розм. розбити ніс до крові9) перен. витягувати, вивуджувати, видавлювати10) відкривати; починати використовувати; видобувати11) відводити12) приєднувати13) підключати (до лініїзв язку)14) тех. нарізувати внутрішню різьбу15) мет. пробивати льотку; випускати (розплавлений метал з печі тощо)17) вистукувати18) набивати набійку (на каблук)19) прибивати, забиватиto tap smb.'s claret — роз'юшити (розквасити) комусь ніс
to tap the admiral — мор., розм. пити потайки; красти вино з бочки
to tap the bank — карт. вигравати гроші з банку
* * *I n2) кран (водопровідний, газовий) [див. О]we have the tap s in our hands — образн. у нас на руках усі козирі
3) сорт, марка (пива, провин); ( спиртний) напійexcellent tap — першокласне вино або пиво
4) пивна, бар5) cл. виманювання грошей або подарунка6) cпeц. свердло з насічками ( screw tap); hand [machine] tap ручне [автоматичне]свердло7) eл. відвід, відгалуження, відпайка; трійник8) caд. трубка для підсочка9) пристрій, що підслухує, ( що встановлюється на лінії зв'язку); підслуховування телефонних розмов••in tap — початий, неповний ( про пляшку)
II vto turn on the tap — "відкрити шлюзи", залитися сльозами [див. 2]
1) постачати втулкою або затичкою; робити, ставити кран; виймати втулку2) наливати рідину; наливати вино або пивоto tap the metal from the furnace — розливати метал з доменної печі; цідити, націджувати; торгувати вином або пивом невеликими дозами, торгувати на розлив
3) мeд. робити прокол або надріз; розкривати нарив; осушувати ( порожнину); відкачувати, викачувати ( рідину)to tap an abscess — розкрити абсцес; робити надріз на дереві; розбити ніс до крові; витягати ( інформацію)
to tap talent — переманювати ( у свою країну) учених, "викачувати" таланти
to tap smb for information — намагатися витягнути в когось інформацію
to tap smb for money — вивуджувати гроші в когось
4) відкривати, витягати; починати використовувати (інформаційні джерела, гроші)5) відводити6) підключати ( до лінії зв'язку)to tap a wire — перехоплювати ( переговори по проводах); робити відгалуження; cл. красти електричну енергію; підключатися ( до мережі)
7) перехоплювати ( телефонні повідомлення); підслухувати8) cпeц. нарізати внутрішнє різьблення9) метал. пробивати льотку, випускати ( метал з печі)••to tap smb 's claret — розквасити комусь ніс
to tap the admiral — мop.; жapг. пити крадькома, красти вино з бочки
III nto tap the bank — кapт. вигравати гроші з банку; перекачувати гроші у свою кишеню
1) легкий удар; стукіт (у двеір, вікно)2) набійка; металева набійка, підківка ( на черевику)3) чечітка4) дiaл. трішечки, крапелька5) pl; aмep.; вiйcьк. сигнал гасити вогні; відбій; вечірня зоря; сигнал горном при похованні6) pl безнадійне положення; = капут, кришкаIV v1) легко вдаряти; стукатиto tap smb on the shoulder — поплескати когось по плечу; стукати
to tap on /at/ the window [on /at/ the door] — стукати у вікно [у двері]
2) вибиватиto tap the ashes out of a pipe — витрусити попіл із трубки, вибити трубку; відбивати ( ритм); відбивати чечітку
3) вистукувати ( пальцями)4) робити набійку; прибивати, забивати ( цвяхи)5) cпopт. штовхати ( м'яч) -
30 news
n1. новина, новини; звістка, вість, повідомлення2. повідомлення (преси, радіо тощо)- current news поточні події- foreign news повідомлення з-за кордону- home news новини в країні- international news повідомлення з-за кордону- latest news останні новини- managed news упереджена урядова інформація/ офіційне повідомлення- world news повідомлення з-за кордону- news agency телеграфне агентство- news analyst (політичний) коментатор (радіо тощо)- news blackout замовчування чогось (у пресі, по телебаченню тощо); заборона передачі та публікування інформації- news break подія, що варта висвітлення у пресі; цікаве повідомлення- news bureau телеграфне агентство- news conference прес-конференція (особ. представника уряду)- news coverage висвітлення чогось у пресі; повідомлення кореспондентів- news film кінохроніка, кінорепортаж; документальна кінематографія- news flash коротке екстренне повідомлення (в газеті, по радіо)- news house газетна друкарня- news magazine громадсько-політичний журнал (звич. щотижневий)- news media засоби масової інформації (газети, радіо тощо)- news peg події, що є основою передової статті/ нарису/ політичної карикатури- news release повідомлення для друку; прес-реліз- news service телеграфне агентство- news story докладне газетне повідомлення (без коментарів)- stop-press news щойно отримані новини- to be making the news бути предметом газетного повідомлення- to be in the news потрапити на сторінки газет; опинитись у центрі уваги- this has news value про це варто повідомити у газетах, це цікаво -
31 advertising
1. n рек., марк. рекламування; реклама; 2. рекламна діяльність; 3. рекламне оголошення; a рекламний1. оплачене ідентифікованим спонсором поширення через ЗМІ інформації про товари, продукцію (product), послуги (service¹), ідеї, марки (brand), яка спрямована на цільову аудиторію (target audience) і покликана стимулювати попит на ці товари, послуги тощо; ♦ рекламування як один із компонентів маркетингу (marketing communication) поділяють на два основні види: рекламування для створення популярності організації (institutional advertising) і рекламування продукції (product advertising); 2. комерційна діяльність зі створення, розповсюдження та продажу реклами (advertisement); 3. рекламне оголошення (advertisement)═════════■═════════above-the-line advertising реклама з агентською знижкою; accessory advertising допоміжна реклама; advance advertising попередня реклама; adversary advertising реклама, що протидіє; advocacy advertising рекламно-пропагандистська кампанія; airline advertising реклама авіакомпанії; aisle advertising реклама у проході між полицями в крамниці; annoying advertising подразлива реклама; audiovisual advertising аудіовізуальна реклама; auditory advertising акустична реклама • звукова реклама; auxiliary advertising допоміжна реклама; bait advertising спокуслива реклама; bait and switch advertising реклама із мерехтливою принадою; bank advertising банківська реклама; bargain-basement advertising реклама, яка пропонує товар за низькими цінами; below-the-line advertising рекламні замовлення, які не дають агентської знижки; beverage advertising реклама напоїв; billboard advertising щитова реклама; block advertising блокова реклама; borax advertising настирлива реклама; brand advertising рекламування марки • рекламування торговельної марки; brand image advertising реклама товарної марки; brand name advertising реклама торгової назви фірмової марки; broadcast advertising рекламування засобами радіо; burst advertising короткострокове раптове рекламування; business-to-business (B-B) advertising реклама для підприємств; cable advertising реклама на кабельному телебаченні; cause-and-issue advertising проблемна реклама • реклама, яка спрямована на суспільні проблеми; cinema advertising кінореклама; classified advertising реклама, згрупована у рубрики; commercial advertising торговельна реклама • комерційна реклама; commodity advertising рекламування товару; comparative advertising реклама, розрахована на дискредитацію товару конкурента; comparison advertising порівняльне рекламування; competitive advertising конкурентне рекламування; concept advertising реклама задуму • реклама ідеї; consumer advertising рекламування споживчих товарів • споживча реклама; contemporary advertising сучасна реклама; controversial advertising суперечлива реклама • дискусійна реклама; cooperative advertising спільне рекламування; corporate advertising рекламування організації • рекламування для створення популярності організації; corrective advertising