бучу

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

(о человеке) забушувати, забуяти, збити (зняти) бучу, забешкетувати; (о стихиях) забурхати, забушувати, з(а)буйнувати; (только о воде) зашпувати; (переносно: о чувствах) забушувати, забурхати. [Прийшов додому п'яний, таку бучу зняв, усіх із хати порозгонив (Київщ.). Рушилася буря велика, забурхало (зашпувало) море. Буйні вітри збуйнували та комаря з дуба ізвалили (Пісня)].

* * *

1) каша, (жидкая кашица) куліш (-лешу), (насм.) кандьор (-ру), (запечен. с маслом и яйцами или лапшою) бабка. -ша гречневая, пшённая, ячневая, манная - каша гречана, пшоняна, ячна, манна. Густая -ша детей не разгонит - гуща дітей не розжене (Приказка). - ша - разгоня наша - каша - розгониха наша (Номис). Борщ да -ша - пища наша - хліб та вода - козацька їда (Приказка). Сапог -ши просит - чобіт їсти просить; чобіт зуби вищирив. У него -ша в голове - в нього лемішка (каша) в голові, та ще й без олії. Заварить -шу (о ссоре, скандале и т. п.) - зчинити бучу, колотнечу, закрутити лемішку, наварити доброї каші. Заварилась у них -ша (иноск.) - зчинилась у їх колотнеча; заклекотіло у їх, як у кашнику. Большая -ша заварилась у них - крута каша у їх варитьса. Из-за пустяков такую - шу заварили - за онучу збили бучу (Приказка); за масляні вишкварки завелися (Приказка). Вы -шу заварили, а нам приходится расхлёбывать - ви кашу заварили, а ми мусимо їсти; ваша розчина, а нам місити; слюсар прокрався, а коваля покарано; хто їв яблука, а кому - оскома (Приказки);

2) бот. Achillea Millefolium L. - деревій (-вію), кривавник (-ка и -ку), серпоріз (-зу).

* * *

1) (суматоха, беспорядок) буча, гармидер (-ру), розгардіяш (-шу), шарварок (- рку), колотнеча, галаматня, калабалик (-ку), рейвах (-ху), веремія. [Такий гармидер, неначе орда підступа (Афан.). Попався у цю веремію (Сторож.)]. Поднять -му - зняти (збити) бучу (гармидер, веремію), наробити шарварку, колотнечі [За онучу та збили бучу (Приказка)];

2) см. Вьюга, Непогодь.

* * *

1. n

1) перо, пір'їна

2) тж pl збірн. оперення, пір'я

3) плюмаж

4) убрання; прикраса

5) мисл. дичина

6) дрібничка; крихта, дещиця; щось дуже легке

7) довга шерсть на ногах (собак)

8) тріщина (у склі тощо)

9) тех. шпонка; виступ; гребінь; ребро

10) мор., розм. бурун (від перископа підводного човна)

2. v

1) оперяти, оздоблювати (прикрашати) пір'ям

2) вистилати пір'ям (гніздо)

3) оперятися, укриватися пір'ям (тж feather out)

4) робити край гострим (тонким)

5) надавати форми пір'їни

6) тех. з'єднувати на шпонку (на шпунт)

* * *

1) перо ( пташине)

2) pl оперення: пір'я; плюмаж; убрання, прикраса

3) миcл. дичина, птах

4) що-небудь дуже легеньке, дрібничка

5) довга шерсть на ногах ( у собак)

6) оперення стріли

7) тріщина (у дорогоцінному камені, склі)

8) тex. напрямна шпонка; шип; виступ, гребінь; ребро

9) мop. бурун ( від перископа підводного човна)

10) мop., cпopт. розгортання весла плиском

1) оперяти, прикрашати або оздоблювати пір'ям

2) вистилати пір'ям ( гніздо)

3) оперятися ( часто feather out)

4) aмep. спливати пластівцями ( про вершки в чаї)

5) робити край гострим, тонким

6) надавати форму пера

7) мop., cпopт. виносити ( весло) плиском; розводити плиском ( весло)

8) миcл. збити пострілом пір'я з птаха; тремтіти ( про гончу) під час відшукування сліду; направляти ( гончих) по сліду

