кто+чем

1) вопросит. - хто? (р., вин. кого, дат. кому, после предлог. (до) кого, (на) кому, тв. ким, местн. (на) кім, (на) кому). [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? (Шевч.). На кого ти покинув худобу дома? (Мирний)]. Кто здесь, там? - хто тут, там? Кто вы такой? - хто ви такий? хто ви будете? (зап.) хто ви за о[ї]ден (за о[ї]дні)? Кто идёт? - хто йде? Кого вам надо? - кого вам треба? От -го это письмо? - від кого цей лист? За -го вы меня принимаете? - за кого ви мене маєте (вважаєте)? Кому жизнь не мила! - кому життя не миле (не любе)! Кем это сделано? - хто це зробив? Кем вы недовольны? - з кого (ким) ви незадоволені? Кто же? - хто-ж? Кто бы? - хто-б? Кто бы это (был)? - хто-б (хто- ж би) це (був)? Кто бы не хотел? - хто-б не х(о)тів?

2) указат., относит. - хто. [Знаю тебе, хто єси (Єв. Мр.). Недоля не бачить, з ким їй жартувати (Шевч.)]. Вот кто - ось (от, он) хто. Тот, кто; тот, кого и т. д. - той, хто (що); той, кого (що його, якого, котрого) и т. д. [Хто не працює, той не їсть (Київщ.). Хіба-ж вони не слуги слуг того, кого ви князем темряви назвали? (Л. Укр.). Нехай-же працюють словами й пером ті, що мають дві шкури в запасі (Самійл.)]. Тот, кем вы были обижены, наказан - хто вас покривдив, того покарано. Кому бы учить, тот сам дурит - кому-б учити, той сам дуріє. Некого, Некому - см. отдельно. Не у кого - см. Кого;

