Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

жар

  • 1 жар

    1) (солнечн. зной, искусств, теплота) жар (р. -ру), пал (р. палу), жарота, спека, спекота; см. Жара. [Тільки-що ввійшли в баню, аж жар такий, що не можна (Рудч.). Літній пал (Фр.)];
    2) (повышен. темп. челов. тела) жар, пал, (в)огонь (р. -гню), (болезн.) гарячка. [Так мене жар ухопив. З холоду кинуло в пал (Л. Укр.). Од цієї думки обняло її мов огнем. Прагне вона щастя, мов пити в гарячці (Коц.)]. Быть в -ру - горіти. [Дівчина тільки мучилася - то горіла, то мерзла]. У него жар - його палить. Бросать в жар - кидати в жар, обсипати жаром;
    3) (раскал. угли без пламени и дыму) жар, (зап.) грань (р. -ни); (мелкие с горячей золою) присок (р. -ску); (один уголь) жарина; (прил.) жаристий. [В мене очі горіли, мов жар (Л. Укр.). Пече картоплю на грані (в грані) (Под. губ.)]. Испускать сильный жар, пылать, пышать, -ром гореть (без пламени) - жаріти (действие - жаріння), жахтіти, пашіти, палахкотіти. [У неї аж щоки жаріють. Купа жару, та аж жахтить, червоніє (Г. Барв.). Пашить з печи. Дитина така гаряча, - так і палахкотить (= идёт жар) від неї]. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця;
    4) (бурый камень, уголь, лигнит) бурий вугіль (р. -гля) (буре вугілля), лігніт;
    5) (пыл) пал, запал, опал. [Який гарячий пал, що й перешкод не зна (Сам.). Говорити з запалом. Він із запалам узявсь до праці. Щось комусь з великим опалом доводила вона шептом (М. Вовч.)];
    6) (разгар) розгар, пал, розпал, гарячий час (мент). В жару битвы - в гарячий час бою, в розгарі бою. В жару спора - в палу суперечки. Жары (мн.) -
    1) (пора летн. зноя, межень) спека (ед.);
    2) (на картине: блёстки, блик) жаріння, огні.
    * * *
    1) жар, -у; ( жара) спека; пал, -у
    2) ( горячие угли) жар; диал. грань, -ні; ( мелкие угли с горячей золой) при́сок, -ску
    4) (перен.: страстность, рвение, пыл) за́пал, -у, жар, о́пал, -у; поэз. пал, -у

    с \жар ром — з за́палом, з жа́ром, з о́палом

    Русско-украинский словарь > жар

  • 2 жар

    техн.
    жар, -ру; ( о зное) спе́ка

    Русско-украинский политехнический словарь > жар

  • 3 жар

    техн.
    жар, -ру; ( о зное) спе́ка

    Русско-украинский политехнический словарь > жар

  • 4 жар

    техн. жар, кале́ние ( состояние тела при высоких температурах), нака́л, у́голь

    Українсько-російський політехнічний словник > жар

  • 5 Жарёха

    1) см. Жаркое;
    2) (сечение розгой) хлоста. Жарёху дать (высечь) - всипати жару, хлости[у] дати кому. См. Высечь.

    Русско-украинский словарь > Жарёха

  • 6 жар-птица

    фольк.
    жар-пти́ця

    Русско-украинский словарь > жар-птица

  • 7 жарівне горно

    кали́льный горн

    Українсько-російський політехнічний словник > жарівне горно

  • 8 жарівниця

    техн. жаро́вня

    Українсько-російський політехнічний словник > жарівниця

  • 9 жарівня

    техн. жаро́вня

    Українсько-російський політехнічний словник > жарівня

  • 10 білий жар

    бе́лое кале́ние, бе́лый нака́л

    Українсько-російський політехнічний словник > білий жар

  • 11 червоний жар

    кра́сное кале́ние, кра́сный нака́л

    Українсько-російський політехнічний словник > червоний жар

  • 12 калильный горн

    жарівне́ го́рно

    Русско-украинский политехнический словарь > калильный горн

  • 13 калильный горн

    жарівне́ го́рно

    Русско-украинский политехнический словарь > калильный горн

  • 14 Кабаб

    (жар. мясо) кебаб (-бу).

