Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

мить

  • 41 откармливать

    откормить відгодовувати, годувати, відгодувати кого, що на що (напр. на сало), угодовувати, угодувати, (преим. о скоте) відпасувати и відпасати, відпасти, (о мног.) повідгодовувати, повгодовувати, погодувати, повідпасувати, -пасати. -мить себе живот - відпасти собі живіт, черево. Откормленный - годований, від[у]годований, відпасений, випасений, упаслий. -ный брагой - бражний [Бражна корова]; (матер. молоком) віддоєний. [Оддоєні щенята].
    * * *
    несов.; сов. - откорм`ить
    відгодо́вувати, відгодува́ти и повідгодо́вувати, угодо́вувати, угодува́ти; ( холить) відко́хувати, відкоха́ти

    Русско-украинский словарь > откармливать

  • 42 подлавливать

    подловить
    1) підхоплювати, підхопити, переймати, перейняти;
    2) кого - см. Поддеть, Подкуз(ь)мить. Подловленный - підхоплений, перейнятий.
    * * *
    несов.; сов. - подлов`ить
    лови́ти, злови́ти, несов. пійма́ти, спійма́ти, упійма́ти; ( улавливать) уло́влювати, улови́ти

    Русско-украинский словарь > подлавливать

  • 43 преходящий

    минущий, перебутний и -бутній, перебіжний, зникомий, дочасний. [Усе тінь минуща, одна річ живуща - світ з Богом (Номис). Усе на світі перебутне і ми з вами перебутні (Кониськ.). Мить перебіжна (Чупр.). Тут наш вік дочасний, а що буде там, як помремо (Кониськ.)]. Срв. Скоропреходящий. Нечто -щее, -щая вещь - минушка. [Грушка - минушка: була та й минула (Приказка)].
    * * *
    1) прич. яки́й (що) перехо́дить; яки́й (що) мина́є; яки́й (що) прохо́дить (перехо́дить)
    2) в знач. прил. мину́щий, скоромину́щий, скоромину́чий; диал. перебутни́й

    Русско-украинский словарь > преходящий

  • 44 проламывать

    проломать
    I. (ломая, делать проём, отверстие) проламувати, проламати що, (многое) попроламувати. [Проламав у лісі стежку (Руч.)]. -мать отверстие куда - проламати дірку куди, в чому, проламатися куди. Проломанный - проламаний.
    II. Проламывать, проломить - (ударом) проломлювати, проломити, (многое) попроломлювати. [Тупнув ногою і проломив трухляву мостину]. -мить голову, череп - пробити, провалити голову, попробивати, попровалювати голови. [Ані каменя не дадуть голову провалити (Номис)]. Проломленный - проломлений; (о черепе) пробиий, провалений.
    * * *
    I несов.; сов. - пролом`ить
    проло́млювати и прола́мувати, проломи́ти
    II несов.; сов. - пролом`ать
    прола́мувати, пролама́ти

