Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

переклад

  • 61 машинний переклад

    маши́нный перево́д

    Українсько-російський політехнічний словник > машинний переклад

  • 62 временный переклад

    adj
    construct. faux-chapeau

    Dictionnaire russe-français universel > временный переклад

  • 63 вспомогательный переклад

    adj

    Dictionnaire russe-français universel > вспомогательный переклад

  • 64 поперечный переклад

    adj

    Dictionnaire russe-français universel > поперечный переклад

  • 65 деревянный переклад

    Русско-английский словарь по строительству и новым строительным технологиям > деревянный переклад

  • 66 перевод

    1) (действие) переводження; переписування; перекладання; перетовмачування. -вод из одного полка в другой - переміщення з одного полку до другого. -вод в высший класс - промоція. [Таку розмову вели чвертокласники вже перед промоцією в семінарію (Свид.)]. -вод долга - переписування боргу. -вод на камень, литогр. - перебивання на камінь. -вод денег, почт. - переказування, переказ грошей;
    2) (на другой язык) переклад. -вод с русского языка на украинский - переклад з російської мови на українську. Стихотворный -вод - віршовий переклад, переспів;
    3) перевід (-воду), звід (р. зводу), вивід (-воду), згуба. [Козацькому роду нема переводу];
    4) см. Переводина.
    * * *
    1) переве́дення, переві́д, -во́ду, перево́д
    2) ( на другой язык) пере́клад, -у, переклада́ння
    3) ( денег) пере́каз, -у; перека́зування
    4) ( трата попусту) марнува́ння; переві́д
    5) ж.-д. переві́д
    6) спец. ба́лка; ( между стропилами) ба́нтина; ( матица) сво́лок, диал. трям, уменьш. трямо́к, -мка́

    Русско-украинский словарь > перевод

  • 67 извращать

    извратить (слова, факты, смысл, содержание чего-либо) перекручувати, перекрутити, переинакшувати, переинакшити, перевертати, перевернути перебріхувати, перебрехати; калічити, покалічити, (о мн.) поперекручувати, попереинакшувати, поперевертати. [Поперекручував історію так, як її й досі перекручують (Куліш). Не перекручуйте правди. Мої слова переинакшено - я не так говорив (М. Грінч.). Хіба-ж тобі так було говорено? ти все по-своєму перевернув (М. Грінч.). Ніколи не перекаже так, як чула, а все перебреше (Харківщ.). Не виправив він мову в перекладі, а покалічив (М. Грінч.)]. -ть (характер, талант, вкус) - калічити, скалічити, покалічити, псувати, зі[о]псувати, (диал.) знатурювати, знатурити. [Нащо ви псуєте (калічите) вдачу дитині? Так знатурив собі смак, що тепер тільки й може їсти щось гостре (М. Грінч.)]. Извращённый - (о словах, фактах, смысле, содержании ч.-л.) перекручений, покручений, перебріханий, (по)калічений; (о характере, таланте, вкусе) покалічений, зіпсований, викривлений, збочений, знатурений. [Викривлений талант (Єфр.). Збочена вдача (Н.-Лев.). Покалічений розум (М. Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - изврат`ить
    1) ( ложно толковать) перекру́чувати, перекрути́ти и мног. поперекру́чувати, переверта́ти, переверну́ти и мног. попереверта́ти; викривля́ти, ви́кривити; ( искажать) спотво́рювати, спотво́рити; ( нарушать) пору́шувати, пору́шити
    2) ( портить) псува́ти (псую́, псує́ш), зіпсува́ти и мног. попсува́ти; (наклонности, вкусы) розбе́щувати, розбе́стити, -бе́щу, -бе́стиш

