-
1 besejre
перемогти -
2 zwyciężyć
перемогти -
3 переупрямить
перемогти (впертість чию), (грубо) переперти кого. [Тебе не переперти: хто вже дурним родивсь, тому дурним і вмерти (Гул.-Арт.)].* * *подола́ти впе́ртість; перепе́рти -
4 превозмогать
превозмочь перемагати, перемогти, бороти, збороти, побороти, переборювати, перебороти, пересилювати, пересилити, (только соверш.) подоліти и подолати, здоліти и здолати. Срв. Преодолевать, Пересиливать. [Слово, яким все і всіх перемагає поет (Єфр.). Подоліла своє горе (Г. Барв.)]. -мочь все препятствия - перебороти, побороти, перемогти всі перешкоди. -гать, -мочь себя - перемагати, перемогти, змагати, змогти себе, перемагатися, перемогтися, змагатися, змогтися. [Я силувався перемогти себе і весело жартував (Крим.). Здригнула Оксана дуже, далі перемоглась (Квітка). Я тебе доведу, голубко, зможися (М. Вовч.)].* * *несов.; сов. - превозм`очьперемага́ти, перемогти́, переси́лювати, переси́лити и диал. переси́лувати, перебо́рювати, переборо́ти; (несов.: преодолеть) подола́ти -
5 пересиливать
пересилить перемагати, перемогти. Срв. Перемогать, Преодолевать. [Давай боротися, хте кого переможе. Переміг великий біль. Найважче перемогти самого себе]. -ть себя - перемагати себе, перемогти себе, перемогтися. [Він себе переміг. Здригнула Оксана дуже, далі перемоглась (Квітка)]. Пересиленный - переможений. -ся - перемагатися, перемогтися, бути переможеним.* * *несов.; сов. - перес`илитьпереси́лювати, переси́лити; ( превозмогать) перемага́ти, перемогти́, несов. подола́ти -
6 побеждать
победить перемагати, перемогти, змагати, змогти, дужати, подужати, сов. по[з]долати и по[з]доліти, бороти, побороти, переважувати, переважити кого, що, брати, взяти гору над ким, над чим. Срв. Одолевать, Осиливать, Преодолевать. [Не багато людей може тим похвалитись, що самих себе перемогли (Єфр.). Мене не подола весь люд ворожий (Л. Укр.). Мудрість бере гору над дурнотою, як світло над темрявою (Еккл.)]. -дить войною - звоювати, повоювати кого війною, (стар.) звитяжити кого. -дить врага, вражескую силу - перемогти, подужати, подолати, переважити, з[по]воювати ворога, ворожу силу. [Поміг йому ворога звоювати (Рудан.). Як переважили козаки шляхетську силу (Куліш)]. -дить кого в борьбе - подужати кого в боротьбі, побороти кого. Свет -дает тьму - світло перемагає (змагає, боре, переважує) темряву, бере гору над темрявою. -дить страх - перемогти, подужати, подолати, побороти страх. -дить препятствия, трудности - см. Преодолевать. Побеждённый - переможений, подоланий, подужаний, звитяжений. [Горе подоланим (переможеним, звитяженим)]. -ться - перемагатися, бути переможеним, подужаним, подоланим, звитяженим и т. д.* * *несов.; сов. - побед`итьперемага́ти, перемогти́; ( одолевать) змага́ти, змогти́ и позмага́ти, несов. покона́ти; (несов.: преодолеть) подола́ти -
7 Поборать
побороть бороти, побороти и збороти кого, (осилить, одолеть) дужати, подужати, сов. подолати, подоліти кого. [Не той козак, що поборов, а той, що вивернувсь]. - роть врага - побороти, подолати, перемогти ворога. -роть препятствия - см. Преодолеть. - роть страх, гнев, отвращение к чему - побороти, перемогти страх, гнів, нехіть до чого. -роть сон - зламати, перемогти сон. -роть себя - перемогти себе, перемогтися. [Він був збентежився, а далі перемігся і знову почав говорити]. Срв. Превозмочь. -
8 overcome
I1. adj1) знесилений; виснажений2) безпорадний; що втратив самовладання2. p.p. від overcomeIIv (past overcame; p.p. overcome)1) подолати, побороти; перемогти2) перебороти, пересклити3) охопити, оволодіти (про почуття)4) звич. pass. виснажувати; ослабляти, розслабляти5) розм. опритомніти* * *v(overcame; overcome)1) побороти, подолати, перемогти ( ворога); перемогти, перебороти ( погані звички)2) охопити ( про почуття)3) pass послабляти, розслаблювати, виснажувати4) дiaл. отямитися ( після непритомності) -
