-
1 drive
1. n1) їзда2) катання, прогулянка (на машині тощо)to take a drive — проїхатися, покататися
3) під'їзна дорога, алея; просіка4) переслідування (ворога, звіра тощо)5) військ. наступ; атака, удар6) гонка, поспіх7) амер. (громадська) кампанія8) енергія, наполегливість; раж, розпал, розпаленілість, збудження, шал9) стимул, спонукання, внутрішній імпульс10) тенденція, напрям11) амер., розм. дешевий розпродаж товарів12) сплав лісу; сплавний ліс13) спорт. удар (по м'ячу)14) тех. привод, передача15) гірн. штрек2. v (past drove; p.p. driven)1) водити, вести; правити, керувати, управляти2) їздити, їхати3) везти; підвозитиto drive smb. to the station — відвезти (підвезти) когось на станцію
4) відганяти, проганяти5) переслідувати, гнати (звіра, худобу)6) мчати, нестися; ганяти7) забивати, убивати; заганяти8) підганяти9) розм. зволікати10) вести (справу тощо)11) проводити, прокладати (дорогу, залізницю)12) гірн. проходити (горизонтальну виробку)13) спорт. бити (по м'ячу)drive away — проганяти; відсилати; відганяти
drive back — повертатися; їхати назад; військ. відкидати (противника)
drive in — заганяти (худобу тощо); вганяти, забивати (цвях тощо); в'їжджати
drive off — відриватися, відштовхуватися
drive on! — поганяй!, рушай!, гайда!
drive through — проводити, здійснювати
to drive a pen — бути письменником, писати
to drive a lesson into smb.'s head — втлумачити комусь (щось)
* * *I n1) їзда; прогулянка, катання (в екіпажі, машині); поїздка2) під'їзна дорога, алея; дорога для екіпажів; просіка3) гін, гонитва, переслідування (ворога, звіра)4) вiйcьк. наступ, атака, удар5) гонка, поспіх6) aмep. ( громадська) кампанія; прагнення7) енергія, напористість8) стимул, спонукання, внутрішній імпульс9) тенденція, напрям10) aмep. розпродаж товарів за низькими цінами11) сплав лісу; сплавний ліс13) тex. привід, передача; обч. дисковід; стрічкопротягувальний пристрій, стрічкопротягувальний механізм14) гipн. штрек15) дека ( магнітофон без підсилювача)II v(drove; driven)1) водити, вести, правити; керувати; їздити, їхати; водити машину; управляти конем; бути хорошим або поганим в експлуатації ( про машину)3) гнати, нести, переміщати ( хмари); нестися; налітати; переміщатися4) нестися, мчатиto drive for tne tape — cпopт. закінчувати дистанцію; фінішувати
5) заганяти, забивати, вбивати ( клин); втикати; входити, встромлюватися (нaпp., про цвях)6) підганяти, квапити; перевантажувати; завалювати роботою7) затягувати, відтягувати10) проводити, прокладати ( дорогу); гipн. проходити ( горизонтальну виробку); гipн. бурити ( свердловину)11) ловити дрифтерною сіткою ( рибу)12) нагнітати, напускати (воду, газ)14) крутити (обруч, серсо) -
2 против
I. Противу, нар. навпроти, навпроть, насупроти. [Сказав пан, що приїде, щоб виїхали навпроти (Козелец.). Безглуздо хочуть вас до шлюбу потягти, а ви не кажете ні слова навпроти (Самійл.). Та не йдіть бо навпроть (Київ.). А легенький насупроти вітер несе з холодком пахощі степової рослини (Мирн.)].II. предл. с род. пад.1) проти, навпроти, напроти(в), супроти(в), насупроти(в), (визави) просто, напросто кого, чого. [Хлопці стояли один проти одного (Н.-Лев.). Я сів на бульварі напроти будинку (Коцюб.). Супротив двора та твоя кума (Чуб.). Хата його стоїть просто церкви (Борз.). Просто Зінька сидів зовсім білий дід (Грінч.). Напросто Лаговського містився за столом грецький консул (Крим.)]