-
41 разыскивать
несов.; сов. - разыск`ать1) розшу́кувати, -кую, -куєш, розшука́ти и мног. порозшу́кувати, несов. шука́ти; несов. диал. пошу́кувати2) ( производить следствие) розслі́дувати, -дую, -дуєш (несов. и сов.) -
42 расточаться
несов.; сов. - расточ`иться1) витрача́тися, ви́тратитися, -трачуся, -тратишся, несов. тра́титися (тра́чуся, тра́тишся); (несов.: попусту) марнотра́титися2) ( в чём - неумеренно выражать похвалу) розсипа́тися, розси́патися, -плюся, -плешся, розто́чуватися, -чуюся, -чуєшся, розточи́тися, -точу́ся, -то́чишся (в чому, чим)3) ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и зни́кти, -кну, -кнеш4) страд. несов. марнува́тися, -ну́ється, перево́дитися, -диться; гайнува́тися, -нується; розтри́нькуватися, -кується, три́нькатися; розсипа́тися; розто́чуватися; розганя́тися, розго́нитися -
43 растравляться
несов.; сов. - растрав`иться1) я́тритися и ятри́тися несов., роз'я́трюватися, -рюється, роз'я́тритися; несов. трою́дитися, -диться2) ( приходить в раздражение) роздрато́вуватися, -то́вуюся, -то́вуєшся, роздратува́тися, -ту́юся, -ту́єшся; роздро́чуватися, -чуюся, -чуєшся, роздрочи́тися, -дрочу́ся, -дро́чишся3) тип. и пр. розтравля́тися и розтра́влюватися, -люється, розтрави́тися, -тра́виться4) страд. несов. роз'я́трюватися; розтрою́джуватися, -джується; розвере́джуватися, -джується; дратува́тися, роздрато́вуватися, роздра́жнюватися, -нюється; роздро́чуватися; розтравля́тися, розтра́влюватися -
44 реорганизовывать
несов.реорганизова́ть — (несов. и сов.) реорганізо́вувати, -зо́вую, -зо́вуєш несов., реорганізува́ти, -зу́ю, -зу́єш (несов. и сов.)
-
45 реорганизовываться
несов.реорганизова́ться — (несов. и сов.) реорганізо́вуватися, -зо́вується несов., реорганізува́тися, -зу́ється (несов. и сов.)
-
46 родиться
несов., сов.1) наро́джуватися, -джуюся, -джуєшся, народи́тися, -роджу́ся, -ро́дишся и мног. понаро́джуватися, роди́тися (несов. и сов.), сов. уроди́тися, зроди́тися, породи́тися, знайти́ся (зна́йдеться), найти́ся; ( в большом количестве) плоди́тися (пло́диться), сплоди́тися\родиться ться в руба́шке (в соро́чке) — роди́тися (уроди́тися) в соро́чці
где вы \родиться дили́сь? — де ви народи́лися?
\родиться ться на свет — народи́тися на світ, поба́чити світ
\родиться ди́лся́ сын — народи́вся (роди́вся, уроди́вся, зроди́вся, породи́вся, знайшо́вся) син
2) ( возникать) виника́ти, ви́никнути; ( появляться) поста́вати, -стає́, поста́ти, -ста́не, повстава́ти, повста́ти; ( рождаться) наро́джуватися, народи́тися, поро́джуватися несов., сов. зроди́тися, уроди́тися; ( зарождаться) заро́джуватися, зароди́тисяв его́ голове́ \родиться дила́сь мы́сль... — в його́ голові́ зароди́лася (ви́никла, народи́лася) ду́мка
3) (вырастать, произрастать) роди́ти (несов. и сов.), роди́тися; сов. уроди́ти, уроди́тися, зроди́тисяхорошо́ здесь карто́фель \родиться ди́тся — до́бре тут карто́пля ро́дить (ро́диться)
-
47 сказываться
несов.; сов. - сказ`аться1) ( обнаруживаться) виявля́тися, ви́явитися, -виться2) ( отражаться) відбива́тися, відби́тися (відіб'є́ться); (на ком-чём) одзива́тися, одізва́тися, -зве́ться, несов. диал. очува́тися3) ( давать почувствовать себя) познача́тися, позна́читися; ( давать себя знать) дава́тися (даю́ся, дає́шся) взнаки́, да́тися (да́мся, даси́ся) взнаки́4) ( кем) об'явля́тися, об'яви́тися, -влю́ся, -вишся (ким), удава́ти (удаю́, удає́ш) з се́бе, уда́ти (уда́м, удаси́) з се́бе (кого)5) ( выдавать себя за кого) видава́ти себе́, ви́дати (-дам, -даси) себе́ (за кого); ( называть себя) назива́ти себе́, назва́ти (-зву́, -звеш) себе́, сов. назва́тися (ким); (сов.: сказать) сказа́ти (скажу́, ска́жеш)\сказываться за́лся больны́м — уда́в [із се́бе] хво́рого; сказа́в, що хво́рий; ( отговорился) відговори́вся (відмі́гся) хворо́бою
