-
61 выпаивать
выпоить випоювати, випоїти. [Випоїла все молоко телятами. Четверо телят молоком випоюємо]. Выпоенный - випоєний.* * *I несов.; сов. - в`ыпаятьвипа́ювати, ви́паяти, вилюто́вувати, ви́лютуватиII несов.; сов. - в`ыпоитьвипо́ювати, ви́поїти -
62 денной
денний, уденішній. [Оце молоко вранішнє, а оце вденішнє].* * *де́нний -
63 дуть
дунуть1) (о ветре) дути (дму, дмеш, дме, дмемо, дмете, дмуть), сов. дунути [Дунув вітер по-над ставом (Шевч.)], дмухати, дмухнути [Дмухнув вітер], подихати, подихнути, дихнути, духнути [Легкий вітрець подихнув. Вітер як духнув], подувати, подути (подму, -дмеш, -дме). [Вітре буйний, Аквілоне, подми чарами, крилатий (Кул.)], віяти, війнути [От вітер буйний повійнув (Руд.)], (сильно) гунути (сов.) [Як гуне вітер (Змієв. п.)], (порывисто) бурхати, бурхнути, шугати, шугнути. Сильно дующий (о ветре) - буйний, дуйний (Голов.), рвачкий; (см. Порывистый);2) (о человеке) дмухати, (редко) духати, сов. дмухнути [Не дмухай проти вітру. Він дмухнув і загасив свічку], (преимущественно дыханием) хук[х]ати, хук[х]нути. [Хукає собі в руки. Дитина хукає на гаряче молоко. Почав хухати на болючі руки (Фр.). Хукни у віконечко на скло (Щог.)]. Дуть мехом - димати, міхом димати [Коваль кричить: димай! димай!], міхом подувати. Дуть (надуть) губы - надимати губи, (иронич.) копилити губи, закопилювати (сов. закопилити) губи, мурмоситися. И в ус себе не дует - і гадки не має, ані гадки, ані в вус не дме. [А козак собі пішов і гадки не має. (Руд.). Його лають, а він - ані гадки]. Дуть стекло, бутылки - дути (видимати) скло, пляшки. Тот, кто дует - дмець (р. демця), видимач;3) дуть, отдуть (бить, колотить) - духопелити кого, давати (сов. дати) духу, духопелу, духопелків, матланки кому, шустрити, чустрити кого; - во что - гатити в що. Гатять в різкі тарабани (Л. Укр.). Срвн. Жарить 2;4) (скоро ехать) гнати (жену, -неш) [Жене, як вітер], гнатися, махати, махнути. [Треба кобилу запрягати та на село махати]. Дуй во всю мочь, во весь дух - махай що-сили, що-духу. Дуй, во всю ивановскую - махай на всі заставки;5) (пить слишком много) дудлити, цмулити, джук[ґ]лити, жлуктати, жлуктити, лигати. Выдуть - видудлити, вицмулити, виджуклити…6) дуть в хвост и в гриву - поганяти в три батоги; поганяти по конях і по голоблях;7) дует, безл. (сквозит) - віє, тягне, тут протяг, (сильнее) дме.* * *несов.; сов. - д`унуть2) несов. техн. ду́ти, видува́ти, видима́ти3) (несов.: нестись, мчаться) ката́ти, чеса́ти, жа́рити, шква́рити4) (несов.: делать что-л. с азартом, увлечением) чеса́ти, шква́рити, жа́рити5) (несов.: пить) смокта́ти, ду́длити, ду́ти, жлу́ктити, жлукта́ти, цму́лити, цмо́лити6) (несов.: бить) лупцюва́ти, дуба́сити, духопе́лити, чухра́ти, чеса́ти, шква́рити -
64 дышать
дыхать1) дихати (-хаю, -хаєш и дишу, -шеш), віддихати. [Вільно дихає грудьми. Спить і тяжко дише. Грудям легко оддихати (Крим.)]. -шать полною грудью - дихати на повні груди. -шать тяжело вслух с сопением - сапати [Андрій голосно сапав (Коц.)]; (скоро и тяжело) дихтіти, (хрипло) харчати [Спали, харчали і хропли]. Тяжело -шать (запыхавшись от жары или работы) - хакати, хекати. [Душно Рябкові - бач аж хакає, язик висолопивши (Харк. п.). Як рубає, то хекає]. -шать ртом, чтоб согреть что-нибудь или охладить (дуть) - хук[х]ати. [Дитина хукає на гаряче молоко. Хухає собі в руки]. См. Дуть 2. Едва -шит - дух ледве зводить, ледве дихає (дише). Огнём дышащий - огнедихатий. [Дракон огнедихатий (Кул.)]