. Я живу -тив - я живу просто церкви. Поставить что -тив огня - поставити що попри огонь, просто огню. -тив неба на земле - просто (проти) неба на землі;2) проти, супроти(в) кого, чого; (вопреки) всупереч кому, чому; на кого, на що. [Проти насильства боронюся я (Грінч.). Супротив його ніхто не встоїть (ЗОЮР. І.). І досада уперше ворухнулась в мене в серці супроти нього (Л. Укр.). Добре нам відомо, як тобі Бог помагає на всякого ворога (Куліш)]. -тив воли, желания - проти волі, мимо волі, проти бажання, всупереч бажанню, нехотячи, наперекір, через силу. Делать против ч.-л. желания - іти на супереки а ким. -тив убеждения, совести, чести - проти переконання, совісти (сумління), чести, всупереч переконанню, совісті (сумлінню), честі. -тив течения - проти води, устріть води. [Чи легше тягти проти води, чи за водою (Гр. І.)]. - тив солнца - навпаки сонця. [Вулицями обходила навпаки сонця (Квітка)]. Ошибка -тив языка, грамматики - помилка проти (супроти) мови, проти (супроти) граматики. Я -тив этого - я проти цього, я противний цьому. Это -тив закона - це проти закону, це противно законові. Лекарство, средство -тив лихорадки, насморка - ліки проти пропасниці, проти нежитю и на пропасницю, на нежить. Помощь -тив кого - поміч проти кого и на кого. [Запобігав їх помочи на Шведа (Куліш)]. Выступить, идти -тив неприятеля, войной -тив кого - вирушити, іти проти ворога и на ворога, війною на кого. Болезнь ваша -тив его болезни ничего не значит - хвороба ваша проти (супроти) його хороби нічого не варта.* * *1) предл. с род. п. про́ти (кого-чого); ( напротив) навпро́ти, напро́ти, супроти́ и супро́ти (кого-чого)2) (предл. с род. п.: вопреки) про́ти (кого-чого), всу́переч (кому-чому); (вопреки воле, желанию) ми́мо3) в знач. сказ. про́ти -
3 clobber
1. n розм.одяг2. v1) побити2) військ. атакувати наземну ціль з повітря3) розбити ворога* * *I n1) одяг2) мотлох; ганчір'я3) пожитки ( дрібні речі); манатки, бебехиII v; сл.1) побити, відлупцювати2) вiйcьк. атакувати наземну ціль з повітря; розбити ворога3) утискувати, кривдити; розносити, шпетити -
4 meat-grinder tactics
військ.тактика перемелювання живої сили ворога; вплив на оборону ворога всіма способами ураження -
5 misericord
n1) послаблення в монастирському статуті2) монастирська їдальня для тих, хто не постить3) відкидний стілець на хорах церкви4) кинджал, яким добивали переможеного ворога* * *[mi'zerikxːd]= misericorde; n; іст.3) кинджал, яким добивали повергнутого ворога -
6 spoil
1. n1) воєнна здобич; трофеї (тж the spoils of war)2) зброя, обладунок, зняті з убитого (переможеного) ворога3) награбоване добро4) мародерство; пограбування5) вигода, прибуток; перевага6) pl державні посади, що розподіляються серед прихильників партії, яка перемогла на виборахthe spoils of office — нагорода за політичні послуги партії, що перемогла
7) рідкісна книга (визначний твір мистецтва тощо), придбана з труднощами8) псування, заподіяння шкоди9) шкода10) амер. макулатура11) гірн. вийнятий фунт, пуста порода12) карт. нічия у грі в карти для п'ятьох14) pl скинута шкіра зміїspoil system — амер. надання посад і привілеїв прихильникам партії, що перемогла
2. v (past і p.p. spoiled, spoilt)1) псувати2) псуватися, тухнути, гнити, гнисти (про продукти)3) пестити, балуватиto spoil a child — розбалувати (зіпсувати) дитину
4) убити, порішити, усунути (когось)5) грабувати; розкрадати; мародерствувати; займатися пограбуваннямto spoil the dead — знімати одяг (і зброю) з убитих
to spoil a country — спустошити (пограбувати) країну
to be spoiling for smth. — пориватися зробити щось; зголодніти за чимсь
to be spoiling for a fight — рватися у бій; лізти у бійку
