Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

забвение

  • 81 уйти в забвение

    v

    Diccionario universal ruso-español > уйти в забвение

  • 82 Две большие тайны счастья: удовольствие и забвение.

    num
    aphor. Les deux grands secrets du bonheur: le plaisir et l'oubli. (Alfred de Musset (1810-1857), ïîéò-ðîìàíòîû)

    Dictionnaire russe-français universel > Две большие тайны счастья: удовольствие и забвение.

  • 83 быть обречённым на окончательное забвение

    Dictionnaire russe-français universel > быть обречённым на окончательное забвение

  • 84 напиток, дающий забвение

    n

    Dictionnaire russe-français universel > напиток, дающий забвение

  • 85 дающее забвение

    Русско-английский синонимический словарь > дающее забвение

  • 86 игнорирование

    с.
    menosprecio m, desestima f, desestimación f; olvido m ( забвение); omisión f ( опущение)
    * * *
    n
    gener. desestima, desestimación, menosprecio, olvido (забвение), omisión (опущение)

    Diccionario universal ruso-español > игнорирование

  • 87 забывчивость

    Русско-английский синонимический словарь > забывчивость

  • 88 успокоительное

    Русско-английский синонимический словарь > успокоительное

  • 89 непентес

    Русско-английский синонимический словарь > непентес

  • 90 мондымаш

    мондымаш
    сущ. от мондаш забвение, забывание; утрата воспоминаний, памяти (о чём-л., о ком-л.)

    Шке долгым мондымаш забвение своего долга.

    Марийско-русский словарь > мондымаш

  • 91 приходить

    прийти, притти и придти
    1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];
    2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - прийт`и
    прихо́дити, прийти́; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти; (наставать, наступать) настава́ти, наста́ти, надхо́дити, надійти́; (о мысли, догадке, воспоминании) спада́ти, спа́сти

    мне пришла́ охо́та — мене́ взяла́ охо́та, мені́ припа́ла охо́та

    он приходи́л в нетерпе́ние — його́ бра́ла нетерпля́чка

    прийти́ в весёлое настрое́ние — розвесели́тися

    прийти́ в себя — ( после обморока) оприто́мніти, очу́няти, очу́нятися, очу́матися; ( опомниться) опам'ята́тися, отя́митися, схамену́тися

    прийти́ в я́рость — розлютува́тися

    прийти́ к заключе́нию — дійти́ ви́сновку, ви́снувати

    прийти́ к [твёрдому] убежде́нию — [тве́рдо] перекона́тися

    прийти́ к соглаше́нию — дійти́ (прийти́ до) зго́ди; ( достичь взаимопонимания) порозумі́тися

    приходи́ть, прийти́ в движе́ние — почина́ти, поча́ти ру́хатися, урухо́млюватися, урухо́митися; ( шевелиться) воруши́тися, заворуши́тися

    приходи́ть, прийти́ в него́дность — роби́тися, зроби́тися неприда́тним

    приходи́ть, прийти́ в противоре́чие (в столкнове́ние) — захо́дити, зайти́ в супере́чність (в су́тичку)

    приходи́ть, прийти́ в раздраже́ние — дратува́тися, роздратува́тися

    приходи́ть, прийти́ в смуще́ние — бенте́житися, збенте́житися; ( чувствовать неловкость) ніякові́ти и ні́яковіти, зні́яковіти; ( стесняться) соро́митися и засоро́млюватися, засоро́митися

    приходи́ть, прийти́ в у́жас — жаха́тися, жахну́тися и вжахну́тися

    приходи́ть, прийти́ в умиле́ние — розчу́люватися, розчу́литися

    приходи́ть, прийти́ к концу́ — дохо́дити, дійти́ кінця́ (до кінця́), добіга́ти, добі́гти кінця́

    приходи́ть, прийти́ на по́мощь — допомага́ти, допомогти́, прихо́дити, прийти́ на допомо́гу

    Русско-украинский словарь > приходить

  • 92 Забытие

    Забытьё забуття; см. Забвение. [Очі закриваю, лежу у тихім забутті (Черняв.)].

