Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

кошка

  • 1 кошка

    1) (животное) кішка, кітка, кицька, (чаще употр. муж. р.) кіт (р. кота). [Знову кішка до голубів лізе! (Звин.). Од мняса вже чути, нехай коти та собаки з'їдять (Звин.)]. Дикая -ка - дика кішка, (чаще) дикий кіт. Мех из дикой -шки - хутро з дикого кота. -ка мяукает - кішка нявчить, нявкає. Они живут, как -ка с собакой - вони живуть, як кіт із собакою. Между ними чорная -ка пробежала - вони глек розбили; чорний котяка поміж ними перебіг. Знает -ка чьё мясо съела - знає кішка чиє сало з'їла. Мечется, как угорелая -ка - бігає (кидається) як очмарілий кіт. Живуч, как -ка - живучий, як кішка (як кіт). -ке игрушки, а мышке слёзки - кішці смішки, а мишці слізки (Номис); кіт гуляє, а мишка загибає. -ка и мышка (игра) - кіт і мишка; гра в кота й мишку;
    2) (якорь) ко[і]твиця, якір (р. якоря); см. Якорь. [Врешті грек підняв котвицю, і чорний баркас посунув до берега (Коцюб.)];
    3) (снаряд, род крюка) рак (-ка), рачок (-чка), (диал. рус.) кошка. [Рачком відра витягають, як хто впустить (Канівщ.)]. Железные -ки - залізні раки, (для вытягивания гвоздей) лапиця;
    4) (плеть) канчук-трійчатка;
    5) бот. Agrimonia Eupatoria L. - парило звичайне, нечуй-вітер, зрад-зілля, реп'яшки польові, гладишник, парник.
    * * *
    I
    1) кі́шка; ки́цька, кі́тка; ( кот) кіт, род. п. кота́

    как угоре́лая \кошка — як очмані́лий кіт

    2) ( якорь) кішка; ( небольшой) рачо́к, -чка́
    3)

    ко́шки — (мн.: приспособление для подъёма на столбы) кі́шки, -шок, кі́гті, -тів

    II
    ( отмель) диал. коса́, котви́ця

    Русско-украинский словарь > кошка

  • 2 кошка

    техн.
    1) ( якорь) кі́шка; ( небольшой) рачо́к, -чка́
    2) ко́шки мн. ( приспособление для подъёма на столбы) кі́шки, -шок, кі́гті, -тів

    Русско-украинский политехнический словарь > кошка

  • 3 кошка

    техн.
    1) ( якорь) кі́шка; ( небольшой) рачо́к, -чка́
    2) ко́шки мн. ( приспособление для подъёма на столбы) кі́шки, -шок, кі́гті, -тів

    Русско-украинский политехнический словарь > кошка

  • 4 кошка

    кі/ шка

    Русско-украинский металлургический словарь > кошка

  • 5 играть

    1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;
    2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];
    3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];
    4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];
    5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.
    * * *
    1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

    \игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]

    \игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)

    \игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи

    \игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма

    \игратьть коме́дию — см. комедия

    \игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі

    \игратьть на не́рвах чьих — см. нерв

    \игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́

    \игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м

    \игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль

    \игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля

    \игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м

    \игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити

    2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є
    3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

    \игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]

    4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти
    5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

    \игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́

    \игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)

    \игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку

    6) ( петь) диал. співа́ти

    \игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]

    Русско-украинский словарь > играть

  • 6 костыль

    1) (посох) костур (-ра), (клюка для хромых) милиця, ключка. [Старий дід ледве ходить з костуром (Сл. Ум.). Був кривий на одну ногу і взяв навіть нову милицю (Н. Лев.). Приколивав і вклонився, схилився на свої ключки (М. Вовч.)];
    2) (палка) ключка, ковінька, ціпок (-пка);
    3) (гвоздь) бретналь, (искаж.) бренталь (-ля);
    4) (бревно для лазу) східня, сходець (-дця);
    5) (виселица) шибениця;
    6) (поворотный глаголь) журавель (-вля);
    7) (навес) ґанок (-нку), козирок (-рка);
    8) (в шахте) розпірка;
    9) (согнутая рука) ключка. Кошка -тыль ставит - кицька на басі грає.
    * * *
    1) ( для хромых) ми́лиця, ко́стур, увел. костуря́ка; диал. ку́ля
    2) ( посох) ко́стур
    3) (гвоздь, стержень) бретна́ль, -ля