* * *I [spoil] n1) військова здобич, трофеї; зброя, збруя, узяті в убитого або переможеного ворога; награбоване добро2) icт. мародерство, грабіж3) вигода, прибуток4) pl державні посади, що розподіляються серед прихильників партії, яка перемогла на виборах5) твір мистецтва, рідкісна книга e т. п. придбані з трудом6) псування, нанесення шкоди; шкода7) cл.; пoлiгp. бракований відбиток8) гipн. порожня порода; вийнятий ґрунт9) кapт. нічия в карточній грі для п'ятьохII [spxil] v(spoilt, spoiled [spoild])1) псувати2) балувати3) псуватися, гнити ( про продукти)4) ( for) мати потяг ( до чого-небудь) II ( spoiled)5) грабувати; мародерствувати6) (of) позбавляти ( чого-небудь) -
7 vanquish
v1) перемагати2) завоювати, підкорити3) долати, переборювати; стримувати, заглушати (почуття тощо)* * *v.1) перемагати; to vanquish the enemy розбити ворога, здобути перемогу над ворогом; підкоряти, завойовувати; to vanquish a country підкорити країну2) переборювати, придушувати (почуття); to vanquish temptatіon встояти перед спокусою -
8 drive
I n1) їзда; прогулянка, катання (в екіпажі, машині); поїздка2) під'їзна дорога, алея; дорога для екіпажів; просіка3) гін, гонитва, переслідування (ворога, звіра)4) вiйcьк. наступ, атака, удар5) гонка, поспіх6) aмep. ( громадська) кампанія; прагнення7) енергія, напористість8) стимул, спонукання, внутрішній імпульс9) тенденція, напрям10) aмep. розпродаж товарів за низькими цінами11) сплав лісу; сплавний ліс13) тex. привід, передача; обч. дисковід; стрічкопротягувальний пристрій, стрічкопротягувальний механізм14) гipн. штрек15) дека ( магнітофон без підсилювача)II v(drove; driven)1) водити, вести, правити; керувати; їздити, їхати; водити машину; управляти конем; бути хорошим або поганим в експлуатації ( про машину)3) гнати, нести, переміщати ( хмари); нестися; налітати; переміщатися4) нестися, мчатиto drive for tne tape — cпopт. закінчувати дистанцію; фінішувати
5) заганяти, забивати, вбивати ( клин); втикати; входити, встромлюватися (нaпp., про цвях)6) підганяти, квапити; перевантажувати; завалювати роботою7) затягувати, відтягувати10) проводити, прокладати ( дорогу); гipн. проходити ( горизонтальну виробку); гipн. бурити ( свердловину)11) ловити дрифтерною сіткою ( рибу)12) нагнітати, напускати (воду, газ)14) крутити (обруч, серсо) -
9 meat-grinder tactics
військ.тактика перемелювання живої сили ворога; вплив на оборону ворога всіма способами ураження -
10 защищать
защитить1) (оборонять) боронити и обороняти, оборонити, відбороняти, відборонити, убороняти, уборонити, з(а)бороняти, з(а)боронити кого, (о мн.) пообороняти, повідборонювати. [Предки наші славні боронили волю (Куліш). Ніякий закон не боронить людських прав крепака (Доман). Оборони мене й мою матінку од лютого ворога (Стор.). Ну, спасибі, дядьку, що ти мене од смерти відборонив, відбороню і я тебе (Рудч.). Не вборонить тебе ні зброя, ні одвага знана (Л. Укр.). Не зборонить тебе ні отець, ні мати (Зб. Морд.). Працював один за трьох і заборонив від нужди матір з сестрою (Стор.)]. -щать крепость, отечество - обороняти, боронити фортецю, рідний край. -щать кого в суде - боронити (обороняти) кого на (в) суді. -щать диссертацию - обороняти, оборонити дисертацію. [Лаговський встиг уже оборонити в Москві публічну дисертацію (Крим.)];2) (охранять, заслонять) захищати, захистити, охороняти, охоронити, заступати, заступити, покривати, покрити, хистити; срвн. Охранять. [Захищаючи (сірника) рукою, щоб не погас, парубок глянув по хаті (Грінч.). Стала перед Гната, наче собою хотіла захистити його від лютого ворога (Єфр.). Поміркувать, щоб бідне птаство заступить (Шевч.). Молім Михайла святого, - нехай нас заступить від шайтана злого (Федьк.). Хто мене (без матери) буде тепер заступать? (Милор.)]