-
1 тешить
1) ті́шити; ( потешать) потіша́ти; (доставлять удовольствие, удовлетворение) утіша́ти; ( забавлять) забавля́ти, (преим. ребёнка) ба́вити\тешить взор (глаз) — ті́шити зір (о́ко, по́гляд), утіша́ти по́гляд (зір)
2) ( утешать) утіша́ти, потіша́ти, ті́шити; ( успокаивать) заспоко́ювати -
2 забавлять
-ся, забавить, -ся бавити, -ся, забавляти, -ся, забавити, -ся, (реже) вбавити, -ся, тішити, -ся, потішати, -ся, потішити, -ся. [І її колись бавила мама цією пісенькою (Грінч.). Діти так гарненько бавляться. Ти моєї дитини не вбавиш (Пісня). Ой любив тебе, потішав тебе та як мати дитятко (Пісня)].* * *забавля́ти; (преим. ребёнка) ба́вити; ( тешить) тішити, потіша́ти -
3 лелеять
взлелеивать, взлелеять (холить) кохати, скохати, викохувати, викохати (о мн. повикохувати), плекати, виплекати, (вскормить) годувати, згодувати, (нежить, ласкать), пестити, випестити, пестувати, випестувати, голубити, зголубити, милувати; (убаюкивать) леліяти (зап. леліти), злеліяти. [Викохала свою дівочу красу (Н.-Лев.). Соціялізм, - така наука, яку викохали розумні й до робітників прихильні люди (Єфр.). Пести мене, моя нене, як малу дитину (Куліш). Я був син-одинець; мене дуже пестували (Крим.). Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити (Гол. I). Я вам кажу, ми згодували буйство, руїну краю (Куліш). Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла (Гол. I). Мала собі сина єдиного, змалку леліла, у найми не пускала (Метл.)]. -ять надежду, мечту, мысль и т. п. - пестити, голубити, плекати, кохати, леліяти, живити (надію, мрію, думку и т. п.), (поэт.) гріти в серці надію, мрію. [Пестив він мрію про щастя (Коцюб.). Голублячи такі думки в серці (Мирний). Люблю я власну мрію, що там у серденьку на дні відмалечку лелію (Франко). Андрій плекав таємну надію, що все минеться (Коцюб.)]. Взлелеять мечтою, в мечтах - вимріяти що. Лелеянный, лелеемый - пещений, плеканий, голублений, коханий, (убаюкиваемый) леліяний. [Рій згадок викликав у пам'яті колись пещені надії (Коцюб.). Облишив він свої голублені заміри (М. Грінч.). Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала (Метл.). Співець без надії - леліяний смутком, іду одинокий (Пачов.)]. Взлелеянный - викоханий, випещений, виплеканий, зголублений, злеліяний. [Викохана ідея (Н.-Лев.). Виплекане звірятко (Коцюб.)]. -ный в мечтах - вимріяний. [В голові пробіг давно вимріяний образ: тиха ніч, шепотіння сосон (Корол.)]. -ться - кохатися, викохуватися, викохатися, пеститися, випеститися, плекатися, виплекатися, голубитися, (убаюкиваться) леліятися; бути викоханим, випещеним, виплеканим, злеліяним. [Кохалась у батенька, як утя на воді (Слов'яносербщ.). Я виросла, викохалась у білих палатах (Шевч.)].* * *пе́стити и пести́ти, вико́хувати, плека́ти, лелі́яти; ( тешить) ті́шити; ( любовно вынашивать мечту) плека́ти, живи́ти, голу́бити, лелі́яти -
4 Надежда
