проговорить

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

pronounce (произносить, выговорить, высказываться, объявлять, заявлять, декларировать)

say (говорить, сказать, утверждать, произносить, заявлять, проговорить)

utter (произносить, выговорить, вымолвить, издавать, изрекать, проговорить)

deliver (поставлять, доставлять, передавать, наносить, выпускать, произносить)

enunciate (произносить, провозглашать, формулировать, отчетливо произносить, объявлять, ясно произносить)

give (давать, придать, отдавать, предоставлять, уделить, произносить)

sound (звучать, казаться, зондировать, произносить, издавать звук, звонить)

articulate (артикулировать, выговорить, произносить, ясно выражать, соединять, соединяться)

enounce (произносить, излагать, выражать)

pass (проходить, передавать, переходить, пропускать, принимать, произносить)

frame (создавать, обрамлять, строить, вырабатывать, составлять, произносить)

1. \Д-354 выпить, проглотить что проговорить, прочитать что и т. п. (to drink, say etc sth.) all at once, without stopping

without pausing for breath

2. (to do sth.) very quickly, in a single moment

in no time (at all)

• ОДНИМ (ЕДИНЫМ) ДУХОМ coll

[NPinstrum; these forms only; adv; usu. used with pfv verbs; fixed WO]

=====

1. единым духом выпить, проглотить что; проговорить, прочитать что и т.п. (to drink, say etc sth.) all at once, without stopping:

- without pausing for breath;

- without taking a breath;

- without coming up for air;

- [in refer, to drinking sth.] in one go;

- [in limited contexts] in one (a single) gulp;

- in one swallow (motion);

- [in refer, to saying, stating sth.] in one (a single) breath.

     ♦ При сих словах он взял стакан, перекрестился и выпил одним духом (Пушкин 2). With these words he took the glass, crossed himself, and drank the vodka down in one gulp (2a).

     ♦ Прыгающей рукой поднёс Степа стопку к устам, а незнакомец одним духом проглотил содержимое своей стопки (Булгаков 9). Styopa brought his tumbler to his lips with a shaking hand, and the stranger emptied his in a single gulp (9a).

     ♦ "Я вот её [водку] сейчас в рот взять не могу, а он [столяр] выльет пол-литра в кружку от бачка, крутанёт - и все одним духом по дна" (Доморовский 1). "I couldn't touch a drop [of vodka] in this weather, but he [the carpenter] pours himself out a half-liter, swills it round - and downs the lot in one go" (1a).

     ♦ Он выложил свою претензию единым духом (Максимов 3). He stated his complaint in a single breath... (3a).

2. (to do sth.) very quickly, in a single moment:

- in no time (at all);

- in a jiffy (a flash, a trice);

- in nothing (no time) flat;

- in (at) one fell swoop;

- in one go.

• ОДНИМ (ЕДИНЫМ) ДУХОМ coll

[NPinstrum; these forms only; adv; usu. used with pfv verbs; fixed WO]

=====

1. одним духом выпить, проглотить что; проговорить, прочитать что и т.п. (to drink, say etc sth.) all at once, without stopping:

- without pausing for breath;

- without taking a breath;

- without coming up for air;

- [in refer, to drinking sth.] in one go;

- [in limited contexts] in one (a single) gulp;

- in one swallow (motion);

- [in refer, to saying, stating sth.] in one (a single) breath.

     ♦ При сих словах он взял стакан, перекрестился и выпил одним духом (Пушкин 2). With these words he took the glass, crossed himself, and drank the vodka down in one gulp (2a).

     ♦ Прыгающей рукой поднёс Степа стопку к устам, а незнакомец одним духом проглотил содержимое своей стопки (Булгаков 9). Styopa brought his tumbler to his lips with a shaking hand, and the stranger emptied his in a single gulp (9a).

     ♦ "Я вот её [водку] сейчас в рот взять не могу, а он [столяр] выльет пол-литра в кружку от бачка, крутанёт - и все одним духом по дна" (Доморовский 1). "I couldn't touch a drop [of vodka] in this weather, but he [the carpenter] pours himself out a half-liter, swills it round - and downs the lot in one go" (1a).

     ♦ Он выложил свою претензию единым духом (Максимов 3). He stated his complaint in a single breath... (3a).

