Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

оставлять

  • 21 надежда

    надія, (редко надіяння), сподівання, сподіванка на що и що (з)робити. [На вас уся моя надія (Кониськ.). Я зрікся надії дізнатися чогось (Крим.). Надіялись були ми, та й те надіяння уже пропало (М. Костом.). Уже (мені) важко - нема сподівання (Крим.). Билося наше серце солодкими сподіванками (Куліш). Не буде вже сподіванки на життя і радість (Крим.)]. Несбыточная, неосуществимая -жда - незбутня, нездійсненна надія (сподіванка), химера. Слабая -жда - мала надія. Твёрдая -жда - найпевніша надія. Тщетная -жда - марна (даремна) надія (сподіванка). Быть в -жде на что - мати надію на що, сподіватися чого. Нет ни малейшей -жды - найменшої надії нема(є). Нет -жды, что-(бы) - нема надії, що(б); не надійно, що(б). [Не надійно, щоб сі любощі скоренити (Г. Барв.)]. -жда овладела его душой - надія опанувала йому душу. Возлагать, полагать -жду на кого - покладати (складати, держати, мати) надію на кого, уповати на кого. [Всі надії покладати на чужу, незнану сторону, де ніби-то жити краще буде (Рада). Не складала на неї великих надій (Мирний). Я вповала на неї, а вона он що зробила мені! (Звин.)]. Лелеять, питать -жду - см. Лелеять. Льстить, тешить себя -ждой - тішити себе надією; срв. Льстить 2. Оправдывать -жды - см. Оправдывать 2. Не оставлять -жды - не покидати (не кидати) надії (сподіванки), не кидатися надії (сподіванки). -жда осуществилась - надія (сподіванка) справдилася (здійснилася). Подавать -жду, большие -жды - см. Подавать. Подающий большие -жды - великонадійний, надійний. Поддерживать -жду в ком - підтримувати (підживляти) надію в кому, чию; гріти надію; срв. Поддерживать. Потерять -жду, лишиться -жды - втратити (згубити) надію, збутися надії, збезнадіятися и (пров.) знадіятися, зневіритися; см. Потерять и Лишаться. [Знадіявся зовсім, щоб її бачити (Васильч.)]. Потерявший -жду - зневірений. Исполненный, полный -дежд - сповнений, повний надій.
    * * *
    наді́я; (ожидание, расчёт) споді́ванка, сподіва́ння

    в \надежда де на вашу по́мощь — в наді́ї (сподіваючись) на вашу допомо́гу (поміч), ма́ючи надію на ва́шу допомо́гу (поміч)

    вся \надежда да на вас — уся надія на вас

    \надежда ды осуществи́лись — наді́ї (сподіванки, сподівання) здійсни́лися (спра́вдилися)

    пита́ть (лелеять) \надежда ду (\надежда ды) — см. питать 3)

    подава́ть \надежда ду (\надежда ды) — подава́ти надію (надії)

