-
1 закурити
техн. выка́пчивать, заку́ривать, зака́пчивать -
2 закуривать
закурить1) (начать курить) закурити;2) (зажигать и раскуривать трубку) закурювати, закурити, запалювати, запалити (цигарку, люльку), (о мн.) позакурювати, позапалювати що (люльки). [А дай-но вогню - люльку закурити (Коцюб.). Позакурювали люльки (Сл. Гр.). Давид запалив цигарку (Кониськ.)];3) (задымить) закурювати, закурити, задимлювати и задимляти, задимити. [Затопила, закурила сирими дровами (Чуб. V)];4) (водку, дёготь) закурювати, закурити, починати, почати курити (гнати);5) (закутить) закурити; см. Загулять, Запить. [Продав усю худобу, та як закурив (Сл. Гр.)];6) безл. (о вьюге) - закурило, закрутило. Закуренный - закурений, запалений, задимлений.* * *несов.; сов. - закур`ить1) заку́рювати, -рюю, -рюєш, закури́ти, -курю́, -ку́риш и мног. позаку́рювати; ( папиросу) запа́лювати, запали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. позапа́лювати2) (сов.: стать курильщиком) поча́ти кури́ти (пали́ти) -
3 задымить
1) закурити, задимити, (о лампе с копотью) зачадити, почати чадити. -мить (папироску) - закурити, (шутл.) закадити;2) (закутить) загуляти;3) см. Задымлять.* * *1) ( начать дымить) задими́ти; ( об источнике дыма) задимі́ти, -ми́ть; ( закуриться) закурі́ти, закури́тися, -ку́риться; ( папиросой) зачади́ти2) ( закоптить дымом) задими́ти, закури́ти, мног. позаку́рювати -
4 запылить
I. 1) (начать пылить) запорошити, закурити, запилити, почати порошити, курити, пилити, (вульг.) закушпелити; (о растениях) почати пилкувати. [Чортик перекрутився скілька разів у снігу, зареготався, пішов дрібушки в степ… та як завихрить, та як закурить (Васильч.). Закрутило, закушпелило шляхом (Мирн.)];2) (помчаться, вздымая за собою пыль) закурити (-рю, -куриш; пр. вр. -курив) и закуріти (-рію, -ієш, пр. в. -курів). [Чоловік тоді його (чорта) зсадив з груші, - чорт аж закурів (Рудч.)];3) см. Запылить 1, 2, 3, 4 (под Запыливать).II. Запылить (вспылить) - запалитися, розпалитися, спалахнути; см. Вспылить.* * *1) ( покрыть пылью) запили́ти, запороши́ти, -рошу́, -ро́шиш, закури́ти, -курю́, -ку́риш, мног. позакурювати, -рюю, -рюєш2) ( начать пылить) запили́ти, закури́ти, закурі́ти, запороши́ти; (безл.) закури́тися, -риться, закушпе́лити -
5 Запыливать
-ся и Запылять, -ся, запылить, -ся1) (пылью, снегом) запорошувати, -ся, запорошити, -ся, закурювати, -ся, закурити, -ся, укурювати, -ся, укурити, -ся, (только о пыли) запилювати, -ся, запилити, -ся и за[на]пиляти, -ся, (о мног.) позапорошувати, -ся, позакурювати, -ся, позапилювати, -ся, попилити, -ся. -ться (кроме указанных) - пилом (порохом) припадати, припасти, укриватися, укритися пилом, порохом, (сов.) закуріти, укуріти, напорошитися. [Тихесенький вітре, продимай стежки й доріжки, щоб наша мати не запорошила дорогої сукні (Мирн.). Одежу позакурювали в дорозі (Сл. Гр.). А вже хустиночка та й запилилась (Чуб. V). Чи це ви, свахо, запилились? (Н.-Лев.). Як не вкрити хліб, то вкуриться (Харк. п.). Сорочка пилом припала (Грінч.). Вкурів хліб дуже, а в мішку був (Канів. п.). Не став кисіль на вікно: вітер, - напорошиться (Звин.)];2) -лить (задымить папироской, трубкой) запакати, задимити, закурити;3) -ливать, -лить (пускать пыль в глаза, дурачить) - пускати, пустити тумана(у) кому, туманити, обтуманити кого, (хвастать) чванитися, почванитися, хизуватися, похизуватися, хвалитися, похвалитися чим;4) бот. (о растениях) - запилковувати, -ся, запилкувати, -ся. Запылённый и Запыленный - запорошений, закурений, запиле[я]ний, припалий пилом, порохом, вкритий пилом, порохом, вкурілий, (о растен.) запилкований. -
