-
61 запахивать
I с.-х.; несов.; сов. - запах`ать1) зао́рювати, -рюю, -рюєш, заора́ти и мног. позао́рювати; ( вспахивать) ора́ти, поора́ти, вио́рювати, ви́орати и мног. повио́рювати, зо́рювати, зора́ти и мног. позо́рювати2) (сов.: начать пахать) поча́ти ора́тиII несов.; сов. - запахн`уть1) ( одну полу одежды на другую) загорта́ти, загорну́ти и мног. позагорта́ти, запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти2) ( задёргивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́ и мног. позапина́ти; (захлопывать дверь, окно) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти, закрива́ти, закри́ти и мног. позакривати -
62 катаракт
1) полуда, катаракта. [Полуда на очі сіла (Звин.). Полудою очі затягло (Сл. Гр.)];2) (падение воды) катаракта, поріг (-рогу);3) (пеликан) пелікан, баба-птиця.* * *1) гидр. катара́кт, -у2) ав. катара́кт, -а3) мед., катара́кта, полу́да -
63 катаракта
мед.катара́кта, полу́да, си́вий мо́рок -
64 катать
катывать, катнуть1) котити, котнути, покотити, качати, покачати, точити, поточити що или чим по чому; срвн. Катить. [Котити колоду (Сл. Ум.). Скаже вона мені робити: під гору камінь точити (Пісня)]. -тают и катят большой камень - котять великий камінь. Катни ещё разок - котни ще хоч раз. -тать шаром - котити кулею. Шары -тать - котити кулі. -тать колесом - котити колесом. -тать по земле, по полу - качати по землі, по підлозі. [Вони і ну його качати та вертіти, поки аж прочунявся він (Рудч.)];2) (кого: возить) катати, возити кого. -тать в бричке - катати бричкою. -тать на лошадях - катати кіньми. -тать в лодке - катати човном. -тать саночки (взад и вперёд) - возити саночки. -тать кого по окрестностям - возити кого по околицях;3) (быстро, много ездить) (непереходн. знач.) катати, гонити, ганяти(ся). -тай-валяй! - жени на всю! гайда та й гайда! -тать во всю (ивановскую) - гонити на всі заставки, що-духу, скільки духу. Катнуть - покотити, покатати, махнути, податися куди; см. Покатить 2;4) (двигаться во всю, делать что во всю) катати, валити, парити, чесати; см. Жарить 2. [Сліпому нема гори: куди попав, туди й вали (Номис). Мати парить по селу, а ми собі киснем (Рудан.). Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (Чуб.). Матюшо! катай «Гуси»! (Тобіл.)];5) (придавать округлённую форму) катати, качати, валяти. -тать свечи - качати свічки. -тать хлебные шарики - качати кульки з хліба;6) (что: придавать гладкость ими плоскость) качати що. [Хомиха качала корж (Н.-Лев.).]; (о белье) качати, маґлювати (о металлах) качати, вальцювати, (о шерсти) бити, валяти, валити, (о сене) громадити сіно;7) (бить кого) чесати, пірчити, періщити кого; см. Бить, Лупить. [Явтух Рябка все знай по жижках чеше (Г. Арт.). Меч самобієць чесав уже його військо (Грінч. I). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить (Казка). Періщили, періщили, аж пір'я летіло (Шевч.). Дощ цілий день періщить (Київ.)]. И пошёл -тать (бить) - і давай чесати. Катанный - катаний; (о белье) качаний, маґльований; (о металле) качаний, вальцьований; (о шерсти) битий, валяний; (о тесте) качаний.* * *1) кача́ти\катать бельё — кача́ти біли́зну
\катать те́сто — кача́ти ті́сто
2) (возить; много ездить) ката́ти3) (плющить, вытягивать) техн. ката́ти\катать сталь — ката́ти сталь