    теря́ть \надежда ду — втрача́ти наді́ю

    Русско-украинский словарь > надежда

  • 22 наследство

    спадщина, спадок (-дку) и (мн.) спадки (-ків), (гал.) дідицтво; специальнее: (от предков) предківщина, (от деда) дідизна, дідівщина, (от бабки) бабизна, бабівщина, (от отца) батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от брата) братовизна, братівщина, (от сестры) сестрівщина, (от свёкра) свекрівщина, (от тестя) тестівщина; срв. Наследие. [Після (Вольфової) смерти він зробився паном усієї його спадщини (Франко). Я спадок мав од батька: виногради, і ниву добру, і садок, і дім (Л. Укр.). Спадків по вас я не сподіваюся мати (Харківщ.). Йому, сироті, нігде узяти, тільки що спадками живитись (Квітка). Мале дідицтво, велике головництво (уголовщина) (Франко). Нам батьківщини не ділити (Приказка)]. В -ство, по -ству - у (на) спадщину, у (на) спадок, у спадку. [Мали власну землю і передавали її в спадщину (Доман.). Взяли собі у спадок всі пісні його (Л. Укр.). По ньому світ зоставсь на спадок иншим (Крим.)]. Вступать вступить в -ство - обіймати, об(ій)няти спадщину. Доставаться, достаться в -ство, по -ству кому от кого - припадати, припасти, спадати, спасти кому (спадщиною, спадком, у спадщину, у спадок, у спадку), діставатися, дістатися кому спадщиною и т. п. по кому (реже після кого). [Отець умер, на мене спав маєток (Куліш). Од якоїсь тітки у спадку йому дістався (М. Вовч.)]. Лишать, лишить -ства кого - позбавляти позбавити спадщини кого, не давати, не дати спадку кому, (об отце по отнош. к сыну ещё) висиновляти, висиновити кого. Оставлять, оставить в -ство - (за)лишати, (за)лишити спадком (у спадщину, у спадок), (завещать, словесно) відказувати, відказати, приказувати, приказати, (письменно) відписувати, відписати кому що. [Вмираючи, усе господарство приказала дочці (Квітка). Знай: спадщини тобі я ввік не відпишу (Самійл.)]. Отказ, отречение от -ства - зрікання, оконч. зречення спадщини (спадку), відмовляння, оконч. відмовлення (відмова) від спадщини. Отказываться, отказаться от -ства - зрікатися, зректися спадщини (спадку), відмовлятися, відмовитися від спадщини. Открытие -ства - відкриття спадщини. Получать, получить -ство - діставати, дістати, одержувати, одержати, відбирати, відібрати спадщину (спадок, спадки). [Одержавши невеличку спадщину від родича (Грінч.)]. Получить в -ство что - дістати, одержати, відібрати, здобути, прийняти, перейняти у (на) спадщину (у и на спадок, у спадку, спадщиною, спадком) що, (гал.) одідичити що. [Уклад життя, одібраний од батьків у спадщину (Рада). Перейняла добро на спадщину од своєї мами (Н.-Лев.). Одержаний у спадку по батькові фільварочок (Франко). Одібрав його (капітал) в спадку (Крим.)]. Утверждение в правах -ства - стверджування (оконч. ствердження) прав(а) на спадщину.
    * * *
    1) спа́дщина, спа́док, -дку; (имущество, полученное от деда) діди́зна; ( полученное от отца) ба́тьківщина, отчи́зна; ( полученное от матери) матери́зна

    по \наследство ву — у спа́дщину, у спа́док

    Русско-украинский словарь > наследство

  • 23 небрежение

    1) (действие) - а) нехтування, занехаювання, занедбування, недбання; гайнування; б) недбання, нехтування. Срв. Небречь; в) (неохранение) неохорона, необорона, (несохранение) незберегання, (недосмотр) недогляд (-ду);
    2) о ком, о чём, к кому, к чему (нерадение, незаботливость) - недбання про кого, про що, нехтування (оконч. знехтування) ким, чим и кого, чого, занехаювання (оконч. занехаяння), занедбування (оконч. занедбання) кого, чого, (невнимание) неуважність, неувага до кого, до чого, (равнодушие) байдуж(н)ість; (небрежность) недбалість, недбальство, (редко) недбайність (-ости) (про кого, про що). [Нехтування народнім добром (Київ). Неуважність до свого народу (Доман.). Недбайність про народ і державу (Л. Укр.)]. С -нием делать что - недбало (недбайливо, неуважно) робити що;
    3) (состояние) занедбаність, занехаяність, занедбання, занехаяння. Оставлять, оставить в -нии кого, что - занехаювати (занедбувати, нехтувати), занехая(я)ти (занедбати) кого, що. [Нехтував своє тіло (Грінч.)]. Оставаться (быть), остаться в -нии - занехаюватися, занедбуватися, бути занехаюваним, занехаяним, занедбуваним, занедбаним. [Занехаювались старі звичаї (Грінч.)]. Приводить, привести в -ние что - занехаювати (занедбувати), занеха(я)ти (занедбати) що;
    4) (пренебрежение, презрение) зневага, погорда до кого, до чого.
    * * *
    недба́ння; ( пренебрежение) не́хтування; ( невнимание) неува́жність, -ності, неува́га; в

    \небрежение нии [быть, находи́ться] — зане́дбуватися, -буюся, -буєшся, занеха́юватися, -ха́ююся, -ха́юєшся, бу́ти зане́дбаним (занеха́яним); с

