-
61 вниз
1) вниз, наниз, донизу. [Спускайсь із гори тихіше вниз (Ном.)];2) (к земле, на землю, на пол) додолу, на-діл, долі. [Сердитий вітер завива, додолу верби гне високі (Шевч.). Спущені додолу очі (Коцюб.). Сльози котилися по щоках та спадали на-діл (Крим.). Заверещить жінка: долі, долі! - він зараз присіда додолу (Мар. Вовчок)];3) (под гору) з гори. [Сапати й косити краще під гору, ніж в гори (Звиног.)]. Вниз по реке, вниз по течению - за водою на-низ. [Пливе на-низ. Іди, доле, за водою]. Вниз под что-л., под низ - наспід. [Сховала в скриню аж наспід]. Вниз головой - сторч, сторч головою, сторчака, сторчма, сторчки, до гори ногами. [По хаті ходжу сторч. Він буде летіти сторчака з Тарпейського урвища (Кул.). Так сторчма й покотивсь (Крим.)]. Повесить вниз головою - повісити сторчма, стрімголов, стрімглав. Упасть вниз головою - сторчака дати.* * *нареч.уни́з, нани́з; диал. надоли́ну, удоли́ну; ( книзу) дони́зу, додо́лу, до́лі\вниз по реке́ — уни́з (нани́з) рі́чкою (ріко́ю, по рі́чці, по ріці́); ( по течению) за водо́ю, за течіє́ю
-
62 подошва
(ноги, обуви, толстая кожа под низ обуви) підошва. Сапоги на одной, на двойной -шве - чоботи на простій, на подвійній підошві, чоботи прості, ромпасові (зап.). Двойная -шва - подвійна підошва, (зап.) ромпас (-са). Шкурка на боты, язык на -шву (говорят вралю) - шкура на чоботи, язик на підошви (Ном.). -ва (горы) підгір'я, спід гори, низ гори, підніжжя, обніжжя, п'ята гори. У -швы горы - під горою, внизу гори, під підгір'ям, біля підгір'я. Срв. Подножие, Основание 2.* * *1) підо́шва2) строит. підо́шва -
63 гореть
несов.1) brénnen bránnte, hat gebránnt; быть в огне - о доме и др. in Flámmen stéhen stand in Flámmen, hat in Flámmen gestánden; сов. сгоре́ть verbrénnen verbránnte, ist verbránnt, дотла ábbrennen bránnte ab, ist ábgebranntКостёр, свеча́ я́рко гори́т. — Das Féuer, die Kérze brennt hell.
В пе́чке горе́ли дрова́. — Im Ófen bránnte Holz.
Дом гори́т. — Das Haus brennt [steht in Flámmen].
Дрова́ сгоре́ли. — Das Holz ist verbránnt.
Дом сгоре́л (дотла́). — Das Haus ist ábgebrannt.
2) светить brénnen ↑В ко́мнате гори́т свет. — Im Zímmer brennt Licht.
Ла́мпа не гори́т. — Die Lámpe brennt nicht.
3) пылать - о щеках и др. brénnen ↑На моро́зе у него́ горе́ло лицо́. — Sein Gesícht bránnte vom Frost.
-
64 гореть
(9 e.) <с> brennen; verbrennen; abbrennen; anbrennen; glühen (Т vor D), fig. vergehen; funkeln, glänzen; Heu: faulen; F gefährdet sein; nicht lange halten; F работа горит в руках (у Р jemandem) geht die Arbeit von der Hand; не горит! F es hat keine Eile!* * *горе́ть <с-> brennen; verbrennen; abbrennen; anbrennen; glühen (Т vor D), fig. vergehen; funkeln, glänzen; Heu: faulen; fam gefährdet sein; nicht lange halten;не гори́т! fam es hat keine Eile!* * *гор|е́тьнпрх brennenгоре́ть от стыда́ перен vor Scham vergehenщёки горя́т перен die Wangen glühen [o brennen](э́то) не гори́т! перен es hat keine Eile!* * *
1.