. -щать (представлять) ч.-л. интересы - заступати чиї інтереси. -щать своё, свои интересы - стояти за своїм, за своїми інтересами. -тить кого от собак - одборонити од собак, обігнати кого від собак. -щать от ветра, солнца - заслоняти, захищати від вітру, від сонця;3) (отстаивать) боронити кого, що, стояти за ким, за чим (за кого, за що), обстоювати, обставати, обстати за ким, за чим (за кого, за що), відстоювати кого, що. [А инші обставали за Дениса, кажучи, що такого як Роман милувати не можна (Грінч.). Обстоюючи за права «віри благочестивої», наші прадіди боролись разом і за права рідної національности (Єфр.)]. Защищённый - оборонений, відборонений, з(а)боронений, захищений, охоронений и т. д.* * *несов.; сов. - защит`ить1) захища́ти, захисти́ти, -хищу́, -хисти́ш; ( кого-что) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( оборонять) обороня́ти и борони́ти, -роню́, -ро́ниш, оборони́ти, ( от кого-чего) відбороня́ти, відборони́ти\защищатьть диссерта́цию — захища́ти, захисти́ти дисерта́цію
2) несов. юр. оборони́ти, захища́ти -
11 наблюдать
наблюсти1) что - спостерегати, спостерегти, (редко) постерегати, постерегти що, (примечать) примічати, примітити що. [Переглянувши українське письменство, ми могли спостерегти цікавий процес (Єфр.). Дивіть! Як дитина примічає! (Звин.). -дать природу, течение светил небесных - спостерегати природу, рух світил небесних. Астроном, що спостірегає зорі (Кониськ.). Спостерегаючи, з одного боку, життя природи, а, з другого,- суспільне та особисте життя людей (Наш)];2) (надсматривать за кем, за чем) наглядати, назирати, надзирати за (над) ким, за (над) чим и кого, що (чого), (следить) стежити за ким, за чим и чого, достежити чого, кмітити, примічати за ким, за чим, (сторожить) пильнувати кого и за ким, чого, допильнувати кого, чого, достерегати, достерегти кого, що и чого, (смотреть, надзирать) доглядати, доглянути кого, чого и за ким, за чим, дозирати кого, чого и що, за ким, за чим; срв. Присматривать 2, Надсматривать. Буду пильно наглядати - книжку ти яку читаєш, з ким говориш, де буваєш (Крим.). Обідаю собі десь у куточку, прислухаюсь, назираю за гостями (Васильч.). Цікава Масюківна назирала гостя з вікна (Н.- Лев.). Надзираю, надслухую, що станеться з Хомою (Франко). Шляху їх не стежить ніякий ворог (Франко). Чого ти за другими приглядаєшся? знай себе, я за тобою не примічаю (Квітка). Сів проти неї уп'явся очима в її вид і вважливо кмітить за нею (Н.-Лев.). Улітку вона їздила сама на поле до косарів, до громадільників, до женців і кмітила за ними, як добрий осавула (Н.-Лев.). Ну, хочеш: я доглядатимусь, пильнуватиму їх обох (Грінч.). За таким Трохим більш усього пильнував (Квітка). Допильнував того я вранці сам (Грінч.). Про що мене що-дня достерегати і цілитись на мене що-години? (Куліш). Чи се-ж наше діло? чи нам велено за другими доглядати? (Квітка). Колись ще сам я на полі й у лісі їх пильної роботи доглядав (Грінч.). Треба пильно тих лукавих ходів дозирати (Куліш)]. -дать за движениями неприятеля - стежити (назирати) за рухами ворога, пильнувати рухів ворога. -дать за детьми - наглядати (доглядати) дітей и за дітьми, дозирати дітей. -дать за работами - наглядати (назирати) за (над) роботами, пильнувати роботи, стежити за роботами. -дать за чьим поведением - доглядати (пильнувати) чийого поводження (чиєї поведінки). -дать за порядком - доглядати (дозирати, пильнувати) порядку. [Військового порядку дозирали січовики добре (Куліш)]. -дать за самим