3) неопр. - хто. [Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує сторож (Васильч.)]. Кабы кто знал моё горе! - коли-б (якби, щоб) хто знав моє горе! Что у кого болит, тот о том говорит - що кого болить, той про те й говорить. Кому-кому, а вам бы не следовало этого делать - кому-кому, а вам-би не слід цього робити. Кто-кто; кого- кого; у кого - у кого и т. д. - хто - хто, кот(о)рий (котре) - кот(о)рий (котре); кого - кого, кот(о)рого - кот(о)рого; у кого - у кого, у кот(о)рого - у кот(о)рого и т. д. [Хто так, а хто сяк (Сл. Гр.). Що кого втомило: кого щастя, кого сльози, - все нічка покрила (Шевч.). Кому воля, а кому неволя (Мирний). Котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є (М. Вовч.). Він пізнав, котре в селі найбільший злодій, котре найбільший багач (Стефаник)]. Кто бы ни; кого бы ни и т. д. - хоч-би хто, хоч хто, хто-б не, аби-хто; хоч-би кого, хоч кого, аби-кого, кого-б не и т. д. Кто бы он ни был - хоч-би хто він (хто-б він не) був, аби-хто. [Кождому, аби-хто, уміла дотяти своїм бистрим язиком (Франко)]. Кто бы ни говорил, не слушай - хоч- би хто казав, не слухай; хоч хто казатиме, не слухай (Сл. Гр.). Кто бы ты ни был, я тебя не выдам - хоч-би хто (ким) ти був, я тебе (на тебе) не викажу. Кого бы я ни попросил, все отказываются - кого-б я не попросив, усі відмовляються. -го бы (то) ни было - хоч кого, хоч-би кого, хоч-би хто там був, аби-кого, будь-кого, кожного. От -го бы то ни было - хоч- би від кого, від будь-кого, від кого-будь. Я рада каждому письму, от -го бы оно ни было - я радію з кожного листа, хоч-би від кого він був. Я не жду ничего от -го бы то ни было - я не чекаю нічого ні від кого. Я был бы рад кому бы то ни было - я зрадів-би (був-би радий) хоч кому (хоч-би кому, будь-кому, аби-кому, хоч-би хто там був, кожному). Больше чем кто бы то ни было - більш ніж хто (ніж будь-хто). Не кто иной, как - не хто (инший), як. [І зробив це не хто, як він сам (Крим.)]. Кто-то, кого-то, кому-то - хтось, когось, комусь. [Прийшов хтось та взяв щось, бігти за ним - не знаю за ким (Номис). Хтось утік, а когось, кажуть, таки зловлено (Київщ.). Я знаю, комусь-то вона серденько крає (Л. Укр.)]. Кто-нибудь, кто-либо; кого-нибудь, кого-либо и т. д. - хто, хтось, хто-небудь, котрий(сь), (кто бы то ни был) будь-хто, хто-будь, аби-хто, (пров.) будлі-хто; кого, когось (после предл. кого, когось), кого- небудь, котрого(сь), будь-кого, кого-будь, аби-кого, будлі-кого и т. д. [Може хто вас полаяв? (М. Вовч.). Може кого з рідні моєї бачили? (Київщ.). Як хтось почне, то й я робитиму (Н.- Лев.). Згадай же хто-небудь її на сім світі (Шевч.). Не ти, так хто-будь купить (Київщ.). Треба-ж колись будлі-кого покохати та й заміж піти (Н.-Лев.)]. Кого-нибудь одного (из двух) - когось одного, котрогось (із двох). Если меня кто-либо спросит, скажите, что - коли про мене хто спитається, скажіть (скажете), що. Не думаю, что бы кто-нибудь знал об этом - не думаю, щоб хто(сь) про це знав. Сомневаюсь, что бы кто-либо из вас мог сделать это - не думаю, щоб котрий з вас міг зробити це. Он счастливее, чем кто-либо - він щасливіший за будь-кого (як хто). Пусть это сделает кто-нибудь другой - хай це зробить хто инший. Ему всегда хочется кого-нибудь осуждать - його (йому) завжди кортить когось судити. Кому- нибудь да понравится - комусь та сподобається. Пусть кто-нибудь попробует - будет меня помнить - хай-но спробує котрий(сь) (котре), пам'ятатиме мене; ану спробуй котрий, будеш мене пам'ятати. Пусть кто-либо из вас решится - хай котрий (котре) зважиться. С кем-нибудь, с кем-либо и т. п. - з ким(сь), з ким-небудь, (с кем бы то ни было) будь, з ким, з котрим(сь), з ким-будь, аби з ким, (пров.) будлі з ким. [Станеться, хоч і не зо мною, хоч і аби з ким, яка причина (Квітка)]. Кто-попало; кого-попало и т. д. - будь-хто, хто-будь, аби- хто; будь-кого, кого-будь, аби-кого, (пров.) кого-попадя и т. д. Кто-угодно, кто ни есть; кого-угодно, кого ни есть и т. д. - будь (будлі)-хто, хто-хоч, аби-хто; будь (будлі)-кого, кого-хоч, аби-кого и т. д. [Віддаси кому-хоч (Київщ.). Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис)]. Кого, кому вам угодно - кого, кому хочете. Это сделает и кто-угодно - це зробить і аби-хто (і будь-хто). Редко кто - мало-хто, хтось-не-хтось. [Там - у кожній хаті верстат, а у нас хтось-не-хтось (мало хто) тче (Звиног.)]. Кое-кто, кое-кого, кое с кем и т. п. - см. Кое-кто.

* * *

кого что поривати, хвилювати кого. Меня -вает злость - зло мене пориває. Обуреваем кто чем - пориває кого що, опановує кого що.

* * *

1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;

2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;

3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.

* * *

1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;

2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].