4) ( выделывать из битой шерсти) валя́ти5) (перен.: стремительно, энергично действовать) ката́ти -
65 кататься
1) (валяться перекатываясь) качатися, бути качаним. [Серед хати качалась пляшка, звалена з стола (Н.-Лев.). І внучечка качається по садку білим клубочком (М. Вовч.)]. -тается по полу, по земле - качається долі. Как сыр в масле -ется - розкошує; царство й панство має;2) (переваливаться с боку на бок) (о животн.) качатися, викочуватися, (о людях) качатися. [Качавсь колесом і виробляв такі викрутаси (Куліш). Пес качається, щоб спину вичухати (Херсонщ.)]. -лся от боли - качався з болю. -ться клубком - качатися як клубок, клубком. -ется с пеной у рта - качається (звивається) запінений. -ться со смеху - качатися (заходитися, лягати, розлягатися) зо сміху;3) (ездить) кататися, їздити, проїжджатися, прокатуватися, поїзденьки справляти. [І зробимо санчата, запряжемо коня та будемо кататися (Рудч.). Кататися на автомобілі (и автомобілем) (Крим.). Будемо заводити вечори з танцями, будемо прокатуватись кіньми (Н.-Лев.)]. -ться верхом - їздити, проїжджатися верхи. -ться с горки на салазках - спускатися (з гори) на санчатах (санчатами). -ться на коньках - бігати на ковзаня[а]х. -ться по льду - ковзатися, совгатися, (с)кобзатися (на льоду). [Роман ідучи до школи ковзався на льоду й увалився (Васильч.)]. -ться по Днепру - кататися (човном) на Дніпрі. Любишь -ться, люби и саночки возить - любиш яблучко, люби й оскомочку, (с иным оттенком) не терши, не мнявши, не їсти калачів.* * *1) кача́тися\кататься ться со́ смеху — перен. кача́тися (рва́ти бо́ки) від смі́ху
2) ( ездить) ката́тися; ( на коньках) ко́взатися3) страд. кача́тися; ката́тися; валя́тися -
66 койка
1) ліжко, (рус.) койка, (морск.) койка, (складная) розкладачка, (деревянная широкая скамья) тапчан (-на), (вроде низких нар) піл (р. полу);2) тачка; срвн. Тачка;3) (кузов телеги) короб (-ба) и коробка, васаг (-га).* * *лі́жко, ко́йка -
67 копаться
1) копатися, ритися, бути копаним, ритим;2) (в сыпучем) копатися, ритися, порпатися, порпли[я]тися, гребтися, шпортатися, шурпатися в чому. [Та не всі-ж, як ми, в землі риються (Рудан.). Курка порпається в смітті (Звин.). Служите в банку й порпаєтеся в нудних цифрах (Н.-Лев.). Шпортаючись у саду, Демид побачив… (Грінч.)];3) (в мокром, грязном) копатися, ритися, бабратися. баблятися в чому. [Ціле життя бабрався у гною (Коцюб.). Бабляється з діжею од самого ранку (Н.-Лев.)];4) (ковыряться) копатися, копирсатися, довбатися, длубатися, корпатися в чому. [Маніра копирсатися в своїх і чужих душах (Єфр.). Та це й місяць у голові длубатися, то такої штуки не видлубаєш (Грінч.). Василь усе вижидав та все в кешені довбавсь (Квітка). Антосьо все корпавсь у капшуці (Свидн.)];5) (в вещах) ритися, порпатися, поратися, шпортатися в чому. [Купа книжок, і я в них був порався (Крим.). Порпався в скрині, вибираючи, що-б одягти на роботу (Черкас.)];6) (возиться) марудитися, длубатися, вовтузитися з чим, у чому, над чим, (пров.) моняти що, моня[а]тися над чим. [Коло чого він там длубається? (Сл. Гр.). Вовтузиться чогось коло хвіртки (Мирн.). Мати щось моняла на полу (Тесл.). Моналися аж поки спізнилися (Полт.)]. Копающийся -1) що копається, риється, порпається, шпортається и т. д.;2) как прил. - см. Копоткий; как сущ. - см. Копотун.* * *1) копа́тися; (искать, перебирая, вороша что-л.) ри́тися, по́рпатися, по́рплитися, по́рплятися, шпо́ртати, шпо́ртатися; (возиться с чем-л.) по́ратися, длу́батися, довба́тися, ба́братися, ба́блятися, ко́рпатися, куйо́вдитися, мару́дитися2) страд. копа́тися; вибира́тися -