9 repel
v1) відштовхувати; відганяти; відкидати; відбивати2) відхиляти3) викликати огиду (відразу, ворожість)4) амер., розм., спорт. перемогти* * *[ri'pei]v1) відганяти; відкидати; відштовхувати; відбивати (нaпp., атаку)2) відкидати, відхиляти (пропозицію, обвинувачення); відмовити ( нареченому)3) викликати відразу, ворожість4) cпeц. відштовхувати5) aмep.; cл. перемогти ( у змаганнях) -
10 одерживать
одержать см. Удерживать. Одерживать верх - брати, взяти гору над ким, над чим. Одерживать победу над кем - перемо[а]гати, перемогти кого, здобувати, здобути перемогу, здобуватися, здобутися на перемогу над ким, над чим. Одержанный - здобутий.* * *несов.; сов. - одерж`ать\одерживать верх над кем-чем — бра́ти, узя́ти го́ру (верх) над ким-чим, несов. держа́ти го́ру над ким-чим; перемага́ти, перемогти́ кого-що
\одерживать побе́ду — здобува́ти, здобу́ти перемо́гу; ( побеждать) перемага́ти, перемогти́
-
11 преодолевать
преодолеть перемагати, перемогти, змагати, змогти, переборювати, перебороти, поборювати, побороти, (сов.) подужати, подола[і]ти, пересилювати, пересилити, переважати, переважити, ламати, зламати, (о мн.) поперемагати, попереборювати, попересилювати кого, що; срв. Одолевать, Осиливать. [Перемагай свій тяжкий час (Філян.). Самих себе перемогти (Єфр.). Усі ці перешкоди треба перебороти (Касян.). Подужати недовір'я (Касян.). Вона зламає всяку перешкоду (Самійл.)]. Я -лею все трудности - я переможу всі труднощі. -лев самого себя - перемігши самого себе. Преодолённый - переможений, поборений, подужаний, пересилений, переважений. -леваться, -долеться - перемагатися, перемогтися, поборюватися, пересилюватися, бути переможеним, подужаним, переваженим, побореним, пересиленим.* * *несов.; сов. - преодол`етьперебо́рювати, переборо́ти, несов. подола́ти, поду́жати, подолі́ти; ( пересиливать) побо́рювати, поборо́ти; ( побеждать) перемага́ти, перемогти́ -
12 victory
n перемога- winged victory крилата перемога- to get a victory здобути перемогу, перемогти- to have a victory здобути перемогу, перемогти- to reap the rewards of victory пожинати плоди перемоги- to seek victory прагнути до перемоги, добиватися перемоги- to win a victory здобути перемогу, перемогти- V. Medal медаль Перемоги (Велика Британія)- victory in battle перемога в бою- victory by fall чиста перемога -
13 bump
1. n1) сутичка; глухий удар2) ґуля; опуклість3) розм. здібність4) ав. повітряна яма5) pl розм. бовтанка6) хім. закипання з поштовхами7) крик бугая8) нитки для ґнота◊ bump artist — трюковий артист; дублер
2. advзненацька, раптом3. v2) ударитися, забитися3) спорт. перемогти у вітрильних перегонах4) амер., військ., розм. обстрілювати5) кричати (про бугая)□ bump along — підскакувати; трястися на вибоїнах
□ bump off — а) убити; б) померти
* * *I [bemp] n1) глухий удар; зіткнення2) гуля, опуклість3) шишка ( у френології)4) здатність5) aв. повітряна яма; pl; cл. бовтанка6) xiм. закипання з поштовхами7) cл. вихляння тазом, еротичний рух у танці ( у стриптизі)8) зняття з посади; підвищення по службіII [bemp] advсильно; з шумомIII [bemp] v1) (against, into) ударятися; налітати, натрапляти, наштовхуватися; ударяти2) cпopт. перемогти у вітрильній гонці3) стрибати, скакати4) aмep.; вiйcьк.; жapг. обстрілювати5) вигнати, прибрати, зняти ( з посади); відвести ( кандидата); провалити ( на виборах)6) зняти ( пасажира з літака); не надати ( замовленого) місця ( у літаку) -
14 fight
