Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

лах

  • 21 предел

    м.
    1) (граница; рубеж) limite f; bornes f pl

    в преде́лах Росси́и — sur le territoire de la Russie

    за преде́лами чего́-либо — en dehors de qch

    2) перен. terme m, fin f ( конец); limite f ( граница)

    преде́л соверше́нства — summum [sɔm(m)ɔm] m de la perfection

    преде́л ско́рости — limite de la vitesse

    преде́л жела́ний — limite des désires

    э́тому на́до положи́ть преде́л — il faut mettre fin à cela, il faut mettre un terme à tout cela

    всему́ есть преде́л — tout doit avoir ses limites

    в преде́лах компете́нтности — dans la limite des compétences; il y a une limite à tout

    вы́йти из преде́лов чего́-либо — sortir vi (ê.) des bornes de qch

    вне преде́лов досяга́емости — hors d'atteinte

    в преде́лах двух ме́сяцев — dans les deux mois

    3) перен. ( верх чего-либо) comble m

    преде́л сча́стья — comble du bonheur

    4) мат. limite f
    5) (страна, край) уст. contrée f, pays m
    * * *
    n
    1) gener. borne, limite, seuil, summum, terme, extrémité, maximum, portée
    2) liter. point (чего-л.), sommet
    3) eng. borne f., frontière, lisière
    4) physiol. limen
    5) IT. marge

    Dictionnaire russe-français universel > предел

  • 22 предел

    1) ( граница) limite ж., confine м.
    ••
    2) (высшая степень, крайняя грань) limite м., colmo м.
    * * *
    м.
    1) ( рубеж) confine, limite

    за преде́лами чего-л. — fuori / al di là dei confini di qc

    в преде́лах чего-л. — entro i confini di qc

    2) перен. мн. преде́лы (границы, рамки) limiti m pl

    в преде́лах возможного — nei limiti del possibile

    выходить за преде́лы (чего-л.) — uscire dai limiti; esorbitare vi (a) (da qc) книжн.; sforare vt

    не выходить за преде́лы — tenersi / stare nei limiti

    в преде́лах... — entro...

    быть вне преде́лов досягаемости — essere inaccessibile

    3) спец. физ. soglia f, limite
    4) ( конец) termine, fine; limite

    положить преде́л (чему-л.) — porre un limite / termine (a qc)

    всему есть преде́л — c'è un limite a tutto

    5) ( высшая степень) colmo, apice

    преде́л счастья — il colmo della felicitè

    это преде́л мечтаний — è più di quanto si possa sognare

    * * *
    n
    1) gener. meta, limite, termine, fine, maximum, misura, perimetro, stremo
    2) liter. punto, quadro, colmo, confine
    4) eng. margine
    5) econ. estremo, segno, banda, linea, massimo
    6) fin. massimale, concorrenza, tetto
    7) phys. soglia
    8) electr. punta

    Universale dizionario russo-italiano > предел

  • 23 жалить

    (о змее, пчёлах, крапиве) жалити, кусати; (только о насеком.) тяти (тну, тнеш). Ужалить, жальнуть - вжалити, пожалити, вкусити, втяти, втнути. [Кропива жалить. Пожалив собі руки кропивою. Його бджоли кусають. Тяли (кусали) комарі. Хлопчика вкусила (вжалила) гадюка]. Жалящий - жалкий, жалливий, жижкий, жаркий (жгучий); (о насеком.) кусливий, їдкий; (о пчёлах) сердитий. [Жалка (жаллива, жарка) кропива. Жалкий батіг. В-осени мухи кусливі (їдкі)].
    * * *
    жали́ти, -лю, -лиш, жали́тися; жига́ти; (о комарах, пчёлах) тя́ти (тнуть)

    Русско-украинский словарь > жалить

  • 24 начало

    1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];
    2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;
    3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);
    4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;
    5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;
    6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;
    7) (химич. элемент) елемент (-та);
    8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;
    9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);
    10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).
    * * *
    1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

    дать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь

    в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку

    в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]

    \начало ло улицы — початок вулиці

    от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю

    2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

    жизненное \начало ло — життєва (життьова) основа

    организующее \начало ло — організуюча основа

    сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа

    3)

