Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

мака

  • 1 Макар

    Мака́р

    Русско-украинский словарь > Макар

  • 2 мочальний

    техн. мака́льный, мака́тельный, моча́льный

    Українсько-російський політехнічний словник > мочальний

  • 3 макать

    техн., несов. мака́ть, сов. макну́ть
    умоча́ти и моча́ти, умочи́ти, умо́чувати, умокну́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > макать

  • 4 макать

    техн., несов. мака́ть, сов. макну́ть
    умоча́ти и моча́ти, умочи́ти, умо́чувати, умокну́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > макать

  • 5 мочання

    техн. мака́ние

    Українсько-російський політехнічний словник > мочання

  • 6 умокнути

    техн. мака́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > умокнути

  • 7 умочання

    техн. мака́ние

    Українсько-російський політехнічний словник > умочання

  • 8 умочати

    техн. мака́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > умочати

  • 9 умочити

    техн. мака́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > умочити

  • 10 умочування

    техн. мака́ние

    Українсько-російський політехнічний словник > умочування

  • 11 умочувати

    техн. мака́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > умочувати

  • 12 время

    час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.
    * * *
    час, -у; (пора дня, года и пр.) пора́, годи́на, доба́

    времена́ — мн. часи́, -сі́в

    Русско-украинский словарь > время

  • 13 головка

    -вочка
    1) см. Голова;
    2) (у растений) голі[о]вка. [Головка капусти]. Маковая головка - маківка;
    3) (оконечность различных предметов, напр., гвоздя) головка, шапка, шапочка; (только шарообразная) булава, галка, бурулька;
    4) головки (в сапогах) - пришви, передки. Петушьи головки, бот. (Lamium purpureum) - красна кропива, шандра.
    * * *
    1) уменьш.-ласк. голі́вка, голо́вка
    2) (утолщённая оконечность чего-л.) голо́вка, голі́вка; ( мака) ма́ківка, уменьш.-ласк. ма́ківочка; ( капусты) кача́н, -а; ( лука) цибули́на
    3) ( группа вожаков) голо́вка; верхі́вка
    4) мн. спец. при́шви, род. п. при́шов и пришв, передки́, -кі́в, голо́вки, -вок

    Русско-украинский словарь > головка

  • 14 макака

    зоол. макако, макак (-ка), яванська мавпа.
    * * *
    зоол.
    мака́ка

    Русско-украинский словарь > макака

  • 15 макам

    муз.
    мака́м

    Русско-украинский словарь > макам

  • 16 макама

    лит.
    мака́ма

    Русско-украинский словарь > макама

  • 17 Макао

    (игра в карты) макао, макон.
    * * *
    геогр.
    Мака́о (нескл., с.)

    Русско-украинский словарь > Макао

  • 18 макао

    (игра в карты) макао, макон.
    * * *
    карт.
    мака́о (нескл., с.)

    Русско-украинский словарь > макао

  • 19 маковка

    1) маківка, (ум. маківочка, маківонька), головка з маку. [Наламала маківок, повитрушувала з їх мак (Грінч.). Баба головки з маку позрізувала (Рудч.)];
    2) (купол) маківка, маковиця, верх, баня;
    3) см. Макушка;
    4) (верхушка здания, высокого предмета) вершок (-шка), вершечок (-чка), верхівка.
    * * *
    1) ( плод мака) ма́ківка, мачи́на
    2) ( конфета) ма́ківка; ( пряник) маківни́к, -а, макови́к, -а
    3) (глава, купол церкви) ма́ківка, ба́ня
    4) см. макушка 1), 2)

    Русско-украинский словарь > маковка

  • 20 нашаромыжку

    нрч. нашар(о)мака, на-дурничку; срв. Нафуфу. [Робити не хоче: хтів-би все нашармака мати (Херсонщ.). Пообідав нашармака (Брацл.). Годі вам на-дурничку жити! (Київщ.)].
    * * *
    нареч.; тж. нашармак`а
    на дурни́чку, нашармака́

    Русско-украинский словарь > нашаромыжку

См. также в других словарях:

  • мака́ка — макака …   Русское словесное ударение

  • мака́м — макам …   Русское словесное ударение

  • Мака — Мака: Мака (приток Тагила) река в Свердловской области. Мака перуанская (клоповник Мейена, лат. Lepidium meyenii)  южноамериканское съедобное растение из рода клоповник семейства капустные. Мака  народ группы банту в Центральной Африке …   Википедия

  • мака́ть(ся) — макать(ся), макаю, макаешь, макает(ся) …   Русское словесное ударение

  • МАКА — (самоназвание энимака) индейский народ общей численностью 500 чел., проживающий на территории Парагвая. Язык мака. Религиозная принадлежность верующих: традиционные верования …   Современная энциклопедия

  • МАКА — (самоназвания макаа, нзем, со, нгумбо, квелег, мбиму, мвали, пол, кака) народность общей численностью 810 тыс. чел. Основные страны расселения: Камерун 600 тыс. чел., Центральноафриканская Республика 130 тыс. чел. Другие страны расселения: Габон… …   Современная энциклопедия

  • мака́о — макао, нескл., с. (игра) и м. (попугай) …   Русское словесное ударение

  • МАКА — легкая, киперная, шерстян. ткань, делаемая во Франции и идущая на обивку мебели. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • мака — сущ., кол во синонимов: 1 • народ (200) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Мака — Макар, Македоний, Макрина, Максим, Максима, Маргарита, Мария …   Словарь личных имен

  • МАКА — Международная антикоррупционная академия с сентября 2010 Австрия, г. Вена, образование и наука, организация Источник: http://ru.trend.az/regions/world/europe/1745124.html …   Словарь сокращений и аббревиатур

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»