-
1 лелеять
взлелеивать, взлелеять (холить) кохати, скохати, викохувати, викохати (о мн. повикохувати), плекати, виплекати, (вскормить) годувати, згодувати, (нежить, ласкать), пестити, випестити, пестувати, випестувати, голубити, зголубити, милувати; (убаюкивать) леліяти (зап. леліти), злеліяти. [Викохала свою дівочу красу (Н.-Лев.). Соціялізм, - така наука, яку викохали розумні й до робітників прихильні люди (Єфр.). Пести мене, моя нене, як малу дитину (Куліш). Я був син-одинець; мене дуже пестували (Крим.). Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити (Гол. I). Я вам кажу, ми згодували буйство, руїну краю (Куліш). Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла (Гол. I). Мала собі сина єдиного, змалку леліла, у найми не пускала (Метл.)]. -ять надежду, мечту, мысль и т. п. - пестити, голубити, плекати, кохати, леліяти, живити (надію, мрію, думку и т. п.), (поэт.) гріти в серці надію, мрію. [Пестив він мрію про щастя (Коцюб.). Голублячи такі думки в серці (Мирний). Люблю я власну мрію, що там у серденьку на дні відмалечку лелію (Франко). Андрій плекав таємну надію, що все минеться (Коцюб.)]. Взлелеять мечтою, в мечтах - вимріяти що. Лелеянный, лелеемый - пещений, плеканий, голублений, коханий, (убаюкиваемый) леліяний. [Рій згадок викликав у пам'яті колись пещені надії (Коцюб.). Облишив він свої голублені заміри (М. Грінч.). Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала (Метл.). Співець без надії - леліяний смутком, іду одинокий (Пачов.)]. Взлелеянный - викоханий, випещений, виплеканий, зголублений, злеліяний. [Викохана ідея (Н.-Лев.). Виплекане звірятко (Коцюб.)]. -ный в мечтах - вимріяний. [В голові пробіг давно вимріяний образ: тиха ніч, шепотіння сосон (Корол.)]. -ться - кохатися, викохуватися, викохатися, пеститися, випеститися, плекатися, виплекатися, голубитися, (убаюкиваться) леліятися; бути викоханим, випещеним, виплеканим, злеліяним. [Кохалась у батенька, як утя на воді (Слов'яносербщ.). Я виросла, викохалась у білих палатах (Шевч.)].* * *пе́стити и пести́ти, вико́хувати, плека́ти, лелі́яти; ( тешить) ті́шити; ( любовно вынашивать мечту) плека́ти, живи́ти, голу́бити, лелі́яти -
2 надежда
надія, (редко надіяння), сподівання, сподіванка на що и що (з)робити. [На вас уся моя надія (Кониськ.). Я зрікся надії дізнатися чогось (Крим.). Надіялись були ми, та й те надіяння уже пропало (М. Костом.). Уже (мені) важко - нема сподівання (Крим.). Билося наше серце солодкими сподіванками (Куліш). Не буде вже сподіванки на життя і радість (Крим.)]. Несбыточная, неосуществимая -жда - незбутня, нездійсненна надія (сподіванка), химера. Слабая -жда - мала надія. Твёрдая -жда - найпевніша надія. Тщетная -жда - марна (даремна) надія (сподіванка). Быть в -жде на что - мати надію на що, сподіватися чого. Нет ни малейшей -жды - найменшої надії нема(є). Нет -жды, что-(бы) - нема надії, що(б); не надійно, що(б). [Не надійно, щоб сі любощі скоренити (Г. Барв.)]. -жда овладела его душой - надія опанувала йому душу. Возлагать, полагать -жду на кого - покладати (складати, держати, мати) надію на кого, уповати на кого. [Всі надії покладати на чужу, незнану сторону, де ніби-то жити краще буде (Рада). Не складала на неї великих надій (Мирний). Я вповала на неї, а вона он що зробила мені! (Звин.)]. Лелеять, питать -жду - см. Лелеять. Льстить, тешить себя -ждой - тішити себе надією; срв. Льстить 2. Оправдывать -жды - см. Оправдывать 2. Не оставлять -жды - не покидати (не кидати) надії (сподіванки), не кидатися надії (сподіванки). -жда осуществилась - надія (сподіванка) справдилася (здійснилася). Подавать -жду, большие -жды - см. Подавать. Подающий большие -жды - великонадійний, надійний. Поддерживать -жду в ком - підтримувати (підживляти) надію в кому, чию; гріти надію; срв. Поддерживать. Потерять -жду, лишиться -жды - втратити (згубити) надію, збутися надії, збезнадіятися и (пров.) знадіятися, зневіритися; см. Потерять и Лишаться. [Знадіявся зовсім, щоб її бачити (Васильч.)]. Потерявший -жду - зневірений. Исполненный, полный -дежд - сповнений, повний надій.* * *наді́я; (ожидание, расчёт) споді́ванка, сподіва́нняв \надежда де на вашу по́мощь — в наді́ї (сподіваючись) на вашу допомо́гу (поміч), ма́ючи надію на ва́шу допомо́гу (поміч)