    \небрежение нием — недба́ло, неува́жно

    Русско-украинский словарь > небрежение

  • 24 неведение

    незнання (кого, чого и про кого, про що), невідання (чого), (неизвестность) невідомість (чого), (редко) недовідомість, (несознательность) несвідомість (-ости) (чого); (неумение) невміння, незнання и незнаття (-ття) (що робити и чого). [Спроби (познайомити Европу з нами,) які потопали в морі европейського незнання про нас (Грінч.). Гріхи людські, вільні й невільні, яже віданням і невіданням (М. Левиц.). Невідомість гріха не чинить (Номис). Тут панує повна недовідомість, а тимчасом народ повинен знати, що робило його правительство (Доман.). Вона не хотіла чуда повороту до дитячої несвідомости (Л. Укр.)]. - ние стыда - незнання (невідання) сорому (стиду или стида), (иногда) безсоромність (- ности). [Молоді липи стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Коцюб.)]. -ние чтения и письма - невміння читати й писати. По -нию - з незнання, з невідомости, не знаючи; з несвідомости. [В чім-же я з незнання грішна? (Куліш)]. В блаженном -нии - в блаженному (щасливому) невіданні (незнанні). В -нии своём, я… - у своїй несвідомості (у своєму невіданні), я… В -нии значения чего, я… - несвідомий (не знаючи) ваги (значе[і]ння) чого, я… Быть (пребывать, находиться), оставаться в -нии относительно чего, насчёт чего - не знати чого, про що, бути (перебувати, пробувати) в незнанні (в невіданні, в несвідомості), бути, зоставатися несвідомим (нетямущим) чого. Воспитывать, держать, оставлять кого в -нии чего - виховувати, тримати, залишати кого в незнанні (в невіданні, в несвідомості) чого. Мрак (тьма) -ния - темрява (тьма, пітьма) незнання (невідання).
    * * *
    неві́дання; ( незнание) незнання́; ( неосведомлённость) необі́знаність, -ності

    в блаже́нном \неведение нии быть (пребы́вать, находи́ться) — ирон. у блаже́нному неві́данні бу́ти (лишатися)

    по \неведение нию — че́рез незнання́, че́рез необі́знаність

    Русско-украинский словарь > неведение

  • 25 объезжать

    объехать
    1) (в объезд ехать) об'їздити, об'їжджати, об'їхати, колувати, обколувати кого, що; (что-либо, едущих или идущих) обминати, обминути, поминати, поминути;
    2) вокруг чего - об'їздити, об'їхати що. [Об'їхав землю навкруги].
    * * *
    I несов.; сов. - объ`ехать
    1) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти; ( оставлять в стороне) обмина́ти, обмину́ти и пообмина́ти, омина́ти, омину́ти
    2) ( перегонять) переганя́ти, перегна́ти и попереганя́ти, випереджа́ти, ви́передити; об'їжджа́ти, об'ї́хати
    3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти; об'їжджа́ти, об'ї́хати
    II несов.; сов. - объ`ездить
    1) ( приучать к езде лошадь) об'їжджа́ти и об'ї́жджувати, об'ї́здити, виї́жджувати, ви́їздити
    2) ( побывать во многих местах) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти

    Русско-украинский словарь > объезжать

  • 26 оставить

    Русско-украинский словарь > оставить

  • 27 оставляться

    (за)лишатися, бути (за)лишеним и т. д. См. Оставлять.
    * * *
    залиша́тися, лиша́тися, полиша́тися

    Русско-украинский словарь > оставляться

  • 28 ответственность

    відповідальність (-ности). Брать на себя -ность - брати на себе відповідальність. Взаимная -ность - кругова відповідальність. Нести на себе -ность - відповідати за що. Оставлять на чью-либо -ность - кидати, залишати на чию відповідальність, на чию голову. Быть на чьей -ности - бути на чиїй відповідальності (відповіді), на чиїй голові. Слагать с себя -ность - скидати з себе відповідальність. Сложить -ность на кого - переложити, перекинути на кого відповідальність. На нас пала - ность - на нас лягла відповідальність. Привлекать к судебной -ности кого - позивати до суду (в суд) кого, подавати до суду на кого.
    * * *
    відповіда́льність, -ності; відвіча́льність