6) (сов.: быть сказанным) бу́ти (бу́де) ска́заним7) (сов.: сообщить, предупредить) сказа́ти\сказываться за́лся до́ма — сказа́в, що [він] вдо́ма (до́ма)
ушёл, не \сказываться за́вшись — пішо́в (ви́йшов), не сказа́вши
8) (несов.: говориться, рассказываться) говори́тися, -во́риться; каза́тисяско́ро ска́зка \сказываться зывается, да не ско́ро де́ло де́лается — погов. не так ху́тко (ско́ро) ро́биться, як мо́виться; ле́гше говори́ти, ніж зроби́ти; одно́ твори́ти язико́м, а дру́ге - пе́рти плу́га
9) страд. несов. каза́тися, говори́тися; розповіда́тися, розка́зуватися, -зується -
48 снабжаться
несов.; сов. - несов.; сов. - скрасть1) постача́тися несов.; споряджа́тися, споряди́тися, -джу́ся, -ди́шся; забезпе́чуватися, -чуюся, -чуєшся, забезпе́читися2) страд. несов. постача́тися; споряджа́тися; забезпе́чуватися; дава́тися (дає́ться); доставля́тися, приставля́тися, поставля́тися, достача́тися, достарча́тися; приробля́тися, приро́блюватися, -люється ( реже), прилашто́вуватися, -то́вується; обла́днуватися, -нується -
49 собираться
несов.; сов. - собр`аться1) збира́тися, зібра́тися (зберу́ся, збере́шся) и мног. позбира́тися; ( сходиться) схо́дитися, -джуся, -дишся и зіхо́дитися, зійти́ся (зійду́ся, зі́йдешся) и мног. посхо́дитися; ( вокруг кого-чего) гуртува́тися, -ту́юся, -ту́єшся, згуртува́тися; (вокруг кого-чего; скапливаться) ку́пчитися и ску́пчуватися, -чується, ску́пчитися и мног. поску́пчуватися, ску́плюватися, -люється, ску́питися, несов. диал. ку́питисякак бу́дто \собираться ра́ется дождь — нена́че (на́че) збира́ється (бере́ться, зано́ситься; диал. моло́диться) на дощ
2) (готовиться, приготовляться что-л. сделать) збира́тися, зібра́тися, ла́годитися, -джуся, -дишся и нала́годжуватися, -джуюся, -джуєшся, нала́годитися; несов. ла́дитися, ладна́тися; ( снаряжаться) лаштува́тися, -ту́юся, -ту́єшся, налаштува́тися, споряджа́тися, споряди́тися, -джу́ся, -ди́шся, виряджа́тися, ви́рядитися, -джуся, -дишся и повиряджа́тися; диал. зла́годитися сов., прибира́тися, прибра́тися, -беру́ся, -бере́шся\собираться бира́ться в далёкую доро́гу — збира́тися (лаштува́тися; ладна́тися; споряджа́тися, виряджа́тися) в дале́ку доро́гу
3) (с чем - доставать средства, напрягать силы, мысли) збира́тися, зібра́тися (на що, з чим), сов. спромогти́ся, -мо́жуся и -можу́ся, -мо́жешся (на що); ( со средствами) стяга́тися и стя́гуватися, -гуюся, -гуєшся, стягти́ся, -гну́ся, -гнешся и стягну́тися (на що)\собираться ться с ду́хом — набира́тися, набра́тися ду́ху; ( отдыхать) перепочива́ти, перепочи́ти
\собираться бра́ться с мы́слями — зібра́ти думки́, зібра́тися з думка́ми; зміркува́тися
\собираться ться с сила́ми — збира́тися, зібра́тися в си́лі (на си́лі); змага́тися, змогти́ся [на си́лу]
4) ( напрягать мышцы) напру́жуватися, -жуюся, -жуєшся, напру́житися; ( съёживаться) зіщу́люватися, -лююся, -люєшся, зіщу́литися, зщу́люватися, зщу́литися5) страд. несов. збира́тися; склика́тися; ску́пчуватися, ску́плюватися; визби́руватися, -рується; призби́руватися; забира́тися, прибира́тися; виряджа́тися; готува́тися, ла́годитися, ладна́тися; склада́тися, збира́тися -
50 соваться
несов.; сов. - с`унуться1) су́нутися и со́ватися, су́нутися; ( лезть) лі́зти, полі́зти; (являться куда-л., к кому-л.) потика́тися, поткну́тися; ( пихаться) пха́тися, пхну́тися; ( тыкаться) ти́катися, ткну́тися и ти́кнутися; (сов.: устремиться к кому-чему) сікну́тисяне су́йся мне по́д руку — не лізь мені́ під ру́ку
куда́ ни су́нься — хоч куди поткни́ся; куди́ не поткни́ся
