-
1 Духов день
правосл. праздник) Дух, Святий Дух [До Духа не знімай кожуха], другий день Зелених свят. -
2 духовность
духовість, духовність (р. -ости).* * *духо́вність, -ності -
3 duchowieństwo
[духовєньство]n -
4 wind
I1. n1) вітерadverse (contrary, foul) wind — зустрічний (супротивний) вітер
cardinal winds — вітри чотирьох головних напрямів; вітри, що дмуть зі сходу, півдня, заходу, півночі
dead wind — лобовий (зустрічний) вітер
the wind was dead against us — вітер дув нам просто (прямо) в обличчя
fair (favourable) wind — попутний (сприятливий) вітер
wet wind — вологий вітер; вітер, що провіщає дощ
before (down, with) the wind — з попутним вітром, за вітром
to have the wind in one's face — іти проти вітру; іти важким шляхом
wind and weather permitting — якщо дозволить погода; за сприятливих метеорологічних умов
2) повітряний струмінь; потік повітря3) запах, духto get the wind of smb.'s plans — пронюхати про чиїсь плани
4) перен. чутка, натяк5) диханняsecond wind — спорт. друге дихання
6) пусті слова; базікання; похвальба7) мед. кишкові гази; метеоризм8) (the wind) муз. духові інструменти9) тех. дуття10) вет. тимпаніт; запалwind board — с.г. вітровий щит (сівалки)
wind pollination — бот. вітрове запилення
wind rose — метеор. роза вітрів
wind scale — метеор. шкала Бофорта
wind sleeve — метеор. вітровий конус
wind sprint — спорт. ривок у бігу
wind T — ав. посадочний знак Т
from the four winds — з усіх сторін, з усього світу
to get the wind up — розм. перелякатися, здрейфити
to give smb. the wind — розм. відшити (прогнати) когось; дати відставку комусь
to take the wind out of smb.'s sails — вибити у когось ґрунт з-під ніг
to talk (to preach) to the wind(s) — кидати слова на вітер
2. v1) почути, учути; іти по сліду2) принюхуватися3) примусити захекатися; викликати задишку4) дати перевести дух5) сушити на повітрі; провітрювати6) віяти зерноII1. n1) виток2) поворот; згин, вигин; закрут; звивина3) оберт4) текст. намотування, намотка2. v (past і p.p. wound)1) витися, звиватися2) мотати, намотувати, обмотувати3) намотуватися, обмотуватися4) обнімати; обвивати5) обвиватися6) петляти (про зайця)7) заводити (годинник; тж wind up)8) підтягувати (струни)9) вертіти, крутити (ручку тощо)to wind a bucket from a well — підняти (вийняти) корбою відро з колодязя
11) жолобитися12) трубити, сурмити; грати на духовому інструментіwind in: to wind in the line — змотати вудку
wind into — вплітати; перен. утиратися
wind off — розмотувати; розкручувати
wind on — текст. намотувати
wind up — змотувати (в клубок); збуджувати, накручувати; закінчувати, завершувати; ком. ліквідувати (ся)
to wind smb. round one's finger — обкрутити когось навколо пальця
* * *I n1) вітерfair /favourable/ wind — попутний вітер
adverse /contrary, head, foul/ — зустрічний /супротивний/ вітер
cardinal winds — вітри чотирьох основних напрямків (що, дують з півночі, заходу, півдня або сходу)
dead wind — зустрічний /лобовий/ вітер
before /down, with/ the wind — за вітром; з попутним вітром
up /into, on/ the wind — проти вітру
in the eye /in the teeth/ of the wind, in the wind's eye — прямо проти вітру
off the wind — спиною до вітра; мop. попутним вітром, на фордевінд
by the wind — мop. за вітром, на бейдевінд
wind falls [rises] — вітер стихає [посилюється]
a breath /a waft/ of wind — легкий порив вітру; подих вітерця
a gust /a blast/ of wind — порив вітру
to have the wind in one's face — йти проти вітру; йти складним шляхом
to gain the wind — мop. виграти вітер
to get the wind — мop. вийти на вітер
2) потік повітря, повітряна струміньthe wind of a passing train — повітряний струмінь від поїзда, що проходить
3) запахto get /to catch, to have/ (the) wind of — відчути, почути
the deer got wind of the hunter — олені почули мисливця; дізнатися, пронюхати
within wind of — на близькій відстані ( від дичини); чутка, натяк
there is something in the wind — в повітрі щось назріває; ходять деякі чутки
what's in the wind — є що чутноє; що відбуваєтьсяє
4) диханняto get /to recover, to fetch/ one's wind — віддихатися, перевести дух
sound in wind and limb — повністю здоровий; у відмінній формі
he has /got/ the wind knocked out of him — у нього перехватило подих від удару в сонячне сплетіння
5) тенденція, курс, віяння6) пусті слова, балачкиtheir promises are but wind — їх обіцянки - пусті слова; похвальба
7) мeд. вітри, ( кишкові) гази; метеоризм8) icт. повітря9) мyз. ( the wind) духові інструментиfrom the four winds — з усіх сторін, з усього світу
to sctatter /to blow/ to the four winds of heaven — розмітати у всі сторони; розкидати по всьому світу; розгромити ( ворог)
to cast /to fling, to throw/ smth to the winds — відкинути що-н.