    Русско-украинский словарь > ответственность

  • 29 отвлекаться

    отвлечься відвертатися, відвернутися, відриватися, відірватися. -ться от работы - відриватися, відвертатися від роботи (від праці).
    * * *
    несов.; сов. - отвл`ечься
    відверта́тися, відверну́тися; ( отклоняться) відхиля́тися, відхили́тися; (несов.: отклоняться в сторону) відтяга́тися, відтя́гуватися; ( отрываться) відрива́тися, відірва́тися; ( абстрагироваться) абстрагува́тися несов., сов.; ( оставлять в стороне) залиша́ти о́сторонь, залиши́ти о́сторонь; строит. (несов.) відверта́тися; відхиля́тися; відтяга́тися, відтя́гуватися; відрива́тися; абстрагува́тися; відокре́млюватися

    Русско-украинский словарь > отвлекаться

  • 30 откидывать

    и откидать откидать и откинуть
    1) відкидати, відкидати и відкинути, (о мног.) повідкидати що від чого; (вокруг, около чего) обкидати, обкинути що коло чого. [Обкинь (обкидай) сніг коло кошари (загороды для овец)]; (что-либо закрытое) відкривати, відкрити;
    2) (бросить, оставить) - см. Оставлять. -нуть коляску - відкрити колясу, відкинути (спустити) халабуду в колясі. -нуть голову - від[за]кидати, від[за]кинути голову. - нуть ногу (стоя) - відставити ногу. Пехота -ла неприятеля за реку - піхота відперла (відтрутила) ворога за річку. -нуть всякий страх - (по)кинути всякий страх (острах). -нуть свою гордость - (по)кинути, (об)лишити свої гордощі. -нуть всякие заботы, горести - кинути лихом об землю. Откиданный и откинутый - відкиданий, відкинутий.
    * * *
    I несов.; сов. - откид`ать
    відкида́ти, відки́дати и повідкида́ти
    II несов.; сов. - отк`инуть
    відкида́ти, відки́нути и повідкида́ти; ( открывать - люк) відкрива́ти, відкри́ти и повідкрива́ти

    Русско-украинский словарь > откидывать

  • 31 отлучаться

    отлучиться
    1) от чего (отторгаться отделяться) - відлучатися, відлучитися від чого, від кого, вилучатися, вилучитися з чого, з кого;
    2) (удаляться, оставлять) відлучатися, відлучитися, відгоджатися, відгодитися, відбавлятися, відбавитися від чого, звідки (з хати), (на короткое время) відвихатися, відвихнутися, відвертатися, відвернутися, відскакувати, відскочити, (сов.) відхибнутися від чого, звідки. -читься на часок из дому - вискочити (відвихнутися) на годинку з дому, з хати. Он обязан подпиской не -чаться из города - він зобов'язався листовно не відбавлятися з міста.
    * * *
    несов.; сов. - отлуч`иться
    1) вихо́дити, ви́йти ( уходить на время); ( уезжать) виїжджа́ти, ви́їхати; відлуча́тися, відлучи́тися
    2) строит. (несов.) відлуча́тися

    Русско-украинский словарь > отлучаться

  • 32 отпечатлевать

    несов.; сов. - отпечатл`еть
    відбива́ти, відби́ти, (оставлять след, следы) залиша́ти слід (сліди́), залиши́ти слід (сліди́)

    Русско-украинский словарь > отпечатлевать

  • 33 отпечатываться

    отпечататься (в типографии) друкуватися, видрукуватися, надрукуватися; (о следах) випечатуватися, випечататися, відбиватися, відбитися. [Як ударив по щоці, так уся п'ятірня й випечаталась. Слід од чобіт відбився на снігу].
    * * *
    несов.; сов. - отпеч`ататься
    1) полигр. друкува́тися, ви́друкуватися
    2) ( оставлять след) відбива́тися, відби́тися
    3) строит. (несов.) друкува́тися, відбива́тися, відпеча́туватися, розпеча́туватися