    Русско-украинский словарь > извращать

  • 68 неверный

    1) (вероломный, изменяющий) невірний, (сщ.) невірник, (ненадёжный) непевний, (склонный к изменам) зрадливий, зрадний; (непостоянный: о состояниях, чувствах) непевний. [З невірною дружиною куди піду, то загину (Пісня). Невірний (непевний) приятель (Київ). Човен непевний воді доручив (Л. Укр.). Зрадливий чоловік (Київ)]. -ная женщина - невірна (зрадлива) жінка (женщина), невірниця. -ное счастье - непевне щастя. -на их любовь - непевна (зрадлива, зрадна) їх любов, непевне (зрадливе, зрадне) їх кохання;
    2) (ложный) неправдивий, невірний, (неправильный) несправедливий, неправильний, непоправний, (неосновательный) неслушний, (ошибочный) хибний, помилковий, (фальшивый) фальшивий. [Неправдиве змалювання події (Київ). Несправедливе (неслушне) зауваження (Київ). Чи вірна наша, чи хибна дорога? (Франко)]. - ный вес - неправдива (несправедлива) вага. -ный взгляд (в перен. знач.) - неправдивий (хибний, помилковий) погляд. -ное вычисление - неправильне (невірне) обчислення. -ный (фальшивый) голос - фальшивий голос. -ное известие - неправдива (помилкова, грубо: брехлива) (з)вістка. -ный ответ - неправдива (хибна, помилкова) відповідь. -ный перевод - неправильний (непоправний, невірний) переклад. -ный путь - непевна (хибна) путь (дорога). -ный слух (молва) - неправдива (грубо: брехлива) чутка. -ный счёт (бухг.) - неправильний (невірний) рахунок. -ные часы - неправильний (невірний) годинник;
    3) (нетвёрдый, неустойчивый) непевний, невпевнений; (колеблющийся) хиткий, хисткий; (капризный) химерний. [Дрібним, непевним кроком пішов бічною вулицею (Коцюб.). Блимає непевний огник (Р. Край)]. -ный взгляд (в прям. знач.) - непевний (невпевнений) погляд, непевне око. -ный (неуверенный) голос - непевний (невпевнений) голос. -ная походка - непевна (невпевнена, хитка) хода. -ный свет, блеск - непевне (химерне) світло, непевний (химерний) блиск. -ные тени - непевні (хисткі, химерні) тіні;
    4) (сомнительный, ненадёжный) непевний. -ное дело - непевна справа;
    5) (не исповедующий господств. веры) невірний, (сщ.) невір (-ра, м. р.), невіра (-ри, общ. р.), невірник, -ниця, (соб.) невірство; (язычник, -ница) поганин (стар.) поган (мн. -гани) поганка, (соб.) поганство; (басурманский) бузувірний, (сщ.) бузувір (-ра), -вірка; срв. Неверующий 1. [Абдулла сумно дивився на цього невірного, з котрим так довго змагався (Олм. Примха). Ця, бачте, невіра, то й темниці доладу не вміє змурувати, - не то що ми, християни (М. Вовч.). Християни ставали учениками невірника (Павлик). Бо незрячий сей поганин був, ще вірив непохитно в честь і в вірність (Крим.)];
    6) (недоверчивый) невірний, неймовірний. Фома -ный - Хома невірний, Хома неймовірний (Д. Укр.). [Знайшовся таки один Хома невірний, та так Хомою і звався (Франко)].
    * * *
    1) неві́рний; ( неправильный) непра́вильний; ( фальшивый) фальши́вий

    \неверныйая но́та — неві́рна (фальши́ва) но́та

    \неверныйое вычисле́ние — неві́рне (непра́вильне) обчи́слення

    \неверныйый глаз — невірне о́ко

    \неверныйьй перево́д — непра́вильний пере́клад

    сде́лать (соверши́ть) \неверныйый шаг — перен. зроби́ти непра́вильний крок

    2) ( ненадёжный) неві́рний; ненаді́йний, непе́вний; ( вероломный) віроло́мний, зрадли́вий

    \неверныйое — дело непе́вна річ

    мый сою́зник — неві́рний (ненаді́йний, непе́вний, віроло́мний, зрадли́вий, підсту́пний) сою́зник (спільник)

