Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

куда-куда

  • 81 забиваться

    забиться
    1) куда - забиватися, забитися, зашиватися, зашитися, залазити, залізти, засунутися куди; см. Забираться, забраться. [Забилася в найдальший куток. А де ти так зашивсь, Іване? Хлопець засунувся під якийсь пліт і заснув (Франко)];
    2) чем - забиватися, забитися, захаращуватися захараститися, заснічуватися, заснітитися, засмічуватися, засмітитися, (о мног.) позабиватися, позахаращуватися и т. д. чим. [Вушко в голці забилося. Греблі порозвалювалися, шлюзи позахаращувалися. Дірочки в чайникові чимсь позаснічувалися]. -ться мукой - заборошнитися. [Сито заборошнилося];
    3) -ться (о сердце) - забитися, затьохкати, заколотитися, закалатати, закидатися, зат(р)іпатися, затріпотати, затріпотіти, затокотіти, застукотіти, (однокр.) тьохнути, кинутися, тіпнутися. [Серце затьохкало (тіпнулось) і замерло. Серце в батька й матери швидше застукотіло (Н.- Лев.)]; (о пульсе) забитися, затокотіти, закалатати, (однокр.) кинутися, тіпнутися. -ться в судорогах - затіпатися. -лся в судорогах кто - затіпався хто, корчі взяли кого, почало корчити кого. [Дико, проникливо крикнувши, затіпався мов у корчах (Л. Укр.)].
    * * *
    несов.; сов. - заб`иться
    1) забива́тися, заби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся и мног. позабива́тися
    2) (сов.: начать биться) заби́тися; ( о сердце) заколоти́тися, -ло́титься, закалата́ти, заки́датися, зате́нькати, заті́патися, затрі́патися
    3) страд. несов. забива́тися; захара́щуватися, -щується; глуши́тися, -шиться, заглуша́тися, заглу́шуватися, -шується

    Русско-украинский словарь > забиваться

  • 82 забираться

    забраться забиратися, забратися, убиратися, убратися и увібратися, залазити, залізти, (пренебр.) утелющитися, утеребитися куди, в що. [Еней на піч забрався спати (Котл.). Злодій убрався в хижу. Чого це ти утеребився в льох?].
    * * *
    1) забра́ться
    2) забира́тися, забра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. позабира́тися; (влезть, войти) убира́тися, убра́тися, сов. утеса́тися (утешу́ся, уте́шешся), утелю́щитися, утереби́тися, -блю́ся, -би́шся; (заходить куда-л.) забива́тися, заби́тися, -б'ю́ся, -б'єшся и мног. позабива́тися
    3) страд. (несов.) забира́тися; видира́тися; заклада́тися; загоро́джуватися, -джується; (убирать, заправляя) заправля́тися, запра́витися, -влюся, -вишся, підтика́тися, підіткну́тися; (об одежде: убавлять) заву́жуватися

    Русско-украинский словарь > забираться

  • 83 заблудиться

    заблудити(ся), заблукатися, зблудити(ся), зблукатися, (о мног.) поблудити(ся). [Заблудив, не втраплю на свою путь. Козак ізблукався у гаї густому (Грінч.). Не йдіть лугами, бо поблудите. Либонь-же, ми поблудилися, не до свата та забилися (Пісня)]. Заблудившись найти дорогу - виблудитися. [Насилу виблудивсь таки з лісу]. -дившись притти куда - приблудити(ся), приблукати. [Приблудила к зеленому дубу (Пісня). Ой, пасла та заблудилася, у чистеє поле приблудилася (Пісня)]. Заблудившийся - заблуджений, заблудн[л]ий, (как сущ.) заблуда.
    * * *
    заблуди́ти, -блуджу́, -блу́диш, заблуди́тися, зблуди́ти, зблуди́тися; ( забрести) заблука́ти

    Русско-украинский словарь > заблудиться

  • 84 забрести

    (зайти куда, к кому) забрести куди, до кого; (блуждая) заблукати, затягтися, заволоктися куди. [Блукаючи та й забрів він (М. Вовч.). Заблукав до нашої хати (Коцюб.). Він покинув там усю свою родину, заволікся на козацьку Україну (Куліш)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > забрести

