Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

горло

  • 101 wet

    I [wet] n
    1) вологість; сирість

    come in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем

    4) cл. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв
    5) cл. випивка; спиртні напої
    6) cл. нікчемна людина
    II [wet] a
    1) мокрий; вологий, сирий

    "Wet Paint" — "обережно, пофарбовано"

    wet with rain [with tears] — мокрий від дощу [від сліз]

    wringing wet — мокрий, хоч вижимай

    wet to the skin, wet through — промоклий наскрізь /до нитки/; to get wet промокнути

    wet dock — мop. мокрий док; приливний басейн

    wet pack — мeд. вологе обертання

    wet ground — гeoл. водоносна порода, пливун

    wet from the press — свіжий, щойно надрукований ( про газету); сирий ( про відтиски)

    2) дощовий, вогкий

    wet spell — період дощів /негоди/

    wet goods — мop. рідкий вантаж ( в тарі)

    4) сльозливий; плаксивий
    5) cл. той, що підтримує дозвіл вільного продажу алкогольних напоїв, "мокрий"

    wet state [town] — штат [місто], де дозволено продаж алкогольних напоїв

    7) cл. дурний, безглуздий
    8) cпeц. мокрий ( про процес)
    9) мeд. мокнучий

    wet cup — мeд. кровососна банка

    wet wash — білизна, яку отримують з пральні в невисушеному вигляді; прання ( на відміну від хімчистки)

    wet fish — солена риба; свіжа риба

    wet specimens — cпeц. заспиртовані /що зберігаються в банках із спиртом/ препарати, зразки

    wet sock — cл.; cл. нудна людина; слабке рукостискання

    wet smack — cл.; cл. зануда

    wet behind the ears — cл. недосвідчений, незрілий, "зелений", молоко на губах не обсохло

    to come with a wet sail — летіти /нестися/ на всіх парусах, йти семимильними кроками

    III [wet] v
    1) (wet, wetted [-d]) l. мочити, змочувати, зволожувати

    to wet with water — облити /змочити/ водою

    to wet one's bed — eвф. страждати на нічне недержання сечі

    3) to wet one's whistle випити, промочити горло
    4) заливати водою (тліюче вугілля; wet down)
    5) ( wet out) розмочувати; промивати

    English-Ukrainian dictionary > wet

  • 102 windpipe

    [windpaip]
    n; анат.
    дихальне горло, трахея

    English-Ukrainian dictionary > windpipe

  • 103 wrong

    I n
    1) шкода; зло; образа

    right and wrong — добро, зло

    2) неправда; неправильність; помилковість
    3) несправедливість; неправомірність; невиправданість; юp. правопорушення, делікт

    public wrongs — порушення державних або громадських прав та інтересів

    to be in the wrong — бути неправим, помилятися; бути винним

    to acknowledge oneself in the wrong — визнати свою помилку /провину/

    the dead are always wrong — пpиcл. мертві завжди винні; на мертвих все можна звалити

    to do wrong to smb — бути несправедливим до кого-н., образити кого-н.; неправильно судити про кого-н.

    to suffer wrong — терпіти образу /несправедливість/

    to labour under a sense of wrong — діяти під впливом образи; вважати себе ображеним

    II a
    1) неправильний, невірний, помилковий; хибний

    wrong note — мyз. фальшива нота

    a wrong move — невірний крок; невдалий /помилковий/ хід ( в шахах)

    to put smb on the wrong track — пустити кого-н. по хибному сліду

    to be on the wrong track /scen — ц йти по хибному сліду

    to be wrong — помилятися; бути неправим в чому-н.

    that's just where you are wrong — як раз в цьому, полягає ваша помилка

    2) непідходящий, невідповідний; не той, що потрібно

    to take the wrong turning — повернути не туди, куди потрібно

    sorry, wrong number! — ви не туди попали!; вибачте, я не туди попав!