    \неверныйый муж — зрадли́вий чолові́к

    3) ( колеблющийся) непе́вний, хитки́й, хистки́й, хитли́вий, хитля́вий

    \неверныйая похо́дка — непе́вна (хитка́, хистка́, хитли́ва) хода́

    \неверныйый свет — непе́вне (хитке́, хистке́, хитли́ве) світло

    4) ( недоверчивый) диал. неві́рний
    а) прил. невірний
    б) в знач. сущ. неві́рний, -о́го, невіра, -ри
    6) (в знач. сущ.: чёрт, нечистый) диал. нечи́стий; лихи́й, -ого

    Русско-украинский словарь > неверный

  • 69 некто

    I. мест, неопр. хтось, (при имени, фамилии ещё) такий (собі), якийсь собі; один якийсь (такий), на ім'я; один якийсь (такий), на прізвище; срв. Некий 1. [Байку українську після Гребінки репрезентують провінціяли: такий собі Мазюкевич в 50-х роках у Київі видав чотирнадцять байок Крилова в українському перекладі (М. Зеров)]. -то Шмидт рассказывал мне, что… - такий (собі) Шмідт (один такий (якийсь), на прізвище Шмідт,) розповідав мені, що… -то в сером - хтось у сірому. [Андреєв полюбляє схематичні персонажі: Хтось у сірому, Той, що дістає поличинки, - такі їх імена (М. Зеров)].
    II. (Не кто) мест. указат.-отриц.
    1) (никто не) ніхто не; (не кто иной) не хто(сь) инший, ніхто инший. -то тебя просил - ніхто тебе не просив. Не кого зовут, - тебя - не кого(сь) иншого кличуть (нікого иншого не кличуть), а тебе; не кого(-ж) кличуть, як тебе. Не кому говорят, что не тебе - не кому(сь) иншому кажуть (нікому иншому не кажуть), а тобі;
    2) (с переносом удар. на отрицание - в косв. пад.). Некого - нема(є) (прош. вр.: не було, буд.: не буде) кого, нікого. Мне -го просить об этом - мені нікого (мені нема кого, я не маю кого) просити про це. Некому - нема(є) кому, нікому. [Нема кому запитати, за що їх убито (Шевч.). Розкрив-би я своє серце, та нікому (Куліш)]. Некем - нема(є) ким, ніким. Не за кого - нема(є) за кого, ні за кого. Не к кому - нема(є) до кого, ні до кого. Не на ком - нема(є) на кому, ні на кому. Не о ком - нема(є) про (за) кого, ні про кого, ні за кого. Не от кого - нема(є) від кого, ні від кого. [Ні від кого мені піти з дому, бо сама (одна) дома (Вовчанщ.)]. Не при ком - нема(є) при кому (кім), ні при кім. [Трудно; нема при кім нам жити (Л. Укр.)]. Не с кем - нема(є) з ким, ні з ким. [Ні з ким буде поплакати (Шевч.)]. Не у кого - нема(є) в кого, ні в кого. [Ні в кого було спитать (П. Тичина)].
    * * *
    мест.
    хтось; (в сочетании с фамилией, именем) на прі́звище, на ім'я́, яки́йсь [собі́], таки́й собі́, оди́н яки́йсь (таки́й)

    \некто то Ивано́в — яки́йсь [собі́] Івано́в, оди́н яки́йсь Івано́в; на прі́звище Івано́в

    Русско-украинский словарь > некто

  • 70 необделанный

    необроблений, (необработанный) неопрацьований, (о дереве, камне ещё) необтесаний, нетесаний, необточений, (о пашне ещё) невпораний, (сырой) сировий, (неоправленный) неоправлений. [Невпорана нива (Полт.). Скеля нетесана (Куліш). Сировий матеріял (Київ)]. -ный перевод - необроблений (невигладжений, невикінчений) переклад.
    * * *
    1) необро́блений
    2) (не обложенный чем-л.) необкла́дений, необло́жений; ( без оправы) неопра́влений

