Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

лука

  • 1 лука

    1) закрут (-ту), лука, луковина; см. Излучина;
    2) затока; см. Залив;
    3) (седельная) лука, облук (-ка), каблук (-ка). [Отаман мовчить, похиливсь до луки (Грінч.)];
    4) см. Лукавство.
    * * *
    1) ( изгиб) лука́; ( реки) колі́но; ( излучина) за́крут, -у, за́ворот, -у и заворо́т
    2) ( седла) лука́

    Русско-украинский словарь > лука

  • 2 луг

    лука (мн. луки, лук), (небольшой) палука, моріг (-рогу); (поросший лесом) луг (-гу); (низменный, обыкновенно окопанный или огороженный) левада, (на влажном берегу) берег (-га). [Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали (Шевч.). Весняна вода заливає луги та луки (Н.-Лев.). Лугом іду, коня веду: розвивайся, луже! (Пісня). Зелені левади у вербах по- над ставком (Н.-Лев.). На стерні мало паші, корова побігла в берег (Звин.)]. Луг болотистый - багниста лука, плавля, мочар (-ра); (ржавый) руда. [Бугай хороший ходить собі по руді, мукає з розкоши (Рудан.)]. Луг заливной, поёмный - заплавна лука, (с лесом: заплавний луг), заплава, заплав (-ву), пійма, оболонь и оболоня (-ні), болоня. [По заплавних луках стояла вода (Короленко). На оболоні край ставка пастушка і пастух (Вороний)].
    * * *
    лука, луг, -у

    поко́сный \луг — сіножа́ть, -ті и сіно́жать

    Русско-украинский словарь > луг

  • 3 двуличность

    лука́вість, -вості, нещи́рість, -рості, дволи́чність, -ності, двоєду́шність

    Русско-украинский словарь > двуличность

  • 4 лукавинка

    лука́винка, хитри́нка

    Русско-украинский словарь > лукавинка

  • 5 лукавство

    лука́вство

    Русско-украинский словарь > лукавство

  • 6 плутливый

    лука́вий

    Русско-украинский словарь > плутливый

  • 7 лук

    (раст.)
    I. цибуля. [Таких як ти по сім за цибулю (Номис)]. Лук сеянец - цибуля сіянка, (диал.) гарбажійка. Лук саженец - цибуля сажанка, засушка, піддимка, квартова цибуля. Лук репчатый - цибуля в головках. Луковица -ка - цибулина, головка цибулі. Венок, пучок -ку - вінок, коса, пучок цибулі. Лук зелёный - зелена цибуля. Стебли -ка - пір'я (пір'ячко) цибулі, бут (-ту). Стрелка -ка - цибка, цибок (-бка), стрілка цибулі. Ботва -ка - цибулиння, цибуляча (цибулина) гичка. [Подай цибулину гичку матері, а сам держи за головку (Гнат.)]. Лук обыкновенный, бот. Allium Cepa L. - цибуля городня (звичайна). Иванов лук, бот. A. ascalonicum L. - цибуля шарлотка, трибулька. Лук резанец, бот. A. Schoenoprasum L. - трибулька, різанка. Лук каменный, бот. A. fistulosum L. - татарка, цибуля семилітка, зимівка. Лук дикий, луговой, бот. A. angulosum L. - скорода, заячий часник; A. oleraceum L. - цибуля дика, цибуля жаб'яча. Лук-порей, бот. A. porrum L. - праж (-жу), прас (-су), пір (р. пору). Гусиный лук, бот. Gagea lutea Ker.-Gawl. - зірочки жовті, гусяча цибулька. Лук зубчатый, бот. A. Scorodoprasum L. - трибулька, зубка. Лук морской, бот. Scilla maritima L. - надморська цибуля.
    II. Лук -
    1) (оружие) лук (-ка). [Улучив, як стрілою з лука (Г. Барв.). Бо Єгови натягнений лук і тетива нап'ята, і наложена стрілка на ній - і то ви є стріла та (Франко)]. Стрелять из - ка - стріляти з лука. Натягивать лук - натягати (напинати) лука. Мастер, делающий -ки - лучник;
    2) (шерстобитный) лук шаповальський, брунька. II.. Лук (излучина) - закрут (-ту), луковина, лука.
    * * *
    I бот.
    цибу́ля
    II
    ( оружие) лук

