Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

доверие

  • 1 доверие

    віра, довіра, довір'я. [Та віра несподівана, яку мені подарувала королева. Довіру зраджують дурними язиками! (Самійл.)]. Заслуживающий доверия, внушающий доверие - віри годний, вірогідний, певний. Не внушающий, не заслуживающий доверия - невірогідний, (сомнительный) непевний. [Човен непевній воді доручив (Л. Укр.). Щось мені той чоловік непевен (М. Вовч.)]. Лишить доверия - позбавити віри, одібрати довіру. Утратить доверие - зневіритися кому или у кого. [Чим се я так вам зневірилася? (Конис.)]. Снискать чьё-либо доверие - придбати чиюсь віру, привернути до себе чиюсь віру. Оказывать доверие - вірити кому (или на кого), здаватися на кого. Злоупотреблять доверием - надуживати чиєїсь віри (довіри), обертати чиюсь довіру на зло.
    * * *
    дові́ра, дові́р'я

    Русско-украинский словарь > доверие

  • 2 доверие

    дові́ра

    Русско-украинский политехнический словарь > доверие

  • 3 доверие

    дові́ра

    Русско-украинский политехнический словарь > доверие

  • 4 втираться

    втереться
    1) втиратися, утертися. [Жовтки вже втерлися];
    2) куда, к кому - силуватися влізти куди или до кого, (потроху) влазити, влізти, пролазити, пролізти, тиснутися, втиснутися, втулятися, втулитися [Таки втуливсь до панського товариства], всіватися, всіятися [Звичайно, що й вона туди всіялась!], прослизати, прослизнути, (очень льстиво) влизуватися, влизатися [Хто-хто, а він усюди влижеться], (втесаться) увіткнутися [Ще не було такого весілля, щоб він туди не ввіткнувсь], промикатися, промкнутися; (в доверие) залазити (залізти) в душу кому, закрадатися до чиєїсь душі (довіри), силуватися, придбати, віру до себе. Втирающийся, втёршийся - влазливий, влазень (р. -зня), (ж. р.) влазюля (р. -лі). [У! панська влазюля!].
    * * *
    несов.; сов. - втереться
    утира́тися, уте́ртися

    \втираться в доверие — утира́тися, уте́ртися, уліза́ти, улі́зти в дові́ру (в дові́р'я)

    Русско-украинский словарь > втираться

  • 5 внушать

    внушить
    1) навівати, сов. навіяти кому що, надихати, надихнути (надхнути) кому що, увідхнути, вмовляти (вмовити) в кого щось, піддавати, піддати кому що; (прививать) прищеплювати, прищепити кому що. [Навіває їм такі думки. Надихнув бадьорого духу. Прищеплює дітям огиду до злочинств (Крим.). Піддав йому добру думку. Вмовити цю ідею в читача]. Внушать постоянными наговорами - натуркувати кому що. Внушать страх - завдавати, завдати страху кому. Внушать почтение - імпонувати кому. [Його слова мені не імпонують]. Внушать мужество кому - осміляти, осмілити кого. Внушать собою доверие - викликати довіру, будити довіру;
    2) Внушать накрепко (вбивать в голову) - утовкмачувати, утовкмачитити кому; (делать строгое вкушение) напоумляти, застерігати кого, пригрущати, пригрустити, угрущати кому и кого. [Угрущають і богом, і лозиною (Г. Барв.)]; (вразумить) на розум послати кому (Квіт.).
    * * *
    несов.; сов. - внуш`ить
    (кому) виклика́ти, ви́кликати (у кого); ( вселять) вселя́ти, всели́ти (кому); ( навевать) навіва́ти и наві́ювати, наві́яти (кому); ( подсказывать) підка́зувати, підказа́ти (кому); ( прививать) прище́плювати, прищепи́ти и мног. поприще́плювати (кому); ( поучать) повча́ти несов., навча́ти, навчи́ти (кого); ( уговаривать) умовля́ти, умо́вити (кого); ( влиять) вплива́ти, впли́нути (на кого); ( убеждать) переко́нувати, перекона́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > внушать

  • 6 доверенность

    доручення, довіреність (р. -ности), (полномочие) уповажнення. [Він мені написав доручення на свою платню]. По доверенности - за дорученням, за довіреністю. [Хто отримує не свої гроші, а за дорученням, прохаємо зачекати], (по поручению) з доручення. [З мого доручення]. Доверенность с правом передоверия - довіреність із правом дальшої довірености (передовірености). Совершать доверенность - складати (скласти) довіреність.
    * * *
    1) ( о документе) дору́чення, дові́реність, -ності