    \начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів

    \начало ла математики — початки (елементи; основи) математики

    4)

    \начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи

    5) (научный закон, правило) принцип
    6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

    быть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою

    под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)

    Русско-украинский словарь > начало

  • 25 сила

    1) си́ла; (физическая энергия, возможность) снага́, насна́га; ( мощь) міць, род. п. мо́ці, ду́жість, -жості, поту́га

    быть в \сила ле — бу́ти си́льним; ( в состоянии) бу́ти спромо́жним, бу́ти в си́лі; бу́ти го́дним

    быть в \сила лах — зду́жати, бу́ти при си́лі; ( в состоянии) бу́ти спромо́жним, бу́ти в си́лі; бу́ти го́дним

    входи́ть, войти́ в \сила лу — см. входить 1)

    в ме́ру \сила л, по ме́ре \сила л — у мі́ру сил, по змо́зі

    в \сила лу — (едва) наси́лу, ле́две, ледь

    в \сила лу чего́, \сила лою чего́ — через що, вна́слідок чого́; ( ввиду) з о́гляду на що; ( на основании) на підста́ві чого́

    в \сила лу обстоя́тельств (веще́й) — через обста́вини, з о́гляду на обста́вини

    изо всех \сила л, что есть (бы́ло) \сила лы (сил) — щоси́ли, з усіє́ї си́ли, з усі́х сил, щоду́ху, що є ду́ху (си́ли, сил), чимду́ж, чимду́жче, якомо́га, якмо́га, щомо́га; скі́льки си́ли; (мног.: преим. при глаголах "кричать", "петь") як не порозрива́ються

    морски́е \сила лы — воен. морські́ си́ли

    несме́тная \сила ла — си́ла-силе́нна, тьма-тьму́ща

    не под \сила лу — неси́ла, не під си́лу, не до снаги́

    нет \сила л — нема́ сил; неси́ла

    он в \сила лах — він ще зду́жає, він ще при си́лі

    он не в \сила лах терпе́ть — він не має сил (си́ли) терпі́ти; неси́ла (неспромо́га) йому́ терпі́ти

    по \сила ле возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі, по спромо́зі, у мі́ру можли́вості

    про́бовать \сила лы — см. пробовать

    \сила л нет, как (до чего́) — не сказа́ти, як

    через \сила лу — над (понад, через) си́лу

    2) (сущность, смысл, значение) суть, -ті, си́ла, сенс, -у; ( дело) спра́ва

    не в э́том \сила ла — не в цьо́му суть (си́ла, сенс, спра́ва)

    3) юр. си́ла, чи́нність, -ності

    входи́ть, войти́ в \сила лу — см. входить 1)

    \сила ла зако́на — си́ла (чи́нність) зако́ну

    Русско-украинский словарь > сила

  • 26 сила

    моц; сіла
    * * *
    1) в разн. знач. сіла, -лы жен.

    лишиться сил — застацца без сіл, страціць сілу

    2) (действительность, значение) моц, род. моцы жен.
    сіла, -лы жен.
    3) (множество) прост. процьма, -мы жен.

    войти в силу — (о живых существах) набрацца сілы, (о законе и т.п.) набыць моц, увайсці ў сілу

    под силу, по силам — па сілах, пад сілу

    по мере сил — на колькі хапае сілы, па меры сіл

    силою вещей — сілаю акалічнасцей, ходам падзей

    сил нет — сілы няма, сіл нестае

    Русско-белорусский словарь > сила

  • 27 сила

    ж.
    1) физ., тех. force

    си́ла тя́ги — tractive force

    си́ла сцепле́ния — cohesive [kəʊ-] force, cohesion [kəʊ-]