    you've been given the wrong number /connection/ — вас неправильно з'єднали

    you're doing it in the wrong way — ви робите це не так, як потрібно

    at the wrong time — в невдалий час; не у визначений час

    4) дурний; порочний, аморальний; неетичний

    he thought war was wrong — він вважав війну злом; несправедливий; невиправданий

    wrong act — юp. неправомірна дія

    what's wrong with you — є що з вамиє; що у вас трапилосяє

    I hope there is nothing wrong — сподіваюсь, нічого не трапилося

    wrong in the head — психічно неврівноважений; несправний

    this watch goes two minutes wrong either way — годинник то відстає, то спішить на дві хвилини

    6) лівий, виворітний ( про сторону)
    7) пoлiгp. чужий ( про шрифт)

    to be born on the wrong side of the tracks — народитися в бідній сім'ї; вийти з низів

    to be on smb 's wrong side — не користуватися чиєю-н. прихильністю

    to get off on the wrong foot — невдало почати; справити погане враження

    what's wrong with it — є чим це поганоє, чому це не підходитьє; чому б ні...

    what's wrong with a cup of tea — є чому б не випити чашку чаює; що ж тут такогоє

    III adv
    1) неправильно, невірно, помилково

    to answer wrong — відповісти неправильно /невірно/

    you've got it wrong — ви прорахувалися; ви неправильно /не так/ зрозуміли

    2) негоже; неналежно

    embarrassment made him act wrong — від зніяковілості він робив не те, що слід

    3) дурно, погано; несправедливо

    v to go wrong — збитися зі шляху ( істинного)

    a girl who has gone wrong — дівчина, що збилася зі шляху; провалитися; не вийти

    all our plans went wrong — всі наші задуми провалилися; вийти з ладу; почати працювати з перебоями ( про механізм); зіпсуватися

    to get in wrong with smb — потрапити до кого-н. в немилість

    to get smb in wrong — підвести кого-н., підставити кого-н. під удар, підставити кого-н.

    IV v
    1) бути несправедливим (до кого-н.); приписувати дурні помисли (кому-н.); he wronged me when he said I was envious він безпідставно звинуватив мене в заздрощах
    2) шкодити, заподіювати зло; ображати
    3) ганьбити, безчестити; забезпечити ( жінку); спокусити
    4) (of) віднімати; позбавляти (обманом, силою)

    English-Ukrainian dictionary > wrong

  • 104 yawp

    [jxːp]
    v
    1) скрикнути, вискнути, пискнути
    2) дерти горло; точити ляси
    3) позіхати на весь рот; роззявляти рота, витріщатися ( на щось)

    English-Ukrainian dictionary > yawp

  • 105 бешенство

    1) (водобоязнь) сказ, каз, скаженість, шаленість;
    2) лють (р. -ти), шал, шаленство, шальга, озвіріння. Прийти в -во - сказитися, посатаніти, розсатаніти, озвіріти. [Розсатанівши, той ухопив брата за горло]. Привести в -во, довести до -ва - сказити. [Така наруга сказила-б хоч кого]. Яд -ва - скаженина. [Заким староста зібрався повезти Захара до лікаря, скаженина взяла своє].
    * * *
    1) сказ, -у; каз; скажени́на, скажені́вка, скажени́ця
    2) перен. скаже́ність, -ності, оскажені́ння; ( неистовство) шале́нство, шал, -у, шале́ність, лють, -ті, лю́тість, -тості, лю́тощі, -щів, несамови́тість, -тості, навіже́ність, навіже́нство

    Русско-украинский словарь > бешенство

  • 106 благой

    1) добрий;
    2) спасенний. [Спасенне діло. Спасенна путь (рада, мета)];
    3) кричать благим матом - криком кричати, на пуп кричати, аж до печінок горлати, репетувати на ціле горло, репетом репетувати.
    * * *
    I
    благи́й, спасе́нний; ( хороший) до́брий
    II
    ( взбалмошный) диал. химе́рний, навіже́ний, безглу́здий

