-
1 вскрывать
I. вскрыть1) викривати, викрити, виявляти, виявити (напр. буржуазну натуру меншовизму);2) (конверт) розрізувати, розрізати, розпечатувати, розпечатати; (посылку, тюк) розпаковувати, розпакувати;3) (нарыв) розрізувати, розрізати;4) (труп) розбирати, розібрати, пороти, требушити, потрошити, розчиняти, (сов.) розчинити, секціонувати (гал.);5) (козырь в картах) висвічувати, висвітити (світку). Вскрытый -1) викритий, виявлений;2) розрізаний, розпечатаний, розпакований;3) (о нарыве) розрізаний;4) (о трупе) розпоротий, розчинений, секціонований (гал.);5) (о козыре) висвічений.II. -ся, вскрыть, -ся1) (о реке) пускати, пустити. [На провесні от-от річка Горинь пустить]. Река вскрылась - крига скресла, кригу поламало, крига пішла;2) (о нарыве) пухир прорвало;3) (о ране) рана розкрилася, рану пустило (мед. слов.).* * *несов.; сов. - вскрыть1) ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и мног. порозкрива́ти; ( распечатывать) розпеча́тувати, розпечатати и мног. порозпеча́тувати; ( распаковывать) розпако́вувати, розпакува́ти и мног. порозпако́вувати2) (перен.: обнаруживать) розкрива́ти, розкри́ти, виявля́ти, ви́явити; ( разоблачать) викрива́ти, викрити; ( показывать) пока́зувати, показа́ти3) ( анатомировать) розрі́зувати и розріза́ти, розрі́зати, розтина́ти, розтяти и розітну́ти; розчиня́ти, розчини́ти4) карт. розкрива́ти, розкри́ти, висві́чувати, ви́світити -
2 нарывать
нарватьI. 1) чего - наривати, нарвати, назривати, надирати, надерти и (реже) надрати (-деру, -реш), (фамил., пров.) напорювати, напороти, напелехати, (на куски) нашматовувати, нашматувати, (надёргивать) на(с)микувати, на(с)микати, нашарпувати, нашарпати, (о мног.) понаривати, понадирати, понапорювати, понашнатовувати, пона(с)микувати, понашарпувати чого. [Ой, нарвала дівчина лободи, лободи! (Пісня). Фіялочок на віночок назриваю (Метл.). Повні пазухи грушок понаривали (Драг.). Надерли собі моху (Яворськ.). Нашматували паперу (Київщ.). Понапорювавши гороху повні пазухи (Свидн.). Напелехала цілу запаску яблук (Н.-Лев.). Барвінку дикого намичу (Федьк.)];2) (о нарыве на теле) наривати, рвати, нарвати, набирати(ся), набрати(ся), (пров.) накручувати, накрутити, (о мног.) понаривати, понабирати(ся), понакручувати. [У мене ногу рвало (Бердич.). Тріснув струп поганий, що віддавна набирав (Франко). Пухирі набираються (Житом.). Понакручує ґульки (на тілі) (М. Милорад.)]. Нарванный - нарваний, надертий и (реже) надраний, нашматований, на(с)миканий, нашарпаний, понариваний и т. п. -ться -1) нариватися, нарватися, понариватися; бути нариваним, нарваним, понариваним и т. п.;2) на кого, на что - наскакувати, наскочити, натрапляти, натрапити, наражатися, наразитися, нахоплюватися, нахопитися на кого, на що, здобуватися, здобутися чого. [Прийшов до неї та й натрапив на Грицька (Грінч.). На небезпеку наражатись (Л. Укр.). Боюся наразитися на прикрість (Київ). Здобувся клопоту (Сл. Ум.)].II. Нарывать, нарыть -1) (разрывая) наривати, нарити, (о мног.) понаривати, (накапывать ям и т. п.) накопувати, накопати, (о мног.) понаривати, понакопувати чого. [Клята свиня нарила такого на городі, що хоч плач (Сл. Гр.). Накопали багато ям (Сл. Ум.)];2) (вырывая что из чего) накопувати, накопати, (немного, успевать, быть в состоянии -рыть) укопувати, укопати, (о свинье) наривати, нарити, (о мног.) понакопувати, повкопувати, понаривати чого. [Накопали цілий віз картоплі (Сл. Ум.). Вкопай бараболі на борщ (Сл. Гр.). Свиня нарила пів города картоплі (Грінч.)]. Нарытый -1) наритий, накопаний, понакопуваний;2) накопаний, укопаний, наритий, понакопуваний, повкопуваний. -ться -1) нариватися, наритися, понариватися; бути нариваним, наритим и т. п.; 2 (вдоволь, сов.) наритися, накопатися, попорити, попокопати (досхочу), (о мног.) понариватися, понакопуватися.* * *I несов.; сов. - нарыть( рыть) нарива́ти, нари́ти, -ри́ю, -ри́єш и мног. понарива́ти; ( накапывать) нако́пувати, накопа́ти и мног. понако́пувати; (копая, добывать) уко́пувати, укопа́тиII несов.; сов. - нарв`ать(срывая; разрывая) нарива́ти, нарва́ти и мног. понарива́ти, надира́ти, наде́рти, -ру́, -ре́ш и надра́ти, -деру́, -дере́шIII несов.; сов. - нарв`ать\нарывать рва́ть у́ши кому́ — см. ухо 1)