собою - стежити за самим собою, пильнувати себе, уважати на себе. За ним надо -дать - за ним треба наглядати (стежити), його треба пильнувати, на його треба уважати, його треба мати на оці. [Цезарю, остерегайся Брута,.. пильно вважай на Метелла Цімбра (Куліш)]. -дать украдкой (тайком) за кем - потай наглядати (назирати) кого и за ким, потай стежити за ким, сочити (присочувати) кого. Коли постережеш ще що-небудь, скажи мені; звели також і жінці присочувати (Куліш)];3) (соблюдать) доглядати, доглянути, додержувати, держати, додержати що и чого, берегти, зберегти що. -дать закон, -ны - доглядати, додержувати закону, -нів. -сти правосудие - доглянути (додержати, допильнувати) правосуддя (правого суду). -дать пост - додержувати посту, додержати піст. Наблюдённый - спостережений, примічений;2) доглянутий, додержаний, збережений. -ться -1) спостерегатися, бути спостереженим. Высота солнца - тся снарядом - високість сонця спостерегають приладом;2) (соблюдаться) держатися, додержуватися, бути додержуваним, додержаним. Посты теперь не -тся - постів тепер не додержують (не додержуються).* * *несов.; сов. - наблюст`и1) (кого-что, за кем-чем) спостерігати, спостерегти, -режу, -реже́ш, постерігати, постерегти́ (кого-що, за ким-чим); (несов.: следить) сте́жити, диал. кміти́ти (кмічу́, кміти́ш) (за ким-чим)2) (за кем-чем, над кем-чем - осуществлять надзор) нагляда́ти, нагля́нути (за ким-чим, кого-що), назира́ти, назирну́ти, несов. надзирати (кого-що, за ким-чим, над ким-чим); (ухаживать, присматривать) догляда́ти, догля́нути (кого-що, чого, за ким-чим), несов. пильнува́ти, -ну́ю, -ну́єш (кого-що)\наблюдатьть за детьми́ — нагляда́ти за ді́тьми (діте́й), догляда́ти діте́й (за ді́тьми), пильнува́ти діте́й, сте́жити за ді́тьми
3) (что - несов.: соблюдать что-либо) додержуватися, -жуюся, -жуєшся, додержувати, -жую, -жуєш (чого) -
12 наживать
нажить1) кого, что - наживати, нажити, набувати, набути кого, що и чого, надбавати, надбати, придбавати, придбати що и чого, приживати, прижити що, вижити чого, убиватися, убитися в що, (в большом колич.) принадбати, напридбати, понадбати чого, (о мног.) понаживати, понабувати кого, що и чого, понадбавати, попридбавати що и чого, повбиватися в що. [Що наживали, те й проживали (Кониськ.). Добро наживать (Рудч.). Вже не нажити йому другої такої дружини (М. Вовч.). А хоч і покинеш - плакати не буду, а я, молодая, другого набуду (Грінч. III). Садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Кому понадбали добра цього? (Шевч.). Ну, вбивсь у хазяйство - тільки бриль та палічка! (Звин.)]. -вать, -жить работая - дороблятися, доробитися чого, приробляти, приробити, запрацювати що; (тяжёлой работой) загорювати що. [Доробився він великих достатків (Богодух.). Прижили, приробили хату (Звин.). А що загорюєш, те вночі прогайнуєш (Пісня)]. -жить хозяйничая - пригосподарювати и пригосподарити, загосподарювати и загосподарити що. -вать, -жить воруя - прикрадати, прикрасти що и чого. -жить друга, недруга - нажити приятеля (друга), ворога. [Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш (Номис)]. -жить беду, хлопот - напитати (собі) біди (лиха), клопоту, доскочити (собі) лиха, здобутися лиха, клопоту, набратися лиха, клопоту; (ходя куда-л.) доходитися лиха, клопоту. [Доскочив собі такого лиха, що од кольок у боках не міг ні сидіти, ни лежать (Яворн.). З тобою тільки лиха наберешся (Звин.)]. -вать, -жить славу - наживати, нажити, заживати, зажити, набувати, набути слави, здобувати, здобути, придбавати, придбати славу (и слави). [Ой, не знав козак, як славоньки - нажити (Хведор. Зб.)];2) -жить где, у кого, с кем - вижити, ужити, вибути де, в кого, з ким. [У його така вдача, що довго з ним не виживеш (не вживеш) (Київщ.)]