* * *

1) част. ні, усилит., ані; ніже́

2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хоч

3) союз ні

1) (знакомец) знайомий, знакомий, (диал.) знакімський; см. Знакомец, Знакомка. [Він живе у знайомих. Позіходилися усі родичі і знакомі (Квітка). Знакімським передам йому чого-небудь (Борз. п.)]. Быть -мым, -му с кем - бути знайомим, знатися з ким. [О, давно я знайомий, давно з опікункою тою (Франко)]. Быть хорошо -мым - бути добре знайомим, добре знатися з ким. [Ми з їм добре зналися, часом бували в його (Грінч.)]. -мы ли вы с ним? - чи знайомі ви з ним? Скажи с кем ты -ком, а я скажу кто ты таков - скажи мені, хто до тебе ходе, а я скажу тобі, хто ти;

2) (известный) знайомий, знакомий, знаний, відомий, (диал.) свідомий кому. [Ухожу у знайомі кімнаточки; усе як і було (М. Вовч.). Ніби той голос і знайомий Корнієві, але хто це - не вгадає він (Грінч.). Путь-дорога їх відома, яри їм знакомі (Руданськ.). Голос то відомий (Куліш). Це корова свідома, - хіба-ж ми не знаємо її? (Сл. Гр.)]. -ком кто, что кому - по знаку кому хто, що и знайомий и т. д. кому хто, що. Быть -мым кому - бути по знаку кому, бути в приміт(к)у кому. [Прислухаюсь: голос наче і по знаку мені, та не вгадаю (Кониськ.). Ви мені наче по знаку (Звин.)]. Совершенно -ком, -комый кому - знайомісінький кому. [Кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі (М. Вовч.)]. -мая песня - знана (знайома) пісня. -мый напев - знайомий спів (голос). -мая дорога - знайома, знана дорога. Мне хорошо -мы его привычки - я добре знаю (мені добре відомі) його звички;

3) (ознакомленный с чем) знайомий з чим, обізнаний, запізнаний з чим. [Він знайомий (обізнаний) з цією справою]. Быть -комым с чем - бути знайомим, обізнаним з чим, знатися на чому.

* * *

1) прил. знайо́мий; знакоми́тий, по знаку́; ( очень хорошо знакомый) знайомі́сінький; ( известный) відо́мий; (такой, которого знали раньше) зна́ний; (ознакомленный с чем-л.) обі́знаний

2) в знач. сущ. знайо́мий, -ого; знайо́мець, -мця

1) диви́тися, -влю́ся, -вишся, гляді́ти, -джу́, -ди́ш; ( пристально) зори́ти, -рю́, -ри́ш; (во что, на что) вдивля́тися, видивля́тися; (время от времени, мигая) гли́пати

2) (на кого-что как на - относиться каким-л. образом) диви́тися (на кого-що як на); ( считать) вважа́ти (кого-що ким-чим, яким, за кого-що, за якого)

3) (за кем-чем: присматривать) догляда́ти (кого-що, за ким-чим); ( ухаживать) ходи́ти, -джу́, -диш (коло кого-чого, за ким-чим), безл. ходи́тися, -диться (коло кого-чого); ( надзирать) нагляда́ти (за ким-чим); ( следить) сте́жити (за ким-чим)

4) (осматривать, производить осмотр) огляда́ти, обгляда́ти

5) (быть обращенным куда-л.) вихо́дити, -дить; ( об окнах) диви́тися; ( о жерлах орудий) бу́ти пове́рнутими (пове́рненими)

6) ( виднеться) видні́тися; ( выглядывать) вигляда́ти; ( просвечивать) світи́тися, -титься

7) (кем-чем, каким - иметь вид, выглядеть) ма́ти (ма́ю, ма́єш) ви́гляд (кого-чого, якого), вигляда́ти (ким-чим, яким)

8) ( метить) мі́тити (мі́чу, мі́тиш)

9) в знач. межд

Меньше, нрч.