реклама, яка виправляє помилкову інформацію або помилкове враження; coupon advertising купонна реклама; creative advertising творча реклама; crossruff advertising колективна реклама; current advertising поточне рекламування; deceptive advertising облудна реклама • реклама неякісних товарів • неправдива реклама; demonstration advertising наочна реклама • переконлива реклама; denigratory advertising ганебна реклама конкурентів • ганебна реклама; direct advertising пряме рекламування; direct-mail advertising пряма поштова реклама; directory advertising рекламні оголошення в довідниках; direct response advertising пряма поштова реклама; display advertising вітринно-виставкове рекламування; domestic advertising рекламування місцевих товарів; effective advertising ефективна реклама; endorsement advertising рекламування з підтримкою; entertaining advertising розважальна реклама; ethical advertising етичне рекламування; existing advertising поточна реклама; expensive advertising дорога реклама; eye-catching advertising яскрава реклама; factual advertising реклама, яка обґрунтована фактами; false advertising облудна реклама • неправдива реклама; fashion advertising реклама моди; film advertising кінореклама • реклама з допомогою кінофільмів; financial advertising фінансове рекламування; flexform advertising реклама довільної форми; follow-up advertising повторна реклама; food advertising реклама харчових продуктів; foreign advertising закордонна реклама; fraudulent advertising шахрайська реклама; free advertising безплатна реклама; front-page advertising реклама на титульній сторонці; general advertising реклама на широку публіку; generic advertising рекламування групи товарів; global advertising всесвітня реклама; government advertising реклама від імені урядових органів • урядова реклама; grocery advertising реклама бакалійно-гастрономічних товарів; graphic advertising графічне рекламування; group advertising групова реклама; hard-sell advertising наполегливе рекламування • агресивне рекламування; heavy advertising інтенсивна реклама; high-pressure advertising настійне рекламування • агресивне рекламування; house advertising власне рекламування фірми • внутрішньофірмове рекламування; hype-type advertising гучне рекламування; image advertising рекламування образу • рекламування іміджу; impact advertising спонукальна реклама; indirect advertising непряме рекламування; indirect-action advertising реклама непрямого впливу; industrial advertising промислове рекламування; inferior advertising неякісне рекламування; information advertising реклама, насичена інформацією • інформаційна реклама; in-house advertising власне рекламування фірми • внутрішньофірмове рекламування; initial advertising початкова реклама; innovative advertising новаторське рекламування; institutional advertising рекламування організації • рекламування для популяризації організації; international advertising міжнародне рекламування; interstate advertising рекламування для міжштатного розповсюдження; introductory advertising вступна реклама; investor-solicitation advertising рекламування для зацікавлення вкладників; issue advertising реклама, яка висвітлює суспільні проблеми; journal advertising рекламування в спеціалізованих виданнях • рекламування в журналах; keyed advertising шифроване рекламне оголошення; large-scale advertising великомасштабне рекламування; launch advertising упроваджувальна реклама • реклама впровадження товару • реклама, що оголошує про випуск нового товару; legal advertising правове рекламування; litter-bin advertising рекламування на сміттєвих урнах; local advertising місцеве рекламування; long-term advertising довгострокове рекламування; low-pressure advertising ненав'язливе рекламування; mail-order advertising рекламування торгівлі «товари поштою» • реклама, передана поштою; magazine advertising журнальне рекламування • рекламування в журналах; mail advertising рекламування поштою • реклама, передана поштою; mass advertising масове рекламування • реклама масового охоплення; mass media advertising рекламування в засобах масової інформації; misleading advertising оманливе рекламування • неправдиве рекламування; mobile advertising реклама на транспортних засобах; multimedia advertising рекламування, що користується кількома засобами масової інформації; multinational advertising багатонаціональна реклама; name advertising реклама назви • реклама-назва; national advertising національне рекламування; natural break advertising рекламування в перервах між програмами; newspaper advertising газетна реклама; novelty advertising рекламування новинок; objective advertising об'єктивне рекламування; offbeat advertising нешаблонне рекламування • оригінальне рекламування; off-season advertising рекламування в міжсезонні • позасезонне рекламування; on-target advertising цілеспрямоване рекламування; opinion advertising експертна реклама; oral advertising усне рекламування; outdoor advertising вулична реклама; out-of-home advertising надвірне рекламування; package advertising реклама на упаковці; packaged-goods advertising рекламування фасованих товарів; persuasive advertising переконливе рекламування; point-of-purchase advertising рекламування на місці продажу-купівлі; point-of-sale advertising рекламування на місці продажу-купівлі; political advertising політична реклама; position media advertising вуличне рекламування; postal advertising поштове рекламування; postcard advertising реклама на поштових картках; poster advertising плакатне рекламування • реклама за допомогою плакатів; postmark advertising реклама на поштовому штампі; premium advertising високоякісна реклама; prestige advertising престижне рекламування; price advertising реклама цін; primary advertising основне рекламування; print advertising друковане рекламування; private sector advertising рекламування приватного сектору; problem-solution advertising рекламування щодо розв'язання проблем; producer advertising реклама від імені виробників; product advertising рекламування продуктів; product-centred advertising реклама, яка робить наголос на товарі; product-comparison advertising реклама на основі порівняння товарів; professional advertising професійне рекламування; promotional advertising заохочувальне рекламування • реклама, що заохочує попит; radio advertising радіорекламування; recruitment advertising реклама вакансій; regional advertising районне рекламування • регіональне рекламування; regular advertising систематичне рекламування; reinforcement advertising підсилювальне рекламування; repeat advertising повторне рекламування; retail advertising рекламування роздрібної торгівлі; sales advertising рекламування для збуту; screen advertising екранне рекламування; seasonal advertising сезонне рекламування; selective advertising добірна реклама; semi-display advertising тематичне вітринно-виставкове рекламування; short-term advertising короткострокове рекламування; show-window advertising вітринне рекламування; sky advertising повітряне рекламування; soft-sell advertising ненастійне рекламування; space advertising ілюстративно-зображальне рекламування • зображальне рекламування; split-run advertising рекламування з розбиттям тиражу; spot advertising рекламування у вставці; still-life advertising натюрмортне рекламування; store advertising реклама крамниці; strategic advertising стратегічне рекламування; subliminal advertising рекламування, спрямоване на підсвідомість; successful advertising успішне рекламування; superior advertising реклама вищої якості; tactical advertising тактичне рекламування; target advertising цілеспрямоване рекламування; teaser advertising подразливе