to talk /to preach/ to the wind (s) — кидати слова на вітер, проповідувати в пустелі
gone with the wind — зникнувщий безслідно; що відійшов в минуле
to hang /to twist/ in the wind — вагатися, бути нерішучим; бути в невизначеному стані
to take the wind out of /from/ smb 's sails — випередити чиї-н. слова або дії; вибити землю з-під ніг
to put the wind up smb — налякати кого-н.
to raise the wind — cл. роздобути гроші
to give smb the wind — cл. прогнати кого-н.; дати відставку кому-н.
to find out /to see/ how /which way/ the wind blows — вияснити /подивитися/, куди вітер дме
to sail with every (shift of) wind — використовувати будь-яку можливість
to be three sheets in /to/ the wind — мop.; жapг. випити
between wind and water — мop. по ватерлінії; в уразливому або небезпечному положенні
to strike between wind and water — боляче кольнути; cпopт.; жapг. нанести удар в сонячне сплетіння
to sail close to /near/ the wind — див. sail
10)it's an ill wind that blows nobody (any) good, it's an ill wind that turns none to good — прис. = нема добра без лиха
trim one's sails before the wind — так кравець крає, як йому матерії стає
II [wind] vto sow the wind and to reap the whirlwind — = посієш вітер - пожнеш бурю
1) чуяти; почуяти; йти по сліду; принюхуватися2) визвати віддишку або затримку диханняwe stopped to wind our horses — ми зупинились, щоб дати перепочити коням
4) сушити на повітрі; провітрювати; дiaл. віяти зерно5) [,waind](past, p. p. wound) сурмити; грати на духовому інструментіIII [ˌwaind] n1) виток2) поворот, вигин; звивина3) оберт; виток4) лебідка; коловорот5) намотування, навивка; намотка, перемоткаIV [ˌwaind] v( wound)1) витися, звиватисяthe path [the river] winds — доріжка [ріка]в'ється /звиваєтся/
2) намотувати, обмотувати; мотати ( wind up)to wind into smth — вплітати в що-н.