9) aв. флюгувати гвинт; циклічно змінювати крок ( несучого гвинта вертольота)

10) тex. з'єднувати на шпунт або шпонку

1. n

1) хутро

2) вовна, шерсть; шкура, шкурка

3) pl хутряні вироби, хутра

4) збірн. хутровий звір

5) пушок (на плодах)

6) мед. наліт; смага (на язиці)

7) накип

8) осадок

9) буд. дранка; лати

2. v

1) підбивати (оторочувати, оздоблювати) хутром

2) покривати (ся) накипом

3) зчищати накип (з котла)

4) буд. обшивати латами (дошками, дранкою)

* * *

1) хутро

2) шерсть; шкура; шкурка

3) pl хутро; хутра

4) Хутровий звір

5) пушок ( на плодах)

6) мeд. наліт ( на язиці)

7) накип ( в казані); осад ( у винній бочці)

8) бyд. лати; дранка

1) p

2) ( fur up) покривати накипом або нальотом; покриватися накипом або нальотом

3) зчищати накип ( з казана)

4) бyд. прошивати рейками, дранкою, дошками

1. n

1) збуджений (нервовий) стан

2) метушня, суєта; хвилювання через дрібниці

3) метушлива людина

2. v

1) метушитися

2) хвилюватися через дрібниці

3) надмірно піклуватися (про когось); носитися (з кимсь)

4) набридати, надокучати; турбувати; чіплятися, приставати

5) сваритися; порозумітися

6) амер., розм. залицятися до дівчини

* * *

1) нервовий, збуджений стан

2) суєта, метушня; хвилювання з-за дрібниць

3) метушлива людина

1) хвилюватися з-за дрібниць, метушитися ( fuss about); (over, with) надмірно піклуватися ( про кого-небудь), носитися ( з ким-небудь)

2) приставати з дрібницями, набридати; турбувати

3) aмep. сваритися, з'ясовувати стосунки

4) aмep.; cл. залицятися до дівчини

5) pass звертати увагу

1. n

1) удар, поштовх (ногою, копитом); брикання (коня тощо)

2) удар м'ячем (футбол)

3) тех. кидок; відкидання

4) розм. футболіст

5) розм. задоволення; насолода; приємне збудження

6) відбій (рушниці)

7) військ. відкіт

8) розм. життєва сила; енергія

9) амер. активний протест; заперечення, претензія (у різкій формі)

10) розм. міцність (вина); гострота, пікантність (страви)

11) амер., розм. ін'єкція морфію (наркотику)

12) (the kick) розм., груб. мода; кишеня

13) розм. шість пенсів

14) pl бриджі

2. v

1) ударяти (бити, штовхати) ногою; брикатися; давати стусана

2) спорт. бити, пробити (про м'яч)

3) вигнати, виставити

4) бити задом, хвицати (про коня)

5) високо підскакувати (про м'яч)

6) відбивати, віддавати (про рушницю)

1) військ. відкочуватися (про гармату)

8) розм. виявляти норовистість; скандалити; галасувати, бешкетувати

9) амер. активно протестувати, повставати (проти чогось)

* * *

1) удар, штовхан, копняк (ногою, копитом); стусан

2) удар м'ячем ( футбол)

3) задоволення, насолода; приємне збудження

4) життєва сила, енергія

5) aмep. активний протест; заперечення або претензія ( у різкій формі)

6) захоплення (особл. чим-небудь новим)

7) несподіваний поворот подій; непередбачена зміна, звістка e т. п.

8) міцність ( вина); гострота, пікантність ( страви)

9) aмep.; cл. упорскування наркотику

10) вiйcьк. відбій (рушниці, пружини е т. п.)