    Русско-украинский словарь > костыль

  • 7 ловить

    лавливать
    1) ловити, уловлювати, (хватать) хапати, лапати, (захватывать) запопадати, (перенимать) переймати кого, що; срв. Поймать. [Ловили, ловили та й піймали сома (Номис). Нитяна сітка, що нею ловлять перепели (Яворн.)]. -вить вора с поличным - ловити злодія з лицем (з краденим, з крадіжкою). -вить воздух - ловити, хапати повітря. -вить на лету - з льоту ловити; з двох слів розуміти. -вить взгляд - переймати (ловити) погляд. -вить рыбу - ловити рибу, (удой) (в)удити, надити рибу; срв. Удить. [Ходив на річку рибу надити (Грінч.)]. -вить рыбу сачком, на блесну, на перемёт, на кукольван - ловити рибу сачком, на блешню, на перемет, на кукільван, сачити, блешнювати, переймати, кукільванити рибу. -вить рыбу, делая прорубь во льду - на духи ловити рибу. -вить раков в норах - печерувати раки. [З Демком Павло вже печерують раки (Грінч.)]. Двух зайцев -вить, ни одного не поймать - двох зайців ловиш, ні одного не вловиш. -вит волк, -вят и волка - носить вовк, понесуть і вовка. Эта кошка хорошо -вит мышей - цей кіт добре ловить миші, це ловний кіт. -вить ухом (внимательно слушать) - ловити вухом. [У глибокім мовчанню сю річ вухом ловлять гебреї (Франко)]. -вить ворон (переносно) - ловити ґави (вітри, випорожні, виторопні, витрішки), їсти (продавати) витрішки; срв. Глазеть, Ротозейничать;
    2) -вить в чём, на чём; см. Уличать. -вить в проступке - ловити (підловлювати) в (на) провині. -вить на месте преступления - ловити (лапати) на гарячому (вчинкові). -вить на слове - ловити на (в) слові (в мові), брати за слово. [Олександра він бере за слово (Франко)];
    3) (искать, улучать) шукати, вигадувати. -вить случай, момент, время - шукати, вичікувати нагоди (випадку, часини). -вить глазами - шукати очима;
    4) см. Красть. Ловленный - ловлений, хапаний; срв. Пойманный.
    * * *
    лови́ти; диал. лапа́ти, ганя́тися (за ким); ( уличать) викрива́ти

    Русско-украинский словарь > ловить

  • 8 метаться

    мётываться
    1) (страд. з.) - а) (быть бросаемым) кидатися, метатися, бути киданим; (об искрах, огне) сипатися, бути сипаним, (о паре) оратися, бути ораним, (о стоге) кластися, бути кладеним и т. д. -ться в глаза - кидатися в очі, впадати в око (в очі); б) (о детёнышах животных) приводитися; в) (об икре) викидатися; г) (о шитье) наживлятися, шитися на живу нитку; фастриґуватися; (о петлях) обкидатися;
    2) (взаимн. з.) кидатися чим. [Діти кидаються сніжками (Київщ.)];
    3) -ться, метнуться (возвр. з.) - кидатися, кинутися, метатися, метнутися, борсатися, шататися, шатнутися, шаснутися, шибатися, шибнутися, шваргатися, (суетливо) метушитися, (бегать) га(й)сати; (от укуса насекомых: о животн. и перен. о людях) ґедзатися, ґедзкатися, ґзитися, дрочитися. [Над кручею кидалась, як чайка, Фатьма (Коцюб.). Всю ніч метався та верещав, не даючи спати (Франко). Борсався з нестерпучого болю, але мовчав (Грінч.). Шатнувсь по всій хаті - нема нікого (Рудч.). Шибається, як чорт по пеклі (Номис). Бурсачва шваргалась по класу (Еварн.). Безсило метушиться між буржуазією і пролетаріятом (Азб. Ком.). Гасали по вулицях (Леонт.). Кричала, ґедзалась, качалась (Котл.)]. -таться во все стороны - кидатися на всі боки. -тся как угорелый, как угорелая кошка, как цыган на торгу (на ярмарке) - кидається (бігає) як очмарілий (очемерілий) кіт, як попечений, як посолений, як циган на ярмарку. Кровь -нётся в голову - кров кинеться в голову.
    * * *
    I
    1) кидатися, метатися (мета́юся, мета́єшся и мечу́ся, ме́чешся), бо́рсатися; ( суетливо) метуши́тися; ( бегать суетливо) бігати, гаса́ти
    2) страд. кидатися, мета́тися; складатися, кла́стися; мета́тися; викида́тися
    II мет`аться
    наживля́тися ни́ткою; обкида́тися