    си́ла тя́жести — gravity

    си́ла тяготе́ния — attraction, gravity

    си́ла сопротивле́ния — resistance

    подъёмная си́ла — carrying capacity / power; авиа lift

    си́ла зву́ка — sound intensity

    си́ла ве́тра — strength of wind

    си́ла то́ка — current strength / intensity

    уда́рная си́ла — striking / hitting power; impact

    2) (степень проявления, интенсивность чего-л) power, force

    уда́р большо́й си́лы — powerful / strong / forceful blow

    си́ла взры́ва — explosive power / force

    землетрясе́ние си́лой 5 ба́ллов — 5-point earthquake

    ве́тер си́лой 6 ба́ллов — wind force 6

    развива́ть си́лу — develop strength

    набира́ть си́лу — gain strength, become stronger

    уда́рить с си́лой — deal a forceful / powerful blow

    4) мн. (способность действовать, энергия) power(s) (pl), strength sg

    собира́ться с си́лами — collect one's strength, gather oneself up

    по́лный сил — full of strength

    испы́тывать чьи-л си́лы — test smb's strength

    приложи́ть все си́лы — do everything in one's power

    выбива́ться из сил — strain oneself to the utmost, lead oneself to exhaustion

    вы́биться из сил, быть без сил — be exhausted [drained; worn out; played out]

    набира́ться сил — gather strength

    быть ещё в си́лах — be still vigorous enough

    си́лы оста́вили / поки́нули его́ книжн. — his strength failed him

    5) (крепость, стойкость - о человеческих качествах) power

    си́ла во́ли — willpower

    си́ла ду́ха / хара́ктера — strength of mind, fortitude

    6) (мощное воздействие, влияние) force; power

    си́ла обстоя́тельств — the force of circumstances

    си́ла его́ аргуме́нтов — the force of his arguments

    си́ла привы́чки — the force of habit

    зна́ние - си́ла — knowledge is power

    си́ла красоты́ — the power of beauty

    си́ла её актёрского мастерства́ — the force of her acting

    когда́ мы вме́сте, мы - си́ла — we are strong when we are together

    7) ( мощь) strength

    вое́нная си́ла госуда́рства — the military strength of a nation

    8) ( власть) powerfulness, power

    он в большо́й си́ле — he is very powerful

    си́лой ору́жия — by force of arms

    без примене́ния си́лы — without the use of force

    с по́мощью гру́бой си́лы — by brute force

    поли́тика с пози́ции си́лы — position-of-strength / power policy

    10) юр. ( действенность по закону) force, effect; validity

    си́ла зако́на — validity / force of the law

    входи́ть / вступа́ть в си́лу — come into force, take effect

    обра́тная си́ла зако́на — retroactive effect of the law

    име́ющий си́лу — valid

    остава́ться в си́ле — remain valid, hold good / true; (о судебном решении, приговоре) remain in force

    оставля́ть в си́ле (вн.; о решении, приговоре) — confirm (d)

    утра́тить си́лу — lose validity, become invalid

    11) уст. и высок. ( войско) force, army

    собрала́сь огро́мная си́ла — a huge army was formed

    12) мн. воен. forces

    вооружённые си́лы — armed forces

    вое́нно-возду́шные си́лы — air force(s)

    морские́ си́лы — naval forces

    сухопу́тные си́лы — land forces

    гла́вные си́лы — main body sg

    накопле́ние сил — build-up

    13) мн. (люди, общественные группы) forces

    консервати́вные си́лы — conservative forces

    тво́рческие си́лы — creative talent sg

    14) мн. рел. ( чин ангелов) virtues ( an order of angels)

    си́лы небе́сные / беспло́тные — angels; hosts

    15) (в мистических учениях - одна из субстанций, способствующих или мешающих действиям человека) power
    ••

    си́лы небе́сные! в знач. межд. уст. — good heavens!, goodness gracious!

    в си́лу (рд.) в знач. предл. — because of, on account of, owing to, by virtue (of)

    в си́лу э́того — on that ground, accordingly

    в си́лу обстоя́тельств — owing to the force of circumstances

    в си́лу зако́на — by / in virtue of the law

    в си́лу привы́чки — by force of habit, from sheer force of habit

    все́ми си́лами — in every way possible, as hard as one can, with all one's might

    жива́я си́ла воен. — manpower

    изо всех си́л, что есть си́лы — with all one's strength / might

    бежа́ть изо всех си́л — run as fast / quickly as one can

    крича́ть изо всех си́л — cry at the top of one's voice

    лошади́ная си́ла тех. — horsepower (сокр. HP, h.p.)

