-
1 зрушувати
приводи́ть в движе́ние, сдвига́ть ( с места) -
2 нарушать
I. чего нарізати, накраяти, (о мног.) понарізувати, понакраювати чого; срв. Нарезать (под Нарезывать). Нарушанный - нарізаний, накраяний, понарізуваний, понакраюваний.II. нарушить порушувати и порушати, порушити, ламати, зламати, (реже) зломити, поламати и (редко, диал.) поломити що, (преступать) переступати, переступити що и через що; (расстраивать, прерывать) зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити, руйнувати, зруйнувати що. [Це порушує наші вигоди (Пр. Правда). Коли я порушу сю нашу угоду, то… (Ор. Левиц.). Я стара, щоб мала звичай батьківський ламати (Л. Укр.). Ти зламав наказ (Грінч.). Не зломить віри (Свидн.). Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Громадську волю поламали (Мирний). Поломила матусину волю (Чуб. V). Князьки стародавні звичаї переступали (Куліш). Педагоги переступають усяку справедливість (Крим.). Не любив, коли розбивали його самотину (Короленко). Ніхто не перебивав тут нашої самотини (Короленко). Сувора дійсність перебила фантазію (Крим.). Не хотілося руйнувати того тихого, думного настрою (Василь.)]. -ть (супружескую) верность - ламати, зламати, порушувати, порушити (подружню) вірність. [Я не ламала ніколи вірности (Л. Укр.)]. -ть владение - порушувати, порушити володіння (посідання), (чужое земельное, стар.) в чужий ґрунт вступати, вступити. -шить границы земельного владения - порушити межі земельного володіння (земельної посілости), (стар.) землю переступити. -шить граничные знаки - порушити межові знаки, (стар.) закони рушити. -ть договор - порушувати (ламати), порушити (зламати) договір (умову, угоду). -ть долг, обязанности службы - порушувати, порушити обов'язок (повинність), службові обов'язки. -ть закон, заповедь, присягу (клятву) - ламати, зламати (зломити), порушувати (порушати), порушити, переступати, переступити закон, заповідь (заповіт), присягу, (реже) переступати, переступити через закон и т. п. [Не думайте, що я прийшов зламати закон або пророків (Біблія). Ви, святий закон гостинности зламавши, мене замкнули у темницю (Грінч.). Не зломлю закону (Г. Барв.). Ми присяги не хочемо ламати (Л. Укр.). Порушають суспільний та моральний закони (Наш). Через закон переступлю, а зроблю по-своєму (Квітка)]. -ть интересы - порушувати, порушити інтереси. -ть мир - а) (о покое) порушувати, порушити, ламати, зламати, розбивати, розбити, руйнувати, зруйнувати спокій. [Не злама спокою за-для нас (Доман.) Прилине щось пізно осінньої ночи, розбудить, засмутить, спокій зруйнує (Васильч.)]; б) (об отсутствии войны) ламати, зламати, руйнувати, зруйнувати мир. -ть обещание - ламати, зламати, порушувати, порушити, схибити обіцянку. [Схибить хоч малу частину обіцянки (Куліш)]. -ть очарование - руйнувати, зруйнувати чар(и) (о[з]чарування). -ть порядок - см. Порядок 2. -ть право - порушувати, порушити, ламати, зламати, переступати, переступити право. [Ламаючи права народні (Грінч.)]. -ть приличия - переступати, переступити пристойність, порушувати, порушити, зневажати, зневажити звичай (звичайність). -ть равновесие - порушувати, порушити, зрушувати, зрушити рівновагу. -ть слово - ламати, зламати (редко поламати, поломити), порушувати, порушити слово, (сов. ещё) схибити (змилити) слово, змилити на слові. [Хто ламає слово, той віру ламає (Номис). Не зламав Роберт свойого слова (Л. Укр.). Не порушить слова (Ор. Левиц.). Ви знайшли тепер, до чого причепитись, щоб слово схибить (Самійл.). Не ти змилив слово, - я (Кониськ.). Коли-б чого не було нам за те, що змилимо на слові (Кониськ.)]. -ть тишину - порушувати (порушати), порушити, зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити тишу. [Напружену тишу ніщо не порушало (Кодюб.). Гудок паровоза порушав иноді урочисту тишу ночи (Черкас.). Затримував дихання, щоб не зрушити тиші (Л. Укр.