68 копошиться
копишитися, куйовдитися, роїтися, кишіти, комашитися, комашніти. [Курчата в піску копишаться (Звин.). Діти куйовдяться ззаду на полу (Грінч.). Біля сахарні роїлась купа людей і чорніли підводи (Коцюб.)].* * * -
69 крестец
1) см. Крестёнка;2) анат. - крижі (-жів), кри[я]ж (-жа), крижова кістка. [Болить у крижах. Летів ворон, сів у сірого коня на крижі, з крижа на спину, з спини на гриву (Чуб.)].* * *I анат.кри́жі, -жівII( копна) диал. півко́пи, полу́кіпок, -пка, хресте́ць, -тця -
70 лазить
1) лазити; (ползать) плазувати.[На похиле дерево і кози лазять (Номис)]. -зить на четвереньках - рачкувати. -зить по полу - лазити по підлозі (по помосту, по долівці);2) -зить пчёл - підрізувати вулика.* * *ла́зити -
71 луда
1) (полуда) полуда, побіл (-лу); (глазурь) полива. [Полуда в самоварі зійшла (Київщ.)];2) (бельмо на глазу) полуда, луда. [Масам потроху починає спадати полуда з очей (Н. Рада)].* * *лу́да; полу́да -
72 миска
ми́ска; ( неглубокая) полу́мисок, -ска -
73 наполовину
нрч. напів, наполовину, половиною, з половини, (редко) до-пів, через-пів. [Білі плями вапни, напів прикриті бур'янами (Коцюб.). Вікно наполовину одчинене (Київщ.). Шибки у вікнах з половини поцвіли (Мирн.). Людей тих не стало; зосталися тільки до-пів зроблені діла їх рук (Куліш)].* * *нареч.наполовину; (в знач. "полу..." - в сложении со следующим словом) напі́в\наполовину ну бе́лый — наполови́ну бі́лий, напівбілий
-
74 напольный
польовий, напільний, нив'яний, лановий. -ная дорога - польова дорога, путівець (-вця); срв. Просёлок. Жаворонок-птичка -ная - жайворонок - пташка польова.* * *I( полевой) с.-х. польови́йII спец.( устанавливаемый на полу) підло́говий; ( наземный) назе́мний -
75 облущённый
облу́щений; полу́щений -
76 облущивать
облущить лущити, вилущити, (о мног.) полущити. [Полущили горох].* * *несов.; сов. - облущ`итьоблу́щувати, облу́щити и пооблу́щувати; ( всё или многое) полу́щити -
77 обочина
1) (дороги, моста) узбіччя. [Їхали не битим шляхом, а узбіччям]; (скат насыпи) узбіч (-бочи);2) см. Перила.* * *1) узбі́ччя, обо́чина, узбо́чина, диал. обо́ча; ( край) край, род. п. кра́ю2) крило́, би́ло ( отвод у саней); ( грядка в телеге) полу́драбок, -бка -
78 осаживать
осажать, осадить1) (что чем) - см. Обсаживать, -ся, Обсадить, -ся;2) -вать, -дить (вниз) что - осаджувати, осадити, присаджувати, присадити. См. Опускать, -ся, Понижать, -ся;3) (пятить, подавать назад) збивати, збити, осаджувати, осадити, подавати, подати (назад). -ся - подаватися, (сов.) податися (назад). -ди лошадей, лошадь - збий, подай (назад) коні, коня. -ди воз, коляску - подай (назад) воза, колясу (бричку). -ди! куда прёшь? - подай назад! куди прешся?;4) (хим.) -вать, -ся, -дить, -ся - см. Осаждать 2, - ся 2;5) (кого) присаджувати, присадити, посадити кого, спиняти, спинити, оханути, (опис.) носа втирати, носа втерти кому, пихи збивати, збити кому, за полу смикнути и сіпнути кого. [Не дослухавши моїх слів, зразу присадила мене (Васильч.)];6) (поселять) осаджувати, осадити що, кого де, що ким; -ся - осаджуватися, осадитися. [Осадились на Чортомлику]. Осаженный -1) обсаджений;2) осаджений, присаджений;3) збитий, осаджений, поданий (назад);4) осаджений;5) при[о]саджений, спинений;6) осаджений.