-
1 луг
лука (мн. луки, лук), (небольшой) палука, моріг (-рогу); (поросший лесом) луг (-гу); (низменный, обыкновенно окопанный или огороженный) левада, (на влажном берегу) берег (-га). [Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали (Шевч.). Весняна вода заливає луги та луки (Н.-Лев.). Лугом іду, коня веду: розвивайся, луже! (Пісня). Зелені левади у вербах по- над ставком (Н.-Лев.). На стерні мало паші, корова побігла в берег (Звин.)]. Луг болотистый - багниста лука, плавля, мочар (-ра); (ржавый) руда. [Бугай хороший ходить собі по руді, мукає з розкоши (Рудан.)]. Луг заливной, поёмный - заплавна лука, (с лесом: заплавний луг), заплава, заплав (-ву), пійма, оболонь и оболоня (-ні), болоня. [По заплавних луках стояла вода (Короленко). На оболоні край ставка пастушка і пастух (Вороний)].* * *лука, луг, -упоко́сный \луг — сіножа́ть, -ті и сіно́жать
-
2 луг
-
3 барабанний луг
бараба́нная щёлочьУкраїнсько-російський політехнічний словник > барабанний луг
-
4 білильний луг
бели́льная щёлочь -
5 їдкий луг
е́дкая щёлочь -
6 щёлочь
луг, -гу -
7 щелочь
-
8 щёлочь
-
9 щёлочь
-
10 Назолок
луг (-гу), митель (-лю). -
11 щёлок
-
12 заливной
1) заливний; (о почве) заплавний (ґрунт). -ная труба - пожежна труба (кишка, сикавка, помпа). -ной дождь - заливний дощ, злива, залива, улива. -ной смех, -ная песня - заливний регіт, заливна пісня. -ной луг - заплавна лука (заплавний луг), заплав (-ву), заплава, пійма; см. Поёмный (луг). -ная (забубённая) головушка - шибай-голова, пробий- голова, пробишака;2) (о рыбе и т. п.) захолоджена, під холодцем.* * *1) заливни́й; ( пойменный) запла́вний\заливной о́й луг — заливна́ (запла́вна) лу́ка́, заливни́й (запла́вний) луг
2) см. заливистый\заливной ой пья́ница — гірки́й (непросипу́щий, страше́нний) п'яни́ця
-
13 лес
1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. КамышникI. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.* * *ліс, -у; (вековечный, первобытный) пра́ліс, -у; ( роща) гай, род. п. га́ю, перелі́сок, -ска, перелі́с, -у, дібро́ва; ( на низменности) луг, -у; ( вырубленный) ви́руб, -у, зруб, -у; ( в яру) байра́к; ( горелый) згар, -у, зга́ри, -рів (мн.); ( дубовий) дубня́к, -у, дуби́на; ( непроходный) не́трі, -рів, пу́ща; ( низкоствольный) низьколі́сся; ( северный) тайга; ( сосновый) бір, род. п. бо́ру, сосня́к, -у, сосни́на; ( тропический) джу́нглі, -лів; ( о материале) де́рево; деревина́ -
14 поёмный
заплавний. -ный луг - заплавна лука, заплава, пійма, оболонь (-ни), оболоня (-ні). Срв. Пойма.* * *заливни́й, запла́вний\поёмный луг — заливна́ (запла́вна) лука́, заливни́й (запла́вний) луг, оболо́нь, -ні
-
15 бук
1) (бот.) бук; (б. белый) граб; 2 (щёлок) луг, митель (р. -телю);3) (деревян. посудина для бучения белья) жлукто, жлук, зільниця.* * *I бот. II1) ( щёлок для стирки белья) луг, -у; диал. ми́тель, -лю -
16 ляда
-дина1) (пустошь) пустівщина, запуст (-ту);2) (заросли) чагарі (-рів), чагарник (- ку);3) (пожог) паленина;4) (мочажина) мочар (-ра), (зап.) млака.* * *диал.1) луг, -у; ( буерак) байра́к, -а и -у; ( заросли) чагарі́, -рі́в, чага́р, -я, чагарни́к, -у, за́пуст, -у -
17 незаливной
незаливни́й\незаливной ой луг — незаливна́ лука́, незаливни́й луг
-
18 пресный
прісний, (о воде) солодкий. [Прісне тісто. Прісні пиріжки. І прісною стала вода (Л. Укр.)]. -ная вода - солодка, прісна вода. -ное молоко - солодке молоко. -ная рыба - свіжа, несолена риба. -ная почва - чорноземля, чорнозем (-му), перегній (-ною). -ный луг - сухий луг. -ный хлеб - прісний хліб, прісняк (-ка), прісняник. Сделаться -ным - спрісніти, (о мн.) попрісніти.* * *прі́сний -
19 барабанная щёлочь
бараба́нний лугРусско-украинский политехнический словарь > барабанная щёлочь
-
20 белильная щёлочь
біли́льний лугРусско-украинский политехнический словарь > белильная щёлочь
См. также в других словарях:
луг — луг/ … Морфемно-орфографический словарь
ЛУГ — (Lut), в мусульманской мифологии персонаж, соответствующий библейскому Лоту. Коран называет Л. «посланным», «верным посланником», одним из тех пророков, увещеваниям которых не верили их соплеменники (22:43; 26:162; 37:113, 133). Кораническая… … Энциклопедия мифологии
луг — См … Словарь синонимов
ЛУГ — ЛУГ, луга, о луге, на лугу, мн. луга, муж. Ровное, покрытое травой пространство. Зеленый луг. На лугу за деревней пасется стадо. Бегать по лугу. Болотистый луг. Альпийские луга (см. альпийский). || преим. мн. Угодье для сенокоса или пастбища.… … Толковый словарь Ушакова
луг — а; предл. о луге, на лугу; мн. луга; м. Пространство земли, покрытое травянистой растительностью; сенокосное, пастбищное угодье. Заливные луга. Пойменные луга. Играть на лугу. Косить л. Пастись на лугу. Зеленеет л. Туман лёг на луга. ◁ Луговой… … Энциклопедический словарь
Луг — в узком смысле участок земной суши, занятый многолетней травянистой растительностью, образующей травяной покров (травостой). Обычно луга приурочены к высокоплодородным почвам и формируются в условиях благоприятного гидротермического режима. См.… … Финансовый словарь
ЛУГ — муж. или луга мн. травная земля, покос, пастбище; пожня, пажить; мелкотравная (не ботвистая, не бурьянистая) равнина; обычно луга бывают поемные, поймы, низы, заливные берега рек, до кряжа, венца. Лузи мн., вор., ряз. луга; также в песне: Во… … Толковый словарь Даля
ЛУГ — (Ллеу) в кельтской мифологии бог из племен богини Дану, внук Диана Кехта, сведующий одновременно во всех ремеслах, искусный игрок на арфе. Луг обладатель копья, разящего без промаха, с помощью которого он победил Балора … Большой Энциклопедический словарь
ЛУГ — ЛУГ, а, о луге, на лугу, мн. а, ов, муж. Участок, покрытый травянистой растительностью. Зелёный л. Заливной л. Идти по лугу ипо лугу. Альпийские луга (горные). | уменьш. лужок, жка, муж. | прил. луговой, ая, ое. Луговые растения. Л. волк (койот) … Толковый словарь Ожегова
луг — луг, а, предл. п. на луг у, мн. ч. а, ов … Русский орфографический словарь
луг — бархатный (Надсон); синеющий (Надсон); пахучий (Голен. Кутузов) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913. луг О размере, плодородности; о наличии и… … Словарь эпитетов