In1) бій; битваhand-to-hand fight — військ. рукопашний бій
ding-dong fight — військ., розм. бій з перемінним успіхом
2) бійка, сутичка3) боротьба, суперечка4) бойовий дух; забіякуватість; задерикуватістьto spoil for a fight — лізти в бійку; рватися в бій
IIv (past і p.p. fought)1) вести бойові дії; битися, воювати2) боротися (з кимсь разом — with; проти когось — against; за щось — for)to fight a fire — боротися з вогнем, гасити пожежу
3) захищати, підтримувати (у боротьбі)4) керувати, управляти, маневрувати (чимсь)5) нацьковувати; примушувати битисяfight down — перемогти, подавити (вогневі точки)
fight off — відбити, відігнати
fight out — відстояти в боротьбі, перемогти
to fight it out — добитися перемоги (в суперечці, боротьбі)
fight dog, fight bear — битися до останнього
* * *I [fait] n1) бій, битва; вiйcьк. бойові діїhand-to-hand fight — рукопашний бій; бійка; двобій; зустріч з боксу, бій ( на рингу); сварка, сутичка
2) боротьба3) бойовий дух; запал; забіякуватістьII [fait] v( fought)1) вести бойові дії, бій; боротися, воювати; битися; вести бій ( бокс); зустрічатися на рингу; сваритися2) боротися3) захищати, підтримувати ( у боротьбі)4) керувати, управляти; маневрувати ( чим-небудь у бою)5) підбурювати, нацьковувати один на одного; змушувати битися -
15 have
In2) розм. обман, обдурювання; ошуканствоIIv (past і p.p. had; 3-тя ос. sing pres. has)1) мати2) володіти; містити3) складатися з; мати як невід'ємну частину4) одержувати, діставати5) придбати, купити6) домагатися7) знаходитися; перебувати8) відбуватися, траплятися9) знати; уміти10) засвоювати; розуміти11) розм. подолати, взяти гору, перемогти12) обманути; перехитрити13) проводити час14) приймати їжу; їсти, пити15) переживати (події тощо)17) виявляти18) бути наділеним (владою тощо)20) давати (потомство); народжувати21) одружуватися; виходити заміж22) приймати (когось як гостя тощо)23) примусити когось зробити щось; зробити так, щоб хтось зробив щось24) виражає бажання, здійснене кимсь25) мати при собі27) не дозволити комусь робити щось28) говорити, твердити, що; гласитиthe newspapers have it that — газети твердять, що
30) виражає повинність31) виражає короткочасну або одноразову діюto have a swim (a walk, a dance) — поплавати (погуляти, потанцювати)
32) знайти рішення, зрозумітиI have it! — придумав!, знайшов!
have done! — годі!, перестань!
have it your own way — роби, як знаєш
* * *I [hʒv] n1) pl заможні2) обман, обдурюванняII1) мати2) володіти3) складатися з4) одержувати, отримувати; придбавати; дізнаватися, довідуватися; домагатися; заробляти5) знаходитися; бути6) відбуватися, траплятися7) знати; уміти8) засвоювати, розуміти; знайти рішення9) взяти за дружину або чоловіка11) здолати, узяти гору, перемогти ( have it); обдурити, обійти, перехитрити15) тримати ( у своїй владі)16) переживати ( події)17) відчувати, зазнавати ( болю); переносити ( захворювання)19) бути наділеним (владою, правом)20) приводити, призводити ( до результату)21) have got get2, 3; мати в наявності -
16 land
1. n1) земля, суша, суходілto make the land — мор. наблизитися до берега; відкрити берег
2) країна, держава, територіяnative land — батьківщина, вітчизна
3) ґрунт, земля4) земельна власність (ділянка)5) pl земельні володіння, маєтки6) тех. вузька фаска7) військ. поле нарізуland retirement — геол. вітрова ерозія ґрунту
land return — рад. сигнал, відбитий від земної поверхні
land survey — топографічне вимірювання, межування
the L. of Promise, the Promised L. — бібл. обітована земля
the land of the leal — рай, небеса
good land!, my land! — амер. боже мій!
the Holy L. — бібл. свята земля (Палестина)
the land knows! — амер. бог його знає!