to wind off — розмотувати; розкручувати; розмотуватися; розкручуватися
to wind a shawl round a baby, to wind a baby in a shawl — укутати дитину платком; намотуватися, обмотуватися
3) обвивати, обніматиshe wound her arms round the child, she wound the child in her arms — вона кріпко обняла дитину; обвиватися
6) піднімати лебідкою, коловоротом ( wind up)7) гнутися; коробитися ( про дошку)•• -
5 brass
1. n1) латунь; жовта мідь2) мідна меморіальна дошка3) розм. гроші5) pl мідний посуд, мідні прикраси; речі з міді6) розм. зухвалість, безсоромність7) військ., розм. стріляні гільзи8) pl тех. вкладиші (підшипників)double in brass — амер., розм. що грає на двох духових інструментах; що заробляє в двох місцях; здібний, різносторонній
brass hats — начальство, керівництво
as bold as brass — безсоромний, зухвалий
2. adjлатунний, міднийbrass plate — мідна дощечка (на дверях), меморіальна дошка
to part brass rags with smb. — мор., розм. порвати дружбу з кимсь
3. v1) покривати латунню (міддю)2) розм. поводитися зухвало* * *I n1) латунь, жовта мідь2) the brass(es) мідні духові інструменти3) мідна ( меморіальна) дошка4) пepeв.; pl що-небудь зроблене з міді; мідний посуд, мідні прикраси5) твердість; живучість; нечутливість6) cл. гроші7) нахабність, безсоромність8) cл.; див. brass hat9) вiйcьк. стріляні гільзиII a III v1) покривати латунню, міддю2) нахабно поводитися (звич. to brass it) -
6 wood
1. n1) часто pl ліс, гай2) деревина, лісоматеріал, дерево (матеріал)3) дрова4) (the wood) збірн., муз. дерев'яні духові інструментиwine from the wood — бочкове (розливне) вино
6) куля (для кегельбану)7) дерев'яна ключка (для гольфу)8) амер., розм. прилавок (у барі)2. adj1) дерев'яний2) лісовий, дикий3) деревний4) деревообробний; що належить до лісового господарстваwood industry — лісова (деревообробна) промисловість
5) дров'яний6) розм. божевільний; скажений (про собаку)7) шалений, лютийwood anemone — бот. анемона лісова
wood cherry — бот. черешня
wood chopper — сокира; колун; дроворуб
wood pussy — зоол. скунс
in the woods — амер., військ., розм. на маневрах
to take to the woods — утекти, ушитися, зникнути; ухилятися від обов'язків; сховатися в кущі
3. v1) засаджувати деревами; озеленяти (ділянку); саджати ліс2) запасатися дровами3) забезпечувати дровами4) навантажувати лісом (судно)* * *I [wvd] n1) pl ліс; гайa house in the middle of a wood — дім, оточений лісом
2) деревина; дерево ( матеріал); лісоматеріалhard /leaf/ wood — листяна деревина
3) дрова; деревне паливоsmall wood — гілки, хмиз
4) = woodland5) ( the wood) винна бочка; барильце для винаwine [beer]from the wood — розливне вино [пиво]
6) виріб з дерева; шар ( для кегельбан)he puts up a good wood — він добре грає в кеглі; ключка з дерев'яною ручкою ( для гольфу)
7) cл.; cл. прилавок; стійка ( в барі)8) ( the wood) дерев'яні духові інструменти••in the woods — cл.; вiйcьк.; жapг. на маневрах
out of the wood — поза небезпекою; залишивши труднощі позаду
II [wud] ato take to the woods — утекти, вислизнути; зникнути; ухилятися від обов'язків /від відповідальності/; to saw wood cл. ні в що не втручатися; триматися осторонь ( політики)
1) = wooden l3) що знаходиться в лісі; лісовий, дикийwood pigeon — лісовий /дикий/ голуб
wood folk — лісовий народ (феї, ельфи)
4) деревнийwood tar — деревна смола, дьоготь
5) дров'янийIII [wud] v1) засаджувати деревами, озеленювати ( ділянку); саджати ліс2) запасатися дровами; постачати дровами3) навантажувати ( судно) лісомIV [wud] aapx. скажений -
7 wind
I n1) вітерfair /favourable/ wind — попутний вітер
adverse /contrary, head, foul/ — зустрічний /супротивний/ вітер