11) тex. поштовх, відскок; відкидання

12) cл. кишеня

13) cл. шість пенсів

1) ударяти ногою, давати стусана; брикати, хвицати; cпopт. бити ( по м'ячу)

2) брикатися

3) проявляти норовистість; скандалити, бешкетувати, шуміти

4) вигнати, виставити

5) високо підстрибувати ( про м'яч)

6) віддавати ( про рушницю); відкочуватися ( про гармату)

1) вдавлене дно пляшки

2) виступ біля основи леза складаного ножа

1. n

1) виробництво; виготовлення

2) виріб, робота

3) форма, конструкція; модель, фасон; стиль

4) марка; тип; сорт; вид

5) розвиток

6) видобута (виготовлена) кількість продукції; виробіток

7) склад (характеру)

8) ел. замикання

9) карт. тасування; оголошення (козиря, гри)

10) військ., розм. підвищення в чині; нове призначення

2. v (past і p.p. made)

1) робити; виготовляти, виробляти; готувати

2) складати; підготовляти

3) створювати, творити

4) здійснювати, робити

5) утворювати; формувати

6) тренувати, вчити (тварин)

1) вважати, гадати

8) розм. украсти, поцупити

9) розм., груб. жити з кимсь

10) заробляти, наживати (гроші, майно)

11) укладати (угоду); домовлятися (про час, місце тощо)

12) призначати (на посаду)

13) прибирати; наводити порядок

14) виступати (з доповіддю); виголошувати (промову)

15) зчиняти (галас, скандал)

16) проходити, проїжджати (відстань)

17) досягати (якогось місця); заходити (у гавань тощо)

18) спорт. забити (м'яч)

19) примушувати, спонукати

20) складати, дорівнювати

* * *

1) форма, конструкція; модель, фасон; марка, тип, сорт

2) виробництво, робота; виготовлення

3) виготовлена або добута кількість; продукція; видобуток

4) конституція, статура

5) склад ( характеру)

6) eл. замикання кола

7) кapт. оголошення ( козиря е гри)

8) кapт. тасування

9) вiйcьк.; жapг. підвищення в чині; нове призначення

1) робити; виготовляти, виробляти; виконувати

2) складати, робити, підготовляти

3) створювати, творити

4) здійснювати, робити

5) утворювати; формувати; тренувати, учити ( тварин)

6) вважати, думати, гадати

7) cл. вкрасти

8) cл. жити з ким-небудь

9) заробляти, наживати ( гроші)

10) знаходити, заводити ( друзів)

11) призначати ( на посаду); надавати ( звання)

12) прибирати ( приміщення); доводити до ладу; наводити ( порядок)

13) виступати ( з доповіддю); видавати ( звуки); викликати, спричиняти ( шум); дзенькати, стукати, шуміти

14) влаштовувати ( скандал); зчиняти ( галас); викликати, створювати ( сенсацію)

15) робити ( знімок); фотографувати

16) здійснювати ( поїздку)

17) проходити, проїжджати ( яку-небудь відстань)

18) досягати ( якого-небудь місця); прийти, увійти (у гавань, в історію); ( for) направлятися, іти ( куди-небудь); рухатися ( в напрямку); накидатися, нападати ( на кого-небудь)

19) cпopт. досягти ( мети)

20) брати, долати (перешкоду, бар'єр, труднощі)

21) кapт. брати ( взятку); бити; оголошувати ( козир або гру); тасувати ( колоду); здавати ( карти)

22) мop. вказувати ( час); бити склянки

23) їсти (сніданок, обід, вечерю)

24) підніматися ( про воду)

25) to make smb do smth змушувати, примушувати, спонукувати кого-небудь робити що-небудь зрозуміти [довідатися]

26) to make smth do smth викликати, спричинити що-небудь, бути причиною чого-небудь

27) to have smth made виражає дію, здійснену з ініціативи або спонукання якої-небудь особи

1) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку становити, дорівнювати; бути

2) у сполученні з наступним іменником виражає дію, що відповідає значенню іменника

3) у сполученні з наступним прикметником виражає дію, що відповідає значенню прикметника

1. n

1) підвищення, зростання, збільшення

2) амер. прибавка (до зарплати)

3) підйом, дорога вгору

2. v

1) піднімати (тж raise up)

2) допомогти піднятися

3):

to raise oneself — піднятися, підвестися

4) здіймати, підносити

5) здіймати, збивати (куряву)

6) будити; перен. воскрешати, пробуджувати

7) рел. воскрешати

8) викликати, збуджувати, породжувати

9) починати, затівати, піднімати

10) піднімати на боротьбу (проти, за — against, to)

11) підвищувати, збільшувати

12) амер. підробити документ, змінивши в ньому суму на вищу

13) підвищувати по службі; давати нове звання

14) вихваляти, звеличувати

15) скласти, підготувати, накреслити (план тощо)

