-
1 горло
1) горло (ум. горлечко), горлянка, (вульг.) пелька; срв. Глотка. Кричать во всё горло - зіпати що-духу, гукати (кричати, горлати и т. п.) на все горло, на ціле горло, на всю горлянку, з усього горла, на всі заводи, на ввесь голос, на всю губу, на ввесь рот, на пуп кричати. По-горло сыт, по-горло работы и т. д. - до-не(с)хочу, до-незмогу, по (саму) зав'язку. Всего тут по-горло - усього тут аж по-горло, до призволящого, до-схочу, у три щиті. Становиться поперёк горла кому - ставати кому в горлі руба. Драть горло - см. Горланить. Залить горло (напиться пьяным) - залити (залляти) очі. Приступить с ножем к горлу, наступить на горло - наставати з ножем до горла, пристати з короткими гужами, добиватися чого в одну шкуру, притьмом вимагати чого. Дыхательное горло - дихало, ум. дихальце, дихалка, дихавка, дишка;2) (в сосуде) шийка, горло, горлечко.* * *1) го́рло, горля́нкабрать, взять за \горло — перен. бра́ти, узяти за го́рло (за горлянку)
дыха́тельное \горло — анат. ди́хальне го́рло, трахе́я
2) ( у сосуда) ши́йка, го́рло3) ( выход из залива) го́рло -
2 горло
техн. горлови́на, жерло́ -
3 strube
горло -
4 svælg
горло -
5 боғаз
горло, глотка, горлянка, пелька, протока, вузьке місце, шийка; боғаз блен / боғазнен албрати горлом, криком СБФ / К; боғаз бах- годувати К; боғазы тар він погано їсть, букв. у нього вузьке горло СМ; боғаз (ы) т'ӧр йисан ашавны шашырмай ненажерна людина їжі не пропустить СБЧ; азир боғаз нахлібник, дармоїд СБА. -
6 ყელი
горло; шийка -
7 hals
горло; шия, шийка -
8 throat
1. n1) горло, гортань, глотка, горлянка; зівsore throat — хворе горло; ангіна
2) вузький прохід, вузький отвір3) горловина4) коротка сполучна частина (у трубопроводі)5) мет. колошник6) геол. жерло вулкана7) горлечко; шийка8) мор. п'ятка (гафеля)throat mike — розм. ларингофон
to cut one another's throats — гризтися, смертельно ворогувати; розоряти один одного конкуренцією
to lie in one's throat — зухвало (безсоромно) брехати
to give smb. the lie in his throat — викрити когось у безсоромній брехні
to jump down smb.'s throat — не дати комусь слова сказати; заткнути комусь пельку
2. v1) бубоніти, мимрити2) наспівувати хрипким голосом3) утворювати горловину; робити прохід* * *I n1) горло, гортань, глоткаsore throat — хворе горло; ангіна
clergyman's (sore) throat — хронічний фарингіт
he has a sore throat, at the top of one's throat — в усе горло
to have /to hold/ smb by the throat — тримати когось за горло; тримати когось у своїх руках
to take /to seize, to grip, to pin/ smb by the throat — Схопити когось за горло; душити
to cut smb 's [one's own] throat — перерізати комусь [собі]горло [порівн. тж. О]
to stick in one's throat — застрягти в горлі (про кістку ф т.п.) [див.; тж. ]; голос
2) горличко, шийка ( посудини); шийка ( музичного інструмент)3) вузький прохід; горловинаthe throat of a chimney — грубна труба; димохід
4) cпeц. горловина; зев; коротка сполучна частина ( у трубопроводі); розрахунковий розмір ( у світлі)6) мop. п'ятка ( гафеля)7) гeoл. жерло вулкана••to cut one's own throat — діяти собі на шкоду, губити себе; = рубати сук, на якому сидиш [порівн. тж. 1]
to cut one another's throats — гризтися, смертельно ворогувати; розоряти один одного конкуренцією
to pour /to send/ down the throat — промотувати багатство; проїдати або пропивати багатство
to lie in one's throat — безсоромно брехати; брехати ( прямо) в очі
to give smb the lie in his throat — викрити /викрити/ когось у грубій /безсоромній/ неправді
to jump down smb 's throat — затикати глотку комусь; не давати комусь слова сказати; кидатися /раптово нападати, обрушуватися/ на когось; вчепитися комусь у горло