    по дове́ренности — за дору́ченням; з дору́чення

    2) ( доверие) дові́ра, дові́р'я
    3) ( доверчивость) дові́рливість, -вості

    Русско-украинский словарь > доверенность

  • 7 доверительный

    вірчий, довірочний. -ная надпись - вірчий напис. -ное письмо - вірчий лист.
    * * *
    1) ( выражающий доверие) дові́рчий

    \доверительный тон — дові́рчий тон

    2) ( секретный) секре́тний; ( конфиденциальный) конфіденціа́льний, конфіденці́йний

    довери́тельное письмо́ — секре́тний лист

    Русско-украинский словарь > доверительный

  • 8 доверять

    -ся, доверить, -ся вірити, повірити кому, няти (мати) віру, діймати віри кому, звіряти, -ся, звірити, -ся на кого, сповіряти, сповірити на кого, упевнюватися, упевнитися на кого, (полагаться) здаватися, здатися на кого, увіряти на кого. [Вірить на його, як на себе і гроші йому дає на сховок. Я йому віри не діймаю. І я віри не йму. Він на ню звіряв усе своє добро. Я сам писати не можу, я звіряю йому розписатися за мене. Згодом хлопці знов поладнали, тільки вже Санько не звірявся так на Стецька, як перше (Грінч.). На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряв. Не впевняйся, сизий орле, на лейстрових дуже (Куліш). Хіба ви на дядька ввіряєте? На його не ввіряй - одурить]. Доверенный кому - (прилаг.) звірений [Нам звірене, - що мусіли як святість ви берегти, - віддати ви посміли! (Грінч.)], (сущ.) довірений, повірений, повір(е)ник; срв. Уполномоченный.
    * * *
    несов.; сов. - дов`ерить
    довіря́ти, дові́рити, звіря́ти, зві́рити; ( поручать) доруча́ти, доручи́ти; ( иметь доверие) йня́ти ві́ри (ві́ру) несов., дійма́ти ві́ри, дійня́ти ві́ри

    Русско-украинский словарь > доверять

  • 9 колебать

    колебливать, колебнуть
    1) коливати, хитати, хитнути, похитнути, схитнути, колихати, колихнути, хилитати, хилитнути, хиляти, хильнути, хибати, хибнути, схибнути, (качать) гойдати, гойднути. [Правили жертви синєкудрому богу, що землю хитає (Потеб. Одис.). Тисячі тіл колихали повітря (Коцюб.). Дзвони хилитали дрібненьку мряку (Коцюб.). Не хибай кладку, бо в воду впаду (Звин.)]. -бать листья ветви, ткань - коливати, колихати, хилитати, гойдати листя и листям, віття (гілля) и віттям (гіллям), тканину и тканиною. [Верби та садовина коливають віттям (Основа). Вітер хилитає галузки (Коцюб.). Вітер сильно гойдає яблука, багацько попадає (Звин.). Протяг колихає (хилитає) завісу (завісою) на вікні (Київщ.)];
    2) (перен.) хитати, похитнути, схитнути, захитати, порушувати, порушити, зрушувати, зрухнути, зрушити що. -бать основы чего - хитати (по[з]рушувати) підвалини чого. -бать убежденья чьи - хитати переконання чиї. -бать авторитет, доверие - порушувати (хитати, сов. захитати) авторитет, довіру чию; см. ещё Поколебать. Колеблемый -
    1) хитаний, колиханий. Трость, ветром -мая - тростина, що вітер гойдає; тростина, вітром колихана;
    2) хитаний, порушуваний, зрушуваний.
    * * *
    несов.; сов. - колебн`уть
    1) колива́ти, коливну́ти; ( шатать) хита́ти, хитну́ти; ( колыхать) колиха́ти, колихну́ти, хилита́ти, хилитну́ти
    2) несов. перен. хита́ти; ( подрывать) пору́шувати