( о нарыве) нарива́ти, нарва́ти и мног. понарива́ти -
3 закупориваться
закупориться1) затикатися, заткнутися, закорковуватися, закоркуватися;2) (законопачиваться) затушковуватися, затушкуватися;3) (сидеть безвыходно где, запереться крепко) запаковуватися, запакуватися, закубрюватися, закубритися, зашпунтовуватися, зашпунтуватися. [Чого ви в хаті закубрились? (Сосн. п.)];4) мед. - забиватися, забитися, заснічуватися, заснітитися. [Оце рана заснітилася, так гній і не витіка (Лебед. п.)]. Закупорившийся (о ране, нарыве) - заснічений.* * *несов.; сов. - зак`упоритьсязакорко́вуватися, -ко́вується, закоркува́тися, -ку́ється; затика́тися, заткну́тися -
4 нагнаивать
нагноить1) чего - нагноювати, нагноїти чого;2) (язву) нагноювати, нагноїти. Нагноённый - нагноєний. -ться -1) (стр. з.) нагноюватися, бути нагноюваним, нагноєним;2) (о нарыве) нагноюватися, нагноїтися, набиратися, набратися.* * *несов.; сов. - нагно`итьнагно́ювати, -гно́юю, -гно́юєш, нагної́ти -
5 назреть
I. см. Назирать.II. Назреть - см. II. Назревать.* * *назріва́ти, назрі́ти; (о плодах, хлебах) наспіва́ти, наспі́ти, настига́ти, насти́гнути и насти́гти, -гне; ( о нарыве) ви́співати, ви́спіти, набира́ти, набра́ти, -бере\назреть вают события — назріва́ють поді́ї. назре́вший який (що) назрі́в, назрі́лий; наспі́лий, насти́глий; ви́спілий
-
6 образовываться
образоваться1) из чего - утворюватися, утворитися, витворюватися, витворитися, зформовуватися; зформуватися, складатися, скластися, зложитися, учинитися, повставати, повстати з чого. [Із струмків повстають ріки. Ніби якийся особний народ серед люду українського з них учинився (Куліш)]; (о сырости, плесени, рже) заводитися, завестися; (о нарыве, прыще) нарядитися. -валась течь - почало текти. -вались рытвины - поробилися рівчаки. Образоваться вследствие чего - вийти з чого;2) освічуватися, освітитися. См. ещё Образование, получать -ние.* * *I несов.; сов. - образов`аться1) утво́рюватися, утвори́тися, несов. твори́тися; ство́рюватися, створи́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися и пороби́тися; ( формироваться) формува́тися, сформува́тися; (развиваться, вырабатываться) виформо́вуватися, ви́формуватися; ( составляться) склада́тися, скла́стися2) (устраиваться, улаживаться) ула́днуватися, уладна́тися, улашто́вуватися, улаштува́тися; ( налаживаться) нала́годжуватися, нала́годитися, несов. нала́дитисяII несов.; сов. - образов`аться( получать образование) осві́чуватися, освіти́тися, дістава́ти осві́ту, діста́ти осві́ту, здобува́ти осві́ту, здобу́ти осві́ту, набува́ти осві́ту (осві́ти), набу́ти осві́ту (осві́ти) -
7 прорывать
прорватьI. проривати, прорвати що; (вырвать) виривати, вирвати що (греблю); (одежду) продирати, продрати и продерти, роздирати, розідрати и роздерти що (одежу); (пропалывать) проривати, прорвати, пробирати, пробрати, прополювати, прополоти; (о мн.) попроривати, пороз[попро]дирати; попробирати, попрополювати що. [Нащо-ж ти, доню, стелю проривала? (Чуб.). Водиця гребельку прорвала (Основа). Болячка набрякла та й прорвала (Грінч.)]. -вать неприятельские ряды - прорвати ворожі лави. -вало кого - прорвало кого. [Савчука як-раз прорвало (Виннич.)]