-
101 heel
Ⅰheel [hi:l]1. n1) пя́тка; пята́;the iron heel желе́зная пята́, и́го
;а) кру́то поверну́ться (и уйти́);б) бесцеремо́нно поверну́ться к кому́-л. спино́йа) с про́дранными пя́тками;б) бе́дно оде́тый; нужда́ющийся, бе́дный3) каблу́к;down at heel(s), down at the heel
a) со сто́птанными каблука́ми;б) бе́дно или неря́шливо оде́тый;в) жа́лкий4) за́дний шип подко́вы5) шпо́ра ( петуха)6) оста́ток (чего-л. — корка сыра, хлеба и т.п.)7) разг. обма́нщик; подле́ц, мерза́вец8) грань, верши́на, ребро́9) стр. ни́жняя часть сто́йки или стропи́льной ноги́◊to clap ( или to lay) by the heels арестова́ть, посади́ть в тюрьму́
;to bring to heel подчини́ть; заста́вить повинова́ться
;to dig one's heels in укрепи́ться, укрепи́ть своё положе́ние
;a) идти́ сле́дом за хозя́ином ( о собаке);б) подчини́ться;to show a clean pair of heels, to take to one's heels удира́ть, улепётывать
;to cool ( или to kick) one's heels (зря) дожида́ться
2. v1) прибива́ть каблуки́, набо́йки2) присту́кивать каблука́ми ( в танце)3) уда́рить пя́ткой (в футболе, регби)4) сле́довать по пята́м;heel! ря́дом! ( команда собаке)
5) сл. снабжа́ть (особ. деньгами)Ⅱheel [hi:l]мор.1. n крен2. v крени́ть(ся); килева́ть, кренгова́ть -
102 sail
sail [seɪl]1. n1) па́рус(а́);to hoist ( или to make) sail ста́вить паруса́; перен. уходи́ть, убира́ться восвоя́си
;it's time to hoist sail пора́ уходи́ть ( или идти́)
;to shorten sail убавля́ть паруса́; перен. заме́длить ход
;to strike sail убра́ть паруса́; перен. призна́ть свою́ неправоту́; призна́ть себя́ побеждённым
;(in) full sail на всех паруса́х
;under sail под паруса́ми
;to set sail отправля́ться в пла́вание
;а) убира́ть паруса́;б) уме́рить пыл; сба́вить спе́си2) собир. па́русные суда́;a fleet of 30 sail флоти́лия из 30 корабле́й
3) пла́вание;we went for a sail мы отпра́вились ката́ться на па́русной ло́дке
4) па́русное су́дно;sail ho! ви́ден кора́бль!
5) крыло́ ветряно́й ме́льницы2. v1) пла́вать, плыть, соверша́ть пла́вание; идти́ под паруса́ми2) отплыва́ть3) пла́вно дви́гаться, выступа́ть, «плыть»; ше́ствовать4) управля́ть ( судном)5) пуска́ть ( кораблики)6) ав. пари́ть; плани́роватьsail in приня́ть реши́тельные ме́ры, вмеша́ться; -
103 steer
Ⅰsteer [stɪə]1. v1) пра́вить рулём, управля́ть ( автомобилем и т.п.); вести́ су́дно2) слу́шаться управле́ния;this car steers easily э́той маши́ной легко́ пра́вить
3) сле́довать, идти́ ( по определённому курсу);to steer clear избега́ть, сторони́ться
;to steer a middle course избега́ть кра́йностей
;to steer a steady course неукло́нно идти́ свое́й доро́гой
4) направля́ть, руководи́ть2. n амер. разг. намёк, подска́зкаⅡsteer [stɪə] nкастри́рованный бычо́к; молодо́й вол -
104 swing
swing [swɪŋ]1. n1) кача́ние; колеба́ние;;a swing of public opinion измене́ние обще́ственного мне́ния
2) разма́х; взмах; ход;in full swing в по́лном разга́ре
;to give full swing to smth. дать во́лю чему́-л.