. Нажитый и Нажитой - нажитий, набутий, надбаний, придбаний, прижитий, принадбаний, напридбаний, понаживаний и т. п.; прироблений, запрацьований; загорьований; при[за]господарьований, при[за]господарений; прикрадений. Худо -тое в прок нейдёт - неправдою наживши, не покористуєшся; з неправдою прийшло - з вітром пішло.* * *несов.; сов. - наж`итьнажива́ти, нажи́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти, и мног. понабува́ти, сов. надба́ти и мног. понадба́ти\наживатьть [себе] врага — нажива́ти, нажи́ти [собі] во́рога
\наживать жить хлопот — нажи́ти (набра́тися, напита́ти) кло́поту, напита́ти ли́ха (біди)
-
13 обращать
обратить1) (направлять) повертати, повернути, обертати, обернути, звертати, звернути, навертати, навернути, напрямляти, напрямити (куди, до чого). [Це навертало її думки на инший шлях]. -щать оружие против врага - повертати (обертати, скеровувати) зброю на ворога. -тить неприятели в бегство - погнати ворога. -щать, -тить разговор на иной предмет - переводити, перевести, звертати, звернути розмову на инше; заговорити про инше. -щать взор вверх, в сторону - зводити (звертати) очі (погляд) угору, убік. -щать внимание - см. Внимание. -щать, -тить на что-либо свои старания, усилия - заходжуватися, заходитися коло чого пильно. См. ещё Оборачивать 1;2) на что - повертати, повернути, уживати, вжити що на що. [Всю силу розуму свого повернув (ужив) на це. Всі гроші повернув на будинок];3) во что - переводити, перевести на що, повертати, повернути на що, у що, обертати, обернути на що, у що. [Свої добра нерухомі перевів на гроші. Повернув свою музу на знаряддя тієї сліпої зненависти (Єфр.)]. -тить в деньги - перевести на гроші, згрошити. [Як їхатимуть на переселення, то цей садок згрошать]. -щать в ничто - у нівець, у ніщо повертати, повернути, пустити в нівець, звести на нівець. [Усю попередню роботу зведено на нівець]. -тить разговор в шутку - повернути розмову; на жарти, на смішки;4) (превращать кого во что, чем) - см. Превращать, Обёртывать, Оборачивать 4. -щать, -тить кого в веру (в как.-л. учение, направление) - навертати, навернути кого до віри, ввертати, ввернути в віру. -щать, -тить кого в социализм, марксизм - навертати, навернути кого до соціялізму, марксизму. -щать, -тить кого в социалиста, марксиста - повертати, повернути, обертати, обернути кого на (в) соціяліста, марксиста. Обращаемый - повертаний, обертаний на що, у що; уживаний на що. Обращённый -1) повернутий, повернений, звернений;2) ужитий;3) переведений нащо, обернутий (-нений) на що, у що, по[ва]вернутий (-нений) на що, у що. [Лицями обернені до сонця (Стеф.). Погляд звернений був просто до його (Єфр.). Навернений на католицтво. Баба також відьма, а дочка ще не навернена].* * *несов.; сов. - обрат`ить1) (поворачивать в каком-л. направлений) поверта́ти, поверну́ти, оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти; (направлять движение кого-чего-л. в определённую сторону) направля́ти, напра́вити и понаправля́ти, спрямо́вувати, спрямува́ти2) (устремлять, направлять) зверта́ти, зверну́ти, спрямо́вувати, спрямува́ти; ( переводить) перево́дити, перевести́, поверта́ти, поверну́ти3) (убеждая, склонять к чему-л.) наверта́ти, наверну́ти; оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти4) ( превращать) перетво́рювати, перетвори́ти и поперетво́рювати, оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти, перево́дити, перевести́ и поперево́дити; поверта́ти, поверну́ти; (живые существа фольк.) переверта́ти, переверну́ти и попереверта́ти, перекида́ти, переки́нути и поперекида́ти\обращать просты́е дро́би в десяти́чные — мат. перетво́рювати (оберта́ти) прості́ дро́би на (в) десятко́ві