cardinal winds — вітри чотирьох основних напрямків (що, дують з півночі, заходу, півдня або сходу)
dead wind — зустрічний /лобовий/ вітер
before /down, with/ the wind — за вітром; з попутним вітром
up /into, on/ the wind — проти вітру
in the eye /in the teeth/ of the wind, in the wind's eye — прямо проти вітру
off the wind — спиною до вітра; мop. попутним вітром, на фордевінд
by the wind — мop. за вітром, на бейдевінд
wind falls [rises] — вітер стихає [посилюється]
a breath /a waft/ of wind — легкий порив вітру; подих вітерця
a gust /a blast/ of wind — порив вітру
to have the wind in one's face — йти проти вітру; йти складним шляхом
to gain the wind — мop. виграти вітер
to get the wind — мop. вийти на вітер
2) потік повітря, повітряна струміньthe wind of a passing train — повітряний струмінь від поїзда, що проходить
3) запахto get /to catch, to have/ (the) wind of — відчути, почути
the deer got wind of the hunter — олені почули мисливця; дізнатися, пронюхати
within wind of — на близькій відстані ( від дичини); чутка, натяк
there is something in the wind — в повітрі щось назріває; ходять деякі чутки
what's in the wind — є що чутноє; що відбуваєтьсяє
4) диханняto get /to recover, to fetch/ one's wind — віддихатися, перевести дух
sound in wind and limb — повністю здоровий; у відмінній формі
he has /got/ the wind knocked out of him — у нього перехватило подих від удару в сонячне сплетіння
5) тенденція, курс, віяння6) пусті слова, балачкиtheir promises are but wind — їх обіцянки - пусті слова; похвальба
7) мeд. вітри, ( кишкові) гази; метеоризм8) icт. повітря9) мyз. ( the wind) духові інструментиfrom the four winds — з усіх сторін, з усього світу
to sctatter /to blow/ to the four winds of heaven — розмітати у всі сторони; розкидати по всьому світу; розгромити ( ворог)
to cast /to fling, to throw/ smth to the winds — відкинути що-н.
to talk /to preach/ to the wind (s) — кидати слова на вітер, проповідувати в пустелі
gone with the wind — зникнувщий безслідно; що відійшов в минуле
to hang /to twist/ in the wind — вагатися, бути нерішучим; бути в невизначеному стані
to take the wind out of /from/ smb 's sails — випередити чиї-н. слова або дії; вибити землю з-під ніг
to put the wind up smb — налякати кого-н.
to raise the wind — cл. роздобути гроші
to give smb the wind — cл. прогнати кого-н.; дати відставку кому-н.
to find out /to see/ how /which way/ the wind blows — вияснити /подивитися/, куди вітер дме
to sail with every (shift of) wind — використовувати будь-яку можливість
to be three sheets in /to/ the wind — мop.; жapг. випити
between wind and water — мop. по ватерлінії; в уразливому або небезпечному положенні
to strike between wind and water — боляче кольнути; cпopт.; жapг. нанести удар в сонячне сплетіння
to sail close to /near/ the wind — див. sail
10)it's an ill wind that blows nobody (any) good, it's an ill wind that turns none to good — прис. = нема добра без лиха
trim one's sails before the wind — так кравець крає, як йому матерії стає
II [wind] vto sow the wind and to reap the whirlwind — = посієш вітер - пожнеш бурю
1) чуяти; почуяти; йти по сліду; принюхуватися2) визвати віддишку або затримку диханняwe stopped to wind our horses — ми зупинились, щоб дати перепочити коням
4) сушити на повітрі; провітрювати; дiaл. віяти зерно5) [,waind](past, p. p. wound) сурмити; грати на духовому інструментіIII [ˌwaind] n1) виток2) поворот, вигин; звивина3) оберт; виток4) лебідка; коловорот5) намотування, навивка; намотка, перемоткаIV [ˌwaind] v( wound)1) витися, звиватисяthe path [the river] winds — доріжка [ріка]в'ється /звиваєтся/
2) намотувати, обмотувати; мотати ( wind up)to wind into smth — вплітати в що-н.