II vto ram /to thrust, to force, to shove, to cram/ smth down smb 's throat — силою нав'язувати щось комусь
1) бурмотати3) утворювати горловину, проробляти прохід -
9 throat
I n1) горло, гортань, глоткаsore throat — хворе горло; ангіна
clergyman's (sore) throat — хронічний фарингіт
he has a sore throat, at the top of one's throat — в усе горло
to have /to hold/ smb by the throat — тримати когось за горло; тримати когось у своїх руках
to take /to seize, to grip, to pin/ smb by the throat — Схопити когось за горло; душити
to cut smb 's [one's own] throat — перерізати комусь [собі]горло [порівн. тж. О]
to stick in one's throat — застрягти в горлі (про кістку ф т.п.) [див.; тж. ]; голос
2) горличко, шийка ( посудини); шийка ( музичного інструмент)3) вузький прохід; горловинаthe throat of a chimney — грубна труба; димохід
4) cпeц. горловина; зев; коротка сполучна частина ( у трубопроводі); розрахунковий розмір ( у світлі)6) мop. п'ятка ( гафеля)7) гeoл. жерло вулкана••to cut one's own throat — діяти собі на шкоду, губити себе; = рубати сук, на якому сидиш [порівн. тж. 1]
to cut one another's throats — гризтися, смертельно ворогувати; розоряти один одного конкуренцією
to pour /to send/ down the throat — промотувати багатство; проїдати або пропивати багатство
to lie in one's throat — безсоромно брехати; брехати ( прямо) в очі
to give smb the lie in his throat — викрити /викрити/ когось у грубій /безсоромній/ неправді
to jump down smb 's throat — затикати глотку комусь; не давати комусь слова сказати; кидатися /раптово нападати, обрушуватися/ на когось; вчепитися комусь у горло
II vto ram /to thrust, to force, to shove, to cram/ smth down smb 's throat — силою нав'язувати щось комусь
1) бурмотати3) утворювати горловину, проробляти прохід -
10 whistle
1. n1) свистto give a whistle — свиснути, дати свисток
2) свисток3) розм. горло, горлянкаto wet one's whistle — промочити горло, випити
whistle bait — амер., розм. красуня
as clean (as clear, as dry) as a whistle — першокласний, відмінний
2. v1) свистіти2) свиснути, покликати свистком3) пролітати зі свистом4) свистати на знак схваленняto whistle at a girl — розм. присвиснути від захоплення, побачивши дівчину
6) нашіптувати; таємно викриватиwhistle away — насвистувати; відкидати, не зважати
whistle off — звільнятися (від когось); не рахуватися; ретируватися
whistle up — викликати; підкликати
* * *I n1) свист2) свистокpenny /tin/ whistle — свистулька
a factory whistle — фабричний /заводський/ гудок
3) розг. горло, глоткаto wet one's whistle — промочити горло, випити
whistle bait — cл.; cл. красуня
as clean /as clear, as dry/ as a whistle — відмінний, першокласний
at smb 's whistle — за першим покликом /наказом/; варто тільки свиснути
not worth a whistle — нічого не вартий, не вартий зусиль
II vto pay (too dear) for one's whistle — розплачуватися /дорого поплатитися/ за свою забаганку
1) свистіти2) свиснути, підізвати свистком ( whistle up)to whistle to a dog, to whistle one's dog back — свиснути собаці
the bullets [the arrows] whistled past our ears — пулі [стріли]свистіли навколо нас
to whistle at a girl — присвиснути ( від захоплення), побачивши дівчину
the audience whistled — глядачі свистом виражали своє схвалення; ( for) cл. марно добиватися (чого-н.)
he did a sloppy job so he can whistle for his money — робота зроблена халтурно, нехай він не розраховує отримати за неї гроші
to whistle in the dark — підбадьорювати себе свистінням в темноті; бадьоритися, маскувати страх /зневіру/; проявляти показний оптимізм
to bid /to tell, to let/ smb go whistle — грубо відмовити кому-н.
to blow the whistle on smb — cл. донести на кого-н.; накапати, настукати на кого-н.