    Русско-украинский словарь > благой

  • 107 в

    1) (с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди в світлицю, кинь у комору, вскочити уві щось, скочив ув амбар]. Еду в город, в Киев - їду до міста, до Київа. В руки - до рук. В церковь - до церкви. Поехал в деревню - поїхав на село;
    2) (с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли в салдати. Не вдавайсь у тугу (в любощі). Віра в себе]. Обратиться в лгуна - перевернутися на брехуна (также: в брехуна). Обратиться в пар - взятися парою. Вступить в бой, в разговор - стати до бою, до розмови;
    3) (с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку - на додаток, на знак, на довід, на жарт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.). Во внимание принять - до уваги взяти. В наказание - за кару. Вменить в вину - поставити за вину. Во внимание к чему-л. - з уваги на що. Поставить в пример - поставити за зразок. В память - на незабудь;
    4) (в длину, ширину, толщину, глубину) завдовжки, завширшки, завтовшки, завглибшки, или: удовж, ушир, утовш, углиб. В величину - завбільшки, убільшки. Во весь рост - на ввесь (на цілий) зріст. Груз в десять пудов - вага на десять пудів. Пьеса в трёх действиях - пієса на три дії. Здание в три этажа - будинок на три поверхи;
    5) (с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.). В розницу, в присядку, в карты - в роздріб, навприсядки, у карти. В клочки - на шматки. Во все лопатки, во всю ивановскую - на всі заставки. Во всё горло - на всі заводи и т. д.;
    6) (с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время - того дня, тієї ночи, обідньої доби и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду - під обідню добу, під добру годинку и т. д. В наше время, в старину - за нашого часу (за наших часів), за старовини. Во время чего-л. - за чого, під час чого: за царювання Нерона, за Нерона, під час війни; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору - нічною добою; в последнее время - останніми часами. В полночь, в полдень - опівночі, опівдні, об обідній порі. В срок - свого часу, вчасно. За с твор. пад.: в третий раз - за третім разом. Два рубля в месяц - два рублі на місяць. В ту пору - на ту пору;
    7) (с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму - за одну зиму;
    8) (с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел - в батька вдавсь;
    9) (с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в хаті, в місті, у воді. Также - на с местным, напр.: на селі, на місті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях - на думці, на мислі; во сне - уві сні; в беде - під лиху годину, при лихій годині; в здравом уме - при здоровім (-вому) розумі, при старості, при бідності; что мне в вас? - що мені по вас? в этом отношении, во всех отношениях - з цього погляду, з усякого погляду, всіма сторонами; в пяти верстах - за п'ять верстов и т. д.;
    10) (с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.). за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце - у травні; в пятом часу - о п'ятій годині; в прошлом году - минулого року; в печальном веке - під сумний вік, за сумного віку.
    * * *
    I
    ізуа́льный візуа́льний, зорови́й, ви́джений, ба́чний
    II предл.; тж. во
    1) в, у (кого-що), (а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов; при обозначении какой-л. группы, разряда лиц, предметов, в состав которых кто-что-л. включается, входит) в, у (ко́го-що), до (кого-чого); (при обозначении предмета, в который кто-что-л. облекается, заключается) в, у (що); (при обозначении занятия, состояния, в которые кто-л. вовлекается, вступает, или предмета, состояния, в которые что-л. переходит, превращается) в, у, на (кого-що); (при указании на количественные признаки, вес, размер, на кратность соотношений чисел, величин) з, в, у, на (ко́го-що); переводится также конструкциями без предлогов; ( при указании на цель действия) на, в, у, за (кого-що), до (чо́го); (при указании на момент, срок совершения чего-л.) в, у, на (кого що), за (чого, кого-що), під (що); (преим. в сочетании с порядковыми числительными при обозначении часа) о, ( перед гласным) об (чому); переводится также конструкциями без предлогов
    2) с предложн. п.: в, у (кому-чому); ( иногда) на, при (кому-чому); (при указании состояния, в котором кто-что-л. находится, сферы психической деятельности, в которой протекает действие) в, у (кому-чому), за (кого-чого); (при указании меры расстояния от чего-л.) за (скільки), в, у (скількох); (при указании на момент или период, в который что-л. происходит) в, у (чо́му), за (чого); ( среди чего) серед (чого); ( в сочетании с порядковыми числительными при обозначении времени) о, ( перед гласными) об (чому)
    III
    ітлення, осві́тлення