3) ритм4) ме́рная, ритми́чная похо́дка5) каче́ли6) свобо́да де́йствий;he gave us a full swing in the matter в э́том де́ле он предоста́вил нам по́лную свобо́ду де́йствий
7) есте́ственный ход;let it have its swing пусть исче́рпает свой запа́с эне́ргии
9) поворо́т10) физ. амплиту́да кача́ния◊to go with a swing идти́ как по ма́слу
;what you lose on the swings you make up on the roundabouts поте́ри в одно́м возмеща́ются вы́игрышем в друго́м
2. v (swung)1) кача́ть(ся), колеба́ть(ся); разма́хивать;to swing a bell раска́чивать ко́локол
;to swing one's legs болта́ть нога́ми
;to one's arms разма́хивать рука́ми
2) ве́шать, подве́шивать; разг. быть пове́шенным;he shall swing for it разг. его́ пове́сят за э́то
3) верте́ть(ся); повора́чивать(ся);to swing into line мор. заходи́ть в ли́нию, вступа́ть в строй
;to swing a ship about повора́чивать су́дно
;to swing open распа́хиваться
;to swing shut ( или to) захло́пываться
4) идти́ ме́рным ша́гом5) кру́то меня́ть ( мнение и т.п.)6) исполня́ть джа́зовую му́зыку в сти́ле свинг7) разг. жить по́лной жи́знью; быть на у́ровне совреме́нности8) разг. добива́ться реше́ния в свою́ по́льзу9) разг. успе́шно провести́ (что-л.)◊to swing the lead разг. симули́ровать
-
105 tramp
tramp [træmp]1. n1) бродя́га2) звук тяжёлых шаго́в3) до́лгое и утоми́тельное путеше́ствие пешко́м4) мор. трамп, грузово́е су́дно; су́дно, рабо́тающее на ра́зных ре́йсах5) амер. сл. распу́тница2. v1) тяжело́ ступа́ть, гро́мко то́пать2) идти́ или путеше́ствовать пешко́м; тащи́ться с трудо́м, с неохо́той4) австрал. разг. уво́лить, вы́гнать5) бродя́жничать -
106 hintereinander
pron rezодин за другим, друг за другом; последовательно, поочерёдноhintereinander gehen — идти один за другим ( друг за другом, поочерёдно)die Briefe hintereinander schreiben — писать письма одно за другимzwei Monate hintereinander — два месяца подряд, в течение двух месяцев -
107 Reihe
f =, -n1) ряд; серияeine lückenlose Reihe — непрерывный ( сплошной) рядeine Reihe von Jahren — ряд ( несколько) летeine lange Reihe — длинный ряд, вереницаeine (lange) Reihe von Einwändern — множество возраженийam Anfang der Reihe stehen — перен. открывать список, быть первым в рядуam Ende der Reihe stehen — замыкать ряд ( список), быть последним в ряду ( в списке)in der vierten Reihe — в четвёртом ряду (напр., в театре)die Reihen öffnen — разомкнуть рядыdie Reihen schließen — сомкнуть рядыin vier Reihen — в четыре рядаin Reihen zu vieren — по четыре в рядin der ersten Reihe — в первом ряду; в первую очередьin Reihe angetreten — воен. в колонну по одному, становись! ( команда)in Reih und Glied — в строю, в сомкнутом строю; плечом к плечуsich in eine Reihe mit j-m stellen — встать с кем-л. в один ряд (б. ч. перен.); поравняться с кем-л. (в чём-л.)in einer Reihe mit j-m stehen — стоять в одном ряду с кем-л. (б. ч. перен.); быть равным кому-л.3) очередь; порядок; очерёдностьdie Reihe kommt an dich, die Reihe ist an dir — настала твоя очередь, очередь за тобойdie Reihe herumgehen — пойти по кругу (напр., о круговой чаше)jetzt bin ich an der Reihe, jetzt komme ich an die Reihe — теперь( настала) моя очередь, я следующийdas kommt schon wieder in die Reihe — разг. это образуется; всё будет опять в порядкеder Reihe nach — по очереди, поочерёдноum die Reihe — поочерёдно, вперемежку4) мат. ряд••bunte Reihe machen — усаживать мужчин и дам за столом вперемежкуman muß immer hübsch in der Reihe bleiben ≈ посл. всякому овощу свой черёдich bin wieder in der Reih' — ю.-нем. я опять в порядке ( здоров) -