    Русско-украинский словарь > отпечатываться

  • 34 отражаться

    отразиться
    1) відбиватися, бути відбитим, відпиратися, бути відпертим. Удар -жается ударом - удар відбивається ударом;
    2) відбиватися, відбитися, відкидатися, відкинутися, віддавати(ся), віддати(ся), відсвічуватися, відсвітити(ся), (о звуке) відгукуватися, відгукнутися, [Все те відкидалося, відбивалося в тихій воді (Н.-Лев.). В прозорій воді відбиваються золоті верхи (Н.-Лев.)]. -жаться эхом от чего-л. - відбиватися луною від чого, битися луною в що, відгукуватися (віддаватися) луною від чого;
    3) (находить выражение, оставлять след) відбиватися, відбитися, відзначатися, відзначитися на чому и в чому, (изображаться) малюватися, змалюватися, відмалюватися. [Ні в чім так не відзначалась душа, як у пісні (Куліш)]. Смущение -жалось у него на лице - збентеження відбивалось йому на обличчі (Грінч.). На его бледном лице -зилась мука - на його блідому виду відбилася (відзначилася, змалювалася) мука;
    4) (иметь последствия для кого) відбиватися, відбитися, позначатися, позначитися на кому, на чому; сов. окошитися, покошитися на кому, на чому. Репрессии против украинства в России тяжело -зились на украинской литературе - репресії проти українства в Росії тяжко відбилися (позначилися) на українській літературі.
    * * *
    несов.; сов. - отраз`иться
    1) (давать свое изображение на поверхности, воспроизводиться в образах, понятиях) відбива́тися, відби́тися, віддзерка́люватися, віддзерка́литися; відкида́тися, відки́нутися; несов. відсві́чуватися; ( отдаваться - о звуке) віддава́тися, відда́тися
    2) (перен. проявляться, обнаруживаться) відбива́тися, відби́тися; ( отображаться) відобража́тися и відобра́жуватися, відобрази́тися
    3) (оказывать влияние, воздействие) відбива́тися, відби́тися, ( сказываться) познача́тися, позначи́тися и позна́читися; несов. окоши́тися
    4) строит. (несов.) відбива́тися, відбива́тися, запере́чуватися, спросто́вуватися; відбива́тися, відкида́тися, відбива́тися, відобража́тися, відобра́жуватися, віддзерка́люватися

    Русско-украинский словарь > отражаться

  • 35 отступать

    отступить
    1) (назад) відступати, відступити, відступатися, відступитися, о[у]ступатися, о[у]ступитися, поступатися, поступитися, подаватися, податися (назад) перед ким, перед чим или від кого, від чого. -пать в сторону - відсторонятися, відсторонитися. [То підійде до криниці, то знов одступає (Шевч.). Стала перед очима і не вступається (Свидн.). «Нас видно знадвору», сказала Онися, оступаючись од вікна (Н.-Лев.). Злякавшись, парубок поступився назад. Перед мечем назад не подається (Куліш)]. -пить назад на два шага - оступитися (поступитися) назад на два кроки (ступені); (при постройках) відступити (відійти) на два ступені. -пи, дай дорогу! - оступися, дай (пусти) дорогу! Неприятель -пил от города - вороги відступили від міста (уступилися з-перед міста). Татары начали -пать к берегу - татари почали оступатися до берега (Леонт.). -пать шаг за шагом - поступатися назад поступцем. Не -плю (не отстану), пока… - не відступлюся, поки… -пать поздно, дело решено - відступатися пізно, справу вирішено (скінчено);
    2) (отказываться) відступатися, відступитися від чого, відрікатися, відректися, зрікатися, зректися чого и від чого, поступатися, поступитися чим. -пить от веры - см. Отступиться;
    3) (уклоняться) віддалятися, віддалитися від чого, відбігати чого, від[у]хилятися, від[у]хилитися від чого. -пить от закона, от правил - порушити закон (право), правило. -пить от истины - відбігти правди, ухилитися від правди, розминутися з правдою. -пить от контракта - порушити контракт, умову.
    * * *
    несов.; сов. - отступ`ить
    відступа́ти, відступи́ти и повідступа́ти; (отходить назад, оставлять в покое) відступа́тися, відступи́тися, оступа́тися, оступи́тися, поступа́тися, поступи́тися, уступа́ти, уступи́ти, уступа́тися, уступи́тися; (нарушать что-л.) пору́шувати, пору́шити