-
11 глотка
горлянка, пролиг, (неточно) горло, (грубо) пелька. Заткнуть глотку - заткнути пельку, зацитькати, заціпити. Во всю глотку - на все (ціле) горло, на всю горлянку, на всю губу.* * *1) гло́тка; вульг. пе́лька; диал. ха́вка2) ( горло) горло, горля́нкабрать, взять за гло́тку — перен. бра́ти, узя́ти за го́рло
во всю гло́тку ора́ть (крича́ть) — на все го́рло (на всю губу́) крича́ти, горла́ти, горла́нити
-
12 надрывать
надорватьI. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.* * *несов.; сов. - надорв`атьнадрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш\надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос
\надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу
\надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п
\надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)
-
13 gargle
1. nполоскання (для горла)2. v1) полоскати (горло)2) булькати* * *I nполоскання ( для горла); aмep.; cл. випивка; ковток (особл. пива)II v2) видавати звук, який булькає -
14 gorge
1. n1) з'їдене, проковтнуте2) надмірний апетит; обжерливість3) горло; глотка; горлянка4) воло (у сокола)5) вузька ущелина; вузький прохід6) затор, завал2. v1) жадібно поглинати; пожирати2) об'їдатися3) наповнювати, переповнювати* * *I n1) надмірний апетит; обжерливість2) те, що з'їдене, проковтнутеII v1) жадібно поглинати, ковтати; їсти пожадливо, об'їдатисяIII n1) вузька ущелина; вузький прохід2) затор, завал, захаращення3) icт. горло, глотка; мeд. горло, гортань5) apxiт. викружка6) вiйcьк. горжа -
15 драть
дирать драти, дерти. [Одежу так дере, що страх]. -ть горло - горлати - см. Горланить. -ть за волосы кого, друг друга - чубити, -ся, вихрити, -ся, скубти, -ся, скубки (почубеньків) давати кому. [Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться]. -ть за уши - скубти за вуха, крутити вуха. -ть розгами - парити, лозанів давати - см. Сечь. -ть в горле - драти (дерти) в горлі (горло). [Проханий шматок горло дере]. -ть в тридорога - драти (лупити, дерти) як за батька. -ть взятки - см. Взятка, Взяточничать. -ть нос - кирпу дерти, кирпу загинати (гнути). Мороз дерёт по коже - мороз пішов по-за плечима (по-за шкурою), наче снігом по шкурі (по спині) тре, з-за спини морозом бере.* * *1) (рвать, разрывать) де́рти, дра́ти, рва́ти, роздира́ти, розрива́ти, шматува́ти2) (отделять, снимать) де́рти, драти; ( вырывать) рва́ти, вирива́ти\драть ко́ру с де́рева — де́рти (дра́ти) ко́ру з де́рева
3) ( растерзывать) де́рти, дра́ти, розрива́ти, роздира́ти4) (наказывать поркой, сечь) бити, шмага́ти, сікти́; (за волосы, за уши) скубти́, ску́бати и скуба́ти; ( за волосы) чу́бити\драть за у́ши кого́ — м'я́ти (крути́ти) ву́ха кому́, скубти́ за ву́ха кого́
5) (перен.: брать слишком дорого) де́рти, дра́ти, лупи́ти6) (скоблить, тереть) де́рти, дра́ти, шарува́ти7) (царапать, раздражать) де́рти, дра́ти, дря́пати; вго́рле дерёт — безл. у го́рлі (го́рло) дере́ (дря́пає)
8) (кричать, громко петь) горла́ти, горла́нити, репетува́ти, галасува́ти\драть го́рло (гло́тку) — де́рти (дра́ти) го́рло (гло́тку), горла́ти, горла́нити
9) (убегать, удирать) де́рти, дря́пати -
16 казнь