108 foncer
1. vt5) наносить фон ( при изготовлении обоев); грунтовать6) кул. раскатывать нижнюю часть пирога; обкладывать дно ( посуды) тестом или ломтями шпика2. vi1) темнеть2) (sur, dans) бросаться, стремительно нападать; прорываться по направлению к...; энергично действовать, быстро идти, идти напролом••foncer dans le tas, foncer dans le brouillard — броситься очертя голову -
109 fond
m1) дно; глубинаaller au fond — пойти ко днуtrouver [perdre] le fond — доставать [не доставать] до днаaller au fond de... — углубиться в...; постигать суть делаtoucher le fond — 1) идти ко дну 2) перен. дойти до ручкиdonner fond — отдать якорь2) дно, днище; глубинная частьà double fond, à deux fonds — с двойным дном••être à fond de cale — оказаться на мели, остаться без денегdéjeuner à fond de cuve — плотно позавтракать3) основание, основа, сущностьfond de l'air разг. — основная температура воздухаà fond loc adv (разг.: la caisse, les gamelles, les manettes, les casseroles) — 1) основательно, до конца; углублённо, досконально; всемерно; абсолютно 2) во весь опор; очень быстро 3) что есть мочи; на полную мощностьau fond, dans le fond loc adv — в сущности, по существу••faire fond sur qn, sur qch — полагаться на кого-либо, на что-либоpécher sur le fond — не иметь твёрдого основания••5) фонfond de teint — жидкая пудра ( для лица)6) подкладка, чехол для прозрачного платьяmineur de fond — подземный горнорабочийavoir dix ans de fond — иметь десятилетний стаж работы под землёй8) почва, грунт9) текст. коренная основа11) полигр. поле ( страницы)13) низина, котловина14) остаток ( в каком-либо сосуде)manger les fonds de casserole — питаться остатками, объедкамиun fond de... — немного; на донышке15) фонд, фондовая ценностьépreuve de fond — соревнование на длинные дистанцииcoureur de fond — гонщик, бегун на большие дистанцииavoir du fond — быть выносливым ( в беге на большие дистанции) -
110 fundo
I adj1) глубокий2) провалившийся, ввалившийся3) прн глубокий, сильный (о чувстве, переживании)4) браз рзг невежественный5) браз рзг изнурённый••II m1) дно; глубинаir ao fundo — тонуть, идти ко дну
2) дно (бочки и т. п.)3) фон; задний план4) прн основа, сущностьconhecer a fundo — основательно, глубоко знать
5) фонд, запас6) pl фонд; капитал; денежные средства7) браз уединённое место••- fundo de agulha
- do fundo da alma
- dar fundo
- dar o fundo ao património
- marchar a um de fundo III adv -
111 służyć
глаг.• выслужить• обслуживать• подавать• прислуживать• служить* * *służ|yćнесов. 1. служить;\służyć w wojsku служить в армии; \służyć radą служить советом;
\służyć do czegoś служить для чего-л.;2. быть полезным, идти впрок;słońce mu \służyćу солнце ему полезно; palenie mu nie \służyćу ему вредно курить;
3. не подводить;wzrok (zdrowie) mu niezbyt \służyćy у него плохо со зрением (со здоровьем); ● \służyć przy stole (przy kolacji, obiedzie itp.) прислуживать за столом (за ужином, обедом etc.); \służyć cukierkami предлагать конфеты, угощать конфетами;
\służyć na łapkach przed kimś стоять (ходить) на задних лапках перед кем-л.+3. dopisywać, nie zawodzić
* * *несов.1) служи́тьsłużyć w wojsku — служи́ть в а́рмии
służyć radą — служи́ть сове́том
służyć do czegoś — служи́ть для чего́-л.