. Ды[о]хнуть - дихнути, дхнути [Бог дхне своїм духом, то й не буде його], хукнути (ртом). [Взяла тіста, хукнула - полетів голуб]. Отдыхать, отдышаться - віддихатися, віддихати;2) (веять) дихати, подихати [Перед світом дихає холодненький вітрець (Ворон.). Все подихало молодою парубочою красою (Неч.-Лев.)], (пахнуть) віддавати чим, пашіти (пашу, пашеш, паше) [Пахощами молодощів оддає його збірка (Єфр.). Духом сіножати паше усе свіжим (Манж.)], (нести) т[д]хнути [Його лице дхнуло щастям (Н.-Лев.). Кажете, що од мене дхне вища поезія? (от меня дышит высшей поэзией) (Крим.)]. Дышать неприязнью, злобою - важким (лихим) духом, пеклом дихати на кого. Дышать молодостью - віяти молодощами, молодіти. [Там молодіють кущі, як свіжі дівчата (Коц.)]. Ды[о]хнуть (повеять) - дихнути, подихнути. [Вітер не дихне. Подихнуло свіжим повітрям].* * * -
65 жидкий
1) рідкий (ум. ріденький, рідесенький). [Рідкого борщу наварила. Борода ріденька. Рідке сито]; (мало сгустившийся) молодий. [Тісто молоде - підсип ще борошна]; (о молоке) молоко пісне; о настое - рідкий (тонкий). [Чай дуже рідкий (тонкий). Мені наливайте чаю рідкого (тонкого), не густого];2) (противоположно к твёрдый) рідкий, текучий, пливучий, тічний, плинний, ливний, лійкий. [Міри рідкого (текучого, лійкого) (Шарко). Мед був густий, та як постояв коло грубки, зробивсь текучий (пливучий). Плинні тіла мають форму того посуду, в який їх налито (Троян.)]. Огненно-жидкий - огнисто-текучий (плинний). [Сонце перебуває в газовому і огнисто-текучому стані (Герин.)]. В жидком состоянии - в плинному (в текучому) стані; не замерзле, не ствердле;3) безсилий, кволий, щуплий.* * *1) рідки́й; ( мало сгустившийся) молоди́й2) ( бессильный) безси́лий, кво́лий;(слабый, тщедушный) слабки́й, слаби́й; (тонкий, непрочный - о постройке, мебели) хитли́вий, хитля́вий -
66 жидкость
1) (качество) рідкість (р. -кости);2) (вещество) рідина, течиво, плин (р. -ну), теч (р. -чи); водиця, -чка. [Висмикнула чіп, - прозора злотиста рідина цівкою впала на дно (Коцюб.). Вода - течиво. Рудий плин з неприємним духом, який звуть кам'яновугляним дьогтем (Троян.). Візьмемо тепер дві течі: одну густішу, а другу рідшу - молоко і воду. Пані дала йому порохна проти бліх та водиці проти тарганів. Повна шахва пляшок, і в кожній плящині инша водичка].* * *1) рідина́2) (качество, свойство) рі́дкість, -кості; безси́лість, -лості, кво́лість; сла́бкість, сла́бість, -бості -
67 закваска
Закваса (для заквашенья теста) (квасне) тісто (это - комок кислого ржаного теста, оставляемый в квашне для дальнейшего заквашивания), дріжджі (-джів) (преим. для пшеничн. теста), розкришка, (для варенца и простокваши) завданка. [Пшеничці паляниці ліпше завдавати не тістом, а дріжджами (М. Грінч.). Розкришка - це розмочені сухарі з хліба, спеченого з хмелем (Лубенщ.). Оце сметани трошки на завданку буде, як молоко на кисляк становитиму (Київщ.)]. -ка вообще как фермент для брожения - закваска; (переносно) закваска, заправа. [У них уже давно в сім'ї погана закваска завелася (Еварн.)]. С буржуазной -кой - з буржуазною закваскою, заправою.* * *1) ( действие) заква́шування, заква́шення2) заква́ска; ( для хлеба) ро́зчина, запа́ра, запа́рка, диал. цід, -у -
68 закисать
