-
1 погода
1) погода, (хорошая) година, ум. погодонька, годинонька. [Година була ясна та тиха, як божий день (Звин.)]. Хорошая -да - година, погода, добра, хороша година, погода, годиняний час, (гал.) верем'я. [Якби була година, то треба-б сіно гребти, а то дощі та дощі (Грінч.). Чи в погоду чи в сльоту, веселий іду на роботу (Чуб.). По слоті верем'я (Франко)]. В хорошую, в тёплую -ду - (за) доброї, (за) теплої години, за години. [Доброї години не приїздила, а тепер куди-ж його їхати (Васильк. п.). Улітку, за теплої години, вийде на вулицю (Кониськ.)]. Благоприятная -да - погідна (погожа) година, (полетье) поліття. [Не на всяке літо добре поліття]. Дурная, ненастная -да - негода (ум. негодка, негодонька), негідь (-годи), негодиця, негоди (мн.), непогідь (-годи), негодяний час. [Пішли негоди, ударили холоди, - негодяна осінь (Васильк. п.)]. Дождливая -да - дощова погода, (осенью) сльота и сльоти (мн.), плюта. Мокрая -да - мочлива погода, моква, мокротеча. Пасмурная -да - хмарна погода, помрака, потемрява. Сухая ветряная -да - суховітриця. Переменчивость -ды - мінливість погоди. Какая теперь -да? - як тепер надворі? -да установилась - на годині стало. Стоит хорошая -да - на годині стоїть. Была хорошая -да - стояла година, стояло на годині. -да обещала быть хорошей - клалося (збиралося) на годину, заповідалася година. Наступать, наступить хорошей -де (проясняться) - безл. випогоджуватися, випогодитися, вигодинюватися, вигодинитися, розпогоджуватися, розпогодитися, розгодинюватися, розгодинитися, вияснятися, вияснитися, на годину кластися (збиратися). Прояснение -ды - розпогода. Наступить дурной -де (заненаститься) - занегодитися, занепогодитися. Наступает дождливая -да - на дощ іде (кладеться, збирається, заноситься). Наступила дождливая -да (задождило) - задощилося, засльотилося; сльоти взялися. Ждать у моря -ды - дожидати марно;2) негода, буря. Срв. Непогода. Поднялась сильная -да - знялася (схопилася; зчинилася, зірвалася) буря.* * *пого́даплоха́я \погода — пога́на пого́да; ( ненастье) него́да
хорошая \погода — до́бра (га́рна) пого́да; ( вёдро) годи́на, пого́да
-
2 погода
-
3 погода
-
4 погода
метеор. пого́да -
5 ветреная погода
ві́тряна пого́да -
6 ненастная погода
него́даРусско-украинский политехнический словарь > ненастная погода
-
7 ветреная погода
ві́тряна пого́да -
8 ненастная погода
него́даРусско-украинский политехнический словарь > ненастная погода
-
9 вітряна погода
ве́треная пого́даУкраїнсько-російський політехнічний словник > вітряна погода
-
10 дождливый
дощовитий, дощовий, дощистий, дощуватий, дощливий. [Дощова днина. Цей місяць увесь дощовитий. Ніч холодна і дощлива (Крим.)]; (о времени года, мокрый) дощівний, мочливий. [Мочлива осінь]. Дождевая погода - дощова (дощовита) година. Осенняя дождевая погода (слякоть) - сльота, плюта. Наступить дождливой погоде - задощитися, засльотитися. [Задощилось: уже третій день дощ. Уже засльотилося - годі молотити]. Дождливо - дощево, дощисто, сльотаво.* * *дощови́й, дощови́тий -
11 изменяться
измениться змінятися и змінюватися, мінитися, змінитися, відмінятися и відмінюватися, відмінитися, (пров.) обмінитися, (о мн.) позмінятися, повідмінятися, пов[повід]мінюватися, (переменяться) перемінятися, перемінитися, (переиначиваться) переинач[кш]уватися, переинач[кш]итися; бути зміненим, відміненим, переинач[кш]еним. [Зміняються нахильності людські (Грінч.). Що-ж то за звичаї такі? хіба вони не міняться з людьми? (Мирн.). З того часу багато відмінилося (Грінч.). Змінився він на виду і брови насупив (Стор.). Одразу погляд одмінився (Васильч.)]. -няться, -ниться в (на) лице - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися з лиця, на лиці, на виду. [Глянули на Домаху - вона з лиця міниться (Кониськ.)]. -ниться к лучшему, худшему - змінитися на краще, на гірше. [Обставини дуже змінилися на гірше (Н. Рада)]. Ваши чувства, мысли -нились - ваші почуття, думки відмінилися (змінилися). Погода беспрестанно -няется - погода безперестану міниться. -няться во что - з[від]мінятися, перемінятися на що. Изменяющийся - змінний. [Змінна частина капіталу].* * *несов.; сов. - измен`иться1) змі́нюватися и зміня́тися, зміни́тися, -ню́ся, -нишся и мног. позмі́нюватися и позміня́тися, несов. міня́тися, міни́тися; відміня́тися и відмі́нюватися, відміни́тися, -міню́ся, -мі́нишся; переміня́тися и перемі́нюватися, переміни́тися и мног. попереміня́тися и поперемі́нюватися\изменяться ни́ться в лице́ — зміни́тися (переміни́тися) на обли́ччі (на лиці́, на виду́)