5) (употреблять, использовать что-л. для какой-л. цели) поверта́ти, поверну́ти, ужива́ти, ужи́ти -
14 побеждать
победить перемагати, перемогти, змагати, змогти, дужати, подужати, сов. по[з]долати и по[з]доліти, бороти, побороти, переважувати, переважити кого, що, брати, взяти гору над ким, над чим. Срв. Одолевать, Осиливать, Преодолевать. [Не багато людей може тим похвалитись, що самих себе перемогли (Єфр.). Мене не подола весь люд ворожий (Л. Укр.). Мудрість бере гору над дурнотою, як світло над темрявою (Еккл.)]. -дить войною - звоювати, повоювати кого війною, (стар.) звитяжити кого. -дить врага, вражескую силу - перемогти, подужати, подолати, переважити, з[по]воювати ворога, ворожу силу. [Поміг йому ворога звоювати (Рудан.). Як переважили козаки шляхетську силу (Куліш)]. -дить кого в борьбе - подужати кого в боротьбі, побороти кого. Свет -дает тьму - світло перемагає (змагає, боре, переважує) темряву, бере гору над темрявою. -дить страх - перемогти, подужати, подолати, побороти страх. -дить препятствия, трудности - см. Преодолевать. Побеждённый - переможений, подоланий, подужаний, звитяжений. [Горе подоланим (переможеним, звитяженим)]. -ться - перемагатися, бути переможеним, подужаним, подоланим, звитяженим и т. д.* * *несов.; сов. - побед`итьперемага́ти, перемогти́; ( одолевать) змага́ти, змогти́ и позмага́ти, несов. покона́ти; (несов.: преодолеть) подола́ти -
15 пользоваться
воспользоваться чем1) користуватися, скористуватися и покористуватися з чого и чим, (реже) користувати, скористувати и користати, скористати з чого, (гал.) хіснуватися, похіснуватися чим; (использовать) використовувати, використувати що, пожиткувати и спожитковувати, спожиткувати, зужитковувати, зужиткувати що, (потреблять) (с)поживати, (с)пожити що, заживати, зажити, уживати, ужити чого и що, живитися чим. Срв. Воспользоваться, Попользоваться. [Користуватися з усіх здобутків людського розуму й культури (Єфр.). Треба тільки, аби ввесь цей скарб незліченний людської мови письменник використовував уміючи (Єфр.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає, та не дав йому бог розуму хіснуватись тим (Еккл.). Скупий складає, а щедрий поживає (Номис). На світі так скупий живе: і сам не пожива, і людям не дає (Боров.). З чужої праці живитися (Єфр.)]. -ться своими правами - користуватися з своїх прав (и своїми правами), використовувати свої права. Эта земля ему не принадлежит, он только владеет и -зуется ею - ця земля йому не належить, він тільки посідає (орудує) і користується з неї. Он -зуется моей лошадью - він користується моїм конем, моєю конякою. -ться силою ветра, воды - використовувати силу вітра, води, послугуватися (орудувати) силою вітра, води, (употреблять) уживати сили вітра, води на що и для чого. -ться временем, случаем - використовувати (використати) час, нагоду, скористати з часу, з нагоди. -ся слабостью противника - користуватися з слабости ворога, використовувати слабість ворога. -ться жизнью - уживати (запобігати) світа, життя споживати. [Уживай (запобігай) світа, поки служать літа (Номис)]. -ться всеми благами - заживати всякого добра. [У дні щасливі заживай добра (Еккл.)]. -ться наслаждениями - заживати втіх (розкошів). -ться свободой - вільности вживати, заживати. [У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас (Куліш). Волю ся в річці напити, але вольности зажити (Гол.)]