животных

улюбленик, улюбленець (-нця), любленик, укоханець, (ц.-слав.) возлюбленик, (фамил.) любчик, (баловень) мазун, пестун, мазій, пестій (-тія), (особ. о домашних животных) приятель. [Учитель мав улюбленців між нами (Л. Укр.). Великий музика, любленик людей (Кониськ.). Возлюбленику муз і грацій, ждучи тебе, я тихо плачу (Шевч.). Всі цуценята погодував, найбільше-ж свого сіренького приятеля (Звин.)]. -мец отца - батьків любчик, (баловень) батькова дитина, батьків (татів) син. -мец матери - мамин любчик, (баловень) мамина дитина, мамин син. -мец судьбы - улюбленик, улюбленець долі. -мец публики - улюбленик, улюбленець публіки.

* * *

1) (коровье и вообще из молока животного) масло. -ло жёсткое, крохкое, крошливое, рассыпчатое - крихке масло. -ло жирное - сите, масне масло. -ло зимнее, летнее - зимове, літнє масло. -ло кухонное - кухе[о]нне, куховарське масло, масло до страви. -ло мажущееся, маркое - беручке (мастке) масло. -ло мраморное - мармурове масло. -ло отжатое - віджимане, вижимане масло. -ло перебитое, перемятое (переработанное) - переколочене, перем'яте (перемішане) масло. -ло прогорклое - їлке (згіркле) масло. -ло салистое, сальное - лоювате масло. -ло сибирское - сибірське масло. -ло сливочное - вершкове масло. -ло стойловое - сухопашне, станкове масло. -ло столовое - масло до столу. -ло творожистое, мутное - сколотинисте масло. -ло топлёное - топлене масло. Бить, сбивать, пахтать -ло - см. Пахтать;

2) (жидкий жир рыбий, морск. животных) лій (р. лою), (зап.) тран, трин (-ну); см. Ворвань;

3) (растит., минеральн., эфирн.) олія (-лії, ж. р.), олій (-лію, м. р.); (смазка) мастило. -ло адское - куркасова олія. -ло варёное - варена олія. -ло веретённое - верете[і]нне мастило. -ло горное, каменное, чёрное - гірська олія, нафта. -ло деревянное, лампадное - олива. -ло касторовое, рициновое - рицинова олія, рицина. -ло кокосовое - кокосова олія. -ло конопляное - сім'яна олія, олій. - ло костяное - кістяна олія. -ло купоросное - сірчаний чорноквас (-су). -ло летучее - летюча олія. -ло масличное, оливковое - маслинова (оливна) олія, (грубый сорт) олива. -ло машинное - машинна олія. -ло минеральное - мінеральна олія. -ло подсолнечное - сонячникова олія. -ло постное - олія, олій. -ло прованское - прованська олія. -ло растительное - рослинна олія. -ло розовое - рожева (трояндова) олія, (зап.) рожевий (трояндовий) олійок. -ло сивушное - сивушна олія. -ло смазочное - мастило, шмаровило, шмарова олія (олива). -ло эфирное - етерова олія. Бить -ло (растит.) - бити, забивати олію;

4) (церк.: елей) масло, (возвыш.) єлей, (ароматн.) миро. Соборовать -лом кого - (маслом) соборувати, маслувати, маслосвятити кого;

5) см. Жир. Лошадь в -ле - масний кінь;

6) (в игре в мяч, в свинку) масло;

7) Всё идёт как по -лу - усе йде як з маслом, все котиться як на олії. Катается, как сыр в -ле - кохається в добрі; живе, наче вареник у маслі плаває; срв. Кататься 1. Подлить -ла в огонь - до гарячого ще приском сипнути (Приказка), додати гарту. Ешь, дурак, с -лом - їж, дурню, бо то з маком (Приказка);

8) -ло земляное, бот. Phallus impudicus L. - вонюча веселка, земляні яйця, дідове сало.

* * *

1) ма́сло; ( растительное) олі́я; ( смазка) масти́ло, масти́во

2) ( масляные краски) жив. олі́я, олі́йна фа́рба

1) (мать) матка. [У кого матка рідненька, у того й сорочка біленька (Приказка)]. Правда -ка - щира правда. Сказать всю правду -ку - сказати щиру правду, сказати все по щирості;

2) (женщина) жінка, (баба) баба, (тётка) тітка;

3) (у животных) матка (вед. и соб. значении), (самка) самиця. [Ласкаве телятко дві матки ссе (Номис). Овець у його дуже багато: самої матки сот сім (Сл. Ум.)];