рекламування; tie-in advertising супровідна реклама; tombstone advertising коротке рекламне оголошення інформаційного характеру; trade advertising торгова реклама • рекламне оголошення в торговельному виданні; trademark advertising реклама торговельного знака; traditional advertising традиційне рекламування; transit advertising реклама на транспорті; truthful advertising правдива реклама; unacceptable advertising неприпустима реклама; unfair advertising несумлінне рекламування; untruthful advertising неправдива реклама; vertical cooperative advertising вертикальна спільна реклама; viewpoint advertising рекламування точки зору; visual advertising зорова реклама; vocational advertising реклама, розрахована на професіоналів; word-of-mouth advertising реклама, яка твориться споживачами • реклама з уст в уста; written advertising письмове рекламування; year-round advertising цілорічне рекламування; yellow-pages advertising; zero-based advertising реклама з нуля═════════□═════════advertising account рахунок за рекламу; advertising activities рекламна діяльність; advertising agency рекламне агентство; advertising agency network мережа рекламних агентств; advertising agent рекламний агент; advertising aids рекламні матеріали; advertising allowance знижка для компенсації витрат на рекламування; advertising and publicity реклама і пропаганда • реклама і популяризація; advertising appeal привабливість реклами • рекламна концепція; advertising budget кошторис на рекламування; advertising campaign рекламна кампанія; advertising consultant порадник з рекламування • консультант з рекламування; advertising contract рекламний контракт; advertising copy рекламний текст; advertising costs витрати на рекламу; advertising department рекламний відділ; advertising director директор рекламного підприємства; advertising effect вплив реклами; advertising effectiveness ефективність реклами; advertising effort рекламна діяльність; advertising expenses витрати на рекламу; advertising expert спеціаліст з реклами; advertising exposure рекламний контакт; advertising film рекламний фільм; advertising industry рекламна галузь; advertising literature рекламне видання • рекламні проспекти; advertising malpractice зловживання в галузі реклами; advertising manager керівник рекламного агентства; advertising material рекламний матеріал; advertising media засоби рекламування; advertising medium засіб рекламування; advertising price рекламна ціна; advertising profit прибуток з рекламування; advertising rate рекламна ставка; advertising registers рекламні довідники; advertising research дослідження у галузі рекламування; advertising revenue дохід з рекламування; advertising slogan рекламний слоган; advertising space місце на рекламу; advertising spot рекламна вставка на телебаченні або радіомовленні; advertising standards норми рекламування • стандарти рекламування; advertising standards authority орган стандартизації в галузі реклами; advertising value вартість реклами; advertising weight ефект реклами; to arrange advertising організувати рекламу; to do the advertising виготовляти/виготовити рекламу; to finance advertising фінансувати рекламуadvertising¹ ‡ A. four principles of marketing (386)пр. publicity▹▹ promotion¹* * *розміщення оголошень; розміщення реклами; рекламування -
32 advertisement
(ad; advert)n рек., марк. реклама; рекламне оголошення; оголошення; повідомлення; анонс; a рекламнийоплачена форма повідомлення, що використовується для просування товару (promotion¹), послуг (service¹), ідей, осіб і т. п. за допомогою засобів масової інформації (mass media) з метою ознайомити споживачів (consumer) з новим товаром, домогтися їхньої прихильності до послуг певного підприємства, привабити нових споживачів до товару певної марки (brand) тощо═════════■═════════air advertisement повітряна реклама; all-copy advertisement чисто текстове оголошення; alternative advertisement альтернативне оголошення; announcement advertisement повідомлення-оголошення; bargain-sales advertisement реклама розпродажу; billboard advertisement щитова реклама; black-and-white advertisement чорно-біла реклама; blind advertisement анонімне оголошення; borderless advertisement оголошення без рамки; boxed advertisement оголошення в рамці; broadcast advertisement передача оголошення; broadside advertisement широкоформатна реклама; challenged advertisement заперечне оголошення • спірне оголошення; charity advertisement благодійне оголошення; cinema advertisement кінореклама; classified advertisement згруповані за тематикою оголошення; classified display advertisement тематична вітринно-виставкова реклама; colour advertisement кольорове оголошення; coloured advertisement кольорова реклама; commercial advertisement комерційне оголошення • оголошення від імені організації; competing advertisement оголошення конкурента; consumer advertisement реклама, розрахована на споживачів; conventional advertisement звичайна реклама • загальноприйнята реклама; convincing advertisement переконливе оголошення; cooperative advertisement спільна торговельно-промислова реклама; corporate advertisement оголошення престижної реклами • корпоративна реклама; coupon advertisement оголошення з купоном • оголошення-купон; cover advertisement оголошення на обкладинці; cut-in advertisement оголошення-врізка; deceptive advertisement облудне оголошення • неправдиве оголошення • нечесна реклама • реклама неякісних товарів; direct-action advertisement оголошення прямої дії; direct-mail advertisement пряма поштова реклама; directory advertisement оголошення для довідника; display advertisement advertisement вітринно-виставкова реклама; effective advertisement ефективне оголошення; exchange advertisement обмінне оголошення; false advertisement фальшиве оголошення; film advertisement кінореклама; film-based advertisement рекламний кіносюжет; finished advertisement закінчене рекламне оголошення; flexform advertisement оголошення довільної форми; follow-up advertisement повторне оголошення; food advertisement реклама харчових продуктів; fractional-page advertisement оголошення на частину сторінки; framed advertisement оголошення в рамці; free advertisement безплатне оголошення; front page advertisement реклама на титульній сторінці; full-page advertisement рекламне оголошення на всю шпальту; gender advertisement оголошення тендерного змісту; half-page advertisement оголошення на півшпальти; hard-sell advertisement агресивне рекламне оголошення; house advertisement реклама торгового дому; illuminated advertisement світлова реклама; illustrated advertisement ілюстроване оголошення; image-building advertisement оголошення, розраховане на створення образу • оголошення, розраховане на створення іміджу; industrial advertisement реклама для промислових замовників; inferior advertisement оголошення низької якості; informational advertisement інформаційне оголошення; informative advertisement інформативне оголошення • оголошення з великим обсягом інформації; insurance advertisement оголошення про страхування; introductory advertisement вступне оголошення; intrusive advertisement настирливе оголошення • надокучлива реклама; job advertisement оголошення про приймання на роботу • оголошення про вакансії; keyed advertisement позначена реклама • кодифікована реклама; local advertisement місцеве оголошення • місцева реклама; magazine advertisement журнальна реклама; mail-order advertisement реклама, що закликає замовляти товари поштою • оголошення через пошту; mobile advertisement реклама на транспортному засобі; monotone advertisement одноманітна реклама • чорно-біле оголошення; newspaper advertisement газетна реклама; open advertisement