    Русско-украинский словарь > колебать

  • 10 кредит

    1) (платежеспособность чья) кредит (-ту) чий, (доверие к кому) кредит чий, віра, довіра до кого. [Тепер кредит мій чи моя повага стоїть у Римі на слизькому ґрунті (Куліш)]. Его -дит несколько упал - його кредит підупав, занепав. Потеря -та - утрата кредиту, довіри. Он потерял всякий -дит в моих глазах - я зовсім утратив віру до його. Его -дит плох - його кредит не високо стоїть (не багато варт). Нет ему -дита - нема йому кредиту; нема йому віри;
    2) -дит (денежный) - кредит (грошевий). Открывать -дит (денежный) кому на что - відкривати (відкрити) кредит кому на що. [Кооперативний банк відкриває кредит сільсько-господарським кооперативам (М. Грінч.). Соціялісти відкинули одностайно нові кредити на дальшу війну (Грінч.)]. Закрыть -дит - закрити, припинити кредит. -дит долгосрочный, короткосрочный - кредит довготерміновий (довгостроковий), короткотерміновий (короткостроковий), кредит на довгий (на короткий) термін. -дит сверхсметный - кредит понадкошторисний, понадобрахунковий. Мелкий -дит - дрібний кредит. Учреждения мелкого -дита - установи дрібного кредиту (кредитування). Касса мелкого -дита - каса, дрібного кредиту (кредитування). Касса взаимного -та - каса взаємокредитування, взаємного кредиту (кредитування). Брать (взять) товар в -дит - брати (набрати, взяти) краму набір (наборг, на віру, боргом); см. Кредитовать, -ся. [Бо вже наборг хлоп не хоче горілоньки брати (Гол.)]. -дит портит отношения - кредит (боргування) псує відносини; кредит (боргування) роздружує друзів;
    3) кредит (в счётных книгах) - кредит. Занести на -дит счёта - записати на кредит (до кредиту) рахунку.
    * * *
    I кр`едит
    бухг.
    кре́дит, -у
    II кред`ит
    (заём, долг) креди́т, -у

    госуда́рственный \кредит — фин. держа́вний креди́т

    в \кредит — на́борг, бо́ргом

    Русско-украинский словарь > кредит

  • 11 неограниченный

    необмежений, (реже) необмежований; (полный) повний, цілковитий, (безграничный) безмежний. -ная власть - необмежена (абсолютна) влада; безмежна влада. - ное доверие - необмежена (повна) (до)віра. -ное количество - необмежена кількість (-ости), необмежене число. В -ном количестве - у необмеженій кількості, необмежено; срв. Вволю. -ный кредит - необмежений кредит. -ная монархия - необмежена (абсолютна) монархія. -ный простор - необмежений (цілковитий, безмежний) простір. -ное пространство - необмежена (необмежована) просторінь, (беспредельное) безмір (-ру), безмежна (необмежна) просторінь (-рони). -ная свобода - необмежена воля. -ное честолюбие - безмежне шанолюбство (честолюбство), безмежний гонор.
    * * *
    необме́жений; ( безграничный) безме́жний

    Русско-украинский словарь > неограниченный

  • 12 оказывать

    оказать
    1) (обнаруживать) виявляти, виявити. Он -зал большие успехи - він великі виявив успіхи. -вать своё расположение к кому - виявляти свою до кого прихильність;
    2) (воздавать, делать) давати, дати, подавати, подати, учиняти, учинити, робити, зробити. -вать внимание кому - увагу давати (дати) кому. -вать доверие - віру давати (дати) кому, звірятися на кого. -вать предпочтение кому - давати (дати) и надавати (надати) перевагу кому над ким. -вать уважение, почтение кому - давати шану (шанобу) кому. -вать честь, почести кому - давати (дати) честь, хвалу кому, честь, повагу учинити кому. -ать неуважение, непочтение, пренебрежение - зневагу дати (вчинити) кому, зневажати, зневажити кого. [Матері зневагу дати]. Не -ать должного уважения кому - легко поважити кого. [Ви так легко поважили його (короля) в його послові (Куліш)]. -вать милость, любезность, одолжение, снисхождение кому - ласку робити (зробити), ласку чинити (вчинити) кому, ласку (милость) класти (покласти) на кого, допомогти ласкою кому, зглядь мати на кого, зглянутися на кого. [Згляньтесь на мене, бідну сиротину]. -вать защиту, покровительство кому - давати (дати) захист кому, взяти кого під свою руку. -вать услугу - зробити послугу кому, прислужитися кому, стати кому в пригоді. Окажите мне услугу - зробіть мені послугу, станьте мені в пригоді. Он -зал великие услуги своему отечеству - він дуже прислужився своїй батьківщині, у великій пригоді став своїй батьківщині. -вать содействие, помощь - ставати (стати) в пригоді кому, (по)давати, (по)дати помочи, поради кому, підмогти, запомогти кого чим, призволяти поміч кому, (редко) підложити руки під кого. -вать, -зать сопротивление кому, чему - опиратися, опертися проти чого, опір кому ставити, опором стояти, стати проти кого, проти чого, одсіч дати кому. [Років сто або й більш опирались громадяни проти хижої сили (Куліш)]. -вать влияние, действие - робити, зробити вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що. Тепло и холод -вают различное влияние на тела - тепло і холод різно діють на речі. Действие, которое -вают на наше тело изменения температуры - діяння (вплив), що на наше тіло справляють зміни в температурі.
    * * *
    несов.; сов. - оказ`ать
    1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) чини́ти, учини́ти; ( производить) справля́ти, спра́вити; ( проявлять) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; ( помощь) подава́ти, пода́ти; ( предпочтение) віддава́ти, відда́ти
    2) (обнаруживать, проявлять свои качества, свойства) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; ( выказывать) пока́зувати, показа́ти
    3) ( показывать) пока́зувати, показа́ти
    4) (казаться, иметь вид) диал. здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися

    Русско-украинский словарь > оказывать

  • 13 питать

    живити, поживляти, годувати, харчувати, харчити. [Хазяйське око товар живить. Картина українського відродження живить надії на перемогу одвічньої правди (Єфр.). Він своєю працею усю сім'ю годує]. -ать надежду (мечту, мысль) - держати (мати и живити) надію (мрію, думку). -ать доверие - няти віру кому, діймати кому віри. -ать вражду к кому - ворогувати, враждувати, враждати на кого (Квітка), мати зуб на кого. -ать любовь, склонность к чему - кохатися в чому, (редко) до чого. [Всякий кохається до грошей (Звиног.)]. -ать пристрастие к чему - милуватися в чому. -ать страсть к чему - мати прилюбність до чого. [Маєш прилюбність до карт та гульні (Неч.-Лев.)]. -ать ненависть к кому - плекати зненависть до кого. -ать злобные чувства к кому - (описат.) дихати (лихим) пеклом, злом на кого, лихо, волі бути на кого. -ать отвращение - мати или почувати відразу (огиду). -ать дружбу - почувати приязнь. -ать уважение к кому - мати пошану до кого, мати кого на повазі. [Всі їх на повазі мають (М. Вовч.)]. Десна -ает водой Днепр - Десна подає воду в Дніпро. Питаемый - живлений, годований, харчований.
    * * *
    1) харчува́ти; ( кормить) годува́ти; ( прокармливать) прогодо́вувати
    2) (доставлять необходимое для нормального действия, функционирования; перен.) живи́ти, поживля́ти; ( снабжать) постача́ти
    3) (перен.: испытывать, ощущать, чувствовать) почува́ти; ( иметь) ма́ти

    Русско-украинский словарь > питать

  • 14 подрывать

    подорвать
    I. 1) (разорвать сысподу) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, (надрывать) надривати, надірвати, (о мног.) понадривати що;
    2) (порохом и т. п.) підривати, підірвати, підсаджувати, підсадити в повітря, зрушувати, зрушити, (взрывать) висаджувати, висадити в повітря що. -рвать стену крепости - підірвати (підсадити) (в) фортеці стіну;
    3) (наносить ущерб) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, шкодити, пошкодити що, кому. [Війна підірвала торго[і]влю]; (о силах, здоровьи) підривати, підірвати, порушувати и порушати, порушити, під[у]вереджувати, під[у]вередити, збавляти, збавити, (о мног.) позбавляти. [Гнав коня чим-дуж та й підірвав. Підірвав себе тяжкою роботою. Підвередив себе, підіймаючи важке. Силу втратила, здоров'я збавила (Мирн.)]. -вать авторитет чей, доверие - підривати, підірвати (порушувати, порушити) авторитет чий, довір'я чиє. Подорванный - підірваний, (о мног.) попідриваний; (о силах, здоровье) підірваний, порушений, під[у]вережений, збавлений; (о стене и т. п.) підірваний, зрушений, підсаджений.
    * * *
    I несов.; сов. - подорв`ать
    підрива́ти, підірва́ти и попідрива́ти; ( взрывать) виса́джувати в пові́тря, ви́садити в пові́тря и повиса́джувати в пові́тря; (со словами "силы", "здоровье") збавля́ти, зба́вити
    II несов.; сов. - подр`ыть
    ( землю) підрива́ти, підри́ти и попідрива́ти; ( подкапывать) підко́пувати, підкопа́ти и попідко́пувати