    Русско-украинский словарь > отступать

  • 36 оттискивать

    оттискать, оттиснуть
    1) кого, что, от чего - відтискати, відтиснути. См. Оттеснять, Оттирать. -нуть палец дверью - прищемити, прищекнути палець дверима. Толпа -ла меня - натовп відтиснув (відпер) мене;
    2) Оттискивать, оттиснять, оттиснуть что на чём - відбивати, відбити що на чому, (о книге) друкувати, видрукувати. -нуть печать - вибити печатку. -нуть книгу - видрукувати книгу. -снуть корректуру - відбити коректу. Оттиснутый - відтиснений; відбитий, видрукуваний. Книга -та - книгу видрукувано.
    * * *
    несов.; сов. - отт`иснуть
    1) ( оттеснять) відти́скувати и відтиска́ти, відти́снути и відти́скати; ( отпихивать) відпиха́ти, відіпхну́ти и відпихну́ти
    2) ( отдавливать) відду́шувати, віддуши́ти и повідду́шувати; ( придавливать) приду́шувати, придуши́ти, прида́влювати, придави́ти
    3) (давя, оставлять отпечаток) відбива́ти, відби́ти
    4) полигр. відбива́ти, відби́ти, відти́скувати и відтиска́ти відти́снути и відти́скати; ( печатать) друкува́ти, надрукува́ти; несов. ви́друкувати

    Русско-украинский словарь > оттискивать

  • 37 оттискиваться

    оттискаться, оттиснуться
    1) відтискатися, відтиснутися, бути відтисненим. См. Оттесняться, Оттираться;
    2) відбиватися, відбитися, друкуватися, видрукуватися, бути відбитим, видрукуваним.
    * * *
    несов.; сов. - отт`иснуться
    1) ( оставлять при надавливании отпечаток) відбива́тися, відби́тися
    2) строит. (несов.) відти́скуватися, відпиха́тися, відду́шуватися, приду́шуватися, прида́влюватися, відбива́тися; відбива́тися, відти́скуватися; друкува́тися

    Русско-украинский словарь > оттискиваться

  • 38 отходить

    отойти
    1) відходити, відходжати, відійти, (о мног.) повідходити від чого. [Одійшов трохи та й озирається. Відійшли козаченьки від села за милю]; (от чего, кого, с дороги) відступатися, відступитися, відступати, відступити від чого (напр., від вікна, стола, від його), з чого (з дороги), уступатися, уступитися, оступатися, оступитися, поступатися, поступитися від чого, від кого, з чого. [Оступилася назад, далі від страшного місця (Грінч.)]; (о поезде, пароходе, почте) і[й]ти, піти. -дите от окна - відійдіть (відступіть(ся)) від вікна. -ти в сторону - відійти, від[о]ступитися на-бік. Я не -ду от вас - я не відступлюсь від вас. - ди от зла - відступись від лиха. Не -дит - ні відступу. От колыбели не -дит - від колиски ні відступу (Кон.). Не -дя - безодхідно. Мы -ли версты две - ми відійшли верстви (-стов) зо дві. Пароход -шёл - пароплав пішов. Почта -дит и приходит по вторникам - пошта відходить (іде) і приходить вівторками. -ти назад от кого-нибудь - оставатися від кого. [Коли вдова вийде заміж за другого, то земля од неї остається (Звин.)];
    2) (о вещи: отставать) відставати, відстати, відтулятися, відтулитися, відхилятися, відхилитися. Стена -ла - стіна відстала, відхилилась;
    3) (отклоняться от чего) відхилятися, відхилитися, відбігати, відбігти від чого. [Відхилятися від правди. Відбігати від теми]. Переводчик -шёл от оригинала - перекладач відбіг (відхилився) від оригіналу;
    4) (оставлять место) відходити, відійти від кого [Скоро після того, як одійшов од мене, найнявся до сусіди], відправлятися, відправитися, покидати, покинути. Служанка -ла - служниця відправилася. -ла от нас - кинула нас. -ти от места - кинути місце (посаду);
    5) (оканчиваться, миновать) відходити, відійти, минатися, минутися. [Косовиця ще не відійшла. Минаються ягоди]. Обедня -ла - служба скінчилася, відійшла. Праздник -шёл - празник (свято) відійшов, відбувся;
    6) (умирать) відходити, відійти, конати, сконати, (несов.) кінчатися. -ти в вечность - в[по]мерти, сконати, на той світ піти;
    7) (приходить в себя) відходити, відійти. [Хоч відійшла вона, та знов замкнула очі]. Срв. Очнуться;
    8) (перестать сердиться) відходити, відійти, відходити (відійти) від серця. [Розсердиться він, але швидко відійде]. Сердце у него ещё не -ло - він ще не відійшов од серця свого. -ло от сердца (боль, горе) - відійшло від серця;
    9) (о мёрзлом) відходити, відійти, розмерзати(ся), розмерз(ну)ти(ся), відмерзати, відмерз(ну)ти, розійтися. [Внесли мерзлого зайця до хати, щоб розійшовся]. Мёрзлая говядина ещё не -ла - мерзле м'ясо ще не відійшло, не розійшлося;
    10) (о чём-л. окоченевшем) відходити, відійти, відклякати, відклякнути. Руки, ноги окоченели, погреть надо, чтоб -ли - руки, ноги поклякли (подубли), погріти треба, щоб відійшли. Отходящий - що відходить, відхожий. -щий поезд - поїзд (потяг), що відходить.
    * * *
    I см. отхаживать I II несов.; сов. - отойт`и
    1) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; (отдаляться, отступать) оступа́тися, оступи́тися, уступа́ти, уступи́ти, уступа́тися, уступи́тися; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти
    2) (проходить, миновать) прохо́дити, пройти́, мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися
    3) ( умирать) упоко́юватися, упоко́їтися; кона́ти, скона́ти; се́рдце