    не в си́лах (+ инф.) — unable (+ to inf)

    нечи́стая си́ла — см. нечистый

    никаки́ми си́лами (не + инф. или буд. вр.) — no power on earth can (+ inf)

    о́бщими си́лами — with combined forces / effort

    от си́лы — at the very most; maximum

    рабо́чая си́ла — labour force, manpower

    сверх / свы́ше сил, не по си́лам, не под си́лу кому́-л — beyond smb's power(s)

    свои́ми си́лами — without outside help

    сил (бо́льше) нет (+ инф.) — I can't bear (+ to inf)

    сил нет, как хо́чется (+ инф.) — I'm dying (+ to inf)

    с на́ми кре́стная си́ла! как межд. — may the Lord God protect us!, heaven help us!

    со стра́шной си́лой (очень) — terribly; like hell

    э́то в на́ших си́лах — it is within our power; it is quite possible

    че́рез си́лу — 1) ( с трудом) with difficulty; barely 2) ( без желания) unwillingly

    ходи́ть че́рез си́лу — be hardly able to walk

    есть че́рез си́лу — force oneself to eat

    Христо́с в си́ле рел., иск. — Christ [kraɪst] in glory

    Новый большой русско-английский словарь > сила

  • 28 предел

    м
    1) граница limit, bounds pl

    в преде́лах го́рода — within the city (limits)

    за преде́лами страны́ — outside the country

    вы́ехать за преде́лы страны́ — to leave the country

    в преде́лах го́да — within a year

    в преде́лах возмо́жного — within the bounds of possibility

    за преде́лами возмо́жного — beyond the bounds of possibility

    его́ жа́дность не зна́ет преде́ла — his greed knows no bounds

    4) последняя степень чего-л summit, pinnacle, acme lit

    преде́л жела́ний — the summit/pinnacle of one's desires

    преде́л погре́шностей — margin of error

    преде́л глу́пости — ultimate stupidity

    •
    - на пределе сил
    - быть на пределе
    - выходить за пределы
    - класть предел
    - его силы на пределе
    - это уже предел!
    - это за пределами моего понимания

    Русско-английский учебный словарь > предел

  • 29 изорваться

    сов. пора-пора (тикка--тикка, лах-лаҳ) шудан, даридан, канда шудан; пальто совсем изорвалось паль-то тамоман лах-лах шудааст

    Русско-таджикский словарь > изорваться

  • 30 роиться

    1) General subject: hive, swarm, swarm (о пчёлах), swarmer (о пчёлах), tumble about (о мыслях)

    Универсальный русско-английский словарь > роиться

  • 31 роиться

    v
    gener. umschwärmen (вокруг кого-л., вокруг чего-л.), schwirren (о пчёлах; о мыслях), ausschwärmen, schwärmen (о пчёлах и т. п.)

    Универсальный русско-немецкий словарь > роиться

  • 32 гамма-вспышка

    = γ-вспы́шка га́ма-спа́лах, γ-спа́лах

    Русско-украинский политехнический словарь > гамма-вспышка

  • 33 гамма-вспышка

    = γ-вспы́шка га́ма-спа́лах, γ-спа́лах

    Русско-украинский политехнический словарь > гамма-вспышка

  • 34 досягаемость

    menzil
    * * *
    ж, воен.

    в преде́лах досяга́емости огня́ — ateş menzili içinde

    оказа́ться в преде́лах досяга́емости баллисти́ческих раке́т — balistik füzelerin ulaşım sahası içine girmek

    Русско-турецкий словарь > досягаемость

  • 35 кровь

    kan
    * * *
    ж
    1) врз kan

    прикуси́ть губу́ до крови́ — dudağını kanatıncaya kadar ısırmak

    они́ одно́й кро́ви — onlar aynı kandandır

    он не хоте́л крови — kan dökülmesini istemiyordu

    бульдо́г хоро́ших крове́й — soy buldok

    ••

    кровь с молоко́м — yüzünden kan damlıyor

    э́то у него́ в крови́ — bu onun kanındadır

    в нём кровь игра́ет / кипи́т — kanı kaynıyor

    кровь сты́нет (в жи́лах) — insanın kanı donuyor

    звук, от кото́рого кровь сты́ла (в жи́лах) — duyanın kanını donduracak bir ses

    пролива́ть (свою́) кровь за кого-что-л. — biri, bir şey için kanını akıtmak / dökmek