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Короленко). Тільки крик шуліки різко збивав тишу (Короленко)]. -шать общественную тишину - порушувати громадський спокій. -ть ход работы - перебивати, перебити роботу. Нарушенный - порушений, зламаний, поламаний, переступлений; зрушений, розбитий, перебитий, збитий, зруйнований. [Охорона зламаного права (Рада)]. -ться - порушуватися, порушитися, ламатися, зламатися; бути порушуваним, порушеннм, ламаним, зламаним, переступленим и т. п. [Сили небесні порушаться (Біблія)]. Равновесие - шилось, -шено - рівновага порушилася (зрушилася), рівновагу порушено (зрушено). Законы природы не -ются безнаказанно - законів природи не можна зламати (порушити, переступити) безкарно.* * *несов.; сов. - нар`ушитьпору́шувати, -шую, -шуєш, пору́шити; (слово, клятву) лама́ти, злама́ти, сов. поламати; ( тишину) ґвалтува́ти, зґвалтува́ти, сов. замути́ти, -мучу́, -му́тиш\нарушать ша́ть грани́цу — пору́шувати кордо́н
\нарушать ша́ть зако́н — пору́шувати, пору́шити (переступа́ти, переступи́ти) зако́н
\нарушать ша́ть обеща́ние — пору́шувати (лама́ти) обіця́нку
-
3 dislodge
v1) виганяти2) витісняти; усувати3) зрушувати, зміщати4) переміщатися; вирушати з місця5) військ. вибивати (з позицій)6) спорт. збивати (планку)* * *v1) змусити ( кого-небудь) піти; витісняти, зміщати; зрушувати, зміщати; надавати руху, призводити до падіння; переміщатися; зніматися з місця2) вiйcьк. вибивати ( з позицій)3) cпopт. збивати4) фiз. вибивати ( частинку) -
4 unsettle
v1) порушувати розпорядок; вибивати з колії2) розладнувати (здоров'я тощо)3) засмучувати, розстроювати4) зміщати, зсовувати, зрушувати5) зрушуватися, міняти положення (позицію)* * *[en'setl]v1) турбувати; вибивати з колійto unsettle old beliefs — розхитувати /підривати/ старі уявлення
2) турбувати (здоров'я, шлунок); засмучувати, турбувати3) зміщувати, зрушувати; зрушуватися, міняти положення -
5 dismount
1. n1) спускання2) спорт. відхід від снаряда2. v1) сходити, злізати, спішуватися2) скидати; вибивати (з сідла)3) знімати, усувати, переставляти4) розбирати, розкладати, демонтувати5) спорт. відходити від снаряда* * *I n2) cпopт. відхід від снаряда; зіскок викрутом назад ( з кілець)II v1) сходити, злазити; спішуватися2) вибивати з сідла; скидати3) зрушувати, зсувати, забирати, знімати4) розбирати, рознімати; знімати, демонтувати5) cпopт. відходити від снаряда -
6 push
1. n1) поштовх; штовхан; штовхання2) тиск, натиск; напір; напруження3) удар (гострою зброєю)4) швидке просування; кидок5) військ., розм. наступ; просування уперед; енергійна атака6) розм. підтримка, заступництво, протекція7) критична обставина; вирішальний момент8) енергія, рішучість, заповзятливість; зусилля, енергійна спроба9) спонукання, імпульс10) розм. звільнення11) прищ, вугор12) ватага, банда хуліганів13) кліка, впливове угрупованняpush and pull — ел. двотактний
2. v1) штовхати (ся), пхатиto push one's claims — висувати свої вимоги, наполягати на своїх вимогах
to push oneself — намагатися висунутися, домагатися просування (підвищення)
to push one's way — протиснутися, прокласти собі шлях
3) підганяти, підштовхувати; прискорювати; збільшувати швидкість4) натискати; надавлювати; тиснути; наполягати; приставати5) підтримувати, просувати (когось)6) поширювати; розвивати (ідею)7) рекламувати8) пускати паростки (коріння)9) амер. наближатися до певного віку (до певної цифри)10) амер. займатися контрабандою; торгувати наркотиками11) шкварити; витинати (про музику)12) буцати, колоти рогамиpush across — амер., розм. убивати
push aside — відпихати, відкидати, відсувати, усувати
push away — відштовхувати, відпихати
push back — відкидати, відштовхувати назад, відтісняти, відсувати; спорт. відтиснути противника
push down — звалити, повалити