6 light
1. n1) світло; освітлення2) освітленість; видимістьin a good light — добре освітлений; при доброму освітленні
3) (the light) денне світло; день, денний час4) джерело світла; вогонь; лампа, запалена свічка, ліхтар, фара, маяк тощоthe greater light and the lesser light — бібл. сонце і місяць
5) військ. прожектор6) pl світлофор7) pl театр. рампа, вогні рампиbefore the lights — біля рампи, на сцені
8) полум'я; іскра9) pl дані; нові відомості, інформація10) аспект; вигляд; інтерпретація; постановка питання11) знаменитість, світило; світоч12) pl (розумові) здібності, можливості13) просвіт; вікно; шибка14) поет. зір15) pl розм. очі, банькиget out of the light — не заважайте, не застуйте; не стійте на моєму шляху
green light — амер., розм. «зелена вулиця»
to give the green light — дати «зелену вулицю», відкрити шлях
to put out smb.'s light — убити когось
to see the light — а) побачити світло, народитися; б) вийти з друку; в) прозріти; г) прийняти (якусь віру)
to stand in smb.'s light — заважати комусь, стояти у когось на шляху
2. adj1) світлий2) світлого кольору; блідий3) освітлювальний4) легкий, нетяжкийlight clothing — легкий (літній) одяг
as light as a feather (as air) — легкий, як пір'їна
5) граціозний, витончений, легкийlight of foot — прудкий, меткий
6) розрахований на невелике навантаження7) полегшеного типу, полегшенийlight machine-gun — ручний кулемет; полегшений станковий кулемет
8) неповновагий, неправильної вагиto give light weight — обважувати, недоважувати
9) несильний, м'який, ніжний, легкий10) неміцний (про напій)12) пухкий, розпушений, нещільний13) кул. що добре підійшов, легкий, духовий (про тісто)14) несерйозний; пустий; легковажний; незначний, неістотнийlight applause — нетривалі (рідкі) оплески
15) неважкий, необтяжливий16) несуворий, легкий17) легковажний; непостійний; фривольний; розбещений18) веселий, безтурботний20) фон. ненаголошений (про звук, склад)21) слабкий (про наголос)light fingers — моторний; злодійкуватий
light hand — спритність; делікатність; тактовність
light heavy-weight — спорт. напівважка вага
light middleweight — спорт. перша середня вага; борець (боксер) першої середньої ваги
light of love — легковажна жінка; повія
light welter weight — спорт. перша півсередня вага; борець (боксер) першої півсередньої ваги
to make light of smth. — не надавати значення чомусь; не звертати уваги на щось; несерйозно ставитися до чогось
3. advлегкоlight come, light go — присл. легко прийшло, легко й пішло
4. v (past і p.p. lit, lighted)2) запалюватися (часто light up); загоратися3) засвічуватиto light a fire — розпалити вогонь; затопити піч
to light a cigarette — закурити, запалити цигарку
4) світити, присвітити (комусь)5) сходити, виходити (тж light down, light off, light from)6) опускатися, сідати; падати (on, upon)7) несподівано наштовхнутися; випадково натрапити (на — on, upon)8) несподівано звалитися (на когось — про лихо тощо)light up — запалювати (цигарку тощо); запалювати світло; осяяти, пожвавити (про посмішку); світитися, палати (про очі)