закиснуть1) киснути, скиснути, укисати, укиснути (о мн. покиснути), квасніти, сквасніти (преимущ. о молоке). [Унас льох теплий - молоко швидко кисне (квасніє). Капуста вже вкисла - можна їсти]. Закислый, Закисший - скислий, скваснілий; (о молоке) квасний;2) (о глазах) киснути, закисати, закиснути, заснічуватися заснітитися, (о мн.) позакисати, позаснічуватися. [Очі так заснічуються, що аж злипаються]. Закисший глаз - закисле, кисле, заснічене око, (пренебр.) кисляк (-ка). [Око заснічене, страшне. У дитини кислі очі, утри. Нічого своїми дурними кисляками не бачить (Звин.)].* * *несов.; сов. - зак`иснутьзакиса́ти, заки́снути и мног. позакиса́ти -
69 заструиться
поллятися (забити) цівкою, побігти течійкою, (громко) задзюрити, задзюрчати, задзюркотіти. [Одразу цівкою забила кров. Вчора корова не хтіла доїтися, а сьогодні я взяла її за дійку - так молоко і задзюрило (Звин.)].* * *заструмува́ти, -му́є, заструменіти, -ни́ть и -ніє, заструмі́ти; ( начать литься) задзюрча́ти, усилит. задзюркоті́ти, -коти́ть, задзюркота́ти, -ко́че; ( только о жидкости) задзюри́ти -
70 избегать
I. избежать и избегнуть кого, чегоI. уникати, уникнути, тікати и утікати, утекти кого, чого и від кого, від чого, минати, минути, (обходить) обминати, обминути, оминати оминути кого, що, (уклоняться) ухилятися, ухилитися від кого, від чого, (сторониться, чуждаться) сахатися, цуратися кого, чого, бокувати кого. [Уникав диму, та й упав в огонь (Приказка). Той щиро-український юмор, що тікає зверхніх ефектів (Єфр.). Хто дійсне страждає, той пильно утікатиме од усякої згадки, а не стане сам собі її викликати (Крим.). І Паволоч-місто того не минуло: Тетерине військо його обгорнуло (Грінч.). Та все те вмів Герман оминати щасливо (Франко). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш). Сахайся брехні (Сл. Гр.). Не сказати, що він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. -гать ссоры - уникати, тікати сварки. -гать встречи с кем-л. - уникати, тікати зустрічи (стрічи) з ким. -гать кого - уникати кого, тікати від кого, обминати, (гал.) оминати кого, сахатися, цуратися кого. [Бачила, що він уникає її, що йому не до неї (Черкас.). Дружину вашу скрізь я буду обминать (Самійл.). Сахається вона тебе як чорта (Конгр.)]. -жать опасности - утекти небезпеки, обминути небезпеку. О если б -жать нам этой опасности - коли-б нас минула ця небезпека. -нуть наказания - утекти кари и від кари. Не -нуть тебе наказания - не минути тобі кари, не мине тебе кара, не втечеш од кари. -гать вопроса - ухилятися від питання.II. Избегать, избежать (о жидкости) - вибігати, вибігти, збігати, збігти; (о сыпуч. веществе) висипатися, висипатися. [Молоко збігло (Київщ.)].II. вибігати, оббігати, виганяти, вига(й)сати, вимахати, (образно) обполювати. [Вибігав усе село, поки його знайшов (Сл. Ум.). Оббігав Лисівку і Борисівку (Борзенщ.). Обполював усе село за горілкою (Гайсин. п.)].* * *Iвибіга́ти, оббіга́ти, оббі́гти, -біжу́, -біжи́ш, збі́гати; обганя́ти, обгаса́ти, ви́ганяти, ви́гасатиII несов.; сов. - избеж`ать и изб`егнуть(кого-чего) уника́ти, уни́кнути (кого-чого); ( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися (ухилю́ся, ухи́лишся) (від чого), утіка́ти и тіка́ти, утекти́ (утечу́, утече́ш) (від кого-чого, чого); ( обходить) мина́ти, мину́ти, обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти (кого-що); (несов.: сторониться) цура́тися (кого-чого), саха́тися (кого-чого)\избегать га́ть вопро́са — уника́ти (обмина́ти, омина́ти) пита́ння, ухиля́тися від пита́ння