    Русско-украинский словарь > Кабаб

  • 15 накал

    1) (действие) - а) розжарювання, розпікання, оконч. розжарення, розпечення; б) насмаження, напряження. Срв. Накаливать;
    2) (состояние) розпечення, гарт (-ту), жар (- ру). Белый -кал - білий гарт, ясний жар.
    * * *
    1) ( действие) розжа́рення, розпе́чення, (неоконч.) розжа́рювання, розпіка́ння; розпа́лення, (неоконч.) розпа́лювання; заго́стрення, (неоконч.) заго́стрювання
    2) (состояние, свойство) спец. розжа́рення, жар, -у, розпе́чення

    белый \накал л — бі́лий жар

    ла́мпа непо́лного \накал ла — лампа непо́вного розжа́рювання (розжа́рення)

    3) (перен.: напряжение, возбуждение) напру́ження, напру́га; ( жар) жар

    Русско-украинский словарь > накал

  • 16 загребать

    загресть
    1) загрібати, загребти, загортати, загорнути, загромаджувати, загромадити, (о мног.) позагрібати, позагортати, погромадити, позагромаджувати що. [Вони мерців у землю загрібають (Л. Укр.). Загромадити сіно]. -бать жар - загортати жар. -бают жар (перен.) - гріють руки. Чужими руками жар -бать - чужими руками жар загрібати, чужими пирогами батька поминати (Приказка);
    2) (захватывать чужое) гарбати, загарбати, позагарбувати. Загребённый - загребений, загорнений, загромаджений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - загрест`и
    1) загріба́ти, загребти́ и мног. позагріба́ти; ( лопатой) загорта́ти, загорну́ти и мног. позагорта́ти; ( присваивать чужое) зага́рбувати и га́рбати, зага́рбати, сов. диал. зга́рбати, загра́бати

    \загребать бать де́ньги — загріба́ти (огре́бом бра́ти) гро́ші

    2) (сов.: начать грести) загребти́; ( веслом) поча́ти веслува́ти

    Русско-украинский словарь > загребать

  • 17 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 18 огонь

    огонёк
    1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;
    2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);
    3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.
    * * *
    1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра
    2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь

    Русско-украинский словарь > огонь

  • 19 каление

    1) (раскаляние) розпікання, розжарювання;
    2) (закаливание) гартування;
    3) (повыш. темпер. при калении и переносно) гарт (-ту). [Злить в палкім червонім гарті думи радісно щасливі (Чупр.)]. Белое -ние - ясний жар, білий гарт. Довести до белого -ния (иноск.) - допекти до живого, (фамил.) допекти до живих печінок кому;
    4) (об орехах, ягодах) смаження, праження.
    * * *
    1) ( действие) розжа́рювання, розпіка́ння; сма́ження, пря́ження; гартува́ння

