Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

вносить

  • 1 вносить

    внести, внашивать
    1) вносити, внести, (многое) повносити. [Познімай та повнось сорочки в хату (Гр.)];
    2) впроваджувати, впровадити, запроваджувати, запровадити (напр. умови до договору, щось нове в мову). Вносить в списки - заводити, завести, заносити, занести до списків, вписувати, вписати, заквитати (заквитувати). [Ще в метрики як заведе Марусею! (О. 1862). Пани випаси та ліси не завели у викуп. Піп по лейстрах заквитав, що Савка для шпиталя двір оддав (Мкр.)]. Вносить деньги, подати - вносити (платити) гроші (податки). Вносить налоги за что - оплачувати, оплатити щось (напр., ґрунт). Вносить лепту - докидати, докинути лепту до чого. Вносить (план) в комиссию - подавати, подати (план) до комісії.
    * * *
    несов.; сов. - внест`и
    (во что) вно́сити, внести́ и мног. повно́сити (в що); ( в список) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, заво́дити, завести́ и мног. позаво́дити (в що, до чого)

    вноси́ть, внести́ я́сность (в де́ло) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти (спра́ву)

    Русско-украинский словарь > вносить

  • 2 вносить

    матем., несов. вноси́ть, сов. внести
    уно́сити, унести́

    Русско-украинский политехнический словарь > вносить

  • 3 вносить

    матем., несов. вноси́ть, сов. внести
    уно́сити, унести́

    Русско-украинский политехнический словарь > вносить

  • 4 внести

    см. Вносить.
    * * *

    Русско-украинский словарь > внести

  • 5 внести

    сов. от вносить

    Русско-украинский политехнический словарь > внести

  • 6 внести

    сов. от вносить

    Русско-украинский политехнический словарь > внести

  • 7 апелляция

    апеляція [Він вносить апеляцію].
    * * *
    апеля́ція

    Русско-украинский словарь > апелляция

  • 8 внесённый

    внесений, занесений, впроваджений запроваджений, заведений, вписаний, заквитований, поданий. См. Вносить.
    * * *
    вне́сений; зане́сений, заве́дений

    Русско-украинский словарь > внесённый

  • 9 вноситься

    внестися, внашиваться вноситися, внестися, заноситися, занестися, впроваджуватися, впровадитися, запроваджуватися, запровадитися, заводитися, завестися, вписуватися, вписатися, заквитатися; подаватися, податися, См. Вносить. [До мови запроваджуються неологізми. Всі витрати заводяться (вписуються) до книжки. План робіт подається до комісії].
    * * *
    несов.; сов. - внест`ись
    1) (быстро вбегать, въезжать) урива́тися, увірва́тися, уліта́ти, улеті́ти
    2) страд. несов. вно́ситися; зано́ситися, заво́дитися

    Русско-украинский словарь > вноситься

  • 10 запрос

    1) (действ. от Запросить) запитання, запит (-ту);
    2) (канцел. бум. с вопросом) запитання. [На ваше запитання з 20-го січня 1928 р. за № 5… (или ч. 5).;.];
    3) (вопрос устн. или письмен.) запитання, запит (-ту), питання. [Академія дає відповідь на наукові запитання всім інституціям (Ст. У АН)]. Пред'являть, вносить -прос куда - ставити, вносити запитання, запит до кого, до чого. Входить с -просом куда - звертатися з запитанням до кого, до чого;
    4) (допрос) допит (-ту), (расспрос) розпиток (-тку). [Нікому він на допит не відкаже (не ответит) (Куліш). Наум пристав до його з розпитками (Квітка)];
    5) (в торговле: назначение высок. цены) заправа, (чрезмерный) загилення. -прос в карман не лезет, -прос по рылу не бьёт - заправа лиха не чинить (Приказка); дадуть не дадуть - заправити можна. Без -су - без заправи, без торгу. [Ціни - без заправи];
    6) (перен.: спрос) попит (-ту), (в дух. отнош.) запит (-ту), запитання, питання; (стремление) змагання, поривання до чого; (потребность) потреба чого; (непреод. влечен.) вимога, потреба. [Леся Українка найповніше відбила в собі ознаки свого часу з усіма його запитами, пориваннями до високої мети (Єфр.)]. На что -прос, то и дорого - на що попит, на те й заправа; чого питають, за те й заправляють. Животрепещущие -сы жизни - пекучі запити життя.
    * * *
    1) запита́ння, за́пит, -у
    2) ( о цене) запра́ва

    без \запрос са — без запра́ви, без то́ргу

    3) (требование, спрос) по́пит, -у
    4)