1) менше, менш, ум. меншенько, меншечко. [Літом продається їх (мітел) менше, то менше й роблю (Франко)]. -нее (-ньше) кого чего - менш(е) від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що. -нее ста рублей - менш(е) як сто (від ста) карбованців. Нас было не -нее ста человек - нас було не менш(е) як сто чоловік(а). Ни гроша -нее (- ньше) - ні шага (ні шеляга) менше. И того -нее (-ньше) - і менш від того, і від того менше. Как можно -нее (-ньше) - як-найменш(е), як-мога менше. Тем -нее (-ньше) - тим менше. Тем не -нее - проте, а проте, а втім, але, але-ж, однак, одначе, з усім тим. [Низка селянських постатів, часто безименних, проте добре схарактеризованих (Єфр.)]. Более или -нее, более -нее - більш-менш, більше-менше, більше чи менше. [Справу більш-менш з'ясовано (Київ)]. Больше ли, или -ньше - чи більше, чи менше. [Чи більш йому даси, чи менше, все одно ще попросить (Брацлавщ.)]. Ни более, ни -нее как - не більш(е), не менш(е) як; не більше й не менше як. -нее как, -нее чем - менш(е) ніж, менш як. Я окончил эту работу -нее чем в неделю - я скінчив цю працю менш як за тиждень. Это интересует меня гораздо -нее (-ньше), нежели вас - це цікавить мене багато (далеко) менше, ніж вас. Я заплатил за это двумя рублями -нее чем вы - я заплатив за це на два карбованці менш(е), ніж ви (менше від вас, за вас). -нее (-ньше) чем кто- (что-, где-, куда-, когда-) либо - менш ніж хто (будь- хто), ніж що (будь-що), ніж де (будь-де), ніж куди (будь-куди), ніж коли (будь-коли). Чем -нее (-ньше) - тем -нее (-ньше) - що менше - то менше. Чем -нее (-ньше) - тем более (больше); чем более (больше) - тем -нее (-ньше) - що менш(е) - то більш(е), що більш(е) - то менш(е). [Що більше робітник продає мускулів, то менше їх у нього зостається (Ніков.)]. Всё -нее (-ньше) и -нее (-ньше) - (все) менш(е) та (і) менш(е), (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) менше. -нее (-ньше) всего или всего -нее (-ньше) - найменш(е), як- найменш(е), що-найменш(е), (най)менш за все, (най)менш від усього. Я -нее всего думаю об этом - про це я думаю найменше (менш за все). Меньше становится чего-л. - меншає (неопр. меншати) чого. [Землі у мужиків меншає (Крим.)];

2) -нее (в формах отрицательн. ср. ст. от прлг. и нрч.) - менш, менше, (не столь) (при прлг.) не такий (-ка, ке; мн. -кі), (при нрч.) не так. -нее удачный, удачно - менш удалий, менш удало, (не столь) не такий удалий, не так удало. Не -нее - не менш(е). Он не -нее умён, чем она - він не менш - розумний, ніж вона; він не дурніший за (від) неї;

3) -ньше, прлг. - см. отдельно (Меньше 1).

* * *

1) сравн. ст. прил. менший

2) сравн. ст. нареч. ме́нше, менш

3) (для образования сравн. ст. прил., нареч.) менш, ме́нше

и Итти

1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.

2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];

3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];

4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;

5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);

6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;

7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.

