Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

оставлять

  • 41 пренебрегать

    пренебречь (кем, чем или (реже) кого, что) нехтувати, знехтувати, понехтувати ким, чим и кого що, гордувати, згордувати, погордувати, погорджувати и погорджати, погордити, гордити, згорджувати и згорджати, (сов.) згордити ким, чим, поневіряти, поневірити ким, ганьбувати, по[з]ганьбувати ким, (оставлять без внимания, запускать) занехаювати, нехаяти, занехаяти и занехати, (о мн.) позанехаювати кого, що, занедбувати, занедбати, (о мн.) позанедбувати кого що, (мало ценить) легковажити, злегковажити що, не дбати про що, (не уважать) зневажати, зневажити, (о мн.) позневажати кого, що, (брезгать) гребувати и гребати, погреб(ув)ати ким, чим, (считать за ничто) упосліджувати и упосліджати, упослідити кого, що, брати, узяти кого, що-небудь за нізащо, (описат.) пускати, пустити за вітром, кидати, кинути під лаву що. [Нехтував своє тіло (Грінч.). Нехтує своїми обов'язками (Грінч.). Підійметься угору, кого знехтували люди (Куліш). Він нами гордує (М. Вовч.). Убогими не гордила (Драг.). Не гордуй ти життям молодим (Грінч.). Свої справи занехаяв за-для діла громадського (Єфр.). Камінь, що занедбали будівничі, той став у голову угла (Єванг.). Людей і славу занедбала (Котл.). Він мову свою зневажає як жаргон (Грінч.). Рідною культурою не гребували (Єфр.). Згордовано тобою невимовно (Куліш). Євменчуки пустили батьківський закон за вітром (Кониськ.)]. Не надо ничем -гать - не треба нічим (нічого) нехтувати. -гать опасностью - погоджувати, нехтувати небезпекою. -бречь добрыми советами - занедбати (занехаяти) добру пораду. Пренебрегаемый - погорджуваний, нехтуваний, занехаюваний, упосліджуваний. Пренебрежённый - з[по]гордований, погорджений, знехтуваний, занехаяний, занедбаний, зневажений, упосліджений від кого. [Зневажене кохання. Наша мова зосталась упослідженою (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - пренебр`ечь
    1) (кем-чем, кого-что - относиться с презрением) зневажа́ти, знева́жити (кого-що), гордува́ти, погордува́ти и згордува́ти, пого́рджувати и погорджа́ти, погорди́ти (ким-чим); ( гнушаться) гре́бувати, погре́бувати, гре́бати, погре́бати, диал. ганьбува́ти, поганьбува́ти (ким-чим)
    2) (кем-чем, что - считать не заслуживающим внимания; не бояться) не́хтувати, зне́хтувати и поне́хтувати (кого-що, ким-чим); (забрасывать, забывать) зане́дбувати, занедба́ти (кого-що), занеха́ювати, занеха́яти и диал. занеха́ти (кого-що, диал. ким-чим); ( относиться легкомысленно) легкова́жити, злегкова́жити (ким-чим, що)

    Русско-украинский словарь > пренебрегать

  • 42 преследовать

    1) что, кого (гнаться, по следам, пускаться в погоню, стараться достигнуть изв. цели) - гнатися (женуся) и гнати, гонитися, ганяти, -ся, вганяти, -ся за чим, за ким, (о к.-л. цели ещё) переслідувати що (якусь мету). [Поліція ганяється за Миколою (Грінч.). Козаки вганяють за недобитками (Куліш)]. -вать неприятеля, зверя - гнатися за ворогом, за звіром. -вать цель - вганяти за метою (Грінч.), переслідувати мету, (добиваться) домагатися мети, намагатися до мети, іти до мети, змагатися до мети. Все эти мероприятия -ют одну цель - усі ці заходи мають одну мету, змагаються до однієї мети. -вать по пятам кого - гнатися по п'ятах за ким, бігти свіжими слідами за ким;
    2) кого, что (гнать, гнести) - переслідувати, напастувати кого, що, гонити кого, (притеснять) гнобити, утискати кого. [Я-ж переслідував тебе завзято (упорно) (Куліш). Ірод переслідував дуже християн (Гн.). Левко і розказав, як Тимоха гонив його (Кв.)]. -вать судебным порядком - переслідувати судом. -вать взяточничество - переслідувати хабарництво. -вать кого неотступно (навязчиво) - просвітку не давати кому. [А тепер їй Микита просвітку не дає, переймає та нагадує старе цілування (Грінч.)]. Упорно -вать кого-нб. (наседать) - напосідати(ся) на кого. Меня -дует мысль - гадка (думка) муляє мене. Начальник -дует меня - начальник напосідає (-ться) на мене.
    * * *
    1) переслі́дувати (кого-що); (гнать, подвергать гонениям) гна́ти (кого-що), ( гнаться) гна́тися (за ким-чим); ( притеснять) гноби́ти (кого-що)