    \запрос сы — (мн.: стремления, интересы) (розумо́ві, культу́рні, духо́вні) потре́би, -тре́б (за́пити, -тів)

    Русско-украинский словарь > запрос

  • 11 исправлять

    исправить
    1) (делать прямым) виправляти, виправити, випростовувати, випростати кого, що; см. Испрямлять, Выпрямлять. Горбатого могила -вит - горбатого могила виправить (справить) или Горбатого хіба вже могила виправить (справить) (Приказка);
    2) (чинить, поправлять) направляти, направити, справляти, справити (о мн. пос[пона]правляти), лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити (и наладити) що; см. Поправлять, Чинить. [Машина погано шиє, треба направити (Звин.). А ну направ каганець, щось він погано світить (Бердян. п.). Через два дні взялися лагодити грубу (Кон.). Старії кайдани посправляв (Макс.)];
    3) (в общ. знач.: улучшать) виправляти, виправити, направляти, направити, поправляти, поправити, лагодити, полагодити що, (о мн.) повиправляти, понаправляти що. [Виправити свої помилки (Наш). Нехай небеса поправлять наші ледачі думки (Куліш). Дозвольте направити одну важну помилку (Грінч.). Братчики взялись думати, як-би громадське лихо полагодити (Єфр.)]. -вить корректурные ошибки - виправити коректурні помилки. -вить недоразумение - полагодити, залагодити, направити, виправити непорозуміння. -влять нравы - направляти норови, звичаї (обычаи);
    4) кого - направляти, направити (на все добре), поправляти, поправити кого. -вить кого к лучшему - направити кого на краще. Школа его -ла - школа його направила, виправила;
    5) -ть должность, обязанности (отправлять) - справляти, справити, справувати якусь службу, обов'язки, урядувати на якій посаді. -ть должность, обязанность за кого - урядувати за кого, справувати уряд чий (обов'язки чиї), за кого или просто: справувати за кого, правити(ся) за кого, заступати (замещать) кого, виконувати (исполнять) обов'язки чиї, за кого. [Іван правиться за старосту (Н.-Вол. п.)]. -влять должность секретаря - урядувати, правити(ся) за секретаря, справувати (уряд) за секретаря, заступати секретаря, виконувати обов'язки за секретаря (секретареві). Исправленный - виправлений, випростуваний; направлений, справлений, на[по]лагоджений; виправлений, на[по]правлений. -ная корректура - виправлена коректа.
    * * *
    несов.; сов. - испр`авить
    1) ( чинить) ла́годити, пола́годити, ла́дити, пола́дити, ладна́ти, поладна́ти; справля́ти, спра́вити; ( поправлять) поправля́ти, поправити
    2) (устранять недостатки, ошибки) виправля́ти, ви́правити и мног. повиправля́ти, поправля́ти, попра́вити; справля́ти, справити; (несов.: вносить поправки) пра́вити
    3) (несов.: исполнять, выполнять что-л.), вико́нувати

    Русско-украинский словарь > исправлять

  • 12 книга

    1) книжка (мн. книжки, -жок), (значительнее объёмом или важностью) книга. [Петрусь до школи та із школи з книжками ходить та росте (Шевч.). Ах, я довго вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала (Тичина). Чи то вмер чернець у кельї, пишучи святую книгу? (Франко)]. -га в (целый) лист, в полулист - книжка (книга) на цілий аркуш, на піваркуша. -га в четвёртую, восьмую, шестнадцатую, двадцать четвертую долю листа - книжка (книга) у чвертку, у вісімку, у шістнадцятку, на двадцять четверту частину аркуша. -га Бытия, Чисел - Книга Буття, Чисел. -га живота - книга життя (буття), (слав.) книга живота, срвн. Живот 1. -га стихов - книжка (и книга) поезій. -га для чтения (хрестоматия) - читанка. -га актовая - книга актова. -га входящих, исходящих бумаг - книга вступних, виступних паперів. -га главная, бухг. - головна книга. -га жалоб, жалобная - книга для скарг. -га заборная - набірна книжка. -га записная - записник (-ка), нотаткова книжка, книжка для нотаток, книжка для записів (Грінч.). -га конторская - конторська книга. -га копирная - копірна книга. -ги метрические - книги метриків, книги ме[а]трикулярні, метрики (-ків). -га памятная - см. Книжка памятная. -ги писцовые - книги ґродські (стар.). -га подворная - дворова книга. -га поземельная - поземельна книга. -га поминальная - см. Поминальник. -га приходо-расходная - книга прибутків та видатків. - га разносная, рассыльная - розносна книга (книжка). -га расчётная - (роз)рахункова книжка. -га родословная - книга родоводу, родовідна книга. -га сборов - книга оплат. -га товарная - крамова (товарова) книга. -ги церковные - церковні книги. -га черновая - чорнова книжка. Вносить, внести в -гу - в[за]писувати, в[за]писати, заводити, завести до книги, записувати, записати в книгу. Закрывать, закрыть -гу - згортати, згорнути книжку, книгу. Открывать -гу - а) розгортати книжку (книгу); б) бухг. розпочинати книгу. Говорить, как по -ге - говорити, як з книги (з книжки, по книзі) читати. Ему и -ги в руки - йому і книжка в руки. [Письменному книжка в руки (Номис)]. Смотрит в -гу, видит фигу - дивиться в книгу, а бачить фигу. Работник -ги - см. Книжник 4;
    2) (глава, отдел в письмен. произведении) книга, відділ (-лу);
    3) анат. - см. Книжка 2.
    * * *
    кни́жка; (преим. более значительная по объёму или важности) кни́га