push forth (forward) — поспішати, просуватися уперед
push in — наближатися до берега; пролізати, утиратися
push off — відштовхувати (ся) (від берега); забиратися геть; усунути, убити
push on — поспішати, квапитися; через силу просуватися уперед; підганяти; спонукати
push out — видаватися, випинатися; давати паростки; вийти в море
to push out a patrol — військ. вислати дозір
push through — проштовхувати (ся), пробиватися, пробиратися
push up — зрушувати, піднімати угору; збільшувати, підвищувати; протегувати, надавати підтримку
to push to the wall — притиснути до стіни; довести до скрути
to push a pen — амер. працювати у канцелярії
to push smb.'s face in — розм. дати комусь у пику
* * *I n1) поштовх; штовхання2) тиск, натиск, напір4) швидке просування, кидок5) вiйcьк. наступ; просування вперед; енергійна атака6) підтримка, заступництво, протекція7) рішуча хвилина, критичні обставини8) енергія, рішучість, заповзятливість; напористість; зусилля, енергійна спроба9) рекламування, проштовхування ( товару)10) спонукання, імпульс11) звільнення ( з роботи)12) cл.; aвcтpaл. зграя, банда хуліганів або злочинців; впливове угруповання, кліка13) натискна кнопка; кнопка ( дзвінка); кнопка вмиканняII v1) штовхати, пхати (push aside, push back, push down)to push down, to push over — перекидати, валити
2) ( push through) проштовхувати; проштовхуватися; допомогти кому-небудь, чому-небудь пройти яке-небудь випробування ( тест)3) підганяти, підштовхувати ( push on); прискорювати: збільшувати швидкість; підсилювати4) натискати, надавлювати5) чинити тиск, тиснути ( на кого-небудь); наполягати; приставати; ( for) pass не вистачати, бракувати6) наполегливо просувати; домагатися7) надавати підтримку, протегувати ( кому-небудь), просувати, проштовхувати кого-небудь (push forward, push on, push up); проштовхувати (що-небудь; push through)8) поширювати, просувати; просуватися9) просувати, розвивати (ідею, систему)10) рекламувати11) давати паростки, пускати коріння (push forth, push out)12) cл. наближатися до певного віку або до певної цифри13) cл. торгувати наркотиками, продавати наркотики ( на вулиці)14) утинати щосили ( про джаз)III n; діал.прищ, вугор -
7 start
1. n1) початок2) вирушанняto make a start — вирушити, розпочати
3) тех. початок руху; пуск; запуск4) ав. зліт5) перевагаto get the start of smb. — одержати перевагу перед кимсь; випередити когось
6) спорт. старт7) спорт. гандикап8) здригання; ривокto give smb. a start — примусити когось здригнутися, злякати когось
9) порив, приступ10) розм. несподіванкаstart line — спорт. лінія старту; військ. рубіж атаки
by fits and starts — уривками, нерівномірно
to give smb. a start in life — допомогти комусь стати на ноги
2. v1) вирушати; рушати в дорогу; рушати (про поїзд тощо)2) починати; братися (за щось)3) починатися4) засновувати, відкривати (підприємство тощо)5) породжувати; давати початок6) здригатися; лякатися7) примусити здригнутися; злякати8) підскакувати; вискакувати9) зрушити (з місця); розхитувати10) вилізати11) друк. виступати (про аркуші книги)12) политися, ринути13) виливати, переливати15) вирощувати, розводити16) спорт. стартувати; давати старт; бути учасником відбіркових змагань (легка атлетика)18) заводитися (про двигун)20) послабляти, відпускати (трос тощо)22) жолобитися (про деревину)24) спонукати; примушувати25) допомагати розпочати щосьto start smb. in business — допомогти комусь розпочати бізнес
26) брати на посадуstart back — відскочити назад; відсахнутися
start in — розм. починати, братися
start on — розм. дражнити, кепкувати (з когось)
start up — схоплюватися; здригатися; виникати; з'являтися; швидко рости
to start the ball rolling — розпочати якусь справу; почати розмову
to start another hare — змінити тему розмови; порушити нове питання