    Русско-украинский словарь > необделанный

  • 71 неправильный

    1) (отступающий от правил, от нормы) неправильний, (несоответств. правильности) неправдивий, несправедливий, непоправний, неслушний, (ненадлежащий) неналежний, (неверный) невірний, (ошибочный) хибний, помилковий; срв. Превратный 2. [Недобре стилізована фраза, може дати привід до зовсім неправдивого розуміння твору (Грінч.). Несправедливий поділ цілого «Слова» (Рудан.)]. -ный вес - неправдива (несправедлива) вага. -ный взгяд на вещи - неслушний (неправдивий) погляд на речі, помилковий (хибний) погляд на речі. -ный глагол, грам. - неправильне дієслово. -ная дробь, мат. - дріб (р. дробу) неістий (неправильний). -ное заключение, догадка, замечание - неслушний (невірний, неправдивий) висновок, здогад, неслушна (невірна, неправдива) увага. -ное исполнение приговора - неправильне виконування (виконання, оконч. виконання) присуду. -ный подход - неналежний (невірний, неправильний) підхід. -ное понимание, представление - неправдиве (неналежне), хибне (помилкове) розуміння, уявлення. -ное требование - несправедлива вимога. -ный треугольник - неправильний (різнобічний) трикутник. -ный стиль, перевод, язык - недобрий (неправильний) стиль, невірний (неправдивий) переклад, неправильна (невірна, недоладня) мова, (неряшливый язык) неохайна мова. -ное уравнение - неправильне рівняння. -ная форма - неправильна форма. - ные черты лица - неправильні (нерівні) риси обличчя;
    2) (неурегулированный) невирівняний, невивірений, невирихтуваний, (нерегулярный) нерегулярний, (неверный) невірний. [Невивірений годинник (Полт.). Нерегулярний плодозмін (Київ)]. -ные весы - невірна (неправдива, несправедлива) вага. -ный ход - невирівняний (невирихтуваний) хід.
    * * *
    непра́вильний; ( неверный) неві́рний; ( неосновательный) неслу́шний; ( ошибочный) хи́бний

    \неправильныйые глаго́лы — грам. непра́вильні дієслова́

    \неправильныйая дробь — мат. непра́вильний (мі́шаний) дріб

    Русско-украинский словарь > неправильный

  • 72 оригинал

    1) оригінал (-лу), первотвір (-твору), первовзір (-зору), первопис (-су). [Читав твори в перекладі, а не в оригіналі. Перекладено з первотвору]. Оригиналы произведений Шевченка - Шевченкові первотвори, оригінали;
    2) тип. - оригінал, (писаннььй) рукопис (- су). -нал для набора - оригінал до складання;
    3) оригінал, дивак, чудасій (-сія), чудасійник, чудодій, штукар (-ря), проява, химерник, химородник. [Ми вважали його за дивака. Найшовсь таки якийсь проява, якийсь дурний оригінал (Шевч.)]. См. ещё Чудак. Это большой -нал - це великий дивак, чудасій, оригінал и т. д.
    * * *
    1) ( подлинник) оригіна́л, -у
    2) ( чудак) оригіна́л, -а

    Русско-украинский словарь > оригинал

  • 73 перекладка

    см. Переклад.
    * * *
    переклада́ння

    Русско-украинский словарь > перекладка

  • 74 переложение

    1) действ. перекладення, переложення, (муз.) переведення;
    2) (перевод) переклад, (своими словами) переказ (-зу). В классе писали -ние - в класі писали переказ.
    * * *
    1) перекла́дення, переклада́ння
    2) ( пересказ) школьн. пере́каз, -у

    Русско-украинский словарь > переложение

  • 75 подстрочный

    що під рядком (під рядками), підрядковий. -ное примечание - примітка під рядками, під текстом. -ный текст, перевод - текст, переклад під рядком (під рядками).
    * * *
    підрядко́вий; ( буквальный) буква́льний, літера́льний

    подстро́чное примеча́ние — примі́тка під те́кстом (під рядка́ми); ( непосредственно под строчками) підрядко́ва примі́тка