надія, (редко надіяння), сподівання, сподіванка на що и що (з)робити. [На вас уся моя надія (Кониськ.). Я зрікся надії дізнатися чогось (Крим.). Надіялись були ми, та й те надіяння уже пропало (М. Костом.). Уже (мені) важко - нема сподівання (Крим.). Билося наше серце солодкими сподіванками (Куліш). Не буде вже сподіванки на життя і радість (Крим.)]. Несбыточная, неосуществимая -жда - незбутня, нездійсненна надія (сподіванка), химера. Слабая -жда - мала надія. Твёрдая -жда - найпевніша надія. Тщетная -жда - марна (даремна) надія (сподіванка). Быть в -жде на что - мати надію на що, сподіватися чого. Нет ни малейшей -жды - найменшої надії нема(є). Нет -жды, что-(бы) - нема надії, що(б); не надійно, що(б). [Не надійно, щоб сі любощі скоренити (Г. Барв.)]. -жда овладела его душой - надія опанувала йому душу. Возлагать, полагать -жду на кого - покладати (складати, держати, мати) надію на кого, уповати на кого. [Всі надії покладати на чужу, незнану сторону, де ніби-то жити краще буде (Рада). Не складала на неї великих надій (Мирний). Я вповала на неї, а вона он що зробила мені! (Звин.)]. Лелеять, питать -жду - см. Лелеять. Льстить, тешить себя -ждой - тішити себе надією; срв. Льстить 2. Оправдывать -жды - см. Оправдывать 2. Не оставлять -жды - не покидати (не кидати) надії (сподіванки), не кидатися надії (сподіванки). -жда осуществилась - надія (сподіванка) справдилася (здійснилася). Подавать -жду, большие -жды - см. Подавать. Подающий большие -жды - великонадійний, надійний. Поддерживать -жду в ком - підтримувати (підживляти) надію в кому, чию; гріти надію; срв. Поддерживать. Потерять -жду, лишиться -жды - втратити (згубити) надію, збутися надії, збезнадіятися и (пров.) знадіятися, зневіритися; см. Потерять и Лишаться. [Знадіявся зовсім, щоб її бачити (Васильч.)]. Потерявший -жду - зневірений. Исполненный, полный -дежд - сповнений, повний надій.* * *( имя) Наді́я -
5 надежда
надія, (редко надіяння), сподівання, сподіванка на що и що (з)робити. [На вас уся моя надія (Кониськ.). Я зрікся надії дізнатися чогось (Крим.). Надіялись були ми, та й те надіяння уже пропало (М. Костом.). Уже (мені) важко - нема сподівання (Крим.). Билося наше серце солодкими сподіванками (Куліш). Не буде вже сподіванки на життя і радість (Крим.)]. Несбыточная, неосуществимая -жда - незбутня, нездійсненна надія (сподіванка), химера. Слабая -жда - мала надія. Твёрдая -жда - найпевніша надія. Тщетная -жда - марна (даремна) надія (сподіванка). Быть в -жде на что - мати надію на що, сподіватися чого. Нет ни малейшей -жды - найменшої надії нема(є). Нет -жды, что-(бы) - нема надії, що(б); не надійно, що(б). [Не надійно, щоб сі любощі скоренити (Г. Барв.)]. -жда овладела его душой - надія опанувала йому душу. Возлагать, полагать -жду на кого - покладати (складати, держати, мати) надію на кого, уповати на кого. [Всі надії покладати на чужу, незнану сторону, де ніби-то жити краще буде (Рада). Не складала на неї великих надій (Мирний). Я вповала на неї, а вона он що зробила мені! (Звин.)]. Лелеять, питать -жду - см. Лелеять. Льстить, тешить себя -ждой - тішити себе надією; срв. Льстить 2. Оправдывать -жды - см. Оправдывать 2. Не оставлять -жды - не покидати (не кидати) надії (сподіванки), не кидатися надії (сподіванки). -жда осуществилась - надія (сподіванка) справдилася (здійснилася). Подавать -жду, большие -жды - см. Подавать. Подающий большие -жды - великонадійний, надійний. Поддерживать -жду в ком - підтримувати (підживляти) надію в кому, чию; гріти надію; срв. Поддерживать. Потерять -жду, лишиться -жды - втратити (згубити) надію, збутися надії, збезнадіятися и (пров.) знадіятися, зневіритися; см. Потерять и Лишаться. [Знадіявся зовсім, щоб її бачити (Васильч.)]. Потерявший -жду - зневірений. Исполненный, полный -дежд - сповнений, повний надій.* * *наді́я; (ожидание, расчёт) споді́ванка, сподіва́нняв \надежда де на вашу по́мощь — в наді́ї (сподіваючись) на вашу допомо́гу (поміч), ма́ючи надію на ва́шу допомо́гу (поміч)