liter. (auf A, vor D) brennen (желанием)
2. v1) gener. glänzen (о глазах), glühen, heizen (давать тепло), in Brand Stichen, in Flammen stehen, (продолжать) nachglühen, brennen2) geol. lodern3) colloq. ansein (напр. о газе), feuern4) eng. verbrennen5) S.-Germ. motten6) low.germ. sängeln -
65 гористый
-
66 гореть
yanmak; parlamak; kızışmak* * *несов.; сов. - сгоре́ть1) врз yanmakбума́га гори́т — kağıt yanar
горе́л лес — orman yanıyordu
пиро́г сгоре́л — разг. börek yandı
пиро́г у тебя́ сгоре́л — разг. böreği yaktın
у него́ на со́лнце сгоре́ло лицо́ — разг. güneşten yüzü yandı
2) тк. несов. yanmakпечь ещё не гори́т — fırın daha yanmadı
3) тк. несов., в соч.от волне́ния у неё горе́ло лицо́ — heyecandan yüzü yanıyordu
у неё лицо́ горе́ло огнём — yüzü alev alevdi
у меня́ от пе́рца горе́ло во рту — biberden ağzım yanıyordu
4) тк. несов. parlamakу него́ глаза́ горе́ли от ра́дости — sevincinden gözleri ışıl ışıldı
глаза́ зве́ря горели огнём — (vahşi) hayvanın gözleri ateş gibi parlıyordu
го́род горе́л огня́ми — şehir ışıklar içindeydi
5) тк. несов.он гори́т жела́нием уе́хать — gitmeye can atıyor
6) (преть - о сене и т. п.) kızışmak -
67 из-за
I. 1) (і)з-за кого, (і)з-за чого, з-поза кого, з-поза чого. [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). З-поза срібного туману хвиля срібного фонтану плеще та бринить (Крим.)]. Встать из-за стола - встати з-за столу. Возвратиться из-за границы - повернутися (о мног. повертатися) з-за кордону. Выглянуть из-за двери - виглянути, визирнути з-поза дверей. [З-поза дверей визирнуло веселе Одарчине обличчя (Крим.)]. Из- за горы - (і)з-за гори, з-поза гори. [Із-за гори вітер віє, березоньку хилить (Метл.). З-поза скали виїхало двоє кавказців-верхівців (Крим.)]. Из-за тучи (туч) - з-за, з-поза хмари (хмар). Из-за моря - (і)з-за моря, з-поза моря;2) (вследствие, по причине чего) за чим, через що, (диал., зап.) без що; (ради чего) за-для чого, за-ради, ради чого, (диал.) про що, (за что) за що. [Довго не спали обоє - кожне за своїми думками (Грінч.). За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно (Пісня). Мусів через малярію й болюче знервування покинути тепле Туапсе (Крим.). Ой вронила я віночок без свій дурний розумочок (Чуб. V). Отож і є найважніші причини, за-для яких я вдягаюся бідно (Крим.). За-ради власних інтересів (Корол.). Стида ради не зможе вимовити ні словечка (Квітка). Як я тепер мушу рідні свої чада про хліба кавалок тручати до аду? (Федьк.). За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, виливало мову (Шевч.). Йому ця квартира незвичайно припала до вподоби за свою ідеальну тихість і безшумність (Крим.)]. Из-за собственной неосторожности - через власну необережність. Из-за кого (меня, тебя и т. д.) - через кого (мене, тебе і т. д.). [Через неї мій вік молодий пропадає (М. Вовч.). Ідіть, діти, ви од нас, нема життя через вас (Гнід.)]. Спорить, ссориться из-за чего, из-за пустяка - сперечатися (суперечитися), сваритися за щось, за дурницю. [От учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.)]. Из-за выеденного яйца - за масляні вишкварки, за онучу. [За онучу збили бучу]. Соперничество из-за кого, чего - суперництво за кого, за що, через кого, через що.II. см. под Из.* * *предл. с род. п.1) (при обозначении действия или движения откуда-л.) з-за, із-за, з-по́за, з-по́між, з-над, з-по́надиз-за грани́цы — з-за (із-за) кордо́ну
из-за двере́й — з-за (із-за) двере́й
из-за крыш — з-за (із-за, з-по́за, з-по́над) дахі́в
из-за кусто́в — з-за (із-за, з-по́за, з-по́між) кущі́в
из-за о́блака — з-за (із-за, з-по́за, з-над, з-по́над) хма́ри
из-за угла́ — см. угол 2)
2) (по вине, по причине кого-чего-л.) че́рез (кого-що), з-за, із-за (чого), за (що), по (чому); за́для (кого-чого)из-за вас — че́рез вас
из-за отсу́тствия — че́рез відсу́тність
из-за сла́бости — че́рез сла́бість, по сла́бості
из-за со́бственной неосторо́жности — че́рез вла́сну необере́жність
из-за чего́ — че́рез що
ссо́ра из-за пустяка́ — сварка за дурни́цю
3) ( при указании цели действия) ра́ди, зара́дииз-за куска́ хле́ба — ра́ди (зара́ди) шматка́ (куска́) хлі́ба
-
68 Вор
ворŝtelisto;карма́нный \вор poŝŝtelisto.* * *м.ме́лкий вор — ratero m, rateruelo m
карма́нный вор — carterista m, chorizo m
держи́ вора!, вор! — ¡al ladrón!
••на во́ре ша́пка гори́т погов. ≈≈ quien se pica, ajos come, el que tiene sarna se rasca
вор у во́ра дуби́нку укра́л посл. ≈≈ el que roba a un ladrón tiene mil años de perdón
не клади́ пло́хо, не вводи́ в грех во́ра погов. ≈≈ la ocasión hace al ladrón
* * *м.ме́лкий вор — ratero m, rateruelo m
карма́нный вор — carterista m, chorizo m
держи́ вора!, вор! — ¡al ladrón!