    Русско-украинский словарь > лук

  • 8 лукать

    -кнуть
    1) кидати, кинути, шпурляти, шпурнути; срв. Мотать;
    2) (стрелять их лука) стріляти, стрельнути (стрільнути) з лука. [Он, як стрельнув Байда з лука (Пісня)].
    * * *
    диал.; несов.; сов. - лукн`уть
    ки́дати, ки́нути; шпурля́ти, шпурну́ти

    Русско-украинский словарь > лукать

  • 9 натягивать

    натянуть
    1) (напрягать) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, напружувати, напружити, (натуживать) натужувати, натужити, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати и т. п. що. [Не натягай так віжок! (Сл. Гр.). Як не натягнете свого лука, то становіться на баталію (ЗОЮР I). Увесь свій вік я лука напинав (Грінч.). Як напне стрілець тятивочку (Рудч.)]. -ть струну - натягати (напинати), натяг(ну)ти (напнути), (подкручивать) накручувати, накрутити струну;
    2) что над кем, чем, поверх чего, между чем - натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати що над ким, над чим, поверх чого, (по)між чим. [А павук собі швиденько від верха до споду входу нитку натягав (Франко). Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв (Чуб. V)];
    3) (надевать с усилием) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о тесной одежде, обуви ещё) нацуплювати, нацупити, (о мног.) понатягати и понатягувати и т. п. що на кого, на що. [Шину натягти на колесо (Сл. Гр.). Земля напнула буденну одежу (Коцюб.). Соня соромливо напинала щось на голі плечі (Васильч.). Нацупив на себе сорочку (Кониськ.). Постоли як-же позсихались!.. насилу нацупив (Основа 1862)];
    4) (изв. время, сов.) натяг(ну)ти, попотяг(ну)ти (досхочу) кого, що и т. п.; срв. Тянуть;
    5) (перен.) -вать дело - навертати справу, повертати справу на чию користь, по-сторонничому (не по правді, небезсторонно) судити, сприятельствувати (приязнити, догоджати) кому в справі. -вать на чью сторону - тяг(ну)ти за ким, (реже) за кого. [Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом (Куліш)]. - нуть кому нос - а) (осадить) утерти носа кому, наставити (довгого) носа кому; б) (отказать) дати відкоша кому, вдарити по носі кого. Как-нибудь да -нем (изворотимся) - якось викрутимося. Натянутый -
    1) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, напружений, натужений, понатяг(ув)аний, понапинаний и т. п.; накручений. [Мов стріли з нап'ятого лука - летіть! (Франко). Нерви йому аж тріпотять, наче накручені струни (Крим.)]. -тые нервы - напружені нерви;
    2) натягнутий и натягнений и т. п.;
    3) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, нацуплений, понатяг(ув)аний и т. п.;
    4) прлг. - см. отдельно. -ться -
    1) натягатися и натягуватися, натяг(ну)тися, понатягатися и понатягуватися; бути натяг(ув)аним, натягнутим и натягненим, понатяг(ув)аним и т. п. [Струни ослабли, пошарпані грубими пучками, а тепер натягуються знову (Коцюб.). Струна напинається (Сл. Гр.)];
    2) насмоктуватися, насмоктатися, набиратися, набратися; см. Напиваться 2;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (тянучи) натяг(ну)тися, попотяг(ну)ти (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися; б) (тянучись) натяг(ну)тися, попотяг(ну)тися (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися и т. п.; срв. Тянуть, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - натян`уть
    натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну, -тягнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати; (одежду, струну, верёвку) напина́ти, напну́ти и мног. понапина́ти

