нудна

* * *

нареч., безл. в знач. сказ. нудна

* * *

нареч. тужліва

* * *

нареч. сумна, журботна, маркотна, смутна

нудний, нудотний. [Нудна моя у полі робота (Грінч. III). І те, що в снах вам увижалось, зробилось близьким і нудним (М. Рильськ.). Нудна (нудотна) людина (Київщ.)].

* * *

* * *

1) нареч. моташна

см. тошный 1

2) безл. в знач. сказ. (тошнит) моташна

(дурно) млосна

3) безл. в знач. сказ. (противно) агідна, праціўна, гадка, гідка, прыкра, моташна, нудзіць

4) безл. в знач. сказ. (тоскливо) тужліва

1) (вещество) матерія, речовина, надіб'я (-б'я). [Перемога духа над матерією (Крим.)]; 2 (предмет, суть сочинения, речи) матерія, річ (р. речи). [Взяв (він) найнижчу матерію до оповідання (Єфр.) Розмовляли про високі матерії (Київ)]. Сухая это -рия - суха це матерія (річ); нудна це річ;

3) матерія, (ткань) тканина, тканка, (красный товар) крам (- му), крам(н)ина. [Крісла, оббиті рябою недорогою матерією (Н.-Лев.). Так кравець крає, як матерії вистачає (Приказка)]. Купить, набрать -рии - купити, набрати, (о мн.) покупити, понабирати матерії (краму). Из (покупной фабричной) -рии - матер'яний, крамний. [Штани новенькі матер'яні (Тесл.)];

4) (гной) гній (р. гною), бруд (-ду), пасока, матерія, ув. гнояка. [Чиряк великий, а гною мало (Номис)].

* * *

1) филос. физ. и пр. мате́рія

2) ( ткань) мате́рія; ткани́на, крам, -у

мовчання, (пауза) мовчанка, (безмолвие) німота, тиша, мовчазність (-ности). [Минуло кілька хвилин у мовчанні (Л. Укр.). Ніби хтів своїм мовчанням сказати: цього бути не може (Крим.). Пройшло у мовчанці кілька хвилин (Коцюб.). Після довгої мовчанки знов обізвався до нього (Васильч.). Аби не бачити тих стін, у котрих гула колись бучна розмова, чувся веселий регіт, а тепер така нудна німота їх окривала (Мирн.)]. Глубокое -ние - глибоке мовчання. [У глибокім мовчанню сю річ вухом ловлять гебреї (Франко)]. Тяжёлое -ние - важке мовчання, важка мовчанка. Угрюмое, мрачное -ние - похмуре мовчання, похмура мовчанка. Гробовое -ние - могильна тиша, гробове мовчання. Гробовое -ние воцарилось среди присутствующих - могильна тиша запанувала (гробове мовчання запанувало) серед присутніх, поняла (поняло) присутніх. Пребывать в -нии - пробувати в мовчанні, німувати. [Де німують-недугують, гинуть без пуття (Грінч.)]. Хранить упорное -ние - уперто мовчати, затятися й мовчати. Погрузиться в -ние - поринути в мовчання. Принудить кого к -нию - змусити кого мовчати (до мовчання), (образно) заціпити (замкнути, затулити) уста (рота) кому, зав'язати язик(а) кому. [Сила може заціпити уста, може скувати вільне слово (Єфр.)]. Накладывать на уста печать -ния - замуровувати уста. [Ненастаннії наруги замуровують уста (Франко)]. Обходить, обойти, проходить, пройти -нием что - збувати, збути мовчанням що. Прервать -ние - перервати мовчання (мовчанку). [Перший перервав важку мовчанку Бовдур (Франко)]. Ваше -ние вызывает подозрение - ваше мовчання викликає підозру. -ние - знак согласия - хто мовчить, той не перечить; мовчання - знак згоди. В -нии - у мовчанні, мовчки, тихцем; срв. Молча. [Міщани тихцем розходяться (Куліш)].

* * *

I. 1) см. Нужда 4;

2) см. Нужда 2;

3) (тошнота) нуд (-ду), нуда. [Швидко кинувся із хати, щоб холодною водою нуд угамувати (М. Макар.)].

II. общ. р.) принука (общ. р.) нудило (общ. р.), примушувач, -вачка, (с)понукувач, -вачка.

* * *

1) ( принуждение) диал. си́лування, приму́шення, приму́шування

2) ( о человеке) докучлива (надокучлива, настирлива) люди́на; ( нудный человек) нудна́ люди́на, зану́да

3) ( скучное занятие) нудо́та; диал. нуд, -у, нуда́, ну́ди, -дів

окутать об[за]гортати, обгортувати, об[за]горнути, (о)повивати, (о)повити, оповисти чим, укутувати, укутати чим и в що, о(б)кутувати, о(б)кутати (о мн. пообкутувати), окривати, окрити, обволочити чим. [Темрява почала обгортати землю). Долину повивав туман. Хмари його обкутають (Франко.). Така нудна німота їх окривала. Святослава тьма обволочила (Рудан.)]. -тать дымом - оповити димом, обкурити. -вать, -ать тесно - обтулювати, обтулити. [Обтулила дітей, щоб тепліше їм було]. Окутанный - обгорнений, загорнений, (о)повитий, сповитий, укутаний, о(б)кутаний. [Стоять дерева, загорнені в сутінь. В краю темному, сповитому журбою].

* * *

несов.; сов. - ок`утать

1) обку́тувати, обку́тати и пообку́тувати, уку́тувати, уку́тати, оку́тувати, оку́тати; ( обматывать) обгорта́ти, обгорну́ти и пообгорта́ти, огорта́ти, огорну́ти и поогорта́ти; ( закутывать) заку́тувати, заку́тати и позаку́тувати, диал. завива́ти, завину́ти и зави́нути, обту́лювати, обтули́ти

2) ( обволакивать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти и пообгорта́ти, угорта́ти, угорну́ти, загорта́ти, загорну́ти, оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, заку́тувати, заку́тати, обку́тувати, обку́тати, уку́тувати, уку́тати, оку́тувати, оку́тати

1) (о вкусе и перен.) нудний, нудкий, (слишком сладкий) надто солодкий, солодощавий, (неприятный) прикрий. [Нудна розмова. Солодке аж нудне];

2) см. Неприятный, Льстивый.

* * *

1) нудо́тний; ( неприятно сладкий) ну́дно-соло́дкий

2) нареч. нудо́тний; ( слащавый) соло́дкий

1) ну́дний; вадли́вий, вадки́й

2) (тошнотворный) нудо́тний

нареч. тужліва, нудна

нареч. безл. в знач. сказ. прост. нудна, моташна

* * *

1) нудна

2) (тоскливо) сумна, маркотна

нареч. пакутліва

* * *

1) маркотна, тужліва, сумна

2) нудна, нудліва

см. унылый

нареч. утомна, стомна