    \преследовать по суду́ — віддава́ти до су́ду (під суд), переслі́дувати судо́м

    2) ( не оставлять в покое) не дава́ти спо́кою и споко́ю (кому-чому); ( удручать) гніти́ти, пригні́чувати и пригніта́ти (кого-що); ( мучить) му́чити (кого-що); ( докучать) докуча́ти, надокуча́ти (кому-чому)
    3) ( иметь в виду) ма́ти на меті́ (що); ( добиваться) дба́ти (про що)

    \преследовать коры́стные це́ли — ма́ти на меті́ свою́ ко́ри́сть

    \преследовать свои́ интере́сы — дба́ти ті́льки (лише́) про свої́ інтере́си

    \преследовать цель — ма́ти на меті́, ма́ти мету́, ста́вити собі́ (за) мету́ (мето́ю), добива́тися (домага́тися, добува́тися) мети́

    Русско-украинский словарь > преследовать

  • 43 примета

    прикмета, приміта, признака, познака, призначка, знак (-ку), (пометка) зазначка; (отличит. признак) прикмета, ознака, відзнака; срв. Признак. [Дорогу пізнав він по всяких прикметах (М. Лев.). Зоря ясна, ясная приміта (Рудан.). Меншому брату приміту покидає (Дума). Я свої гроші впізнаю, на них зазначку я зробив]. Делать, сделать -ту на чём - робити, зробити прикмету, приміту и т. д. на чому, позначити що, класти карб на чому. -ту, на -ту оставлять - лишати, залишати, давати, дати на признаку кому що. Делать, сделать - ту на камыше, на дереве и т. п. - клячити, поклячити що (очерет, дерево). [Оце поклячили усі дерева, - тепер уже не буде крадіжки (Мирг. п.)]. -ты (в паспорте) - прикмети, ознаки, відзнаки (в пашпорті). Описание -мет - опис прикмет, ознак. На -те - на прикметі, на призначці, на знаку. [Є, кажу, в мене на прикметі (М. В.). У своїх приятелів і навіть ворогів на призначці він був (Куліш)]. Не в -ту - не по знаку, невкміту. [Невкміту мені, чи вони били його чи ні; чув тільки, що кричало щось, а нічого не бачив (Новомоск. пов.)]. Хорошая, дурная -та - добра, погана (лиха) прикмета, признака, примітка, примха, добрий, лихий знак. [Погана прикмета, що курка півнем заспівала. В селах ведеться примха, що як стрінеш попа або ченця в дорозі, то без пригоди тобі не минеться (Куліш)]. Суеверная -та (предрассудок) - забобон (-ну).
    * * *
    прикме́та, примі́та; ( признак) озна́ка, позна́ка, призна́ка, диал. о́знак, -у; ( знак) знак, род. п. зна́ку и знаку́

    Русско-украинский словарь > примета

  • 44 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 45 следить

    I
    (за кем-чем) сте́жити (за ким-чим); (наблюдая, выслеживая) слідкува́ти, -ку́ю, -ку́єш, сліди́ти, -джу́, -диш (за ким-чим, кого-що), зори́ти (за ким-чим), сочи́ти (кого-що, за ким-чим), постеріга́ти (кого-що), спозира́ти, диал. кміти́ти (кмічу́, кміти́ш) (за ким-чим), ми́шкати, мишкува́ти, -ку́ю, -ку́єш (за ким); ( присматривая) пильнува́ти, -ну́ю, -ну́єш; пантрува́ти, -ру́ю, -ру́єш, па́нтрити, -рю, -риш (кого-що), придивля́тися (за ким-чим); ( надзирать) нагляда́ти (за ким-чим, кого-що)

    \следитьть за собо́й — сте́жити за собо́ю

    II
    ( оставлять грязные следы) сліди́ти, -джу́, -диш

    Русско-украинский словарь > следить

  • 46 сходить

    I несов.; сов. - сойт`и
    1) схо́дити, -джу, -диш и зіхо́дити, зійти́ (зійду́, зі́йдеш) и мног. посхо́дити; ( с лошади - обычно) зла́зити (зла́жу, зла́зиш) и зліза́ти, злі́зти и мног. позла́зити и позліза́ти; ( спускаться) спуска́тися, спусти́тися (спущу́ся, спу́стишся) и мног. поспуска́тися; (оставлять занимаемое место - о сидящем, лежащем) устава́ти, уста́ти (уста́ну, уста́неш) и мног. повстава́ти; ( с чего) зсіда́ти, зсі́сти (зся́ду, зся́деш); (сойти - с какого-л. места) уступа́тися, уступи́тися (уступлю́ся, устуґпишся), диал. зступа́ти, зступи́ти