    Русско-украинский словарь > натягивать

  • 10 дуга

    1) (изгиб) дуга (ум. дужка, дужечка), лук, каблук. [Круг ділиться на дуги. Сині дуги під очима. Літа його гнуть у каблук (Фр.)]. Горная дуга - каблук (Тутк.);
    2) (в упряжи) дуга;
    3) (описат. - воз) віз (р. воза), підвода, хура. По рублю с дуги - по карбованцю з підводи. Согнуть, согнуться, в -гу - зігнути як дугу, зігнутися як дуга. [Ой ти, старий дідуга, і зігнувся як дуга]. Изгибаться -гой, в -гу - вилучуватися, лука ставати. [Дорога тяжка, то коні аж лука стають].
    * * *
    дуга́

    электри́ческая \дуга — физ. електри́чна дуга́

    Русско-украинский словарь > дуга

  • 11 изгиб

    Изгибина закрут (-ту), заворот (-ту), завороть (-ти), заворотень (-тня), зало[і]м (р. залому), коліно, кривина, кривуля; срвн. Выгиб, Извив. [Зелена лука, порізана закрутами синьої річки (Коцюб.). На завороті річка глибока (Волинь). Яр превеликий іде заломами (М. Вовч.)]. Дугообразный -гиб реки - лука, луковина, лукань (-ня). Делать -гиб - (о реке, дороге и т. п.) завертати (коліном), загинати, робити коліно, кривитися. [Яр тут робив коліно по-під селом (Грінч.). Річкою довго їхати, бо вона кривиться сюди-туди; краще піти шляхом навпрошки (Звин.)]. -гиб (уст.) - звивок (-вка). [Червоні уста виразні, з звивками (Н.-Лев.)]. -гиб шеи - вигин (-ну).
    * * *
    1) ви́гин, -у; ( поворот) заворо́т, -у и за́ворот, за́крут, -у, згин, -у; ( залом) зало́м, -у, злам, -у, злом, -у; закру́тина
    2) (перен.: тонкий оттенок) відті́нок, -нку, нюа́нс, -у

    Русско-украинский словарь > изгиб

  • 12 изгибаться

    изогнуться
    1) (движениями) вигинатися, вигнутися, вихилятися. Идти, -баясь во все стороны - іти вихилясом; идущий станом -баясь - вихилястий. -ться в дугу - гнутися (зігнутися) дугою, як дуга; лука ставати (стати); срвн. Извиваться. [Вигинаючись тонким станом, як рибонька вилася стрункая береза (Васильч.). А ти, старий дідуга, ізігнувся, як дуга (Пісня). Дорога тяжка, то коні аж лука стають (Липовеч.)];
    2) (о реке, дороге и т. п.) витися, повитися, кривитися, покривитися, завертати, завернути коліном, ломитися коліном, кутком. [Річкою довго їхати, бо вона кривиться сюди-туди (Звиног.). Низька світлиця; задня стіна ломиться посередині кутком, далі вглиб (Грінч.). По-під гаєм шлях ломиться коліном (М. Грінч.)]. -ться дугой - вилучуватися.
    * * *
    несов.; сов. - изогн`уться
    згина́тися, зігну́тися и мног. позгина́тися, вигина́тися, ви́гнутися и мног. повигина́тися; несов. вихиля́тися; ( кривиться) криви́тися, -влю́ся, -вишся, покриви́тися; см. извиваться 1)

    Русско-украинский словарь > изгибаться

  • 13 лукавец

    -вица лукавник, -ниця, лукавий, -ва, хитрюга (общ. р.), хитряк, -чка, хитрик, -труха, (умник) мудрагель, -гелька; срв. Хитрец.
    * * *
    лука́вий, -ого, лука́вець, -вця