    Русско-украинский словарь > подрывать

  • 15 приласкаться

    приголу́битися, пригорну́тися; (лаской, вниманием войти в доверие) прила́щитися, прила́ститися

    Русско-украинский словарь > приласкаться

  • 16 приобретать

    приобрести и приобресть
    1) (добывать) набувати, набути, здобувати, здобути, добувати, добути и придобути що и чого, придбавати, придбати що и чого; (наживать) наживати, нажити що; (накопить, добыть в большом количестве) надбати, принадбати, напридбати, наздобути, наздобувати чого, (диал.) напахати, (о мног.) понабувати, по(з)добувати, попридбавати що и чого. [Розуму за гроші не здобудеш (Св. Пис.). Жалко стало того хазяйства, що він його своєю працею надбав (Грінч.). Придбали хутір, став і млин, садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Що придбаєш, те і маєш (Приказка). Поїхав оце в ліс та й дров такого (очень много) напахав (Пирят.)]. -тать движимое и недвижимое имущество - набувати рухоме й нерухоме майно. -бресть что-л. покупкою - набути що куплею (купівлям). Он -брёл себе большое состояние - він придбав (нажив, здобув) собі великий статок (и великі статки). -тать, -сти права гражданства - набувати, набути права (и прав) громадянства. -сти хозяйничая - пригосподарювати, загосподарити що. -сти барышничеством - прибаришувати що. -сти торгуя в кабаке - зашинкувати що;
    2) (снискивать) здобувати, здобути, придбати що, заживати, зажити чого. -сти всеобщее уважение, дружбу, расположение - здобути (придбати) загальну пошану, дружбу, прихильність. -тать, -сти любовь, благосклонность чью-л. - підходити, підійти під чию ласку, діставати, дістати ласки в кого. [Такої ласки дістану і в Параски (Номис)]. -сти доверие чьём-н. - зажити в кого віри. [Я віри в їх зажив, щоб дізнаватись тим робом про їх заходи ворожі (Грінч.)]. -бресть славу, известность, популярность - (з)добути, придбати славу (и слави), відомість, популярність, зажити (залучити) слави, убитися у славу, зажити популярности, у мову увійти. [Антосьо все в мову входив і між товариством і в городі (Свидн.)]. Он -брёл себе много друзей - він придбав собі багато приятелів;
    3) (усваивать себе, получать) набувати, набути, набирати, набрати чого. - тать форму чего-л. - набирати форми чого. -тать вкус чего - набувати (набирати) смаку чого. [На морі, коли воно тихе, страва набира особливого смаку (Леонт.)]. -тать, -сти значение, ценность - набирати, набрати, набувати, набути ваги, вартости. [Тоді тільки ідея набирає вартости, коли переводиться в життя (Коцюб.)]. -сти значение среди кого - увійти в значність між ким. -тать, -бресть влияние - забирати, забрати силу, здобувати, здобути вплив на що. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. -тать, -сти власть над кем - силу міць брати, забрати и взяти над ким. [Мотив сучасности бере силу над поетами (Єфр.)]. -тать, -сти силу - набувати, набути, набирати(ся), набрати(ся) сили. [Цей гурт де-далі більшатиме, набиратиметься сили (Грінч.)]. -тать, -сти интерес - набирати, набрати інтересу. -тать навык, опыт - набувати навички до чого, досвіду в чому, наламуватися до чого. -сти привычку - набратися звички. -тать, -сти необходимые познания в чём - здобувати, здобути (придбати) потрібні знання з чого и в чому. [Сам неписьменний здобуває він ті знання або з розмов, або слухаючи, як хто инший читає (Грінч.)]. -сти знания от кого - набратися науки в кого. -сти оперение (о птицах) - у пір'я (у колодочки, у палки) вбитися, упір'їтися. Приобретенный - набутий, (з)добутий, надбаний, придбаний, нажитий, зажитий, пригосподарьований, загосподарений и т. д. [І жіноче, і дівоче, і що було пригосподарьоване, усе забрато (Квітка)]. -ное имущество - набуте (придбане) майно, надбання.
    * * *
    несов.; сов. - приобрест`и
    1) придбава́ти, придба́ти, набува́ти, набу́ти и понабува́ти, несов. надба́ти, понадба́ти; ( покупать) купува́ти и купля́ти, купи́ти, покупува́ти, покупля́ти, покупи́ти
    2) (получать, добывать, снискивать) здобува́ти, здобу́ти; ( доставать) дістава́ти, діста́ти; ( усваивать) засво́ювати, засво́їти
    3) (что - значение, права) набува́ти, набу́ти (чого); (вид, форму, характер) набира́ти, набра́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > приобретать