to see land — а) побачити, до чого хилиться справа; б) наблизитися до мети
2. v1) висаджувати (на берег)2) висаджуватися, причалювати (приставати) до берега3) вивантажувати на берег4) ав. приземлятися, робити посадку7) витягувати на берег (рибу тощо)8) спіймати (злочинця тощо)9) перемогти (на перегонах); виграти10) завдати удару; влучити, попасти12) спорт. приземлитися після стрибка* * *I [lʒnd] n1) земля, суша2) країна; територія; царство; межа3) ґрунт, земля4) земельна ділянка; землеволодіння, земельна власність; pl маєток, земельні володіння5) дiaл. доходний дім6) тex. вузька фаскаII [lʒnd] v1) висаджувати, вивантажувати ( на берег); висаджуватися ( на берег), приставати до берега, причалювати; aв., кocм. приземлятися, здійснювати посадку; aв., кocм. посадити ( літальний апарат); cпopт. приземлятися після стрибка; ( іноді land up) прибувати ( куди-небудь); досягати ( місця призначення)2) приводити, поміщати ( куди-небудь)3) (in) доводити ( до чого-небудь); призводити ( до чого-небудь); ( land up) опинитися, виявитися4) витягати на берег ( рибу); піймати; cпopт.; жapг. перемогти ( на перегонах)7) ( with) нав'язувати -
17 outpoint
v спорт.1) ходити крутіше до вітру (ніж інше судно)2) перемогти за очками (бокс)* * *v1) cпopт. набрати більшу кількість очків; перемогти2) мop. ходити крутіше до вітру ( ніж інше судно) -
18 outvie
vперемогти суперника, перевершити; стати переможцем у змаганні* * *vвиявитися переможцем у змаганні; перемогти, перевершити суперників -
19 sack
1. n1) мішок, лантух2) мішок (міра ваги)3) міх, бурдюк (для вина)4) сак (пальто)5) іст. широка сукня6) мантія; накидка7) розм. спальний мішок8) розм. постіль9) розм. матрац11) пограбування (захопленого міста); грабіж12) (the sack) страта за батьковбивство13) біле сухе вино (з Канарських островів, Іспанії)14) pl широкі штаниto get the sack — бути увільненим; дістати гарбуза (про жениха)
to give the sack — увільнити з роботи; відмовляти, дати гарбуза (женихові); залишити з носом
to hit the sack — військ., розм. лягати спати; спати
2. v1) класти (зсипати) у мішок2) націджувати (у міх вино)3) розм. перемогти (у змаганні)4) розм. увільняти (з роботи)5) давати відставку, підносити гарбуза (залицяльникові)6) розм. привласнювати, прибирати до кишені7) грабувати8) віддавати на пограбування; плюндрувати (захоплене місто)to sack the city — пограбувати (спустошити) місто
* * *I [sʒk] n1) мішок, лантух; cл. мішечок, пакет3) міх для вина; бурдюк4) сак (пальто; sack coat)5) icт. широка е вільна жіноча сукня; сукня-сорочка; трен, шлейф; мантія6) cл. спальний мішок; постіль; матрац7) aв.; cпeц. парашут ( у ранці)8) мішок з ключками ( гольф)9) cпopт. база ( бейсбол)10) icт. ( the sack) утоплення в мішкуII [sʒk] v1) класти, зсипати в мішок2) націджувати ( у міх вино)3) cл. перемогти ( у змаганні)4) звільнятиIII [sʒk] n; тк.; singрозграбування ( захопленого міста), грабіжIV [sʒk] vвіддавати ( захоплене місто) на розгарбування; грабувати; розоритиV [sʒk] n -
20 swing
In1) гойдання; хитання; коливання2) розмах; змах3) спорт. мах; замах; спад4) фіз. амплітуда коливань5) ритмічний рух, ритмічна (розмірена) хода6) ритм7) гойдалка8) поворот9) хід; розвиток, перебіг10) природний хід, розвитокlet him have his swing — нехай вичерпає свій запас енергії; нехай переказиться
11) свобода дій12) поїздка; об'їзд, турнеswing round the circle — амер. передвиборна поїздка по країні (кандидата в президенти)
13) свінг, різновид джазової музики (тж swing music)16) розм. коливання курсу на біржі17) військ., розм. санний автопоїздswing bolt — тех. шарнірний болт
swing joint — тех. шарнірне з'єднання
swing shift — амер., розм. друга зміна на заводі (фабриці)
to go with a swing — успішно проходити; іти як по маслу
IIv (past і p.p. swung)1) гойдати; коливати; розгойдувати; розмахувати; перекидати; хитати2) гойдатися; хитатися; розгойдуватися; коливатися; колихатися3) вертіти, крутити, повертати4) вертітися, повертатися; розвертатися5) іти (рухатися) розміреним кроком6) вішати, підвішувати; підніматиto swing smth. up — підняти щось