* * *I [lait] n1) світло; освітленість, видимість; (звич. the light) денне світло, день, денний час; pl; миcт. світлі частини картини ( high lights)2) джерело світла; вогонь, лампа; вiйcьк. прожектор; pl світлофор; маяк; pl; миcт.; cпeц. рампа, вогні рампи3) вогонь, полум'я, іскра; вогник, світло ( очей); відображення душевного хвилювання ( на обличчі)4) інформація, нові відомості, нові дані; гласність5) аспект; сприйняття6) знаменитість, світило; світоч7) pl переконання, погляди; рівень8) просвіт; вікно; скло ( у даху або стіні оранжереї)9) пoeт. зір; pl очіII [lait] a1) світлий3) як компонент складних слів ( light) світло-, блідо-; light-blue світло-голубой, блідо-голубийIII [lait] v( light up) (lit, lighted [-id])1) запалювати, засвічувати; запалюватися, загорятися; освітлювати; освітлюватися; прикурювати (сигарету, цигарку)2) світити, посвітити ( кому-небудь)3) освітлювати, опромінювати; ( with) освітлюватися, опромінюватися; світитися, сяяти (про очі, обличчя)IV [lait] a1) легкий, неважкийlight oil — cпeц. легкий нафтопродукт; моторний
light railway — вузькоколійна або тимчасова залізниця; під'їзна колія; вiйcьк. легкий, полегшеного типу
light automatic gun — ручний кулемет; вiйcьк. який має легке озброєння
2) неповновагий, неправильної ваги3) легкий, несильний, слабкий; тонкий, делікатний4) легкий, не міцний (про вину, пиво); легкий ( про їжу); нещільний; негустийlight soil — пухкий ґрунт; легкий, духовий, який добре піднявся ( про тісто)
5) несерйозний; незначний; несуттєвий; легкий, нескладний, розважальний; легкий, невеликий, несильний (нaпp., про напад хвороби, дощик)6) неважкий, необтяжливий; легкий, несуворий (нaпp., про вирок)7) легковажний; непостійний; фривольний; розпущений; веселий, безтурботний8) легкий, чуткий ( про сон)9) гpaм. неударний ( про склад); слабкий ( про наголос)V [lait] adv VI [lait] v(lighted [-id], lit)1) (on, upon) зненацька, випадково натрапити ( на що-небудь); звалитися, обрушитися ( про удар)2) сходити, виходити (звич. light down, light off, light from)to light off a horse — спішитися, зійти з коня; (on, upon) опускатися, сідати; падати
3) ( into) нападати, накидатися -
7 start
1. n1) початок2) вирушанняto make a start — вирушити, розпочати
3) тех. початок руху; пуск; запуск4) ав. зліт5) перевагаto get the start of smb. — одержати перевагу перед кимсь; випередити когось
6) спорт. старт7) спорт. гандикап8) здригання; ривокto give smb. a start — примусити когось здригнутися, злякати когось
9) порив, приступ10) розм. несподіванкаstart line — спорт. лінія старту; військ. рубіж атаки
by fits and starts — уривками, нерівномірно
to give smb. a start in life — допомогти комусь стати на ноги
2. v1) вирушати; рушати в дорогу; рушати (про поїзд тощо)2) починати; братися (за щось)3) починатися4) засновувати, відкривати (підприємство тощо)5) породжувати; давати початок6) здригатися; лякатися7) примусити здригнутися; злякати8) підскакувати; вискакувати9) зрушити (з місця); розхитувати10) вилізати11) друк. виступати (про аркуші книги)12) политися, ринути13) виливати, переливати15) вирощувати, розводити16) спорт. стартувати; давати старт; бути учасником відбіркових змагань (легка атлетика)18) заводитися (про двигун)20) послабляти, відпускати (трос тощо)22) жолобитися (про деревину)24) спонукати; примушувати25) допомагати розпочати щосьto start smb. in business — допомогти комусь розпочати бізнес
26) брати на посадуstart back — відскочити назад; відсахнутися
start in — розм. починати, братися
start on — розм. дражнити, кепкувати (з когось)