2) быть поле́зным, идти́ впрокsłońce mu służy — со́лнце ему́ поле́зно
palenie mu nie służy — ему́ вре́дно кури́ть
3) не подводи́ть•- służyć przy kolacji
- służyć obiedzie
- służyć cukierkami
- służyć na łapkach przed kimśSyn: -
112 πάτος
ο1) дно (реки, моря и т. п.); πάω στον πάτο идти ко дну; 2) дно (сосуда); днище; основание; πίνω ως (или μέχρι) τον πάτο пить до дна; 3) подошва, подмётка; 4) конец, край; τό φτάνω ως τον (или στον) πάτο исчерпать, израсходовать до конца; 5) разг зад, задница; § από την κορφή ως τον πάτο с головы до пят;μου βγαίνει ο πάτος — уставать, изнемогать, выбиваться из сил
-
113 foncer
гл.1) общ. бурить, быстро идти, идти напролом, рыть, стремительно нападать, энергично действовать, грунтовать, углублять тон, прорываться по направлению к (...), проходить (шахту), делать более тёмным, сгущать краски, углублять, наносить фон (при изготовлении обоев), (sur, dans) бросаться, темнеть, вставлять днище (у бочки)2) разг. мчаться, шпарить4) стр. забивать сваи, рыть колодец5) кул. обкладывать дно (посуды) тестом или ломтями шпика, раскатывать нижнюю часть пирога -
114 letto
Iсм. leggereII м.1) кровать ( предмет мебели)••2) постель••3) ложе, слой4)5) русло, ложе, дно ( реки)* * *сущ.1) общ. осадок, прочитанный, русло, слой, читаемый, подстилка (для скота), кровать, койка, пласт, популярный, постель, ложе (реки)2) мор. стапель3) полигр. талер -
115 bien
1. m1) sing добро́а) tb pl бла́гоpor el bien de uno — для, ра́ди кого; чьего-л бла́га
estar a bien (con uno) — быть в хоро́ших отноше́ниях, ла́дить, дружи́ть ( с кем)
poner a bien a personas — помири́ть; примири́ть
hacer (el) bien — твори́ть, де́лать добро́
tener a bien + inf — вежл соблаговоли́ть, (со)изво́лить + инф
б)el bien — филос до́брое нача́ло
lucha del bien y el mal — борьба́ добра́ со злом
de bien — ( о человеке) че́стный; досто́йный; (добро)поря́дочный
buscar el bien — стреми́ться к добру́
2) pl офиц иму́щество; со́бственностьbienes comunales, (de) propios — муниципа́льная со́бственность; городско́е хозя́йство
bienes gananciales — совме́стно на́житое ( супругами) иму́щество
bienes inmuebles, raíces — недви́жимое иму́щество
bienes mostrencos, vacantes — бесхо́зное иму́щество
bienes muebles — дви́жимое иму́щство
bienes semovientes — дома́шние живо́тные; чаще скот
3) pl эк к-л сре́дства, предме́ты, това́рыbienes de consumo — предме́ты потребле́ния; потреби́тельские това́ры
2. advbienes de capital, equipo — сре́дства произво́дства; основно́й капита́л
1) хорошо́а)está bien que los niños jueguen — хорошо́, | что | когда́ | де́ти игра́ют
muy bien — о́чень хорошо́; отли́чно
estar bien — а) хорошо́ себя́ чу́вствовать
no estoy bien — мне | нехорошо́ | нездоро́вится
б)+
circ — чу́вствовать себя́ хорошо́, ую́тно, как до́ма где; среди кого; чегов) име́ть свои́ дела́, фина́нсы и т п в поря́дкеestamos bien — у нас всё в поря́дке
г) хорошо́ де́лать что-л, тж вы́глядеть; производи́ть (прия́тное) впечатле́ниед)tb caer, quedar, sentar bien a uno — быть к лицу́, идти́ кому
¡ya está bien! — (уже́) | дово́льно | хва́тит | !
