ниток

-ниток (пакось) косонитка.

1) (пряжи) міток (-тка), (ниток) моташка, моток, мотошок (-шка), мотовильник. [Пряжа біла і крашена в мітках і клубками (Макар.)]. Пол -тка - півміток (-тка). [Ой, насуче ниток, що буде з півміток (Гулак). Моташка ниток (Київщ.). Заполочи (ниток) купила моток - рушники перетикати (Ніженщ.)];

2) (однокр. действие) мот (-ту). Одним -ком пряжи не навьёшь - мотнеш разок - ще не буде моток; не відразу Київ збудовано;

3) см. Силок.

* * *

1) мото́к, -тка́

2) ( мера пряжи) мі́ток, -тка

1) нитка; (специальнее: грубая толстая из пакли) нитка з валу, валова нитка, валина; срв. Нить 1. [Батіг не нитка, не ввірветься (Номис). Тоненьке, мов шовкова нитка (Н.-Лев.)]. -ки - нитки (-ток), соб. ниття (-ття), нить (-ти); специальнее: (грубые толстые из пакли) вал (р. валу); (цветные бумажные для вышиванья) заполоч (-чи); (окрашенные шерстяные, диал.) цвіт (-ту); (пеньковые или льняные в шерст. материи, в сукне) порт (-ту, м. р.) и порть (-ти, ж. р.); (кручёные) сукані нитки, (грубые, соб., диал.) суч (-чи); (белые для шитья) білі нитки, біль (-ли); (чёрные) чорні нитки, чернь (-ни). [Вал - от як шпагат; з нього мішки роблять (Звин.). У косах замість кісників мотузочка з валу (Мирний). Третю (шириночку) пошила та заполоччю (Чуб. III). Крайка з цвіту (Лохв.). Це не чисте сукно, а з портом (Чернігівщ.). Та й пришив-же цаганською голкою й суччю (Свидн.). Шиє вона шовком- біллю (Пісня)]. -ка бумажная, вышивальная, швейная - нитка бавовняна, вишивальна, швацька. Катушка -ток - шпулька (шпуля, коточок) ниток. Клубок -ток - клубок ниток. Моток -ток - моташка ниток; см. Моток 1. Жизнь висит на -ке - життя на волосинці (на ниточці) висить. На живую -ку - а) на живу нитку. Шить, пришивать, пришить на живую - ку что - шити, пришивати, пришити на живу нитку, фастриґувати, прифастриґовувати, прифастриґувати що; б) нашвидку, на швидку руку (руч), похапцем; см. Наспех и Наскоро. Сметать дело на живую -ку - змайструвати (стулити, зіп'ясти) щось на живу нитку (на швидку руку). -ки живой не оставить - живої нитки не лишити; см. ещё ниже Обирать, обобрать кого до -ки. Вдевать, вдеть -ку - засиляти (засилювати, всиляти, всилювати, наживляти), засилити (всилити, наживити) нитку. [Наживив нитку і почав шити (Київщ.)]. Вытянуться в -ку - а) (охлянути, аж) витягнутися як шнурка, схуднути як волосинка, стати як соломинка, перевестися на соломинку, (грубо) витягтися як глиста; срв. Исхудать; б) (стать гуськом) стати (вишикуватися) ключем (низкою). Вытянуться по -ке - витягтися як шнурка (як струна). Обирать, обобрать кого до (последней) -ки - обдирати (оббирати), обдерти и обідрати (обібрати) кого до (останньої) нитки (до шерстиночки, до цурки, до шнирин(к)и, до шнирочки, до шнириночки). [Обдере до шнириночки - до шерстиночки (Номис). Обібрано до цурки (М. Хвильов.)]. Подымать клубок за -ку (перен.) - підіймати клубок (клубка) за нитку, без ладу (навиворі[о]т) робити що, (зап.) капарити що. Промокнуть, промочить до -ки - промок(ну)ти (вимок(ну)ти, змок(ну)ти), промочити (змочити, намочити) до рубця (до рубчика, геть до рубчика). Этой -ке (канители) конца не будет - цієї нитки не пересотаєш, цій тяганині кінця(-краю) не буде. Тонкую -ку вести - тонку нитку виводити (вести, прясти, сукати, сотати). Куда иголка, туда и -ка - куди голка, туди й нитка. По -ке дойдёшь до клубочка - дійдеться ниточка до клубочка (Номис), по нитці дійдеш до клубочка (Сл. Гр.). По -ку рубеж - по цей дуб миля (Приказка). С миру по - ке - голому рубашка - см. II. Мир 5;

2) см. Низка 2.