    Русско-украинский словарь > книга

  • 13 корректив

    коректива (-ви), (рус.) коректив (-ву), поправка. Вносить -вы - вносити, заводити (запроваджувати) корективи (поправки) до чого, коригувати, коректувати що.
    * * *
    коректи́в, -у, коректи́ва, по́правка; ви́правлення

    Русско-украинский словарь > корректив

  • 14 кутить

    кутнуть
    1) гуляти, гульнути, пити-гуляти, пиячити, курити, курнути, гайнувати, (грубо) кубрячити, купряжити. [Гуляв чумак на ріночку та пив чумак горілочку (Пісня). Хотілося таки на святий празник гульнути (Сторож.). А кум з кумою в корчмі гайнує (Чуб.) Як усунулися вони у шинок, як посіли за стіл та як почали кубрячити (Яворн.)]. -тить во всю - гуляти на всі заставки;
    2) (о ветре) крутити, вихрити, вихрувати, гуляти.
    * * *
    несов.; сов. - кутн`уть
    гуля́ти, гульну́ти; (несов.: пьянствовать) пи́ти-гуля́ти (п'ю-гуля́ю, п'єш-гуля́єш), пия́чити

    \кутить ти́ть и (да) мути́ть — (вносить раздор, смуту) баламу́тити, мути́ти; каламу́тити, колоти́ти; (кружить, крутить - о вьюге, метели) диал. крути́ти, хурде́лити, кушпе́лити

    Русско-украинский словарь > кутить

  • 15 матрикул

    матрикул (-лу). Вносить внести в -кул - записувати, записати, вписувати, вписати в матрикул, (имматрикулировать) іматрикулювати, заіматрикулювати кого.
    * * *
    тж. матр`икула
    матри́кул; заліко́ва кни́жка

    Русско-украинский словарь > матрикул

  • 16 налог

    1) (действие) - см. Налагание и Наложение;
    2) податок (-тку), оплатка (преимущ. во мн.: оплатки, -ток), соб. оплать (-ти). [Податків наш народ платить більше, ніж того вимагають офіціяльні цифри (Грінч.). Великі оплатки, - ніяк на гроші не зіб'єшся (Конотіпщ.). Оплатки тії за хату поплатили: і городські, і земські, і в казну, і ще якісь (Крим.). Оплать велика (Сл. Гр.)]. Государственный -лог - державний податок. Квартирный -лог - квартирний (житловий) податок. Косвенный -лог - посередній податок. Личный -лог - особовий податок. -лог с недвижимого имущества - податок з нерухомого добра (майна). Обременительные -логи - сутужні (тяжкі) податки (оплатки). Подоходно- поимущественный -лог - прибутково-майновий податок. Подоходный -лог - прибутковий податок, податок з прибутку. Поземельный -лог - поземельний податок, поземельне (-ного). Помольный -лог - податок на меливо (на мливо). Прогрессивно-подоходный -лог - прогресивно-прибутковий податок. Продовольственный -лог - харчовий податок. Промысловый -лог - промисловий (гал. зарібковий) податок. Прямой -лог - безпосередній податок. Сельско-хозяйственный -лог - сільсько-господарський податок. Уравнительный -лог - з[ви]рівняльний податок. Вносить, внести -лог за (на) что - вносити, внести, сплачувати, сплатити, виплачувати, виплатити, (о мног.) повносити, пови[пос]плачувати податок за (на) що, оплатити що. [Я вже ґрунт оплатив, але є ще инші оплатки (Звин.)]. Внесение -га за (на) что - с[ви]плачування, оконч. сплачення, виплачення податку за (на) що, оплата чого. Облагать, обложить -гом, гами кого, что - оподатковувати, оподаткувати кого, що. Обложение -гом, -гами - оподатковування, оконч. оподаткування кого, чого. Налагать, наложить -лог - накладати, накласти, накидати, накинути податок. Облегчать, облегчить -лог - полегшувати, полегшити, зменшувати, зменшити податок. Освобождать, освободить от -га кого, что - звільняти, звільнити від податку кого, що. Распределять, распределить -ги - розкладати, розкласти, (о мног.) порозкладати податки. Свободный от - гов - вільний від податків.
    * * *
    пода́ток, -тку; диал. опла́ть, -ті