    отошло́, от се́рдца отошло́ — відлягло́ (одійшло́) від се́рця

    Русско-украинский словарь > отходить

  • 39 печатать

    1) (прикладывать печать) печатати, припечатувати, запечатувати що. Срв. Опечатывать;
    2) (книги) друкувати. Печатанный -
    1) печатаний;
    2) друкований.
    * * *
    1) друкува́ти
    2) ( накладывать печать) печа́тати
    3) текст. вибива́ти
    4) ( оставлять след) залиша́ти відби́ток (слі́д, сліди́)

    \печатать шаг — відбивати, карбувати крок

    Русско-украинский словарь > печатать

  • 40 предоставлять

    предоставить (право кому) давати, дати, надавати, надати кому що (право), (себе) застерегати, застерегти (собі право); (отдавать на волю чью) віддавати віддати (на волю чию), (себя) здаватися, здатися на кого, на що; (позволять) дозволяти, дозволити кому що (з)робити. -лять волю (свободу действий) - давати волю кому. [Він за день увесь садок обірве, коли дасте йому волю (Звин.)]. -лять на чьё-л. усмотрение, кому-л. на усмотрение - давати (віддавати) на волю чию, давати (віддавати) кому на волю, на призволяще. [Даю вам на волю (на призволяще) - як хочете, так і робіть]. -вляю себя на ваше усмотрение - здаюся на вашу волю, на ваш суд. -вить себя на волю судьбы, на волю случая - здатися на долю (на ласку долі), на випадок. -вьте это судьбе, на волю судьбы - дайте (віддайте) це на волю долі. -вьте это времени - дайте це на волю часові. -влять, -вить себе право - застерегати (застерегти) собі право. -влять право кому - давати (надавати) право кому. [Громада надала мені таке право (Звин.)]. -влять что в пользование чьё либо - давати що до користування кому. -влять в чьё-л. распоряжение - давати кому що до волі, на чию хіть (волю) здавати. -влять себя в чьё-л. распоряжение - здаватися на чию волю. -вить выбор (выбрать) - дати до вибору (дати вибрати) кому що. -вить кому жить как хочет (как угодно) - дати кому жити, як хоче. -вить кому делать, что хочет - дати волю чинити що-хотя. [Воля їм тепер чинити що-хотя (Куліш)]. -вить работу, службу кому - дати працю, посаду кому. -вьте мне это сделать - дозвольте (дайте, дайте мені волю) це зробити. -вьте мне это знать, решить - дозвольте мені це знати, вирішити. -тавь это мне (не мешайся в это) - полиши це на мене, не втручайся в це (в цю справу). Суд -вил мне подать ходатайство о помиловании - суд дав мені право (суд дозволив мені) прохати про помилування. Предоставленный - даний, відданий. -ный на волю судьбы - даний (відданий) на ласку долі. -нное кому право - (на)дане кому право. -ный самому себе - покинутий (полишений, зданий) на самого себе. Предоставляемый - даваний. -ться - даватися, надаватися, бути даним. -ется вам право - дається (надається) вам право. Судить об этом -ется другим - міркувати про це дається (на волю) иншим.
    * * *
    несов.; сов. - предост`авить
    1) (давать в пользование что-л., давать возможность обладания кем-чем) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́); ( отдавать) віддава́ти, відда́ти