* * *несов.; сов. - осад`ить1) ( останавливать) оса́джувати, осади́ти; ( подавать назад) збива́ти, зби́ти, подава́ти наза́д, пода́ти наза́д2) (перен.: одёргивать) оса́джувати, осади́ти, приса́джувати, присади́ти; ( давать отпор) дава́ти ві́дсіч, да́ти ві́дсіч3) мет. оса́джувати, осади́ти -
79 пелена
(вообще) покривало, заслона, завій (-вою) застіл (-столу) [Крізь білий застіл сніговий (Л. Укр.)], сповиток (-тку); (настольная) настільник, обрус; см. Скатерть; (погребальные) покривало, завій (-вою), паполома. -на младенца - см. Пелёнка.* * *2) (перен.: сплошной покров) пелена́; (то, что расстилается) покрива́ло, габа́; (то, что заволакивает, застилает) поволо́ка, заволо́ка; ( полоса) сму́га; ( завеса) заві́са, запо́на, запина́ло3) пелены́ мн.; см. пелёнка[сло́вно то́чно, как бы] \пелена с глаз упа́ла (спа́ла) — [мов] полу́да з оче́й спа́ла
-
80 перелуженный
перелу́джений, перебі́лений; полу́джений, побі́лений
См. также в других словарях:
полу́да — полуда … Русское словесное ударение
полу… — 1. ПОЛУ…1, с удар. и без удар. Первая часть составных слов со знач.: 1) половина, наполовину, вполовину (того, что указано во 2 й части), пополам с чем нибудь другим: полубочка, полусвет, полубархат, полуметровый, полубумажный, полугнилой,… … Толковый словарь Ушакова
ПОЛУ — ПОЛУ. В статье «Взгляд на Парфенон Афинский» (Журн. изящн. искусств, 1823) читаем: «Группа... представляет двух богинь: одну сидящую, а другую полулежащую на камне». К слову полулежащий автором статьи сделано такое примечание: «Слово полулежащий… … История слов
полу — с удар. и без удар. Первая часть составных слов со знач.: 1) половина, наполовину, вполовину (того, что указано во 2 й части), пополам с чем н. другим: полубочка, полусвет, полубархат, полуметровый, полубумажный, полугнилой, полушелковый; 2) не … Толковый словарь Ушакова
полу — См. (пол) 1. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Полу... — полу... 1. Начальная часть сложных слов, вносящая значения 1) половина того, что названо во второй части слова (полукруг, полуоборот, полурота и т.п.) 2) наполовину, пополам с чем либо другим (полуметаллический, полупустыня, полушёлковый и т.п.)… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
полу... — полу... Первая часть сложных слов со : 1) половина чего н., в половинном размере, напр. полуокружность, полумесячный, полугодовалый, полурота; 2) не вполне или почти, напр. полуграмотный, полуодетый, полузабытый, полубольной, полутёмный,… … Толковый словарь Ожегова
полу — полу... первая часть сложных слов, пишется слитно … Русский орфографический словарь
полу.. — полу... первая часть сложных слов, пишется слитно … Слитно. Раздельно. Через дефис.
полу... — ПОЛУ... Первая часть сложных слов. 1. Вносит зн.: половина чего л. Полувековой, полуверста, полугодичный, полукольцо, полукруг, полуметровый, полуминутный, полуовал, полупетля, полуплоскость, полупроцентный, полупудовый, полураспад, полуфунт,… … Энциклопедический словарь
полу- — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN hemi … Справочник технического переводчика
