закурити

техн. выка́пчивать, заку́ривать, зака́пчивать

закурить

1) (начать курить) закурити;

2) (зажигать и раскуривать трубку) закурювати, закурити, запалювати, запалити (цигарку, люльку), (о мн.) позакурювати, позапалювати що (люльки). [А дай-но вогню - люльку закурити (Коцюб.). Позакурювали люльки (Сл. Гр.). Давид запалив цигарку (Кониськ.)];

3) (задымить) закурювати, закурити, задимлювати и задимляти, задимити. [Затопила, закурила сирими дровами (Чуб. V)];

4) (водку, дёготь) закурювати, закурити, починати, почати курити (гнати);

5) (закутить) закурити; см. Загулять, Запить. [Продав усю худобу, та як закурив (Сл. Гр.)];

6) безл. (о вьюге) - закурило, закрутило. Закуренный - закурений, запалений, задимлений.

* * *

несов.; сов. - закур`ить

1) заку́рювати, -рюю, -рюєш, закури́ти, -курю́, -ку́риш и мног. позаку́рювати; ( папиросу) запа́лювати, запали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. позапа́лювати

2) (сов.: стать курильщиком) поча́ти кури́ти (пали́ти)

3) (сов., запьянствовать) закури́ти, загуля́ти; см. запьянствовать

1) закурити, задимити, (о лампе с копотью) зачадити, почати чадити. -мить (папироску) - закурити, (шутл.) закадити;

2) (закутить) загуляти;

3) см. Задымлять.

* * *

1) ( начать дымить) задими́ти; ( об источнике дыма) задимі́ти, -ми́ть; ( закуриться) закурі́ти, закури́тися, -ку́риться; ( папиросой) зачади́ти

2) ( закоптить дымом) задими́ти, закури́ти, мног. позаку́рювати

I. 1) (начать пылить) запорошити, закурити, запилити, почати порошити, курити, пилити, (вульг.) закушпелити; (о растениях) почати пилкувати. [Чортик перекрутився скілька разів у снігу, зареготався, пішов дрібушки в степ… та як завихрить, та як закурить (Васильч.). Закрутило, закушпелило шляхом (Мирн.)];

2) (помчаться, вздымая за собою пыль) закурити (-рю, -куриш; пр. вр. -курив) и закуріти (-рію, -ієш, пр. в. -курів). [Чоловік тоді його (чорта) зсадив з груші, - чорт аж закурів (Рудч.)];

3) см. Запылить 1, 2, 3, 4 (под Запыливать).

II. Запылить (вспылить) - запалитися, розпалитися, спалахнути; см. Вспылить.

* * *

1) ( покрыть пылью) запили́ти, запороши́ти, -рошу́, -ро́шиш, закури́ти, -курю́, -ку́риш, мног. позакурювати, -рюю, -рюєш

2) ( начать пылить) запили́ти, закури́ти, закурі́ти, запороши́ти; (безл.) закури́тися, -риться, закушпе́лити

-ся и Запылять, -ся, запылить, -ся

1) (пылью, снегом) запорошувати, -ся, запорошити, -ся, закурювати, -ся, закурити, -ся, укурювати, -ся, укурити, -ся, (только о пыли) запилювати, -ся, запилити, -ся и за[на]пиляти, -ся, (о мног.) позапорошувати, -ся, позакурювати, -ся, позапилювати, -ся, попилити, -ся. -ться (кроме указанных) - пилом (порохом) припадати, припасти, укриватися, укритися пилом, порохом, (сов.) закуріти, укуріти, напорошитися. [Тихесенький вітре, продимай стежки й доріжки, щоб наша мати не запорошила дорогої сукні (Мирн.). Одежу позакурювали в дорозі (Сл. Гр.). А вже хустиночка та й запилилась (Чуб. V). Чи це ви, свахо, запилились? (Н.-Лев.). Як не вкрити хліб, то вкуриться (Харк. п.). Сорочка пилом припала (Грінч.). Вкурів хліб дуже, а в мішку був (Канів. п.). Не став кисіль на вікно: вітер, - напорошиться (Звин.)];

2) -лить (задымить папироской, трубкой) запакати, задимити, закурити;

3) -ливать, -лить (пускать пыль в глаза, дурачить) - пускати, пустити тумана(у) кому, туманити, обтуманити кого, (хвастать) чванитися, почванитися, хизуватися, похизуватися, хвалитися, похвалитися чим;

4) бот. (о растениях) - запилковувати, -ся, запилкувати, -ся. Запылённый и Запыленный - запорошений, закурений, запиле[я]ний, припалий пилом, порохом, вкритий пилом, порохом, вкурілий, (о растен.) запилкований.