\избегать га́ть знако́мых — уника́ти (обмина́ти, омина́ти, цура́тися; саха́тися) знайо́мих
\избегать га́ть неприя́тных разгово́ров — уника́ти неприє́мних розмо́в, обмина́ти (омина́ти) неприє́мні розмо́ви, ухиля́тися від неприє́мних розмо́в
\избегать га́я подро́бностей — уника́ючи подро́биць, ухиля́ючись від подро́биць, обмина́ючи (омина́ючи, мина́ючи) подро́биці
\избегать жа́ть наказа́ния — уни́кнути ка́ри, утекти́ [від] ка́ри
не \избегать нуть (не \избегать жа́ть) наказа́ния кому́ — не мину́ти ка́ри кому́
что́бы \избегать жа́ть чего́ — щоб уни́кнути чого́, щоб запобі́гти чому́
-
71 иссякать
иссякнуть (высыхать) висихати, вис(о)хнути и висохти, (исчерпываться) вичерпуватися, вичерпатися, (выходить) виходити, вийти, виводитися, переводитися, ви[пере]вестися, не ставати, не стати чого, (пропадать) зникати, зникнути, (редко) зсякати, зсякнути, (неокон.) посякати. [Джерело висхло (Звин.). Не вичерпається і не засохне джерело духової діяльности серед українського народу (Єфр.). Зсякла вода (Н.-Лев.). Стала вода посякати (Св. П.)]. Воды в засуху -кают - вода в посуху висихає. Богатства мои -кли - моє добро (багатство) зійшло, статки-маєтки мої сплили, зійшли. Молоко -кло (в сосцах) - молока не стало. Весь запас хлеба -сяк - увесь запас хліба вичерпався, (обиходно) геть увесь хліб вийшов. У старика силы -кают - у старого сили не стає, сила виснажується. Иссякаемый - висиханий; вичерпуваний. Иссяклый, Иссякший, Иссякнувший - висхлий; вичерпаний.* * *несов.; сов. - исс`якнуть1) ( высыхать) висиха́ти, ви́сохнути и ви́сохти, -хну, -хнеш и мног. повисиха́ти2) ( исчерпываться) виче́рпуватися, ви́черпатися; ( приходить к концу) схо́дити, -дить и зіхо́дити, зійти́, -йде, не става́ти (не стає́), не ста́ти (не ста́не); ( выходить) вихо́дити, ви́йти -
72 киснуть
скиснуть кис(ну)ти, скисати, скис(ну)ти, квасніти, кваснути, сквасніти; (о человеке переносно) кис(ну)ти. [Молоко почало киснути (кваснути) (М. Грінч.). Юшка скисла (сквасніла) (Київщ.). Шиплять, як кваснуть, буряки (Котл.). Часом чоловік не купить на базарі своїй жінці шматок дрантини, а вона киснутиме цілий день (Н.-Лев.). Наварю я борщику: будем борщик їсти, перестанем кисти (Номис)].* * *1) ки́снути; диал. ква́снути, квасні́ти2) перен. ки́снути, диал. ква́ситися -
73 коза
1) коза, козлиця, козиця. [На похиле дерево і кози скачуть (Номис). І молоко і сир козлиці їм на вечерю подала (Шевч.)]. Дикая -за - дика коза, (степная) сайгак, сугак (-ка). Выдрать (вздуть), как Сидорову -зу - відлупити, як Сидорову козу. Похожий на -зу - козуватий;2) (попрыгунья: о женщине) коза, скакуха, стрибуха;3) (носилки у каменщиков) козла (-зел);4) (для подъёма повозки при смазке колёс) коза; срвн. Козлы 3;5) коза, козиця, ґайда (Херс.); срвн. Волынка;6) (игра) коза, горюдуб (-ба);7) (таган для огня) коза, жаро[і ]вня;8) (клок недожатого хлеба) гребінці (-ців), недожинок (-ка), (обрядовый) цапова борода.* * *коза́ди́кая \коза — ди́ка коза́, козу́ля, косу́ля
-
74 мочить