    Русско-украинский словарь > подстрочный

  • 76 правильный

    I. 1) (чаще о суждениях, образе действий) справедливий, правдивий, слушний. -ное замечание, соображение, заключение, -ная догадка - слушна (справедлива) увага, справедливе (правдиве, слушне) мірковання, справедливий (правдивий, слушний) висновок, справедливий (правдивий) здогад. -ный диагноз - правдива діягноза. -ное понятие - правдиве розуміння. -ный подход - добрий (додільний) підхід. -ное требование (законное) - справедлива, слушна вимога. -ные весы - справедлива, правдива вага;
    2) поправний, правильний, регулярний, ретельний (провинц. рехтельний), якслідний. -ная форма (снежинки) - правильна форма (сніжинки). -ные черты лица - доладні, правильні риси (пруги) обличчя. -ный перевод - правильний, вірний переклад. -ный слог - правильний, поправний склад. -ный чертёж, рисунок - поправний, ретельний, вірний рисунок, малюнок. -ное чередование ударений - правильне, регулярне чергування наголосів. -ное плодосменное хозяйство - регулярне плодозмінне господарство. -ный глагол, грам. - правильне, нормальне дієслово. -ный треугольник - правильний, рівнобічний трикутник.
    II. стерновий, кермовий, правильний. -ное перо (у птиц) - плав, плавок (-вка).
    * * *
    I пр`авильный
    пра́вильний; ( основательный) слу́шний; ( соответствующий действительности) правди́вий; (такой, какой нужен) справедли́вий; ( не отступающий от норм) попра́вний

    пра́вильная дробь — мат. пра́вильний дріб

    II прав`ильный
    спец.
    прави́льний; ( рулевой) стернови́й, кермови́й

    Русско-украинский словарь > правильный

  • 77 Кровъ банками пускаю

    Кровъ банками пускаю ваяю изваяю начертаваю [Переклад явно не стосуеться реестрової частини, хоч написаний після неї]

    Синонїма Славеноросскаѧ > Кровъ банками пускаю

  • 78 Ляки

    Ляки сказ мать [Неясний переклад, пор. статті сказнь (див. П. Беринда, Лексіконъ славенорѡсскїй, К., 1627, стовпчик 220), мѧтусѧ ( стовпчик 126)]

    Синонїма Славеноросскаѧ > Ляки

Страницы

См. также в других словарях:

  • ПЕРЕКЛАД — ПЕРЕКЛАД, переклада, муж. (горн.). Перекладина, верхняя часть крепления в шахтах, укрепленная на стояках. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • переклад — сущ., кол во синонимов: 5 • балка (55) • капитель (3) • перекладина (21) • …   Словарь синонимов

  • Переклад — м. местн. 1. то же, что перекладина I 2. Верхняя часть крепления в шахтах. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • переклад — переклад, переклады, переклада, перекладов, перекладу, перекладам, переклад, переклады, перекладом, перекладами, перекладе, перекладах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • переклад — перекл ад, а …   Русский орфографический словарь

  • переклад — у, ч. 1) Дія за знач. перекладати 4). || В обчислювальній техніці – перетворення подання даних, протоколу обміну. || У програмуванні – трансляція тексту програми на іншу мову програмування. •• У пере/кладі будучи перекладеним з однієї мови іншою …   Український тлумачний словник

  • переклад — I [пеире/клад] ду, м. (на) д і, мн. дие, д іў (з однієї мови на іншу) II [пеиреикла/д] ду, м. (на) д і (у шахтних кріпленнях) …   Орфоепічний словник української мови

  • переклад — (висловлювання, текст, літературний твір, перекладені на іншу мову); переспів (віршів без суворого дотримування тексту ориґіналу); підрядник (виконаний слово у слово) …   Словник синонімів української мови

  • переклад — іменник чоловічого роду з однієї мови на іншу переклад іменник чоловічого роду у шахтних кріпленнях …   Орфографічний словник української мови

  • переклад — пере/клад/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • Крест геральдическая фигура* — (см. Герб, Гербоведение) Происхождением своим она обязана крестовым походам, когда все участвовавшие в них нашивали кресты на платье. Существуют три главные типа К.: 1) прямой, 2) косой или андреевский (переклад) и 3) вилообразный или… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»