    Русско-украинский словарь > лукавец

  • 14 мудрствовать

    мудрувати, розумувати, мудрагелити; срв. Мудрить. [Як не мудруй, а вмерти треба (Гул.-Арт.). Довго розумував, та ні до чого не дорозумувався (Богодух.)]. Охочий -вать - мудровитий, (сщ.) мудрагель (-ля), (о женщ.) мудрагелька.
    * * *
    мудрува́ти

    не му́дрствуя лука́во — без викрута́сів, не мудру́ючи [лука́во]

    Русско-украинский словарь > мудрствовать

  • 15 некось

    некошена лука; см. ещё Негарь.
    * * *
    диал.
    неко́шена лука́

    Русско-украинский словарь > некось

  • 16 перо

    мн. перья)
    1) (у птиц, рыб) перо (мн. пера; ум. пірце), соб. пір'я, пір'ячко. Одно -ро, -шко - пірце, перина (ум. перинка, периночка, перинонька), пір'їна (ум. пір'їнка, пір'їночка, пір'їнонька). Гусиное -ро - гусяче перо. Длинные -рья в хвосте у петуха - косиці; (у селезня) кучері, косиці. Плавательные -рья - плавці. Правильное, маховое -ро (у птиц) - плав, плавок. Шляпное -ро - (гал.) покрейта, покрейтка, трепітка; (павлинье) павине перо, пава, павун; (петушье) когутяче перо, когут. -шко в поплавке рыбацком - накісток;
    2) (писчее) перо (мн. пера). Что написано -ром, того не вырубишь топором - що написано пером, того не витягнеш (не виволочеш) і волом. У него бойкое -ро - у нього (или він має) спритне перо, вправна рука;
    3) (колеса, весла) лопать (-ти), пелюстка, крило;
    4) (растений: лука, чеснока и т. п.) перо, стрілка.
    * * *
    1) ( птичье) перо́; ( одно) пір'ї́на, піри́на; (собир.) пі́р'я; ( загнутое хвостовое у селезня) ку́чер, -я

    пе́рья — мн. пе́ра, род. п. пер. собир. пі́р'я

    2) (писчее, перен.) перо́

    пе́рья — ( писчие) мн. пе́ра

    3) ( у рыбы) плаве́ць, -вця́, плавни́к, -а; перо́
    4) (у лука, чеснока) перо́, собир. пі́р'я, диал. степі́р'я
    5) техн. перо́

    пе́рья — мн. пе́ра

    6) ( хвост собаки) охотн. хві́ст, род. п. хвоста́

    Русско-украинский словарь > перо

  • 17 поёмный

    заплавний. -ный луг - заплавна лука, заплава, пійма, оболонь (-ни), оболоня (-ні). Срв. Пойма.
    * * *
    заливни́й, запла́вний

    \поёмный луг — заливна́ (запла́вна) лука́, заливни́й (запла́вний) луг, оболо́нь, -ні

    Русско-украинский словарь > поёмный

  • 18 прищур

    прищу́леність, -ності, примру́женість

    лука́вый \прищур — лука́во прищу́лені (примру́жені, прижму́рені) о́чі

    смотре́ть с прищу́ром — диви́тися, прищу́люючи (примру́жуючи, прижму́рюючи, приплю́щуючи) о́чі; диви́тися прищу́люючись (примру́жуючись, прижму́рюючись)

    Русско-украинский словарь > прищур

  • 19 простреливать

    прострелить прострілювати, прострілити и прострелити, пробивати, пробити, (о мн.) попрострілювати, попробивати кого, що чим. [Прострілив-би я вас з лука (Руд.)]. Простреленный - прострі[е]лений, пробитий. [Ой пливе щука з Кременчука, да пробита з лука (Пісня)]. -ливать, прострелять -
    1) (ружьё) прочищати, прочистити ви[по ]стрілом (рушницю);
    2) -лять (известное время) - простріляти (якийсь час).
    * * *
    I несов.; сов. - прострел`ить
    прострі́лювати, прострели́ти и прострі́лити
    II несов.; сов. - прострел`ять
    1) ( проверять ружьё) прострі́лювати, простріля́ти
    2) (несов.: стрелять в течение определённого времени) стріля́ти [ці́лий день], простріля́ти