1. n

1) світло; освітлення

2) освітленість; видимість

3) (the light) денне світло; день, денний час

4) джерело світла; вогонь; лампа, запалена свічка, ліхтар, фара, маяк тощо

5) військ. прожектор

6) pl світлофор

7) pl театр. рампа, вогні рампи

8) полум'я; іскра

9) pl дані; нові відомості, інформація

10) аспект; вигляд; інтерпретація; постановка питання

11) знаменитість, світило; світоч

12) pl (розумові) здібності, можливості

13) просвіт; вікно; шибка

14) поет. зір

15) pl розм. очі, баньки

2. adj

1) світлий

2) світлого кольору; блідий

3) освітлювальний

4) легкий, нетяжкий

5) граціозний, витончений, легкий

6) розрахований на невелике навантаження

7) полегшеного типу, полегшений

8) неповновагий, неправильної ваги

9) несильний, м'який, ніжний, легкий

10) неміцний (про напій)

11) легкий (про їжу)

12) пухкий, розпушений, нещільний

13) кул. що добре підійшов, легкий, духовий (про тісто)

14) несерйозний; пустий; легковажний; незначний, неістотний

15) неважкий, необтяжливий

16) несуворий, легкий

17) легковажний; непостійний; фривольний; розбещений

18) веселий, безтурботний

19) чуткий, сторожкий (про сон)

20) фон. ненаголошений (про звук, склад)

21) слабкий (про наголос)

3. adv

легко

4. v (past і p.p. lit, lighted)

1) освітлювати (ся) (часто light up)

2) запалюватися (часто light up); загоратися

3) засвічувати

4) світити, присвітити (комусь)

5) сходити, виходити (тж light down, light off, light from)

6) опускатися, сідати; падати (on, upon)

7) несподівано наштовхнутися; випадково натрапити (на — on, upon)

8) несподівано звалитися (на когось — про лихо тощо)

* * *

1) світло; освітленість, видимість; (звич. the light) денне світло, день, денний час; pl; миcт. світлі частини картини ( high lights)

2) джерело світла; вогонь, лампа; вiйcьк. прожектор; pl світлофор; маяк; pl; миcт.; cпeц. рампа, вогні рампи

3) вогонь, полум'я, іскра; вогник, світло ( очей); відображення душевного хвилювання ( на обличчі)

4) інформація, нові відомості, нові дані; гласність

5) аспект; сприйняття

6) знаменитість, світило; світоч

7) pl переконання, погляди; рівень

8) просвіт; вікно; скло ( у даху або стіні оранжереї)

9) пoeт. зір; pl очі

1) світлий

2) світлий, світлого кольору; блідий ( про колір); з молоком або вершками ( про каву)

3) як компонент складних слів ( light) світло-, блідо-; light-blue світло-голубой, блідо-голубий

1) запалювати, засвічувати; запалюватися, загорятися; освітлювати; освітлюватися; прикурювати (сигарету, цигарку)

2) світити, посвітити ( кому-небудь)

3) освітлювати, опромінювати; ( with) освітлюватися, опромінюватися; світитися, сяяти (про очі, обличчя)

1) легкий, неважкий

2) неповновагий, неправильної ваги

3) легкий, несильний, слабкий; тонкий, делікатний

4) легкий, не міцний (про вину, пиво); легкий ( про їжу); нещільний; негустий

5) несерйозний; незначний; несуттєвий; легкий, нескладний, розважальний; легкий, невеликий, несильний (нaпp., про напад хвороби, дощик)

6) неважкий, необтяжливий; легкий, несуворий (нaпp., про вирок)

7) легковажний; непостійний; фривольний; розпущений; веселий, безтурботний

8) легкий, чуткий ( про сон)

9) гpaм. неударний ( про склад); слабкий ( про наголос)

1) (on, upon) зненацька, випадково натрапити ( на що-небудь); звалитися, обрушитися ( про удар)

2) сходити, виходити (звич. light down, light off, light from)

3) ( into) нападати, накидатися

1. n

1) початок

2) вирушання

3) тех. початок руху; пуск; запуск

4) ав. зліт

5) перевага

6) спорт. старт

7) спорт. гандикап

8) здригання; ривок

9) порив, приступ

10) розм. несподіванка

2. v

1) вирушати; рушати в дорогу; рушати (про поїзд тощо)

2) починати; братися (за щось)