    Русско-украинский словарь > Забытие

  • 93 Vergessenheit

    f забвение; in Vergessenheit geraten забы(ва)ться

    Русско-немецкий карманный словарь > Vergessenheit

  • 94 небытие

    с.
    2) ( забвение) oblivion

    уйти́ в небытие́ — be relegated to oblivion / obscurity

    верну́ть (вн.) из небытия́ — rescue (d) from obscurity

    Новый большой русско-английский словарь > небытие

  • 95 Лета, Кануть в Лету

    L'oblio. Cadere nell'oblio.
    ■ [lang name="Russian"]Лета — река забвения. Употребляется в значении: забвение; навсегда исчезнуть, быть забытым.

    Словарь пословиц, поговорок, крылатых слов и выражений > Лета, Кануть в Лету

  • 96 амнистия

    Русско-английский синонимический словарь > амнистия

  • 97 безмолвие

    Русско-английский синонимический словарь > безмолвие

  • 98 вычеркивание

    Русско-английский синонимический словарь > вычеркивание

  • 99 забывчивый

    Русско-английский синонимический словарь > забывчивый

  • 100 помилование

    Русско-английский синонимический словарь > помилование

См. также в других словарях:

  • забвение — предавать забвению, приходить в забвение.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. забвение игнорирование, пренебрежение; забытие, забвенье, дремота, невнимание, дрема, попрание,… …   Словарь синонимов

  • Забвение —  Забвение  ♦ Oubli    Понятие, обратное не памяти (забвение подразумевает память), а воспоминанию. Забыть значит перестать помнить о чем то, что по меньшей мере в течение какого то времени удерживалось в памяти. Забвение совсем не обязательно… …   Философский словарь Спонвиля

  • ЗАБВЕНИЕ — ЗАБВЕНИЕ, забвения, мн. нет, ср. (книжн.). 1. Действие по гл. забыть. Забвение своих обязанностей всегда приводит к дурным последствиям. 2. Забытье, состояние по гл. забыться. «Он забылся на минуту, но в этот короткий промежуток забвения…»… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЗАБВЕНИЕ — – вид существования, по Хайдеггеру, основанный на том, что Man предпринимает постоянные попытки избавиться от груза ответственности за существование путем ухода в будничные дела, попытки утешить себя с помощью этих дел относительно своего бытия и …   Философская энциклопедия

  • Забвение — Забвение  ничего Река забвения в древнегреческой мифологии  река в подземном царстве, вода которой заставляла души умерших забыть жизнь на земле. Забвение в вымышленной вселенной TES  один из планов бытия, обиталище даэдра… …   Википедия

  • ЗАБВЕНИЕ — ЗАБВЕНИЕ, я, ср. 1. Утрата памяти о чём н. (книжн.). Предать забвению (перестать помнить, забыть). 2. чего. Пренебрежение тем, чем нельзя пренебрегать. З. своих обязанностей. З. приличий. 3. То же, что забытье (устар.). В минуту забвенья.… …   Толковый словарь Ожегова

  • забвение — я, только ед., с. 1) книжн. Утрата воспоминаний, памяти о ком л. или о чем л. Записная книжка Блока дарит мелкие подарки, извлекая из бездны забвения и возвращая даты полузабытым событиям... (Ахматова). Синонимы: беспа/мятность (разг.) 2) (чего,… …   Популярный словарь русского языка

  • Забвение — (др. рус. – за быть) забывание, исчезновение из памяти, утрата памяти о чем то, о ком то. Такое забвение лиц, событий, состояний может быть и положительным (врачующим в горе, тревоге), и отрицательным (пренебрегающим, умышленно изгоняющим из… …   Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)

  • ЗАБВЕНИЕ — отсутствие или исчезновение воспоминания. Забвение может быть вызвано многочисленными причинами: 1) неспособностью зафиксировать воспоминания; индивид забывает постепенно. Такая неспособность чаще всего связана с достаточно определенными… …   Евразийская мудрость от А до Я. Толковый словарь

  • ЗАБВЕНИЕ — отсутствие или исчезновение воспоминания. Забвение может быть вызвано многочисленными причинами: 1) неспособностью зафиксировать воспоминания; индивид забывает постепенно. Такая неспособность чаще всего связана с достаточно определенными… …   Философский словарь

  • забвение — ▲ исчезновение ↑ постепенный, память забвение постепенная утрата памяти о чем л. дело прошлое. | изгладить, ся (# из памяти). и думать забыть о чем. однодневка. | предать забвению. кануть в Лету [в вечность. в безвестность. в реку забвения]. уйти …   Идеографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»