См. также в других словарях:

  • ДОВЕРИЕ — ДОВЕРИЕ, доверия, мн. нет, ср. (книжн.). Убежденность в чьей нибудь честности, порядочности; вера в искренность и добросовестность кого нибудь. Питать к кому нибудь доверие. Оказать доверие кому нибудь. Злоупотребить чьим нибудь доверием.… …   Толковый словарь Ушакова

  • Доверие — Мистерия чувств * Воспоминание * Желание * Мечта * Наслаждение * Одиночество * Ожидание * Падение * Память * Победа * Поражение * Слава * Совесть * Страсть * Суеверие * Уважение * …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • доверие — Вера, кредит, уверенность. У меня к нему полное доверие. Вкрасться в доверие, влезть в душу. Так вкралась к мужику она, что ею только он и клялся и божился . Крыл. Он влез к нему в душу и, как хотел, так и вертел им . Григор. См. вера вкрасться в …   Словарь синонимов

  • Доверие —  Доверие  ♦ Confiance    Разновидность надежды, имеющей разумное основание и нацеленной не столько на будущее, сколько на настоящее, не столько на неведомое, сколько на хорошо знакомое, не столько на то, что от нас не зависит, сколько на то, что… …   Философский словарь Спонвиля

  • ДОВЕРИЕ — (credibility) Степень достоверности политических заявлений, которые заслуживают доверия. Политические заявления представителей финансовых и налоговых органов заслуживают доверия только в том случае, если у людей есть основания верить, что данные… …   Экономический словарь

  • доверие —     ДОВЕРИЕ, разг. вера, устар. доверенность     ДОВЕРЧИВОСТЬ, легковерие, легковерность     ДОВЕРЧИВЫЙ, легковерный     ДОВЕРЯТЬ/ДОВЕРИТЬ, вверять/вверить, сов. поверить     ДОВЕРЯТЬСЯ/ДОВЕРИТЬСЯ, вверяться/ ввериться, надеяться/понадеяться,… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ДОВЕРИЕ — ДОВЕРИЕ, я, ср. Уверенность в чьей н. добросовестности, искренности, в правильности чего н. Питать д. к кому н. Цифры, не внушающие доверия. Оказать д. кому н. Войти в д. Выйти из доверия. Терять чьё н. д. Пользоваться чьим н. доверием. Заслужить …   Толковый словарь Ожегова

  • ДОВЕРИЕ — (credit) 1. Репутация и финансовое положение частного лица или организации. 2. Сумма денег, на которую коммерсант позволяет своему клиенту приобрести товар, не требуя немедленной оплаты. 3. Способность граждан приобретать товары на деньги,… …   Словарь бизнес-терминов

  • ДОВЕРИЕ — (credit) 1. Репутация и финансовое положение частного лица или организации. 2. Сумма денег, на которую коммерсант позволяет своему клиенту приобрести товар, не требуя немедленной оплаты. 3. Способность граждан приобретать товары на деньги,… …   Финансовый словарь

  • ДОВЕРИЕ — (credit) 1. Система поставки товаров и услуг в обмен на отсроченный, а не немедленный платеж. Кредит может предоставляться продавцом товаров, банком или финансовой компанией. Коммерческим называется кредит, предоставленный покупателю… …   Экономический словарь

  • ДОВЕРИЕ — (англ. trust) согласно «Энц. словарю» Брокгауза и Эфрона, Д. это «психическое состояние, в силу которого мы полагаемся на к. л. мнение, кажущееся нам авторитетным, и потому отказываемся от самостоятельного исследования вопроса, могущего быть нами …   Большая психологическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»