дотепер

 дотеперішній

дотепер СМ-У.

дотепер Г.

дотепер К.

дотепер К.

 дотепер, до цього часу, досі

1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;

2) грам. -щее время - теперішній час (-су);

3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;

4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.

* * *

1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).

II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;

2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.

* * *

1. n

1) спуск, спад

2) невдача; крах

3) неприязнь; нападки; пристрасть

4) спорт. оголошення м'яча поза грою (футбол)

5) (перший) пушок, пух

6) начіс; ворс

7) безліса височина, пагорб, невисоке голе плато

8) піщана дюна

9) (D.) даун (порода овець)

2. adj

1) спрямований униз; опушений, низхідний, спадний

2) що спадає, погіршується

3) що йде від центру (столиці)

4) амер. що йде до центру міста (про транспорт)

5) бездіяльний; нездоровий, прикутий до ліжка

6) амер. наявний

7) друк. що пішов до друку

3. adv

1) униз, наниз, донизу

2) унизу

3) до

4) ззаду, позаду

4. prep

1) униз, по, за

2) вздовж, по

3) через, крізь

5. v розм.

1) опускати, спускати (ся); збивати, скидати

2) ковтати

3) долати, підпорядковувати; придушувати

4) кінчати, покінчити, розрахуватися

* * *

1) спуск, падіння; невдача; крах; погіршення; зниження, спад

2) упередження, неприязнь; нападки

3) aмep.; cпopт. оголошення м'яча поза грою ( футбол)

4) депресант; заспокійливий наркотик

1) спрямований униз; опущений; який спускається, спадний; down pipe тex. переливна труба; спадний, який погіршується

2) який іде або пов'язаний з рухом від центра або зі столиці ( про транспорт); aмep., який іде до центра міста ( про транспорт); одноколійний

3) бездіяльний; нездоровий, прикутий до ліжка; який занепав духом, зневірений

4) aмep. наявний

5) пoлiгp. який пішов до друку

6) eл. погано заряджений; який сів ( про батарейку)

1) рух униз вниз; передається тж. дієслівними префіксами

2) знаходження внизу; знаходження в селі, на деякій відстані від якого-небудь центра тощо; знаходження, перебування у звичайній обстановці; знаходження в горизонтальному положенні

3) зменшення кількості або обсягу, падіння, зниження, ослаблення, погіршення, зупинка

4) доведення до визначеного стану або положення ( часто to)

5) завершений характер дії

6) набуття дієсловом каузативного значення

7) рух від минулого до сьогодення

8) продаж за готівку готівкою

9) з недостачею, зазнаючи збитків; cпopт. позаду ( за кількістю набраних очок); у нокдауні ( бокс); поза грою ( про м'яч)

10) наказу

1) опускати, спускати; збивати, скидати; спускатися, опускатися; збити або змусити сісти ( літак); знижувати; зменшувати

2) ковтати

3) долати, підкоряти; приборкувати, утихомирювати

4) (on, upon) накидатися, нападати на ( кого-небудь); атакувати ( кого-небудь)

1) рух униз (вниз) з; за течією (вниз) по; в одному напрямку з чим-небудь по; уздовж чого-небудь (уздовж) по

2) знаходження нижче нижче; знаходження внизу, звисання

3) наступність через, крізь ( століття)

1) ( перший) пушок; пух; бoт. пушок

2) начіс; ворс

1) безлісна височина; невисоке оголене плато

2) pl ( the Downs) вапняні пагорби ( на півдні е південному сході Англії)

3) ( піщана) дюна

4) (Down) "даун" ( порода овець)

1. adj

минулий, колишній

2. adv

1) досі, до цього часу

2) до цього місця

* * *

1) дотепер, до цього часу

2) icт. до цього місця, дотепер

1) спуск, падіння; невдача; крах; погіршення; зниження, спад

2) упередження, неприязнь; нападки

3) aмep.; cпopт. оголошення м'яча поза грою ( футбол)

4) депресант; заспокійливий наркотик

1) спрямований униз; опущений; який спускається, спадний; down pipe тex. переливна труба; спадний, який погіршується

2) який іде або пов'язаний з рухом від центра або зі столиці ( про транспорт); aмep., який іде до центра міста ( про транспорт); одноколійний

3) бездіяльний; нездоровий, прикутий до ліжка; який занепав духом, зневірений

4) aмep. наявний

5) пoлiгp. який пішов до друку

6) eл. погано заряджений; який сів ( про батарейку)

1) рух униз вниз; передається тж. дієслівними префіксами

2) знаходження внизу; знаходження в селі, на деякій відстані від якого-небудь центра тощо; знаходження, перебування у звичайній обстановці; знаходження в горизонтальному положенні

3) зменшення кількості або обсягу, падіння, зниження, ослаблення, погіршення, зупинка

4) доведення до визначеного стану або положення ( часто to)

5) завершений характер дії

6) набуття дієсловом каузативного значення

7) рух від минулого до сьогодення

8) продаж за готівку готівкою

9) з недостачею, зазнаючи збитків; cпopт. позаду ( за кількістю набраних очок); у нокдауні ( бокс); поза грою ( про м'яч)

10) наказу

1) опускати, спускати; збивати, скидати; спускатися, опускатися; збити або змусити сісти ( літак); знижувати; зменшувати

2) ковтати

3) долати, підкоряти; приборкувати, утихомирювати

4) (on, upon) накидатися, нападати на ( кого-небудь); атакувати ( кого-небудь)

1) рух униз (вниз) з; за течією (вниз) по; в одному напрямку з чим-небудь по; уздовж чого-небудь (уздовж) по

2) знаходження нижче нижче; знаходження внизу, звисання

3) наступність через, крізь ( століття)

1) ( перший) пушок; пух; бoт. пушок

2) начіс; ворс

1) безлісна височина; невисоке оголене плато

2) pl ( the Downs) вапняні пагорби ( на півдні е південному сході Англії)

3) ( піщана) дюна

4) (Down) "даун" ( порода овець)

1) дотепер, до цього часу

2) icт. до цього місця, дотепер

-вовавший попередній, передніший, передущий, дотеперішній. [Попередня сторінка. Попередня праця. Попередня доба. Попереднє століття. Попередній (дотеперішній) світогляд (мировоззрение)]. В -щие годы - попередніми (переднішими) роками. В -щем году - попереднього, того року. В -щее время - за попередніх часів.

* * *

1) прич. яки́й (що) іде́ попере́д (попе́реду), яки́й (що) виступа́є попере́д (попе́реду); яки́й (що) переду́є, переду́ючий, яки́й (що) відбува́ється (відбу́вся); яки́й (що) трапля́ється (тра́пився), яки́й (що) ста́вся

2) в знач. прил. попере́дній