вся \надежда да на вас — уся надія на вас
\надежда ды осуществи́лись — наді́ї (сподіванки, сподівання) здійсни́лися (спра́вдилися)
пита́ть (лелеять) \надежда ду (\надежда ды) — см. питать 3)
подава́ть \надежда ду (\надежда ды) — подава́ти надію (надії)
теря́ть \надежда ду — втрача́ти наді́ю
-
6 радовать
ра́дувати, -дую, -дуєш; (доставлять удовольствие; потешать; тешить взор, слух, душу) ті́шити, утіша́ти, потіша́ти, звеселя́ти
См. также в других словарях:
ТЕШИТЬ — кого (утишать!), доволить, угождать, уступать, мирволить; либо забавлять, занимать, веселить, по(у)тешать, делать приятное кому, доставлять удовольствие; иногда ·знач. / | баловать ребенка, потакать ему в шалостях, давать потачку, поблажку; |… … Толковый словарь Даля
тешить — См. забавлять, своенравничать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. тешить … Словарь синонимов
ТЕШИТЬ — ТЕШИТЬ, тешу, тешишь, несовер. (к потешить), кого что. 1. Забавлять, развлекать, доставлять веселье, потешать (см. потешать в 1 знач.). «Раек тешит толпу слушателей самодельными остротами.» Кокорев. Тешить ребенка. «Версты, теша праздный взор, в… … Толковый словарь Ушакова
ТЕШИТЬ — ТЕШИТЬ, шу, шишь; несовер., кого (что). Забавлять, развлекать; доставлять удовольствие чем н. Т. ребят. Т. чьё н. самолюбие (удовлетворять самолюбивое чувство, гордость). | совер. потешить, шу, шишь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… … Толковый словарь Ожегова
тешить — Общеслав. Того же корня, что тихий. Тешить буквально «делать тихим» (забавляя), «утихомиривать». См. забавлять … Этимологический словарь русского языка
тешить душу — забавляться, развлекаться, потешаться Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Тешить беса — Устар. Прост. Совершать предосудительные, безнравственные поступки; грешить (по представлению верующих). Хочешь, я тебя поцелую, старичок? весело сказала Евмения. Отойди, грех… Ну, ну, будет вам беса то тешить! усовещала Василиса Мироновна (Мамин … Фразеологический словарь русского литературного языка
Тешить дьявола — Прост. Неодобр. То же, что тешить беса 1. (БЕС). Ф 2, 204 … Большой словарь русских поговорок
тешить — диал. также баловать , колымск. (Даль 1), укр. тiшити, др. русск. тѣшити, тѣшу, ст. слав. оутѣшити παρακαλεῖν (Супр.), болг. теша (Младенов 633), сербохорв. тjе̏шити, словен. tẹšiti, tȇšim, чеш. těšiti, слвц. tеšit᾽, польск. cieszyc, в. луж.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Тешить — несов. перех. 1. Забавлять, развлекать. 2. Доставлять удовольствие, удовлетворение; радовать. 3. устар. Успокаивать, утешать. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
тешить — тешить, тешу, тешим, тешишь, тешите, тешит, тешат, теша, тешил, тешила, тешило, тешили, тешь, тешьте, тешащий, тешащая, тешащее, тешащие, тешащего, тешащей, тешащего, тешащих, тешащему, тешащей, тешащему, тешащим, тешащий, тешащую, тешащее,… … Формы слов