\изменяться ни́ться к лу́чшему — зміни́тися (переміни́тися) на кра́ще
2) (несов.: в роде, числе, падеже) грам. відмі́нюватися, відміня́тися -
12 мрачный
1) (тёмный, сумрачный) похмурий, хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, чорний. -ная погода - хмарна (тьмяна, смутна) погода. -ное небо - хмарне (тьмяне, темряве, похмуре, понуре, смутне) небо. [У Москві, кажуть, і сонце холодне, і небо понуре (Морд.)]. -ный день, -ное утро - похмурий (хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, смутний) день, ранок. [Прийшов ранок похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Грінч.)]. -ная ночь - темна ніч. -ные цвета - темні (тьмяні) кольори. -ный лес - темний (темрявий, похмурий) ліс (гай). -ный уголок - темний (темрявий) закуток;2) (о людях и предметах: угрюмый, невесёлый) похмурий, хмурий, (редко охмурий), похмурний, хмурний, понурий, (образно) хмарний, охмарений, темний, чорний; срв. Угрюмый. [Марко вернувся у свою хату похмурий та замислений (Грінч.). Будинки були похмурі, всі в тінях (Коцюб.). Сили темряви й неволі, сили похмурого деспотизму були дужчі за нашу молоду новорождену волю (Грінч.). Яснішає душа смутна й понура (Самійл.). Чого-ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? (Чуб. V). Чому не їси? чого така хмарна? кажи! (Кониськ.). Молодиці повновиді і трохи охмурі (М. Вовч.). Такий він суворий, такий охмарений та страшний (Кониськ.). Темний, пригнічений ходить (Грінч.). Такі будуть ходити чорні та невеселі (Стеф.)]. -ное лицо - похмуре (хмуре, понуре) обличчя (лице). [Обличчя збіліле, хмуре (М. Вовч.). Скрізь мовчання, сірий одяг, хід повільний і худі, понурі лиця (Франко)]. - ный взгляд - похмурий (понурий) погляд. [Він поглядів понурих не любив (Л. Укр.)]. -ный голос - понурий голос. [Відповів якось так злісно, гризко, таким понурим голосом, що аж самому стало погано (Франко)]. -ный вид - похмурий (понурий) вигляд. [Хоть тіни білі і вікна ясні, та вигляд навкруги сумний, понурий (Франко)]. -ная комната - похмура (понура) кімната (хатина). [У понурій, кімнаті з трьома невеличкими вікнами (М. Левиц.). Самотний умирав він у своїй похмурій маленькій хатині (Грінч.)]. -ная зала - похмура (хмурна) заля. [Хмурна заля. У їй за столами сидить суддів ряд (Грінч.)]. -ный край - похмурий (понурий) край. [Прощай, похмурий, непривітний краю! (Вороний). Чого ти йшла від нас у край понурий? (Л. Укр.)]. -ная тюрьма - похмура (понура) в'язниця. -ные стены - похмурі (понурі) мури. [Просто віконець другі такі-ж самі товсті й понурі мури (Грінч.)]. -ная тишина - похмура (понура, тьмяна) тиша. [Панувала тьмяна тиша, наче всі дожидалися чогось страшного (Леонт.)]. -ные времена - похмурі (понурі) часи. [Понурі часи Татарщини (Куліш)]. -ные думы, мысли - чорні (понурі) думи, думки. [Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Грінч.). Понурі думки (Куліш)]. -ные демоны - похмурі (темні) демони. -ное отчаяние - чорна (понура) безнадійність (безнадія). [Безнадійність тяжка, понура обгорне його наче хмара осіння (Л. Укр.)]. -ная тоска - чорна журба. [В чорній журбі малодушно хилиться ниць голова (Черняв.)].* * *похму́рий, похму́рний, хмурни́й, хма́рний, хму́рий; ( понурый) пону́рий -
13 неблагоприятный