    Русско-украинский словарь > в

  • 108 вволю

    досхочу, до-волі, уволю, до-любости; (всласть) всмак; (достаточно) удосталь, уприпуск, уприпуст; (по горло, до отвала) до-нехочу, до-несхочу. [Досхочу розкошував (Гліб.). Пий, їж до-любости. Харчів, скільки хоч, уприпуск дають].
    * * *
    нареч.
    досхочу́, уволю; доне́схочу, доне́хочу; ( вдоволь) удо́сталь, удоста́чу

    Русско-украинский словарь > вволю

  • 109 вплоть

    до чего-либо аж до, до самого, до самої. [Аж до кінця]. Вплоть по что - аж по. [Наївсь-напивсь аж по саме горло].
    * * *
    нареч.
    щі́льно; вприту́л; ду́же бли́зько

    Русско-украинский словарь > вплоть

  • 110 горловина

    отверстие в пропасть кратер вулкана и т. д.) джерело, горло.
    * * *
    горлови́на

    Русско-украинский словарь > горловина

  • 111 горлодёр

    см. Горлан.
    * * *
    1) ( крикун) горлоде́р, горла́нь, -ня
    2) (то, что раздражает горло) горлоде́р

    Русско-украинский словарь > горлодёр

  • 112 давить

    давливать, давнуть
    1) давити, давнути, давонути; гнітити, гнести, пригнічувати; тиснути, потискати, притискати, потиснути; душити, чавити; (трудить) мули[я]ти. [Давнув його за горло. Привиддя лихі мені душу гнітили (Л. Укр.). Чобіт муляє (мулить) ногу]. Грудь давит - у грудях тисне; стиски в грудях; груди стискає. Давящий - гнітючий, мулький. [Над життям людським вічно важніє гнітюча погроза (Крим.). Мульке службове ярмо (Єфр.)];
    2) давити. [Кіт давай зараз миші давити].
    * * *
    1) дави́ти; (жать, нажимать) души́ти, ти́снути; (об обуви, бандаже) му́ляти, му́лити
    2) перен. давити, души́ти; ( угнетать) гніти́ти; ( притеснять) пригно́блювати, гноби́ти, пригні́чувати, пригніта́ти, ути́скувати
    3) ( душить) души́ти, дави́ти
    4) (розминать, выжимая сок) чави́ти, дави́ти, души́ти

    Русско-украинский словарь > давить

  • 113 дуло

    (ружейное, револьв.) - дуло, (неточно, вм. «ствол») рура, руля. [Підняв револьвер і притулив рулю до виска (Грінч.)]; (пушечное) дуло, жерло [Стирчали горласті жерла гармат (Мирн.)], горло.
    * * *
    ду́ло; ці́вка; диал. лю́фа; ( ружья) ру́ля

    Русско-украинский словарь > дуло

  • 114 дыхательный

    дихальний. -ное горло - см. Дыхало. -ная трубка (trachea) - дихавка.
    * * *
    ди́хальний

    Русско-украинский словарь > дыхательный

  • 115 жерло

    жерловина джерело. Жерло пушки - джерело, горло гармати. Жерло вулкана - джерело, кратер, зів вулкана. Жерло сопки - сопух (р. -ха).
    * * *
    1) жерло; (у пушки, пулемёта) го́рло, хо́бот, диал. джерело́
    2) ( печи) челюсті, -тей; перен. па́ща