мачивать мочити що; мачати що в чому и в що. [Треба мочити сорочки (Сл. Гр.). Копай, доню, корінці, мачай, доню, в горілці (Чуб. V). Мачай хліб в молоко (Звин.)]. Я не хочу -чить себе ноги - я не хочу мочити собі ноги. Дождь -чит землю - дощ мочить (змочує, росить) землю. -чить лён, коноплю - мочити льон, коноплі. [Щоб конопель не мочили в річці (Грінч.)]. -чить яблоки - мочити (квасити) яблука. Мочёный -1) мочений;2) прлг. - см. отдельно.* * *мочи́ти; ( квасить) ква́сити -
75 мыло
1) мило. [Чуже й мило голило, а своя й бритва не бере (Приказка)]. -ло простое (стиральное) - просте (пральне) мило, мило до прання. -ло туалетное (душистое) - мило добре, мило туалетне (запашне). -ло дегтярное, жидкое, ядровое - мило дігтяне (дьогтьове), рідке, ядрове. -ло купальное, плавающее - мило купальне, пливуще (нетонуще) мило. -ло мраморное, прозрачное, яичное - мило мармурове, прозоре, яєчне. Кусок, брусок - ла - кусок, брусок мила. Остаток -ла (обмылок) - змилок, недомилок (-лка). -ло серо, да моет бело - чорна корова, - біле молоко, сіренька курочка, - золоті яєчка. Ровно -ла наелся - піймав облизня. Их как -лом взяло - їх як лизень (лиз) злизав, їх як водою змило;2) (на лошади) мило, піна. Лошадь примчалась вся в -ле - кінь примчав увесь у милі (у піні) (замилений);3) бот. - а) Кукушкино -ло (Lychnis chalcedonica L.) - зірки (р. зірок) городні, зоря, лісові зірочки, горитва, гориця, грань (-ни), вогнівка, дівоча краса; б) (Cypsophila muralis L.) лишиця (звичайна), лисичка, мишиця, перекоти-поле, собаче мило; в) Дикое -ло (Dianthus superbus L.) - гвоздики розкішні, звоздик (-ку) (стріпчатий), крутовежа; г) см. Мыльник 1.* * *ми́ло -
76 наквашивать
наквасить1) (овощей впрок) наквашувати, наквасити що, чого, (о мног.) понаквашувати чого. [Наквасила діжку буряків (Київщ.)];2) (о посуде) заквашувати, заквасити, (о мног.) позаквашувати що. [Усі гладишки позаквашувала, - куди-ж молоко цідити? (Богодух.)]. Наквашенный -1) наквашений, понаквашуваний;2) заквашений, позаквашувавий. -ться - наквашуватися, накваситися, понаквашуватися; бути наквашуваним, наквашеним, понаквашуваним и т. п.* * *несов.; сов. - накв`аситьнаква́шувати, наква́сити -
77 накрашивать
накраситьI. накрашувати, накрасити, нафарбовувати, нафарбувати, (о мног.) понакрашувати, понафарбовувати що, чого чим; специальнее ещё: (красным) червонити, начервонити, вичервонити, (чёрным) чорнити, начорнити, почорнити, вичорнити що чим и т. п. [Накрасили багато крашанок (Сл. Ум.). Нафарбував чорним волосся і вуса (Загірня). Видобула з шахви рум'яна, начервонила щоки, потім начорнила брови (Крим.)]. -ть лицо - нафарбовувати, нафарбувати, малювати, на[по]малювати, намазувати, намазати обличчя (лице); см. ещё Накрашиваться 2. [А вдовиця, гарна киця, малювала собі лиця (Пісня)]. Накрашенный - накрашений, нафарбований, понакрашуваний, понафарбовуваний; начервонений, вичервонений, начорнений, почорнений, вичорнений и т. п.; (о -ном лице и т. п.) нафарбований, мальований, на[по]мальований, намазаний. -ться -1) накрашуватися, накраситися, понакрашуватися, нафарбовуватися, нафарбуватися, понафарбовуватися, (красным) червонитися, начервонитися, вичервонитися, (чёрным) чорнитися, начорнитися, вичорнитися; бути накрашуваним, накрашеним, понакрашуваним и т. п.;2) (-ть себе лицо) нафарбовуватися, нафарбуватися, намальовуватися, намалюватися, підмальовуватися, підмалюватися, накрасовуватися, накрасуватися, намазуватися, намазатися, підмазуватися, підмазатися, (о мног.) понафарбовуватися, пона[попід]мальовуватися и т. п. [Намастилася, нафарбувалася і пішла до міста (Брацл.). Намалювалася (намазалася) та й думає, що справді гарна (Богодух.). Накрасовується вона, тим і гарна видає (Загірня)];3) (вдоволь, сов.) нафарбуватися, накраситися, намалюватися; срв. Красить, -ся;4) надудлюватися, надудлитися; см. Напиваться 2.II. Накрашивать, накрошить чего, чем - накришувати, накришити, (о мног.) понакришувати чого, чим и чого; (чего во что ещё) укришувати, укришити чого в що. [Мати, нагадала їй накришити сала (Н.