4) (у пчёл) матка, матиця. [За ним повалило козацтво, як за маткою бджоли (Куліш)]. Лишиться -ки - зматчіти, зматчитися. Лишившийся -ки (улей, рой) - зматчілий, безматній (вулик, рій, р. рою);

5) анат. uterus - матиця, матка, ураз (-зу), (пров.) дитинник, (у свиньи ещё) пацятник (-ка) (Верхр., Жел.). Бешенство -ки - німфоманія, сказ матиці. Выпадение -ки - випад матиці (матки, уразу);

6) (у растений) маточка, плідник (-ка);

7) (картофелин, луковиц) матка;

8) (минер.: маточная порода) маточна порода. -ка венисы - лосняковий лупак (-ка);

9) (в колодце) дітинець (-нця);

10) (уксусный отсед) гніздо (оцту) (Сл. Ум.);

11) (предводитель в игре) матка;

12) (оспа) віспа;

13) см. Компас;

14) см. Матня;

15) см. Матица 1.

* * *

1) ( самка-производительница) матка

2) анат. ма́тка

3) ( маточник) ма́тка

4) мор. ма́тка

5) ( мать) ма́тка

мётываться

1) (страд. з.) - а) (быть бросаемым) кидатися, метатися, бути киданим; (об искрах, огне) сипатися, бути сипаним, (о паре) оратися, бути ораним, (о стоге) кластися, бути кладеним и т. д. -ться в глаза - кидатися в очі, впадати в око (в очі); б) (о детёнышах животных) приводитися; в) (об икре) викидатися; г) (о шитье) наживлятися, шитися на живу нитку; фастриґуватися; (о петлях) обкидатися;

2) (взаимн. з.) кидатися чим. [Діти кидаються сніжками (Київщ.)];

3) -ться, метнуться (возвр. з.) - кидатися, кинутися, метатися, метнутися, борсатися, шататися, шатнутися, шаснутися, шибатися, шибнутися, шваргатися, (суетливо) метушитися, (бегать) га(й)сати; (от укуса насекомых: о животн. и перен. о людях) ґедзатися, ґедзкатися, ґзитися, дрочитися. [Над кручею кидалась, як чайка, Фатьма (Коцюб.). Всю ніч метався та верещав, не даючи спати (Франко). Борсався з нестерпучого болю, але мовчав (Грінч.). Шатнувсь по всій хаті - нема нікого (Рудч.). Шибається, як чорт по пеклі (Номис). Бурсачва шваргалась по класу (Еварн.). Безсило метушиться між буржуазією і пролетаріятом (Азб. Ком.). Гасали по вулицях (Леонт.). Кричала, ґедзалась, качалась (Котл.)]. -таться во все стороны - кидатися на всі боки. -тся как угорелый, как угорелая кошка, как цыган на торгу (на ярмарке) - кидається (бігає) як очмарілий (очемерілий) кіт, як попечений, як посолений, як циган на ярмарку. Кровь -нётся в голову - кров кинеться в голову.

* * *

1) кидатися, метатися (мета́юся, мета́єшся и мечу́ся, ме́чешся), бо́рсатися; ( суетливо) метуши́тися; ( бегать суетливо) бігати, гаса́ти

2) страд. кидатися, мета́тися; складатися, кла́стися; мета́тися; викида́тися

-тиска

1) метис (-са), -тиска, мішанець (-нця, м. р.), (стар.) тума;

2) -тис (о животн.) - метис, покруч (-чи, ж. р. и -ча, м. р.), підтумок (-мка).

* * *

молодая поросль) підмолодь, намолодь (-ди).

* * *

(собир.: о животных, растениях) па́молодок, -дку, па́молодь, -ді, мо́лодь

I. 1) (у животных) морда, писок (-ска), (рыло) рило. [Теляча морда (Рудан.). Писок наче у свині (Переясл.). Глянуть ніколи не може на небо, та цілий вік у багні риється писком своїм (Самійл.)]. Собачья, свиная -да - собача, свиняча морда, собачий, свинячий писок (- ска). Бычья -да - бичача (воляча) морда. Лошадиная -да - коняча (кінська) морда; (переносно о лице человека) конячі (кобилячі) щелепи;

2) (бранно о лице человека) морда, пика, писок (-ска), (харя, рыло) марми[у]за, мармос (-са), ряжка, сурло. [Із свинячою мордою (з свинячим писком) та в пшеничне тісто (Приказка). Гарна мордою - хоч пацюки бий (Н.-Лев.). Побив бабі, помолотив голову і пику (Пісня). Ударив його по мармизі, аж юшкою вмився (Сл. Ум.)]. Бить по -де (по мордасам) - бити по морді (по пиці, по писку). Съездить кого по -де (по мордасам) - затопити (заточити) кого (кому) в пику (в морду, в писок), дати ляща в пику (в морду, в писок) кому, дати ляпаса кому. [Як дам тобі ляща я в пику (Котл.)]. Дать кому в -ду - дати кому, ударити (луснути, морснути) кого по пиці (по морді, по писку), в пику (в морду, в писок). [Щоб ще по пиці не дав, бо він на те салдат (Квітка). Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскур.)]. Бац его в -ду - лясь (геп, лусь) його по пиці (по морді, по писку);