* * *

1) ни́тка

2) (что-л. нанизанное на нить) ни́зка, разо́к, -зка́, шнур, -а, шнуро́к, -рка́, ни́тка

груда, грудка, грудина, грудомаха, (катышок) балабух, (пров.) кімса, оковелок (-лка), кубаток (-тка) (собир.) кубаття (земли) груд(к)а (землі), (глыба) брила, (теста) балабух, галка, галушка, (глины) грудка, вальок (-лька), шурувалок, (волос сбитый) ковток (-тка), ковтях, ковтун, лямус, (ниток, шерсти) жмут (-та), (у горшечников: большой) кобила, (малый) пласток (-тка), (глыба воску) камінь (-меня), брила воску, (мёрзлый) мерзляк, грудка. -мья, собир. - груддя (ср. р.), груда, брилля. -мом (о вещах) - жужмом. -мом ему земля - щоб йому могила запалася; щоб йому землі на груди наложило; щоб його по смерті з землі викинуло. -мом упасть (быстро) - опукою впасти. Первый блин -мом - (ободрительно) перша (риба) не ловиться; без навички батька тяжко бити; (фф) спекли: нате люди з'їжте; перша (чарка) колом. Снежный ком - галка (грудка) снігу, сніжка. Волосы сбились в ком - волосся скімшилося, склочилося, склочіло(ся).

* * *

1) (для сматыванья пряжи в клубки) витушка, вителка;

2) (моток ниток) моташка.

* * *

1) (для наматывания ниток, пряжи) виту́шка

2) ( моток) мі́ток, -тка

надёргать

I. 1) чего - (в прям. и перен. знач.) насмикувати, насмикати, (волос, перьев) наскубувати, наскубти и наскубати, (ниток из полотна, чулка) наторочувати, наторочити, насотувати, насотати, (поскони) набирати, набрати, (о мног.) понасмикувати, понаскубувати, понаторочувати, понасотувати, понабирати чого. [Принеси-но ключку та насмикаємо соломи (Звин.). Думає, ніби досить написати програму, навитягавши й насмикавши до неї звідусюди (Рада). Наскуби пір'я! (Сл. Ум.). Насотала ниток з рушника (Богодух.)];

2) кого, что, за что - насіпувати, насіпати, насмикувати, насмикати, нашарпувати, нашарпати кого, що, за що, (двери, окна) наторгувати, наторгати що и чим, (о мног.) понасіпувати, понасмикувати, понашарпувати, понаторгувати. -гать (возжами) лошадь - насіпати (віжками) коня. [Такий уже з тебе возниця, - тільки насіпав коня (Сл. Гр.)]. Надёрганный -

1) насмиканий, наскублений, наскубаний, наторочений, насотаний, набраний, понасмикуваний и т. п.;

2) насіпаний, насмиканий, нашарпаний, наторганий, понасіпуваний и т. п. -ться -

1) насмикуватися, насмикатися, понасмикуватися; бути насмикуваним, насмиканим, понасмикуваним и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) насіпатися, насмикатися, нашарпатися, натіпатися; наскубтися; (ногами) надриґатися; (о дверях, окнах) наторгатися; срв. Дёргать, -ся.