start up — схоплюватися; здригатися; виникати; з'являтися; швидко рости
to start the ball rolling — розпочати якусь справу; почати розмову
to start another hare — змінити тему розмови; порушити нове питання
* * *I n1) початок2) відправлення3) тex. початок руху; пуск, запуск; aв. зліт; вiйcьк. початок атаки; кocм. запуск двигуна4) cпopт. старт5) перевага; cпopт. гандикап6) здригання; ривок7) несподіванка ( часто rum start)II vby fits and starts — уривками; нерівномірно
1) відправлятися в дорогу, рушати; відправляти; направлятися, прямувати2) ( роз) починати; приступати ( до чого-небудь); ( роз)починатися3) породжувати, започатковувати; запалитиto start a fire — розвести багаття; підпалити
4) здригатися, лякатися ( start up); icт. змусити здригнутися, злякати7) вилазити, виступати; пoлiгp. виступати ( про аркуші книги)8) политися, заюшити9) виливати; переливати10) завести, придбати ( що-небудь), обзавестися ( чим-небудь)11) вирощувати, розводити12) cпopт. стартувати ( start out); давати старт; бути учасником відбірних змагань ( легка атлетика)14) піднімати, висувати ( питання)15) засновувати (справу, підприємство)16) послабляти, відпускати ( трос); мop. попускати (шкот, брас)17) розходитися ( про шов)18) коробити ( деревину); коробитися ( про деревину)19) миcл. піднімати ( дичину)20) to start smb doing smth спонукувати кого-небудь до якої-небудь дії21) to start smb (off) in smth допомагати кому- небудь починати, започаткувати що-небудь22) to start smb (off) on smth змусити кого-небудь говорити про що-небудь23) to start smb (off) as smth прийняти кого-небудь на роботу на яку- небудь посаду; to start smb at some salary встановити кому-небудь який-небудь оклад; як дієслово-зв'язка починати; передається префіксом за- -
8 start
I n1) початок2) відправлення3) тex. початок руху; пуск, запуск; aв. зліт; вiйcьк. початок атаки; кocм. запуск двигуна4) cпopт. старт5) перевага; cпopт. гандикап6) здригання; ривок7) несподіванка ( часто rum start)II vby fits and starts — уривками; нерівномірно
1) відправлятися в дорогу, рушати; відправляти; направлятися, прямувати2) ( роз) починати; приступати ( до чого-небудь); ( роз)починатися3) породжувати, започатковувати; запалитиto start a fire — розвести багаття; підпалити
4) здригатися, лякатися ( start up); icт. змусити здригнутися, злякати7) вилазити, виступати; пoлiгp. виступати ( про аркуші книги)8) политися, заюшити9) виливати; переливати10) завести, придбати ( що-небудь), обзавестися ( чим-небудь)11) вирощувати, розводити12) cпopт. стартувати ( start out); давати старт; бути учасником відбірних змагань ( легка атлетика)14) піднімати, висувати ( питання)15) засновувати (справу, підприємство)16) послабляти, відпускати ( трос); мop. попускати (шкот, брас)17) розходитися ( про шов)18) коробити ( деревину); коробитися ( про деревину)19) миcл. піднімати ( дичину)20) to start smb doing smth спонукувати кого-небудь до якої-небудь дії21) to start smb (off) in smth допомагати кому- небудь починати, започаткувати що-небудь22) to start smb (off) on smth змусити кого-небудь говорити про що-небудь23) to start smb (off) as smth прийняти кого-небудь на роботу на яку- небудь посаду; to start smb at some salary встановити кому-небудь який-небудь оклад; як дієслово-зв'язка починати; передається префіксом за- -
9 закапчивать