3) бот. -да козья (Lonicera L.) - деревник, дерев'яник (-ку), (рус.) жимолость (-ти), (каприфолий, L. Caprifolium L.) козячий листик. -да ослиная (Anchusa L.) - воловик (-ку), синька, шарило. -да собачья (Antirrhinum L.) - ротики (-ків), паротка. -да ужовая (Caryophillus) - гвоздики, гвоздикове дерево.

II. Морда (снаряд рыболовный) - жак (-ку и -ка), верша, ятір (р. ятера) з пруття.

* * *

1) ( у животного) мо́рда; пи́сок, -ска; (у коня, коровы диал.) хра́па

2) ( у человека) вульг. мо́рда, пи́ка, пи́сок, марми́за

1) (растение) мох (р. моху, мн. мохи, -хів), морох (-ху), (і)мшедь (-ди), мохнатиння (- ння). [Налапав м'який мох, а під мохом твердий камінь (Н.-Лев.). Як піде дощ та постоє стіжок, то так морохом і обросте (Вовчанщ.). Замість хліба якесь мохнатиння поросло на полі (Липовеч.)]. Обростать, обрости мхом - обростати, обрости (поростати, порости) мохом, мохнатіти, обмохнатіти, о(б)мохтіти. [А над річкою могила мохом поростає (Рудан.). Він такий уже старий, що увесь мохом обріс (Рудч.). Лежачи і камінь мохнатіє (Номис)]. Мох белый (Sphagnum Ehrh.) - торфник (-ку). Мох водяной (Conferva L.) - конферва, зелениця, водяна вовна. Мох исландский (Cetraria islandica Asch.) - границя (звичайна), грань (-ни), ісландський мох. Мхи, бот. Bryophyta - мохівці (-ців), мохи;

2) (у животных) пух (-ху), пушок (-шку). [На череві самий пушок (Сл. Ум.)];

3) см. Моховина.

* * *

1) калиточка, капшучок (-чка), гаманець (-нця);

2) анат. scrotum - калитка, (у животных) пуздро.

* * *

1) уменьш., кали́точка, капшучо́к, -чка́

2) анат. мошо́нка, кали́тка

мишастий. [Мишастий кінь (Мирг.)].

* * *

м'ясо, (диал.) гав'ядина, (детск.) кика, ґиґа. [Не буде з тої кози м'яса (Номис). Гав'ядина свиняча; печеня з волячої гав'ядини (Звин.). Дає дитині м'яса та каже: на кики! (Гуманщ.)]. -со варёное - варене м'ясо, (диал.) махан (-ну). -со жареное - печене (м'ясо), печеня; срв. Жаркое. -со копчёное - вуджене м'ясо, вудженина. -со сырое - сире м'ясо, свіжина. -со воловье - воловина; см. Говядина. -со гусиное - гусятина. -со индейки - (г)индичина. -со козье - козлина, козлятина. -со кошачье - кошатина. -со куриное - курятина. -со линя - линина. -со лошадиное - см. Конина. -со свиное - см. Свинина. -со собачье - псина. -со сома - сомина. -со судака - судачина. -со утиное - (в)утятина. -со павшего животного - здохлятина, здохленина; срв. Падаль. -со пушечное - гарматне м'ясо. [Ті рекрути, гарматне м'ясо на війну (Франко)]. -со дикое, мед. caro luxuriens - дике м'ясо. Мягкие части -са - м'якуш (-шу), м'якота; срв. Мякиш 2. Ни рыба, ни -со - ні риба, ні м'ясо; ні в тин, ні в ворота; ні бе, ні ме, ні кукуріку.

* * *

(о человеке животных) накостричитися, наїжитися, найоржитися, напутритися.

* * *

1) (о людях) присутність кого, (чаще о животных и неодуш.) наявність (- ности) чого. [Присутність свідків, наявність доказів (Київ)];

2) (в деньгах) готівка, готові гроші (-шей и -шів), готовик (-ка), готовина, (стар.) готовизна; срв. Наличный 2 (-ные деньги). Денежная -ность - готівка и т. д. Свободная -ность - вільні гроші, (вільна) готівка. [Не можемо купити, бо вільних грошей не маємо (Київ)]. Какая у нас -ность? - скільки (ми) маємо готівкою (готових грошей)? Быть, состоять в -ности - см. Лицо 9 (Быть, состоять на -цо). В -ности имеется, сто рублей - наявних (готових) грошей (готівки) є (маємо) сто карбованців.