. -ться нечестными способами борьбы - нечесних засобів боротьби вживати. Он умеет -ться другими для своих целей - він уміє загрібати жар чужими руками. -ться чьим-л. расположением, чьими милостями - тішитися чиєю прихильністю, чиєю ласкою. -ться славою, популярностью, симпатией - тішитися славою, популярністю, симпатією. [Але не на белетристичному полі судилось йому зажити тієї величезної популярности, якою тішиться ім'я його серед українського й не українського громадянства (Єфр.)]. -ться славой, репутацией, реноме кого - мати славу кого, як хто. [Він має славу доброго шевця, як добрий швець (= сапожник)]. -ться дурной репутацией - недобру славу мати, у неславі бути. Он -зуется большой известностью - він дуже (велико) відомий;2) куруватися, лікуватися, лічитися (срв. Выпользоваться); уживати, заживати чого. У кого вы -зуетесь? - у кого ви куруєтесь (лікуєтесь)? Он -зуется от ревматизма - він лікується (курується) від ревматизму. Он -зуется минеральными водами - він заживає (вживає) мінеральних вод.* * *1) (кем-чем) користува́тися, користа́тися (ким-чим, з чого); диал. користа́ти (з чого, що); послуго́вуватися (чим); ( использовать) використо́вувати (кого-що); (употреблять, потреблять) ужива́ти, спожива́ти, пожиткува́ти (що)2) (чем - обладать, иметь) ма́ти (що)3) ( лечиться) лікува́тися -
16 adherence to enemy
-
17 disrupt
підривати, руйнувати; зривати (порушувати) ( плани тощо); розривати ( стосунки тощо)- disrupt personal freedom -
18 enemy property
-
19 enemy territory
= enemy's territory територія ворога, ворожа територія -
20 overwhelm
переважати; вражати; придушувати, розбивати ( ворога)
См. также в других словарях:
Ворога (приток Синей) — Ворога Характеристика Длина 22 км Площадь бассейна 65,5 км² Бассейн Балтийское море Водоток Исток … Википедия
Не вспоя, не вскормя, ворога не увидишь. — (не купишь). См. ДРУГ НЕДРУГ Не вспоя, не вскормя, ворога не увидишь. См. ПРИЗНАТЕЛЬНОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Что нахохлился? аль ворога чуешь? Нахохлишься - букой прослывешь. — Что нахохлился? аль ворога чуешь? Нахохлишься букой прослывешь. См. ГОРЕ УТЕШЕНИЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Лошадь холь, корми, как сына, а берегись, как ворога. — (как вора). См. ЖИВОТНОЕ ТВАРЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Вспоил, вскормил на себя ворога. — (о неблагодарности). См. ПРИЗНАТЕЛЬНОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Добивались, что города, а избываем, что ворога. — Добивались, что города, а избываем, что ворога. См. ПРИЧУДА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
В дороге и ворога назовешь родным отцом. — В дороге и ворога назовешь родным отцом. См. ПУТЬ ДОРОГА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Доступали, что города, а избывают, что ворога. — Доступали, что города, а избывают, что ворога. См. ТОЛК БЕСТОЛОЧЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Никола зимний — Запрос «Николин день» перенаправляется сюда, это название может относиться также к Николе вешнему Никола зимний … Википедия
Чёрная (Одесская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Чёрная. Село Чёрная укр. Чорна Страна Украина … Википедия
партизанський — а, е. 1) Стос. до збройної народної боротьби, яку провадять самостійно діючі загони в тилу ворога. || Який, складаючись із партизанів, веде таку боротьбу в тилу ворога. •• Партиза/нські ре/йди пересування і бойові дії партизанських формувань у… … Український тлумачний словник