    бе́лое \каление — бі́лий жар

    довести́ кого́ до бе́лого кале́ния — перен. допекти́ кому́ (кого́) до живого

    Русско-украинский словарь > каление

  • 20 лихорадочный

    1) пропасний, пропасничний, лихоманковий, трясцевий, трясовичний; (горячечный) гарячковий. [В якійсь гарячковій нестямі (Коцюб.)]. -ный жар - пропасний жар. [Здається, що в нього пропасний жар (Крим.)]. -ный озноб - дригота (мороз) від пропасниці. У него -ный озноб - його морозить (холодить). -ный пульс - пропасний (лихоманковий) пульс (-су). -ный больной - слабий (-бого) на пропасницю. -ная кора - хінна кірка, хіна. -ная трава, бот. - а) см. Лихорадочник; б) Ajuga reptans L. - горлянка (повзуча), дівоча краса, суховершки (-ків); в) Aristolochia Clematitis L. - хвилівник (-ка) (звичайний), хвилинник, кирказон (-ну), меч-дерево; г) см. Маун; ґ) Hieracium Pilosella L. - нечуйвітер (-тру) (волосистий); д) Lepidium ruderale L. - вонючка, вонючі віники (-ків); е) Pedicularis palustris L. - шолудивник (болотяний), смиз (-зу); є) Ranunculus sceleratus L. - жовтець (-тцю) отруйний, бишак (-ку), лютик; ж) Sedum acre L. - очиток (-тка и -тку) (гострий), бурячки (-ків), молодило; з) Teucrium Chamaedrys L. - самосил (-лу);
    2) перен. - гарячковий. [Гарячкова енергія (Коцюб.). Гарячкова робота (Єфр.)]. -ная деятельность - гарячкова діяльність (-ности).
    * * *
    1) пропа́сний; гарячко́вий
    2) перен. гарячко́вий

    Русско-украинский словарь > лихорадочный

Страницы

См. также в других словарях:

  • жар — жар/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • Жар — (алб. Zjarri  огонь): Жар (симптом)  повышенная температура тела. Жар птица. Жар, Михаил Васильевич  украинский церковный и общественный деятель. Содержание 1 География 1.1 Казахстан …   Википедия

  • ЖАР — ЖАР, жара (у), о жаре, в жару, мн. жары, муж. 1. только ед. Сильная степень нагретости, раскаленности воздуха, зной (в этом знач. выходит из употр., заменяясь словом жара). «Жар свалил, повеяло прохладой.» И.Аксаков. || Горячий, раскаленный… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЖАР — муж. сильная степень тепла, от солнца, от огня, от раскаленной вещи, от пара, от химических явлений и пр. | Горящий или тлеющий уголь, пере горевшие в раскаленный уголь дрова, огонь без пламени. | Бурый каменный уголь, лигнит. | Воспалительное,… …   Толковый словарь Даля

  • жар — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? жара и жару, чему? жару, (вижу) что? жар, чем? жаром, о чём? о жаре и в жару 1. Жаром называют сильно нагретый, горячий воздух. Обдало жаром в парилке. | Сухой жар костра. | Полыхнувшее пламя обдало… …   Толковый словарь Дмитриева

  • жар — См. воодушевление, горячность, огонь, погода задать жару, с жаром, чужими руками жар загребать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. жар воодушевление, горячность, огонь,… …   Словарь синонимов

  • жар — қабақтау. Қабағы шығыңқы, тіктеу. Кең маңдайлы, ж а р қ а б а қ т а у, шұңғылша біткен өткір көзді жас жігіт сахнаға шықты (И. Байзақов, Таңд. шығ., 2, 113). Жар қарлығашы. з о л. Қарлығаш тұқымдасына жататын, өзендердің жарқабақтарын мекендейтін …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • ЖАР — ЖАР, а ( у), о жаре, в жару, муж. 1. Горячий, сильно нагретый воздух, зной. Обдало жаром. 2. Место, где очень жарко. Сидеть на самом жару (на солнцепёке). На жару (на самом горячем месте, на огне). 3. Горячие угли без пламени. Загрести жен. в… …   Толковый словарь Ожегова

  • ЖАР — (сев.) выражение, означающее протекание какого либо явления с наибольшей силой, напр. вода идет в самый жар . Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • жар — жар, а и у, предл. п. в (на) жар у …   Русский орфографический словарь

  • жар — а ( у), предл. о жаре, в жару, на жару; м. 1. Сильно нагретый, горячий воздух. Обдало жаром в парилке. Сухой ж. костра. Внутри горящего дома нечем дышать от жара. // Жара, зной. Ж. летнего полдня. От солнца на террасе постоянный ж. и духота. Море …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»