-Лев.). Накришила (укришила) хліба в молоко (Канівщ.). Не накришуй кришками (и кришок) (Брацл.)]. Накрошённый - накришений, понакришуваний; укришений. -ться -1) накришуватися, накришитися, понакришуватися; бути накришуваним, накришеним, понакришуваним, укришеним;2) (вдоволь, сов.) накришитися; натрощитися; налокшатися, насіктися, накавальцюватися; нашаткуватися; срв. Крошить.* * *несов.; сов. - накраситьнафарбовувати, -бо́вую, -бо́вуєш, нафарбува́ти, -бу́ю, -бу́єш и мног. понафарбо́вувати, накра́шувати, -шую, -шуєш, накраси́ти, -крашу́, -кра́сиш и накра́сити, -кра́шу, -кра́сиш -
78 нарасхват
нрч. назахват. [Назахват розкуповувати (Н.-Лев.). Молоко сьогодні назахват (Київ)].* * *нареч.наро́зхват, наза́хват -
79 настой
1) настій (-тою); срв. Настойка 1 и 2;2) (молока) вершок (-шка). [Рідке молоко - вершка мало (Богодух.)].* * *1) насті́й, -стою2) см. настойка -
80 норовить
норавливать1) кому - а) (давать потачку) потурати, попускати кому, попуск (потур, пров. потолю) давати кому; б) (угождать) догоджати, годити, (лицеприятствовать) сприятельствувати кому. Сроду я никому не -вал, а жил по правде - зроду (зроду-віку, ніколи) я нікому не догоджав, а жив по правді; в) (заботиться, о ком, стараться для кого, о ком, за кого) дбати, клопотатися про (за) кого, піклуватися про кого, добра прияти кому; см. ещё ниже -вить 2. -ровя себе, понорови и людям - про себе дбати дбай, але й людей не забувай; дбаючи про себе, подбай і про людей. Всяк Демид себе -вит - всяк Іванець дбає в свій гаманець;2) (искать, выжидать случая) шукати (чекати, вичікувати) нагоди ((щоб или як-би) зробити що), пильнувати (щоб или як-би зробити що), (стремиться, силиться) силкуватися, намагатися, вціляти ((як-би) зробити що), гнути, (исподтишка) крастися (як- би зробити що), (реже) гонобити ((щоб или як-би) зробити що), (пров.) цахати (щоб зробити що). [Він так і гне, щоб йому досталось (Сл. Ум.). У нас теля таке, що крадеться ссати; як не додивишся, геть виссе молоко (Звин.). Я-ж так і вціляв, щоб красіння було сіреньке (Звин.). Так і гонобить кінь дременути до ліса (Корол.). Так і гонобить, щоб де-небудь украсти (Сл. Ум.). Такий вредний мужчина, - завжди гонобить, як-би чоловіка знівечити (Корол.). Оце-ж він і цахає, щоб що-небудь продати (Сл. Гр.)]. Он -вит захватить всё, он себе -вит - він шукає (чекає, вичікує) нагоди захопити (загарбати) все, він силкується (намагається) захопити (загарбати) все; він так і гне (гонобить), щоб усе захопити (загарбати);3) (целить) цілити(ся), націляти(ся) и націлювати(ся), лучити на (в) кого, в (на) що; срв. Метить 2 а. [Цілив (лучив) у ворону, а попав у корову (Номис)]. Он -вит в головы - він націляється (наставляється, важить) на головування, (лезет) він пнеться в голови.* * *1) норови́ти, -влю́, -ви́ш; ( настойчиво стремиться) намага́тися, силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, си́луватися, -луюся, -луєшся2) ( в кого-что - метить) націлюватися, -лююся, -люєшся, націля́тися (на кого-що, в кого-що); ( лезть) п'ясти́ся (пну́ся, пне́шся), пну́тися (в що)