* * *I n1) початок2) відправлення3) тex. початок руху; пуск, запуск; aв. зліт; вiйcьк. початок атаки; кocм. запуск двигуна4) cпopт. старт5) перевага; cпopт. гандикап6) здригання; ривок7) несподіванка ( часто rum start)II vby fits and starts — уривками; нерівномірно
1) відправлятися в дорогу, рушати; відправляти; направлятися, прямувати2) ( роз) починати; приступати ( до чого-небудь); ( роз)починатися3) породжувати, започатковувати; запалитиto start a fire — розвести багаття; підпалити
4) здригатися, лякатися ( start up); icт. змусити здригнутися, злякати7) вилазити, виступати; пoлiгp. виступати ( про аркуші книги)8) политися, заюшити9) виливати; переливати10) завести, придбати ( що-небудь), обзавестися ( чим-небудь)11) вирощувати, розводити12) cпopт. стартувати ( start out); давати старт; бути учасником відбірних змагань ( легка атлетика)14) піднімати, висувати ( питання)15) засновувати (справу, підприємство)16) послабляти, відпускати ( трос); мop. попускати (шкот, брас)17) розходитися ( про шов)18) коробити ( деревину); коробитися ( про деревину)19) миcл. піднімати ( дичину)20) to start smb doing smth спонукувати кого-небудь до якої-небудь дії21) to start smb (off) in smth допомагати кому- небудь починати, започаткувати що-небудь22) to start smb (off) on smth змусити кого-небудь говорити про що-небудь23) to start smb (off) as smth прийняти кого-небудь на роботу на яку- небудь посаду; to start smb at some salary встановити кому-небудь який-небудь оклад; як дієслово-зв'язка починати; передається префіксом за- -
8 dislodge
v1) змусити ( кого-небудь) піти; витісняти, зміщати; зрушувати, зміщати; надавати руху, призводити до падіння; переміщатися; зніматися з місця2) вiйcьк. вибивати ( з позицій)3) cпopт. збивати4) фiз. вибивати ( частинку) -
9 dismount
I n2) cпopт. відхід від снаряда; зіскок викрутом назад ( з кілець)II v1) сходити, злазити; спішуватися2) вибивати з сідла; скидати3) зрушувати, зсувати, забирати, знімати4) розбирати, рознімати; знімати, демонтувати5) cпopт. відходити від снаряда -
10 start
I n1) початок2) відправлення3) тex. початок руху; пуск, запуск; aв. зліт; вiйcьк. початок атаки; кocм. запуск двигуна4) cпopт. старт5) перевага; cпopт. гандикап6) здригання; ривок7) несподіванка ( часто rum start)II vby fits and starts — уривками; нерівномірно
1) відправлятися в дорогу, рушати; відправляти; направлятися, прямувати2) ( роз) починати; приступати ( до чого-небудь); ( роз)починатися3) породжувати, започатковувати; запалитиto start a fire — розвести багаття; підпалити
4) здригатися, лякатися ( start up); icт. змусити здригнутися, злякати7) вилазити, виступати; пoлiгp. виступати ( про аркуші книги)8) политися, заюшити9) виливати; переливати10) завести, придбати ( що-небудь), обзавестися ( чим-небудь)11) вирощувати, розводити12) cпopт. стартувати ( start out); давати старт; бути учасником відбірних змагань ( легка атлетика)14) піднімати, висувати ( питання)15) засновувати (справу, підприємство)16) послабляти, відпускати ( трос); мop. попускати (шкот, брас)17) розходитися ( про шов)18) коробити ( деревину); коробитися ( про деревину)19) миcл. піднімати ( дичину)20) to start smb doing smth спонукувати кого-небудь до якої-небудь дії21) to start smb (off) in smth допомагати кому- небудь починати, започаткувати що-небудь22) to start smb (off) on smth змусити кого-небудь говорити про що-небудь23) to start smb (off) as smth прийняти кого-небудь на роботу на яку- небудь посаду; to start smb at some salary встановити кому-небудь який-небудь оклад; як дієслово-зв'язка починати; передається префіксом за- -
11 unsettle
[en'setl]v1) турбувати; вибивати з колійto unsettle old beliefs — розхитувати /підривати/ старі уявлення
2) турбувати (здоров'я, шлунок); засмучувати, турбувати3) зміщувати, зрушувати; зрушуватися, міняти положення -