    Русско-украинский словарь > проламывать

  • 45 прорывать

    прорвать
    I. проривати, прорвати що; (вырвать) виривати, вирвати що (греблю); (одежду) продирати, продрати и продерти, роздирати, розідрати и роздерти що (одежу); (пропалывать) проривати, прорвати, пробирати, пробрати, прополювати, прополоти; (о мн.) попроривати, пороз[попро]дирати; попробирати, попрополювати що. [Нащо-ж ти, доню, стелю проривала? (Чуб.). Водиця гребельку прорвала (Основа). Болячка набрякла та й прорвала (Грінч.)]. -вать неприятельские ряды - прорвати ворожі лави. -вало кого - прорвало кого. [Савчука як-раз прорвало (Виннич.)]. Прорванный - прорватий и прорваний; продертий, розідраний, роздертий; пробраний, прополотий. -ться -
    1) прориватися, прорватися, бути прорватим (прорваним) (об одежде) продиратися, продертися и продратися, бути продертим и т. д.; (о нарыве) проривати и прориватися, прорвати и прорватися. [Піймали дуже багато риби, аж невід їх проривався (Єванг.). Ледве промінь прорветься на мить знову хмари (Л. Укр.). Німим отверзуться уста, прорветься слово, як вода (Шевч.). Прорвалася загата (Кримськ.). Мішок прорвався (продерся)];
    2) (сквозь что) прориватися, прорватися, (продираться) продиратися, продертися, (пробиваться) пробиватися, пробитися крізь що. [Сурма проривається крізь галас (Л. Укр.). Ринули в тісні проходи, кудою хтів продертися Зогак (Крим.)];
    3) прохоплюватися, прохопитися, (обычно о чувстве) вибухати, вибухнути. [Забавки, в яких искрами прохоплюються передчуття будучини (Ніков.). Вибухла глибока, дикая печаль (Крим.)];
    4) (бывать) випадати, випасти, траплятися, трапитися.
    II. Прорывать, прорыть - проривати, прорити, (прокапывать) прокопувати, прокопати, (о мн.) попроривати, попрокопувати що, крізь що. [Носом прорию (Рудч.). Прокопали хідники]. -рыть нору - прорити, проточити нору. -рыть канал - прорити канаву. Вода -ла - вода прорила (промила) берег. Прорытый - проритий, прокопаний. -ться - прориватися, проритися, бути проритим, прокопуватися, прокопатися, бути прокопаним; см. Прокапываться.
    * * *
    I несов.; сов. - прорв`ать
    1) прорива́ти, прорва́ти и попрорива́ти
    2) (несов.: рвать в течение определённого времени) рва́ти [ці́лу годи́ну], прорва́ти
    II несов.; сов. - прор`ыть
    1) прорива́ти, прори́ти и попрорива́ти; ( прокапывать) проко́пувати, прокопа́ти и попроко́пувати
    2) (несов.: рыть в течение определённого времени) ри́ти [ці́лий день], прори́ти

    Русско-украинский словарь > прорывать

  • 46 прямить

    прямити, випрямляти, виправляти, випростувати що; см. Выпрямлять. [Доти виправляв лозину, доки вона не зламалась (Кониськ.)]. -мить гвозди - випрямляти, виправляти цвяхи;
    2) (говорить, поступать прямо) казати, чинити навпростець, навпрямець, навпрямки.
    * * *
    1) ( выпрямлять) випрямля́ти, випря́млювати; (спину, ноги) випро́стувати, випросто́вувати
    2) ( говорить прямо) говори́ти пря́мо (відве́рто)

    Русско-украинский словарь > прямить

  • 47 сводить

    I несов.; сов. - свест`и
    1) зво́дити, -джу, -диш, звести́ (зведу́, зведе́ш); ( о судороге) ко́рчити, ско́рчити, судо́мити, -мить, зсудо́мити

    глаз не \сводитьть с кого́ — оче́й не зво́дити з ко́го (не відво́дити від ко́го)

    свело́ ру́ку — ско́рчило (зсудо́мило, звело́) ру́ку

    \сводить сти́ с горы́ — звести́ з гори́

    \сводить сти́ с престо́ла — ски́нути з тро́ну

    \сводить сти́ с пьедеста́ла — перен. зсади́ти (зня́ти) з п'єдеста́лу

    \сводить сти́ счёты с кем — см. счёт 4)

    \сводитьть перемы́чку — строит. зво́дити (змика́ти) переми́чку

    \сводитьть су́дорогой — зво́дити су́дорогою (ко́рчем), судо́мити

    \сводитьть с ума́ кого́ — см. ум

    2) (заводить, завязывать - знакомство, дружбу) заво́дити, заве́сти

    \сводить ти́ знако́мство с кем — заве́сти знайо́мство з ким

    3) (изменять тему разговора, мысли) перево́дити, переве́сти, зво́дити, зве́сти
    4) ( пятно) виво́дити, ви́вести