to wind off — розмотувати; розкручувати; розмотуватися; розкручуватися
to wind a shawl round a baby, to wind a baby in a shawl — укутати дитину платком; намотуватися, обмотуватися
3) обвивати, обніматиshe wound her arms round the child, she wound the child in her arms — вона кріпко обняла дитину; обвиватися
6) піднімати лебідкою, коловоротом ( wind up)7) гнутися; коробитися ( про дошку)•• -
8 духовный
1) (бестелесный, душевный) духовий, духовний. [Янголи - істоти духові (духовні). Завсіди українська нація почувала духовну потребу виявити своє духове життя в письменстві (Грінч.)]. -ховный отец - духов(н)ий батько. [Духовим батьком і привідцею цього руху був Драгоманов (Єфр.)]. -ные книги - божественні (духовні) книги. -ные стихи - духовні, побожні пісні. -ное пение - духовні, побожні співи. -ное завещание, духовная - духівниця, духовниця, духовна (Куліш), (редко) духівня, тестамент (р. -та);2) (относящийся к духовенству) духовний, духі[о]вницький. -ное звание - духовний стан. -ное происхождение - духовницький рід (р. роду). [Він духовницького роду]. -ное лицо, особа - духовна особа, духовник. [Вийшов до нас якийсь духовник, чи піп, чи чернець (Звин.)]. -ное училище - духовна школа. Духовные - духовні, духівництво. [На кого ни глянь, хоч на панів, хоч на духовних (Основа)].* * *духо́вний -
9 brass winds
-
10 breathe
v1) дихати; вдихати, видихати; зітхатиto breathe one's last — спустити дух, померти
2) жити, існувати3) дати передихнути (віддихатися)4) легенько повівати (про вітер)5) пахнути6) ледь долинати (про звук)7) говорити тихо (пошепки)not to breathe a word — не сказати й слова, тримати в таємниці
8) дути (на щось)9) заплямувати репутацію (чиюсь); чорнити; зводити наклеп10) грати на духових інструментах11) стомити; вимотати13) фон. вимовляти без вібрації голосових зв'язок* * *v1) дихати; вдихати; видихати; зітхнути; ( into) вдихнути2) жити, існувати3) злегка віяти ( про вітер); пахнути; ледь доноситися, тихо лунати ( про звук)4) говорити тихо, шепотіти5) ( upon) дути ( на що-небудь)6) заплямувати ( чию-небудь) репутацію; чорнити, обмовляти7) грати на духових інструментах; дути в духові інструменти9) стомити, вимотати10) виражати ( що-небудь), дихати ( чим-небудь)11) фон. вимовляти без вібрації голосових зв'язок -
11 woodwinds
[wudˌwindz]n; pl; муз. -
12 wood-winds
n pl збірн., муз.дерев'яні духові інструменти -
13 brass
I n1) латунь, жовта мідь2) the brass(es) мідні духові інструменти3) мідна ( меморіальна) дошка4) пepeв.; pl що-небудь зроблене з міді; мідний посуд, мідні прикраси5) твердість; живучість; нечутливість6) cл. гроші7) нахабність, безсоромність8) cл.; див. brass hat9) вiйcьк. стріляні гільзиII a III v1) покривати латунню, міддю2) нахабно поводитися (звич. to brass it) -
14 brass winds
-
15 breathe
v1) дихати; вдихати; видихати; зітхнути; ( into) вдихнути2) жити, існувати3) злегка віяти ( про вітер); пахнути; ледь доноситися, тихо лунати ( про звук)4) говорити тихо, шепотіти5) ( upon) дути ( на що-небудь)6) заплямувати ( чию-небудь) репутацію; чорнити, обмовляти7) грати на духових інструментах; дути в духові інструменти9) стомити, вимотати10) виражати ( що-небудь), дихати ( чим-небудь)11) фон. вимовляти без вібрації голосових зв'язок -
16 wood
I [wvd] n1) pl ліс; гайa house in the middle of a wood — дім, оточений лісом
2) деревина; дерево ( матеріал); лісоматеріалhard /leaf/ wood — листяна деревина
3) дрова; деревне паливоsmall wood — гілки, хмиз
4) = woodland5) ( the wood) винна бочка; барильце для винаwine [beer]from the wood — розливне вино [пиво]
6) виріб з дерева; шар ( для кегельбан)he puts up a good wood — він добре грає в кеглі; ключка з дерев'яною ручкою ( для гольфу)