    не сходи́ть с языка́ — не схо́дити з язика́ (з уст)

    румя́нец \сходить шёл — рум'я́нець зійшо́в

    снег \сходить шёл — с поле́й сніг зійшо́в з полі́в

    \сходить ди́ть с горы́ — схо́дити (спуска́тися) з гори́

    \сходить ди́ть с конве́ера — схо́дити з конве́єра

    \сходить ди́ть с пути́ (с доро́ги, со своего́ пути́, со свое́й доро́ги) — перен. схо́дити з [свого́] шляху́ (з [своє́ї] доро́ги)

    \сходить ди́ть с ре́льсов — схо́дити з ре́йок (з ко́лії)

    2) (благополучно закончиться, проходить) мина́ти, мину́ти, схо́дити, зійти́

    ему́ всё \сходить дит — йому́ все мина́є (схо́дить)

    3) ( быть признаваемым за кого-что) схо́дити, зійти́, відбува́ти, відбу́ти, -бу́ду, -бу́деш

    волк \сходить ди́л за соба́ку — ( был принимаемый) во́вка прийма́ли за соба́ку

    де́рево \сходить дёт за сад — де́рево зі́йде за садо́к (за сад)

    4) ( оканчиваться - о грибах) прохо́дити, -дять, пройти́ (про́йдуть)
    5) ( выслеживать) охотн. висте́жувати, -жую, -жуєш, ви́стежити, вислі́джувати, -джую, -джуєш, ви́слідити, -джу, -диш
    II сов.
    схо́дити, -джу́, -диш; ( пойти) піти́ (піду́, пі́деш)

    \сходитьть к коло́дцу по во́ду — сходи́ти (піти́) до коло́дязя по во́ду

    \сходить жу́ посмотре́ть — піду́ подивлю́ся, піду́ подиви́тися

    \сходить ди́ть слоно́м — шах м. піти́ слоно́м

    Русско-украинский словарь > сходить

  • 47 терять

    1) (преим. о конкретных предметах) губи́ти; (оставлять, забывать что-л.) відбіга́ти

    \терять ве́щи — губи́ти ре́чі

    2) (кого-что - преим. об отвлечённых объектах) втрача́ти, стра́чувати, -чую, -чуєш (кого-що); ( лишаться) позбува́тися (кого́-чого́)

    \терять авторите́т — втрача́ти авторите́т

    \терять в ве́се — втрача́ти на вазі́

    \терять вкус к чему́ — втрача́ти смак до чо́го, знеохо́чуватися в чо́му

    \терять го́лову — розгу́блюватися, заморо́чуватися, не дава́ти собі́ ра́ди; заходи́ти в го́лову

    \терять дру́га — втрача́ти (позбува́тися) дру́га

    \терять жела́ние — втрача́ти бажа́ння, знеохо́чуватися

    \терять слух — втрача́ти слух; ( глохнуть) глу́хнути

    \терять нить расска́за — губи́ти (втрача́ти) ни́тку ро́зповіді

    \терять по́чву под нога́ми — втрача́ти ґрунт під нога́ми

    \терять равнове́сие — втрача́ти рівнова́гу; (прям.: о стоящем) зато́чуватися

    \терять си́лу — втрача́ти си́лу

    \терять созна́ние — неприто́мніти, втрача́ти свідо́мість, млі́ти, умліва́ти, зомліва́ти

    \терять ум — втрача́ти (стра́чувати) ро́зум; захо́дити в го́лову

    3) ( тратить нецелесообразно) втрача́ти, марнува́ти; ( время) га́яти, гайнува́ти, витрача́ти, уга́ювати; ( расходовать) тра́тити; (жизнь, здоровье) збавля́ти