    \сводитьть пя́тна — виво́дити пля́ми

    5) (несов.: уничтожать лес) вини́щувати, -щую, -щуєш, ни́щити, зни́щувати
    6) ( рисунок - на кальку) перебива́ти, переби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, перево́дити, переве́сти
    7) ( отбирать) відбира́ти, відібра́ти, -беру́, -бере́ш; ( забирать) забира́ти, забра́ти; ( похищать) кра́сти (кра́ду, кра́деш), укра́сти, викрада́ти, ви́красти, -краду, -крадеш; ( обычно из конюшни) виво́дити, ви́вести
    8) (сов.: отвести) відве́сти
    II сов.
    повести́, -веду́, -веде́ш

    \сводитьть сы́на в теа́тр — повести́ си́на до теа́тру

    Русско-украинский словарь > сводить

  • 48 сей

    сей (ж. ся, с. се), цей (ж. ця, с. це)

    до сей поры́, до сего́ вре́мени, до сих пор, по сю по́ру — [і] до́сі, до цьо́го ча́су

    по сей день — до цьо́го дня, до сього́дні, по сей (по цей) день, дотепе́р, пони́ні, дони́ні

    от сих до сих — шутл. від цьо́го до цьо́го

    при сём препровожда́ется — канц. при цьо́му надсила́ється

    сию́ мину́ту (секу́нду) — за́раз [же], ціє́ї ж хвили́ни, цю ж мить; хвили́ною, хвили́нкою

    Русско-украинский словарь > сей

  • 49 скорёжить

    1) ( изогнуть) скрути́ти (скручу́, скру́тиш) и мног. покрути́ти; ( искривить) покриви́ти, -кривлю́, -кри́виш; ( покоробить) зжоло́бити, -блю, -биш, пожоло́бити
    2) (свести судорогой, скорчить) ско́рчити и мног. поко́рчити и поско́рчувати, -чує, скрути́ти и мног. покрути́ти, зсудо́мити, -мить

    Русско-украинский словарь > скорёжить

  • 50 скоробить

    1) зжоло́бити, -бить, пожоло́бити, скоро́бити, -бить; ( изогнуть) скрути́ти (скру́тить), мног. покрути́ти, покриви́ти, -кри́вить
    2) ( сводить судорогой) ско́рчити и мног. поко́рчити и поско́рчувати, -чує, скрути́ти и мног. покрути́ти, зсудо́мити, -мить

    Русско-украинский словарь > скоробить

  • 51 скорчить

    ско́рчити и мног. поко́рчити и поско́рчувати, -чую, -чуєш, скрути́ти (скручу́, скру́тиш) и мног. покрути́ти, безл. зсудо́мити, -мить, скарлю́чити, скандзю́бити, -бить; мног. диал. поку́лити

    \скорчить чить мину — скриви́тися, скриви́ти мі́ну

    Русско-украинский словарь > скорчить

  • 52 скрючивать

    несов.; сов. - скр`ючить
    1) ( корчить) ко́рчити, ско́рчити и мног. поко́рчити и поско́рчувати, -чую, -чуєш; ( искривлять) скру́чувати, -чую, -чуєш, скрути́ти (скручу́, скру́тиш); ( сгибать крюком) карлю́чити, скарлю́чити и мног. покарлю́чити; (сводить судорогой) судо́мити, -мить, зсудо́мити, мног. диал. поку́лити
    2) ( сцеплять крюками) техн. скрю́чувати, -чую, -чуєш, скрю́чити

    Русско-украинский словарь > скрючивать

  • 53 сламывать

    несов.; сов. - слом`ить
    зла́мувати, -мую, -муєш, зломи́ти, -млю́, -миш и мног. позла́мувати и позло́млювати, сов. полама́ти; (сов.: преим. перен.) злама́ти