1) (наказание) кара, покарання. [Десять кар єгипетських];2) (смертная) страта, смертна кара, кара смертю, кара на горло (горлом, на горлі). Запретить под страхом смертной -зни - заборонити під карою смерти. Подвергнуть смертной -зни - віддати на страту кого. Подвергнуться, смертной -зни - бути покараним на горло. Подлежит смертной -зни - повинен смертної кари. [За се повинен він смертної кари (Стор.)]. Предавать смертной -зни - см. Казнить смертью. Присудить к смертной -зни - засудити на смерть, на горло осудити. Освободить от смертной -зни - горлом дарувати, життям дарувати, помилувати, визволити від горла кого. [Щоби ні січено, ні рубано, але щоб Теклу горлом даровано (Гол.)]. Присуждённый к смертной -зни - на страту призначений. Публичная казнь - прилюдна кара (страта);3) (пытка) катування; (мучение вообще) кара, мука, тортури (-тур), мордування.* * *1) ( смертная) стра́та, сме́ртна ка́ра, ка́ра на смерть (на го́рло)3) (перен.: мучение, страдание) ка́ра, му́ка, му́ки, род. п. мук -
17 air-vessel
n1) повітряна камера2) резервуар3) дихальне горло, трахея (комах)4) повітроносна судина (рослин)* * *n1) = air-chamber2) повітряна посудина, резервуар -
18 crag
n1) скеля; стрімчак, бескид2) розбитий уламок породи3) шия; горло* * *I n1) скеля, стрімчак2) гeoл. піщанистий мергельII n; діал.шия; горло -
19 fauces
n вжив.з дієсл. у pl1) анат. зів, глотка2) зоол. ротоглотка, горло, паща, зів* * *['fxːsiːz]n; plвикор. з дiєcл. в oдн.; мн.1) aнaт. зів, глотка2) зooл. зів, глотка, ротоглотка, горло, паща -
20 guggle
1. n1) булькання2) розм. дихальне горло2. v1) булькати2) витікати з бульканням (про рідину)* * *I n1) булькання2) cл. дихальне горлоII v1) булькати
См. также в других словарях:
ГОРЛО — ср. передняя часть шеи у человека и животного от подбородка до груди или ключиц; | ·собств. узкий проход, трубка, теснина; | заключенный внутри шеи двойной проход: гортань, горло дыхательное, которого головка образует снаружи кадык, и глотка,… … Толковый словарь Даля
ГОРЛО — ГОРЛО, горла, ср. 1. Передняя часть шеи, заключающая в себе начало пищевода и дыхательных путей. Галстук давит хватить за горло. || Полость позади рта (зев, глотка и гортань). Болезни горла. В горле пересохло. 2. Верхняя часть сосуда; то же, что… … Толковый словарь Ушакова
горло — См. гортань взять горлом, во все горло, драть горло, заткнуть горло, налить горло, наступать на горло, по горло, приставать с ножом к горлу, приступать (как) с ножом к горлу, распускать горло, стать поперек горла... Словарь русских синонимов и… … Словарь синонимов
ГОРЛО — ГОРЛО, а, ср. 1. Передняя часть шеи. По г. в воде. Схватить за г. (также перен.: неотступно требовать чего н.; разг. неод.). С ножом к горлу пристать (приступить) (перен.: неотступно просить, требовать; разг. неод.). Взять за г. кого н. (также… … Толковый словарь Ожегова
Горло — Горло часть шеи впереди позвоночного столба. Верхней границей является подъязычная кость, нижней рукоятка грудины и … Википедия
горло — ГОРЛО, разг. глотка … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
ГОРЛО — ГОРЛО, см. ГЛОТКА … Научно-технический энциклопедический словарь
ГОРЛО — на севере СССР так называют пролив, соединяющий залив или внутреннее море с внешним морем. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
горло — Пролив, соединяющий залив или внутреннее море на севере Европейской России с внешним морем … Словарь по географии
ГОРЛО — В три горла. Прост. Презр. Очень много, жадно (есть, пить). Ф 1, 123; БТС, 308; СРГК 2, 28; КСРГО; Глухов 1988, 137; СПП 2001, 31. До горла. 1. Арх., Орл., Сиб. Вдоволь, досыта (есть). АОС 9, 350; СБО Д1, 100; СОГ 1989, 16; ФСС, 47; СФС, 63. 2.… … Большой словарь русских поговорок
горло — сущ., с., употр. часто Морфология: (нет) чего? горла, чему? горлу, (вижу) что? горло, чем? горлом, о чём? о горле 1. Горлом называется передняя часть шеи. Укутай горло шарфом! | Он схватил обидчика за горло и начал душить. 2. Горлом называется… … Толковый словарь Дмитриева