  • 85 завёртывать

    завернуть
    1) загортати, загорнути що в що, чим, угортати, угорнути в що, завивати, завинути, завити в що, чим, у[за]мотувати, у[за]мотати, уповивати, уповити в що, чим, заверчувати, завертіти, закутувати, закутати в що, чим, обкутувати, обкутати чим, (о мн.) позагортати, позавивати и т. д. [Загорнув оселедця в папір. Боже, у мою поему лойову вгорнули свічку! (Самійл.). Знайшла дитину,- ні в віщо завинути (Г. Барв.). Не заверчуйте в папір, я в хустку замотаю. Закутала дитину теплою хусткою];
    2) (полы одежды) закочувати, закотити, (о мн.) позакочувати. [А той поли закотив (Рудан.)];
    3) закрутнути. [Зламали осичку та й закрутнули, щоб замітити теє місце];
    4) (кран) закручувати, закрутити; (винт, гайку) зашрубовувати, зашрубувати, закручувати, закрутити. [Візьми ключ та закрути оцю шрубку. Закрути кран дужче, а то вода капотить];
    5) -нуть куда, к кому - зайти, заїхати, навихнутися до кого, куди. [Ніколи до нас і не навихнешся]. -ните ко мне - зайдіть до мене;
    6) (словечко) загнути, зашити (слівце);
    7) (цену) - см. Запросить (под Запрашивать 1). Завёрнутый - загорнений и загорнутий, угорнений и угорнутий, завинений и завинутий, умотаний, заверчений, закутаний, обкутаний; закручений, зашрубований.
    * * *
    несов.; сов. - заверн`уть
    1) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти, завертати, завернути, -верну́, -ве́рнеш; ( заматывать) замо́тувати, замота́ти и мног. позамо́тувати, угорта́ти, угорну́ти, диал. завива́ти, зави́нути; ( укутывать) заку́тувати, заку́тати и мног. позаку́тувати, уку́тувати, уку́тати; ( закручивать) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати
    2) (загибая, приподнимать) загорта́ти, загорну́ти, заверта́ти, заверну́ти, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (штанину, рукав) зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати
    3) ( сворачивать в сторону) заверта́ти, заверну́ти, поверта́ти, поверну́ти
    4) (заходить, заезжать мимоходом) заверта́ти, заверну́ти; ( на короткое время) загляда́ти, загля́нути
    5) ( завинчивать) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати
    6) ( наступать) настава́ти, -стає́, наста́ти, -ста́не
    7) (говорить что-л. неожиданное) докида́ти, доки́нути, укида́ти, уки́нути

    Русско-украинский словарь > завёртывать

  • 86 заводить

    завести
    1) (кого куда) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (о мног.) позаводити, позапроваджувати кого куди. [Вона, до нас діток своїх завела (М. Вовч.). Ви повз нашу хату йтимете, то заведіть оцього хлопчика до нас (Чернігів). Запровадив дівчину в темний ліс]. -сти в тупик - загнати (запровадити) в безвихідь, у суточки, (фамил.) вивести на слизьке. [Він мене під'їв, але-ж і я його виведу на слизьке];
    2) (вводить что-либо новое) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (мног.) позаводити, позапроваджувати що; (основать что-либо) заводити, завести що. [Треба в цьому селі завести школу й кооперативне товариство]. -дить, -сти хорошие порядки - заводити, завести добрий лад. -дить ссору, драку, битву - зводити, звести (зчиняти, зчинити) сварку, бійку, бій; заводитися, завестися з ким сваритися, битися. [Як прийде вона, то й зведе сварку. Завелися так, що ніхто не розборонить. Як збіжаться, то так і заведуться битися]. -сти спор - засперечатися. -сти знакомство, дружбу с кем - завести знайомство, приятельство з ким, зазнайомитися, заприятелювати з ким. -водить, -вести пиры, гулянья и т. п. - заводити, завести (уряджати, урядити) бен(ь)кети, гулянки и т. п. -дить разговор - знімати (зняти) розмову (річ), завести мову про що. -вести тяжбу, процесс - розпочати справу, процес, запозиватися;
    3) -дить, -сти механизм (пружинный) - накручувати, накрутити що. [Накрути годинника, бо він став тому, що не накручений]. Заведенный - заведений, запроваджений; накручений.
    * * *
    I несов.; сов. - завест`и
    заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш и мног. позаво́дити; ( вводить) уво́дити, увести́, запрова́джувати, запрова́дити и мног. позапрова́джувати; ( пружину) накру́чувати, накрути́ти и мног. понакру́чувати; (разговор, ссору и) здійма́ти, здійняти, -йму́, -ймеш, зніма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш), почина́ти, поча́ти, -чну́, -чне́ш; ( приобретать) набува́ти, набу́ти, -у́ду, -у́деш (чого); (вводить, устанавливать) уво́дити, увести́ (що), запрова́джувати, впрова́джувати, запрова́дити, впрова́дити и мног. позапрова́джувати