ж) a uno быть, служи́ть уро́ком комуle está bien que le hayan echado — то, что его́ вы́гнали - ему́ (хоро́ший) уро́к (на бу́дущее)
la casa bien vale un millón — дом | действи́тельно | и впрямь | сто́ит миллио́н
quiero un café bien caliente — хочу́ ко́фе, (но) то́лько горя́чего
bien se ve que... — соверше́нно я́сно | сра́зу ви́дно|, что...
3) ведь; жеbien me lo decía mi madre — ведь мать же | мне э́то говори́ла | меня́ предупрежда́ла
4)tb está bien — [согласие; часто неохотное] (ну) да, хорошо́, ла́дно; ну, что ж...
¡qué bien! — а) коне́чно; отли́чно; ещё бы! б) ирон [ несогласие] куда́ как хорошо́!; са́мое ми́лое де́ло!
5) [ неуверенность] ну...; наве́рно(е); мо́жет и так3. atr invar разгхоро́ший; прили́чный; (добро)поря́дочныйchica bien — поря́дочная де́вушка
niña bien — пай-де́вочка
4. conjniño bien — пай-ма́льчик
1)bien..., (o) bien... — и́ли... и́ли...; будь то... и́ли (же)...
te avisaré bien por teléfono, bien por carta — по телефо́ну ли, письмо́м (ли) - но я тебя́ извещу́
2)3)más bien — скоре́й; точне́й
no estoy enfadado, más bien desengañado — я не (то что) сержу́сь - скоре́й, разочаро́ван
4)no bien — едва́; как то́лько
5)y bien — ита́к; так вот; (ну) что ж...
-
116 к
Ко, предл.1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!* * *предл. с дат. п.; тж. коподъе́хать к ста́нции — під'ї́хати до ста́нції
сесть к столу́ — сі́сти до сто́лу
2) ( при выражении направлеия действия к временному пределу) над, на, під (що), до (чого)к ве́черу ве́тер ути́х — надве́чір (під ве́чір) ві́тер зати́х (стих, ути́х, ущу́х)
к у́тру́ положе́ние измени́лось — на ра́нок стано́вище зміни́лося
лежа́ть к восто́ку от чего́ — лежа́ти на схід від чо́го
4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)оде́жда к пра́зднику — о́дяг (оде́жа) на свя́то, святко́вий (святни́й) о́дяг, святко́ва (святна) оде́жа
5) ( в бранных выражениях) до, під, к, редко ік -
117 culot
m1. fam. (sans-gêne) беспардо́нность; на́глость, наха́льство;avoir du culot — быть на́глым <наха́льным, беспардо́нным>; обнагле́ть pf.; име́ть на́глость <наха́льство> (de faire qch.)
║ ( audace) де́рзость;il a un sacré culot — ну и наха́л же он!; ну и отча́янный же он! (audacieux); il a eu le culot de me demander de l'argent — он име́л на́глость <наха́льство> попроси́ть у меня́ де́нег; у aller au culot — идти́/пойти́ напроло́мil ne manque pas de culot ∑ — ему́ де́рзости не занима́ть;
2. Тат (dernier) после́дний ◄-'его́►; после́дний ребёнок* в семье́, после́дыш pop. (enfant);║ c'est le culot de la classe — он после́дний учени́к в кла́ссеc'est le culot de la famille — он после́дний ребёнок в семье́, он мла́дший в семье́
3. (pipe) нага́р4. дно ◄pl. до́нья, -'ев►, до́нная часть ◄G pl. -ей►;le culot d'une cartouche — дно <до́нце> патро́нной ги́льзы; le culot d'un obus — до́нная часть снаря́даle culot d'une ampoule électrique — цо́коль ла́мпы;
-
118 flot
m1. волна́ ◄pl. во-, -ам et -'ам►, ↑вал ◄P2, pl. -ы►;être le jouet des flots — быть игру́шкой волн; le fleuve roule des flots écumeux — река́ ка́тит < несёт> пе́нистые во́лны; être emporté par le flot — быть унесённым во́лнамиles flots de la mer — морски́е во́лны;