2. (to do sth.) very quickly, in a single moment:

- in no time (at all);

- in a jiffy (a flash, a trice);

- in nothing (no time) flat;

- in (at) one fell swoop;

- in one go.

gener. hasta los maitines (проговорить, просидеть), hasta que cante el gallo

сов., вин. п.

* * *

1)

2) ( проговорить)

випал (-лу), густостріл (-лу), гуртовий стріл; (почётный) сальва. Давать залп - випалювати, випалити, сальвувати, засальвувати. Залпом - випалом, гуртовим стрілом; (вдруг) одразу, раптом. Стрелять, выстрелить -пом - стріляти, стрілити випалом, гуртом, сальвою, (пров.) одним бу[а]хом, бу[а]хнути. [А гармати - як бухнуть усі одним бухом! (Звин.)]. Дать залп по ком, чём - випалити в (на) кого, в (на) що. -пом пли (пали)! - випалом паль! Выпить -пом - одразу (з одного разу) вихилити, одним хилом, одним замахом и за одним замахом випити. [Налив горілки, шелепнув (хлопнул) за одним замахом (Бордуляк)]. Сказать, проговорить -пом - сказати, промовити (проказати) (за)одним духом, одним бухом, бухнути.

* * *

1) (известн. время) пробурчати, прогарчати, вибурчати, вигарчати якийсь час;

2) (проговорить ворча) буркнути, воркнути, пробурчати, проворкотіти, прогарчати, (сердито) гарикнути, (в ответ) відбуркнути(ся), відворкнутися, відгарикнутися, (о собаке) прогарчати. [Мавра-ж буркне щось неподібне (Григор.). Щось прогарчав собі під ніс (Стор.). Якого там кулика ви видумали, дядьку! - пробурчав (М. Вовч.)]. «Одно відомо, знов дід проворкотів» (Л. Укр.)].

* * *

1) ( о собаке) прогарча́ти

2) ( о человеке) пробурча́ти, прогарча́ти, пробуркота́ти, пробуркоті́ти

3) ( ворчать в течение определённого времени) гарча́ти [ці́лу годи́ну], прогарча́ти

1) протріщати, протріскотіти, прохрустіти, прохрупостіти; (о сверчке, огоньке) процвірчати, просюрчати. [Усю ніч процвірчав цвіркун (Гр.)];

2) (протараторить) процокотіти и -тати, проторохтіти, протурчати. -щать уши - протурчати, проторохтіти вуха кому. См. ещё Трещать.

* * *

1) протріща́ти; протріскоті́ти, протріскота́ти; проляща́ти

2) (перен.: проговорить громко, быстро; разгласить) проторохті́ти, процокота́ти, процокоті́ти

3) ( трещать в течение определённого времени) тріща́ти [ці́лий день], протріща́ти

- второй завтрак

- вторые рамы

* * *

в разн. знач. другі

* * *

* * *

deliver

discourse

pronounce

say

произнести; проговорить, разъяснить; пророчествовать

проракирэ/ с тэ (проракирдё/ м) (глаг. пер.)

промолвить, проговорить, проронить (о слове)

проравэ/ с тэ (прорадё/ м) (глаг. пер.)

- партия власти

- патетический

- патовая ситуация

- пафос

- пережить

- перелом

- перечеркнуть

- перспектива

- перспективный

- пиар

- план

- победила дружба

- подвижка

- подключаться

- подоплека

- подставить

- пойти навстречу

- поле

- политик

- политикан

- порстиворечивый

- последствия

- поставить на счетчик

- потенциал

- пофигизм

- появление

- предприятие

- представитель

- предусматривать

- прессинг

- претензия

- прикол

- прикольный

- принцип

- принципиально

- принципиальный

- прихватизация

- провожать

- провокатор

- проговорить

- проект

- проехали!

- произвол

- прокол

- пролечивать

- прописывать

- проплатить

- простор

- пространство

- просчитать

- противоречия

- профи

- профицит

- процесс пошел

- публицист

1) см. заговариваться 1), 2)

2) (с тв.; проговорить слишком долго) talk too long (with)

1) ( издать мычание) low [ləʊ], moo; ( один раз) give a low

2) разг. (вн.; проговорить невнятно) mumble (d)

3) как сов. к мычать

несовер. - проговаривать; совер. - проговорить