••на во́ре ша́пка гори́т погов. — ≈ quien se pica, ajos come, el que tiene sarna se rasca
вор у во́ра дуби́нку укра́л посл. — ≈ el que roba a un ladrón tiene mil años de perdón
не клади́ пло́хо, не вводи́ в грех во́ра погов. — ≈ la ocasión hace al ladrón
* * *ngener. ladrone -
69 Земля
земл||я́tero;terglobo (земной шар);Tero (планета Земля);mondo (мир);tereno (участок);grundo (грунт, почва);lando (страна);на \земляе́ и на мо́ре sur tero kaj maro.* * *ж. (вин. п. ед. зе́млю, род. п. мн. земе́ль)земли под зерновы́е культу́ры — tierra de sembradura (de pan llevar)
неплодоро́дная земля́ — tierra estéril (magra)
земля́ хорошо́ ухо́жена — está bien gobernada la tierra
общи́нные земли — tierras comunales
па́хотная земля́ — tierra arable (laborable), tierra labrantía (de labor, de labranza)
цели́нные земли — tierras vírgenes
родна́я земля́ — tierra natal
владе́ть зе́млями — poseer tierras
спать на земле́ — dormir en tierra
сровня́ть с землёй — arrasar vt (тж. перен.)
••ме́жду не́бом и землёй — entre el cielo y la tierra
ниче́йная земля́ воен. — tierra de nadie
земля́ обетова́нная библ. — tierra prometida (de Promisión)
у са́мой земли — a ras de tierra
не теря́я землю из ви́да ( о каботажном плавании) — tierra a tierra
быть привя́занным к земле́ — estar cosido con la tierra
гро́хнуть об зе́млю — dar en tierra con algo
повали́ть на зе́млю — dar en tierra con alguien
преда́ть земле́ — inhumar vt, enterrar vt
лежа́ть в земле́ — estar comiendo (mascando) tierra
стере́ть с лица́ земли́ — borrar de la faz de la tierra, hacer desaparecer
у него́ земля́ гори́т под нога́ми — la tierra le quema los pies
доста́ть из-под земли́ — encontrar en las entrañas de la tierra; sacar de debajo de la tierra
сло́вно из-под земли́ вы́расти — como si hubiera surgido de la tierra
я бы хоте́л провали́ться сквозь землю — quisiera estar a cien pies bajo tierra, quisiera que me tragase la tierra
* * *ж. (вин. п. ед. зе́млю, род. п. мн. земе́ль)земли под зерновы́е культу́ры — tierra de sembradura (de pan llevar)
неплодоро́дная земля́ — tierra estéril (magra)
земля́ хорошо́ ухо́жена — está bien gobernada la tierra
общи́нные земли — tierras comunales
па́хотная земля́ — tierra arable (laborable), tierra labrantía (de labor, de labranza)
цели́нные земли — tierras vírgenes
родна́я земля́ — tierra natal
владе́ть зе́млями — poseer tierras
спать на земле́ — dormir en tierra
сровня́ть с землёй — arrasar vt (тж. перен.)
••ме́жду не́бом и землёй — entre el cielo y la tierra
ниче́йная земля́ воен. — tierra de nadie
земля́ обетова́нная библ. — tierra prometida (de Promisión)
у са́мой земли — a ras de tierra
не теря́я землю из ви́да ( о каботажном плавании) — tierra a tierra
быть привя́занным к земле́ — estar cosido con la tierra
гро́хнуть об зе́млю — dar en tierra con algo
повали́ть на зе́млю — dar en tierra con alguien
преда́ть земле́ — inhumar vt, enterrar vt
лежа́ть в земле́ — estar comiendo (mascando) tierra
стере́ть с лица́ земли́ — borrar de la faz de la tierra, hacer desaparecer
у него́ земля́ гори́т под нога́ми — la tierra le quema los pies
доста́ть из-под земли́ — encontrar en las entrañas de la tierra; sacar de debajo de la tierra
сло́вно из-под земли́ вы́расти — como si hubiera surgido de la tierra
я бы хоте́л провали́ться сквозь землю — quisiera estar a cien pies bajo tierra, quisiera que me tragase la tierra
* * *neng. globo, mundo -
70 вор
ворŝtelisto;карма́нный \вор poŝŝtelisto.* * *м.ме́лкий вор — ratero m, rateruelo m
карма́нный вор — carterista m, chorizo m
держи́ вора!, вор! — ¡al ladrón!
••на во́ре ша́пка гори́т погов. ≈≈ quien se pica, ajos come, el que tiene sarna se rasca
вор у во́ра дуби́нку укра́л посл. ≈≈ el que roba a un ladrón tiene mil años de perdón
не клади́ пло́хо, не вводи́ в грех во́ра погов. ≈≈ la ocasión hace al ladrón
* * *м.ме́лкий вор — ratero m, rateruelo m
карма́нный вор — carterista m, chorizo m
держи́ вора!, вор! — ¡al ladrón!
••на во́ре ша́пка гори́т погов. — ≈ quien se pica, ajos come, el que tiene sarna se rasca
вор у во́ра дуби́нку укра́л посл. — ≈ el que roba a un ladrón tiene mil años de perdón
не клади́ пло́хо, не вводи́ в грех во́ра погов. — ≈ la ocasión hace al ladrón
* * *n2) colloq. gavilàn, caleta3) law. despojante, raptor4) mexic. avanzador5) Arg. afànador, chorro, lunfardo6) Col. uñetas, ficha7) Chil. cangallero (в руднике), malabarista -
71 земля
земл||я́tero;terglobo (земной шар);Tero (планета Земля);mondo (мир);tereno (участок);grundo (грунт, почва);lando (страна);на \земляе́ и на мо́ре sur tero kaj maro.* * *ж. (вин. п. ед. зе́млю, род. п. мн. земе́ль)земли под зерновы́е культу́ры — tierra de sembradura (de pan llevar)
неплодоро́дная земля́ — tierra estéril (magra)
земля́ хорошо́ ухо́жена — está bien gobernada la tierra
общи́нные земли — tierras comunales
па́хотная земля́ — tierra arable (laborable), tierra labrantía (de labor, de labranza)
цели́нные земли — tierras vírgenes
родна́я земля́ — tierra natal
владе́ть зе́млями — poseer tierras
спать на земле́ — dormir en tierra
сровня́ть с землёй — arrasar vt (тж. перен.)