║ (marée) прили́в;║ les flots de ses cheveux blonds — во́лны её све́тлых воло́сc'est l'heure du flot — э́то час прили́ва
2. (une masse) пото́к, ↑ лави́на;verser des flots de larmes — пролива́ть/проли́ть пото́ки слёз; un flot de paroles (d'enjures) — пото́к слов (оскорбле́ний); des flots de lumière (d'éloquence) — пото́ки све́та (красноре́чия); des flots d'harmonie — пото́к мелоди́чных зву́ков; répandre des flots de sang — пролива́ть/проли́ть ↑мбре <пото́ки> кро́ви; cela fait couler des flots d'encre ∑ — об э́том о́чень мно́го пи́шут; suivre le flot des visiteurs — идти́ ipf. с пото́ком посети́телей [на вы́ставке, в музе́е и т.п.];des flots de boue — пото́ки гря́зи;
à flots ручья́ми, пото́ками; пото́ком, реко́й;le Champagne coulait à flots — шампа́нское лило́сь реко́й; par les fenêtres le soleil entra à flots — со́лнечные лучи́ хлы́нули в окна́; 1) на плаву́;la pluie tombe à flots — дождь льёт как из ведра́;
remettre un bateau à flot — снима́ть/снять су́дно с ме́ли (échoué); — поднима́ть/подня́ть затону́вшее су́дно (coulé)le bateau est à flot — кора́бль на плаву́;
2) fig.:remettre qn. à flot — выводи́ть/вы́вести кого́-л. из затрудни́тельного положе́ния; ↑ста́вить/по= кого́-л. на́ ногиmaintenant je suis à flot — тепе́рь я попра́вил своё положе́ние <свои́ дела́>; я вы́шел из затрудне́ния;
-
119 foncer
vt.1. (un tonneau) вставля́ть/вста́вить дни́ще (дно) у бо́чки 2. (un puits) углубля́ть/углуби́ть; рыть ◄ро́ю, -'ет►/вы=, про=; бури́ть/про=; проходи́ть ◄-'дит-►/пройти́* (un puits de mine) 3. cuis заполня́ть/запо́лнить фо́рму;foncer un moule à tarte — выкла́дывать/вы́ложить дно фо́рмы те́стом
4. (couleur) де́лать/с= бо́лее тёмным; кра́сить/по= в бо́лее тёмный цвет;foncer ses cheveux — вы́красить во́лосы в бо́лее тёмный цветfoncer une teinte — сде́лать цвет бо́лее тёмным;
■ vi.1. (couleur) темне́ть/по=, станови́ться◄-'вит-►/ стать ◄-'ну► бо́лее тёмным;ses cheveux ont foncé ∑ — у него́ потемне́ли во́лосы
2. fam. (aller très vite) ↑ шпа́рить ipf., гнать ◄гоню́, -'ит, -ла► ipf.; нажима́ть/нажа́ть ◄-жму, -ёт►; мча́ться ◄мчу-, -ит-►/по= inch. neutre, нести́сь*/по= inch. neutre;si tu ne veux pas être en retard, il faut foncer — е́сли ты не хо́чешь опозда́ть, на́до поднажа́ть; ● foncer dans le brouillard — идти́ ipf. напроло́мil fonce à cent à l'heure — он мчи́тся со ско́ростью сто киломе́тров в час;
3. (se précipiter) броса́ться/ бро́ситься (на + A); налета́ть/налете́ть ◄-чу, -тит► (на + A); ри́нуться pf., стреми́тельно напада́ть/напа́сть ◄-ду, -ёт, -пал► (на + A);foncer sur l'adversaire — стреми́тельно напа́сть на проти́вника; les chars ennemis ont foncé sur la ville — та́нки проти́вника.устреми́лись <ри́нулись> к го́родуle taureau a foncé sur moi — бык бро́сился на меня́;
■ pp. et adj.- fonce -
120 naviguer
vi. v. tableau «Verbes de mouvement»,1. плыть ◄-ву, -ёт, -ла► ipf. déterm., пла́вать ipf. indét., идти́* ipf. déterm. <ходи́ть ◄-'дит-► ipf. indét.> в пла́вание;ce bateau a beaucoup navigué — э́то су́дно бы́ло до́лго в пла́вании; naviguer à la voile (sous pavillon anglais) — плыть <пла́вать, идти́, ходи́ть> под па́русами (под англи́йским фла́гом)ce marin a beaucoup navigué — э́тот моря́к ∫ мно́го пла́вал <мно́го раз ходи́л в пла́вание>;