7) cл.; cл. прилавок; стійка ( в барі)8) ( the wood) дерев'яні духові інструменти••in the woods — cл.; вiйcьк.; жapг. на маневрах
out of the wood — поза небезпекою; залишивши труднощі позаду
II [wud] ato take to the woods — утекти, вислизнути; зникнути; ухилятися від обов'язків /від відповідальності/; to saw wood cл. ні в що не втручатися; триматися осторонь ( політики)
1) = wooden l3) що знаходиться в лісі; лісовий, дикийwood pigeon — лісовий /дикий/ голуб
wood folk — лісовий народ (феї, ельфи)
4) деревнийwood tar — деревна смола, дьоготь
5) дров'янийIII [wud] v1) засаджувати деревами, озеленювати ( ділянку); саджати ліс2) запасатися дровами; постачати дровами3) навантажувати ( судно) лісомIV [wud] aapx. скажений -
17 woodwinds
[wudˌwindz]n; pl; муз. -
18 духовой
духовий. [Духові інструменти. Духова пічка].* * *духови́й -
19 испытывать
испытать1) (пробовать, проверять) спитувати, поспитати, брати, узяти на спиток, на спробунок кого, що, чаще: випробовувати и випробувати, сов. випробувати, пробувати, спробувати кого, що, досвідчати и досвідчувати, досвідчити кого, чого, (выверять) вивіряти, вивірити (редко довірити), вивідувати, вивідати кого, що и чого; см. Пробовать 1, Искушать 1. [Бог випробовує святого (Куліш). Це щира правда, Єфреме, яку я сам на собі спробував (Крим.). Нехай дурнями броди спитують (Черкащ.). І задумує, як сина на спробунок взяти (Рудан.). Ти думаєш, козаченьку, що я умираю, а я в тебе, молодого, ума вивіряю (Мил.). Не всякому духові віруйте, а досвідчайте духів, чи від Бога вони (Св. П.)]. -тать свои силы - поспитати, спробувати свої сили. -тать чью-л. верность - спробувати, вивірити чию-небудь вірність, досвідчити чиєї вірности. Я -тал это на опыте, на своём личном опыте - я сам спробував, досвідчив це, я спробував це на собі. -тать на практике - досвідчити на практиці, спрактикувати що. [Я вже спрактикував, що на цій землі гречка не родить (Городище)]. Не -тав, не узнаешь - не спробувавши, не взнаєш;2) (исследовать) досліджувати, дослідити що (напр. природу); см. Исследовать. -тать таинства природы - дослідити таємниці природи;3) (экзаменовать) іспитовувати, виіспитувати, проіспитувати, виспитати, вивіряти, вивірити кого; срвн. Экзаменовать. [Пан Лукаш, вивіривши мене, сказав, що дасть мені науку усю, як сам уміє (М. Вовч.)];4) (пережить, изведать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати и ді[о]знаватися, ді[о]знатися, спізнавати, спізнати, досвідчати(ся) и досвідчувати(ся), досвідчити(ся), заживати, зажити, сов. спробувати, поспитати чого, (вкусить) скуштувати чого, (набраться) набиратися, набратися (напр. лиха), (принять) приймати, прийняти чого (напр. біди, лиха, нужди); срвн. Изведать 2. [Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра (Приказка). Жила в батька не рік, не два, не зажила добра (Грінч. III). (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом (Куліш)]. -вать недостаток, нужду в чём - зазнавати недостачі, нужди в чому, (иногда) нуждатися чим. -тать много превратностей судьбы - зазнати химерної долі, багато злигоднів (бедствий). Я -тал что на себе, на личном опыте - я сам зазнав чого, я на собі зазнав (дізнався) чого, я сам на собі спробував що, (грубов.) я на власній шкурі спробував (досвідчився) чого. -тать много всего - зазнати (скуштувати) усячини чимало, (образно) перейти крізь сито й решето (Номис). -вать давление - зазнавати тиску, нагніту. -вать терпение чьё - брати на пробу (випробувати, спокушати) чий терпець. -вать страх - відчувати страх, зазнавати страху. -вать чувство - зазнавати почуття. -тать неприятное чувство - зазнати прикрого почуття;5) (замучить пыткой) закатувати, замордувати кого; см. Запытать. Испытанный, прич. и прил. -1) випробуваний, спробуваний, досвідчений, вивірений. [Треба йти відомим і випробуваним шляхом (Н. Рада). Це вже спосіб спробуваний (Звин.)]