16) виводити з себе, розлютовувати

17) мисл. піднімати (звіра)

18) гірн. видобувати, видавати нагора

19) підносити, підвищувати

20) мат. підносити до степеня

21) текст. ворсувати; начісувати

22) мед. відкашлюватися, відхаркуватися

23) споруджувати, зводити

24) вирощувати, виховувати

25) вирощувати (рослини); розводити (худобу, птицю)

26) порушувати, ставити (питання)

27) висунути (заперечення); пред'явити (вимогу)

28) подавати (голос)

29) викликати (дух)

30) збирати, добувати (гроші)

31) набирати (в армію); формувати (частину)

32) знімати (обмеження)

33) натирати (пухир)

34) учинити

35) мор. відкрити (побачити) на горизонті (берег тощо)

* * *

1) підвищення, підняття, збільшення; aмep. збільшення ( зарплати)

2) підйом; дорога в гору

3) гipн. підняттєва виробка

1) піднімати ( raise up)

2) піднімати; будити, пробуджувати, воскрешати; peл. воскрешати

3) викликати, збуджувати; породжувати; починати, піднімати; затівати; (часто to, against) піднімати на боротьбу

4) підвищувати, збільшувати; кapт. збільшувати ставку; aмep.; кoм. підробити шляхом підміни позначеної на документі суми на більш високу

5) часто refl піднімати, підносити (настрій, дух); надавати (звання, чин); підвищувати по службі

6) звеличувати, вихваляти

7) дiaл. виводити з себе, розлючувати

8) icт.,; дiaл.; cпeц.; = rise II

9) миcл. піднімати ( звіра)

10) гipн. добувати; видавати

11) мaт. підносити до степеня

12) тeкcт. ворсувати; начісувати

13) мeд. відкашлюватися, відхаркуватися

14) споруджувати, зводити ( будинок)

15) вирощувати, виводити ( рослини); розводити (худобу, птицю); aмep. ростити, виховувати ( дітей)

16) ставити, піднімати ( питання); висувати ( заперечення); пред'являти ( вимогу)

17) видавати ( звук); подавати ( голос)

18) викликати (дух, тінь)

19) збирати, добувати ( гроші)

20) набирати ( в армію); формувати ( підрозділ)

21) знімати ( обмеження)

22) натирати ( пухир); набивати ( мозолю); здуваться ( про пухир)

23) заквашувати

24) мop. відкрити або побачити на горизонті ( берег)

n розм.

шум, гамір; метушня

* * *

бушувати, бурхати, буяти, бучу збивати; (только о воде) шпувати. [а) Вітер бушує. Море реве та бурхає. Вогонь бурхав. Вітри буяли. Море дуже шпує; б) Бушували разом, то треба разом і кару приймати. В її душі бурхали далеко сильніші вражіння. Козаки по місту буяють].

* * *

буяти, войдувати, розгардіяшити, бучу здіймати, шурубурити. [П'ють страшенно та буяють].

* * *

здійняти (збити) бучу, зашурубурити.

* * *

1) (безл.) занудити. [Занудило коло серця (Шевч.)];

2) замутити, бучу (колотнечу) збити (зчинити), колоту наробити, (гал.) замуту, замути наробити;

3) (воду) закаламутити, замутити; (взмутить) збити, сколотити, скаламутити, (сильнее) збаламутити. [Скаламутила воду в тихому Дунаю (Пісня)].

* * *

1) замути́ти, -мучу́, -му́тиш, помути́ти; ( жидкость) закаламу́тити, -му́чу, -му́тиш, скаламу́тити, сколоти́ти, збаламу́тити, -му́чу, -му́тиш

2) (безл.: затошнить) зану́дити, -дить и зануди́ти

3) ( возбудить к мятежу) збаламу́тити, підбу́рити

I. 1) (і)з-за кого, (і)з-за чого, з-поза кого, з-поза чого. [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). З-поза срібного туману хвиля срібного фонтану плеще та бринить (Крим.)]. Встать из-за стола - встати з-за столу. Возвратиться из-за границы - повернутися (о мног. повертатися) з-за кордону. Выглянуть из-за двери - виглянути, визирнути з-поза дверей. [З-поза дверей визирнуло веселе Одарчине обличчя (Крим.)]. Из- за горы - (і)з-за гори, з-поза гори. [Із-за гори вітер віє, березоньку хилить (Метл.). З-поза скали виїхало двоє кавказців-верхівців (Крим.)]. Из-за тучи (туч) - з-за, з-поза хмари (хмар). Из-за моря - (і)з-за моря, з-поза моря;