••ме́жду не́бом и землёй — entre el cielo y la tierra
ниче́йная земля́ воен. — tierra de nadie
земля́ обетова́нная библ. — tierra prometida (de Promisión)
у са́мой земли — a ras de tierra
не теря́я землю из ви́да ( о каботажном плавании) — tierra a tierra
быть привя́занным к земле́ — estar cosido con la tierra
гро́хнуть об зе́млю — dar en tierra con algo
повали́ть на зе́млю — dar en tierra con alguien
преда́ть земле́ — inhumar vt, enterrar vt
лежа́ть в земле́ — estar comiendo (mascando) tierra
стере́ть с лица́ земли́ — borrar de la faz de la tierra, hacer desaparecer
у него́ земля́ гори́т под нога́ми — la tierra le quema los pies
доста́ть из-под земли́ — encontrar en las entrañas de la tierra; sacar de debajo de la tierra
сло́вно из-под земли́ вы́расти — como si hubiera surgido de la tierra
я бы хоте́л провали́ться сквозь землю — quisiera estar a cien pies bajo tierra, quisiera que me tragase la tierra
* * *ж. (вин. п. ед. зе́млю, род. п. мн. земе́ль)земли под зерновы́е культу́ры — tierra de sembradura (de pan llevar)
неплодоро́дная земля́ — tierra estéril (magra)
земля́ хорошо́ ухо́жена — está bien gobernada la tierra
общи́нные земли — tierras comunales
па́хотная земля́ — tierra arable (laborable), tierra labrantía (de labor, de labranza)
цели́нные земли — tierras vírgenes
родна́я земля́ — tierra natal
владе́ть зе́млями — poseer tierras
спать на земле́ — dormir en tierra
сровня́ть с землёй — arrasar vt (тж. перен.)
••ме́жду не́бом и землёй — entre el cielo y la tierra
ниче́йная земля́ воен. — tierra de nadie
земля́ обетова́нная библ. — tierra prometida (de Promisión)
у са́мой земли — a ras de tierra
не теря́я землю из ви́да ( о каботажном плавании) — tierra a tierra
быть привя́занным к земле́ — estar cosido con la tierra
гро́хнуть об зе́млю — dar en tierra con algo
повали́ть на зе́млю — dar en tierra con alguien
преда́ть земле́ — inhumar vt, enterrar vt
лежа́ть в земле́ — estar comiendo (mascando) tierra
стере́ть с лица́ земли́ — borrar de la faz de la tierra, hacer desaparecer
у него́ земля́ гори́т под нога́ми — la tierra le quema los pies
доста́ть из-под земли́ — encontrar en las entrañas de la tierra; sacar de debajo de la tierra
сло́вно из-под земли́ вы́расти — como si hubiera surgido de la tierra
я бы хоте́л провали́ться сквозь землю — quisiera estar a cien pies bajo tierra, quisiera que me tragase la tierra
* * *ngener. paìs, suelo, terreno (в разн. знач.), tierra (почва), terruño -
72 огонь
ого́ньв разн. знач. fajro;откры́ть \огонь ekpaf(ad)i;прекрати́ть \огонь ĉesigi la pafadon;подави́ть \огонь батаре́и silentigi la baterion;♦ из огня́ да в по́лымя погов. trafi el la fajro sub flamon, trafi el sub pluvo en riveron;идти́ за кого́-л. в \огонь и в во́ду esti preta iun defendi ĉiamaniere.* * *м.1) ( пламя) fuego m, llama f (тж. перен.)верхово́й ого́нь — fuego de copas
на ме́дленном огне́ — a fuego lento
бежа́ть как от огня́ — salir pitando, apretar soleta
заже́чь (разже́чь) ого́нь — pegar (prender) fuego
развести́ ого́нь — encender el fuego
его́ глаза́ горя́т огнём — sus ojos echan llamas, echa fuego por los ojos
2) ( от осветительных приборов) luz f, fuego m; fanal m (на маяках, судах)огни́ корабле́й — fanales m pl
сигна́льный ого́нь — fuego de señal
3) воен. fuego m, tiro mодино́чный ого́нь — tiro individual, fuego a discreción
бе́глый ого́нь — fuego rápido (por ráfagas, graneado)
ча́стый (мо́щный) ого́нь — fuego nutrido
подави́ть ого́нь — apagar los fuegos
за́лповый ого́нь — salvas f pl, fuego de salvas
пло́тный ого́нь воен. — fuego denso
вести́ ого́нь — hacer fuego, tirar vt, disparar vt
откры́ть ого́нь — abrir fuego, romper el fuego
ого́нь! ( команда) — ¡fuego!