. -ный друг - певний друг, випробуваний, вивірений друг;2) (пережитый) зазнаний, дізнаний, спізнаний, спробуваний, зажитий. -ться - випробовуватися, спитуватися, бути випробуваним и т. д.* * *несов.; сов. - испыт`ать1) (кого-что) випробо́вувати и випро́бувати, ви́пробувати (кого-що), робити (-блю́, -биш) і́спит, зроби́ти і́спит (кому-чому); (несов.: экзаменовать) іспи́тувати (кого); (несов.: пробовать) спи́тувати (що); ( проверять на опыте) переві́рити, переві́рити и мног. поперевіря́ти (кого-що); ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -сліди́ш (кого-що)2) ( что - изведывать) зазнава́ти, -зна́ю, -зна́єш, зазна́ти (чого), зві́дувати, зві́дати (чого, що), дізнава́ти, ді́знати (чого); зажива́ти, зажи́ти, -живу́, -живе́ш (чого, що), сов. скуштува́ти (чого); ( ощущать) відчува́ти, відчу́ти (що), почува́ти, почу́ти (що); ( переживать) переживати, пережи́ти (що); ( узнавать) пізнава́ти, пізна́ти (що)\испытыватьть влече́ние к чему́ — см. влечение
\испытыватьть наслажде́ние — зазнава́ти, зазна́ти насоло́ди (вті́хи)
\испытывать вать нужду́ в ком-чём — потребува́ти кого́-чого́
\испытыватьть удово́льствие от кого́-чего́ — зазнавати, зазна́ти насоло́ди (вті́хи) від ко́го-чо́го, утіша́тися, уті́шитися ким-чим, несов. ті́шитися ким-чим
-
20 невещественность
нематеріяльність; неречовинністть, нетілесність; духовість, духовність; неречевість (-ости); срв. Невещественный.* * *нематеріа́льність, -ності; духо́вність
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ДУХОВ — Николай Леонидович (1904 1964), конструктор тяжёлых танков, член корреспондент АН СССР (1953), генерал лейтенант инженср технической службы (1954), трижды Герой Социалистического Труда (1945, 1949, 1954). Ленинская премия (1960), Государственные… … Русская история
Духов Н. — Николай Леонидович Духов Род деятельности: конструктор бронетехники, ядерного и термоядерного оружия Дата рождения: 26 января 1904 … Википедия
Духов Н. Л. — Николай Леонидович Духов Род деятельности: конструктор бронетехники, ядерного и термоядерного оружия Дата рождения: 26 января 1904 … Википедия
Духов — русская фамилия (от «дух»), также топоним: Фамилия Духов, Алексей Михайлович Герой Советского Союза. Духов, Николай Леонидович советский конструктор бронетехники, ядерных и термоядерных вооружений. Топоним Духов хутор в Матвеево Курганском районе … Википедия
духов — а; м. духов день … Словарь многих выражений
Духов день (значения) — Духов день: Духов день славянская обрядность дня народного календаря, отмечаемого на следующий день после Троицы Духов день художественный советский фильм, снятый в 1990 году на киностудии «Ленфильм» Духов день книга Феликса Максимова … Википедия
ДУХОВ ДЕНЬ — ДУХОВ ДЕНЬ, духова дня, мн. нет, муж. (церк.). У православных праздник на следующий день после троицына дня, посвященный т.н. святому духу (см. троица). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ДУХОВ ДЕНЬ — ДУХОВ ДЕНЬ, духова дня, мн. нет, муж. (церк.). У православных праздник на следующий день после троицына дня, посвященный т.н. святому духу (см. троица). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Духов День — День Святого Духа христианский праздник; «Духов день» художественный фильм режиссёра Сергея Сельянова с Юрием Шевчуком в главной роли. … Википедия
ДУХОВ ДЕНЬ — христианский религиозный праздник (2 й день Троицы) … Большой Энциклопедический словарь
ДУХОВ Николай Леонидович — (1904 64) российский конструктор тяжелых танков, член корреспондент АН СССР (1953), генерал лейтенант инженерно технической службы (1954), трижды Герой Социалистического Труда (1945, 1949, 1954). Ленинская премия (1960), Государственные премии… … Большой Энциклопедический словарь