відкрите оголошення; outdoor advertisement вулична реклама; paid-for advertisement оплачене оголошення • платна реклама; personal advertisement особисте оголошення; personalized advertisement уособлена реклама; pop-up advertisement реклама, що спливає (комп.); poster advertisement плакатна реклама; press advertisement оголошення в пресі; printed advertisement друкована реклама; product-centred advertisement реклама продукції • оголошення, яке націлює на певний товар; promotional advertisement реклама, що стимулює просування товару; proposed advertisement пропоноване оголошення; public-interest advertisement оголошення, яке викликає громадське зацікавлення; quarter-page advertisement оголошення на чверть сторінки; radio advertisement рекламне оголошення через радіо • радіореклама; reader advertisement оголошення, яке розраховане на читача; recruitment advertisement оголошення про приймання на роботу • оголошення про набір робочої сили; reminder advertisement оголошення-нагадування; repeat advertisement повторне оголошення; retail advertisement оголошення про роздрібну торгівлю; run-of-paper (ROP) advertisement оголошення, розміщене на розсуд видавця; sample advertisement рекламне оголошення з допомогою зразків; scented advertisement ароматизоване оголошення; screen advertisement екранна реклама; semi-display advertisement тематична вітринно-виставкова реклама; small-space advertisement малоформатне оголошення; soft-sell advertisement стримана, ненав'язлива реклама; spin-off advertisement похідне оголо-шення-реклама як побічний продукт чогось іншого; structured advertisement структурно оформлене оголошення • оголошення з простою структурою; supermarket advertisement реклама для супермаркету; supporting advertisement допоміжне оголошення; television advertisement телевізійна реклама; test advertisement пробне оголошення; testimonial advertisement реклама-рекомендація; tie-in advertisement супровідне оголошення; tombstone advertisement стримане оголошення; trade advertisement торгова реклама; transit advertisement рекламне оголошення на транспорті; user-centred advertisement оголошення, спрямоване на споживача; walking advertisement ходяча реклама; wall advertisement настінне рекламне оголошення═════════□═════════advertisement canvasser рекламний агент; advertisement copy текст рекламного оголошення; advertisement panel рекламна вивіска; advertisement positioning розміщення реклами; keying an advertisement шифрування рекламних оголошень; to place an advertisement давати/подати рекламу; to put in an advertisement поміщати/помістити рекламу; to take out an advertisement брати/взяти рекламу═════════◇═════════реклама < фр. réclamer < лат. reclāmāre — поставити вимогу, вигукувати, кликати (Фасмер З: 465; СІС: 579)▹▹ advertising -
33 управління
УПРАВЛІННЯ (керування) - функція високоорганізованйх систем (соціологічних, біологічних, технічних), що забезпечує їхню структурну цілісність, підтримання заданого режиму діяльності, реалізацію Програми досягнення мети. Процеси У. стали предметом систематичного й інтенсивного аналізу з появою кібернетики, яка, абстрагуючись від конкретних особливостей якісно різних видів У., фіксуючи основну увагу на тому загальному, що притаманне їм усім, за зовнішньою відмінністю процесів У. розкрила їхню внутрішню сутнісну єдність та встановила ізоморфізм їхніх проявів С. утність процесу У. становить його інформаційний зміст. У. - це процес трансформації інформації у дію, тобто процес перетворення її у сигнали, що спрямовують функціювання систем У. Інформаційний підхід до У., Що відзначається таким абстрактним рівнем дослідження, започаткував вивчення загальних законів У, Неодмінний атрибут оптимального У. - це процес безперервної циркуляції інформації каналами прямого і зворотного зв'язку між керуючою і керованою системами системи У. Рівень розвинутості цих каналів не обов'язково має бути однаковим. Загалом процес У. можливий лише у системах з досить розвинутим каналом прямого зв'язку, тоді як зворотного (у відносно простих системах У.) може бути менш розвинутим. З підвищенням ступеня складності системи У. роль цього каналу зростає, а його ємність, як правило, стає більшою За ємність каналу прямого зв'язку. Принцип зворотного зв'язку - універсальний принцип, що діє в усіх системах У., незалежно від рівня їх організації. Об'єктивна передумова єдиного підходу до різних систем У. - інваріантність структури феномена У. Системи У. поділяються на ригідно (жорстко) детерміновані (дія керуючої системи однозначно визначає реакцію керованої) і статистично детерміновані (задається широкий діапазон можливих реакцій керованої системи на дію керуючої). Критерієм ефективності У. є міра адаптації керуючої системи до змін зовнішнього середовища, яка забезпечує самоорганізацію, самозбереження системи У. та досягнення мети, або рівень оптимізації заданого параметра керуючої системи. Для забезпечення оптимального режиму У. керуюча система має мати не меншу різноманітність станів, ніж керована (принцип необхідної різноманітності Ешбі). Головне завдання У. - забезпечення цілеспрямованої дії на керовану систему, тому будь-яке У. - цілеспрямоване. Цілеспрямована дія - це і мета, і результат У. Мета - передбачення результату, на досягнення якого спрямовується дія. Зворотний зв'язок - той механізм, що враховує і зводить до мінімуму різницю між метою дій та її результатом. Здійснюючи абстрактний підхід до якісно різних систем і процесів У., кібернетика зіграла вирішальну роль у створенні понятійного апарату для їх опису, розробки ефективних логіко-математичних методів їх дослідження, побудови абстрактної математичної теорії АСУ (сукупності теорій з різним рівнем абстракції). Найпростіші системи У. - інформаційно-кібернетичні, що функціонують відповідно із закладеними в них програмами: жорстко детермінованими, стохастичними, з елементами самоорганізації тощо. Складніші процеси У. властиві біологічним системам, у яких виділяють два рівні У. - організмовий (відтворюється спадково орієнтований на збереження видів, популяцій, біоценозів тощо) і поведінковий (орієнтований на збереження біологічних систем у взаємодії з довкіллям). Найскладнішою, ієрархічно організованою структурою У. відзначаються соціальні системи У. - визначальний атрибут будь-якого суспільства, який притаманний суспільному організмові на усіх рівнях його структурної організації. Соціальне У. - фактор, спрямований на забезпечення життєдіяльності суспільства, його розвитку. Історично у суспільстві склались і взаємодіють два типи механізмів У.: стихійний та свідомий. Увагу філософії феномен У. привертає насамперед у плані аналізу самого поняття "У." у системі інших понять, вироблених комплексом кібернетичних дисциплін і пов'язаних з ним, та дослідження природи і функцій механізмів У. у різних системах. Особливої актуальності набувають питання, пов'язані з аналізом перспектив комп'ютеризації процесів У. складними системами, передусім питання про її можливі соціальні наслідки в умовах наділення комп'ютерів цільовими функціями.О. Мороз -
34 drop
1. n1) крапля2) pl мед. краплі3) крапелька, ковток, крихітка4) ковток спиртного5) драже; льодяник6) сережка7) падіння, зниження; спад; спускa drop in temperature — зниження (спад) температури
9) висота; глибина падіння (занурення)10) пластинка, що закриває замкову щілину11) проріз, щілинаdrop ammo, drop bomb — військ., розм. авіабомба
2. v1) крапати, стікати краплями; випускати по краплі2) падати, випадати; вивалюватися3) упускати, губити4) звалювати, збивати5) помирати6) спадати, стихати; скорочуватися8) опускати, понурювати9) посилатиto drop smb. a line — написати комусь кілька рядків
drop it! — облиште!, досить!