••блужда́ющие огни́ — fuegos fatuos
ве́чный ого́нь — fuego eterno, llama votiva
анто́нов ого́нь уст. — fuego de San Antón (de San Marcial)
огнём и мечо́м — a sangre y fuego, por el hierro y el fuego, por el fuego y la espada
быть ме́жду двух огне́й — estar entre dos fuegos
игра́ть с огнём — jugar con (el) fuego
подлива́ть ма́сла в ого́нь — echar aceite al (en el) fuego; echar (arrimar) leña al fuego; atizar (avivar) el fuego
(попа́сть) из огня́ да в по́лымя — huir del fuego y caer en las llamas; escapar del trueno y dar en el relámpago
пройти́ ого́нь и во́ду (и ме́дные тру́бы) — tener mucho mundo; estar fogueado; ser todo corrido
пойти́ за кого́-либо в ого́нь и в во́ду — ser fiel (leal) a uno; estar entregado en cuerpo y alma a uno
боя́ться как огня́ — tenerle más miedo que a un nublado (que el diablo a la cruz)
иска́ть днём с огнём — buscar con linterna en pleno día
закали́ться в огне́ войны́ — templarse en el crisol de la guerra
дава́ть огня́ — dar fuego (a)
вы́звать ого́нь на себя́ — atraer el fuego hacia si mismo; inmolarse ( жертвовать собой)
подде́рживать свяще́нный ого́нь — mantener el fuego sagrado
нет ды́ма без огня́ посл. — donde fuego se hace, humo sale
гори́ всё (си́ним, я́сным) огнём! прост. — ¡arda Troya!, ¡que lo trague la tierra!, ¡que se vaya todo al diablo!
* * *м.1) ( пламя) fuego m, llama f (тж. перен.)верхово́й ого́нь — fuego de copas
на ме́дленном огне́ — a fuego lento
бежа́ть как от огня́ — salir pitando, apretar soleta
заже́чь (разже́чь) ого́нь — pegar (prender) fuego
развести́ ого́нь — encender el fuego
его́ глаза́ горя́т огнём — sus ojos echan llamas, echa fuego por los ojos
2) ( от осветительных приборов) luz f, fuego m; fanal m (на маяках, судах)огни́ корабле́й — fanales m pl
сигна́льный ого́нь — fuego de señal
3) воен. fuego m, tiro mодино́чный ого́нь — tiro individual, fuego a discreción
бе́глый ого́нь — fuego rápido (por ráfagas, graneado)
ча́стый (мо́щный) ого́нь — fuego nutrido
подави́ть ого́нь — apagar los fuegos
за́лповый ого́нь — salvas f pl, fuego de salvas
пло́тный ого́нь воен. — fuego denso
вести́ ого́нь — hacer fuego, tirar vt, disparar vt
откры́ть ого́нь — abrir fuego, romper el fuego
ого́нь! ( команда) — ¡fuego!
••блужда́ющие огни́ — fuegos fatuos
ве́чный ого́нь — fuego eterno, llama votiva
анто́нов ого́нь уст. — fuego de San Antón (de San Marcial)
огнём и мечо́м — a sangre y fuego, por el hierro y el fuego, por el fuego y la espada
быть ме́жду двух огне́й — estar entre dos fuegos
игра́ть с огнём — jugar con (el) fuego
подлива́ть ма́сла в ого́нь — echar aceite al (en el) fuego; echar (arrimar) leña al fuego; atizar (avivar) el fuego
(попа́сть) из огня́ да в по́лымя — huir del fuego y caer en las llamas; escapar del trueno y dar en el relámpago
пройти́ ого́нь и во́ду (и ме́дные тру́бы) — tener mucho mundo; estar fogueado; ser todo corrido
пойти́ за кого́-либо в ого́нь и в во́ду — ser fiel (leal) a uno; estar entregado en cuerpo y alma a uno
боя́ться как огня́ — tenerle más miedo que a un nublado (que el diablo a la cruz)
иска́ть днём с огнём — buscar con linterna en pleno día
закали́ться в огне́ войны́ — templarse en el crisol de la guerra
дава́ть огня́ — dar fuego (a)
вы́звать ого́нь на себя́ — atraer el fuego hacia si mismo; inmolarse ( жертвовать собой)
подде́рживать свяще́нный ого́нь — mantener el fuego sagrado
нет ды́ма без огня́ посл. — donde fuego se hace, humo sale
гори́ всё (си́ним, я́сным) огнём! прост. — ¡arda Troya!, ¡que lo trague la tierra!, ¡que se vaya todo al diablo!