    \заводитьти глаза́ — закоти́ти (завести́) о́чі

    \заводить ть, \заводитьти те́сто — розчиня́ти, розчини́ти (учиня́ти, учини́ти) ті́сто

    II
    (водя, утомить) заводи́ти, -воджу́, -во́диш; ( начать водить) поча́ти водити, заводи́ти, -оджу́, -о́диш

    Русско-украинский словарь > заводить

  • 87 завозить

    завезти, завезть (что куда, откуда) завозити, завезти; (ввозить) ввозити, ввезти. [Завези моєму синові чоботи. Завіз ти мене в чужу сторононьку (Пісня). Із Одеси преславної завезли чуму (Шевч,). Кінь мене в болото ввіз]. -везти быстро - замчати. Завезённый - завезений, ввезений; замчаний.
    * * *
    I
    несов.

    завезти́ — заво́зити, -во́жу, -во́зиш, завезти́ и мног. позаво́зити

    II сов.
    1) ( испачкать) заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш и мног. позаяло́жувати, -яло́жую, -яло́жуєш, засмальцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш и мног. позасмальцьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш
    2) ( начать возить ногами) зачо́вгати

    Русско-украинский словарь > завозить

  • 88 заглядывать

    заглянуть
    1) заглядати, заглянути, зазирати, зазирнути. -нуть в глаза - зазирнути в вічі кому;
    2) к кому - заглянути (зазирнути) до кого, навертатися, навернутися, навідуватися, навідатися, завітати, заскочити до кого. [Зазирніть до нас хоч на часинку. Завіта до нас хоч який-небудь гість (Самійл.)]. -вайте, -ните к нам - навідуйтесь, навідайтеся, завітайте до нас.
    * * *
    несов.; сов. - заглян`уть
    загляда́ти, загля́нути, зазира́ти, зазирну́ти; (сов.: навестить кого-л.) завіта́ти; (заходить куда-л.) зани́кувати, зани́кнути, ника́ти, никну́ти

    \заглядыватьть вперёд — перен. загляда́ти, загля́нути впере́д

    Русско-украинский словарь > заглядывать

  • 89 заказывать

    заказать
    1) замовляти, замовити, загадувати, загадати (зробити щось, дати щось). [Загадав дати пива (заказал пиво). Пішов до шевця, загадав чоботи пошити];
    2) заказувати, заказати, забороняти, заборонити; см. Запрещать. [Та й де той пан що нам закаже і думать так і говорить? (Шевч.). Тут ходити заказано (заборонено)]. Заказанный - замовлений; загаданий; заказаний, заборонений.
    * * *
    несов.; сов. - заказ`ать
    1) замовля́ти, замо́вити
    2) ( приказывать) нака́зувати, наказа́ти, -кажу́, -ка́жеш
    3) ( запрещать), зака́зувати, заказа́ти; забороня́ти, заборони́ти, -роню́, -ро́ниш

    \заказывать за́ть путь (доро́гу) куда́ — заказа́ти доро́гу куди́

    Русско-украинский словарь > заказывать

  • 90 закатывать

    закатать
    I. 1) см. Укатывать;
    2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування];
    3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржем. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печеться];
    4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в'язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]:
    5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.
    II. Закатывать, закатить -
    1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч];
    2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позаточувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позаточував];
    3) -ть глаза под лоб - заводити, завести (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба];
    4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п'ять]. Закаченный - закочений; укочений, заточений.
    * * *
    I несов.; сов. - закат`ать
    1) (завёртывать, обматывать во что) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти
    2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (катая, сворачивать) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти и мног. позгорта́ти и позго́ртувати
    3) ( укатывать) укочувати, укоти́ти (укочу́, уко́тиш); ( дорогу) уторо́вувати и торува́ти, уторува́ти
    4) ( в тюрьму) запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити
    5) ( утомлять катанием) сто́млювати (-люю, -люєш) ката́нням, стоми́ти (-млю́, -миш) ката́нням, утомля́ти ката́нням, утоми́ти ката́нням; сов. заката́ти
    6) сов. поча́ти кача́ти; см. катать
    II несов.; сов. - закат`ить
    1) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( вкатывать) уко́чувати, укоти́ти; ( повозку) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш

    \закатыватьть глаза́ — зако́чувати, закоти́ти о́чі

    2) (сов.: уехать) покоти́ти, чкурну́ти; помча́ти, пої́хати, -ї́ду, -ї́деш
    3) (устраивать, делать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; сов. утну́ти и утя́ти (утну́, утне́ш), устругну́ти, учи́стити (учи́щу, учи́стиш), ушква́рити, уджиґну́ти; ( учинять) учиня́ти, учини́ти (учиню́, учи́ниш)
    4) ( сильно ударять) улі́плювати, уліпи́ти (уліплю́, улі́пиш) (кому що), затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш

    Русско-украинский словарь > закатывать

  • 91 залетать

    1) (начать летать) залітати; (заширять) зашугати. [І як маку різних птахів всюди залітало (Рудан.). Зашугали сірі орли, літаючи над трупами (Грінч.)];
    2) -тать, залететь (куда) - залітати, залетіти, залинути куди; (мечтой) линути, залинути, полинути; (вперёд: обычно мыслями) заполітати. [В чужий край не залітай, щоб крилечка мати (Номис). За сто миль залетіла (Номис). Її душа наче залинула в якийсь инший чудовий край (Н.-Лев.)].
    * * *
    I несов.; сов. - залет`еть
    заліта́ти, залеті́ти, -лечу́, -лети́ш и мног. позаліта́ти; сов. поэз. зали́нути
    II
    ( начать летать) поча́ти літа́ти; заліта́ти; (стремительно, с шумом) зашуга́ти

    Русско-украинский словарь > залетать

  • 92 замешиваться

    I несов.; сов. - замес`иться
    замі́шуватися, -шується, заміси́тися, -мі́ситься
    II несов.; сов. - замеш`аться
    1) (попадать куда-л.; теряться среди людей) потрапля́ти, потра́пити [куди́сь], става́ти (стаю́, стає́ш), ста́ти непомі́тним
    2) (в какое-л. дело) заплу́туватися, заплу́татися, уплу́туватися, уплу́татися
    3) ( смущаться) бенте́житися, збенте́житися, ні́яковіти и ніякові́ти, зні́яковіти и зніякові́ти, міша́тися, зміша́тися и заміша́тися

    Русско-украинский словарь > замешиваться

  • 93 занашивание

    1) (кому, куда) заношування; см. Заносить 1 и 5;
    2) -ние одежды - заношування, замизкування (одежі).
    * * *
    зано́шування

    Русско-украинский словарь > занашивание

  • 94 занашивать

    занести кому, куда,
    I. см. Заносить, занести 1 и 5.
    II. Занашивать, -ся, заносить, -ся (об одежде) - заношувати, -ся, заносити, -ся, замизкувати, -ся, замизкати, -ся. Заношенный - заношений, замизканий.
    * * *
    несов.; сов. - занос`ить
    зано́шувати, заноси́ти, -ношу́, -но́сиш

    Русско-украинский словарь > занашивать

  • 95 запинать

    1) поча́ти шту́рхати (штурха́ти, туса́ти); поча́ти штовха́ти (пха́ти)
    2) (пиная, загнать куда-л.) зашту́рхати; заштовха́ти, запхну́ти

    Русско-украинский словарь > запинать

  • 96 запропастить

    1) (запрятать куда-н.) запро(в)торити, заправторити, затасувати, заподіти, подіти, запакувати, (провинц. с турецк.) засатарити, затахлувати що. [Куди це ти запроторив заступ? (Липов.). Де ви її затасували? (Мирн.). Оце так засатарив, що й сам не знайду шапки (Кат. п.)];
    2) (загубить) запропастити, занапастити. [За твоєю головою запропастила свій вік молодою (Номис). Запропастив (занапастив) свою душу. Збавив я тобі віку, занапастив долю (Стор.)].
    * * *
    диал.
    запропасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; заподі́ти, -ді́ну, -ді́неш

    Русско-украинский словарь > запропастить

  • 97 запрыгивать

    запрыгнуть (заскакивать) куда, за что, на что заскакувати, заскочити, заплигувати, заплигнути куди, за що, на що.
    * * *
    несов.; сов. - запр`ыгнуть
    запли́гувати, заплигну́ти

    Русско-украинский словарь > запрыгивать

  • 98 запрятываться

    запрятаться заховуватися, заховатися, зашиватися, зашитися, (о мн.) позаховуватися, позашиватися куди; бути захованим. [Так-би зашився десь у куточку й румсав-би, наче дитина (Кониськ.)]. Куда он -тался спать? - де (куди) він зашився спати?
    * * *
    несов.; сов. - запр`ятаться
    захо́вуватися, -хо́вуюся, -хо́вуєшся, захова́тися и мног. позахо́вуватися, ховатися, сховатися и мног. похова́тися