    Русско-украинский словарь > простреливать

  • 20 хитрость

    1) (качество, свойство) хи́трощі, -щів, хи́трість, -рості; лука́вство, лука́вість, -вості; хитрому́дрість; му́дрість
    2) (о поведении, поступке) хи́трощі, -щів, хи́трість, му́дрість

    не велика́ (не больша́я) \хитрость — не вели́ка му́дрість

    Русско-украинский словарь > хитрость

Страницы

См. также в других словарях:

  • Лука — и, муж.Отч.: Лукич, Лукинична.Производные: Луканя; Луконя; Луня; Лукаря; Лукася; Лукаха; Лукаша.Происхождение: (Греч. личное имя Lukas (лат. Lucas). От лат. lux (род. п. lucis) свет.)Именины: 9 янв., 17 янв., 11 февр., 20 февр., 23 февр., 5 апр …   Словарь личных имен

  • ЛУКА — жен. изгиб, погиб, кривизна, излучина; заворот реки, дуга; низменный и травный или лесистый мыс; поемный луг, огибаемый рекою. | Иногда лука принимается, обратно, ·в·знач. залива, затона, заводи или это | новорос. травная лощина, луг. | Седельных …   Толковый словарь Даля

  • лука — См …   Словарь синонимов

  • лука — и; мн. луки; ж. 1. Дугообразный поворот реки, излучина; мыс, огибаемый рекой. Речная л. Показаться из за луки. Широкая л. // Изгиб, кривизна чего л. Л. дороги. 2. Изгиб переднего или заднего края седла. Схватиться за луку. Держаться за луку.… …   Энциклопедический словарь

  • ЛУКА — 1) дугообразный Изгиб реки или образуемый им полуостров (напр., Самарская Лука на Волге).2) Изгиб морского берега морская Лука, или лукоморье …   Большой Энциклопедический словарь

  • Лука — ст. слав., др. русск. Лоука. Из греч. Λουκᾶς. Св. Лука считается у вост. славян покровителем роста лука из за созвучия его имени со словом лук; см. Калужняцкий, Jagic Festschrift 514 …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • лука — изгиб, луговое или лесное пространство в излучине реки, изгиб седла , укр. лука мыс, образуемый рекой; заливной луг , блр. луковiна излучина , др. русск. лука изгиб, залив , хитрость, коварство , ст. слав. лѫка δόλος (Еuсh. Sin., Супр.), цслав.… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • ЛУКА — ЛУКА, луки, мн. луки, жен. 1. Изгиб, кривизна чего нибудь (обл.). Лука дороги. 2. Деревянный изгиб переднего или заднего края седла (спец.). Ухватился за луку, чтобы не упасть с лошади. 3. Изгиб, дугообразный поворот реки, также мыс, огибаемый… …   Толковый словарь Ушакова

  • Лука — и; мн. луки; ж. 1. Дугообразный поворот реки, излучина; мыс, огибаемый рекой. Речная л. Показаться из за луки. Широкая л. // Изгиб, кривизна чего л. Л. дороги. 2. Изгиб переднего или заднего края седла. Схватиться за луку. Держаться за луку.… …   Энциклопедический словарь

  • ЛУКА — ЛУКА, автор 3 го Евангелия в Новом Завете (Евангелие от Луки) и Деяний апостолов (датируются концом 1 в. нашей эры), спутник апостола Павла (имя Луки многократно упоминается в посланиях Павла). Лука, вероятно, греческого происхождения. Врачевал.… …   Современная энциклопедия

  • ЛУКА — ЛУКА, и, мн. луки, лук, лукам, жен. 1. Изгиб, кривизна чего н. Л. реки. 2. Выступающий изгиб переднего или заднего края седла. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»