* * *

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

1) (ср. ст. от Хорошо) чем кто, что - краще, ліпше, лучче за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, як (ніж) хто, як (ніж) що, проти кого, проти чого. [Добре ходите в ярмі, ще краще, як діди ходили (Шевч.). Тому ковалеві ліпше, що на два міхи кує (Кониськ.). Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити (Номис). Ні, лучче вже мовчімо! (Куліш)]. Уж -чше - краще вже, (зап.) радше. [Слухай радше приповідки! (Франко)]. -ше всего - найкраще, найліпше. Как нельзя -ше - як-найкраще, як-найліпше, що-найкраще, що- найліпше. Как можно -ше - як мога краще (ліпше). Гораздо, значительно -ше - багато краще. Не -ше ли? - чи не краще? Больному стало -ше - хворому (слабому) полегшало, покращало. Тем -ше - тим краще, тим ліпше, то й краще. Всё -ше и -ше, час-от-часу -ше - все краще та (й) краще, що часина, то краще (ліпше). Чем дальше, тем -ше - де-далі краще. -ше чего, кого (обыкновенно в отриц. предложениях) - над що, над кого. [Не знайдеш річки над Дніпро (Куліш). Не буде вже над мою першу милу (М. Вовч.)]. Нет ничего -ше, как… - нема краще, як…, нема в світі, як…, нема в світі над що… [Нема в світі, як у злагоді жити (Грінч.)]. -ше и не говорить - краще й не казати, бодай і не казати! [Таке діється, що бодай не казати (М. Гр.)]. Ум хорошо, а два -ше - дві голові ліпше, як одна; більше очей, більше й бачать. -ше поздно, чем никогда - краще пізно (спізнившись), як ніколи. В гостях хорошо, а дома -ше - в гостях добре, а дома ще краще (ліпше). -ше десять виновных простить, чем одного невинного наказать - краще п'ятьом винуватим вину дарувати, як одного невинного покарати;

2) (ср. ст. от Хорош) кращий, ліпший, луччий за кого, за що, від (проти) кого, від (проти) чого, ніж хто, ніж що, як хто, як що. Ваша лошадь хороша, но моя -ше - ваш кінь гарний, але мій кращий. Он -ше своего брата - він ліпший (луччий) за (від) свого брата. Он по характеру гораздо -ше тебя - він на вдачу (вдачею) багато кращий за (від, проти) тебе. Здоровье его становится день ото дня -ше - здоров'я його що-день то кращає. У него три дочери одна другой -ше - у нього три дочки одна за одну краща. Делаться, становиться -ше - кращати, ліпшати, луччати, гарнішати; срв. Улучшаться, Хорошеть. Старый друг -ше новых двух - краще давнього друга не втеряти, ніж двох нових придбати.

* * *

1) сравн. ст. прил. кра́щий, лі́пший; нареч. кра́ще, лі́пше

2) безл. в знач. сказ. кра́ще, лі́пше

3) в знач. част. кра́ще, лі́пше

4) в знач. вводн. сл. кра́ще, лі́пше

предл. с вин. и с твор. пп.

1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];

2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;

3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!

* * *

1) с вин. п.

2) с твор. п.

3) в знач. нареч. за

1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. Камышник

I. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;

2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.

* * *

союз або, чи то; срв. Или. Либо - либо - або - або, чи то - чи (чи то). [В далекій дорозі найду або долю, або за Дніпром ляжу головою (Шевч.). Або тобі, або мені та на світі не жити (Чуб. III). Старий помре чи то сьогодні, чи взавтра (Київ)]. -бо победить, -бо умереть - або перемогти, або вмерти; або здобути, або вдома не бути. -бо пан, -бо пропал - або пан, або пропав; хоч пан, хоч пропав; чи пан, чи пропав; куць виграв, куць програв (Приказки). -бо дождь, -бо снег, -бо будет, -бо нет - або дощ, або сніг, або буде, або ні. Где-либо - де, десь, де-небудь, де-будь, аби-де, (где бы то ни было) будлі-де. Менее, чем где-либо - менше, ніж де-инде, ніж будлі-де. Как-либо, какой-либо, когда-либо, кто-либо, куда-либо, что-либо - см. Как 4, Какой 2, Когда 3, Кто 3, Куда 3, Что.

* * *

I. попадати.

II. попасть

1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;

2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];

3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.