. Прорванный - прорватий и прорваний; продертий, розідраний, роздертий; пробраний, прополотий. -ться -1) прориватися, прорватися, бути прорватим (прорваним) (об одежде) продиратися, продертися и продратися, бути продертим и т. д.; (о нарыве) проривати и прориватися, прорвати и прорватися. [Піймали дуже багато риби, аж невід їх проривався (Єванг.). Ледве промінь прорветься на мить знову хмари (Л. Укр.). Німим отверзуться уста, прорветься слово, як вода (Шевч.). Прорвалася загата (Кримськ.). Мішок прорвався (продерся)];2) (сквозь что) прориватися, прорватися, (продираться) продиратися, продертися, (пробиваться) пробиватися, пробитися крізь що. [Сурма проривається крізь галас (Л. Укр.). Ринули в тісні проходи, кудою хтів продертися Зогак (Крим.)];3) прохоплюватися, прохопитися, (обычно о чувстве) вибухати, вибухнути. [Забавки, в яких искрами прохоплюються передчуття будучини (Ніков.). Вибухла глибока, дикая печаль (Крим.)];4) (бывать) випадати, випасти, траплятися, трапитися.II. Прорывать, прорыть - проривати, прорити, (прокапывать) прокопувати, прокопати, (о мн.) попроривати, попрокопувати що, крізь що. [Носом прорию (Рудч.). Прокопали хідники]. -рыть нору - прорити, проточити нору. -рыть канал - прорити канаву. Вода -ла - вода прорила (промила) берег. Прорытый - проритий, прокопаний. -ться - прориватися, проритися, бути проритим, прокопуватися, прокопатися, бути прокопаним; см. Прокапываться.* * *I несов.; сов. - прорв`ать1) прорива́ти, прорва́ти и попрорива́ти2) (несов.: рвать в течение определённого времени) рва́ти [ці́лу годи́ну], прорва́тиII несов.; сов. - прор`ыть1) прорива́ти, прори́ти и попрорива́ти; ( прокапывать) проко́пувати, прокопа́ти и попроко́пувати2) (несов.: рыть в течение определённого времени) ри́ти [ці́лий день], прори́ти -
8 прорываться
I несов.; сов. - прорв`атьсяпрорива́тися, прорва́тися и попрорива́тися; (лопаться: о нарыве) прорива́ти, прорва́ти и попрорива́тиII несов.; сов. - прор`ыться1) прорива́тися, прори́тися и попрорива́тися2) (несов.: рыться в течение определённого времени) ри́тися [ці́лу годи́ну], прори́тися3) страд. (несов.) прорива́тися; проко́пуватися -
9 Назревать
I. см. Назирать.II. Назревать, назреть -1) (о плодах, хлебах) настигати, настигти, достигати, достигти, наспівати, наспі(ну)ти, до[по]співати, до[по]спі(ну)ти. [Оце вже ягоди настигають (Рудч.). Настигли груші, яблука (Н.-Лев.). Полуниці вже наспіли (Харківщ.). Не збирай малину, нехай трохи більше наспіне (Звин.). Жито поспіває - незабаром і жати (Сл. Ум.)];2) (о нарыве) набирати, набрати, виспівати, виспіти, вистигати, вистигти. [Чиряк вистигає (Сл. Ум.)];3) (перен.) наспівати, наспі(ну)ти, наростати, нарости; (о мысли) зростати, зрости; (о времени) наставати, настати, наспівати, наспіти. -вает конфликт - наростає конфлікт. Назревший - що настиг и т. п.; см. ещё Назрелый. -
10 Назрелый
1) (о плодах, хлебах) достиглий, доспілий;2) (о нарыве) набраний, виспілий, вистиглий;3) (перен.) наспілий. -
11 Нарделость
1) почервонілість (-лости), почервоніння (-ння);2) (о плодах) достиглість, доспілість; (о нарыве) набраність, виспілість, вистиглість (-ости). -
12 Наядревать
наядреть, наядренеть и наядриться1) (о нарыве) набирати(ся), набрати(ся), наривати, нарвати, виспівати, виспіти, вистигати, вистигти; срв. Назревать 2;2) (об овощах, плодах) набиратися, набратися (соку, м'якушу), наливатися, налитися и (зап.) наллятися, сповнятися и сповнюватися, сповнитися, виповнятися и виповнюватися, виповнитися, (о мног.) понабиратися (соку, м'якушу), поналиватися, пос[пови]повнюватися;3) (о бродящем напитке) набиратися, набратися сили (міцности). Наядревший, Наядреневший и Наядрившийся - що набрав(ся) и т. п. - см. ещё Наядренелый.