2) (вследствие, по причине чего) за чим, через що, (диал., зап.) без що; (ради чего) за-для чого, за-ради, ради чого, (диал.) про що, (за что) за що. [Довго не спали обоє - кожне за своїми думками (Грінч.). За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно (Пісня). Мусів через малярію й болюче знервування покинути тепле Туапсе (Крим.). Ой вронила я віночок без свій дурний розумочок (Чуб. V). Отож і є найважніші причини, за-для яких я вдягаюся бідно (Крим.). За-ради власних інтересів (Корол.). Стида ради не зможе вимовити ні словечка (Квітка). Як я тепер мушу рідні свої чада про хліба кавалок тручати до аду? (Федьк.). За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, виливало мову (Шевч.). Йому ця квартира незвичайно припала до вподоби за свою ідеальну тихість і безшумність (Крим.)]. Из-за собственной неосторожности - через власну необережність. Из-за кого (меня, тебя и т. д.) - через кого (мене, тебе і т. д.). [Через неї мій вік молодий пропадає (М. Вовч.). Ідіть, діти, ви од нас, нема життя через вас (Гнід.)]. Спорить, ссориться из-за чего, из-за пустяка - сперечатися (суперечитися), сваритися за щось, за дурницю. [От учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.)]. Из-за выеденного яйца - за масляні вишкварки, за онучу. [За онучу збили бучу]. Соперничество из-за кого, чего - суперництво за кого, за що, через кого, через що.

II. см. под Из.

* * *

предл. с род. п.

1) (при обозначении действия или движения откуда-л.) з-за, із-за, з-по́за, з-по́між, з-над, з-по́над

2) (по вине, по причине кого-чего-л.) че́рез (кого-що), з-за, із-за (чого), за (що), по (чому); за́для (кого-чого)

3) ( при указании цели действия) ра́ди, зара́ди

1) коромисло, (редко) коромисел (-сла), (гал.) весло. -сло водоносное - коромисло. -сло весов - вагове коромисло, коромисло у вазі, бугай (-гая) (Сл. Ум.). -сло колодца - см. Журавель 2. -сло колокола - коромисло в дзвоні. Дым -слом - гармидер (-ру), буча. Поднять весь дом -слом - збити (зняти, зчинити, скоїти) бучу (ґвалт, веремію, шарварок), справити гармидер. Пошёл дым -слом - зчинилася (збилася, знялася, скоїлася) буча (веремія, содома), піднявся гармидер;

2) см. Стрекоза.

* * *

1) коро́мисло; диал. весло

2) ( колодезный журавль) диал. жураве́ль, -вля́

3) энтом. коро́мисло

(громкий звук голоса) крик, викрик, покрик, скрик (-ку), (многих голосов) гук (-ку), галас (-су), зик (-ку), гомін (-мону), гамір (-мору), гукання, вигукування, (грубо) ґвалт (-ту), репет (-ту), (пронзительный) вереск (-ку), верещання, верескотня, верескотнява, (жалобный) болісний, жалісний крик, квиління, (исступлённый) несамовитий крик (покрик и т. д.), (вопль) зойк (-ку), лемент (-ту). Поднять крик - закричати, загукати заґвалтувати, залементувати, загаласувати, зняти (вчинити, зчинити) крик, галас и т. д., (ссорясь) зняти (збити, звести) бучу. Поднялся крик - знявся (зчинився) крик, зойк, гамір, галас, лемент и т. д., (при ссоре) знялася (зчинилася) буча. Наделать -ку - накричати, нагаласувати, наґвалтувати и т. д. Крик сердитый на кого - гримання на кого. С -ком наброситься на кого - загримати, закричати, залементувати, загаласувати на кого. Заставить -ками молчать - загукати кого. В крик - у крик.