    Русско-украинский словарь > жерло

  • 116 зрение

    I. 1) (чувство, способность) зір (р. зору), (редк., зап.) зрок (-ку), (перен.) очі (очей). [І за те свободу й зір утратив (Франко). Бог дав усім людям однаковий зрок (Комар). У мене слабкі очі (Звин.)]. Слабое -ние - слабкий, поганий зір. Со слабым -нием - недобачливий, слабкоокий. Иметь слабое (плохое) -ние - погано бачити, недобачати, мати слабкий зір, слабкі очі. Обман -ния - омана, мана зорова. Напрягать, напречь -ние - натужувати, натужити зір, напружувати, -жити око. С острым -нием - см. Зоркий. Имеющий -ние - см. Зрячий. Орган -ния - зоровий орган, орган зору;
    2) (созерцание) бачення, (зап.) видження, з(д)ріння чого;
    3) (взор, взгляд) зір (р. зору), погляд (-ду). Поле -ния - поле зору, обсяг ока. Точка -ния - погляд (-ду). Ошибочная точка -ния - помилковий погляд. С точки -ния - з погляду. [З погляду етики, з погляду християнства кара на горло нічим не виправдана (Кониськ.)]. С этой точки -ния - з цього погляду, з погляду на це, з цього становища, (зап.) під цим оглядом. Под этим углом -ния - з цього погляду, під цим поглядом, оглядом.
    II. Зрение, Зреяние (созревание) - доспівання, достигання чого.
    * * *
    зір, род. п. зо́ру

    име́ть сла́бое \зрение ние — недобача́ти, пога́но ба́чити

    под угло́м \зрение ния — під куто́м зо́ру

    Русско-украинский словарь > зрение

  • 117 казнить

    1) (предавать смертной казни) карати, скарати, тратити, страчувати, стратити, потратити, губити, з(а)губити, катувати, скатувати, віддавати, віддати на страту, (о мн.) пострачувати, поскатовувати кого. [Вчора засудили на смерть, сьогодні скарали (Крим.). Вдовиного синонька тратити гадають (Пісня). Вже Харка стратили й заховали (Метл.). Уранці ми потратим Коваленка (Грінч.). Прив'язав коневі до хвоста і пустив у поле; так її скатували (Казка). Пана та Супруна ведуть загубити (Пісня)]. -нить смертью - карати, покарати, скарати на смерть, на горло, на горлі, горлом. [По декрету королівського суда покарано горлом (Ор. Лев.). Із сокирою кат у руках дожидав тих, що мусить на смерть покарати (Грінч.)];
    2) (мучительно умерщвлять) карати, скарати, тратити, стратити, катувати, скатувати. [Столицю знищу; хто в ній є - скараю і зневолю (Ворон.)];
    3) (ниспосылать несчастия) карати, покарати. [За що тебе Господь кара, карає тяжко? (Шевч.)]. -нить чем - карати чим. [Карати поглядом, зневагою]. -нить какой-либо работой - поставити на кару кого. [Доля щербата поставила його за чиїсь гріхи на кару коло газетної української роботи (Єфр.)]. Казнённый - с[по]караний, страчений, скатований.
    * * *
    несов., сов.
    1) стра́чувати, стра́тити, кара́ти [на смерть; на го́рло], покара́ти и скара́ти [на смерть; на го́рло]; катува́ти, скатува́ти
    2) (перен.: наказывать, мучить) кара́ти, покара́ти; (несов.: бичевать) бичува́ти, карта́ти

