-
1 играть
1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.* * *1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти\игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]
\игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)
\игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи
\игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма
\игратьть коме́дию — см. комедия
\игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі
\игратьть на не́рвах чьих — см. нерв
\игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́
\игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м
\игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль
\игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля
\игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м
\игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити
2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти\игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]
4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти\игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́
\игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)
\игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку
6) ( петь) диал. співа́ти\игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]
-
2 Кампания
кампанія, (только воен., мор. ещё) похід (-ходу). -ния по перезаключению коллективных договоров - кампанія перескладання колективних угод. Делать первую -нию, мор. - відбувати першу кампанію, перший похід, першу виправу.* * *геогр.Кампа́нія -
3 кон
1) (предел) межа, границя, рубіж (-бежа); (начало) початок (-тку). От -на - споконвіку; срвн. Искони;2) (конец, смерть) край (р. краю), кінець (-нця). Скот у нас в кон пошёл - худоба в нас почала гинути (здихати), у нас почалася (пішла) пошесть (пішов промірок) на худобу. До -ну - до кінця, до скону, до сконання;3) (очередь) черга, черед (-ду), (зап.) колія, ряд (-ду). Кон его пришёл - прийшла його (йому) черга (колія). По первому -ну - а) (в первый раз) перший раз, першого разу; б) (в первую очередь) у першу чергу, в першім ряді, на самий перед, (зап.) насамперед;4) (место игры) кін (р. кону). Сбить кого с -ну - скинути кого з посади, позбавити кого влади (ваги), звести кого ні нащо. Поставить свою судьбу (участь) на кон - поставити (кинути) свою долю (своє життя) на кін (на карту);5) товариство, гурт (-ту), компанія, купа. Он не нашего -ну - він не з нашого гурту (товариства), не з нашої компанії, він не з наших. Либо в кон, либо вон - або до купи, або з купи.* * *кін, род. п. ко́нупоста́вить на \кон — поста́вити на кін
стоя́ть (быть) на кону́ — стоя́ти (бу́ти) на кону́
-
4 очередь
1) (место по порядку) черга, черед, (р. череду), колія, ряд (р. ряду). На -ди - на черзі. По -ди, в -дь - чергою, по черзі, за чергою, почережно, по-ряду, у колію, по колії. [І встає ігумен перший, і всі встали за чергою (Франко). Котляревський по-ряду присвячує увагу свого сміху різним шарам людськости (Єфр.). По колії підходили, і кожен розписувався (Свид.)]. Не в -дь, вне -ди - без черги, через чергу, безчережно. [Як-би повіз хабарця, то й через чергу перепущено-б]. В порядке -ди - за рядом, по-ряду черги. [Правив по-ряду черги своєї службу божу (Св. Письмо)]. В первую -дь - у першу чергу, в першім ряді, в першій лінії, вперед, насамперед. Срв. Прежде (всего). В свою -дь - і собі, своєю чергою, (і)знов, і собі знов, на свій пай. [Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, і собі повеселішав (Квітка). Але тим, ізнов, хотілось попрощатися з гостями (Крим.). Вона на свій пай думала, що вже краще від її парубка і на світі нема (Квітка)]. -дь за кем - черга кому. [Він зробив своє, черга иншому]. -дь за мною - моя черга, мені черга. Соблюдать -дь - пильнувати, додержувати черги, тримати чергу. Ждать -ди - черги дожидатися, ждати на чергу, чекати ряду, за[до]стоювати черги. [Вешталися люди, що застоювали черги в млині]. Дождаться -ди - діждатися черги, засидіти черги. [Ждали довгенько, поки черги засиділи]. Попасть в -дь - під чергу прийтися. Наступает -дь другого, другому - приходить на иншого. -дь наступила - прийшла черга, прийшла колія, прийшов ряд. [Прийшла колія, так треба йти]. И тебе наступит -дь - і до тебе ряд до[і]йде, і тобі ряд дійде. Быть, стоять на -ди (о делах, вопросах) - бути, стояти на деннім порядку, на черзі дня. Ставить, поставить на -дь (дело, вопрос) - ставити, поставити на порядок денний (справу, питання);2) (ряд ожидающих, хвост) черга, ряд. [Стоїть коло контори довгий ряд людей]. Стоять в -ди - стояти в черзі.* * *1) че́рга и черга́; диал. ко́лія, ряд, -увне о́череди — по́за че́ргою, позачерго́во, позачере́жно
в пе́рвую \очередь — наса́мперед, передусі́м, передовсі́м, найпе́рше, щонайпе́рше
2) воен. че́рга
См. также в других словарях:
Первую песеньку зардевшись поют — Первую пѣсеньку зардѣвшись поютъ (иноск.) о робости въ новомъ дѣлѣ. Ср. Что̀ бы, кажется, отнестись къ почину великаго дѣла (чествованія добродѣтельнаго крестьянина) съ достоинствомъ (безъ водки?). «Ну, Богъ милостивъ. И всегда первую пѣсеньку… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Первую скрипку играть — (иноск.) задавать тонъ, имѣть первенствующее вліяніе; давать направленіе, которому другіе слѣдуютъ. Ср. Первую скрипку играютъ не только музыканты, но, весьма часто «музыканты». *** Афоризмы. Ср. Den Ton angeben. См. Артист … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Первую мерлушку попу на опушку! — См. БОГ ВЕРА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Первую дочь берут по отце, матери, вторую по сестре. — Первую дочь берут по отце, матери, вторую по сестре. См. МОЛВА СЛАВА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Первую дочь родители замуж отдают, вторую сестра. — Первую дочь родители замуж отдают, вторую сестра. См. МОЛВА СЛАВА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Первую перхотою, а третью охотою. — Первую (рюмку) перхотою, а третью охотою. См. НАЧАЛО КОНЕЦ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Первую дочь бери - по отцу, по матери, а вторую - по сестре! — См. ОДИНОЧЕСТВО ЖЕНИТЬБА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Первую дочь по семье бери, вторую по сестре! — См. ОДИНОЧЕСТВО ЖЕНИТЬБА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Первую, как свет, призвав друга в привет... — Первую, как свет, призвав друга в привет; вторую перед обедом, с ближним соседом; третью с молодцами, пополудни, и то в праздник, а не в будни. См. ПЬЯНСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Первую песенку зардевшись спеть. — Первых щенят за тын бросают. Первую песенку зардевшись спеть. См. БЫЛОЕ БУДУЩЕЕ Первую песенку зардевшись спеть (т. е. робея). См. ЗАБОТА ОПЫТ Первую песенку зардевшись спеть (поют). См. НАЧАЛО КОНЕЦ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
первую песенку зардевшись поют — (иноск.) о робости в новом деле Ср. Что бы, кажется, отнестись к почину великого дела (чествования добродетельного крестьянина) с достоинством (без водки?). Ну, Бог милостив. И всегда первую песенку зардевшись поют! какое дело вначале не… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