    Русско-украинский словарь > метаться

  • 9 мыться

    мываться
    1) митися, банитися, віхтюватися, шаруватися; срв.
    II. Мыть 1;
    2) пратися, полоскатися, золитися, лужитися; срв.
    II. Мыть 2. [На вогні переться, а на воді сушиться (Загадка)];
    3) митися, (умываться) умиватися, (насм.) вибілюватися. Кошка -тся, гостей пророчит - кіт умивається, гості будуть. -ться ещё не -лся, а уже угостился - ще й не вмивався, а вже набрався. Как ни мойся, белее снега не будешь - як не вибілюйся, а біліший (-ша) як сніг не будеш; не поможе ні мило, ні вода, коли така врода;
    4) (менструировать) мати місячне (місячку), пратися, митися, бути в цвіту, менструювати. Она как раз моется - в неї саме місячне, вона саме переться (миється), вона саме в цвіту.
    * * *
    2) страд. ми́тися; пратися

    Русско-украинский словарь > мыться

  • 10 мышь

    зоол. Mus миша, (зап.) миш (-ші), соб. мишва. [Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть (Номис). Мишва притихла (Гліб.)]. Был бы хлеб, а -ши будут - аби болото, а жаби будуть. Кошка спит, а всё -шей видит - голодній курці просо на думці. И мышь в свою норку тащит корку - курка що гребе, то все на себе; ніхто собі не ворог. Гора мышь родила - з великої хмари та малий дощ; зайшла гора в тяж, а привела мишу. Мышь домовая (Mus musculus L.) - миша хатня, миша сільська. Мышь желтогорлая (Mus flavicollis L.) - миша жовтошийка, миша жовтогорла. Мышь лесная (Mus sylvaticus L.) - миша лісова. Мышь малютка (Micromys minutus Pall.) - миша мала, миша-маля (-ляти), миша мізинна, миша бадилярка. Мышь полевая - а) (Apodemus agrarius Pall.) миша польова; б) (полёвка, Microtus arvalis Pall.) нориця звичайна, житник, повх (-ха) звичайний. Мышь садовая (степная, Mus musculus hortulanus Nordm.) - миша садова (степова). Мыши, зоол. - Muridae - мишуваті. Мыши летучие, зоол. а) (Chiroptera) летючі миші, кажани, лиликуваті (-тих), лилики (-ків); б) (нетопыри, Vespertilionidae) кажануваті (-тих). [Через базар кажан костокрилий перелетить (Шевч.). Лилик вилітає (Рудан.)]. Мышь летучая большеухая (Paramyotis Bechsteini Kuhl.) - нічвид довговухий. Мышь лет. бульдоговая (Molossus rufus E. Geoffr.) - кажан (-на) бульдоговий. Мышь лет. водяная - а) (Selesius mustaficinus Kuhl.) нічвид вусатий; б) (Selesius daubentoni Kuhl.) нічвид коловодний. Мышь лет. двуцветная (Vespertilio murinus L.) - лилик двобарв(н)ий, лилик мишастий, лилик звичайний. Мышь лет. длиннокрылая (Miniopterus Schreibersi Kuhl.) - довгокрилиць (-льця), довгокрилий кажан. Мышь лет. прудовая - (Capaccinus dasycneme Boie) - нічвид ставковий. Мышь лет. реснитчатая (Isotus emarginatus E. Geoffr.) - нічвид рясокрилий.
    * * *
    ми́ша

    Русско-украинский словарь > мышь

  • 11 проказливый

    (шалостливый) пустовливий, пустотливий; (пакостливый) капосний, каверзний, збиточний, шко[і]дливий. -вый парень - см. Проказник. -вая кошка - шко[і]длива кішка.
    * * *
    пустотли́вий; ( озорной) шкодли́вий; диал. збито́чний, збито́шний

    Русско-украинский словарь > проказливый

  • 12 пташка

    пташка; см. Птичка. Рано пташка запела, как бы кошка не съела - рано пташка заспівала, якби кішка не ззіла (Номис).
    * * *
    см. птичка 1)

    Русско-украинский словарь > пташка

  • 13 чреватый

    1) (чем) бага́тий (на що, чим); (способный породить, вызвать что-л.) зда́тний ви́кликати (що)

    быть чрева́тым чем — бу́ти бага́тим на що, бу́ти зда́тним ви́кликати що, таї́ти в собі́ що (бага́то чого́)