* * *

1) крик, -у, крича́ння, ви́крик, -у; по́крик, -у; вола́ння, ле́мент, -у, лементува́ння, га́лас, -у, галасува́ння, ре́пет, -у, репетува́ння, горла́ння; ве́реск, -у, вереща́ння; гри́мання; хава́вкання, ке́вкання; підпадьо́мкання, підпідьо́мкання; ди́ркання, дирча́ння

2) гук, -у, гука́ння

1) багато, багацько, велико, (устар.) много, (во множестве) густо, тісно, (пров.) дуже, гук, гуком. [Багато сліз, а щастя в світі мало (Грінч.). Вишень не було, зате грушок буде багацько (Звин.). Багацько є рож у садочку (Крим.). Прислужився своєму краєві велико (Куліш). Треба много вчитися (Франко). Нечистих місців на землі дуже густо (Звин.). Людей тісно і людям тісно (Чигиринщ.). В їх дуже живе і столується людей (М. Вовч.). У мене гуком свиней (Г. Барв.)]. -го ли? - чи багато? чи багацько? (сколько?) як забагато? скільки? Как -го? - як забагато? скільки? Как -го людей, которые - як багато людей, що; скільки людей, які. Довольно -го - доволі (досить) багато (багацько), багатенько, чимало, чималенько, величко, густенько. [Цікавого там можна знайти багатенько (Крим.). Маруся вже чимало читала (Грінч.). Стрільців у нас густенько (Звин.)]. Не -го - не багато, не багацько. [Не багацько тих у нас, в кого святий огонь не згас (Самійл.)]. Не очень -го - не дуже багато (багацько, густо). [Людей було не дуже густо (Сл. Гр.)]. Не очень-то, не больно -го - не дуже-то багато, не гурт (-то), не велико (-то), не вельми, не гук, (не в числовом знач.) не гаразд. [У їх не гурт чого є (Грінч.). Щоб відтворити його життєпис, маємо не гурт-то матеріялу (Єфр.). Жіноцтво, звісно, логіки має не гурт (Крим.). Заробітку не вельми було і в неї (Кониськ.). Тут новин не гук (Франко). Вона й сама не гаразд тямила в правилах віри (Крим.)]. Не особенно -го - не надто багато, не як багато. Так -го - так багато, так багацько, такого, тако-о, тако-го. [Як запалиш світло вночі, то кульці впасти ніде, такого їх (тарганів) навилазить (Проскурівщ.). І такого-ж тих ксьондзів за тиждень прибуло, що… (Рудан.)]. Так ли -го у вас денег? - чи так-то багато у вас грошей? чи стільки у вас грошей? Не так уже и - го - не з-так і (не так-то й) багато. [Ідеали, принципи, цілі, основи - їх не з-так і багато мала людськість, щоб ними кидатися (Ніков.)]. Так же -го, как - так само багато, як; стільки-ж, як. Слишком -го - надто багато, надто, занадто, забагато. [Їден надто має, а другий нічого (Кам'янеч.). Аж надто щастя! (Куліш). Занадто вже хочеш знати (Звин.). Для поеми в прозі (в цьому творі) забагато наукових гіпотез (Л. Укр.)]. Он слишком -го о себе думает - він надто високо гадає про себе, він надто високо несеться. -го ли - мало ли, -го - мало - чи багато, чи мало; (сколько-нибудь) скількись. -го (если), -го-много - що-найбільше, (в крайнем случае) в крайньому разі. -го шуму из ничего, -го грому попустому - багато галасу з нічев'я; за онучу збили бучу (Приказка);

2) (при сравн. степ.: гораздо) багато, багацько, далеко, значно, геть, дуже. [Цей кінь багато кращий за вашого (Чигиринщ.). Моя спідниця далеко довша од вашої (Хорольщ.). Своя хата дуже більша за цю землянку (Грінч.)]. Он -го счастливее меня - він багато (далеко) щасливіший від (за) мене. Больному сегодня -го лучше - слабому (х(в)орому) сьогодні багато (далеко, значно) краще, багато (значно) покращало.

* * *

1) бага́то; бага́цько

2) (при сравн. ст.: значительно, гораздо) бага́то, далеко, значно

набутить висипати, висипати грузом що (під будову).

* * *