    Русско-украинский словарь > казнить

  • 118 кусок

    Кусочек
    1) (часть чего-л.) шматок (-тка), шматочок (-точка), кусок (-ска), кусень (- сня), кусочок (-чка), кусник (-ка), кусничок (-чка), (зап.) штука, штученька, кавалок (-лка), кавалочок (-чка), кавальчик (-ка). [Проханий шматок горло дере (Приказка). Миска пшона, кусок сала, то до мене вся приправа (Пісня). Кусок полотна (Полт.). Відвалив криги оттакий кусень (Казка). І розірвав свою міцну присягу, мов кусничок гнилої шовковинки (Куліш). Іцка розірвало на штуки (Франко). Живцем порубали на штуки (Маковей). Білі пальці - на кавальці, а рученьки - на штученьки (Пісня). То і курку, і печеню, і кавалок кишки, все, що було у торбині, стеребив до кришки (Рудан.)]. Лакомый -чек - ласий шматочок. -сок кожи - шкурат, шкураток (-тка). [Дметься мов шкураток на вогні (Квітка)]. -сок дерева, железа - кусок дерева, заліза. -сок мыла - брусок (-ска) мила. В мелкие -ки - на шмаття, на шкамаття, на к[г]амуз, вдрізки, на дрізки, на (в) скалочки, (пров.) на канцурки, на ґанзур; срвн. Вдребезги. [Вхопив мене і розтерзав на шмаття (Куліш). На шкамаття шматували тіло (Франко). Строщити на дрізочки (Номис). Розіб'ю в скалочки отой каламарчик (Г. Барв.). Так той меч на канцурки й розскочився (Манж.). Солому б'є на ґанзур (Сл. Гр.)]. Резать на - ки - кришити, краяти, батувати; срвн. Резать, Крошить. Составлять из -ков - штукувати. [Штукована спинка в палятурці (Звин.)];
    2) (ломоть) скиба, скибка, скибочка, кусок, кусень, шматок, луста, лустка, лусточка, партика, (диал.) кімса, ламанець, минтус. [Відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб.). Скибка кавуна, дині. Бог дав роток, дасть і кусок (Номис). Добрий кусень лежав у нього за пазухою (Франко). Хліба шматок дасть біг (Номис). Хоч яшна луста, та пшеничне слово (Номис). Лустку хліба посолю (Кониськ.). Іди робити на хліба партику (Сл. Гр.). Пастух за ворота, кімса в його коло рота (Номис). Ішов старець по долині з ламанцями у торбині (Гліб.)]. -чек (ломтик) сала - кришеник. [На стіл повну миску сала кришениками (Кониськ.)]. Он имеет -сок хлеба - він шматок хліба має; він живе в достатках, він не знає біди;
    3) (клочок) клапоть (-птя), клаптик, латка, латочка, скибка, скибочка. [Купив клаптик землі (Грінч.). Вихопив з моїх рук папір, порвав і, ховаючи клаптики, кинув на мене погляд повний гніву (Васильч.). Велике щастя - латочка землі (Коцюб.). Крутиться один з одним на своїй скибці (Коцюб.)];
    4) (о твёрдой массе) грудка, грудочка, дріб (р. дробу), дрібок (-бка), дрібочок (-чка). [Цур дурня та масла грудка! (Номис). Грудочка соли (Сл. Гр.). Дріб соли, дріб! (Веснянка). Дайте соли два дрібочки, посолити огірочки (Пісня). Доволі кинуть курева дрібочок (Л. Укр.)]. -сок, -сочек сахара, мела, льда - грудка, грудочка цукру, крейди, льоду;
    5) -сок (материи: штука) - штука, (полотна: скаток) сувій (-вою). [Прийшов мужик до крамниці, сукно оглядає, перекинув штук із двадцять, все не добирає (Рудан.)].
    * * *
    1) шмато́к, -тка́, кусо́к, -ска́; шмат, ку́сень, -сня, ку́сник; диал. кава́лок, -лка; ( комок) гру́дка; ( клочок) кла́поть, -птя; ( ломоть) ски́ба, ски́бка

    \кусок хле́ба — а) прям. шмато́к (кусо́к; ку́сень, ку́сник; ски́ба, ски́бка) хлі́ба; б) перен. шмато́к (кусо́к) хлі́ба