* * *

1) см. наличие

2) ( о деньгах) готі́вка, гото́ві гро́ші

1) (лицевой) чільний, передній. -ная (сторона дома) - чоло будинку;

2) (присутствующий) присутній, (чаще о животных и неодуш.) наявний. -ных в роте сто человек - присутніх (наявних) у роті сто чоловік(а). -ный состав войска, служащих - дійсний (наявний) склад війська, службовців. -ный состав судей - наявний склад суддів, присутні судді. -ное имущество - наявне добро (майно). -ный интерес - дійсний (явний) інтерес. -ный капитал - наявний капітал. -ные деньги - (находящиеся налицо) наявні гроші (-шей и -шів.), (свободная наличность) готові (гроші), готівка, готовик (-ка), готовина, (стар.) готовизна. [Після його зосталося готовими грішми 600 тисяч червінців (Куліш). Купив за готові (Сл. Афан.). Набір не беру, усе купую за готівку (Київщ.). Хіба не видко, що ти приїхав жити з готовика? - значить, готовик у тебе є (Кониськ.). Панове державці свої срібла, золоті пояси ковані на готовизну переводять (Куліш)]. В кассе всего двадцать рублей -ных денег - у касі наявних (готових) грошей (готівки) всього двадцять карбованців. -ный платёж, платёж -ными деньгами - платіж (виплата) готовими грішми (готівкою).

* * *

наля́каний, поля́каний; наполо́ханий; перестра́шений; настра́ханий, настра́шений; (в знач. прил.: преим. о животных) схарапу́джений

-ся, нарезать, -ся см. Нарезывать, -ся.

* * *

несов.; сов. - нар`езать

1) нарізувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарізувати и понаріза́ти, натина́ти, натя́ти, -тну́, -тне́ш; (сов.: порезать) порі́зати; (о продуктах, ткани) накра́ювати, -кра́юю, -кра́юєш, накра́яти; ( кромсать) батува́ти, набатува́ти; ( определённое количество) урі́зувати, урі́зати

2) ( делать нарезы) нарізувати и наріза́ти, нарізати и мног. понарі́зувати и понарізати, карбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, накарбува́ти

3) ( животных) нарізувати и нарізати, нарі́зати и мног. понарі́зувати и понаріза́ти, сов. порі́зати; (сов.: свиней) наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати, -люю, -люєш

1) (о воде, волне) наринути и (редко) нарнути, наплинути, наплисти, и напливти. [Наринуло багато води (Сл. Ум.). Наринула на мене хвиля щастя (Велз). Як нарнуло води з моря, весь день не спадає (Мил.). Здавалося - в темну камеру наплинуло багато весняної неспокійної води (Васильч.)];

2) (о людях, животных и перен.) наринути, налинути, наплинути, наплисти и напливти, насунути, (нагрянуть) пригромити(ся), (налететь) налетіти. [Народу наринуло - тьма тем (Мова). На бульвар налинула публіка, неначе полились хвилі з моря (Н.-Лев.). Ціле море спогадів налинуло до мене (Васильч.). Налинули (на нього) тихі мрії (Васильч.). Наплило польської мови на Україну (Куліш). Насунуло гостей, що і сісти ніде (Богодух.). Як пригромлять люди до колодязя, дак дотовпу нема (Сл. Гр.). Хмарою налетіла сарана (Херсонщ.)].

* * *

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *

1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

I. невід (-вода). [У наметах рибалки прокинулись, з кілля невід зняли, в човни весла несуть (Самійл.). Наперед невода рибою не хвались (Номис)]. Ловить -дом рыбу - ловити неводом (редко в невід) рибу. [Ви ловите білу рибку в шовковий невід (Федьк.)]. Вытягивать, вытянуть -вод из воды - вибирати, вибрати, тягти, витягти (из проруби, испода льда: витонити) невід (невода). Закидывать, закинуть -вод - закидати (заводити, розсипати), закинути (завести, розсипати; в прорубь, под лёд: затонити) невід. [«Пора уже нам невід завести». - Хлопці взялись; склали невід на шлюпки, розсипали в море (Март.)].

II. кому чему

1) (о деньгах) невід (-воду) на що. У нас денежкам -вод - у нас грошенята (грошики) не ведуться;

2) (о домашних животных) невід, неплід (-лоду) на кого (напр. на кури).

* * *