12 колебать
колебливать, колебнуть1) коливати, хитати, хитнути, похитнути, схитнути, колихати, колихнути, хилитати, хилитнути, хиляти, хильнути, хибати, хибнути, схибнути, (качать) гойдати, гойднути. [Правили жертви синєкудрому богу, що землю хитає (Потеб. Одис.). Тисячі тіл колихали повітря (Коцюб.). Дзвони хилитали дрібненьку мряку (Коцюб.). Не хибай кладку, бо в воду впаду (Звин.)]. -бать листья ветви, ткань - коливати, колихати, хилитати, гойдати листя и листям, віття (гілля) и віттям (гіллям), тканину и тканиною. [Верби та садовина коливають віттям (Основа). Вітер хилитає галузки (Коцюб.). Вітер сильно гойдає яблука, багацько попадає (Звин.). Протяг колихає (хилитає) завісу (завісою) на вікні (Київщ.)];2) (перен.) хитати, похитнути, схитнути, захитати, порушувати, порушити, зрушувати, зрухнути, зрушити що. -бать основы чего - хитати (по[з]рушувати) підвалини чого. -бать убежденья чьи - хитати переконання чиї. -бать авторитет, доверие - порушувати (хитати, сов. захитати) авторитет, довіру чию; см. ещё Поколебать. Колеблемый -1) хитаний, колиханий. Трость, ветром -мая - тростина, що вітер гойдає; тростина, вітром колихана;2) хитаний, порушуваний, зрушуваний.* * *несов.; сов. - колебн`уть1) колива́ти, коливну́ти; ( шатать) хита́ти, хитну́ти; ( колыхать) колиха́ти, колихну́ти, хилита́ти, хилитну́ти2) несов. перен. хита́ти; ( подрывать) пору́шувати -
13 побуждать
побудить кого к чему спонукувати и спонукати, спонукати, підгонити, підігнати, підбуджувати, підбудити. примушувати, примусити, змушувати, змусити, призводити, призвести, поривати, порвати, підіймати, підняти, порушати и -рушувати, порушути, зрушати и зрушувати, зрушити, подвигати, подвигнути; (склонять) підохочувати, підохотити, підраджувати, підрадити, (воспламенять) запалювати, запалити кого до чого и на що. [Підгонюй його військо до походу (Куліш). Шевченкове слово пориває й досі до боротьби за світ і волю (Грінч.). Напевне тебе хтось призводив красти. Як тебе сумління порушило отак зробити? Не знаю, що мене підрадило вкрасти]. Какие причины -дили вас к преступлению? - які причини спонукали (призвели) вас до проступства, зрушили (порушили, підняли) вас на проступство (злочинство)? Что -дило вас оставить службу? - що спонукало (примусило) вас покинути працю? -ди его чем-нибудь заняться делом - піджени (поруш, підохоть) його чим-небудь узятися до діла. Это обстоятельство - дило меня ускорить свой отъезд - ця обставина підігнала (примусила, змусила) мене прискорити свій від'їзд. Побуждаемый - спонукуваний, підгонений, підохочуваний. Побуждённый к чему - спонуканий, змушений, призведений до чого.* * *несов.; сов. - побуд`итьспонука́ти и спону́кувати, спонука́ти; ( активизировать) підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти, подвига́ти, подви́гнути -
14 подрывать
подорватьI. 1) (разорвать сысподу) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, (надрывать) надривати, надірвати, (о мног.) понадривати що;2) (порохом и т. п.) підривати, підірвати, підсаджувати, підсадити в повітря, зрушувати, зрушити, (взрывать) висаджувати, висадити в повітря що. -рвать стену крепости - підірвати (підсадити) (в) фортеці стіну;3) (наносить ущерб) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, шкодити, пошкодити що, кому. [Війна підірвала торго[і]влю]; (о силах, здоровьи) підривати, підірвати, порушувати и порушати, порушити, під[у]вереджувати, під[у]вередити, збавляти, збавити, (о мног.) позбавляти. [Гнав коня чим-дуж та й підірвав. Підірвав себе тяжкою роботою. Підвередив себе, підіймаючи важке. Силу втратила, здоров'я збавила (Мирн.)]. -вать авторитет чей, доверие - підривати, підірвати (порушувати, порушити) авторитет чий, довір'я чиє. Подорванный - підірваний, (о мног.) попідриваний; (о силах, здоровье) підірваний, порушений, під[у]вережений, збавлений; (о стене и т. п.) підірваний, зрушений, підсаджений.* * *I несов.; сов. - подорв`атьпідрива́ти, підірва́ти и попідрива́ти; ( взрывать) виса́джувати в пові́тря, ви́садити в пові́тря и повиса́джувати в пові́тря; (со словами "силы", "здоровье") збавля́ти, зба́витиII несов.; сов. - подр`ыть( землю) підрива́ти, підри́ти и попідрива́ти; ( подкапывать) підко́пувати, підкопа́ти и попідко́пувати -