II. Надёргивать, надёрнуть что на что - натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, наволікати, наволокти, (набрасывать) накидати, накинути, (о мног.) понатягати, понапинати, понаволікати, понакидати що на що. -нуть на себя что - (одежду) накинути на себе що, накинутися чим, (обувь) вступити(ся) в що. Надёрнутый - натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, наволочений, накинутий и накинений, понатяг(ув)аний и т. п. -ться - натягатися, натяг(ну)тися, понатягатися; бути натяг(ув)аним, натягнутим, натягненим, понатяг(ув)аним и т. п.

* * *

намотать и намотнуть

1) что на что - намотувати, намотати, намотнути, накручувати, накрутити, (редко) навірчувати, навертіти (навивать) навивати, навити (-в'ю, - в'єш) и навинути (-вину, -винеш), (о мног.) понамотувати, понакручувати, понавірчувати, понавивати що на що. [Намотувала пасмо свого волосся на палець (Л. Укр.). Навертіла ганчірку на патичок - ото й лялька (Київщ.). Ткач навиває основу на верстат (Київщ.)]. -тать два клубка ниток - намотати два клубки ниток. -тать себе на ус - замотати (закрутити) собі на вус, узяти на розум. [Замотай собі на вус (Номис). На вус це треба накрутить (Тобіл.)];

2) (проматываться) намотувати, намотати, нароблювати, наробити боргів, (о мног.) понамотувати, понароблювати боргів. Намотанный -

1) намотаний, накручений, наверчений, навитий и навинутий, понамотуваний, понакручуваний, понавірчуваний, понавиваний;

2) намотаний, понамотуваний. -ться -

1) намотуватися, намотатися, понамотуватися; бути намотуваним, намотаним, понамотуваним и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) - а) (мотая нитки, пряжу и т. п.) намотатися; б) (мотая деньги, имущество) намарнотратитися, нац(в)индритися, намотатися; в) (суетясь) намотатися, накидатися, (диал.) набадатися; г) (слоняясь) натинятися, навештатися.

* * *

несов.; сов. - намот`ать

пасмо (р. мн. пасом и пасмів), ум. пасемко. Мера ниток в 10 и 5 пасм - мохталь (- ля). 1/10 пасма (3 нитки) - чисниця. Полотно в 10 пасм и талька пряжи для сетей в 10 пасм - десятка. Из холста в 10 пасм (десятипасменный) - десятчаний. Мера ниток в 40 или 50 пасм - міток и моток (-тка), ум. моточок.

* * *

ум. пучок

1) пук, пучок (-чка), ум. пучечок (-чка), жмут, жмуток (-тка), жмутик, (диал.) жмит, соб. жмуття, (связка) бунт, бунтик. [Пов'яже солому у пуки, та й везе до міста продавати жидам (Кам'ян.). Чи я в лузі не калина була? Взяли мене поламали, у пучечки пов'язали (Пісня). Зібгав гроші в жмуток (Липовеч.). Оксана здойматиме кождий колосок, що надибле, а як жмит згрубіє, то вона його буде складати понад ярок (Стефаник)]. Пук, -чок стеблей, прутьев, розог - пук, пучок, жмут, жмуток, горстка стебел, пруття, різок. -чок цветов - пучечок, жмутик, жмуток квіток, горсточка квіток. Пук, -чок соломы - пук, пучок, жмут, жмуток, віхоть, горстка соломи, (скрученный для топки и т. п.) (с)крутень (- тня), крутеник верчик соломи. -чок ниток, шёлку, табаку и пр. - бунт, бунтик (ум. бунтичок) ниток, шовку, тютюну. -чок табачных листьев - папуша тютюну. Пук бумаг - жмут паперів. -чок волос - жмут, жмуток волосся. [Хоч волосся все біле як сніг у старечій оздобі, то стоять ще ті горді жмутки, як два роги на лобі (Франко)];

2) воен. (фашина) - в'язка.

* * *

надвоить надвоювати, надвоїти чого; (ниток) насукувати, насукати ниток удвоє.

техн., физ.

- астатическая катушка

1) матем. скрут, -ту

- атомное кручение

2) техн., физ. ве́рчення, кру́чення

- усталостное кручение

3) техн. ( ниток) скру́чування; ( сучение) сука́ння

- крепкое кручение