    \предоставлять вить кого́ самому́ (сами́м) себе́ — ( дать возможность поступать самостоятельно) да́ти змо́гу кому́ ді́яти самості́йно (розпоряджа́тися свої́м ча́сом); ( перестать заботиться) поки́нути (поли́шити) кого́ на само́го се́бе; ( оставить на произвол судьбы) поки́нути кого́ напризволя́ще

    2) (что - давать возможность делать что-л., распоряжаться чем) дава́ти, да́ти (що); (слово, право пользования) надава́ти, нада́ти (що, чого); ( оставлять) залиша́ти, зали́ши́ти, полиша́ти, полиши́ти (що); ( позволять) дозволя́ти, дозво́лити (що)

    Русско-украинский словарь > предоставлять

Страницы

См. также в других словарях:

  • оставлять — См. бросать, вверять, миновать, отказываться, переставать, поручать, сохранять... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. оставлять бросать, вверять, миновать, отказываться,… …   Словарь синонимов

  • ОСТАВЛЯТЬ — ОСТАВЛЯТЬ, оставить что, не трогать, не тревожить, не брать, покидать, устранять. Оставь бумаги, не вороши. Оставь это, не твоя забота. Я детей дома оставил. Все оставили бедняка, покинули. Оставьте меня одного. Отойди, оставь его в покое, дай… …   Толковый словарь Даля

  • ОСТАВЛЯТЬ — ОСТАВЛЯТЬ, оставляю, оставляешь. несовер. к оставить. «Завтра оставляю ходить к князю, не видя там ни малейшей службы.» Достоевский. «Боярин оставлял коня у ворот и месил по грязи пеший.» А.Н.Толстой. ❖ Оставляет желать многого или лучшего см.… …   Толковый словарь Ушакова

  • оставлять — ОСТАВИТЬ, влю, вишь; вленный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • оставлять — покидать ликвидировать — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы покидатьликвидировать EN abandon …   Справочник технического переводчика

  • оставлять — (не) оставляет чувство • действие, субъект, прерывание (не) оставлять времени • существование / создание, субъект (не) оставлять надежды • действие, прерывание (не) оставлять сомнений • действие, продолжение вопрос остался • существование /… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • оставлять — ОСТАВЛЯТЬ1, несов. (сов. оставить), кого. Удаляясь откуда л., уходя, уезжая, покидать (покинуть) какое л. место, кого л. где л.; Син.: бросать [impf. to leave (for), go (away, from); to abandon, desert, forsake; to relinquish, cede (a territory,… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • оставлять без рубашки — пускать по миру, снимать штаны, пускать с сумой, оставлять в одной рубашке, обирать до нитки, оставлять одну рубашку, снимать последнюю рубашку, разорять Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • оставлять позади — перерастать, проезжать, миновать, оставлять в стороне, объезжать, помрачить, давать фору, отнимать пальму первенства, опережать, проходить, утирать нос, уходить, обходить, обгонять, превосходить, перегонять, натягивать нос Словарь русских… …   Словарь синонимов

  • оставлять след — накладывать отпечаток, отражаться, оставлять отпечаток, сказываться, накладывать след, отзываться Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Оставлять без обеда — кого. ОСТАВИТЬ БЕЗ ОБЕДА кого. Устар. Оставлять на определённый срок в школе после окончания уроков наказание в старой школе. [Иван:] Ты почему не учишь уроки, Пётр? [Пётр:] Я уже кончил. [Иван:] Вероятно, врёшь. А завтра тебя, как болвана,… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»