1) (не благоприятствующий) несприятливий, несприятний кому и для кого, чому и на що, недобрий, негарний, поганий на що, (неудобный, неподходящий) недогідний; (о погоде ещё) непогожий, непогідний, непогодливий. [Не дивлячись на низку несприятливих умов, дитячих садків уже функціонувало багато (Азб. Комун.). Наші національні скарби, не зважаючи на несприятну долю історичну, заховалися в Київі (Рада). Під тиском недогідних обставин життя (Доман.)]. -ная обстановка - несприятливі умови (обставини), несприятлива обстанова, несприятливе оточення. -ная погода - непогідна (непогожа) година, (для растительности) недобра (негарна, погана) погода (година) на що (напр. на яблука). -ное лето - непогідне (непогоже) літо, (для растительности) недобре (погане) поліття, недобрий (поганий) політок (-тку) на що;2) (о ветре) непогожий, (противный) (су)противний;3) (о поре, времени) недобрий, недогідний, несприятливий, (неподходящий) неслушний. -ное время - недобрий (лихий) час, недобра (лиха, тяжка) година, лихоліття (-ття), знегіддя, безгіддя (-ддя), знегода; (неподходящее) неслушний час. В -ное время - не в добрий час, не в добру годину, в недобрий час, в недобру годину, недоброї години, під злу годину; (в неподходящее) в неслушний час, неслушного часу, в неслушну годину, неслушної години;4) (неприязненный) неприязний, неприхильний, неласкавий до кого;5) (неодобрительный) неприхильний до кого, непохвальний. -ный ответ - неприхильна відповідь, (письменный) неприхильний відпис. -ный отзыв о ком, о чём - неприхильна думка, неприхильний відзов про кого, про що;6) (неудачный, неприятный) недобрий, нелюбий, поганий, лихий, нещасливий. -ное впечатление - недобре (нелюбе, погане, несприятливе) враже[і]ння. -ное известие - недобра (лиха) (з)вістка (новина). -ный исход дела - нещасливий кінець справи.* * *1) (не способствующий чему-л.) несприя́тливий; ( неудобный) неслу́шний\неблагоприятныйый для чего — несприя́тливий для (що́до) чо́го
2) ( неодобрительный) несхва́льний; ( плохой) пога́ний; ( неблагосклонный) неприхи́льний -
14 ненастье
негода, непогода, непогі[о]дь, негі[о]дь (-годи), негодиця, (слякоть) сльота и (мн.) сльоти (р. сльот), (зап.) слота, слоти, (диал.) слякота, плюта, чвиря, погода, ум. негодка, негодонька. [Без пригоди, мов негода, минула молодость моя (Шевч.). На негоду дим стелеться по землі (Звин.). Дуби до негоди та борвію звиклі (Л. Укр.). У таку непогодь Гриць лежав у своїй пустці (Яворн.). Підскочила негодь: уночі линув великий холодний дощ (Кониськ.). Ти йшов у вир, на тьму і сльоту (Сосюра). Чи в погоду, чи в слоту веселий іду на роботу (Чуб. V). Плюта така, що хоч зараз гинь (Франко). У городі сухо, бо не було ще чвирі (Основа 1862). І сніг іде, і негодонька (Грінч. III)]. Будет, наступает, собирается -тье - на негоду береться (кладеться, йдеться), зане(по)годжується. Наступило -тье - настала негода, пішли негоди, зане(по)годилося, сльоти взялися, засльотилося; срв. Заненаститься. [Настав холод, сльота та негода не тільки в природі, а й у серці (Коцюб.). Пішли негоди, ударили холоди (Васильківщ.). Сльоти взялися (Житомирщ.). Засльотилося, та й не на короткий либонь час (Липовеч.)]. -тье прекратилось - не(по)года перейшла, пересльотилося, (распогодилось) вигодинилося, розгодинилося, випогодилося. -тье стояло - не(по)года була, чвиря била. Быть бы -тью, да дождь помешал - на негоду бралося, та сльота перебила. К -тью соль волгнет - на негоду сіль мокріє (вогчіє). Надоедлив, как -тье - в'їдливий, як (наче) сльота. Наше счастье - дождь да -тье - наше щастя, як (тая) трясця (Приказка). Не всё по -тью, будет и вёдро - не все негода, буде й погода. Сей в -тье, а убирай в вёдро - сій за негоди (у негоду), а збирай за погоди (у погоду).* * *него́да, непого́да; ( слякоть) сльота́; диал. пого́да, шару́га -
15 неустановившийся
несталий, (неустановленный) нев[у]сталений, (колеблющийся) хиткий, хисткий, хибкий; (изменчивый) мінливий; срв. Неустойчивый. -шийся характер - нестала (хитка, хистка, нетверда) вдача. -шаяся погода - нестала (мінлива) погода. -шиеся цены - нев[у]сталені (несталі) ціни.* * *неста́лий; ( не получивший устойчивости) неуста́лений; ( колеблющийся) хитки́й, хистки́й; ( изменчивый) мінли́вий\неустановившийсяаяся пого́да — неста́ла (мінли́ва) пого́да
\неустановившийся иеся це́ны — неста́лі (неуста́лені) ціни
\неустановившийся ийся хара́ктер — неста́ла (хитка́, хистка́) вда́ча, неста́лий (хитки́й, хистки́й) хара́ктер
-