    Русско-украинский словарь > запрятываться

  • 99 заронить

    -ся см. Заранивать, -ся.
    * * *
    1) зарони́ти; (пробудить, вызвать - о чувстве, мысли) збуди́ти, ви́кликати, -кличу, -кличеш

    \заронитьть в ду́шу что — зарони́ти (уки́нути) в ду́шу що

    2) (уронить за что-л., куда-л.) упуска́ти, упусти́ти (упущу́, упу́стиш); ( забросить) ки́нути, заки́нути

    Русско-украинский словарь > заронить

  • 100 засматриваться

    засмотреться на кого, куда задивлятися, задивитися, заглядатися, заглядітися на кого, на що, виглядатися, видивлятися, видивитися в що, (жадно) пасти очима кого, що, чим. [Зінько зупинився, задивившись (Грінч.). Не заглядайся на його брови чорні (Г. Барв.). Видивилася в воду на свою вроду. Любо місяцю з зорями в воду виглядатись (Куліш). В-останнє рідними лугами й берегами дід очі приязні пасе й не напасе (Куліш)]. -реться с удивлением - задивуватися на кого, на що.
    * * *
    несов.; сов. - засмотр`еться
    задивлятися, задиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся, загляда́тися, загляді́тися, -джу́ся, -ди́шся

    Русско-украинский словарь > засматриваться

Страницы

См. также в других словарях:

  • КУДА — КУДА, нареч. 1. вопросит. В какое место? в каком направлении? Куда вы едете? Куда ты положил мою книгу? «Куда, куда вы удалились, весны моей златые дни?» Пушкин. Куда вы ранены? Куда он тебя ударил? 2. относит. В то место, в к рое. Куда назначат …   Толковый словарь Ушакова

  • КУДА — нареч. куды, в кое место, в которую сторону; | на какую потребу, к чему, для чего, на что. Куда идешь? Куда ветер дует? Куда тебе это? к чему, куда девать. Куда тебе сладить, где тебе, не сладишь. Куда нибудь или ни есть, куда либо, в какое либо… …   Толковый словарь Даля

  • куда — См. гораздо хоть куда... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. куда пупок развяжется, куда нибудь, несравненно, несравнимо, куда ни на есть, гораздо, камо, много, куда как,… …   Словарь синонимов

  • куда-нибудь — куда либо, всё равно куда, куда угодно, куда попало; куда, куда ни на есть, куда ни то (прост.) / пойти: куда глаза глядят (разг.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. куда нибудь… …   Словарь синонимов

  • куда угодно — хоть куда, везде и всюду, куда ни то, куда ни на есть, куда попало, всюду, куда нибудь, везде, куда вздумается, повсюду, кругом, все равно куда, куда глаза глядят, во все края, куда хочешь, по горам и долам, где вздумается, во все концы, куда… …   Словарь синонимов

  • куда — I. местоим. нареч. 1. Обозначает вопрос: в какое место? в каком направлении? К. теперь идти? К. ты едешь летом? К. вы? туда нельзя! (возглас, которым стремятся задержать кого л.). 2. Разг. Обозначает вопрос: зачем?, для чего?, к чему? К. мне… …   Энциклопедический словарь

  • куда-либо — см. куда нибудь Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. куда либо неизм. • куда нибудь • куда • куда ни на есть • куда ни то …   Словарь синонимов

  • куда ни глянь — куда ни кинь глазом, насколько хватает глаз, на каждом шагу, где угодно, куда ни поглядишь, где хочешь, куда ни плюнь, от края до края, куда ни повернись, хоть куда, везде, на всяком шагу, хоть где, кругом, повсеместно, что ни шаг, куда ни… …   Словарь синонимов

  • куда-то — неизвестно куда, бог знает куда, бог весть куда, черт знает куда Словарь русских синонимов. куда то неизвестно куда; бог знает куда, чёрт знает куда (разг.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е.… …   Словарь синонимов

  • КУДА — 1. местоим. и союзн. В какое место, в какую сторону. К. ты идёшь? Иду, к. нужно. Дом, к. он переехал. 2. местоим. и союзн. Для чего (разг.). К. тебе столько денег? Не понимаю, к. ему все эти вещи? 3. частица. Выражает сомнение, отрицание в… …   Толковый словарь Ожегова

  • КУДА (КУДЫ) — Куда годись. Арх. Как следует, как нужно. АОС 9, 201. Куда девается. Сиб. Разумеется, несомненно, безусловно. ФСС, 55. Куда девать. Ряз. Вполне достаточно, хватит. СРНГ 15, 395. Куда ни кинь. Разг. Что ни возьми, к чему ни обратись. ФСРЯ, 197.… …   Большой словарь русских поговорок

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»