    2) (отрез, штука ткани) шту́ка, суві́й, -во́ю, кусо́к; поста́в, -у

    Русско-украинский словарь > кусок

  • 119 надсаживать

    и Надсаждать надсадить и надсажать
    1) (о растениях) надсаджувати, надсадити що, чого над чим, садити и саджати що, насаджувати, насадити що, чого на чому или над чим; (досаживать) досаджувати, досадити, підсаджувати, підсадити що, чого; ( о мног.) понадсаджувати, посаджати, насаджати, понасаджувати; подосаджувати, попідсаджувати;
    2) кого, что - надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадсаджувати кого, що; см. I. Надрывать 2. -дить лук - надламати (надломити) лук(а);
    3) -дить кому - см. Надосадить (под Надосаждать). Надсаженный -
    1) надсаджений; насаджений, досаджений, підсаджений, понадсаджуваний и т. п.;
    2) см. Надорванный 2 (под
    I. Надрывать). -ться -
    1) надсаджуватися над чим, садитися и саджатися, насаджуватися на чому или над чим, (досаживаться) досаджуватися, підсаджуватися; бути надсаджуваним, надсадженим, понадсаджуваним и т. п.;
    2) надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадсаджуватися; см. Надрываться 2 (под
    I. Надрывать). Постромка -дилась - посторонок надірвався.
    * * *
    несов.; сов. - надсад`ить
    1) надрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; надса́джувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш; ( о голосе) зрива́ти, зірва́ти и мног. позрива́ти

    \надсаживать вать горло — надрива́ти (надса́джувати) го́рло

    \надсаживать вать грудь — надса́джувати гру́ди

    2) ( досаждать) досажда́ти, досади́ти, -джу́, -диш; допіка́ти, допекти́, -печу́, -пече́ш; диал. доїда́ти, дої́сти, -ї́м, -їси́
    3) ( толкать) штовха́ти, штовхну́ти, стуса́ти, стусну́ти и усилит. стусону́ти; штурха́ти и шту́рхати, штурхну́ти и усилит. штурхону́ти

    Русско-украинский словарь > надсаживать

  • 120 наказание

    1) (действие) а) покарання; скарання; (через палача) с[від]катування кого за що. [З покаранням убійців справа затихне (Франко)]; б) наказ, загадання, загад (-ду);
    2) (кара) кара, (ум. каронька), покара, карання, покарання, скарання, укарання (-ння), пеня (-ні). [За всякі провини була зараз кара (Грінч.). Варті ми надгороди, а не кар (Франко). Не боже карання, своє дурування (Номис). Всякі його укарання зносила, терпіла (Гол. 1). Хоч вина твоя яка буде - за правду збавлю тобі пені (Квітка)]. -ние божье (божеское, господне) - кара божа (господня), божий на[по]пуст (-ту). Жестокое -ние - люта кара, люте покарання. -ние исправительное - кара для поправи, виправна кара. -ние розгами - кара (покарання) різками, хлоста (-ти), хлост (-ту). [Після хлости жити не можна: дівчата очі висміють (Кониськ.)]. -ние смертью - кара на горло (на смерть), скарання горлом, покарання смертю. -ние телесное - тілесна кара, кара по тілу (Кониськ.), кара на тіло (М. Грінч.). -ния уголовные - горлові кари. Мера -ния - міра (вимір) кари. Высшая мера -ния - найвища кара, розстріл (-лу). Степень -ния - міра (ступінь) кари. Положение о -ниях - карний статут (-ту), карний кодекс (-су). Под страхом -ния - під загрозою кари, під карою. [А я під карою готов по світу оповістить, що рівні нам немає (Куліш)]. В -ние кому - на кару, (вместо -ния) за кару кому. [Хай на кару вам се прийде без завади (Самійл.). Доля щербата поставила їх за чиїсь гріхи на кару коло газетної української роботи (Рада)]. По совокупности -ний - за сукупністю кар. Заслужить -ние - заслужити кари (на кару). Назначить (определить) -ние - визначити (призначити) кару. Налагать, наложить -ние - накладати, накласти кару. Нести, понести -ние - приймати, при(й)няти кару (покуту), (казниться) каратися. [Щоб міг нарешті він принять од мене кару (Самійл.). Приняв кару й покуту (Коцюб.) А я й досі караюся і каратись буду й на тім світі (Шевч.)]. Подвергать, -ся -нию - см. Подвергать, -ся. Смягчить -ние - полегчити кару. Увеличить, уменьшить -ние - збільшити, зменшити кару. Не избегнуть -ния - не втекти (від) кари, не минути кари (Кониськ.);
    3) стар. - наука, навчання (чого).
    * * *
    ка́ра, покара́ння, кара́ння, скара́ння; (церк., перен.) поку́та; (возмездие поэз.) пока́ра; диал. укара́ння