3) починатися

4) засновувати, відкривати (підприємство тощо)

5) породжувати; давати початок

6) здригатися; лякатися

7) примусити здригнутися; злякати

8) підскакувати; вискакувати

9) зрушити (з місця); розхитувати

10) вилізати

11) друк. виступати (про аркуші книги)

12) политися, ринути

13) виливати, переливати

14) завести, обзавестися (чимсь)

15) вирощувати, розводити

16) спорт. стартувати; давати старт; бути учасником відбіркових змагань (легка атлетика)

17) заводити; запускати (двигун)

18) заводитися (про двигун)

19) порушувати (питання)

20) послабляти, відпускати (трос тощо)

21) розійтися (про шов)

22) жолобитися (про деревину)

23) виганяти, полохати (дичину)

24) спонукати; примушувати

25) допомагати розпочати щось

26) брати на посаду

* * *

1) початок

2) відправлення

3) тex. початок руху; пуск, запуск; aв. зліт; вiйcьк. початок атаки; кocм. запуск двигуна

4) cпopт. старт

5) перевага; cпopт. гандикап

6) здригання; ривок

7) несподіванка ( часто rum start)

1) відправлятися в дорогу, рушати; відправляти; направлятися, прямувати

2) ( роз) починати; приступати ( до чого-небудь); ( роз)починатися

3) породжувати, започатковувати; запалити

4) здригатися, лякатися ( start up); icт. змусити здригнутися, злякати

5) підхоплюватися; вискакувати ( start up); ( out of) пробудити від чого-небудь

6) зрушувати ( з місця); розхитувати; зрушуватися ( з місця); розхитуватися

7) вилазити, виступати; пoлiгp. виступати ( про аркуші книги)

8) политися, заюшити

9) виливати; переливати

10) завести, придбати ( що-небудь), обзавестися ( чим-небудь)

11) вирощувати, розводити

12) cпopт. стартувати ( start out); давати старт; бути учасником відбірних змагань ( легка атлетика)

13) ( start up) заводити ( механізм); запускати ( двигун); заводитися (про машину, двигун)

14) піднімати, висувати ( питання)

15) засновувати (справу, підприємство)

16) послабляти, відпускати ( трос); мop. попускати (шкот, брас)

17) розходитися ( про шов)

18) коробити ( деревину); коробитися ( про деревину)

19) миcл. піднімати ( дичину)

20) to start smb doing smth спонукувати кого-небудь до якої-небудь дії

21) to start smb (off) in smth допомагати кому- небудь починати, започаткувати що-небудь

22) to start smb (off) on smth змусити кого-небудь говорити про що-небудь

23) to start smb (off) as smth прийняти кого-небудь на роботу на яку- небудь посаду; to start smb at some salary встановити кому-небудь який-небудь оклад; як дієслово-зв'язка починати; передається префіксом за-

1) початок

2) відправлення

3) тex. початок руху; пуск, запуск; aв. зліт; вiйcьк. початок атаки; кocм. запуск двигуна

4) cпopт. старт

5) перевага; cпopт. гандикап

6) здригання; ривок

7) несподіванка ( часто rum start)

1) відправлятися в дорогу, рушати; відправляти; направлятися, прямувати

2) ( роз) починати; приступати ( до чого-небудь); ( роз)починатися

3) породжувати, започатковувати; запалити

4) здригатися, лякатися ( start up); icт. змусити здригнутися, злякати

5) підхоплюватися; вискакувати ( start up); ( out of) пробудити від чого-небудь

6) зрушувати ( з місця); розхитувати; зрушуватися ( з місця); розхитуватися

7) вилазити, виступати; пoлiгp. виступати ( про аркуші книги)

8) политися, заюшити

9) виливати; переливати

10) завести, придбати ( що-небудь), обзавестися ( чим-небудь)

11) вирощувати, розводити

12) cпopт. стартувати ( start out); давати старт; бути учасником відбірних змагань ( легка атлетика)

13) ( start up) заводити ( механізм); запускати ( двигун); заводитися (про машину, двигун)

14) піднімати, висувати ( питання)

15) засновувати (справу, підприємство)

16) послабляти, відпускати ( трос); мop. попускати (шкот, брас)

17) розходитися ( про шов)

18) коробити ( деревину); коробитися ( про деревину)

19) миcл. піднімати ( дичину)

20) to start smb doing smth спонукувати кого-небудь до якої-небудь дії

21) to start smb (off) in smth допомагати кому- небудь починати, започаткувати що-небудь

22) to start smb (off) on smth змусити кого-небудь говорити про що-небудь

23) to start smb (off) as smth прийняти кого-небудь на роботу на яку- небудь посаду; to start smb at some salary встановити кому-небудь який-небудь оклад; як дієслово-зв'язка починати; передається префіксом за-

-ся, закоптить, -ся

1) закурювати, -ся, закурити, -ся, задимлювати, -ся, задимити, -ся, (-титься ещё) закуріти, задиміти. [З печи курить що-дня, то й хата закурилася (закуріла) як кузня];

2) (о мясе, рыбе) - см. Коптить, -ся. Закопчённый -

1) закурений, задимлений;

2) см. Копчёный.