* * *n1) gener. (от осветительных приборов) luz, fanal (на маяках, судах), llama (тж. перен.), lumbre, tiro, fuego2) eng. luz (напр., маяка), bombilla (навигационный ориентир)3) Arg. fogon -
73 работа
рабо́т||ав разн. знач. laboro;обще́ственная \работа socia laboro;дома́шняя \работа hejmlaboro;hejmtasko (домашнее задание);ходи́ть на \работау iri al laboro.* * *ж.1) (труд; деятельность) trabajo m, labor fфизи́ческая рабо́та — trabajo físico (manual)
у́мственная рабо́та — trabajo intelectual (mental)
обще́ственная рабо́та — travajo social
иде́йно-воспита́тельная рабо́та — trabajo de educación ideológica
подпо́льная рабо́та — actividad clandestina, trabajo en la ilegalidad
совме́стная рабо́та — colaboración f
нау́чно-иссле́довательская рабо́та — trabajo de investigación
сверхуро́чная рабо́та — trabajo extraordinario
сде́льная рабо́та — trabajo a destajo
уда́рная рабо́та — trabajo de choque
взя́ться за рабо́ту — ponerse a trabajar, poner manos a la obra
2) ( функционирование) trabajo m, funcionamiento mрабо́та дви́гателя — funcionamiento del motor
едини́ца рабо́ты физ. — unidad de trabajo
рабо́та ве́тра (воды́) — trabajo del viento (del agua)
рабо́та вхолосту́ю — trabajo en vacío
3) (служба, занятие) trabajo m, servicio mслуча́йная рабо́та — trabajo casual; servicio provisional
постоя́нная рабо́та — trabajo (servicio) permanente
поступи́ть на рабо́ту — entrar a trabajar; colocarse en un trabajo ( устроиться)
снять с рабо́ты — despedir del trabajo, destituir (непр.) vt
быть без рабо́ты, не име́ть рабо́ты — estar parado, no tener trabajo
вы́йти на рабо́ту по́сле боле́зни — darse de alta
4) (продукт труда, изделие) trabajo m, obra f5) мн. trabajos m plобще́ственные рабо́ты — trabajos públicos, prestaciones públicas
монта́жные рабо́ты — trabajos de instalación
строи́тельные рабо́ты — obras f pl
••взять (брать) в рабо́ту ( кого-либо) — hacer llevar la carga (a)
чья рабо́та? — ¿quién lo ha hecho?
ка́торжные рабо́ты — trabajos forzados (forzosos)
моя́ рабо́та — lo hice yo
рабо́та гори́т у него́ в рука́х — en sus manos el trabajo se hace solo
* * *ж.1) (труд; деятельность) trabajo m, labor fфизи́ческая рабо́та — trabajo físico (manual)
у́мственная рабо́та — trabajo intelectual (mental)
обще́ственная рабо́та — travajo social
иде́йно-воспита́тельная рабо́та — trabajo de educación ideológica
подпо́льная рабо́та — actividad clandestina, trabajo en la ilegalidad
совме́стная рабо́та — colaboración f
нау́чно-иссле́довательская рабо́та — trabajo de investigación
сверхуро́чная рабо́та — trabajo extraordinario
сде́льная рабо́та — trabajo a destajo
уда́рная рабо́та — trabajo de choque
взя́ться за рабо́ту — ponerse a trabajar, poner manos a la obra
2) ( функционирование) trabajo m, funcionamiento mрабо́та дви́гателя — funcionamiento del motor
едини́ца рабо́ты физ. — unidad de trabajo
рабо́та ве́тра (воды́) — trabajo del viento (del agua)
рабо́та вхолосту́ю — trabajo en vacío
3) (служба, занятие) trabajo m, servicio mслуча́йная рабо́та — trabajo casual; servicio provisional
постоя́нная рабо́та — trabajo (servicio) permanente
поступи́ть на рабо́ту — entrar a trabajar; colocarse en un trabajo ( устроиться)
снять с рабо́ты — despedir del trabajo, destituir (непр.) vt
быть без рабо́ты, не име́ть рабо́ты — estar parado, no tener trabajo
вы́йти на рабо́ту по́сле боле́зни — darse de alta
4) (продукт труда, изделие) trabajo m, obra f5) мн. trabajos m plобще́ственные рабо́ты — trabajos públicos, prestaciones públicas
монта́жные рабо́ты — trabajos de instalación
строи́тельные рабо́ты — obras f pl
••взять (брать) в рабо́ту ( кого-либо) — hacer llevar la carga (a)
чья рабо́та? — ¿quién lo ha hecho?
ка́торжные рабо́ты — trabajos forzados (forzosos)
моя́ рабо́та — lo hice yo
рабо́та гори́т у него́ в рука́х — en sus manos el trabajo se hace solo
* * *n1) gener. funcionamiento, labranza, menester, obra, ocupación, pellejerìa, pelleterìa, trabajos, faena, labor, tarea, trabajo2) navy. fajina3) colloq. amasijo4) eng. funcionamiento (механизма), operación, comportamiento funcional, marcha5) econ. acción, labranza (ручная), servicio, actividad, laborìo6) mexic. jale, chamba7) Arg. laburo (разг.)8) Col. tonga -
74 синий
си́нийblua.* * *прил.••си́ний чуло́к — marisabidilla f
гори́ всё (оно́) си́ним пла́менем (огнём) разг.-сниж. — ¡arda Troya!; ¡que se vaya todo al carajo!; ¡qué lo trague la tierra!
* * *прил.••си́ний чуло́к — marisabidilla f
гори́ всё (оно́) си́ним пла́менем (огнём) разг.-сниж. — ¡arda Troya!; ¡que se vaya todo al carajo!; ¡qué lo trague la tierra!