* * *

1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися

2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти

3) ( упасть много раз) попа́дати

1) що, род. п. чого́

2) ( в относительном употреблении) що; ( который) яки́й

3) (при сопоставлении нескольких предложений: одно - другое - третье) одно́ - і́нше - і́нше, що - що - що, де́що - де́що - де́що

4) (в знач. сказ.: в каком состоянии или положении находится кто-что) як; (каков, какой) яки́й; ( кем или чем является) що

5) ( сколько) скі́льки; ( иногда) що

6) (в риторических вопросах и восклицательных предложениях: как) як; ( изредка) що; ( какой) яки́й

7) (почему, зачем) чого́; ( по какой причине) чому́, чом; ( с какой целью) для чо́го, наві́що, на́що

8) (что-нибудь, что-то) що, щось, що-не́будь; ( кое-что) де́що

9) в знач. вопросит. част. що

10) (в знач.: что я говорю, даже не) та що там

1) що

2) (при сравнении: как) фольк. як; ( словно) на́че, нена́че, немо́в, мов

3) (с повторением в знач.: ли - ли, хоть - хоть) чи - чи

4) ( если) якщо́, коли́, як

5) (после того, как; как только) як, як ті́льки, ті́льки-но, ті́льки що, щойно; ( когда) коли́

6) в знач. част. фольк. як

бути. Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть. [Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда ещё и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) - єси. [Добре єси, мій кобзарю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. - єсте и 3 мн. ч. - суть. Срв. Существовать, Находиться, Иметься. Быть чем, в качестве чего - бути за що. [Бути за свідка. Бути за вчителя]. Быть кем (в смысле профессии, постоянного занятия, состояния) выражается через глаголы на -увати, -ювати - батькувати (быть отцом), учителювати (быть учителем). Быть может, чего доброго - бува. Может быть - може, мабуть. Как быть? - що робити? як його бути? Так и быть - гаразд, добре, нехай так, сількись. Надо быть (надо полагать) - мабуть, може, либонь, мабуть чи не так. Должно быть - певно, мабуть, мабуть чи не… [Він мабуть чи не ходив туди - он должно быть ходил туда]. Стало быть - значить, виходить, отже. Быть посему - так має бути. Быть после кого - постати по кому. [Маю все те зіставити другому, хто постане по мені (Еккл.)]. Как быть человек - як-слід людина. Будь добр, будьте добры - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві. Да будет - хай буде. Было да сплыло - було та загуло, було та за водою пішло. Будь что будет, была не была - що буде, те й буде. Кто бы ни был - хоч-би хто був, хто-б був-не-був. [Хто-б був-не-був батько, а все-ж він батько (Свидн.)]. Как бы там ни было, как бы то ни было, что бы там ни было - хоч-би що там було, будь-що-будь. Не тут то было - та ба, годі. Чтоб тебя здесь не было - щоб твій і дух тут не пах, щоб твого й духу тут не було. Пока ещё что будет - поки там ще до чого дійдеться. См. ещё Будет (довольно), Будучи.

* * *

1) бу́ти; ( иметь) ма́ти

2) (вспомогательный глаг.) бу́ти

живать

1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;

2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].

* * *

1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тися

2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш

забиться

1) куда - забиватися, забитися, зашиватися, зашитися, залазити, залізти, засунутися куди; см. Забираться, забраться. [Забилася в найдальший куток. А де ти так зашивсь, Іване? Хлопець засунувся під якийсь пліт і заснув (Франко)];

2) чем - забиватися, забитися, захаращуватися захараститися, заснічуватися, заснітитися, засмічуватися, засмітитися, (о мног.) позабиватися, позахаращуватися и т. д. чим. [Вушко в голці забилося. Греблі порозвалювалися, шлюзи позахаращувалися. Дірочки в чайникові чимсь позаснічувалися]. -ться мукой - заборошнитися. [Сито заборошнилося];

3) -ться (о сердце) - забитися, затьохкати, заколотитися, закалатати, закидатися, зат(р)іпатися, затріпотати, затріпотіти, затокотіти, застукотіти, (однокр.) тьохнути, кинутися, тіпнутися. [Серце затьохкало (тіпнулось) і замерло. Серце в батька й матери швидше застукотіло (Н.- Лев.)]; (о пульсе) забитися, затокотіти, закалатати, (однокр.) кинутися, тіпнутися. -ться в судорогах - затіпатися. -лся в судорогах кто - затіпався хто, корчі взяли кого, почало корчити кого. [Дико, проникливо крикнувши, затіпався мов у корчах (Л. Укр.)].