16 неустойчивый
1) (нестойкий) нестійкий; (неустановившийся, непостоянный) несталий, нетривкий; нестано[і]вкий; (колеблющийся) хиткий, хисткий, хибкий; (изменчивый) мінливий, (нетвёрдый) нетвердий, (ненадёжный) непевний. [Хитка кладка через річку (Липовеч.). Море хитке (Вороний). Хиткі суспільні елементи (Пр. Правда). Хибкий місток (Г. Барв.). (У лілеї) стебло тоненьке, хибке (Куліш). В мене серце хибке (М. Вовч.). Мінливі естетичні погляди (М. Зеров). Нетвердий політичний курс (Пр. Правда). Чудне, хибке, непевне слово в його (Куліш). Краса твоя непевна, як туман (Вороний)]. -вая лодка - хи(с)ткий (хибкий, перекидистий, верткий) човен. [Дума в його гойдалась, як хибкий човен на морі (Коцюб.)]. -вая погода - нестала (мінлива) погода. -вое равновесие - нестійка (хистка) рівновага. -вый столб - нестійкий (хиткий) стовп. -вые цены - хиткі (несталі) ціни. -вый человек - нестала (нестійка, хитка, хистка) людина;2) хим. - нетривкий.* * *нестійки́й; ( непостоянный) неста́лий, нетривки́й; ( колеблющийся) хистки́й, хитки́й, хибки́й, хитли́вий, хитля́вий; ( о лодке) переки́дистий\неустойчивыйое равнове́сие — физ. несті́йка рівнова́га
-
17 отвратительный
гидкий, гидотний, огидний, огидливий, бридкий, відворотний, відразливий, поганенний, мерзенний, паскудний, гидосний, гидесний, нечвидний. -ная тварь - гидка (бридка, огидна, відворотна, мерзенна, паскудна) тварина. -ное впечатление - огидне (гидотне, огидливе, відразливе, відворотне) вражіння. -ный поступок, дело - гидотний, огидний вчинок, гидотне, огидне діло. -ный на вкус - гидкий, відворотний на смак. -ная погода - бридка погода. -ный человек - огидник, огидниця, паскудник, паскудниця, паскуда (общ. р.), поганець, поганка. Сделать для кого-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити кому що.* * *1) оги́дний, бридки́й, обри́длий, обри́дливий, гидки́й, оги́дливий, відворо́тний, хи́рявий, хире́нний, хи́рний, хи́рий; ( отталкивающий) відра́зливий2) ( очень плохой) ду́же пога́ний; препога́ний -
18 переменяться
перемениться1) (изменяться) перемінятися, перемінитися, змінятися, змінитися, відмінятися, відмінитися, обмінюватися, обмінитися на що, мінятися, мінитися, помінитися, инакшати, поинакшати, поиншати, переинакшитися, (о мног.) поперемінюватися, позмінюватися, позмінятися, повідмінятися и т. д., (о погоде ещё) переводитися, перевестися на що. Срв. Изменяться. [І гори перевертаються, то де-ж людині не перемінитися! (Свидн.). І ніч твоя відміниться на день ясний, блискучий (Грінч.). Невже думки в вас одмінились? (Самійл.). Він тепер уже не той, він обмінивсь (Звин.). Він після хороби дуже з[від]мінивсь]. -ниться в лице - змінитися на виду, на лиці, з виду, з лиця. -ниться к лучшему - на краще (на ліпше) змінитися. Всё -лось - усе перемінилось, відмінилось. Погода -лась - погода змінилася. Дела мои скоро -нятся к лучшему - справи мої незабаром на краще зміняться;2) -мениваться, переменяться (сов. и несов.) с кем чем - мінятися, помінятися, замінятися чим з ким. -нялись должностями, кольцами - помінялись посадами, перснями (обручками).* * *несов.; сов. - перемен`итьсяпереміня́тися и перемі́нюватися, переміни́тися и попереміня́тися; ( изменяться) змі́нюватися и зміня́тися, зміни́тися -
19 поблагоприятствовать
посприяти, погодити, (повезти) поталанити, пофортунити, поприяличити кому. Если обстоятельства -вуют - якщо обставини посприяють. Если б же погода -вала ещё хоть неделю… - якби-ж погода згодила (погодила) ще хоч з тиждень. -вует счастье, будет барыш - погодить доля, поталанить (талан), буде бариш.* * *посприя́ти -
20 постоять
постояти, (немного) постояти трохи, пристояти, (долго) попостояти. [Слухаю: гомін у хаті, - пристояв трохи, послухав]. -те здесь, я скоро вернусь - постійте тут трохи, я швидко вернусь. Цена эта не долго -ит - ціна ця недовго потриває. Погода -ит долго - година (погода) триватиме. Дом -ит - будинок вистоїть. Постой (подожди!) - стій! стривай! постривай! тривай! -ять за себя - постояти за себе; (шутл.) не дати собі в кашу наплювати.* * *посто́ятипосто́й! — стій!, стрива́й!