См. также в других словарях:
ПЕРИКАРДИТ — (pericarditis), воспаление серозной оболочки, покрывающей сердце. Перикардит был описан впервые Сенаком (Senac) в 1749 году. П. может быть по своему течению острым или хроническим, сухим или сопровождаться накоплением в сердечной сорочке эксудата … Большая медицинская энциклопедия
Ящинский Семен Никанорович — Ящинский (Семен Никанорович) хирург, родился в 1855 г., общее образование получил в волынской духовной семинарии, а медицинское в Варшавском университете. В 1882 г. назначен младшим ординатором в новогеоргиевский военный госпиталь. В 1883 г.… … Биографический словарь
прочкнуться — прорваться (о нарыве, почке) , прочкать, прочкнуть проколоть, пробить , чкать, чкнуть бить , укр. чикнути ударить режущим , сербохорв. чка̏ти, ча̏чкати ковырять , чеш. čkati набивать ; см. Бернекер 1, 166; Торбьёрнссон, Хеniа Lideniana 40 и сл.; … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
чирей — чирий, род. п. чирья, начиреть созреть (о нарыве) , чирка грудной сосок , укр. чирка чирей, нарыв , чиряк – то же, болг. чирка, чирей – то же, сербохорв. чи̑р, словен. čȋr – то же, čirȃj гемороидные шишки , ščirjevǝc, ščirovǝc нарыв , польск.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Андреевский, Ефим Иванович — доктор медицины, гоф медик, почетный член медицинского совета Министерства Внутренних Дел, происходил из духовного звания, ум. в 1840 году. По окончании курса в семинарии (1807 г.), поступил в Медико хирургическую академию; в 1811 г. выпущен… … Большая биографическая энциклопедия
Ящинский, Семен Никанорович — хирург; род. в 1855 г., общее образование получил в волынской духовной семинарии, а медицинское в варшавском университете В 1882 г. назначен младшим ординатором в новогеоргиевский военный госпиталь. В 1883 г. приглашен помощником прозектора по… … Большая биографическая энциклопедия
Кастрация — (оскопление, холощение) хирургическая операция, производимая у мужчин и женщин при злокачественных опухолях яичек или яичников. У здоровых людей, помимо изуверных сект, в настоящее время К. практикуется еще в Турции для приготовления евнухов,… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Нарыв — (мед., abscessus) или гнойник содержащая гнойную жидкость (см. Гной) и ограниченная со всех сторон полость. Стенка Н. состоит из грануляционных клеток, новообразованных кровеносных сосудов и соединительно тканных волокон. Возбудители нагноения… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Ящинский — (Семен Никанорович) хирург; род. в 1855 г., общее образование получил в волынской духовной семинарии, а медицинское в варшавском университете В 1882 г. назначен младшим ординатором в новогеоргиевский военный госпиталь. В 1883 г. приглашен… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Ящинский Семен Никанорович — хирург, род. в 1855 г., общее образование получил в волынской духовной семинарии, а медицинское в варшавском университете В 1882 г. назначен младшим ординатором в новогеоргиевский военный госпиталь. В 1883 г. приглашен помощником прозектора по… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ло́паться — аюсь, аешься; несов. 1. Давать трещины, разрываться, разламываться (от сильного расширения, давления, натяжения). Лопались водопроводные трубы, иней шапками нарастал на каждом гвозде. Кочетов, Журбины. По ночам слышно было, как трещит, лопаясь,… … Малый академический словарь