    \сламыватьми́ть [себе́] ше́ю (го́лову) — см. сломать

    сломя́ го́лову — стрімголо́в

    \сламыватьми́ть сопротивле́ние — зломи́ти (злама́ти) о́пір

    [сам] чёрт но́гу сло́мит — погов. [сам] чорт но́гу зло́мить, [сам] чорт спіткне́ться (спотикне́ться)

    Русско-украинский словарь > сламывать

  • 54 стягивать

    несов.; сов. - стян`уть
    1) стяга́ти и стя́гувати, -гую, -гуєш, стягти́, -гну́, -гнеш и стягну́ти и мног. постяга́ти и постя́гувати; ( затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатя́гувати

    \стягивать вать войска́ — стя́гувати ві́йська

    \стягивать вать ло́дку с ме́ли — стя́гувати чо́вен з мілини́

    \стягивать вать сноп перевя́слом — стя́гувати сніп пере́ве́слом

    2) ( сводить судорогой) судо́мити, -мить, зсудо́мити и мног. посудо́мити; ко́рчити, ско́рчити и мног. поко́рчити
    3) (сов.: украсть) потягну́ти, потягти́, стягти́, стягну́ти, поцу́пити, -плю, -пиш, ути́рити, поти́рнти
    4) (сов.: получить с кого-либо) злупи́ти, -плю́, -пиш, зідра́ти (здеру́, здере́ш), зде́рти

    Русско-украинский словарь > стягивать

  • 55 Изломлять

    -ся, -мить, -ся зломлювати, -ся, зломити, -ся.

    Русско-украинский словарь > Изломлять

  • 56 Нащемлять

    нащемить
    1) что на чём - витискати и витискувати, витиснути, (о мног.) повитискувати що на чому;
    2) -мить - а) (орехов) надушити (надавити) (горіхів); б) (о сердце) нащеміти, наскиміти, нанити. Нащемлённый -
    1) витиснений и витиснутий, повитискуваний;
    2) надушений, надавлевий. -ться - витискатися и витискуватися, бути витискуваним, витисненим и витиснутим, повитискуваним и т. п.

    Русско-украинский словарь > Нащемлять

  • 57 Неизменяемо

    нрч. незмінно. [(Душа ловить) кожну мить і все незмінно відбиває (Олесь)].

    Русско-украинский словарь > Неизменяемо

Страницы

См. также в других словарях:

  • Мить-Тёзаёль — Характеристика Длина 23 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток Устье Сойва  · Местоположение …   Википедия

  • мить — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • мить — і, ж. Дуже короткий відтинок часу; момент (у 1 знач.). || чого, яка. Певний відтинок часу. В одну мить. Тієї ж миті. Ні на мить …   Український тлумачний словник

  • мить — [мит ] т і, ор. т :у, р. мн. теий …   Орфоепічний словник української мови

  • мить — (дуже короткий відтинок часу), хвилина, хвилька, (мо)мент, секунда …   Словник синонімів української мови

  • СТРЁМИТЬ — СТРЁМИТЬ, стрёмлю, стрёмишь, несовер., кого что и без доп. (прост. вульг.). Стоять на стреме, высматривая кого что нибудь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • СТРЁМИТЬ — СТРЁМИТЬ, стрёмлю, стрёмишь, несовер., кого что и без доп. (прост. вульг.). Стоять на стреме, высматривая кого что нибудь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • обра́мить — млю, мишь; прич. страд. прош. обрамленный, лен, а, о и обрамить, млю, мишь; прич. страд. прош. обрамлённый, лён, лена, лено; сов., перех. (несов. обрамлять). 1. (обрамить). разг. Вставить в раму. Твои картины все обрамлены и висят у меня перед… …   Малый академический словарь

  • калы́мить — калымить, млю, мишь …   Русское словесное ударение

  • надоу́мить — надоумить, умлю, умишь …   Русское словесное ударение

  • обезу́мить — обезумить, млю, мишь (лишить разума) …   Русское словесное ударение

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»