    обложе́ние \налог гом (\налог гами) — фин. оподатко́вування, оподаткува́ння, обклада́ння (обкладення) пода́тком (податками)

    Русско-украинский словарь > налог

  • 17 наушник

    1) (у шапки) навушок (-шка), навушник, (завязываемый под подбородком, диал.) капель (-пля);
    2) (для слушания радио) навушник;
    3) (шептун) шепотинник, шепотільник, шептун (-на), шептунець (-нця), ухошепт (Куліш), (шутл.) навуходоносор (-ра), (наговорщик) обмовник, (клеветник) наклепник. [Він в урядника нашого за шепотинника, - що тільки почує, зараз йому в уха вносить (Кониськ.)].
    * * *
    2) ( шептун) шепту́н, -а; ( наговорщик) обмо́вник

    Русско-украинский словарь > наушник

  • 18 представлять

    представить
    1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;
    2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);
    3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;
    4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;
    5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];
    6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];
    7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?
    8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];
    9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];
    10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];
    11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.
    * * *
    несов.; сов. - предст`авить
    1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́
    2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти
    3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)
    4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)
    5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти
    6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити
    7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)
    8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)
    9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]
    10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 1
    11) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти

    Русско-украинский словарь > представлять

  • 19 привносить

    привнести вносити, внести, додавати, додати, прилучати, прилучити, долучати, долучити, (о мн.) повносити, пододавати, попри[подо]лучати чого; срв. Присовокуплять. [В рух мас вносить кожда душа частку свойого льоту (Франко)]. Привнесенный - внесений, доданий, прилучений, долучений. -ться - вноситися, бути внесеним, додаватися, бути доданим, при[до]лучатися, бути при[до]лученим.
    * * *
    несов.; сов. - привнест`и
    привно́сити, привнести

    Русско-украинский словарь > привносить

  • 20 включать

    1) эл. вмика/ти
    2) (вносить) включа/ти

    Русско-украинский металлургический словарь > включать

См. также в других словарях:

  • ВНОСИТЬ — ВНОСИТЬ, вношу, вносишь, несовер. (к внести), кого что. 1. Нести внутрь чего нибудь. Вносить вещи в дом. Вносить больного в операционную. 2. перен. Вкладывать, приносить с собой (опыт, знание; книжн.). Он вносит много полезного в наше начинание.… …   Толковый словарь Ушакова

  • вносить — См. платить …   Словарь синонимов

  • ВНОСИТЬ — ВНОСИТЬ, внести или внесть, внашивать что во что или куда, носить внутрь, подняв переносить во что; укладывать: | уплачивать: | записывать включать. Вели вносить вещи, начать переноску, вели внести все, принести. Внести вклад, повинности, долг,… …   Толковый словарь Даля

  • ВНОСИТЬ — см. внести. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • вносить — вклад внести • действие внести большой вклад • действие внести весомый вклад • действие внести вклад • действие внести дополнения • действие внести заметный вклад • действие внести значительный вклад • действие внести изменения • действие внести… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • вносить — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я вношу, ты вносишь, он/она/оно вносит, мы вносим, вы вносите, они вносят, вноси, вносите, вносил, вносила, вносило, вносили, вносящий, вносимый, вносивший, внося; св. внести; сущ …   Толковый словарь Дмитриева

  • вносить — I.     ВНОСИТЬ/ВНЕСТИ     ВНОСИТЬ/ВНЕСТИ, втаскивать/втащить, затаскивать/затащить II. внесение …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • вносить исправления — вносить правку, корректировать, вносить поправки, исправлять, переправлять, поправлять, выправлять Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • вносить свой вклад — брать участие, вносить свою долю, прикладывать руки, вносить свою лепту, принимать участие, участвовать, прикладывать руку, соучаствовать Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • вносить оживление — оживотворять, животворить, вливать свежую струю, живить, давать толчок, давать импульс, активизировать, оживлять, вносить свежую струю Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • вносить плату — расплачиваться, засылать бабки, отстегивать, выплачивать, платить, оплачивать, башлять, вносить деньги, отдавать деньги, максать Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»