13) пропускати14) виключати (із списків, школи); звільняти, усувати16) програвати (у змаганні)17) кинути, промовити (слово тощо)18) спустити (петлю — у плетінні)19) випорожнюватися (про тварину)20) телитися; жеребитися; пороситися; котитися; приводити (дитинчат)drop across — вичитувати, шпетити
drop away — відпадати; відходити по одному; зменшуватися
drop back — відступати, відходити
drop in — зайти, завітати; зазирнути
drop into — випадково увійти; встрявати (у розмову)
drop off — виходити один за одним; розходитися; іти спати; умирати; зменшуватися
to drop from the clouds — упасти, як сніг на голову
drop dead! — груб. щоб ти здох!, хай тобі грець!
* * *I n1) крапля; сльозинка; крапля крові; крапелька поту2) крапля, крапелька; трошки; ковток; ковток спиртного3) pl; мeд. краплі4) драже; льодяник5) сережка; підвіска; висулька; apxiт. орнаментна прикраса у вигляді підвіски6) падіння, зниження ( цін); спад7) спад ( гімнастика)8) aв. розкидання, скидання з літака ( листівок); скидання на парашуті (боєприпасів, продовольства); десант9) відстань зверху вниз, висота; обрив; глибина падіння або занурення10) миcт. опускна завіса11) підставка, що опускається ( шибениці)12) падаючий пристрій, падаючі дверцята, трап13) пластинка, що закриває замкову щілину14) проріз, щілина (для грошей, листів)16) тex. перепад ( тиску); падіння ( потенціалу)17) результат пошуку, видача ( в інформаційно-пошуковій системі)18) cл. схованка ( для передачі шпигунської інформації)19) aмep.; cл. круглий сирота; безпритульнийII v1) капати; стікати краплями; капати, випускати по краплі2) падати, випадати; вивалюватися; упускати, випускати (книгу, гаманець)4) падати, опускатися; валити, звалювати; збивати5) умирати (тж. drop oft)6) падати, знижуватися, понижуватися; спадати, скорочуватися, стихати; знижувати, понижувати; іти ( круто) вниз; падати з певної висоти; мop. занурюватися вертикально7) опускатися; опускати ( очі); мaт. опускати ( перпендикуляр)9) ( часто drop down) спускатися, іти вниз за течією; спускати за течією10) відступати назад ( часто drop behind); залишати позаду, обганяти ( часто drop behind); cпopт. передавати назад11) кінчатися, закінчуватися, підходити до кінця; припинятися; кінчати, закінчувати, припиняти; залишати, кидати; розпускати, ліквідувати ( команду)12) опускати, пропускати13) виключати (зі списків, зі школи); звільняти, відстороняти14) втрачати, розтрачувати, спускати ( гроші); програвати, зазнавати поразки ( на змаганнях)15) промовити, зауважити; бути сказаним, зауваженим ким-небудь17) спустити (петлю- у в'язанні, плетінні)18) народжувати; телитися, жеребитися, пороситися, котитися; народитися ( про тварину)19) випорожнятися ( про тварину)20) cл. ковтати, заковтувати ( наркотик) -
35 post
1. n1) стовп2) підпірка, стійка3) щогла; паля4) геол. дрібнозернистий пісковик5) поштаto send by (the) post — відіслати поштою
6) поштове відділення; поштова контора7) поштова скринька8) поштова карета9) поштова станція10) кореспонденція, пошта11) листоноша12) доставка пошти13) пост, посада14) військ. пост15) позиція; укріплений вузол; форт16) вогнева точка18) торговельне поселення (в колонії)19) тех. пульт управління20) зал. блокпост21) військ. сигнал на сурміJob's post — людина, що приносить погані вісті
2. adv1) на поштових конях2) поспішно, стрімко3. v1) вивішувати, розклеювати«post no bills!» — «вивішувати оголошення забороняється!»