2. (diriger) вести́* ipf. самолёт;║ savoir naviguer — уме́ть ipf. лави́роватьle pilote navigue à 5000 mètres d'altitude — пило́т ведёт самолёт на высоте́ [в] пять ты́сяч ме́тров
См. также в других словарях:
Идти на дно — ИДТИ НА ДНО. ПОЙТИ НА ДНО. 1. Экспрес. Терпеть неудачи, потери в каком либо деле, предприятии; разоряться. В другое время Матвей бы, может, и сам ответил, но теперь чувствовал, что все они трое по его вине идут на дно, и смолчал (Короленко. Без… … Фразеологический словарь русского литературного языка
ИДТИ — (То sail, to steam, to go) передвигаться по воде. Водою или морем плавают и ходят, идут (не ездят). Идти бакштаг идти так, чтобы угол между направлением ветра и диаметральной плоскостью судна был бы более 90 и менее 180°. Идти бейдевинд идти так … Морской словарь
Дно — дна; ср. 1. Почва, грунт под водой моря, реки, озера и т.п. Рельеф морского дна. Песчаное, илистое, каменистое д. Идти ко дну (тонуть). Пустить, отправить на д. (потопить). Достать со дна моря; найти на дне морском (найти, разыскать во что бы то… … Энциклопедический словарь
идти — глаг., нсв., употр. наиб. часто Морфология: я иду, ты идёшь, он/она/оно идёт, мы идём, вы идёте, они идут, иди, идите, шёл, шла, шло, шли, шедший, идя 1. Если вы идете, значит, вы передвигаетесь в вертикальном положении, поочерёдно переставляя… … Толковый словарь Дмитриева
Идти тихо, идти глубоко — Run Silent Run Deep Жанр Драма Режиссёр Роберт Уайз В главных ролях Кларк Гейбл … Википедия
ДНО — ДНО, дна, ср. 1. Грунт под водой водоёма, реки, моря. Д. реки. Д. океана. Идти ко дну (также перен.: гибнуть). 2. Нижняя часть углубления, выемки. Д. колодца. Д. оврага. Д. котлована. 3. (мн. донья, ьев). Низ, основание сосуда, какого н.… … Толковый словарь Ожегова
ДНО МОРЯ — (Ground, sea bottom) Идти ко дну, пойти ко дну (То sink, to founder) тонуть. Пустить ко дну (То sink a ship) потопить. Каменистое дно (Stony bottom), песчаное дно и т. д. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское… … Морской словарь
дно — дна; ср. см. тж. донышко, донце, донный 1) Почва, грунт под водой моря, реки, озера и т.п. Рельеф морского дна. Песчаное, илистое, каменистое дно. Идти ко дну (тонуть) … Словарь многих выражений
дно — дна, ср. 1. Почва, грунт под водой моря, реки, озера и т. п. Через час всей Балаклаве стало известно все, что видел водолаз на дне моря. Куприн, Листригоны. Шест то и дело застревал в вязком, илистом дне [пруда]. Гайдар, Школа. || Нижняя часть,… … Малый академический словарь
ДНО — Без дна без покрышки. Алт. Шутл. Бездонный, очень глубокий (об озере). СРГА 1, 51. До дна. 1. Разг. Целиком, полностью (испытать, использовать). ФСРЯ, 140. // (сжечь). ПОС, 9, 78. 2. Кар. Досконально. СРГК 1, 463. До дна маслян. Народн. Одобр. О… … Большой словарь русских поговорок
дно — дна, мн. до/нья, с. 1) только ед. Твердая основа, почва под стоячей или текущей водой. Илистое дно озера. Буду с милыми есть голубой виноград, буду пить ледяное вино и глядеть, как струится седой водопад на кремнистое влажное дно (Ахматова). 2)… … Популярный словарь русского языка