* * *adjgener. indio, azul -
75 шапка
ша́пкаĉapo.* * *ж.1) gorro mмехова́я ша́пка — gorro de piel
ша́пка-невиди́мка — gorro maravilloso ( en el folklore ruso); capa maravillosa ( en folklore español)
без ша́пки — con la cabeza descubierta
2) ( заголовок) encabezamiento m, encabezado m- дать по шапке••ша́пка воло́с — cabellera abundante
лома́ть ша́пку пе́ред ке́м-либо прост. — doblar el espinazo ante alguien
ша́пками закида́ть — lanzar bravuconerías, echar roncas (bocanadas), echarla de plancheta
ша́пку снять — quitarse el sombrero, chapeau bas, chapó
пойти́ с ша́пкой (по кругу́) разг. ирон. — postular vt, hacer la colecta, ir de puerta en puerta
по Се́ньке и ша́пка погов. — le está bien empleado
тяжела́ ты, ша́пка Монома́ха книжн. ирон. — ¡qué difícil es empuñar el cetro!; букв. ¡cuánto pesas la corona del Monómaco!
на во́ре ша́пка гори́т погов. — quien se pica, ajos come
* * *ж.1) gorro mмехова́я ша́пка — gorro de piel
ша́пка-невиди́мка — gorro maravilloso ( en el folklore ruso); capa maravillosa ( en folklore español)
без ша́пки — con la cabeza descubierta
2) ( заголовок) encabezamiento m, encabezado m- дать по шапке••ша́пка воло́с — cabellera abundante
лома́ть ша́пку пе́ред ке́м-либо прост. — doblar el espinazo ante alguien
ша́пками закида́ть — lanzar bravuconerías, echar roncas (bocanadas), echarla de plancheta
ша́пку снять — quitarse el sombrero, chapeau bas, chapó
пойти́ с ша́пкой (по кругу́) разг. ирон. — postular vt, hacer la colecta, ir de puerta en puerta
по Се́ньке и ша́пка погов. — le está bien empleado
тяжела́ ты, ша́пка Монома́ха книжн. ирон. — ¡qué difícil es empuñar el cetro!; букв. ¡cuánto pesas la corona del Monómaco!
на во́ре ша́пка гори́т погов. — quien se pica, ajos come
* * *n1) gener. (çàãîëîâîê) encabezamiento, chapeo, encabezado, gorra, gorro2) eng. sombrerete (изолятора) -
76 вздымать
-ся здимати, -ся, підносити, -ся (гал.), підіймати, -ся, вставати, встати, (о груди) движіти. [Хвилі здималися, як гори. Плакав та вже не голосно, тільки груди час од часу движіли (Крим.). Височенні гори підносили вгору свої снігові вершини. Горами хвилю підійма (Шевч.). Встає хмара з-за Лиману (Шевч.)]. В. волнами - хвилювати. [Пахучий дим з кадила хвилював під самеє склепіння (Дніпр. Чайка)].* * *здійма́ти, здима́ти, підійма́ти, підніма́ти, підно́сити -
77 змей
и Змий1) зоол. Serpens - змій, (диал.) дзмій (-ія), ум. змійок (-йка); (самец) зміюк, (самка) зміїха (дзміїха); (удав) полоз. [І був коло Київа змій і кожного году посилали йому дань (ЗОЮР)]. Змей-Горыныч - Змій-Горянин. Огненный змей - огняний змій;2) (бумажный) змія и змій, літавець (-вця), (гал.) орел. Пускать змея - пускати змію и змія, (гал.) вірла;3) (бранно) гад, гадина, гадюка; см. Змея 2;4) зелёный змий - зелений змій. Напиться до зелёного змия - напитися до зеленого змія.* * *Змей-Горы́ныч — фольк. Змій-Гори́нич, род. п. Змі́я-Гори́нича
-
78 макуша
макушка1) маківка, чолопок и щолопок (-пка), (ум. ч[щ]олопочок), кабушка, (ум. кабушечка), тім'я (-м'я). [Шапочка на самому чолопочку (Звяг.). Почепила квітку на голову на щолопочку (Н.-Лев.). У старовірів кабушечка на голові вистрижена аж до шкури (Миргород.). Патер з проголеним тім'ям (Стор.)]. Получить по -ке - дістати (узяти) в тім'я, у чуб;2) (верх чего-либо) маківка, верх (-ху), вершечок (-чка), чолопок, щолопок (-пка). [Виліз на маківку (на верх) гори (Київщ.). На церкві на самому вершечку грало сонце (М. Грінч.). На самісінькому чолопочку шпиля манячіла та мріла в імлі чорна струнка постать (Н.-Лев.). Почвалав на чолопок гори (Полт.). Посеред села ніби стриміла на щолопочку дубова церква (Н.-Лев.)].* * *диал. см. макушка 1) -
79 наклонный