вся \надежда да на вас — уся надія на вас
\надежда ды осуществи́лись — наді́ї (сподіванки, сподівання) здійсни́лися (спра́вдилися)
пита́ть (лелеять) \надежда ду (\надежда ды) — см. питать 3)
подава́ть \надежда ду (\надежда ды) — подава́ти надію (надії)
теря́ть \надежда ду — втрача́ти наді́ю
-
3 воспитывать
воспитать виховувати (и ховати), виховати, (вскармливать) вигодовувати, вигодувати, годувати, згодувати, ростити, зростити, (лелеять) викохувати, викохати, (многих) накохати, плекати, виплекати, пестити, випестити; (в известном духе) водити, вести, провадити, сов. повести, (многих) повиводити; (поставить детей на ноги, научить уму-разуму) доводити, довести до пуття, до розуму, подоводити до розуму. [Хлопця виховав дядько. Ховав сина, голубив (Крим.). Людей - на людей-братів виховувати (Єфр.) (= в людях - людей-братьев воспитывать). Викохали мене батько-ненька. Накохав собі дітей, скоту. Наука гріла нас, плекала наші думки (Кониськ.). У сповиточку випестила мене тітка (М. Вовч.). Дочка в мене поведена по старосвітськи (Л. Укр.). Пані дітей хорошенько водить. Я- б мужів з вас повиводив (Франко)].* * *несов.; сов. - воспит`атьвихо́вувати, ви́ховати; ( лелеять) вико́хувати, ви́кохати, плека́ти, ви́плекати, пе́стити и пести́ти, ви́пестити; ( вскармливать) вигодо́вувати, ви́годувати; ( растить) рости́ти, зрости́ти -
4 Надежда
надія, (редко надіяння), сподівання, сподіванка на що и що (з)робити. [На вас уся моя надія (Кониськ.). Я зрікся надії дізнатися чогось (Крим.). Надіялись були ми, та й те надіяння уже пропало (М. Костом.). Уже (мені) важко - нема сподівання (Крим.). Билося наше серце солодкими сподіванками (Куліш). Не буде вже сподіванки на життя і радість (Крим.)]. Несбыточная, неосуществимая -жда - незбутня, нездійсненна надія (сподіванка), химера. Слабая -жда - мала надія. Твёрдая -жда - найпевніша надія. Тщетная -жда - марна (даремна) надія (сподіванка). Быть в -жде на что - мати надію на що, сподіватися чого. Нет ни малейшей -жды - найменшої надії нема(є). Нет -жды, что-(бы) - нема надії, що(б); не надійно, що(б). [Не надійно, щоб сі любощі скоренити (Г. Барв.)]. -жда овладела его душой - надія опанувала йому душу. Возлагать, полагать -жду на кого - покладати (складати, держати, мати) надію на кого, уповати на кого. [Всі надії покладати на чужу, незнану сторону, де ніби-то жити краще буде (Рада). Не складала на неї великих надій (Мирний). Я вповала на неї, а вона он що зробила мені! (Звин.)]. Лелеять, питать -жду - см. Лелеять. Льстить, тешить себя -ждой - тішити себе надією; срв. Льстить 2. Оправдывать -жды - см. Оправдывать 2. Не оставлять -жды - не покидати (не кидати) надії (сподіванки), не кидатися надії (сподіванки). -жда осуществилась - надія (сподіванка) справдилася (здійснилася). Подавать -жду, большие -жды - см. Подавать. Подающий большие -жды - великонадійний, надійний. Поддерживать -жду в ком - підтримувати (підживляти) надію в кому, чию; гріти надію; срв. Поддерживать. Потерять -жду, лишиться -жды - втратити (згубити) надію, збутися надії, збезнадіятися и (пров.) знадіятися, зневіритися; см. Потерять и Лишаться. [Знадіявся зовсім, щоб її бачити (Васильч.)]. Потерявший -жду - зневірений. Исполненный, полный -дежд - сповнений, повний надій.* * *( имя) Наді́я -
5 взлелеять
-
6 нежить
сщ.I. нечиста сила, нечисть (-ти), погань (-ни).II. Нежить, глаг. - пестити (пещу, пестиш), пестувати, голубити, милувати, (редко) ніжити, (зап.) ніжити, (холить) кохати, викохувати, плекати кого, що, (перен.) в розкоші купати; срв. Лелеять. [Його (море) сонечко пестить кохано (Л. Укр.). Сумно пестила їх нічка осіння (Чупр.). Власне безсилля колисало й пестило Марту (В. Підмог.). Галя його заспокоювала, голубила (Мирний). Образ за образом проходили йому в голові, голублячи його відблиском перебутого щастя (Грінч.). Буду тобі годити, буду тебе ніжити (Квітка). Як ягідку, як пташечку, кохала, ростила (дочку) (Шевч.)]. -жить слух - голубити (тішити) слух ((в)ухо). Нежащий - що пестить и т. п.; пест(л)ивий, приголубливий. Неженный - пещений, голублений; коханий, плеканий. [Пещена Катерина не була слухняна (Грінч.)]