2) обклеювати афішами (плакатами тощо)4) вивішувати списки студентів, що не витримали екзаменів5) відсилати поштою; опускати у поштову скриньку6) їхати на поштових7) мчати, поспішати8) сповіщати; давати інформацію9) переносити у гросбух10) ставити, розставляти11) виставляти караул12) призначати на посаду13) прикомандировуватиpost exchange — військ. гарнізонний магазин військово-торговельної служби
post mortem — лат. після смерті
* * *I n1) стовпtelegraph post — телеграфний стовп; cпopт. стовп (біля старту або фінішу; the starting або winning post) жердина, кіл, віха
2) тex., бyд. стояк; підкіс, підпірка; щогла, паля; надовбень; стовпчик3) мop. ахтерштевень4) гipн. цілик вугілля або руди5) гeoл. дрібнозернистий піщаник ( post stone)6) cпeц. штир (замка, хвилеводу)7) зовнішня доріжка (іподрому, стадіону)8) eл. клемаII v1) вивішувати, розклеювати (оголошення, афіші; post up); обклеювати плакатами, афішами ( стіни)2) повідомляти, оголошувати ( про що-небудь) або рекламувати ( що-небудь) за допомогою афіш, плакатів, оголошень; заносити, вносити чиє-небудь прізвище до списку; вивішувати списки студентів, що не склали іспитів ( у деяких коледжах); cл. виставляти або вивішувати забороняючі таблички, робити заборонні написи; привселюдно засудити кого-небудь3) cл.; cпopт. записувати рахунокIII n1) пошта2) поштове відділення; поштова контора; поштова скринька3) пошта, кореспонденція4) icт. поштова карета або диліжанс; поштовий пароплав; поштова станція5) icт. кучер поштової карети; icт.,; дiaл. листоноша; ( поштовий) кур'єр6) формат паперу (писального- 151/2 х 191/4 д.; друкувального- 151/4 х 19 д.)7) вид гри у жмурки, у якій після вигуку "general post" граючі міняються місцями ( general post)IV adv1) icт. на поштових або на кур'єрських конях2) спішно, стрімко, швидкоV v1) відправляти поштою; опускати в поштову скриньку2) їхати на поштових, на перекладних; підстрибувати, підскакувати в сідлі ( у такт рухам коня)3) мчати, поспішати ( post off)5) eк. переносити ( запис) у гросбух ( post up); заносити в бухгалтерську книгу; робити проводку, здійснювати рознесення по рахункахVI n1) пост, посада; положення2) вiйcьк. постoff post — поза службою; не під час виконання службових обов'язків; позиція; укріплений вузол, форт; вогнева точка; cл. пункт
3) cл.; вiйcьк. гарнізон; постійна стоянка ( військ)5) тex. пульт управління6) зaл. блокпост7) cл. ( місцеве) відділення організації ветеранів війни8) cл.; eк. місце торгівлі певним видом акційVII1) ставити, розставляти2) вiйcьк. виставляти караул; призначати на посаду; мop. прикомандировуватиVIII n; військ. -
36 штучний інтелект
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ - метафорична назва одного з пріоритетних наукових напрямів, що склався у загальному комплексі кібернетичних досліджень із проблем моделювання процесів мислення, інтенсифікації інтелектуальної діяльності через комп'ютеризацію тих чи тих її видів. Відтак, набуваючи у процесі прискореного розвитку дедалі самостійнішого характеру, він стає основою високих інформаційних технологій та систем, потужним рушієм історичного поступу людства. Метафоричний сенс Ш. і. полягає в тому, що в основі співставлення систем головного мозку і комп'ютера лежать дві метатеоретичні метафори - комп'ютерна та інтелекту (вживаються також і як одна подвійна метафора, тобто з двома протилежними референтами, під загальною назвою "комп'ютерна метафора"), які з'явилися в результаті встановлення істотних аналогій між цими системами. За першою з них, природний інтелект уподібнюється Ш. і. (головний мозок за структурною організацією та діяльністю вважається аналогічним комп'ютеру); за другою - функціювання комп'ютера здійснюється за встановленими принципами діяльності мозку (комп'ютер начебто наділений мозкоподібними структурами й функціями), їм належить важлива роль у пізнанні структури мозку, механізмів його діяльності та конструюванні інтелектуальних систем, здатних виконувати функції, що традиційно вважалися прерогативою головного мозку людини. Однак вони мають сприйматись як суто наукові метафори. & ігнорування звужує можливості такого пізнання та конструювання, а абсолютизація, буквальне тлумачення може призвести до хибних наукових результатів і філософсько-методологічних та епістемологічних висновків. Ш. і. - це комплекс актуальних проблем, що відрізняються рівнями загальності, складності тощо. Питання про їх вирішення доцільно розглядати на таких рівнях абстракції: 1) принципової можливості (потенціальної здійсненності); 2) технічної реалізованості (здійсненності); 3) соціально-практичної доцільності. Суть першого з них виражає принцип можливості: можливо все, що не суперечить основоположним науковим, філософсько-методологічним, епістемологічним принципам, фундаментальним законам природи, мислення, логіки. Оцінка можливості принципового вирішення проблем Ш. і. має ґрунтуватися виключно на аналізі наявних наукових знань. Визначальна роль належить фундаментальним результатам теорії машин Тьюрінга і теорії формальних иейронних сіток (Маккаллока-Піттса), з яких випливає основна теза теорії Ш. і.: будь-яка функція мислення, описана логічно-строго і однозначно (з допомогою скінченного числа слів мовою з чіткою семантикою) у принципі може бути реалізована формально нейтронною сіткою, а отже, і універсальною машиною Тьюрінга (тобто передана комп'ютеру). У значенні контраргументи, що ніби спростовує цю тезу, висувалась теорема Геделя про неповноту. Проте, як переконливо показано (Тьюрінг, Скривен, Патнем, Арбіб, Глушков, Лор'єр та ін.), заборона, що накладається теоремою Геделя, однаковою мірою поширюється як на комп'ютер, так і на людину (її мозок), якщо вони функціонують ізольовано від зовнішнього світу. Теорема втрачає силу, коли ці системи неперервно взаємодіють з актуально нескінченною інформаційною базою. На другому рівні абстракції досліджується питання про можливість технічного вирішення проблеми, розв'язаної у принципі. Саме у незбігу можливостей вирішення проблеми на цих двох рівнях (не все, що можливе на одному рівні, можливе на іншому) проявляється вразливість абстракції потенціальної здійсненності. У галузі Ш. і. більш істотне значення має здійсненність не як потенціально теоретична можливість, а як реальна, практична. Тому при вирішенні проблем Ш. і. треба враховувати можливість наявних технічних засобів, ухилятися від застосування абстракції потенційної здійсненності на користь абстракції "фактичної" здійсненності. На третьому рівні розглядаються питання доцільності вирішення тих чи інших проблем Ш. і., виходячи не тільки і навіть не стільки з можливостей їх вирішення на перших рівнях, скільки з раціонального осмислення соціально-економічних реалій та потреб цивілізації на відповідних етапах її історичного поступу, можливих соціальних наслідків такого вирішення, морально-етичних норм, притаманних суспільству (не все, що можливе, доцільне). Основна частина досліджень з Ш. і. припадає на два останніх рівня абстракції, що безпосередньо пов'язані з соціальною практикою. Це передусім розробка і використання конкретних підходів до Ш. і., аналіз їх порівняльних можливостей та взаємозв'язку. У дослідженнях із Ш. і. особливе місце посідає філософська проблематика. Саме філософсько-епістемологічні дослідження з цієї проблематики дали можливість глибше проникнути в суть мислення, пізнання, по-новому поглянути на інтелектуальну, особливо творчу, діяльність, сприяли встановленню можливостей її комп'ютеризації тощо.О. Мороз -