1) похилий, похильний, похилистий, нахилий, схилистий, (реже) спохилий, схильнистий, (косой) укісний, скісний. [Нігде мені постояти під похильним тином (Мил.). Шапка чорна похилиста (ЗОЮР I). Верба стояла крива, схилиста на став (Грінч. II). Дощ де- далі частіш стукав по укісному дашку (Корол.). Сонце скісними проміннями зазирає йому в вічі (Загірня)]. -ная плоскость - похила площа (площина), похилість (-лости), (косогор) косогір (-гору). [Буйна фантазія тручає його по похилості в якусь чорну безодню (Коцюб.)]. Катиться по -ной плоскости - котитися по похилій площі (площині), котитися по похилості (похилом), (перен.) як з гори котитися. -ное положение - похилий стан, нахиленість, похиленість, похилість (-ости), нахилення (-ння). Работать, сидеть в -ном положении - нахилившися (насхил(ь)) працювати, сидіти, працювати, сидіти на[по]хиленим. [Він сидів, на[по]хилений над книжками (Київ)]. Башня в -ном положении - вежа (башта) в по[на]хиленій (похилій), постаті, по[на]хилена (похила) вежа (башта). [Дзвіниця довго, як Пізанська вежа, перебувала в похилій постаті, аж поки не розібрано її на цеглу (М. Зеров)]. -ная шахта - похідна шахта;2) (о почве) похилий, похилистий до чого, спадистий, скосистий, згористий, убочистий. [Гора похила до річки (Вовчанщ.). Претенсійність зводить цього поета на похилу стежку рискованих експериментів (Рада). Скосиста гора (Верхр.). Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору (Н.-Лев.)];3) (склонный к чему) що має нахил, нахильний, схильний, прихильний, охочий до чого; з уподобанням до чого. [Він має нахил до балачок (Звин.). Нахильний до меланхолії, він на людях силувавсь удавати веселого (Крим.). Він схильний до добра (Сл. Ум.)].* * *1) похи́лий, похи́листий; ( косой) скісни́й, диал. ско́систий\наклонныйая пло́скость — спец. похи́ла площина́
ка́титься по \наклонный ой пло́скости — коти́тися до похи́лій площині́ (по похи́лості, похи́лом); (перен.) як з гори́ коти́тися
2) см. склонный -
80 подножие
підніжжя, підніжок (-жка), підніж (-жу), (гал.) підгірок (-горка), стопи (р. стіп). [Проїхавши підгорком, спускаються вниз (Свидн.). У стіп статуї славного Помпея (Куліш). У стіп високої гори (Франко)]. У -ия чего - під чим. -жие горы - підгір'я, низ гори. -жие ног твоих - підніжжя (підніжок) ніг твоїх. См. Подошва.* * *1) підні́жжя; ( горы) обні́жжя, підо́шва; ( подставка под ноги) підні́жок, -жка2) ( пьедестал) п'єдеста́л, -у
См. также в других словарях:
Гори — – древнейший город страны, сформировавшийся под религиозным влиянием. К 1881 году здесь было 14 храмов: 1 католический, 6 православных и 7… … Города мира
Гори — город, Грузия. Возник как средневековая крепость на крутом утесе при впадении в Куру р. Большая Лиахви и первоначально назывался Тонти от груз, тинта крутая скала . Позже в обиход вошло название от груз, гори гора, возвышенность . Географические… … Географическая энциклопедия
ГОРИ — город (с 1801) в Грузии, у впадения р. Б. Лиахви в Куру. Железнодорожный узел. 70,1 тыс. жителей (1991). Хлопчатобумажный комбинат; приборостроение, деревообрабатывающая, пищевкусовая промышленность. Экономический институт, театр. Историко… … Большой Энциклопедический словарь
гори — сущ., кол во синонимов: 1 • город (2765) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
ГОРИ — группа оперативно розыскной информации Источник: http://www.voinf.ru/miliz/sprruvd.doc … Словарь сокращений и аббревиатур
Гори — Город Гори გორი Флаг Герб … Википедия
Гори — (от грузинского слова гори холм, гора) у. г. Горийского у. Тифлисской губ., расположен при впадении pp. Лиахвы и Меджуды в Куру, в 72 в. от Тифлиса, на Закавказской жел. дор., на высоте около 2000 фут. н. ур. м., у подошвы горы, увенчанной… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Гори — город (с 1801) в Грузии, при впадении р. Б. Лиахви в Куру. Железнодорожный узел 70,1 тыс. жителей (1991). Хлопчатобумажный комбинат; приборостроение, деревообрабатывающая, пищевкусовая промышленность. Экономический институт, театр. Историко… … Энциклопедический словарь
Гори — город, Грузия. Возник как средневековая крепость на крутом утесе при впадении в Куру р. Большая Лиахви и первоначально назывался Тонти от груз, тинта крутая скала . Позже в обиход вошло название от груз, гори гора, возвышенность … Топонимический словарь
гори — горы mountains Gebirge ділянки земної поверхні, підняті вище 600 м над рівнем моря. Характеризуються різними коливаннями відносних висот і контрастними формами рельєфу. Г. поділяють на високі (понад 2000 над р.м.), середньовисокі (1000 2000 м),… … Гірничий енциклопедичний словник
ГОРИ ГОРИ МОЯ ЗВЕЗДА — ГОРИ ГОРИ МОЯ ЗВЕЗДА, СССР, Мосфильм, 1969, цв., 9 ч., 2563 м., 94 мин. Героическая комедия. Эта лукавая героическая фантазия о судьбе художника в годы революции одна из самых недооцененных картин отечественного кино. Например, не менее… … Энциклопедия кино