. -ться -1) (стр. з.) пеститися, голубитися; бути пещеним, голубленим; кохатися, викохуватися, плекатися, бути коханим, плеканим;2) (возвр. з.) пеститися, пестуватися; розкошувати, (редко) ніжитися; (в постели) вилежуватися, (валяться) викачуватися. [У спеці опівденній так солодко пеститись у воді (Грінч.). Хлопчик пеститься на зеленій шовковій травиці (Грінч.). На сонці і пеститься й мліє переспіло-солодка малина (М. Рильськ.). Чому не йде до свого діла? що вона ніжиться мов пані? (М. Вовч.). Ми робимо, а вона на подушках викачується (Звин.)];3) (взаимн. з.) голубитися, голубкатися, милуватися, пеститися, пестуватися (з ким); срв. Ласкаться 2.* * *I глаг.пе́стити (пе́щу, пе́стиш) и пести́ти (пещу́, пе́стиш), ні́жити; ( голубить) голу́бити, -блю, -биш, милува́ти, -лу́ю, -лу́єш; ( баловать) ма́затиII сущ.\нежитьть слух (у́хо, взор) — пе́стити (ні́жити; услаждать: ті́шити, потіша́ти) слух (о́чі, о́ко)
1) собир. миф. нечи́ста си́ла, не́чисть, -ті, по́гань, -ні2) диал. см. нежиль -
7 полелеять
попестити и т. д. См. Лелеять.* * *попе́стити и попести́ти, поплека́ти, полелі́яти, поголу́бити; ( присматривая с заботливой нежностью) покоха́ти -
8 Налелеять
1) (вдоволь кого) напестити, напестувати, наголубити, намилувати кого;2) (выпестовать многих) викохати, виплекати, випестити, (о мног.) повикохувати кого. Налелеянный -1) напещений, напестуваний, наголублений, намилований;2) викоханий, виплеканий, випещений, повикохуваний. -ться - накохатися, наплекатися, напеститися, напестуватися, наголубитися, намилуватися и т. п.; срв. Лелеять.
См. также в других словарях:
лелеять — См. ухаживать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. лелеять покоить, обдумывать, исполнять все прихоти, носить на руках, ни в чем не отказывать, ухаживать, обихаживать,… … Словарь синонимов
ЛЕЛЕЯТЬ — ЛЕЛЕЯТЬ, лелею, лелешь, несовер. (книжн. поэт.). 1. кого что. Ласкать, нежить, холить. «Мать лелеяла и баловала его, как балуют единственное чадо.» Гончаров. «Зефир… челны на волнах лелеет.» Пушкин. 2. перен., что. Тешить, услаждать (душу,… … Толковый словарь Ушакова
лелеять — мечту • обладание лелеять мысль • обладание … Глагольной сочетаемости непредметных имён
ЛЕЛЕЯТЬ — ЛЕЛЕЯТЬ, ею, еешь; еянный; несовер., кого (что). Нежить, холить, заботливо ухаживать за кем чем н. Л. ребёнка. Музыка лелеет слух (перен.: услаждает). Л. мечту, надежду (перен.: горячо желать чего н., вынашивать мечту о чём н.). | совер.… … Толковый словарь Ожегова
лелеять — Лелеять, как зеницу ока тщательно, нежно, заботливо. Он лелеял свою молодую жену как зеницу ока. [В Библии: Он нашел его в пустыне безводной, жаждущего от зноя, ограждал его, смотрел за ним, хранил его, как зеницу ока своего (Второзаконие,… … Фразеологический словарь русского языка
лелеять — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я лелею, ты лелеешь, он/она/оно лелеет, мы лелеем, вы лелеете, они лелеют, лелей, лелейте, лелеял, лелеяла, лелеяло, лелеяли, лелеющий, лелеемый, лелеявший, лелеянный, лелея; св. взлелеять 1. Ес … Толковый словарь Дмитриева
лелеять мысль — строить планы, задумывать, делать планы, ставить себе целью, ставить своей целью, ставить своей задачей, думать, ставить себе задачей, замышлять, носиться с мыслью Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
лелеять надежду — льстить себя надеждой, не терять надежды, тешить себя надеждой, уповать, питать надежду, надеяться, чаять, мнить, тешиться надеждой, льститься надеждой, льститься Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
лелеять умысел — См … Словарь синонимов
лелеять — ею, укр. лелiяти, болг. лелям, лелея укачиваю , сербохорв. лелѝjа̑м, лелѝjати; ле̑љам, лељати качать, болтать , чеш. стар. leleti волновать , польск. стар. lelejanie fluctus . Родственно лит. leliuoti, leliuoju качать, колыхать , лтш. leluôt,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
лелеять — 1) нежить, заботливо ухаживать за к. л., 2) перен. мысленно желать осуществления той или иной мечты; отдаваться сладостным грезам. (Источник: Словарь сексуальных терминов) … Сексологическая энциклопедия