-ся, закоптить, -ся1) закурювати, -ся, закурити, -ся, задимлювати, -ся, задимити, -ся, (-титься ещё) закуріти, задиміти. [З печи курить що-дня, то й хата закурилася (закуріла) як кузня];2) (о мясе, рыбе) - см. Коптить, -ся. Закопчённый -1) закурений, задимлений;2) см. Копчёный.* * *несов.; сов. - закопт`итьзако́пчувати, закопти́ти, -пчу́, -пти́ш; ( дымом) зади́млювати и задимля́ти, задими́ти, заку́рювати, -рюю, -рюєш, закури́ти, -курю́, -ку́риш и мног. позаку́рювати -
10 закоптить
задимити, закурити, (о лампе: начать коптить) зачадити; (окорок) закоптити (окіст). [Знов лямпа зачадила, прикрути ґнота].* * *см. закапчивать -
11 закружить
1) (чем, что: о ветре и т. п.) закрутити, завертіти. [Вітер закрутив сухим листям. Схопиться вітер і закрутить по шляху (Грінч.)]. -жить кому голову - закрутити, вавертіти, замакітрити голову кому, збити кого з пантелику (з плигу, з пливу). -жило в голове, -жило кого - заморочило голову, замакітрило голову кому, завернулося (замакітрилося) в голові кому, млості обняли кого, млосно стало кому, занедобрилося кому, голова пішла обертом, мозок закрутивсь кому, у кого;2) (заставить путать в лесу) закрутити кого;3) (начать описывать круги, кружиться) закружити, закружляти;4) (загулять) закрутити, закурити, загуляти, закубрячити.* * *1) ( начать кружить) закрути́ти, закружи́ти, -кружу́, -кру́жиш, закружля́ти2) ( сбить с толку) закрути́ти; ( заморочить) запа́морочити\закружитьть го́лову кому́ — закрути́ти (запа́морочити) го́лову кому́
-
12 закручивать
закрутить1) (с[за]вёртывать) закручувати, закрутити, заве[і]рчувати, завертіти, з(а)гортати, з(а)горнути що, (о мн.) позакручувати, позаве[і]рчувати, поз(а)гортати що; (завёртку) закручувати, закрутити, завертати, завернути, (о мн.) позакручувати, позавертати; (верёвку) скручувати, скрутити, (о мн.) поскручувати (мотузи). -тить ус - закрутити, напрутити, завертіти вус, (о мн.) позакручувати вуса[и]. [Закрутивши чорні уса (Шевч.). Так ті вуса прездорові вгору й завертіли (Руданськ.)];2) см. Наматывать;3) (завёртывать голову кому чем) завертати, завернути, завертіти кого чим, у що. [Тебе, дівко, завертять в намітку]; (руки, связывая) закручувати, закрутити;4) (закутить) закрутити, закурити, загуляти, (пров.) закубрячити. [Ото раз узяв він у хазяїна плату, та як закрутив (Мнж.)];5) (завертеть, закружить кого, что, чем) закручувати, закрутити кого, що, чим. [Вітер закрутив сухим листям. Закрутив носом, як тертого хріну понюхав (Номис). Козак сього не злюбив, тільки усом закрутив (Метл.)];6) (о вьюге) закрутити, замести; (безл.) закурило, закрутило, замело. -тил мороз - потис мороз. Закрученный - закручений, заверчений; завернутий и завернений.* * *несов.; сов. - закрут`ить1) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати\закручивать тить го́лову кому́ — закрути́ти (запа́морочити) го́лову кому́
2) (сов.: начать крутить) закрути́ти -
13 закутить
загуляти(ся), закрутити, закурити, закубрячити. [Запив Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв (Чуб. V)].* * *загуля́ти -
14 запивать
несов.; сов. - зап`ить1) запива́ти, запи́ти, -п'ю́, -п'єш2) ( начинать пьянствовать) запива́ти, запи́ти, запия́чити сов., заку́рювати, -рюю, -рюєш, закурити, -курю́, -ку́риш\запивать пить го́рькую (мёртвую) — поча́ти пи́ти без про́сипу
-
15 запьянствовать
