обчикрижити

см. обчикрижувати

обчикрижити - см. Обкургузить.

* * *

1. n

1) дрібні гілки (сучки); хмиз

2) мор. брижі

3) розм. блоха

2. v

1) обрубувати (підрізувати) гілки (сучки)

2) обчухрувати

3) відрубувати

4) урізувати; скорочувати (тж lop away, lop down, lop off)

5) вільно звисати

6) похилити (голову); звісити (вуха)

1) рухатися незграбно (кульгаючи)

* * *

1) відрізати, відрубувати вершинки, суки (lop away, lop off); підрізати (дерева, кущі)

2) обчикрижити

3) відрубувати (одним ударом- голову, руку)

4) скорочувати, урізувати (lop away, lop down, lop off)

1) вільно звисати; звішувати

2) рухатися незграбно, нерівно

1) відрізати, відрубувати вершинки, суки (lop away, lop off); підрізати (дерева, кущі)

2) обчикрижити

3) відрубувати (одним ударом- голову, руку)

4) скорочувати, урізувати (lop away, lop down, lop off)

1) вільно звисати; звішувати

2) рухатися незграбно, нерівно

одежду) обчикрижити, врізати, обрізати. См. Окоротить.

* * *

см. окургузить

обрезать, обрезать обкра[о]ювати, обкроїти. [Обкроїв кружальце на денце];

2) укоротить, -зать меньшую часть чего - надрізувати, надрізати, урізувати, урізати, зрізувати, зрізати, обкра[о]ювати, обкравати, окраяти, обтинати, об(і)тяти; (шутл.) обчикрижувати, обчикрижити, обч[щ]икувати, обч[щ]икати. [Урізав вовкові хвіст. Надрізав ціпка, бо довгий. Рукава трохи обчикрижу (Глібів). Обчикала каптанок: став на кішку великий, на собаку малий]. -ать волосы, перья - обтинати, об(і)тяти. [Обтинають крильця пташечкам. Коли-б хто міг ті кучері обтяти (Л. Укр.)]. -ать мелкие ветви и листья с ветвей - обчухрувати, чухрати, обчухрати, обчимхувати, обчимхати, обчемсати; чустрити, обчустрити. [Обчухрав липку. Обчимхує гілляку. Обчустрює мітлу]. -ать побочные побеги и листья на трав. раст. - пасинкувати, обпасинкувати. [Тютюн треба пасинкувати і сонячники]. -вать концы ботвы арбузной, чтобы разрасталась в ширину - валашати. -зать руку, палец - урізати руку, палець, пальця. [Сього пальця вріж - болить і того вріж - болить];

3) (о рел. обряде) обрізувати, обрізати. Обрезанный -

1) урізаний, зрізаний, надрізаний; окраяний, обітятий; (шутл.) обчикрижений, обч[щ]иканий; (о деревьях) обчухраний, обчимханий, обчемсаний, обчустраний; (о руке, пальце) урізаний;

2) обрізаний.

* * *

см. обрезать

что

1) обтяти, обкремсати, (о мног.) пообкремсувати. [Обкремсав кілка сокирою (Крим.)];

2) (остричь кой-как) постригти як-небудь;

3) (окоротить) обчикрижити;

4) зіпсувати (спартачити) краючи.

* * *

см. обкромсать

обко[а]рнать об[від]тинати, об[від]тяти, обчухрувати, обчухрати, обчикрижувати, обчикрижити. [Щоб крилець хтось не обчухрав (Греб.)]; (только о крыльях) боркати, приборкувати, приборкати, (слегка) підборкувати, підборкати кого, крила кому; (уши, хвост) обрубувати, обрубати, урізувати, урізати (вуха, хвіст (хвоста)).

обчикрижувати, обчикрижити, (во множестве) пообчикрижувати. [Рукава трохи обчикрижу (Гліб.)]; (о крыльях) приборкувати, приборкати. [Приборкаю усім орлятам крила (Куліш)]; (уши, хвост) обрубувати, обрубати.