15 сдвигать
несов.; сов. - сдв`инуть1) ( с места) зрушувати, -шую, -шуєш, зру́шити, сов. зворухну́ти, зворуши́ти, -рушу́, -ру́шиш2) (двигая, сближать) зсува́ти и зсо́вувати (зсо́вую, зсо́вуєш), зсу́нути и мног. позсува́ти и позсо́вувати3) ( сплачивать) згурто́вувати, -то́вую, -то́вуєш, згуртува́ти, -ту́ю, -ту́єш; ( объединять) об'є́днувати, -ную, -нуєш, об'єдна́ти -
16 Взволновывать
взволновать (о воде и о чувствах) хвилювати, схвилювати, розхвилювати, збурити; (только о чувствах) зворушувати, зворушити, забаламутити, зрушувати, зрушити, порушити, збурювати, збурити, збудоражити. -
17 Повихать
повихнуть (покачнуть в основании, напр., столб) похитувати, похитнути, порушувати, порушити; (сдвинуть немного) посовувати, посунути, зрушувати, зрушити, (выломить из сустава) звихати, звихнути (трохи), викручувати, викрутити, надвереджувати, -дити (ногу, руку), надламувати, надломити (напр., ніжку в стільці). -
18 кратаць
зворушуватизрушуватизсуватиторкатичіпати -
19 гӧчӱр-
переводити, переносити, зрушувати СГ-СК. -
20 кӧчӱр-
(кӧчрӱй) відправляти, переселяти; перевозити, переганяти, пересувати, переставляти; поганяти, зрушувати з місця; кӧчӱрдлер оларны їх перевели в інше місце ВН; йериндэн кӧчӱр- зрушити з місця Г; тӧбед'е кӧчӱр- підвищувати, підніматиСМ.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
зрушувати — ую, уєш, недок., зру/шити, шу, шиш, док. 1) перех.Докладаючи зусиль, переміщати, зсовувати (з місця). || Зміщувати, позбавляти попереднього положення. 2) перех. Надавати руху чому небудь, примушувати рухатися кого , що небудь. || тільки док.,… … Український тлумачний словник
зрушувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
газ — I у, ч. 1) Речовина, здатна поширюватися в усьому доступному для неї просторі, рівномірно заповнюючи його. || Отруйна речовина з такими властивостями. || Загальна назва газуватих або паруватих речовин, що використовуються для опалення, освітлення … Український тлумачний словник
двигати — аю, аєш, недок., розм. 1) перех. Зрушувати з місця, пересувати, носити. 2) неперех., чим. Робити рухи, ворушити. 3) перех. Надавати руху чому небудь; рухати … Український тлумачний словник
здвигати — а/ю, а/єш і здви/гувати, ую, уєш, недок., здвигну/ти, ну/, не/ш і рідко здви/нути, ну, неш, док. 1) неперех. Рухати, ворушити чим небудь. || перев. зі сл. плече, плечі, рамено, рамена. Піднімати й опускати плечі (рамена) на знак подиву, роздуму,… … Український тлумачний словник
здіймати — а/ю, а/єш, недок., здійня/ти, здійму/, зді/ймеш; мин. ч. здійня/в, няла/, няло/; док., перех. 1) Переміщати що небудь знизу вгору. || безос. || Високо здимати, розширюючи, збільшуючи в обсязі, розмірі. || рідко. Брати, піднімати з землі, підлоги… … Український тлумачний словник
зносити — I зн осити зно/шу, зно/сиш, недок., знести/, су/, се/ш; мин. ч. зніс, знесла/, знесло/; док., перех. 1) Приносити з різних місць в одне, збирати докупи. 2) Несучи, спускати, доставляти зверху вниз. 3) Зрушувати, зривати з місця, переміщати,… … Український тлумачний словник
зрушати — а/ю, а/єш, недок. Те саме, що зрушувати … Український тлумачний словник
зрушити — див. зрушувати … Український тлумачний словник
зрушуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до зрушувати … Український тлумачний словник
зрушування — я, с. Дія за знач. зрушувати 1 3) … Український тлумачний словник