2) ( вмешиваться) втруча́тися, втру́титися (втру́чуся, втру́тишся); ( ввязываться) устрява́ти, устря́ти (устря́ну, устря́неш) и мног. повстрява́ти; (несов.: приставать) сі́катися3) (несов.: суетиться) метуши́тися4) страд. несов. су́нутися, со́ватися; ти́катися (ти́кається и ти́четься), ти́цятися -
51 стесняться
несов.; сов. - стесн`иться1) сти́скуватися, -куюся, -куєшся и стиска́тися, сти́снутися; ( толпиться) то́впитися, -плюся, -пишся, сто́впитися; (несов.: тесниться) тісни́тися\стесняться ни́лось се́рдце — сти́снулося се́рце
\стесняться ни́ться у вхо́да — стовпи́тися ко́ло вхо́ду
2) (несов.: смущаться) соро́митися, -млюся, -мишся, почува́ти себе́ ні́яково (нія́ково); ( церемониться) церемо́нитися\стесняться ня́ться незнако́мых — соро́митися незнайо́мих
не \стесняться ня́ться в выраже́ниях — не перебира́ти ви́словів
3) страд. несов. сти́скуватися, стиска́тися; зда́влюватися, -люється, зду́шуватися, -шується; утрудня́тися, утру́днюватися, -нюється; зв'я́зуватися, -зується; обме́жуватися, -жується; затри́муватися, -мується; ути́скуватися, -кується, утиска́тися -
52 топать
несов.; сов. - т`опнутьту́пати, ту́пнути, усилит. тупону́ти; (несов.: топотать) тупоті́ти, тупота́ти, ту́пкати; ( производя глухой звук) гу́пати, гу́пнути, несов. го́пати; (несов.: идти) то́пати -
53 уноситься
несов.; сов. - унест`ись1) нести́ся, понести́ся; ( мчаться) мча́ти, помча́ти, мча́тися, помча́тися; ли́нути, поли́нути2) (перен.: в мыслях, мечтах) ли́нути, поли́нути, зано́ситися, занести́ся; несов. майну́ти3) ( проходить - о времени) мина́ти, мину́ти, промина́ти, промину́ти, несов. мину́тися, помину́ти; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и позника́ти, щеза́ти, ще́знути и пощеза́ти4) строит. (несов.) нести́ся; відно́ситися; вино́ситися; зано́ситися; бра́тися [з собо́ю]; забира́тися; забира́тися; кра́стися -
54 упирать
несов.; сов. - упер`еть1) упира́ти, упе́рти; ( опирать) обпира́ти, обпе́рти и обіпе́рти и пообпира́ти, опира́ти, опе́рти, спира́ти, спе́рти и поспира́ти2) (перен.: глаза, взор) вту́плювати, вту́пити, уставля́ти, уста́вити; упира́ти, упе́рти, упина́ти, уп'ясти́, несов. уп'я́лити3) (перен.: настоятельно указывать) наполяга́ти, наполягти́, натиска́ти и нати́скувати, нати́снути; несов. напира́ти; (делать ударение на чём-л.) наголо́шувати, наголоси́ти4) (несов.: украсть) прост. спе́рти, потягти́, потягну́ти, поцу́пити -
55 урождаться
несов.; сов. - урод`иться1) (о плодах, злаках) роди́ти несов., сов., уроди́ти, несов. уроди́тися, уда́тися, зароди́ти, зроди́ти, зроди́тися2) ( появляться на свет) прост. наро́джуватися, народи́тися, роди́тися несов., сов. уроди́тися, уда́тися, зроди́тися, породи́тися -
56 услуживать
несов.; сов. - услуж`ить1) ( оказывать услугу) роби́ти по́слугу, зроби́ти по́слугу, услуго́вувати и услугува́ти, услужи́ти, несов. прислужи́тися; несов. полуго́вувати и послугува́ти; ( угождать) догоджа́ти, догоди́ти; ( приходить на помощь) става́ти в приго́ді, ста́ти в приго́ді2) (несов.: исполнять обязанности прислуги) служи́ти, слугува́ти; ( прислуживать) прислуго́вувати, прислугува́ти -
57 успевать
несов.; сов. - усп`еть1) (делать что-л. в срок) устига́ти, усти́гнути и усти́гти, реже успіва́ти, успі́ти; ( поспевать) поспіва́ти, поспіти, постига́ти, пости́гнути и пости́гти, несов. потра́пити2) ( достигать успехов) досяга́ти у́спіхів, досягти́ (досягну́ти) у́спіхів; ( делать успехи) роби́ти у́спіхи, зроби́ти у́спіхи; (несов.: иметь успех) ма́ти у́спіх3) (несов.: успешно учиться) устига́ти, успіва́ти -
58 устремляться