    мяте́ж был пото́плен в крови́ — isyan kanla bastırıldı

    проли́ть кровь неви́нного — masumun kanını dökmek / kanına girmek

    по́ртить кровь кому-л. — birinin kanına dokunmak

    у неё се́рдце кровью облива́ется — içi kan ağlıyor

    Русско-турецкий словарь > кровь

  • 36 добровольный

    прил.
    voluntario; espontáneo

    доброво́льный помо́щник — ayudante voluntario (espontáneo)

    доброво́льное о́бщество — asociación voluntaria

    на доброво́льных нача́лах — voluntariamente, de modo voluntario, con carácter facultativo

    * * *
    прил.
    voluntario; espontáneo

    доброво́льный помо́щник — ayudante voluntario (espontáneo)

    доброво́льное о́бщество — asociación voluntaria

    на доброво́льных нача́лах — voluntariamente, de modo voluntario, con carácter facultativo

    * * *
    adj
    1) gener. espontáneo, ultróneo, espontàneo, voluntario
    2) law. libre

    Diccionario universal ruso-español > добровольный

  • 37 заиграть

    I сов., вин. п.
    1) estropear vi; manosear vt, sobar vt ( карты); rayar vt ( пластинку)
    2) (пьесу, мелодию) hacer manido
    II сов.
    1) ( начать играть) comenzar (empezar) a jugar, ponerse a jugar; empezar (comenzar) a tocar, ponerse a tocar ( на музыкальном инструменте)

    му́зыка заигра́ла — comenzó a sonar la música (a tocar la orquesta)

    2) (засверкать, заискриться) comenzar a centellear (a brillar); comenzar a burbujar (a espumear) ( о вине)
    ••

    кровь заигра́ла в жи́лах — le empezó a hervir (a bullir) la sangre en las venas

    * * *
    I сов., вин. п.
    1) estropear vi; manosear vt, sobar vt ( карты); rayar vt ( пластинку)
    2) (пьесу, мелодию) hacer manido
    II сов.
    1) ( начать играть) comenzar (empezar) a jugar, ponerse a jugar; empezar (comenzar) a tocar, ponerse a tocar ( на музыкальном инструменте)

    му́зыка заигра́ла — comenzó a sonar la música (a tocar la orquesta)

    2) (засверкать, заискриться) comenzar a centellear (a brillar); comenzar a burbujar (a espumear) ( о вине)
    ••

    кровь заигра́ла в жи́лах — le empezó a hervir (a bullir) la sangre en las venas

    * * *
    v
    gener. (çàñâåðêàáü, çàèñêðèáüñà) comenzar a centellear (a brillar), (ñà÷àáü èãðàáü) comenzar (empezar) a jugar, (ïüåñó, ìåëîäèó) hacer manido, comenzar a burbujar (î âèñå; a espumear), empezar (comenzar) a tocar, estropear, manosear, ponerse a jugar, ponerse a tocar (на музыкальном инструменте), rayar (пластинку), sobar (карты)

    Diccionario universal ruso-español > заиграть

  • 38 кровь

    кровь
    sango.
    * * *
    ж.

    горя́чая кровь перен. — sangre ardiente

    голуба́я кровь перен. — sangre azul

    прили́в крови — congestión f, hiperemía f

    зараже́ние крови — septicemia f

    останови́ть кровь ( из раны) — cortar la hemorragia

    перелива́ть кровь мед. — hacer (la) transfusión de (la) sangre

    пусти́ть кровь мед. уст. — sangrar vt

    истека́ть кровью — desangrarse

    в крови́ — ensangrentado, cubierto de sangre

    ••

    у́зы крови — lazos consanguíneos

    э́то у него́ в крови́ — lo lleva en la sangre

    войти́ в кровь и плоть — arraigar vi

    кровь кипи́т — hierve (arde) la sangre

    кровь игра́ет — bulle la sangre

    кровь бро́силась (ки́нулась) ему́ в го́лову (в лицо́) — se le subió la sangre a la cabeza