См. также в других словарях:
МОЛОКО — МОЛОКО. Содержание: Физиол. ценность и потребление М...... 612 Хим. и физ. свойства М............. 615 Бактерии М. и уничтожение их........ 622 Фальсификация М................ 629 Производство и распределение М........ 630 Молочное… … Большая медицинская энциклопедия
МОЛОКО — МОЛОКО. Великий русский учёный физиолог И. П. Павлов писал о молоке: «Между сортами человеческой еды в исключительном положении находится молоко, и это согласное признание как обыденного опыта, так и медицины. Всеми и всегда молоко считается… … Краткая энциклопедия домашнего хозяйства
молоко — сущ., с., употр. часто Морфология: (нет) чего? молока, чему? молоку, (вижу) что? молоко, чем? молоком, о чём? о молоке 1. Молоко это белая жидкость, которая появляется в молочных железах женщин или некоторых животных для кормления младенцев и… … Толковый словарь Дмитриева
Молоко — Богини Матери является пищей богов, божественным пропитанием. Являясь пищей для новорожденных, молоко широко используется в обрядах инициации, как символ возрождения. Означает также семейные кровные узы и является символом материнства. В ритуалах … Словарь символов
МОЛОКО — МОЛОКО, молока, мн. нет, ср. 1. Белая или желтоватая жидкость, выделяемая грудными железами женщин и самок млекопитающих после родов для вскармливания младенца, детеныша. У роженицы пропало молоко. Козье молоко. Кобылье молоко. 2. Коровье молоко … Толковый словарь Ушакова
молоко — а; ср. 1. Белая питательная жидкость, выделяемая молочными железами женщин и самок млекопитающих в период лактации для выкармливания младенцев, детёныша. Грудное м. Материнское м. М. кормилицы. 2. Такая жидкость, получаемая от коров и являющаяся… … Энциклопедический словарь
МОЛОКО — МОЛОКО, жидкая пища, выделяемая молочными ЖЕЛЕЗАМИ женских особей почти всех млекопитающих для выкармливания потомства. Молоко домашнего крупного рогатого скота, овец, коз, лошадей, верблюдов и северных оленей использовалось людьми в пищу с… … Научно-технический энциклопедический словарь
молоко — Продукт нормальной физиологической секреции молочных желез коровы, овцы, козы, верблюдицы, буйволицы, кобылы, полученный от одного или более животных от одного или нескольких доений. Примечание В зависимости от вида животного молоко называют… … Справочник технического переводчика
молоко — молоки мн. семенные железы у рыб , укр. молоко, блр. молоко, ст. слав. млѣко γάλα (Супр.), болг. мляко, сербохорв. млиjѐко, млеко, словен. mlẹko, чеш. mleko, слвц. mlieko, польск. mleko, кашуб. mlou̯ko, в. луж., н. луж. mloko. Праслав. *melko,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
МОЛОКО — МОЛОКО, а, ср. 1. Белая жидкость (секрет 3), выделяемая грудными железами женщин и самок млекопитающих после родов для вскармливания младенца, детеныша. Грудное м. (женское). Козье, коровье, овечье м. М. на губах не обсохло у кого н. (о том, кто… … Толковый словарь Ожегова
молоко — все есть, кроме птичьего молока, всосать с молоком матери, постное молоко.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. молоко млеко, молочко, чал, сгущенка, спецмолоко, обрат,… … Словарь синонимов