37 information
n1) інформація; відомості, даніto get (to gain, to obtain, to receive) information — одержати довідку (інформацію)
to turn in (to give) information — дати відомості (інформацію, довідку)
information desk — довідкове бюро; стіл довідок
3) обізнаність, поінформованість; знання; пізнання4) юр. скарга; донос5) виклад обставин справи (перед судом)6) метеор. сповіщення (про шторм тощо)information agency — військ. орган розвідки
* * *n1) інформація, відомості, даніinformation processing — обробка даних; повідомлення, передача відомостей
2) поінформованість; знання3) юp. скарга ( подана до суду), позов; донос4) paд. дані, передані на несучій частоті (звук, зображення)5) мeтeop. оповіщення ( про шторм)7) aмep. довідкова ( телефонної станції) -
38 детермінізм
ДЕТЕРМІНІЗМ ( від лат. determine - визначаю, обмежую) - філософське вчення про визначений (не довільний) характер буття явищ; теорія відносин опосередкування, завдяки яким продукуються речі і явища, визначається їхня природа і способи існування. Д. відповідає на питання, чому виникає річ, чим вона породжена, чим визначається її існування і чому вона змінюється і зникає, у що перетворюється. Д. фіксує активність буття та стверджує, що будь-яка річ є результатом зміни інших речей, в них закорінена Ц. ентральним у Д. є принцип причинності, згідно з яким не існує нічим не зумовлених подій, кожне явище породжується іншими явищами. Проте Д. не редукується до принципу причинності, позаяк передбачає не лише породження, а й значно ширший набір детермінуючих дій і відповідних факторів, напр., умови, за яких діє причина, чинники, які визначають напрям процесу, роль необхідності та випадковості і їх співвідношення у ході детермінації, специфічний вплив цілого на частини, змісту на форму тощо Н. едоліком старого Д., який утримував свої позиції аж до початку XX ст., було те, що він не лише зводив Д. до причинності, а й останню розумів механістичним чином, заперечуючи об'єктивний характер випадковості, статистичних зв'язків. Звідси - заперечення закономірного і детермінованого перебігу біологічних, особливо ж - соціальних процесів чи, навпаки, ствердження їх фатального характеру. Принцип Д. обґрунтовує не лише опосередкованість певного явища іншими, а й визначений характер цієї опосередкованості - не лише якісний, а й кількісний (інакше закони природи не мали б місця). Будь-яке явище детерміноване, хоча вид та кількісні показники цієї детермінації залежать від його характеру. Відношенню детермінації притаманні спрямованість від детермінуючого чинника до результатів детермінації, у той же час ці чинники та наслідки їх дії є відносними. Детермінація може здійснюватися від можливого до дійсного чи від причини до наслідку, від змісту до форми. Але й дійсне може детермінувати нові можливості, наслідок - слугувати народженню нових результатів, форма - визначати зміст. У процесі детермінації детермінуючий чинник визначає природу продукованих ним явищ: речові, енергетичні та інформаційні зміни відбуваються не довільно, а у відповідності з характерними для кожного випадку, цілком певними закономірними відношеннями Ц. е дозволяє говорити про незнищенність, постійне відтворення процесу детермінації. Остання теза може розглядатися як важливий принцип, втіленням якого є закони збереження енергії, кількості руху (імпульсу), електричного та інших зарядів, ізотопічного спіну тощо, різного роду кругообіги у природі, баланси у суспільному житті, зокрема в економіці, збереження генетичної інформації та ін. Важливим проявом відносин детермінації є самодетермінація. Прикладом її є саморегуляція та самоорганізація, що їх вивчають кібернетика і системологія. Згідно з принципом самодетермінації тотальності (лат. totus - весь, цілий), у межах тотальності має місце взаємна детермінація частин і цілого. Зміна відношення частин до цілого одночасно є зміною відношення цілого до частин, суб'єкт детермінації виявляється об'єктом власної активності, внаслідок чого розгортається реалізація можливостей частин і цілого у їх взаємній і постійній динамічній єдності.В. Кизима -
39 пізнання
ПІЗНАННЯ - суспільно-історичний процес здобування, нагромадження і систематизації знання про природу, суспільство, людину та її внутрішній світ. В узагальненій формі П. подається як процес взаємодії суб'єкта і об'єкта. В суб'єктоб'єктному відношенні суб'єкт виступає активною стороною процесу - він вибирає об'єкт, визначає щодо нього свою мету, спрямовує на об'єкт свої пізнавальні здатності і відображає, трансформує та відтворює його в своїй свідомості у вигляді чуттєвих або раціональних образів, понять і суджень. У свою чергу об'єкт вимагає адекватних його природі засобів відображення, спричиняє зміст своїх ідеальних образів, що є визначальною умовою істинності знання. Тому внутрішніми складовими процесу П. виступають: суб'єкт з його пізнавальними здатностями; пізнавальна діяльність, що урухомлює засоби П. та реалізує пізнавальні цілі суб'єкта; об'єкт, що є першоджерелом знання; саме знання, що є результатом та безпосередньою метою пізнавального процесу. Оскільки суб'єкт намагається отримати не просто знання, а обґрунтовано істинне знання, то кінцевою метою процесу П. є досягнення об'єктивної істини. Основою П. виступає, по-перше, спостереження, коли має місце безпосередній контакт суб'єкта та об'єкта, а останній дається через органи відчуття і сприймання, які є джерелом первинної інформації про об'єкт; по-друге, мислення та розум, які опосередковують об'єкт і надають осмислення відчуттям та сприйманням. Взаємодія чуттєвого та раціонального складає механізм генерування знання про навколишній світ З. алежно від характеру цієї взаємодії виділяють два рівні П.: емпіричний, де домінує чуттєвий компонент творення знання, а саме знання набирає форми різноманітних фактів та їхніх систем (емпіричне знання); теоретичний, де домінує раціональний компонент, а утворене знання формується у вигляді абстракцій та їхніх систем різної сили узагальнення (теоретичне знання). Мотиви та спонукальні чинники П. визначаються частково людською допитливістю, яка є невід'ємною якістю кожної особистості, та внутрішніми потребами розвитку П. Однак головною рушійною силою П. є суспільно-історична практика, в сфері якої формуються запити на знання, інституційні та організаційні передумови, матеріальні та духовні ресурси П. Практика є адресатом і споживачем здобутого знання. Отже, в абстрактному вигляді процес П. становить собою поєднання чуттєвого і раціонального, емпіричного і теоретичного, практичного і теоретичного. П. виникло разом з виникненням людства і виступає необхідною складовою частиною будь-якої діяльності людини - перетворювальної, виробничої і споживчої, духовної тощо. Однак в подальшому розвитку суспільства внаслідок суспільного розподілу праці П. виокремлюється в особливий вид життєдіяльності і починає розвиватися на своїй власній основі. З цією обставиною пов'язують виникнення науки. Тому виділяють донаукове П., яке забезпечує отримання знання про об'єкт у процесі щоденної життєдіяльності і закріплює його в буденному досвіді, та наукове П., що здійснюється завдяки діяльності окремої спеціально підготовленої соціальної групи - наукового співтовариства, вчених - і стає їхньою професійною справою. Конкретний акт такого П. з конкретно визначеними об'єктом, метою, методикою, який націлений на отримання конкретного результату, називають науковим дослідженням. Здобуте в процесі наукового дослідження знання знаходить свій вираз в емпіричних і теоретичних побудовах, наукових абстракціях, гіпотезах, теоріях, системах теорій, що об'єднуються в окремі наукові дисципліни, які в свою чергу синтезуються в цілі галузі наукового знання і в своїй сукупності утворюють науку. Виокремлюють також позанаукове П., яке здійснюється в інших професійних сферах діяльності, зокрема художній, політичній, правовій тощо. Його результати закріплюються в формах суспільної свідомості. Вирізняють також особливий різновид П., пов'язаний із засвоєнням кожною особистістю та суспільством в цілому всієї суми раніше здобутого і нагромадженого знання. Його називають навчанням, у суспільно значущому розумінні - освітою. Процес П. вивчають теорія пізнання, логіка, методологія і філософія науки, епістемічна психологія, наукознавство, соціологія, дидактика тощо.П. Йолон -