7) висіти8) розм. бути повішеним, теліпатися9) ширяти10) керувати, спрямовувати11) успішно проводити12) виконувати джазову музику (в стилі свінг)to swing the lead — розм. симулювати
to swing round the circle — амер. здійснювати агітаційну поїздку під час передвиборної кампанії
no room to swing a cat in — дуже тісно; яблуку нема де впасти
* * *I [swiç] n1) хитання; коливання; коливання; поворот, зміна2) розмах, змах; cпopт. мах; замах; фiз. розмах, амплітуда коливання3) тк.; sing ритмічний рух; невимушена хода4) тк.; sing ритм5) гойдалка6) поворот7) хід, розвитокin full swing — у повному розпалі; природний хід
8) свобода дій9) поїздка; об'їзд; турне10) свінг, різновид джазової музики ( swing music); ритм свінгу11) свінг, бічний удар ( бокс)12) кoм. коливання курсів або курсу на біржі13) тex. максимальне відхилення стрілки ( приладу)15) вiйcьк.; жapг. санний автопоїздII [swiç] v( swung)1) качати, коливати; розгойдувати; розмахувати; гойдатися, коливатися; розгойдуватися; закидати; кидатися ( куди-небудь)2) вертіти, повертати; вертітися, повертатися, розвертатися3) іти, рухатися мірним або невимушеним кроком4) вішати, підвішувати; повісити ( на шибениці)5) висіти; бути повішеним, бовтатися ( на шибениці)6) ширяти7) cл. домагатися перелому; успішно проводитиto swing an election — перемогти на виборах; залучати на свій бік; домагатися рішення на свою користь
8) виконувати джазову музику в стилі свінгу; любити музику, джаз9) круто міняти ( думку); спрямовувати в іншу сторону (увагу, інтерес); різко мінятися, змінюватися; приймати зовсім іншу точку зору10) жити повним життям, насолоджуватися життям; бути життєрадісним, діяльним, не відставати від життя; вести безладне статеве життя11) підходити один одному ( про двох); розуміти один одного; сходитися в поглядах, смаках12) привертати; хвилювати; задовольняти вимогам; підходити під настрій13) бити навідліг, з розмаху; замахуватися14) cл. зуміти, ухитритися ( зробити або добути)to swing the lead — cл. симулювати
См. также в других словарях:
перемогти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
перемогти — див. перемагати … Український тлумачний словник
перемогти — 1) = перемагати (кого що у боротьбі, змаганні тощо), побороти, поборювати, збороти, зборювати, перебороти, переборювати, подолати, здолати, повергнути, повергти, повергати, попрати, попирати; пересилити, пересилювати, осилити, осилювати, подужати … Словник синонімів української мови
промогти — перемогти [IV] … Толковый украинский словарь
осилити — перемогти, Роздумавши, хотів я осилити себе. [Звн 378]; [ВЛ] … Толковый украинский словарь
перемогтися — дієслово доконаного виду відважитися на що небудь розм … Орфографічний словник української мови
звалчити — перемогти, побороти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
побити — б ю/, б є/ш, док., перех. 1) з прийм. в (у), об, по. Постукати, поплескати по чому небудь, об щось. 2) кого. Завдати ударів кому небудь; вибити. || перен. Піддати гострій критиці, викрити кого , що небудь. 3) Позбавити життя, вбити всіх чи… … Український тлумачний словник
перебороти — I = переборювати (труднощі, певні почуття, недугу тощо), перемогти, перемагати, побороти, поборювати, подолати, здолати, пересилити, пересилювати, осилити, осилювати, подужати, подужувати, здужати Пор. перемогти 1), справитися 2) II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
зламувати — ую, уєш, недок., рідко, злама/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Згинаючи що небудь, надавлюючи на щось, відділяти, відламувати частини, шматки від чого небудь; розламувати. || Порушувати частково або повністю цілість кістки, кісток. || тільки док.… … Український тлумачний словник
зломити — зломлю/, зло/миш; мн. зло/млять; док., перех. 1) Зігнувши або розбивши, відділити, відламати частини, шматки від чого небудь; зламати (у 1 знач.). || безос. || Порушити частково чи повністю цілість кістки, кісток. 2) перен., розм. Перемогти,… … Український тлумачний словник