    Русско-украинский словарь > терять

  • 48 удаляться

    несов.; сов. - удал`иться
    1) ( отдаляться) віддаля́тися, віддали́тися; ( отходить) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; ( отклоняться от темы) відхиля́тися, відхили́тися; ( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися и ухильну́тися
    2) ( уходить) іти́ [собі́ геть], піти́ [собі́ геть]; ( уезжать) ї́хати, пої́хати; ( выходить) вихо́дити, ви́йти и повиходити; ( отстраняться) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; (оставлять кого-что-л.) залиша́ти, залиши́ти и позалиша́ти, покида́ти, поки́нути и поки́дати; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути
    3) строит. (несов.) віддаля́тися; виво́дитися; випрова́джуватися; висила́тися; виганя́тися, виго́нитися; видаля́тися; вилуча́тися; прибира́тися; вирі́зуватися; відрі́зуватися; вийма́тися, витяга́тися, витя́гуватися; вирива́тися; ни́щитися, вини́щуватися, зни́щуватися; виво́дитися; усува́тися

    Русско-украинский словарь > удаляться

  • 49 удерживать

    несов.; сов. - удерж`ать
    1) утри́мувати, утри́мати, уде́ржувати, уде́ржати; ( поддерживать) підтри́мувати, підтри́мати, підде́ржувати, підде́ржати
    2) ( приостанавливать) утри́мувати, утри́мати, уде́ржувати, уде́ржати, спиня́ти, спини́ти; ( придерживать) притри́мувати, притри́мати, приде́ржувати, приде́ржати; ( сдерживать) стри́мувати, стри́мати, зде́ржувати, зде́ржати; ( задерживать) затри́мувати, затри́мати, заде́ржувати, заде́ржати; (подавлять, успокаивать) гамува́ти и угамо́вувати, угамува́ти, утамо́вувати, утамува́ти, ути́шувати, ути́шити, сти́шувати, сти́шити
    3) (оставлять за собой; сохранять) зберіга́ти, зберегти́; (в уме, в преданиях) захо́вувати, захова́ти
    4) ( не отдавать) утри́мувати, утри́мати, уде́ржувати, уде́ржати; ( отчислять) відрахо́вувати, відрахува́ти

    Русско-украинский словарь > удерживать

Страницы

См. также в других словарях:

  • оставлять — См. бросать, вверять, миновать, отказываться, переставать, поручать, сохранять... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. оставлять бросать, вверять, миновать, отказываться,… …   Словарь синонимов

  • ОСТАВЛЯТЬ — ОСТАВЛЯТЬ, оставить что, не трогать, не тревожить, не брать, покидать, устранять. Оставь бумаги, не вороши. Оставь это, не твоя забота. Я детей дома оставил. Все оставили бедняка, покинули. Оставьте меня одного. Отойди, оставь его в покое, дай… …   Толковый словарь Даля

  • ОСТАВЛЯТЬ — ОСТАВЛЯТЬ, оставляю, оставляешь. несовер. к оставить. «Завтра оставляю ходить к князю, не видя там ни малейшей службы.» Достоевский. «Боярин оставлял коня у ворот и месил по грязи пеший.» А.Н.Толстой. ❖ Оставляет желать многого или лучшего см.… …   Толковый словарь Ушакова

  • оставлять — ОСТАВИТЬ, влю, вишь; вленный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • оставлять — покидать ликвидировать — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы покидатьликвидировать EN abandon …   Справочник технического переводчика

  • оставлять — (не) оставляет чувство • действие, субъект, прерывание (не) оставлять времени • существование / создание, субъект (не) оставлять надежды • действие, прерывание (не) оставлять сомнений • действие, продолжение вопрос остался • существование /… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • оставлять — ОСТАВЛЯТЬ1, несов. (сов. оставить), кого. Удаляясь откуда л., уходя, уезжая, покидать (покинуть) какое л. место, кого л. где л.; Син.: бросать [impf. to leave (for), go (away, from); to abandon, desert, forsake; to relinquish, cede (a territory,… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • оставлять без рубашки — пускать по миру, снимать штаны, пускать с сумой, оставлять в одной рубашке, обирать до нитки, оставлять одну рубашку, снимать последнюю рубашку, разорять Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • оставлять позади — перерастать, проезжать, миновать, оставлять в стороне, объезжать, помрачить, давать фору, отнимать пальму первенства, опережать, проходить, утирать нос, уходить, обходить, обгонять, превосходить, перегонять, натягивать нос Словарь русских… …   Словарь синонимов

  • оставлять след — накладывать отпечаток, отражаться, оставлять отпечаток, сказываться, накладывать след, отзываться Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Оставлять без обеда — кого. ОСТАВИТЬ БЕЗ ОБЕДА кого. Устар. Оставлять на определённый срок в школе после окончания уроков наказание в старой школе. [Иван:] Ты почему не учишь уроки, Пётр? [Пётр:] Я уже кончил. [Иван:] Вероятно, врёшь. А завтра тебя, как болвана,… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»