несов.; сов. - устрем`иться1) (стремительно бросаться куда-л.) ки́датися, ки́нутися; ( двигаться) руша́ти, ру́шити; ( направляться) прямува́ти, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти, направля́тися, напра́витися; ( порываться) порива́тися, порва́тися; (несов.: сбегаться) збіга́тися; ( лететь) леті́ти, полеті́ти, ли́нути, поли́нути; (быстро течь, нестись) ри́нути несов., сов., порина́ти, пори́нути и порину́ти; ( мчаться) мча́ти, помча́ти, мча́тися, помча́тися2) (принимать какое-л. направление) спрямо́вуватися, спрямува́тися, скеро́вуватися, скерува́тися; ( направляться) направля́тися, напра́витися; (о взгляде, внимании) зверта́тися, зверну́тися; ( сосредоточиваться) зосере́джуватися, зосере́дитися3) (простираться в каком-л. направлении) простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися; ( вверх) підніма́тися, підня́тися, підійма́тися, підійня́тися, підно́ситися, піднести́ся; ( тянуться) тягти́ся, потягти́ся, тягну́тися, потягну́тися; ( порываться) порива́тися, порва́тися; ( всем телом подаваться вперед) подава́тися, пода́тися4) строит. (несов.) спрямо́вуватися, скеро́вуватися; направля́тися; зверта́тися; зосере́джуватися -
59 хрустеть
несов.; сов. - хр`устнутьхрусті́ти (хрущу́, хрусти́ш) и хру́скати, хру́снути, несов. хруща́ти, хрумті́ти, усилит. хрумкоті́ти; хру́мати и хру́мкати, хру́мкнути, несов. хрускоті́ти, хрупоті́ти, хрупості́ти; ( с треском) хря́скати, хря́снути, несов. усилит. хряскоті́ти -
60 глядеть
несов. - гляде́ть, сов. - погляде́ть; разг.1) (на вн.; смотреть) look (at); ( пристально) peer (at), fasten one's eyes / gaze (upon)гляде́ть широко́ раскры́тыми глаза́ми — stare with wide-open eyes (at), stare wide-eyed (at)
2) тк. несов. разг. (и́з-за, и́з-под; виднеться) show (from behind, from under)3) тк. несов. (на вн.; быть обращённым в какую-л сторону) face (d), look out (on); ( об окнах) give (onto); (об орудиях и т.п.) point (at)4) тк. несов. разг. (тв.; иметь вид) look (d), look (like)5) разг. (за тв.; присматривать) look (after), see (to)гляде́ть за ребёнком — look after a child
гляде́ть за чем-л — see to smth, attend to smth
6) с отриц. (на; принимать во внимание) mindне́чего на него́ гляде́ть разг. — never mind him
ты не гляди́, что я ста́рый — never mind my old age; that I am old doesn't mean anything
••гляде́ть в о́ба — be on one's guard; keep one's eyes open / peeled разг.
гляде́ть сквозь па́льцы (на вн.) — ≈ close one's eyes (to), wink (at), blink (at), turn a blind eye (to)
куда́ глаза́ глядя́т — ≈ where one's feet would take one
того́ и гляди́ разг. — (at) any moment
того́ и гляди́ пойдёт дождь — it may rain (at) any moment now; см. тж. глядя I
См. также в других словарях:
несов. — несов. НСВ несовершенный вид глагола НСВ Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. несов. несовершенный Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.:… … Словарь сокращений и аббревиатур
несовісно — Присл. до несовісний … Український тлумачний словник
несов. — несовершенный (вид) … Учебный фразеологический словарь
несов. — несовершенный (вид) … Русский орфографический словарь
несов. — несовершенный … Этимологический словарь Ситникова
несов. — несовершенный вид (глагола) несовершенный … Словарь сокращений русского языка
несовісний — а, е. Який не має совісті, чесності; який безсовісно ставиться до кого небудь … Український тлумачний словник
несовісний — прикметник … Орфографічний словник української мови
несовісно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
ФОРМИРОВАТЬ, Црую, Цруешь; Цованный; несов. — … Толковый словарь Ожегова
реши́ть — несов., перех. (обычно в неопр. форме). книжн. устар. Развязывать. [Городулин:] Ну, а с какой стороны я похож на сваху московскую? Мое призвание решить узы, а не связывать. Я противник всяких цепей. А. Островский, На всякого мудреца довольно… … Малый академический словарь