    в \наказание ние кому́ — на ( реже за) ка́ру кому́; ( чтобы наказать) щоб покарати кого́

    [вот] \наказание ние [мне, тебе́] с кем — [от] му́ка (клопіт, моро́ка, заморо́ка, ка́ра) [мені́, тобі́] з ким

    су́щее (бо́жеское, пря́мо, про́сто) \наказание ние с кем-чем — спра́вжня (бо́жа, про́сто, яка́сь) ка́ра з ким-чим

    теле́сное \наказание ние — тіле́сна ка́ра, тіле́сне покара́ння

    Русско-украинский словарь > наказание

Страницы

См. также в других словарях:

  • ГОРЛО — ср. передняя часть шеи у человека и животного от подбородка до груди или ключиц; | ·собств. узкий проход, трубка, теснина; | заключенный внутри шеи двойной проход: гортань, горло дыхательное, которого головка образует снаружи кадык, и глотка,… …   Толковый словарь Даля

  • ГОРЛО — ГОРЛО, горла, ср. 1. Передняя часть шеи, заключающая в себе начало пищевода и дыхательных путей. Галстук давит хватить за горло. || Полость позади рта (зев, глотка и гортань). Болезни горла. В горле пересохло. 2. Верхняя часть сосуда; то же, что… …   Толковый словарь Ушакова

  • горло — См. гортань взять горлом, во все горло, драть горло, заткнуть горло, налить горло, наступать на горло, по горло, приставать с ножом к горлу, приступать (как) с ножом к горлу, распускать горло, стать поперек горла... Словарь русских синонимов и… …   Словарь синонимов

  • ГОРЛО — ГОРЛО, а, ср. 1. Передняя часть шеи. По г. в воде. Схватить за г. (также перен.: неотступно требовать чего н.; разг. неод.). С ножом к горлу пристать (приступить) (перен.: неотступно просить, требовать; разг. неод.). Взять за г. кого н. (также… …   Толковый словарь Ожегова

  • Горло — Горло  часть шеи впереди позвоночного столба. Верхней границей является подъязычная кость, нижней  рукоятка грудины и …   Википедия

  • горло —     ГОРЛО, разг. глотка …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ГОРЛО — ГОРЛО, см. ГЛОТКА …   Научно-технический энциклопедический словарь

  • ГОРЛО — на севере СССР так называют пролив, соединяющий залив или внутреннее море с внешним морем. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • горло — Пролив, соединяющий залив или внутреннее море на севере Европейской России с внешним морем …   Словарь по географии

  • ГОРЛО — В три горла. Прост. Презр. Очень много, жадно (есть, пить). Ф 1, 123; БТС, 308; СРГК 2, 28; КСРГО; Глухов 1988, 137; СПП 2001, 31. До горла. 1. Арх., Орл., Сиб. Вдоволь, досыта (есть). АОС 9, 350; СБО Д1, 100; СОГ 1989, 16; ФСС, 47; СФС, 63. 2.… …   Большой словарь русских поговорок

  • горло — сущ., с., употр. часто Морфология: (нет) чего? горла, чему? горлу, (вижу) что? горло, чем? горлом, о чём? о горле 1. Горлом называется передняя часть шеи. Укутай горло шарфом! | Он схватил обидчика за горло и начал душить. 2. Горлом называется… …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»