    кровь сты́нет (ледене́ет) в жи́лах (от страха и т.п.) — se hiela la sangre en las venas

    се́рдце кровью облива́ется — el corazón sangra

    глаза́, на́ли́тые кровью — ojos inyectados en sangre

    проли́ть кровь (за + вин. п.) — dar (derramar, verter) su sangre (por)

    смыть кровью оби́ду — lavar las ofensas con sangre

    пить, соса́ть чью́-либо кровь — chupar la sangre de alguien

    обагри́ть ру́ки кровью — mancharse las manos con (de) sangre

    купа́ться в крови́ — bañarse en sangre

    по́ртить кровь ( кому-либо) — hacer mala sangre (a)

    по́ртить себе́ кровь — pudrirse (quemarse) la sangre; hacerse mala sangre

    изби́ть в кровь (до́ крови) — golpear hasta sangrar

    хоть кровь и́з носу разг. — aunque cueste la vida

    кровь с молоко́м (о цвете лица́) — colorado como una manzana

    ма́лой кровью — con pocas pérdidas

    крови жа́ждать — tener sed de sangre

    кровью па́хнет — huele a sangre, habrá (correrá) sangre

    писа́ть кровью — escribir con sangre

    * * *
    ж.

    горя́чая кровь перен. — sangre ardiente

    голуба́я кровь перен. — sangre azul

    прили́в крови — congestión f, hiperemía f

    зараже́ние крови — septicemia f

    останови́ть кровь ( из раны) — cortar la hemorragia

    перелива́ть кровь мед. — hacer (la) transfusión de (la) sangre

    пусти́ть кровь мед. уст. — sangrar vt

    истека́ть кровью — desangrarse

    в крови́ — ensangrentado, cubierto de sangre

    ••

    у́зы крови — lazos consanguíneos

    э́то у него́ в крови́ — lo lleva en la sangre

    войти́ в кровь и плоть — arraigar vi

    кровь кипи́т — hierve (arde) la sangre

    кровь игра́ет — bulle la sangre

    кровь бро́силась (ки́нулась) ему́ в го́лову (в лицо́) — se le subió la sangre a la cabeza

    кровь сты́нет (ледене́ет) в жи́лах (от страха и т.п.) — se hiela la sangre en las venas

    се́рдце кровью облива́ется — el corazón sangra

    глаза́, на́ли́тые кровью — ojos inyectados en sangre

    проли́ть кровь (за + вин. п.) — dar (derramar, verter) su sangre (por)

    смыть кровью оби́ду — lavar las ofensas con sangre

    пить, соса́ть чью́-либо кровь — chupar la sangre de alguien

    обагри́ть ру́ки кровью — mancharse las manos con (de) sangre

    купа́ться в крови́ — bañarse en sangre

    по́ртить кровь ( кому-либо) — hacer mala sangre (a)

    по́ртить себе́ кровь — pudrirse (quemarse) la sangre; hacerse mala sangre

    изби́ть в кровь (до́ крови) — golpear hasta sangrar

    хоть кровь и́з носу разг. — aunque cueste la vida

    кровь с молоко́м (о цвете лица́) — colorado como una manzana

    ма́лой кровью — con pocas pérdidas

    крови жа́ждать — tener sed de sangre

    кровью па́хнет — huele a sangre, habrá (correrá) sangre

    писа́ть кровью — escribir con sangre

    * * *
    n
    1) gener. sangre, cruor
    2) poet. púrpura

    Diccionario universal ruso-español > кровь

  • 39 общественный

    прил.
    1) social; público

    обще́ственный строй — régimen social

    обще́ственные отноше́ния — relaciones sociales

    обще́ственная со́бственность, обще́ственное иму́щество — bienes públicos, bienes concejiles

    обще́ственные владе́ния — bienes comunales

    обще́ственные нау́ки — ciencias sociales

    обще́ственное положе́ние — posición social

    обще́ственная рабо́та — trabajo social

    на обще́ственных нача́лах — como función social (no retribuída), a título de servicio (voluntario) social

    обще́ственные рабо́ты — prestaciones personales (sociales)