40 влада
ВЛАДА - здатність спрямовувати процеси, події, дії та поведінку людей у бажаному напрямі. В. передбачає наявність, по-перше, суб'єкта В. (того, хто застосовує В.), по-друге, об'єктаВ. (до чого чи до кого В. застосовують), по-третє, засоби, з допомогою яких досягають В., і, по-четверте, мету, заради якої В. застосовують С. уб'єктом В. може бути окрема людина, група людей або й усе людство. Об'єктом В. можуть бути окремі люди або групи людей. Вимога, щоб суб'єкт В. усвідомлено застосовував В. і виявляв волю до В., так само як вимога, щоб об'єкт В. усвідомлював себе об'єктом В., є радше ідеальним типом владних взаємин: усвідомлення себе суб'єктом чи об'єктом В. у багатьох випадках є тільки частковим або відсутнім взагалі. Зокрема, у випадку замаскованого використання В. об'єкт В. може не усвідомлювати, що його поведінку спрямовують за допомогою певних технологій; так само переконання суб'єкта В. у тому, що він є дійсним суб'єктом В., може бути помилковим. У всіх цих випадках ідеться про самоусвідомлення або про міру усвідомлення сторонами справжньої ролі, яку вони відіграють у владних взаєминах. Переносне застосування поняття "В." має місце тоді, коли говорять, що інстинкти, почуття, ідеї, ідеології, гроші чи речі і т.п. "мають В. над людьми". Насправді тут маємо справу тільки із залежністю (яка, зокрема, визначає межі свободи будь-якого суб'єкта). Але тільки деякі різновиди залежності є виявами В. Об'єктом В. може бути також сам суб'єкт В., хоча при цьому він розрізняє себе - суб'єкта, на відміну від себе - об'єкта. У випадку В. особи над собою (своїм тілом, психічними станами) чи, напр., у випадку самоврядування народу (де держава виступає засобом самоврядування) суб'єкт В. використовує В. щодо самого себе. Існує багато різновидів особистої та колективної В., залежно від того, хто є суб'єктом та об'єктом В., які засоби використовує суб'єкт В. для досягнення В. і для чого (з якою метою) він використовує її: В. батьків над дітьми, В. вчителя над учнем, В. еліт, адміністративна, державна, судова В., В. масової інформації, В. окремих осіб у тих чи тих колективах (навіть дитячих), В. окремих осіб чи груп осіб в організованих злочинних угрупованнях тощо. Колективну В. часто здійснюють не безпосередньо, а з допомогою певних установ - держава, різного роду адміністрації тощо. Це уможливлює відчуження В. від суб'єкта В.: так, у випадку демократії (самоврядування) "суверен В." (народ) за певних умов стає більшою мірою об'єктом В., ніж її суб'єктом. У владних концепціях політику визначають як застосування В. з метою спрямовувати поведінку осіб та суспільних груп таким чином, щоб забезпечити деякий стан колективного цілого (див. політика). Державна В. тоді виступає тільки одним із різновидів політичної В. Оскільки про "В. над природою" можна говорити тільки у випадку спрямування природних процесів у бажаному для людства напрямі, то екологічна криза та деякі інші наслідки технологічного поступу свідчать, що в дійсності В. людини над природою обмежена: по-перше, можливістю передбачати віддалені наслідки і, подруге, можливістю контролювати застосування різних технологій. Найглибші антропологічні джерела В. полягають у заміні дії природних механізмів, які регулюють зв'язок усіх інших живих організмів з природою, свідомо контрольованими процесами. Втім було б помилковим розглядати В. людини над людиною (та одних суспільних груп над іншими) поза контекстом певної культури. Допустимий обсяг В., засоби досягнення В., мета, заради якої В. використовують, - усе це передусім залежить від особливостей культури та тих цінностей, які побутують в даному суспільстві (звичаїв, етичних та правових норм тощо). Використання політичної В. (поза випадком, коли В. тотожня використанню сили або погрози силою) залежить насамперед від способів легітимізації В., від типів держави, загальної масової політичної культури та культури професійних політиків.В. Лісовий
См. также в других словарях:
інформація — ї, ж. 1) тільки одн. Те саме, що інформування. 2) Відомості про які небудь події, чиюсь діяльність і т. ін.; повідомлення про щось. 3) Коротка стаття, допис у газеті, що містить фактичні дані. 4) тільки одн. Відомості в будь якій формі та вигляді … Український тлумачний словник
інформація економічна — відомості, повідомлення, знання (числові, текстові, графічні тощо) про економічний стан тих чи інших об’єктів і процесів суспільного життя … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
бюлетень — я, ч. 1) Зібрання офіційних актів, розпоряджень тощо. 2) Зведення, інформаційний лист. •• Біржови/й бюлете/нь зведена таблиця курсів цінних паперів, біржових цін на товари, відомостей про укладені угоди на фондовій біржі. Інформаці/йний бюлете/нь … Український тлумачний словник
електронна обчислювальна машина — электронная вычислительная машина (ЭВМ), компьютер computer Computer – аналогова або цифрова машина, основні функціональні елементи якої (логічні, пам’яті, індикації тощо) виконані на електронних приладах. Розрізнюють кілька (п’ять основних)… … Гірничий енциклопедичний словник
еом — электронная вычислительная машина (ЭВМ), компьютер computer Computer – аналогова або цифрова машина, основні функціональні елементи якої (логічні, пам’яті, індикації тощо) виконані на електронних приладах. Розрізнюють кілька (п’ять основних)… … Гірничий енциклопедичний словник
комп’ютер — электронная вычислительная машина (ЭВМ), компьютер computer Computer – аналогова або цифрова машина, основні функціональні елементи якої (логічні, пам’яті, індикації тощо) виконані на електронних приладах. Розрізнюють кілька (п’ять основних)… … Гірничий енциклопедичний словник
кібернетика — кибернетика cybernatics Kybernetik наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних керуючих системах. Основний об’єкт дослідження К. – кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно … Гірничий енциклопедичний словник
звіт — у, ч. 1) Письмове чи усне повідомлення офіційній особі або організації про свою роботу, виконання завдань, доручень і т. ін. || бухг. Документ про витрату грошей ким небудь. •• Ава/нсовий звіт документальний звіт працівника про використання… … Український тлумачний словник
слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… … Український тлумачний словник