* * *

несов.; сов. - закопт`ить

задимити, закурити, (о лампе: начать коптить) зачадити; (окорок) закоптити (окіст). [Знов лямпа зачадила, прикрути ґнота].

* * *

см. закапчивать

1) (чем, что: о ветре и т. п.) закрутити, завертіти. [Вітер закрутив сухим листям. Схопиться вітер і закрутить по шляху (Грінч.)]. -жить кому голову - закрутити, вавертіти, замакітрити голову кому, збити кого з пантелику (з плигу, з пливу). -жило в голове, -жило кого - заморочило голову, замакітрило голову кому, завернулося (замакітрилося) в голові кому, млості обняли кого, млосно стало кому, занедобрилося кому, голова пішла обертом, мозок закрутивсь кому, у кого;

2) (заставить путать в лесу) закрутити кого;

3) (начать описывать круги, кружиться) закружити, закружляти;

4) (загулять) закрутити, закурити, загуляти, закубрячити.

* * *

1) ( начать кружить) закрути́ти, закружи́ти, -кружу́, -кру́жиш, закружля́ти

2) ( сбить с толку) закрути́ти; ( заморочить) запа́морочити

закрутить

1) (с[за]вёртывать) закручувати, закрутити, заве[і]рчувати, завертіти, з(а)гортати, з(а)горнути що, (о мн.) позакручувати, позаве[і]рчувати, поз(а)гортати що; (завёртку) закручувати, закрутити, завертати, завернути, (о мн.) позакручувати, позавертати; (верёвку) скручувати, скрутити, (о мн.) поскручувати (мотузи). -тить ус - закрутити, напрутити, завертіти вус, (о мн.) позакручувати вуса[и]. [Закрутивши чорні уса (Шевч.). Так ті вуса прездорові вгору й завертіли (Руданськ.)];

2) см. Наматывать;

3) (завёртывать голову кому чем) завертати, завернути, завертіти кого чим, у що. [Тебе, дівко, завертять в намітку]; (руки, связывая) закручувати, закрутити;

4) (закутить) закрутити, закурити, загуляти, (пров.) закубрячити. [Ото раз узяв він у хазяїна плату, та як закрутив (Мнж.)];

5) (завертеть, закружить кого, что, чем) закручувати, закрутити кого, що, чим. [Вітер закрутив сухим листям. Закрутив носом, як тертого хріну понюхав (Номис). Козак сього не злюбив, тільки усом закрутив (Метл.)];

6) (о вьюге) закрутити, замести; (безл.) закурило, закрутило, замело. -тил мороз - потис мороз. Закрученный - закручений, заверчений; завернутий и завернений.

* * *

несов.; сов. - закрут`ить

1) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати

2) (сов.: начать крутить) закрути́ти

загуляти(ся), закрутити, закурити, закубрячити. [Запив Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв (Чуб. V)].

* * *

несов.; сов. - зап`ить

1) запива́ти, запи́ти, -п'ю́, -п'єш

2) ( начинать пьянствовать) запива́ти, запи́ти, запия́чити сов., заку́рювати, -рюю, -рюєш, закурити, -курю́, -ку́риш

запити, запиячити, (сильно) закурити. [Я не загуляю, не запиячу, не засплюсь (Г. Барв.). Запив Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв (Чуб. V). Та старий Марченко не довго й жив; то пив, а після волі так закурив, що за три роки з перепою і дуба дав (Кониськ.)].

* * *

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

задымить (закоптить) закурювати, закурити, задимлювати, задимити. -ться - закурюватися, закуритися, закуріти(ся), укуріти, задимлюватися, задимитися, задиміти. Задымлённый - закурений, задимлений, задимілий, закурілий, укурілий.

окоптить коптити, обкоптити, задимляти, задимити, закурювати, закурити.

 1. закоптити;

 2. закурити

 1. запорошити;

 2. закурити