    обще́ственные зда́ния — edificios públicos

    обще́ственное пита́ние — alimentación pública

    обще́ственное мне́ние — opinión pública

    обще́ственная обрабо́тка земли́ — cultivo conjunto de la tierra

    обще́ственное животново́дство — ganadería de propiedad colectiva

    обще́ственный контро́ль — control popular

    2) разг. sociable, campechano
    ••

    обще́ственный обвини́тель юр. — acusador público

    обще́ственное бе́дствие — calamidad f

    * * *
    прил.
    1) social; público

    обще́ственный строй — régimen social

    обще́ственные отноше́ния — relaciones sociales

    обще́ственная со́бственность, обще́ственное иму́щество — bienes públicos, bienes concejiles

    обще́ственные владе́ния — bienes comunales

    обще́ственные нау́ки — ciencias sociales

    обще́ственное положе́ние — posición social

    обще́ственная рабо́та — trabajo social

    на обще́ственных нача́лах — como función social (no retribuída), a título de servicio (voluntario) social

    обще́ственные рабо́ты — prestaciones personales (sociales)

    обще́ственные зда́ния — edificios públicos

    обще́ственное пита́ние — alimentación pública

    обще́ственное мне́ние — opinión pública

    обще́ственная обрабо́тка земли́ — cultivo conjunto de la tierra

    обще́ственное животново́дство — ganadería de propiedad colectiva

    обще́ственный контро́ль — control popular

    2) разг. sociable, campechano
    ••

    обще́ственный обвини́тель юр. — acusador público

    обще́ственное бе́дствие — calamidad f

    * * *
    adj
    1) gener. social, concejil, público
    2) colloq. campechano, sociable
    3) law. común

    Diccionario universal ruso-español > общественный

  • 40 роение

    с.
    ( о пчёлах) enjambrazón f
    * * *
    n
    gener. (о пчёлах) enjambrazón

    Diccionario universal ruso-español > роение

Страницы

См. также в других словарях:

  • ЛАХ — ЛАЧХ логарифмическая амплитудно частотная характеристика электр. матем., техн. ЛАХ Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ЛАЧХ Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Лах — Лах, Роберт Роберт Лах (нем. Robert Lach; 29 января 1874, Вена 11 сентября 1958, Зальцбург) австрийский музыковед. Изучал композицию под руководством Роберта Фукса. В 1920 1939 гг. профессор Венского университета, в 1924 1945 гг. Венской академии …   Википедия

  • лах — сущ., кол во синонимов: 1 • чудак (25) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • лах — лах: тряпка [ІФ,1890] …   Толковый украинский словарь

  • ЛАХ — ЛАФЧХ фильтра Баттерворта первого порядка Логарифмическая амплитудно фазовая частотная характеристика (ЛАФЧХ)  представление частотного отклика линейной стационарной системы в логарифмическом масштабе. ЛАФЧХ строится в виде двух графиков:… …   Википедия

  • Лах (река) — Лах Характеристика Длина 91 км Площадь бассейна 481 км² Бассейн Японское море Водоток Устье    …   Википедия

  • Лах, Роберт — Роберт Лах (нем. Robert Lach; 29 января 1874, Вена 11 сентября 1958, Зальцбург) австрийский музыковед. Изучал композицию под руководством Роберта Фукса. В 1920 1939 гг. профессор Венского университета, в 1924 1945 гг. Венской академии музыки …   Википедия

  • Лах Роберт — Роберт Лах (нем. Robert Lach; 29 января 1874, Вена 11 сентября 1958, Зальцбург) австрийский музыковед. Изучал композицию под руководством Роберта Фукса. В 1920 1939 гг. профессор Венского университета, в 1924 1945 гг. Венской академии музыки, в… …   Википедия

  • Лах Р. —         (Lach) Роберт (29 I 1874, Вена 11 IX 1958, Зальцбург) австр. музыковед и композитор. В 1893 1899 учился в консерватории Об ва друзей музыки в Вене, историю музыки изучал под рук. Р. Валлашека и Г. Рича, с 1898 Г. Адлера. В 1913 рук. муз.… …   Музыкальная энциклопедия

  • лах — чудак …   Воровской жаргон

  • ЛАХ — логарифмическая амплитудная характеристика …   Словарь сокращений русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»