посто́йте! — сті́йте!, стрива́йте!
См. также в других словарях:
ПОГОДА — жен. состоянье мироколицы (атмосферы), воздуха, относительно тепла и холода, ветра и затиши, ведра и ненастья и пр. Какова погода? каково на дворе, какое время стоит. На юге, западе, погода нередко значит ведро, хорошее, ясное, сухое время, в… … Толковый словарь Даля
ПОГОДА — ПОГОДА, погоды, (мн. обл.), жен. 1. Состояние атмосферы (облачность, влажность, осадки, температура воздуха и т.п.) в данной местности, в данное время. «Погода к осени дождливей.» Крылов. «Жаль, что нынче погода дурная.» Некрасов. Жаркая погода.… … Толковый словарь Ушакова
ПОГОДА — Погода во сне редко является основным символом. Чаще она имеет сопутствующее значение, усиливающее главный символ (например, Небо, Облака, Похороны и т. д.). Но если вы во сне особое внимание обращали на погоду, тогда этот образ нужно… … Большой семейный сонник
погода — (безведреная, дурная, ненастная, пасмурная, тихая, чудная, ясная); беспогодица, мокропогодица, непогода, непогодь, безвременье, ведро, ненастье. Погода разгуливается, небо проясняется (выясневает, разведривается). После дождя день стал… … Словарь синонимов
ПОГОДА — ПОГОДА, состояние атмосферы в данной местности или над обширным пространством, влияющее на человеческую деятельность. Погода относится к краткосрочным состояниям (дни и недели), в противоположность КЛИМАТУ долгосрочному и регулярно повторяющемуся … Научно-технический энциклопедический словарь
Погода — состояние атмосферы в конкретном месте в определенный момент или за ограниченный промежуток времени (сутки, месяц, год). Погода характеризуется метеорологическими элементами: давлением, температурой, влажностью воздуха, направлением ветра и… … Официальная терминология
ПОГОДА — ПОГОДА, состояние атмосферы в какой либо момент или за ограниченный промежуток времени (сутки, неделя, месяц) в данной местности. Характеризуется метеорологическими элементами (температура и влажность воздуха, ветер, облачность, осадки и др.) и… … Современная энциклопедия
Погода — см. Календарь см. Дождь см. Снег см. Восточный ветер см. Ветер … Библейская энциклопедия Брокгауза
ПОГОДА — ПОГОДА, ы, жен. Состояние атмосферы в данном месте, в данное время. Хорошая, плохая п. Солнечная, дождливая п. Прогноз погоды. Карта погоды. Сидеть у моря, ждать погоды (о длительном ожидании чего н. неопределённого; разг. неод.). Изменения… … Толковый словарь Ожегова
Погода — состояние атмосферы Земли в рассматриваемом месте в определенный момент или за ограниченный промежуток времени (сутки, месяц, год). П. характеризуется атмосферным давлением, температурой, влажностью воздуха, скоростью и направлением ветра,… … Энциклопедия техники
ПОГОДА — (Weather) фактическое в данный момент в данном пункте сочетание метеорологических элементов и фактические изменения характера этих сочетаний в течение сравнительно непродолжительного промежутка времени (напр. часа, суток, недели). Самойлов К. И.… … Морской словарь