    2) ( о самке животного) ті́льна ( корова), суя́гна ( овца), кі́тна (овца, коза, кошка), жере́бна ( кобыла), поро́сна ( свинья), щі́нна (собака, лиса, волчица)
    3) (толстый, пузатый) черева́тий, товстопу́зий

    Русско-украинский словарь > чреватый

  • 14 Нагорблять

    нагорбить горбатити, згорбатити, горбити, згорблювати, згорбити кого, що, вигинати (випинати), вигнути (випнути) горбом що. Годы -били меня - згорбатили мене літа. Кошка -била спину - кіт згорбатив (вигнув горбом) спину. Нагорбленный - згорблений, вигнутий (випнутий) горбом.

    Русско-украинский словарь > Нагорблять

  • 15 Неотряся

    нрч. без обтрусу, не відтягавши, не потягавши. -ся не заплатит - не відтягавши (без недоплату) не заплатить. Кошка -ся не съест - кіт не потягавши не з'їсть; кіт, доки не обваляє, не з'їсть (Звин.).

    Русско-украинский словарь > Неотряся

  • 16 Поисцарапать

    подряпати кого, що. Кошка -ла все руки - кішка геть руки подряпала.

    Русско-украинский словарь > Поисцарапать

См. также в других словарях:

  • КОШКА — жен. известное домашнее животное, Felis catus; вообще же, весь род этот: лев, бабр, барс и пр., а в частности самка животных этих, особ. кота домашнего. Дикой кошки нет у нас, кроме Кавказа; аральская, кирмышак, F. chaus; зюнгорская, F. manul.… …   Толковый словарь Даля

  • Кошка — Кошка — священное животное Баст. Бронза. 1 е тысячелетие до н. э. Москва, Музей изобразительных искусств им. А. С. Пушкина. Кошка — священное животное Баст. Кошка домашняя, млекопитающее семейства кошачьих. Предполагают, что большинство …   Энциклопедия «Животные в доме»

  • КОШКА — КОШКА, кошки, жен. 1. Самка кота. Кошка поймала мышь. Кошка мяукает. Кошка оцарапала ребенка. Ангорская кошка. 2. Кошачий мех (разг.). Купил кошку на воротник. 3. преимущ. мн. Род млекопитающих семейства кошачьих (зоол.). 4. Небольшой якорь с… …   Толковый словарь Ушакова

  • КОШКА — (Creeper, grappling) 1. Четырехлапый якорь весом примерно 10 12 кг. К. отыскиваются предметы, лежащие на дне и не имеющие торчащих кверху частей, за которые можно было бы задеть тралом, напр. перлини, якорные цепи, шланги и т. п. К. употребляются …   Морской словарь

  • кошка — жить как кошка с собакой, отольются кошке мышкины слезки, сукотная кошка, черная кошка пробежала Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. кошка мурка, кошара, кисуля, кисонька,… …   Словарь синонимов

  • КОШКА — КОШКА, и, жен. 1. Хищное млекопитающее сем. кошачьих. Дикая к. Лесная, степная к. (разные виды дикой кошки). Камышовые кошки (вид диких кошек, обитающих в зарослях камышей, кустарников). Домашняя к. 2. Домашний вид такого животного, а также мех… …   Толковый словарь Ожегова

  • кошка — 1. КОШКА, и; мн. род. шек, дат. шкам; ж. 1. Домашнее животное с повадками хищника, истребляющее мышей и крыс; самка кота. Ласковая к. Пушистая к. Полосатая к. Сибирская, персидская, сиамская к. Завести кошку в доме. К. мурлыкает. Глаза как у… …   Энциклопедический словарь

  • КОШКА — КОШКА, смотри Домашняя кошка …   Современная энциклопедия

  • Кошка — (иноск.) кошель поясовый (онъ и дѣлался изъ кошачьей кожи). Ср. Тредьяковскій отпираетъ сундукъ, вынимаетъ изъ кошки цѣлковый и вручаетъ его съ поклонами. И. И. Лажечниковъ. Ледяной домъ. 4, 4. Ср. Die Katze (кошка) поясный кошель …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Кошка, Пётр — Кошка Пётр Маркович 1828 1882 Памятник матросу П. М. Кошке в Севастополе Место рождения село Ометинцы Принадлежность флот Годы службы 1849 ? …   Википедия

  • Кошка П. — Кошка Пётр Маркович 1828 1882 Памятник матросу П. М. Кошке в Севастополе Место рождения село Ометинцы Принадлежность флот Годы службы 1849 ? …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»