* * *

несов.; сов. - заб`иться

1) забива́тися, заби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся и мног. позабива́тися

2) (сов.: начать биться) заби́тися; ( о сердце) заколоти́тися, -ло́титься, закалата́ти, заки́датися, зате́нькати, заті́патися, затрі́патися

3) страд. несов. забива́тися; захара́щуватися, -щується; глуши́тися, -шиться, заглуша́тися, заглу́шуватися, -шується

позаботиться о ком, о чём (стараться) дбати, подбати про (за) кого, про (за) що, клопотатися, поклопотатися ким или про (за) кого, за що, турбуватися, потурбуватися про (за) кого, про (за) що; (печаловаться, быть озабочену) побиватися, журитися, пожуритися за (про) кого, за (про) що, ким, чим; (следить за чем) пильнувати чого; (иметь попечение (о ком, о чём) піклуватися, попіклуватися ким, чим, про кого, про що, опікуватися ким, кохати кого, що. [Вона дбає за старого, старий за ню дбає (Рудан.). Про вишукання коштів на ремонт нехай подбає господарча управа. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й про дрова дбай (Номис). Усе клопотався, щоб тим людям краще жити було (Грінч.). Поки не женивсь - нічим не журивсь, а як оженивсь, то всім зажуривсь: і ложкою, і мискою, і третьою колискою (Пісня). І про одежу чого побиваєтеся? (Єв. Мт.). Він дуже кохає своє здоров'я. Кому-ж і піклуватися про діти, як не батькові та матері? З обов'язку мого я повинен піклуватися за вас. Якщо я дітьми опікуюся, то це тільки моя ласка (Крим.)]. Я об этом не забочусь - я про це не турбуюся (цим не журюся), мене це не обходить; байдуже мені до того. -ться о здоровьи - дбати про здоров'я. Не -ться о чём (запускать, пренебрегать) - занедбовувати и занедбувати, занедбати кого, що, занехаювати, занеха(я)ти кого, що, нехтувати що. [Занедбовуєш, сину, господарство, і воно-ж за тебе не дбатиме. Тільки хоч і як він нехтував своє тіло, та все не міг його зовсім подужати (Грін.)]. Совершенно ни о чём не -ться (всё забросить) - ні про віщо не дбати, нічим не піклуватися, занедбати все; і гадки ні про що не мати. Не -тся кто - не піклується, не дбає хто, і гадки не має хто. Заботящийся - (прич.) що дбає, клопочеться и т. д.; (как прил.) см. Заботливый. Ни о чём не -щийся - до всього (про все) недбалий.

* * *

1) ( беспокоиться) турбува́тися, -бу́юся, -бу́єшся (про кого-що, за кого-що, коло кого-чого, ким-чим, за ким-чим); ( хлопотать) клопота́тися; ( радеть) дба́ти (про (за) кого-що); ( печаловаться) жури́тися, (про кого-що, за ким-чим, ким-чим); (проявлять особое внимание к кому-чему-л.) побива́тися (за ким-чим, за кого-що, ким-чим)

2) (проявлять внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́тися, -лу́юся, -лу́єшся (про кого-що, за кого-що, ким-чим), дба́ти (про кого-що, за кого-що); стара́тися (про кого-що); (относиться с особым уважением, нежностью) шанува́ти (кого-що), диал. жа́лувати, -лую, -луєш (кого)

1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];

2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];

3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).

* * *

1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];

2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];

3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];

4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;

5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;

6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].

* * *

1) нареч. як

2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й