запити, запиячити, (сильно) закурити. [Я не загуляю, не запиячу, не засплюсь (Г. Барв.). Запив Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв (Чуб. V). Та старий Марченко не довго й жив; то пив, а після волі так закурив, що за три роки з перепою і дуба дав (Кониськ.)].* * *запия́чити, запи́ти, -п'ю́, -п'є́ш; розпия́читися -
16 поднимать
и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.* * *несов.; сов. - подн`ять1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти\поднимать ма́ть де́ло — пору́шувати спра́ву; ( начинать) почина́ти (розпочина́ти) спра́ву
5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́типоднима́ть пар — підніма́ти (пахать: ора́ти) пар
-
17 Задымлять
задымить (закоптить) закурювати, закурити, задимлювати, задимити. -ться - закурюватися, закуритися, закуріти(ся), укуріти, задимлюватися, задимитися, задиміти. Задымлённый - закурений, задимлений, задимілий, закурілий, укурілий. -
18 Окапчивать
окоптить коптити, обкоптити, задимляти, задимити, закурювати, закурити. -
19 zakopcić
1. закоптити;2. закурити -
20 zakurzyć
1. запорошити;2. закурити
- 1
- 2
См. также в других словарях:
закурити — I див. закурювати. II и/ть і закурі/ти, закури/ть і рідко закурі/є, док. 1) Почати диміти, виділяти дим чи ароматичну речовину; задиміти. 2) Огорнутися здійнятою курявою, здійнятим із землі снігом і т. ін., запилити. 3) тільки закурі/ти. Вкритися … Український тлумачний словник
закурити — 1 дієслово доконаного виду запилити; закоптити; запалити закурити 2 дієслово доконаного виду почати диміти, пилити тощо … Орфографічний словник української мови
Чугайстер — Чугайстер, Чугайстрин, Лесной Человек (укр. лісова людина) персонаж украинской мифологии. Весёлый, жизнерадостный, обросший чёрной или белой шерстью лесной человек с голубыми глазами, который танцует, поёт и охотится за мавками, которые… … Википедия
Чугайстера — Чугайстер персонаж украинской мифологии. Весёлый, жизнерадостный, обросший чёрной или белой шерстью лесной человек с голубыми глазами. Он танцует, поёт, охотится за мавками, которые заманивают молодых лесорубов и пастухов в чащу и губят их.… … Википедия
Чугайстеры — Чугайстер персонаж украинской мифологии. Весёлый, жизнерадостный, обросший чёрной или белой шерстью лесной человек с голубыми глазами. Он танцует, поёт, охотится за мавками, которые заманивают молодых лесорубов и пастухов в чащу и губят их.… … Википедия
закурений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до закурити I 1), 2) … Український тлумачний словник
закурення — я, с. Дія за знач. закурити … Український тлумачний словник
закуріти — див. закурити II … Український тлумачний словник
позатягати — а/ю, а/єш і позатя/гувати, ую, уєш, док., перех. 1) Затягти, помістити куди небудь усе чи багато чогось, усіх чи багатьох. 2) Втягти в середину чого небудь, у себе, засмоктати все чи багато чогось, усіх чи багатьох. || безос. 3) у сполуч. зі сл.… … Український тлумачний словник
частувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) також без додатка. Щиро і радо запрошувати кого небудь поїсти, випити, закурити і т. ін. 2) чим. Пригощати кого небудь якоюсь стравою, закускою, напоєм і т. ін. || перен., розм. Розважати чим небудь когось або… … Український тлумачний словник
запалювати — I = запалити (спричинити горіння чого н.), підпалювати, підпалити; розпалювати, розпалити, розгнічувати, розгнітати, розгнітити (вогонь, багаття тощо); закурювати, закурити, засмалювати, засмалити (цигарку, люльку) II ▶ див. викликати,… … Словник синонімів української мови